Дрогобич місто за 65 км фізичної відстані від центру Львова Це другий за величиною економічним культурним та освітнім зн

Дрогобич - місто за 65 км фізичної відстані від центру Львова. Це другий за величиною, економічним, культурним та освітнім значенням населений пункт Львівщини. Площа поселення становить 32 км². Проживає близько 75 тисяч осіб (2023 р.).

Урбаноніми - один із методів формування історичної пам'яті населення. Тому кожен період життя міста мало свої назви вулиць, адже змінювались герої, історичні та культурні смисли, пріоритети та свідомість громадян.

Назва вулиці – це один із способів заповнення простору інформацією, надання йому певних смислів. Перейменування є одним із інструментів формування нової моделі простору пам’яті, зміни вектора запам’ятовування/пригадування та забуття або коригування кодів, що творилися в попередній період. Надання нової назви – наділення простору новим смислом, творення нової системи координат. Її закріплення відбувається через сферу почуттів, оскільки нейтральне ставлення до зміни звичних назв практично неможливе, а отже, й нова назва вулиці викликає найчастіше необхідність подолання внутрішнього супротиву, поєднаного з осмисленням причин перейменування та формування власної аргументації доцільності/недоцільності, а отже, й погодження/непогодження з тим, що відбувається. У будь-якому разі формується нове або доповнюється/коригується попереднє знання, і подія (перейменування), як і її внутрішня мотивація та зміст нового топоніму, стає частиною пам’яті конкретної людини та громади. Отже, статус перейменованого простору також змінюється. Чим масштабніші зміни у топоніміконі місцевості, тим суттєвіші зрушення у семантиці простору. [Павленко, І. Я. (2018). Урбаноніми як засіб формування історичної пам'яті. Мова. Література. Фольклор, (2), 58-66. вилучено із ttp://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/606]

Урбаноніми як складова частина онімного простору заслуговують на ґрунтовне дослідження, адже, як зазначають дослідники, їх виникнення та формування тісно пов’язане із загальними соціокультурними тенденціями розвитку суспільства, державною ідеологією, а також залежить від проявів національної ментальності мешканців певного регіону [Титаренко А.А. Місце урбанонімів у загальній класифікації онімів / А.А. Титаренко // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. – 2013. – Вип. 9 (2). – С. 171–180.].

Джерелами написання статті слугували матеріали засідань дрогобицької міської ради від 1990 року щодо перейменування вулиць і провулків м. Дрогобич, історичні джерела, наукова література з проблем ономастики, зокрема урбанонімії та дослідження (у тому числі польові) молодих місцевих краєзнавців, зокрема Олега Стецюка, Андрія М'язика, Ігоря Чави та інших.

Передмова

У списку вулиці подані за алфавітом. Назви вулиць на честь людей відсортовані за прізвищем і подаються у форматі Прізвище Ім'я і/або Посада. Якщо вулиця названа за цілісним псевдонімом або прізвиськом, то сортування відбувається за першою літерою псевдоніма або імені, тобто Володимира Великого — на літеру В, Григорія Теслі — на літеру Г, Данила Галицького — на літеру Д, Ірини Вільде — на літеру І, Йосифа Сліпого — на літеру Й, Лесі Українки — на літеру Л, Остапа Вишні — на літеру О, Панаса Мирного — на літеру П, Юрія Дрогобича — на літеру Ю, Ярослава Осмомисла — на літеру Я.

Назви вулиць, що починаються на число, записані цифрами і подані вгорі таблиці.

Вулиці зі садових товариств подані окремим списком.

Після списку існуючих вулиць наведено список зниклих вулиць (вулиць, які були ліквідовані або включені до інших вулиць протягом XX—XXI століть).

Перелік урбанонімів

Станом на 1 липня 2023 року у Дрогобичі наявно 265 урбанонімів, з них:

209 вулиць
48 провулків
6 площ і майданів
1 прохід

Колір фону у списку залежить від типу урбаноніма.

