Кінематичні змінні Мандельштама — три скалярні релятивістські інваріантні величини, що зберігаються в процесі розсіяння двох елементарних частинок з утворенням двох нових або збереженням двох старих елементарних частинок, або в процесі розпаду однієї елементарної частинки на три. Зазвичай ці змнні позначаються як . Їх було введено Стенлі Мандельштамом у 1958 році. Процес розсіяння можна повністю описати, якщо задати значення лише двох змінних Мандельштама, кожна із них дорівнюватиме квадрату повної енергії котроїсь із пар частинок у системі відліку, де їх центр мас перебуває в спокої.
Визначення
Розглядається процес розсіяння двох елементарних частинок з векторами енергії-імпульсу і утворенням після взаємодії двох нових чи збереження двох старих елементарних частинок з векторами енергії-імпульсу . Залежність між енергією і масою мають вигляд:
- ,
де — метричний тензор.
У метриці Мінковського з сигнатурою (1, -1,-1,-1)
- ,
або ж в релятивістських одиницях :
- .
Тут — тривимірний імппульс i-тої частинки.
Тут — індекс елементарної частинки. Збереження кожної компоненти енергії-імпульсу представляється рівнянням: . Із цієї рівності можна отримати три змінних Мандельштама в релятивістських одиницях:
Властивості
Змінні Мандельштама пов'язані рівністю:
- .
Для доведення використаємо дві інші рівності:
- Квадрати 4-імпульсів дорівнюють квадратам мас:
- Збереження 4-імпульсу:
Таким чином:
Просумувавши і підставивши квадрати мас:
Останні чотири доданки дорівнюють нулю в силу збереження 4-імпульсу:
Отже:
Діаграми Фейнмана
Літери також використовуються в означенні каналів розсіяння -канал (просторовий канал), -канал (часовий канал), -канал. Ці канали відповідають різним діаграмам Фейнмана чи різним можливим типам розсіяння, в якому взаємодія відбувається завдяки обміну проміжними (іноді їх називають віртуальними) частинками, чиї квадрати 4-імпульсів дорівнюють , відповідно.
-канал -канал -канал
Наприклад, -канал відповідає розсіянню, в якому частинки 1 і 2 об'єднуються у проміжну частинку, яка врешті розпадається на частинки 3, 4: -канал є єдиним способом виявити резонанси і нові нестабільні частинки за умови, що їхній час життя є достатньо довгим для прямого детектування. -канал відповідає процесу, в якому частинка 1 випромінює проміжну частинку і стає в кінці частинкою 3, в той час як частинка 2 поглинає цю проміжну частинку і стає частинкою 4. -канал — це -канал, у якому частинки 3 і 4 помінялися місцями.
Примітки
- Mandelstam, S. (1958). . Physical Review. Т. 112, № 4. с. 1344. Bibcode:1958PhRv..112.1344M. doi:10.1103/PhysRev.112.1344. Архів оригіналу за 28 травня 2000. Процитовано 20 квітня 2016.
- Займан, Дж. (1971). Современная квантовая теория. Москва: Мир. с. 288 с.
Література
- Займан Дж. Современная квантовая теория. — М.: Мир, 1971. — 288 с.
- Perkins, Donald H. (2000). Introduction to High Energy Physics (4th ed.). Cambridge University Press. ISBN 0-521-62196-8.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinematichni zminni Mandelshtama tri skalyarni relyativistski invariantni velichini sho zberigayutsya v procesi rozsiyannya dvoh elementarnih chastinok z utvorennyam dvoh novih abo zberezhennyam dvoh starih elementarnih chastinok abo v procesi rozpadu odniyeyi elementarnoyi chastinki na tri Zazvichaj ci zmnni poznachayutsya yak s t u displaystyle s t u Yih bulo vvedeno Stenli Mandelshtamom u 1958 roci Proces rozsiyannya mozhna povnistyu opisati yaksho zadati znachennya lishe dvoh zminnih Mandelshtama kozhna iz nih dorivnyuvatime kvadratu povnoyi energiyi kotroyis iz par chastinok u sistemi vidliku de yih centr mas perebuvaye v spokoyi Na cij diagrami dvi chastinki ruhayutsya iz impulsami p1 i p2 pislya vzayemodiyi rozsiyannya rozlitayutsya dvi chastinki z inshimi impulsami p3 i p4 ViznachennyaRozglyadayetsya proces rozsiyannya dvoh elementarnih chastinok z vektorami energiyi impulsu p 1 p 2 