Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кінотеа́три Дрого́бича
У складі польської держави
Наразі точно невідомо день, коли Дрогобич та його мешканці перший раз познайомились з винаходом братів Огюста та Луї Люм'єр. Але ще за правління Австро-Угорщини, в 1909 році, в місті відкрили перший кінотеатр. І знаходився він на сучасній вулиці . А ось щодо наступного такого закладу дані вже повніші. Другий кінозал в Дрогобичі під назвою «Уранос» розпочав покази 30 жовтня 1911 року і розташовувався на .
А вже під час Польської республіки в місті працювало два кінотеатри, які носили назви «Ванда» та «Штука». В них показували, в основному, польськомовні фільми, хоча інколи в репертуарі були й українські. Так у 1928 році в Дрогобичі демонстрували німу стрічку «Тарас Шевченко», під музичним супроводом хору «Боян», заснованого в місті в 1911 році.
Кіносеанси відбувалися щоденно, з 17-ї і до 23-ї години. Квиток тоді коштував 30 польських грошів.
У автобіографічній розпові Анджея Хцюка «Хаїмик» у примітках також згадується, що кінотеатр «Уранос», згодом перейменований на «Ванда», діяв у Дрогобичі з 1911 року, а в творі «Сьліпі на матчі не ходіт» Анджей Хцюк, розповідаючи про футбольний матч за чемпіонство львівського футбольного округу сезону 1938/39 років між дрогобицьким «Юнаком» та львівською «Україною», згадує, що кінотеатр «Штука» знаходився поряд з римо-католицьким костелом.
За даними інтернету кінотеатр «Ванда» знаходився за адресою вулиця Слюсарська, 3, а кінотеатр «Штука» — на вулиці Шевченка, 3а (тепер це вулиця Міцкевича).
А в номері 2653 львівської польськомовної газети пол. «Chwila» за 7 серпня 1926 року, на 6-й сторінці розміщено повідомлення про відкриття в приміщенні колишнього кінотеатру пол. «Jutrzenka» нового кінотеатру, під назвою пол. «WAWEL». (пол.)
1939–1941
Ймовірно, що радянська влада, котра після зайняття Дрогобича Червоною Армією проводила масову конфіскацію і націоналізацію майна, не оминула увагою й ці осередки культурного життя міста.
Під німецькою окупацією
Даних про роботу кінотеатрів з 1 липня 1941 року до 6 серпня 1944 року в окупованому німцями Дрогобичі поки що нема.
У складі УРСР
Зате комуністична влада після визволення міста для посилення свого ідеологічного впливу на населення взялась до відновлення кіноіндустрії. При цьому партійні та державні чиновники послуговувались гаслом «З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно», сказаним «вождем світового пролетаріату» В. І. Леніним в одній з бесід з А. В. Луночарським ще в перші роки після Жовтневого перевороту, не забуваючи й слова (першого секретаря дрогобицького обласного комітету КП(б)У) в 1944–1946 роках Степана Олексенка про те, що кожен мешканець Західної України взагалі й дрогобичанин зокрема «протягом століть підпадав впливу ворожої нам націоналістичної буржуазної пропаганди».
В Дрогобичі післявоєнному було три кінотеатри: «Імені Кірова», «Піонер» та «Комсомолець». Вхід в перший розміщувався на площі Ринок, 8, в приміщенні, котре зараз займає магазин, а вихід — дальше в тому ж будинку, в напрямі сучасної вулиці Степана Бандери на шляху до однойменного парку. Інші два знаходились майже поряд: один, «Піонер», на сучасній вулиці Шевченка, 22, в приміщенні філармонії (тепер концертний зал ансамблю «Верховина»), а якщо вийти з нього, перейти дорогу до аптеки та вбік, попри магазин «Ромашка», пройти по сучасній вулиці Міцкевича кільканадцять метрів й повернути наліво, то в провулку на очі попадала вивіска «Комсомолець» на невеличкому особнячку, що своєю тильною стороною майже впирається в приміщення центральної пошти та теперішнє «Укртелекому». Ще один нюанс — в попередньому реченні невипадково двічі вжито слово «сучасній». Справа в тому, що в незалежній Україні вулиці помінялись назвами, а за радянської влади вони носили протилежні назви: довша, на проміжку від стоматологічної поліклініки до костелу, називалась Міцкевича, а бічна до неї носила ім'я Шевченка.