N	Тип	Назва	Колишні назви	Місцевість	Довжина, м	Затверджено
1	вул.	22-го Січня	11-го Листопада / 17-го Вересня		2300
2	вул.			Війтівська Гора	210
3	вул.			Центр	100
4	вул.				170
5	вул.				500
6	вул.		Артема	Війтівська Гора	490
7	вул.		Механізаторів			20.10.2022
8	пров.			Війтівська Гора
9	вул.				140
10	вул.				2100
11	пров.		Комунарів	Завіжнє
12	вул.			Плебанія	260
13	вул.			Млинки Шкільникові	750
14	вул.				1000
15	вул.
16	вул.				220
17	вул.				260
18	вул.			Добрельчичі	750
19	вул.				270
20	вул.				450
21	вул.			Війтівська Гора	210
22	вул.		Політаєва		350
23	вул.				350
24	вул.		Волкова	Задвірне, Нова Волоща
25	пров.				580
26	вул.		Лермонтова Михайла	Плебанія	200	20.10.2022
27	пров.			Війтівська Гора	130
28	вул.			Війтівська Гора, Плебанія	1900
29	вул.			Війтівська Гора
30	вул.
31	вул.
32	пров.
33	вул.		Космонавтів		2100
34	вул.					07.05.2014
35	вул.
36	вул.		Димитровградська
37	вул.		Гвардійська	Добрельчичі		20.10.2022
38	вул.
39	вул.		нова вулиця			07.05.2014
40	вул.		нова вулиця
41	пров.
42	пров.			Задвірне
43	вул.
44	вул.
45	вул.
46	вул.
47	вул.			Центр
48	вул.
49	пров.
50	вул.			Лішнянське Передмістя
51	вул.			Млинки Шкільникові
52	вул.	Григорія Теслі	нова вулиця		350	07.05.2014
53	вул.				500
54	вул.		Куйбишева	Посьолок
55	вул.		Некрасова Миколи	Війтівська Гора		22.06.2023
56	вул.		Радянська
57	пров.			Плебанія	140
58	вул.
59	вул.			Війтівська Гора
60	вул.		Комсомольська	Центр
61	вул.		Різницька (Rzeznicka) / Маркса Карла / Академіка Сахарова	Війтівська Гора		20.10.2022
62	вул.			Млинки Шкільникові
63	вул.
64	вул.
65	вул.			Млинки Шкільникові
66	вул.			Центр
67	вул.		Індустріальна			20.10.2022
68	вул.			Центр
69	вул.			Центр
70	вул.
71	пров.
72	пров.			Задвірне
73	вул.		Павлика Морозова / Пушкіна Олександра	Посьолок		21.04.2022
74	пров.
75	вул.			Плебанія	140
76	вул.
77	вул.
78	пл.			Центр
79	вул.		Ґімназіальна (Gimnazjalna)	Центр	145
80	вул.			Корост
81	вул.
82	вул.
83	вул.			Зоряне
84	пров.
85	пл.		Визволення
86	вул.			Млинки Сівкові
87	вул.
88	пров.
89	вул.			Посьолок	765
90	вул.
91	пров.		Інститутська
92	вул.
93	вул.			Старостинський Двір	300
94	вул.			Війтівська Гора
95	пров.
96	вул.
97	вул.			Млинки Шкільникові
98	вул.		Космонавтів
99	пров.			Лішнянське Передмістя
100	пров.
101	вул.		Мічуріна Івана	Війтівська Гора		20.10.2022
102	вул.
103	вул.	Ковальська	Берка Йоселевича (Berka Joselewicza) / 6-го Серпня	Центр, Біля Жаб	240
104	вул.
105	вул.		Чапаєва	Війтівська Гора
106	вул.			Центр
107	вул.		Петровського	Війтівська Гора
108	вул.
109	пров.
110	пров.			Війтівська Гора
111	вул.			Плебанія	160
112	пров.			Задвірне
113	вул.		Піонерська		225
114	пр-д.
115	вул.
116	вул.		Болонна	Добрельчичі, Болоня
117	вул.
118	вул.
119	вул.	Кривоноса Максима		Млинки Сівкові	0
120	вул.			Болоня
121	вул.			Нова Волоща
122	вул.			Задвірне
123	пров.		Кушніра	Задвірне
124	вул.
125	вул.			Нова Волоща
126	вул.		Конституції
127	пров.			Плебанія	200
128	вул.		Рибна (Rybia), Лесі Українки	Центр
129	вул.			Війтівська Гора
130	вул.			Млинки Шкільникові
131	вул.		Словацького	Центр, Війтівська Гора
132	вул.	Лесі Українки	Горького	Центр
133	вул.			Центр	150
134	вул.			Зоряне
135	пров.
136	вул.
137	вул.			Млинки Шкільникові
138	вул.			Кольонія
139	вул.	Мазепи Івана	Пілсуцького, Дзержинського	Центр	300
140	вул.		нова вулиця	Болоня
141	вул.			Центр
142	пров.			Добрельчичі
143	вул.			Центр	140
144	вул.			Центр
145	вул.			Млинки Шкільникові
146	вул.			Нова Волоща
147	вул.			Зоряне
148	пров.			Війтівська Гора
149	вул.
150	вул.			Центр	215
151	вул.			Плебанія	130
152	пров.
153	вул.			Центр
154	пров.
155	вул.
156	вул.		Московська	Самбірська, Нова Волоща
157	вул.
158	вул.			Нова Волоща
159	вул.		Св. Бартоломея (Św.Bartłomieja)	Центр	300
160	вул.			Війтівська Гора
161	вул.				365
162	вул.
163	вул.
164	вул.	Орлика Пилипа	Леона Райха (Leona Reicha) / Герцена	Лани, Гирівка	3400
165	вул.				365
166	вул.
167	вул.		Кірова	Посьолок	780
168	пров.			Війтівська Гора
169	вул.			Нова Волоща
170	вул.		Колобка (у народі)	Плебанія		офіційно не затверджена
171	вул.
172	вул.
173	пров.
174	вул.			Центр
175	вул.			Нова Волоща
176	вул.		Молодогвардійців	Посьолок	615
177	вул.	Плеба́нія		Плебанія	550
178	вул.
179	пров.
180	вул.			Війтівська Гора
181	вул.
182	пров.
183	вул.
184	вул.			Посьолок
185	пров.
186	вул.			Плебанія	650
187	вул.
188	пров.			Центр
189	вул.			Плебанія, Повишена
190	вул.
191	пл.		Ратушна, Торговиця, Гітлерпляц, Леніна	Центр
192	вул.
193	вул.
194	вул.
195	вул.			Млинки Шкільникові
196	вул.			Млинки Сівкові
197	вул.			Млинки Шкільникові
198	вул.		Сніжна
199	пров.			Корост
200	вул.			Лішнянські Загороди, Самбірська, Граніт, Лішнянське Задубиче	2400
201	пров.
202	вул.
203	вул.
204	вул.			Кольонія
205	вул.	Сіксоя Руслана	Глінки Михайла	Плебанія	140	20.10.2022
206	вул.
207	вул.		Кона Фелікса
208	вул.				650
209	вул.
210	вул.		Чехова Антона			21.04.2022
211	пров.			Війтівська Гора
212	пров.
213	вул.	Солоний Ставок		Центр	350
214	вул.			Нова Волоща
215	вул.
216	вул.
217	вул.			Війтівська Гора
218	вул.
219	вул.
220	вул.
221	пров.			Корост
222	пл.			Центр
223	вул.	Стрийська	Святого Якова	Старостинський Двір, Задвірне, Хімтруд, Задубиче, Кольонія	4000
224	пров.	Студентський		Плебанія	65
225	вул.		Маяковського
226	вул.			Нова Волоща
227	вул.		Чкалова
228	вул.			Зоряне
229	пл.		Смольки (Smolki)	Центр
230	вул.			Млинки Шкільникові
231	пров.
232	вул.	Тисьменицька		Плебанія, Повишена
233	вул.
234	вул.		Ґрюнвальдська (Grunwaldzka)	Центр, Війтівська Гора, Гірка	4200
235	пров.
236	вул.
237	вул.
238	вул.
239	пров.	Ужгородський
240	вул.		Голубина	Війтівська Гора
241	вул.				1160
242	вул.
243	вул.		Гоголя	Центр, Лішнянське Передмістя, Біля Тандему
244	вул.
245	вул.			Гицлівка
246	вул.			Лани
247	вул.
248	вул.			Задубиче
249	пров.			Плебанія	200
250	вул.		Св. Бартоломея (Św.Bartłomieja)		285
251	вул.		Скітницька (Skotnicka)	Лани, Скітня	425
252	пров.			Плебанія	110
253	пров.
254	вул.		Толстого Лева	Війтівська Гора	485	21.04.2022
255	пров.
256	вул.			Центр	370
257	вул.			Центр
258	вул.	Шевченка Тараса	Міцкевича (Mickiewicza) / 1-го Травня	Центр	700
259	пл.		Жовтневої Революції	Центр	-
260	вул.
261	вул.			Центр	108
262	вул.		Крашевського (Kraszewskiego), Свердлова	Центр
263	вул.			Центр
264	вул.			Центр
265	вул.
266	вул.		Міцкевича / пл. Котовського		95
267	пров.