displaystyle p 1 p 2 i utvorennyam pislya vzayemodiyi dvoh novih chi zberezhennya dvoh starih elementarnih chastinok z vektorami energiyi impulsu p 3 p 4 displaystyle p 3 p 4 Zalezhnist mizh energiyeyu i masoyu mayut viglyad p i 2 g m n p i m p i n m i 2 c 2 displaystyle p i 2 g mu nu p i mu p i nu m i 2 c 2 de g m n displaystyle g mu nu metrichnij tenzor U metrici Minkovskogo z signaturoyu 1 1 1 1 m i 2 c 4 E i 2 p i 2 c 2 displaystyle m i 2 c 4 E i 2 mathbf p i 2 c 2 abo zh v relyativistskih odinicyah c 1 displaystyle c 1 m i 2 E i 2 p i 2 displaystyle m i 2 E i 2 mathbf p i 2 Tut p i displaystyle mathbf p i trivimirnij imppuls i toyi chastinki Tut i 1 2 3 4 displaystyle i 1 2 3 4 indeks elementarnoyi chastinki Zberezhennya kozhnoyi komponenti energiyi impulsu predstavlyayetsya rivnyannyam p 1 p 2 p 3 p 4 displaystyle p 1 p 2 p 3 p 4 Iz ciyeyi rivnosti mozhna otrimati tri zminnih Mandelshtama v relyativistskih odinicyah s p 1 p 2 2 p 3 p 4 2 displaystyle s p 1 p 2 2 p 3 p 4 2 t p 1 p 3 2 p 2 p 4 2 displaystyle t p 1 p 3 2 p 2 p 4 2 u p 1 p 4 2 p 2 p 3 2 displaystyle u p 1 p 4 2 p 2 p 3 2 VlastivostiZminni Mandelshtama pov yazani rivnistyu s t u m 1 2 m 2 2 m 3 2 m 4 2 displaystyle s t u m 1 2 m 2 2 m 3 2 m 4 2 Dlya dovedennya vikoristayemo dvi inshi rivnosti Kvadrati 4 impulsiv dorivnyuyut kvadratam mas p i 2 m i 2 displaystyle p i 2 m i 2 Zberezhennya 4 impulsu p 1 p 2 p 3 p 4 displaystyle p 1 p 2 p 3 p 4 p 1 p 2 p 3 p 4 displaystyle p 1 p 2 p 3 p 4 dd Takim chinom s p 1 p 2 2 p 1 2 p 2 2 2 p 1 p 2 displaystyle s p 1 p 2 2 p 1 2 p 2 2 2p 1 cdot p 2 t p 1 p 3 2 p 1 2 p 3 2 2 p 1 p 3 displaystyle t p 1 p 3 2 p 1 2 p 3 2 2p 1 cdot p 3 u p 1 p 4 2 p 1 2 p 4 2 2 p 1 p 4 displaystyle u p 1 p 4 2 p 1 2 p 4 2 2p 1 cdot p 4 dd Prosumuvavshi i pidstavivshi kvadrati mas s t u m 1 2 m 2 2 m 3 2 m 4 2 2 p 1 2 2 p 1 p 2 2 p 1 p 3 2 p 1 p 4 displaystyle s t u m 1 2 m 2 2 m 3 2 m 4 2 2p 1 2 2p 1 cdot p 2 2p 1 cdot p 3 2p 1 cdot p 4 dd Ostanni chotiri dodanki dorivnyuyut nulyu v silu zberezhennya 4 impulsu 2 p 1 2 2 p 1 p 2 2 p 1 p 3 2 p 1 p 4 2 p 1 p 1 p 2 p 3 p 4 0 displaystyle 2p 1 2 2p 1 cdot p 2 2p 1 cdot p 3 2p 1 cdot p 4 2p 1 cdot p 1 p 2 p 3 p 4 0 dd Otzhe s t u m 1 2 m 2 2 m 3 2 m 4 2 displaystyle s t u m 1 2 m 2 2 m 3 2 m 4 2 dd Diagrami FejnmanaLiteri s t u displaystyle s t u takozh vikoristovuyutsya v oznachenni kanaliv rozsiyannya s displaystyle s kanal prostorovij kanal t displaystyle t kanal chasovij kanal u displaystyle u kanal Ci kanali vidpovidayut riznim diagramam Fejnmana chi riznim mozhlivim tipam rozsiyannya v yakomu vzayemodiya vidbuvayetsya zavdyaki obminu promizhnimi inodi yih nazivayut virtualnimi chastinkami chiyi kvadrati 4 impulsiv dorivnyuyut s t u displaystyle s t u vidpovidno s displaystyle s kanal t displaystyle t kanal u displaystyle u kanal Napriklad s displaystyle s kanal vidpovidaye rozsiyannyu v yakomu chastinki 1 i 2 ob yednuyutsya u promizhnu chastinku yaka vreshti rozpadayetsya na chastinki 3 4 s displaystyle s kanal ye yedinim sposobom viyaviti rezonansi i novi nestabilni chastinki za umovi sho yihnij chas zhittya ye dostatno dovgim dlya pryamogo detektuvannya t displaystyle t kanal vidpovidaye procesu v yakomu chastinka 1 viprominyuye promizhnu chastinku i staye v kinci chastinkoyu 3 v toj chas yak chastinka 2 poglinaye cyu promizhnu chastinku i staye chastinkoyu 4 u displaystyle u kanal ce t displaystyle t kanal u yakomu chastinki 3 i 4 pominyalisya miscyami PrimitkiMandelstam S 1958 Physical Review T 112 4 s 1344 Bibcode 1958PhRv 112 1344M doi 10 1103 PhysRev 112 1344 Arhiv originalu za 28 travnya 2000 Procitovano 20 kvitnya 2016 Zajman Dzh 1971 Sovremennaya kvantovaya teoriya Moskva Mir s 288 s LiteraturaZajman Dzh Sovremennaya kvantovaya teoriya M Mir 1971 288 s Perkins Donald H 2000 Introduction to High Energy Physics 4th ed Cambridge University Press ISBN 0 521 62196 8