Репертуар був на всі смаки: ранкові кіносеанси з різноманітними мультфільмами, казками та пригодницькими стрічками призначалися для дитячо-юнацької аудиторії, а вечірні (квиток на які зазвичай коштував дорожче) задовольняли смаки повнолітньої частини мешканців міста. Перед останнім сеансом в «Комсомольці» наживо виконувались пісні під акомпанемент скрипки, а додаткова плата за кожний квиток, як правило, 10 копійок, йшли на оплату праці артистів,.
Та цими трьома закладами можливості кіноперегляду не обмежувались. Показ фільмів проводився в Будинку офіцерів по тій же вулиці Шевченка,29/1, в приміщенні управління будтресту за адресою вулиця Радянська (тепер Грушевського, 42), в Будинку культури будівельників (на шляху від залізничного переїзду на вулиці Трускавецькій до другого нафтопереробного заводу). Та навіть в приміщенні новозбудованої і відкритої в 1973 році середньої школи № 14 (тепер Дрогобицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14) в актовому залі була кінобудка й по суботам після уроків можна було за символічні 10 копійок переглянути різні художні фільми.
В листопаді 1977 року перших своїх відвідувачів прийняв щойно збудований широкоформатний кінотеатр «Аврора», пізніше перейменований на «Прометей». Як правило, прем'єрний показ в місті всіх нових надходжень фільмів проходив саме в ньому. На першому поверсі, поряд з квитковими касами, працювали гральні автомати, закинувши в яких копійки відвідувачі мали змогу, наприклад, пограти в баскетбол. Піднявшись по сходах всередині будівлі на другий поверх, звідки здійснювався запуск глядачів в зал, в очікуванні початку чергового сеансу можна було випити придбаний тут же, в буфеті, сік чи молочний коктейль. Та й ціни на квитки були досить демократичні: за карбованець можна було і кіно подивитись, й морозива попоїсти. Просторе приміщення в самому центрі Дрогобича відразу стало одним з улюблених місць проведення дозвілля дрогобичан (та й жителів навколишніх сіл).
Перед показом художньої кінострічки безкоштовно «крутили» найчастіше хронікально-документальний фільм про «здобутки радянського народу в побудові світлого майбутнього під мудрим керівництвом комуністичної партії», рідше науково-популярні з серії «Хочу все знати» чи «Фітіль». Короткометражні стрічки ідеологічного спрямування багато хто перечікував біля буфету, тому через деякий час між безоплатними та художніми фільмами перестали робити кількахвилинну перерву, і заходити в зал та шукати своє місце цим людям доводилось в темряві.
В незалежній Україні
Влада не надає належної підтримки ні кіновиробництву, ні кінопрокату. В незалежній Україні в місті за 20 років не відкрито жодного кінотеатру ні державою, ні фізичними особами. А ті приміщення, що залишились в спадок від колишнього СРСР, або, в найкращому випадку, перепрофільовані, або взагалі приватизовані за безцінь, перепродані, ймовірно, не без участі колишнього компартійного та міського керівництва Дрогобича (а бути в номенклатурі автоматично означало членство в КПРС). Станом на травень 2012 року в Дрогобичі немає жодного кінотеатру — у єдиному вцілілому приміщенні (перебуває в аварійному стані) кінотеатру «Прометей» показувати кіно припинили ще на початку 1990-х років, і весь подальший час будинок використовувався не за призначенням (переважно площу здавали в оренду під ресторан, меблевий салон та ігрові заклади)і; на початку 2008 року справа з приватизацією будівлі спричинила великий скандал у місті, що навіть потягнуло за собою відставку чинного на той час мера. Приміщення кінотеатру було продане, і станом на травень 2012 року на об'єкті тривала реконструкція. Чи буде в ньому зал для перегляду фільмів — невідомо. У травні 2014 року у Дрогобичі, у приміщенні колишньої «Аврори»-«Прометею», у невеликому залі відкрили перший 3-D кінозал. У 2015 його зачиняють, в цей час у ТЦ «Стекляшка» відкривають 3-D кінотеатр «Прем'єра», куди молодий дрогобичанин може повести свою дівчину, щоб разом подивитись кінофільм на великому екрані. У 2018 році по вулиці Лесі Українки 8/1 відкривається великий 3-D, IMAX кінотеатр «ЗЛАТА +».