Історія перейменувань

Вперше перелік вулиць Дрогобича було опубліковано у 1901 році в газеті "Tygodnik Samborsko-Drohobycki". Його опублікував головний редактор тижневика Юзеф Альбін Кунде (Józef Albin Kunde). Перейменування та найменування відбулось у кінці березня того року.
Даний реєстр віднайшов дрогобицький дослідник Ігор Чава.

Пізніші відомі перейменування: 1928 р., 1939 р., 1958 р., 1990 р., 2022 р.

Відомі назви до 1900 року

У 1772 році, після першого поділу Польщі, Дрогобич, як і вся Східна Галичина, опинився у складі монархії Габсбургів (з 1804 року — Австрійської імперії, 1867 р. — Австро-Угорської).

N	Тип	Назва	Пізніші назви до 1939 р.	Сучасна назва (2023 р.)
1	вул.	Ігнацівка
1	вул.	Львівська	Ковальська	Ковальська, В. Чорновола
1	вул.	Садова	Лішнянська	Івана Франка (част.)
1	вул.	Самбірська		Я. Осьмомисла, Т. Шевченка (част.), Січових стрільців (част.)
1	вул.	Сліпа	Бондарська	Юрія Дрогобича
1	вул.	Солецька (раніше Угорська)	Стебницька	Трускавецька
1	вул.	Стрийська		І. Мазепи, Стрийська
1	вул.	Ясеницька
1
1
1	стаття у процесі написання	стаття у процесі написання	стаття у процесі написання	стаття у процесі написання

Станом на 1901 рік (місто у складі Австро-Угорської імперії)

Перелік іменувань нових вулиць міста Дрогобича від 24 березня 1901 р.

Джерело:

N	Тип	Назва	Місцезнаходження	Сучасна назва (2023 р.)
1	вул.	Бондарська (Беднарська)	Від статуї (колони) Св. Флоріана до вул. Соляної	Юрія Дрогобича
2	вул.	Бориславська	Від вілли пана Фрітца до великої фабрики (згодом рафінерія «Galicja» біля Млинок Шкільникових)	Бориславська
3	вул.	Війтівська Гора	Від вул. Стебницької (від дому Нижника) до цегельні Корнгабера	Війтівська Гора
4	вул.	Гарбарська (Кушнірська)	Від шкіряного заводу Гоффмана до вул. Собеського	Миколи Лисенка
5	вул.	Голубина	Від вул. Стебницької, попри будинок Стемплера, до вул. Війтівська Гора	Устияновичів
6	вул.	Гончарська	Від вул. Жупної (від вілли пана Цалика) до площі Св. Тройці	Гончарська
7	вул.	Горішня Брама	Від вул. Бориславської до міського лісництва	Горішня Брама
8	вул.	Жупна	Від вілли пана Яна Нєвядомського до жупного моста	Жупна
9	вул.	Завалля	Від вілли Єґра (інколи Джеґра) до площі Смольки	Завалля
10	вул.	Завіжна	Від коваля на роздоріжжю до муніципального (комунального або державного) пасовища	Завіжна
11	пл.	Зварицька	Від жупного моста до соляних джерел	не існує, вул. Солоний Ставок (част.)
12	вул.	Зелена	Від шкіряного заводу пана Ернста до вілли пана Зайґера (Цайґера)	Івана Франка (част.)
13	вул.	Ковальська	Від Ґрандготелю до вул. Собеського	Ковальська
14	вул.	Колійова Вижня	Від вілли пана Германа перед Новим Селом до вул. Шпитальної	Михайла Грушевського (част.)
15	вул.	Колійова Нижня	Від вул. Стрийської до головного залізничного вокзалу	не існує, пров. Залізничний (част.)
16	вул.	Коминярська	Від вілли пана Кльося, вздовж потоку, до вул. Бориславської	Коминярська
17	вул.	Конарського Станіслава	Від вул. Бориславської (від вілли пана Фрітца) до вул. Стебницької	Музична
18	вул.	Корост	Від вілли пана Рудкевича до самого кінця, аж під ліс	Зарічна
19	пл.	Крашевського	Від вул. Рибної і довкола вілли Крашевського (на території власності був сад)	Шолом-Алейхема (част.)
20	вул.	Крута (Звивиста, Кручена)	Від вілли власника фіакрів Кікевича до вул. Тихої	Володимира Івасюка
21	вул.	Лазнева	Від лазні біля дому Лебера до вул. Собеського	у нар. Біля Бані (офіційно безіменна)
22	вул.	Лішнянська	Від будинку Клінґгоффера до Загород Лішнянських (меж, городів та садів села Лішня)	Івана Франка (част.)
23	вул.	Мала	Від площі Ринок (а саме від дому Борґманна) до карного суду	Мала
24	вул.	Малий Ринок	Обіймала територію площі біля судової в’язниці і тягнулася до огорож вілли Крашевського (городів пана Крашевського)	Малий Ринок
25	вул.	Маріїнська	Від вул. Беднарської до вул. Жупної	Маріїнська
26	вул.	Міцкевича Адама	Від аптеки «Під чорним орлом» до вілли пана Зайґера (Цайґера)	Ярослава Осьмомисла, Тараса Шевченка (част.), Січових Стрільців (част.)
27	вул.	Млинарська	Від моста біля млина до дому Гриня Бориса	Млинарська, Війтівська Гора (част.)
28	вул.	Підвалля	Від готелю Макса до площі Смольки	Підвалля
29	вул.	Плебанія Вижня	Від вілли Юзефа Скрипка до раневицької дороги	Плебанія
30	вул.	Плебанія Нижня	Від вілли Щипайла до вул. Плебанської Вижньої	Захарії Копистенського
31	вул.	Польна (Польова)	Від вул. Стебницької, повз склад дерева, до вул. Війтівська Гора	Броніслава Козловського
32	вул.	Раневицька	Від вул. Стрийської до фабрики Файєрштайна «Consordia»	Раневицька
33	вул.	Рибна	Від Малого Ринку до вул. Ковальської	Йосипа Левицького (част.)
34	вул.	Різницька	Від вул. Стрийської, попри бойню, до вул. Війтівська Гора	Івана Дацка
35	вул.	Самбірська	Від будинку Клінґгоффера до фабрики Креппла (Крепля)	Самбірська
36	вул.	Святого Варфоломія (Бартолемея)	Від римо-католицької плебанії до вул. Собеського	Остапа Нижанківського
37	пл.	Святого Варфоломія (Бартолемея)	Від вілли родини Манкесів (Манкесув) до костельної огорожі (паркану)	Замкова Гора
38	вул.	Святого Хреста	Від моста біля вілли пана Мериновича до вілли пана Гампля	Зварицька
39	вул.	Святого Юра	Від вул. Стебницької (від дому Роснера) до вул. Бориславської	Святого Юра
40	пл.	Святого Юра	Обіймала територію біля дерев’яної церкви Св. Юрія Побідоносця	офіційно безіменна, вул. Солоний Ставок (част.)
41	вул.	Святого Яна (Івана Хрестителя)	Від вул. Соляної до вул. Лішнянської (раніше Садова)	Мирона Тарнавського
42	пл.	Святої Трійці	Простягалася від площі Ринок в напрямку до вул. Бориславської, навпроти церкви Пресвятої Тройці	Василя Стефаника
43	вул.	Сільна (Сольна, Соляна)	Від вілли пана Якоба Файєрштайна до вул. Св. Хреста (Воздвиження Чесного Хреста)	Січових Стрільців (част.)
44	вул.	Скітницька (Скотницька)	Від вул. Собеського до будинку родини Тростманів	В'ячеслава Чорновола
45	вул.	Сліпа	Від вілли Абр. Штемплера (Стемплера) до вілли Якуба Файєрштайна	не відомо
46	вул.	Словацького Юліуша	Від вілли пана Михайла Мороза до вул. Війтівська Гора	Богдана Лепкого
47	сад	Словацького Юліуша	Обіймав територію від дому Люстіґа до торгових лавок над потоком	Парк Івасика-Телесика
48	вул.	Слюсарська	Від Ґрандготелю до вул. Чацького	Степана Бандери
49	пл.	Смольки Францішека	Обіймала територію давньої візничої площі і території біля податкового уряду	Театральна
50	вул.	Сніжна	Від вул. Скотницької, через поле до вул. Самбірської (повз будинок Булфона)	Петра Сагайдачного
51	вул.	Собеського Яна	Від вул. Стрийської, повз монастир оо. Василіян, до вул. Самбірської	Лесі Українки
52	вул.	Солоний Ставок	Від вул. Бориславської до будинку пані Подлюської	Солоний Ставок
53	вул.	Стебницька	Від церкви Пресвятої Трійці до дому міського ката	Трускавецька
54	вул.	Столярська	Від вул. Слюсарської, повз дім Чемереса, до вул. Собеського	Шкільна (част.), пл. Тараса Шевченка
55	вул.	Стрийська	Від аптеки пана Тобіашка, що на площі Ринок, до залізничної платформи при головній станції міста	Івана Мазепи, Стрийська
56	вул.	Тиха	Від вул. Церковної до вул. Завіжньої	Тиха
57	вул.	Токарська	Від вул. Ковальської до вул. Столярської (повз дім Скрипуха)	зараз хідник від вул. Ковальської до вул. Івана Франка
58	вул.	Цвинтарна	Від вул. Шпитальної, поза траншею (якийсь розкоп), до вул. Скотницької (повз будинок Затея)	Цвинтарна
59	вул.	Церковна	Від вул. Св. Хреста, повз церкву Св. П’ятниці, до вілли Леловського	Михайла Коцюбинського
60	вул.	Чацького Тадеуша	Від вілли пана Болонного до дому Котика	Тараса Шевченка (част.)
61	вул.	Шашкевича Маркіяна	Від вул. Стебницької (від дому Чупкевича) до вул. Бориславської	Маркіяна Шашкевича
62	вул.	Шевська	Від вул. Стрийської, попри карний суд, до вул. Ковальської	Шевська
63	вул.	Шевченка Тараса	Від вілли лікара Фалька до вул. Беднарської	Адама Міцкевича
64	вул.	Шкільна	Від міської школи, яка діяла навпроти костелу Св. Ворфоломея, до вул. Слюсарської	Шкільна (част.)
65	вул.	Шпитальна	Від вул. Собеського до Гиравки (Гирівки); (раніше називали Лан)	Пилипа Орлика
66	вул.	Яґеллонська	Від вілли лікара Леховського до рабина Шапіри	Данила Галицького