Джерела, посилання та література
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич,Коло, 2009 рік;— .
- Роман Пастух. Дрогобич у прізвищах, датах, подіях і фактах. — Видання друге, доповнене і уточнене. — Дрогобич : Видавництво «Коло», 2022. — С. 52-144. — .
Примітки
- Роман Пастух, 2002, с. 52.
- Роман Пастух, 2002, с. 53.
- Роман Пастух, 2002, с. 65.
- Роман Пастух, 2002, с. 54.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 19 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
- Chwila: dziennik dla spraw politycznych, społecznych i kulturalnych. R.8, nr 2653 (7 sierpnia 1926)
- Ленин В. И. Беседа В. И. Ленина с А. В. Луночарским, Полное собрание сочинений, 5-е издание, том 44, страница 579
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 3 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 червня 2012.
- Роман Пастух, 2002, с. 92.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 25 травня 2012.
- У Дрогобичі ніяк не поділять кінотеатр «Прометей» [ 13 лютого 2008 у Wayback Machine.] // інф. за 8 лютого 2008 року на ЗІК: Західна інформаційна корпорація [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.]
- За виконання судового рішення мера Дрогобича відправили у відставку [ 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] // матеріал за 21 лютого 2008 року на www.gazeta.ua (інформаційний вебресурс «Газета.ua») [ 2 травня 2009 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 3 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinotea tri Drogo bichaU skladi polskoyi derzhaviMagazin Foto Kvellye plosha Rinok 8 Ranishe vhid v kinoteatr imeni Kirova Vid zi storoni ploshi Rinok Ranishe tut shumili glyadachi vihodyachi z kinoteatru imeni Kirova Teper alkogol tyutyun i zatishok Vulicya Stepana Banderi v Drogobichi Rig vulic Shevchenka ta Mickevicha Viviska na budinku svidchit sho ranishe v Drogobichi bulo de podivitis kino Kolishnye primishennya ta vhid v kinoteatr Komsomolec Teper Drogobickij centr reabilitaciyi lyudej z invalidnistyu Vhid v Drogobickij centr reabilitaciyi lyudej z invalidnistyu Kolishnij vihid z kinoteatru Komsomolec Koncertnij zal ansamblyu Verhovina kolishnye primishennya kinoteatru Pioner Sambirsko Drogobicka yeparhiya UGKC Centr dushpastirstva molodi Kolishnij Budinok oficeriv Drogobicka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 14 Aktovij zal shkoli yakij v 70 h rokah 20 stolittya chasom peretvoryuvavsya dlya uchniv na svoyeridnij improvizovanij drogobickij kinoteatr Budinok na vulici Grushevskogo 42 v livij chastini yakogo na pershomu poversi znahodilos primishennya budtrestu v yakomu pokazuvali kinofilmi Kinoteatr Avrora piznishe Prometej Sprava viglyad do pochatku rekonstrukciyi zliva pislya Kinoteatr Avrora piznishe Prometej Vid zi storoni ratushi de zasidayut deputati i mer Jde rekonstrukciya Narazi tochno nevidomo den koli Drogobich ta jogo meshkanci pershij raz poznajomilis z vinahodom brativ Ogyusta ta Luyi Lyum yer Ale she za pravlinnya Avstro Ugorshini v 1909 roci v misti vidkrili pershij