Таблицю осучаснив Андрій М'язик на основі співставлень Олега Стецюка.
Віднайшов перелік урбанонімів Ігор Чава, вперше опублікував Богдан Лазорак.

Доволі показовим є той факт, що перейменування вулиць Дрогобича 1901 року відбувалося в час святкування 40-ї річниці з дня смерті українського поета Тараса Шевченка. Невипадково, рада магістрату Дрогобича включила в програму перейменування окремої вулиці міста на честь Тараса Шевченка. Однойменна вулиця знаходилася на теперішній вулиці Адама Міцкевича, а станом на 17 березня 1901 року фактично простягалася від вілли доктора Фалка до вулиці Беднарської. Варто зазначити, що 1901 року посаду бургомістра Ксенофонта Охримовича тимчасово обіймав Юліан Нападевич, а його заступником був Францішек Майхрович, які, поляки, пролобіювали цю постанову у ґмінній раді. Зауважимо, що до 1939 року названа вулиця позиціонувалася, як одна із найпрестижніших в Дрогобичі, позаяк тут проживали найбагатші нафтові магнати та підприємці.

З іншого боку, перейменування вулиць Дрогобича у кінці березня 1901 року явно було пов’язане із розширенням міського простору Дрогобича, яке відбувалося за рахунок допливу нових нафтових фірм (переважно із Бельгії, Франції, Канади, США та ін.), приватних крамниць, адвокатських контор, підприємств, магнатських вілл тощо. До того ж, кількість архітекторів, що були представлені у міському відділі приватних та державних архітекторів невпинно зростала через збільшення замовлень. Демографічне зростання населення Дрогобича в цей час простежується також через стрімке збільшення заробітчан.

У період ЗУНР (1918-1919 рр.)

На відміну від більшости міст та містечок Галичини, де українці взяли владу до рук 1 листопада 1918 року, поляки утримували владу у місті до 2 листопада. Українці опанували містом після прибуття до нього військових частин УГА.

Важливо згадати і про спомин від’їзду українських сил з міста 1919 року у час українсько-польського протистояння:
«В ніч із суботи на неділю майже всі частини в Дрогобичі були вже завантажені у вагонах на двірці. Цей поїзд складався із 60 вагонів. Обслуга – дрогобицькі залізничники. Він по приказу мав від’їхати останній, а лучив у собі район Самбір-Дрогобич-Борислав. Через цілу ніч переходили поїзди з підмогою на фронт, одначе вже в неділю 19 травня можна було бачити вояків, які, як фронтові недобитки, ходили самопас по місті. Щохвилини заїздили на станцію наші війська, які відходили на фронт пішком через Дрогобич у сторону Лішні…» [Останній поїзд. Спомин 1919 р. / Дрогобиччина – земля Івана Франка. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 973 с. – С. 789].

Упродовж 16-18 липня 1919 року всю територію ЗУНР окупували польські війська.

Оскільки рівно весь цей час тривала Польсько-українська війна, про перейменування та найменування вулиць немає інформації.

Станом на 1930 рік (місто у складі Другої Польської Республіки)

Порівнюючи з поч. ХХ ст., кількість вулиць у Дрогобичі в міжвоєнний час збільшилася майже на два десятки. Локалізація деяких ще залишається відкритим питанням. Станом на 1930 р. у місті налічуємо 81 вулицю, котрі мали «офіційні назви», в тому числі 5 площ. Далі їхня кількість лише зростала.

Розташування певних вулиць подано відповідно міжвоєнної карти «Plan miasta Drohobycza» (з колекції Ришарда Хубіша), яку було видано коштом дрогобицького відділу Товариства польських купців та промисловців. До уваги було також взято публікацію Єжи Марії Пілецького «SłownikDrohobyckichUlic» (Biuletyn SPZD, 2012. Nr.11. S.23-39).

Джерело: https://www.google.com/maps/d/viewer?hl=uk&mid=187pPwEB92c1chZDRq4zLGWRWiyU&ll=49.34794819297113%2C23.519848649999993&z=13

N	Тип	Назва	Назва польською повою	Сучасна назва (2023 р.)
1	вул.	Бондарська (Беднарська)	ul. Bednarska	Юрія Дрогобича
2	вул.	Бічна	ul. Boczna	Опришківська (част.), Богдана Хмельницького
3	вул.	Болонна	ul. Błonie	Івана Котляревського
4	вул.	Брудна	ul. Brudna	не існує, пров. Городній (част.)
5	вул.	Йоселевича Берка	ul. Berka Joselewicza	Ковальська
0	вул.
0	вул.	стаття у процесі написання	стаття у процесі написання	стаття у процесі написання

Таблицю осучаснив Андрій М'язик на основі досліджень та співставлень Олега Стецюка.

У період 1939-1944 рр.

1 вересня 1939 з нападу Німеччини на Польщу розпочалась Друга світова війна. Вже 10 вересня бомбардувальники скинули свій вантаж на залізничний вокзал та рафінерію Польмін (теперішній нафтопереробний завод № 1), а 11 вересня ще й на малу станцію на Трускавецькій, сільзавод та шпихлір.

18 вересня в місто, не зустрівши опору польської армії, ввійшли війська вермахту, проте вже зранку 24 вересня німці покинули місто, оскільки, відповідно до пакту Молотова—Ріббентропа, Дрогобич переходив до радянської зони окупації. О 17.45 год. того ж дня по вулиці Стрийській в місто вступили війська 12-ї армії генерала Тюленєва.

22 червня 1941 року місто було бомбардовано німецькою авіацією, під удар попали залізнична станція з вокзалом та нафтопереробні підприємства міста, а також військові казарми.

1 липня 1941 року в Дрогобич входять війська гітлерівської Німеччини та її сателіта тисовської Словаччини.

Приблизно в 8:30 год. ранку 6 серпня 1944 року після двогодинного бою в районі НПЗ "Польмін" у місто ввійшли бійці 167-ї стрілецької дивізії Четвертого Українського фронту.

У проміжок 1939-1941 рр. (місто окуповане Радянським Союзом)

27 листопада 1939 року була створена Дрогобицька область з 10 повітів, поділених 17 січня 1940 р. на 30 районів.

У проміжок 1941-1944 рр. (місто окуповане Німецькою імперією)

З серпня 1941 року по серпень 1944 року Дрогобич у складі дистрикту Галичина входив до складу генерал-губернаторства з центром у Кракові. Дрогобицьку область перейменовано на окружне староство Дрогобич.

N	Тип	Назва	Назва німецькою мовою	Сучасна назва (2023 р.)
1	пл.	Гітлерпляц	Hitlerplatz http://droginfo.com.ua/content/view/9085/	Ринок
1	вул.	Паркова	Паркштрассе https://www.03244.com.ua/news/3019926/drogobic-malenka-istoria-vulici-velikoi	М. Заньковецької
1	вул.	Чортополохова		не існує
1
1	вул.	стаття у процесі написання	стаття у процесі написання	стаття у процесі написання

Станом на 1958 рік (місто у складі УРСР)

- стаття у процесі написання

- Див. Довідник про перейменування назв вулиць і провулків та зміну нумерації будинків по місту Дрогобичу. – Дрогобич, 1958

У часи існування радянської імперії у найменуваннях відобразилися особливості нав’язаного колективного землекористування, риси “соціалістичної ідеології”, у зв’язку з чим історичні назви практично тотально перейменовували. Було штучно насаджено ідеологічні назви. Так появились вулиці, провулки, площі, проспекти та парки Більшовиків, Жовтневі, Колгоспні, Комсомольські, Радянські, Першотравневі тощо. Дуже багато появилось найменувань, утворених від прізвищ партійних і радянських діячів, а також письменників, митців: Дзержинського, Енгельса, Леніна, Карла Маркса, Котовського, Куйбишева, Мічуріна, Павлова, Пушкіна, Щорса та багато інших.

І на сучасному етапі, у світлі подій в Україні, маємо продовження “колоніальних” ініціатив: після анексії Криму, у квітні 2014 р., кримська партія “Русское единство” озвучила пропозицію щодо перейменування Сімферополя на місто Путін, а самого півострова на Тавриду (щоб не згадувати про татарське коріння назви “Крим”, згідно з аргументацією окупантів) [Горенко Н. “Зачистка” Крыма как грандиозная афёра [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.Argument.ua.com/stati/ Zachistka-Kryma-kak-grandioznaya-afera source].

У період Української держави до 2022 року

- стаття у процесі написання

- Див. Вулиці Дрогобича. Довідник сучасних назв вулиць, провулків і площ міста Дрогобича та їх розташування за станом на 18.02.92 р. [Додаток до газети "Вісті з Ратуші" від 04.06.92 р. №14] - Дрогобич, 1992.

Ініціювання процесу перейменування об’єктів з радянськими назвами у 2014 р. здійснено Українським інститутом національної пам’яті. Україні необхідно позбутися насамперед тих назв, які мають в своїй основі прізвища осіб, причетних до організування Голодомору та політичних репресій, осіб, які закарбувались у пам’яті більшості боротьбою проти української державності. Цілком поділяємо думку голови Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, що: “Сьогодні топоніміка перестала бути питанням лише гуманітарної політики – вона стала одним із інструментів національної безпеки”.

Історичним рішенням стало прийняття 9 квітня 2015 р. Верховною Радою України Закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їхньої символіки”, відповідно до якого місцева влада зобов’язана впродовж шести місяців з дня набрання законом чинності перейменувати області, райони, міста, села, вулиці та інші об’єкти топоніміки, які носять радянські назви.