kinoteatr I znahodivsya vin na suchasnij vulici A os shodo nastupnogo takogo zakladu dani vzhe povnishi Drugij kinozal v Drogobichi pid nazvoyu Uranos rozpochav pokazi 30 zhovtnya 1911 roku i roztashovuvavsya na A vzhe pid chas Polskoyi respubliki v misti pracyuvalo dva kinoteatri yaki nosili nazvi Vanda ta Shtuka V nih pokazuvali v osnovnomu polskomovni filmi hocha inkoli v repertuari buli j ukrayinski Tak u 1928 roci v Drogobichi demonstruvali nimu strichku Taras Shevchenko pid muzichnim suprovodom horu Boyan zasnovanogo v misti v 1911 roci Kinoseansi vidbuvalisya shodenno z 17 yi i do 23 yi godini Kvitok todi koshtuvav 30 polskih groshiv U avtobiografichnij rozpovi Andzheya Hcyuka Hayimik u primitkah takozh zgaduyetsya sho kinoteatr Uranos zgodom perejmenovanij na Vanda diyav u Drogobichi z 1911 roku a v tvori Slipi na matchi ne hodit Andzhej Hcyuk rozpovidayuchi pro futbolnij match za chempionstvo lvivskogo futbolnogo okrugu sezonu 1938 39 rokiv mizh drogobickim Yunakom ta lvivskoyu Ukrayinoyu zgaduye sho kinoteatr Shtuka znahodivsya poryad z rimo katolickim kostelom Za danimi internetu kinoteatr Vanda znahodivsya za adresoyu vulicya Slyusarska 3 a kinoteatr Shtuka na vulici Shevchenka 3a teper ce vulicya Mickevicha A v nomeri 2653 lvivskoyi polskomovnoyi gazeti pol Chwila za 7 serpnya 1926 roku na 6 j storinci rozmisheno povidomlennya pro vidkrittya v primishenni kolishnogo kinoteatru pol Jutrzenka novogo kinoteatru pid nazvoyu pol WAWEL pol 1939 1941Jmovirno sho radyanska vlada kotra pislya zajnyattya Drogobicha Chervonoyu Armiyeyu provodila masovu konfiskaciyu i nacionalizaciyu majna ne ominula uvagoyu j ci oseredki kulturnogo zhittya mista Pid nimeckoyu okupaciyeyuDanih pro robotu kinoteatriv z 1 lipnya 1941 roku do 6 serpnya 1944 roku v okupovanomu nimcyami Drogobichi poki sho nema U skladi URSRZate komunistichna vlada pislya vizvolennya mista dlya posilennya svogo ideologichnogo vplivu na naselennya vzyalas do vidnovlennya kinoindustriyi Pri comu partijni ta derzhavni chinovniki poslugovuvalis gaslom Z usih mistectv dlya nas najvazhlivishim ye kino skazanim vozhdem svitovogo proletariatu V I Leninim v odnij z besid z A V Lunocharskim she v pershi roki pislya Zhovtnevogo perevorotu ne zabuvayuchi j slova pershogo sekretarya drogobickogo oblasnogo komitetu KP b U v 1944 1946 rokah Stepana Oleksenka pro te sho kozhen meshkanec Zahidnoyi Ukrayini vzagali j drogobichanin zokrema protyagom stolit pidpadav vplivu vorozhoyi nam nacionalistichnoyi burzhuaznoyi propagandi V Drogobichi pislyavoyennomu bulo tri kinoteatri Imeni Kirova Pioner ta Komsomolec Vhid v pershij rozmishuvavsya na ploshi Rinok 8 v primishenni kotre zaraz zajmaye magazin a vihid dalshe v tomu zh budinku v napryami suchasnoyi vulici Stepana Banderi na shlyahu do odnojmennogo parku Inshi dva znahodilis majzhe poryad odin Pioner na suchasnij vulici Shevchenka 22 v primishenni filarmoniyi teper koncertnij zal ansamblyu Verhovina a yaksho vijti z nogo perejti dorogu do apteki ta vbik popri magazin