У світлі подій, що відбулися у країні протягом 2013–2014 рр., які й спонукали до прийняття низки давноочікуваних рішень на найвищому рівні, в умовах триваючої у 2015 р. воєнної агресії зі Сходу, зміна більшовицького назівництва є доволі знаковою. Це своєрідний семантичний опір українського суспільства проімперським геополітичним амбіціям. [Лабінська Г. Топоніміка : навч. посібник / Галина Лабінська. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – С. 4.]

Ремарка

Офіційне перейменування вулиць, провулків, парків тощо сприяє творенню нової пам’яті про минуле та формуванню певних аспектів знання про сьогодення. Корективи історичної пам’яті виявилися в тому, що, по-перше, відмова від старих назв, пов’язаних із сакралізацією комуністичної ідеології, радянської історії та її діячів, запускає процес забування, оскільки зникають візуальні знаки пам’яті, постійні нагадування у вигляді табличок із назвами вулиць, записів у паспортах на сторінках реєстрації, фіксації адреси в документах та анкетах тощо. Відповідно зникає й аудіознак, оскільки старі назви перестають звучати спочатку в офіційному, а пізніше й побутовому мовленні. У такий спосіб відбувається організоване стирання раніше освячених аспектів радянського минулого, його десакралізація і коригування неофіційного ставлення. По-друге, нові урбаноніми, передусім годоніми, закріплюють інше, значною мірою альтернативне радянському знання про минуле краю, включаючи різні його етапи, насамперед, звичайно, про козаччину та охоронців пам’яті про степове лицарство. Відновлюється пам’ять про життя та діяльність на нашій землі менонітів та їхню роль у розбудові економіки краю. Твориться пам’ять про осіб, діяльність яких була значним внеском у розвиток промисловості та інфраструктури Дрогобича та регіону. По-третє, формується уявлення про тяглість та безперервність героїчної історії краю, оскільки годоніми фіксують мужність та звитягу учасників другої Світової війни, героїв-афганців, героїв Небесної Сотні, бійців АТО та захисників України під час новітньої Московитської навали. Привертає увагу той факт, що міські об’єкти називаються іменами саме Героїв, незалежно від їхнього звання, посади тощо. По-четверте, завдяки новим онімам формується погляд на сучасне як час боротьби за свободу, створюється пам’ять про героїко-патріотичну парадигму сьогодення. Нові урбаноніми творять образ міста інтелекту, винаходів, науки, літератури та мистецтва.
Отже, поряд із процесом забування творяться механізми нового сприйняття минулого та формування позитивного знання про сучасне, а певна назва простору міста сприяє формуванню та/або коригуванню історичної пам’яті його жителів. [Павленко, І. Я. (2018). УРБАНОНІМИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ. Мова. Література. Фольклор, (2), 58-66. вилучено із http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/606]

Вулиці та інші об’єкти стають «безтілесними пам’ятниками» тим особам та подіям, які в актуальному символічному контексті визначені як видатні. Отже, тепер урбаноніми набувають нового значення та функції – закріплення певних ідей, фактів, у ширшому контексті – інтересів соціальних груп, інституцій та суспільства в цілому [Поднос В. Назва має значення: чому і як в Україні перейменовують вулиці [Електронний ресурс] / В. Поднос. – Mistosite: Культура, Партисипація, Урядування. Українська урбаністична платформа з аналітичним журналом про місто. – 24 березня 2016. – Режим доступу: https://mistosite.org.ua/ru/articles/nazva-maye-znachennya-chomu-і-yak-vukrayinі-perejmenovuyut-vulyczі (дата звернення 07.10.2018)].

Саме тому перевидання вже напрацьованих топонімічних праць, поява новітніх досліджень за цим напрямком і їхня широка популяризація є більш ніж актуальними. [Лабінська Г. Топоніміка : навч. посібник / Галина Лабінська. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – С. 4.]

Вулиці садівничих товариств

До недавнього часу, поки не дозволили приватизовувати ділянки, що на території дачних кооперативів, вулиці садівничих товариств не адресувалися містом, а були лише для орієнтування у межах дачних кооперативів. Зараз виникають деякі складності в адресації приватизованих садиб у межах садових товариств, оскільки вони вже отримують адресу міста. У Дрогобичі над тим сильно не заморочувались і створили однойменні зі садівничими товариствами вулиці: Світанок та Здоров'я. Так получились цілі квартали малогабаритної забудови по цих двох вулицях. Але неприватизовані обійстя мають старі внутрішні адреси вулиць у межах садових товариств.

Вулиці садівничих товариств у межах міста

N	Тип	Назва	Дачний кооператив	Місцевість
1	вул.	Виноградна	Світанок	Корост
2	вул.	Вишнева	Здоров'я	Мале Залісся
3	вул.	Едельвейсна	Світанок	Корост
4	вул.	Зоряна	Світанок	Корост
5	вул.	Квіткова	Здоров'я	Мале Залісся
6	вул.	Курортна	Світанок	Корост
7	вул.	Лісова	Здоров'я	Мале Залісся
8	вул.	Мічуріна Івана	Здоров'я	Мале Залісся
9	вул.	Озерна	Здоров'я	Мале Залісся
10	вул.	Степова	Здоров'я	Мале Залісся
11	вул.	Східна	Здоров'я	Мале Залісся
12	вул.	Трояндна	Світанок	Корост
13	вул.	Центральна	Здоров'я	Мале Залісся
14	вул.	Яблучна	Здоров'я	Мале Залісся

Вулиці садівничих товариств поруч із містом

N	Тип	Назва	Дачний кооператив	Населений пункт	Поруч з місцевістю
1	вул.	Бічна	Бджілка	Старе Село	Гирівка
2	вул.	Вишнева	Бджілка	Старе Село	Гирівка
3	вул.	Зелена	Бджілка	Старе Село	Гирівка
4	вул.	Квіткова	Бджілка	Старе Село	Гирівка
5	вул.	Кленова	Прикарпаття	Монастир-Дережицький	Мале Залісся
6	вул.	Лісова	Бджілка	Старе Село	Гирівка
7	вул.	Лугова	Бджілка	Старе Село	Гирівка
8	вул.	Пасічна	Бджілка	Старе Село	Гирівка
9	вул.	Польова	Бджілка	Старе Село	Гирівка
10	вул.	Центральна	Бджілка	Старе Село	Гирівка
11	вул.		Затишок	Лішня	Загороди

Зниклі вулиці

Брудна вулиця. Колись йшла паралельно нинішній вул. П. Орлика. До неї можна було вийти з кінця вул. Ковальської через вул. Лесі Українки. Як такий початок вулиці «зберігся» — це в'їзд на територію «Рукавички». Цікавим є те, що вулиця у 1920-х роках, як довідуємося з львівських газет, була забрукована, хоч не вважалася центральною, але, вочевидь, це відбулося через те, що вона вела до старого єврейського кладовища.
ІІ Світова війна і повоєнний час зліквідували її. Газетні хроніки про вулицю майже мовчать. Однак, у львівській «Хвилі» за 1938 рік читаємо, що з цієї вулиці така собі Анна Капусцінська (мешкала за адресою: вул. Брудна, 13) кинула свою десятимісячну дитину у саду на вул. Сенкевича, 12 (початок нинішньої вул. І. Франка). У часи німецької окупації вулиця опинилася в межах Дрогобицького ґетто й була позначена на німецькій карті під назвою пров. Чортополоховий.
Вулиця паралельно межувала з двома іншими вулицями: ліворуч з «безіменним сліпим провулком» (вже не існує), праворуч — з вул. Орлика, з якою її сполучав провулок, що йшов майже навпроти Великої синагоги. З тієї ж періодики довідуємося, що тут мешкав такий собі «інспектор», який давав дозвіл на продаж гусей на міському ринку. http://droginfo.com.ua/content/view/9032/;
Гімназіальна вулиця. Цією вулицею іменували теперішній хідник (прохід), який колись, так і нині є зліва від філологічного факультету та веде до головного корпусу Дрогобицького педуніверситету, — колишньої гімназії https://www.03244.com.ua/news/3019926/drogobic-malenka-istoria-vulici-velikoi;
Кіно провулок. Колись відходила від в'їзних воріт костелу до теперішньої вулиці Міцкевича А.
«Кінопровулок» — це умовна назва вулички, яка вела від колишньої вул. Яґеллонської (тепер Данила Галицького) попри перший міський кінотеатр «Штука» (відкритий у 1909 р.; у радянський час мав назву «Комсомолець») й виходила до вул. Шевченка (сьогодні — вул. Міцкевича). Вуличка починалася перед костельною брамою будинком поштово-телеграфного уряду (вул. Яґеллонська, 31), який почали зводити у 1905 році. Нині початок вулички забудований, а там, де був вхід — тепер стіна «Укртелекому». Майже до кін. ХІХ ст. була сліпим провулком, який виходив «у городи», допоки не була прокладена тодішня вул. Шевченка.
Нам відомі як мінімум три передвоєнні зображення, які показують не саму вуличку, а її початок з виглядом на костел Св. Варфоломія: фото 1920-років, де видно не «оштукатурену» костельну браму, фото 1938 року А. Ленкевича та передвоєнний малюнок Фелікса Ляховича. Варто приглядітися до основи, яка тримає ліхтар у провулку. Подібну, а точніше дві такі можна знайти на вул. Мазепи, 18 при вході). Вперше це помітив ще кілька років тому дрогобичанин Остап Дзондза.
Поки залишається невідомим чи мала вуличка свою передвоєнну назву. Хоча на німецькій карті Дрогобича 1940-х років вулицю позначають так: над нею пишуть «Gasse», а під нею — «Kino», тобто, «алея» та «кіно». http://droginfo.com.ua/content/view/8785/;
Залізнична вулиця. Йшла майже паралельно між теперішніми вулицями Стрийською та Грушевського М.; відходила приблизно від теперішнього будинку № 70 по вул. Грушевського та сполучалась з теперішньою вулицею Вокзальною біля хати № 11. Існувала до кінця 1970-х років;
Рихтицька вулиця /частково/. Частину вулиці знищили, побудувавши завод автомобільних кранів. Інша частина і зараз Рихтицька;
Сліпа вулиця. Місце знаходження не з'ясоване. Відомо, що йшла до будівлі теперішньої картинної галереї, колишньої вілли пана Якоба Файєрштайна (зараз це вул. Січових Стрільців, 18). Можливо, це частина вулиці Січових Стрільців від вулиці Ю. Дрогобича до вул. Т. Шевченка;
Токарська вулиця. Колись сполучала вулицю Ковальську із сучасною вулицею Івана Франка. Існувала до часу побудови кінотеатру «Прометей» та створення теперішньої площі Тараса Шевченка. Тепер на місці вулиці існує хідник (пішохідна доріжка);
Зварицька площа. Знаходилась приблизно між церквою Святого Юра та сільзаводом, між теперішніми вулицями Солоний Ставок та Зварицькою; де-факто, була майданом перед солевиварювальним заводом, за мостом через річку Побук. У той час русло ріки було дещо іншим, ніж зараз;
Скотницький майдан. Розташовувався у кінці теперішньої вулиці Чорновола В. по лівій стороні; на ньому продавали домашню худобу, бидло та скотину. Реконструйований у 1925 р.

Де-юре існують, а де-факто — ні вулиці

ẟ Руслана Сіксоя вулиця. Адресно прикріплено три хати, які розкидані по інших вулицях. Дороги чи проїзду як такого нема

Де-факто існують, а де-юре — ні вулиці

ẟ Проектна вулиця. Офіційно не знаходимо такого найменування, однак на деяких картах вона позначена. Зокрема, на публічній кадастровій карті вона є.

Люди, зацікавлені у дослідженні урбанонімів Дрогобича

Подано неповний перелік людей, котрі з часу здобуття Україною незалежности займались професійною або аматорською діяльністю щодо вивчення історії чи сучасності міста, залишаючи і свій слід у його дослідженні.

Анатолій Задерецький - дрогобицький колекціонер, історик-любитель, створив музей ваг у місті, засновник ГО "Інститут шанувальників старожитностей". Як сам пише про себе, "Народився та виріс під час другої московської окупації Галичини". Проживає у Дрогобичі на вулиці Стрийській.
Богдан Лазорак - історик, викладач університету. Нар. у 1985 році у Дрогобичі.
Андрій М'язик - картограф-любитель, дослідник топонімів, краєзнавець-аматор. Нар. у 1989 році у Дрогобичі. Проживає у рідному місті.
Роман Пастух - письменник, журналіст, публіцист, поет, літературний критик, редактор. Нар. у 1948 році на Стрийщині. Проживає у Дрогобичі.
- програміст, електронік, диґер, мандрівник, засновник Музею загиблих літаків та сайту explorer.lviv.ua. Як пише про себе: "Мандрівник, дигер, блогер. Подорожую цікавими місцями і пишу про це статті Навколо ще багато таємниць". Нар. у 1983 році у Дрогобичі. Проживає у селі Хоросно.
Григорій Сивохіп - колекціонер, дослідник історії дрогобицької цегли. Нар. у 1942 році. Проживає у Дрогобичі.
Олег Стецюк - журналіст, краєзнавець, екскурсовод, прозаїк, художник, громадський діяч, засновник інтернет-видання Drohobyczer Zeitung, автор ілюстрованого туристичного путівника про Дрогобич, розробник першої туристичної онлайн-карти Дрогобича. Нар. у 1989 році у Дрогобичі. Проживає на вул. Є. Коновальця.
Ігор Чава - популяризатор туризму, засновник Туристично-інформаційного центру міста Дрогобич. Нар. у 1988 році у Дрогобичі. Із 2022 р. проживає у Києві.
Михайло Шалата - журналіст, літературознавець, викладач університету, громадський діяч. Нар. у 1937 році на Стрийщині. Пом. у 2020 р. у Дрогобичі. Проживав на вулиці Княгині Ольги.