Romashka projti po suchasnij vulici Mickevicha kilkanadcyat metriv j povernuti nalivo to v provulku na ochi popadala viviska Komsomolec na nevelichkomu osobnyachku sho svoyeyu tilnoyu storonoyu majzhe vpirayetsya v primishennya centralnoyi poshti ta teperishnye Ukrtelekomu She odin nyuans v poperednomu rechenni nevipadkovo dvichi vzhito slovo suchasnij Sprava v tomu sho v nezalezhnij Ukrayini vulici pominyalis nazvami a za radyanskoyi vladi voni nosili protilezhni nazvi dovsha na promizhku vid stomatologichnoyi polikliniki do kostelu nazivalas Mickevicha a bichna do neyi nosila im ya Shevchenka Repertuar buv na vsi smaki rankovi kinoseansi z riznomanitnimi multfilmami kazkami ta prigodnickimi strichkami priznachalisya dlya dityacho yunackoyi auditoriyi a vechirni kvitok na yaki zazvichaj koshtuvav dorozhche zadovolnyali smaki povnolitnoyi chastini meshkanciv mista Pered ostannim seansom v Komsomolci nazhivo vikonuvalis pisni pid akompanement skripki a dodatkova plata za kozhnij kvitok yak pravilo 10 kopijok jshli na oplatu praci artistiv Ta cimi troma zakladami mozhlivosti kinopereglyadu ne obmezhuvalis Pokaz filmiv provodivsya v Budinku oficeriv po tij zhe vulici Shevchenka 29 1 v primishenni upravlinnya budtrestu za adresoyu vulicya Radyanska teper Grushevskogo 42 v Budinku kulturi budivelnikiv na shlyahu vid zaliznichnogo pereyizdu na vulici Truskaveckij do drugogo naftopererobnogo zavodu Ta navit v primishenni novozbudovanoyi i vidkritoyi v 1973 roci serednoyi shkoli 14 teper Drogobicka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 14 v aktovomu zali bula kinobudka j po subotam pislya urokiv mozhna bulo za simvolichni 10 kopijok pereglyanuti rizni hudozhni filmi V listopadi 1977 roku pershih svoyih vidviduvachiv prijnyav shojno zbudovanij shirokoformatnij kinoteatr Avrora piznishe perejmenovanij na Prometej Yak pravilo prem yernij pokaz v misti vsih novih nadhodzhen filmiv prohodiv same v nomu Na pershomu poversi poryad z kvitkovimi kasami pracyuvali gralni avtomati zakinuvshi v yakih kopijki vidviduvachi mali zmogu napriklad pograti v basketbol Pidnyavshis po shodah vseredini budivli na drugij poverh zvidki zdijsnyuvavsya zapusk glyadachiv v zal v ochikuvanni pochatku chergovogo seansu mozhna bulo vipiti pridbanij tut zhe v bufeti sik chi molochnij koktejl Ta j cini na kvitki buli dosit demokratichni za karbovanec mozhna bulo i kino podivitis j moroziva popoyisti Prostore primishennya v samomu centri Drogobicha vidrazu stalo odnim z ulyublenih misc provedennya dozvillya drogobichan ta j zhiteliv navkolishnih sil Pered pokazom hudozhnoyi kinostrichki bezkoshtovno krutili najchastishe hronikalno dokumentalnij film pro zdobutki radyanskogo narodu v pobudovi svitlogo majbutnogo pid mudrim kerivnictvom komunistichnoyi partiyi ridshe naukovo populyarni z seriyi Hochu vse znati chi Fitil Korotkometrazhni strichki ideologichnogo spryamuvannya bagato hto perechikuvav bilya bufetu tomu cherez deyakij chas mizh bezoplatnimi ta hudozhnimi filmami perestali robiti