Див. також

Передвоєнні назви вулиць Дрогобича: Online-карта Олега Стецюка
Кадастрова карта міста Дрогобича 1853 року
https://stan.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/STAN.put_.Drogobich.pdf

Примітки

Скорочення: вул. — вулиця, пров. — провулок, пл. — площа, м-н. — майдан, пр-т. — проспект, наб. — набережна, узв. — узвіз, в-д. — в'їзд, пр-д. — проїзд, туп. — тупик
Вулиці Дрогобича
http://дрогобич.com.ua/streets
http://maydan.drohobych.net/?author=93 (1 травня 2014). Два епізоди про модернізацію «австрійського Дрогобича»: старі вулиці «по-новому» і «непровінційна» мрія про трамвай (1901, 1909-1914 роки). Майдан (ru-UA) . Процитовано 27 липня 2023.
. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 18 квітня 2017.

Посилання

https://opendata.drohobych-rada.gov.ua/dataset/детальний-список-вулиць-дрогобича
В Дрогобичі хочуть остаточно завершити дерусифікацію вулиць, 20.07.2022
https://www.03244.com.ua/news/3019926/drogobic-malenka-istoria-vulici-velikoi
http://nadoloni.com/ua/drogobych/katalog
https://phil.duan.edu.ua/images/PDF/2018/2/30.pdf

Джерела

Вулиці Дрогобича. Довідник сучасних назв вулиць, провулків і площ міста Дрогобича та їх розташування за станом на 18.02.92 р. [Додаток до газети "Вісті з Ратуші" від 04.06.92 р. №14] - Дрогобич, 1992.
Галів М. Між серпо-молотом і свастикою: Дрогобич у 1939 – 1944 рр. // Нариси з історії Дрогобича. – Дрогобич: Коло, 2009.
Гнатюк В. Аматорська топоніміка: потрібна розумна межа // Дивослово. – 2001. – №4. – С. 34-37.
Довідник про перейменування назв вулиць і провулків та зміну нумерації будинків по місту Дрогобичу. – Дрогобич, 1958
Дрогобич. Місто і дрогобичани. Довідник. // Автор-упоряд. Р.Ладанай. − Дрогобич: Коло, 2007. − 144 с.
Дрогобич. Обличчя міста. − К.: ДНВП "Картографія", 2003.
Дрогобиччина − земля Івана Франка. Т.1 / За ред. А.Глодилович, В.Осередчук та ін. − Нью-Йорк − Париж − Сідней − Торонто, 1986;
Дрогобиччина – земля Івана Франка. Т.2 – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1997, 973 с.
Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» // Відомості Верховної Ради. – 2015. – № 26.
Лабінська Г. Топоніміка : навч. посібник / Галина Лабінська. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 274 с
Мариняк М. Дрогобич: ілюстрований краєзнавчий нарис / Мар’ян Мариняк. — Львів : Каменяр, 1979.— 48 с.
М’язик А. Ергоніми Дрогобича / Андрій М’язик // Слово у мові та тексті: Наукові записки. – Вип. 5. – Дрогобич: Посвіт, 2011. – С. 86-93.
Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку ХХІ ст.), Дрогобич, 2009
Павленко, І. Я. (2018). УРБАНОНІМИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ. Мова. Література. Фольклор, (2), 58-66. вилучено із http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/606
Пастух Роман. Дрогобицькі вулиці. — Дрогобич : Коло, 2002. — 28 с. — .
Пастух Р. Вулицями старого Дрогобича. – Львів, 1991
Поднос В. Назва має значення: чому і як в Україні перейменовують вулиці [Електронний ресурс] / В. Поднос. – Mistosite: Культура, Партисипація, Урядування. Українська урбаністична платформа з аналітичним журналом про місто. – 24 березня 2016. – Режим доступу: https://mistosite.org.ua/ru/articles/nazva-maye-znachennya-chomu-і-yak-vukrayinі-perejmenovuyut-vulyczі (дата звернення 07.10.2018).
Площанський В. Королівське вільне місто Дрогобич (перевидання 1867 року). − Дрогобич, 1991. – 124с.
Рішення Дрогобицької міської Ради народних депутатів від 16 травня 1990 року № 73 «Про зміну найменування вулиць і площ м. Дрогобича»
Стецюк Олег. Локальна мандрівка Дрогобичем: туристичний путівник. — Дрогобич : Посвіт, 2016. — 127 с.
Титаренко А.А. Місце урбанонімів у загальній класифікації онімів / А.А. Титаренко // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. – 2013. – Вип. 9 (2). – С. 171–180.
Ухвала Дрогобицької міської ради народних депутатів Львівської області від 18 лютого 1992 року "Про зміну найменувань вулиць і провулків".
Шалата М. Дрогобич: нарис-путівник / Михайло Шалата. — Львів : Каменяр, 1986. — 86 с.
Яцків Р. До питання про урбаноніми Дрогобича / Р. Яцків // Рідне слово в етнокультурному вимірі. - 2013. - С. 293-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev_2013_2013_40.
"Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien mit dem Grossherzogthume Krakau und den Herzogthümern Auschwitz, Zator und Bukowina in 60 Blättern, C.R. von Kummersberg", 1855.
Amtliches Fernsprechbuch für distrikt Gailizien. – 1942.
Wykaz nowo nazwanych ulic w Drohobyczu // Tygodnik samborsko-drohobycki: czasopismo polityczno-społeczno-ekonomiczne. - № 12. - Drohohbycz, 1901. – S. 3–4

[:0-1] Скорочення: вул. — вулиця, пров. — провулок, пл. — площа, м-н. — майдан, пр-т. — проспект, наб. — набережна, узв. — узвіз, в-д. — в'їзд, пр-д. — проїзд, туп. — тупик

[2] Вулиці Дрогобича

[3] ttp://дрогобич.com.ua/streets

[4] ttp://maydan.drohobych.net/?author=93 (1 травня 2014). Два епізоди про модернізацію «австрійського Дрогобича»: старі вулиці «по-новому» і «непровінційна» мрія про трамвай (1901, 1909-1914 роки). Майдан (ru-UA) . Процитовано 27 липня 2023.

[5] . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 18 квітня 2017.