kilkahvilinnu perervu i zahoditi v zal ta shukati svoye misce cim lyudyam dovodilos v temryavi V nezalezhnij UkrayiniVlada ne nadaye nalezhnoyi pidtrimki ni kinovirobnictvu ni kinoprokatu V nezalezhnij Ukrayini v misti za 20 rokiv ne vidkrito zhodnogo kinoteatru ni derzhavoyu ni fizichnimi osobami A ti primishennya sho zalishilis v spadok vid kolishnogo SRSR abo v najkrashomu vipadku pereprofilovani abo vzagali privatizovani za bezcin pereprodani jmovirno ne bez uchasti kolishnogo kompartijnogo ta miskogo kerivnictva Drogobicha a buti v nomenklaturi avtomatichno oznachalo chlenstvo v KPRS Stanom na traven 2012 roku v Drogobichi nemaye zhodnogo kinoteatru u yedinomu vcililomu primishenni perebuvaye v avarijnomu stani kinoteatru Prometej pokazuvati kino pripinili she na pochatku 1990 h rokiv i ves podalshij chas budinok vikoristovuvavsya ne za priznachennyam perevazhno ploshu zdavali v orendu pid restoran meblevij salon ta igrovi zakladi i na pochatku 2008 roku sprava z privatizaciyeyu budivli sprichinila velikij skandal u misti sho navit potyagnulo za soboyu vidstavku chinnogo na toj chas mera Primishennya kinoteatru bulo prodane i stanom na traven 2012 roku na ob yekti trivala rekonstrukciya Chi bude v nomu zal dlya pereglyadu filmiv nevidomo U travni 2014 roku u Drogobichi u primishenni kolishnoyi Avrori Prometeyu u nevelikomu zali vidkrili pershij 3 D kinozal U 2015 jogo zachinyayut v cej chas u TC Steklyashka vidkrivayut 3 D kinoteatr Prem yera kudi molodij drogobichanin mozhe povesti svoyu divchinu shob razom podivitis kinofilm na velikomu ekrani U 2018 roci po vulici Lesi Ukrayinki 8 1 vidkrivayetsya velikij 3 D IMAX kinoteatr ZLATA Dzherela posilannya ta literaturaNarisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Roman Pastuh Drogobich u prizvishah datah podiyah i faktah Vidannya druge dopovnene i utochnene Drogobich Vidavnictvo Kolo 2022 S 52 144 ISBN 966 7996 41 7 PrimitkiRoman Pastuh 2002 s 52 Roman Pastuh 2002 s 53 Roman Pastuh 2002 s 65 Roman Pastuh 2002 s 54 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 19 chervnya 2016 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 19 chervnya 2016 Arhiv originalu za 13 sichnya 2019 Procitovano 3 kvitnya 2018 Chwila dziennik dla spraw politycznych spolecznych i kulturalnych R 8 nr 2653 7 sierpnia 1926 Lenin V I Beseda V I Lenina s A V Lunocharskim Polnoe sobranie sochinenij 5 e izdanie tom 44 stranica 579 Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 chervnya 2012 Roman Pastuh 2002 s 92 Arhiv originalu za 1 veresnya 2010 Procitovano 25 travnya 2012 U Drogobichi niyak ne podilyat kinoteatr Prometej 13 lyutogo 2008 u Wayback Machine inf za 8 lyutogo 2008 roku na ZIK Zahidna informacijna korporaciya 13 travnya 2008 u Wayback Machine Za vikonannya sudovogo rishennya mera Drogobicha vidpravili u vidstavku 12 veresnya 2014 u Wayback Machine material za 21 lyutogo 2008 roku na www gazeta ua informacijnij vebresurs Gazeta ua 2 travnya 2009 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 3 kvitnya 2018