Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Кімберлі Вільямс Кімберлі Вільямс Креншоу ˈ k ɪ m b ər l i нар 1959 а

Кімберлі Креншоу

Кімберлі Креншоу
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Кімберлі Вільямс.

Кімберлі Вільямс Креншоу ([ˈkɪmbərli], нар. 1959), американська адвокатка, філософиня і провідна науковиця критичної теорії раси, яка розробила теорію інтерсекційності. Вона є штатною професоркою юридичної школи UCLA та юридичної школи Колумбії, де спеціалізується на расових та гендерних питаннях. Креншоу також є засновницею Колумбійського центру юридичного факультету з питань досліджень міжсекційної та соціальної політики (CISPS) та Афроамериканського політичного форуму (AAPF), а також є президентом Берлінського центру міжсекторного правосуддя (CIJ). Креншоу відома впровадженням та розвитком інтерсекційності, теорією того, як соціальні ідентичності, що перекриваються чи перетинаються, особливо ідентичності меншин, співвідносяться із системами та структурами утиску, домінування чи дискримінації. Її вчення також мали важливе значення у розвитку інтерсекційного фемінізму, який досліджує накладені між собою системи пригноблення та дискримінації, яким піддаються жінки через свою етнічну приналежність, сексуальність та економічне походження.

Кімберлі Креншоу
англ. Kimberlé Williams Crenshaw
image
Kimberlé Crenshaw (40901215153).jpg
Народилася1959(1959)
Кантон, Огайо, США
Країнаimage США
Діяльністьадвокат, викладачка університету
Галузьінтерсекційність і d
Alma materУніверситет Вісконсин-Медісон[1], Корнелльський університет[1], Гарвардський університет і d
Знання мованглійська
ЗакладКаліфорнійський університет в Лос-Анджелесі[2], Колумбійська школа права[3] і Колумбійський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Нагороди

d (2017)

IMDbID 1548660

Ранні роки життя та освіта

Народилася в 1959 році в Кантоні, штат Огайо, у афроамериканських батьків, Маріан та Вальтера Кларенса Креншоу, обох вчителів. Її батьки брали участь в русі за десегрегацію, включаючи матір, яка допомагала десегрегувати дитячий басейн. Вона відвідувала середню школу в Кантоні Мак-Кінлі, а також християнську фундаменталістську школу, де зазнала расизму. Вона представляла свою школу на дебатах та правописі та з юних років прагнула бути юристкою.

У 1981 році Креншоу отримала ступінь бакалавра з державного управління та вивчення Африки в Університеті Корнелла, де вона була членом почесного товариства Quill and Dagger. Вона отримала ступінь доктора юридичних наук у Гарвардській юридичній школі в 1984 році, а наступного року ― ступінь доктора права в юридичному факультеті Університету штату Вісконсін, де вона була стипендіаткою Вільяма Х. Хасті та юристкою Верховного суду штату Вісконсин Шірлі Абрахамсон.

Кар'єра

Креншоу ― один із засновниць галузі теорії критичної раси. Будучи в Гарвардській юридичній школі, вона була однією із засновників семінару з теорії критичної раси, який і започаткував цей термін.

Після закінчення її докторантури, Креншоу приєдналася до юридичного факультету UCLA в 1986 році, де читала лекції з критичної теорії раси, громадянських прав та конституційного права. В даний час в UCLA вона викладає чотири класи; її курси ― передова теорія критичної раси; Громадянські права; Взаємозрізні точки зору на расу, стать та криміналізацію жінок та дівчат; та раси, права та представництва. У 1991 та 1994 рр. вона була обрана професоркою року шляхом голосування студентів та студенток. У 1995 році Креншоу була призначена професоркою Колумбійської школи права, де вона є засновницею та директором Центру досліджень міжсекторних зв’язків та соціальної політики, створеного в 2011 році.

У 1996 році вона стала співзасновником і є виконавчим директором некомерційного аналітичного центру та інформаційного центру, Афро-американського політичного форуму, який зосереджується на "ліквідації структурної нерівності" та "просуванні та розширенні расової справедливості, гендерної рівності та неподільність усіх прав людини як у США, так і на міжнародному рівні ". Його місія полягає у створенні мостів між науковими дослідженнями та громадським дискурсом у подоланні нерівності та дискримінації. Креншоу була нагороджена кафедрою Фулбрайта для Латинської Америки в Бразилії, а в 2008 році вона отримала стипендію в Центрі перспективних поведінкових досліджень Стенфордського університету.

У 2001 році вона написала довідковий документ з питань раси та гендерної дискримінації для Всесвітньої конференції ООН проти расизму (WCAR), допомогла полегшити додавання гендерних аспектів у своїй Декларації на конференції та виступила членкою Комітету Національного наукового фонду для дослідження насильства проти жінок та комісії Національної дослідницької ради з питань дослідження насильства проти жінок. Креншоу була членкою Групи внутрішньої стратегії в Інституті Аспена з 1992 по 1995 рр., жіноча медіа-ініціатива

Вплив

Інтерсекційність

image Зовнішні відеофайли
image Kimberlé Crenshaw – On Intersectionality – keynote – WOW 2016: Southbank Centre

Креншоу представила теорію інтерсекційності в 1989 р. У своїй роботі, написаній для юридичного форуму Університету Чикаго «Демаргіналізація перетину раси та полу: Чорна феміністична критика антидискримінаційної доктрини, феміністичної теорії та антирасистської політики». Основним аргументом цієї чорної феміністичної статті є те, що досвід бути чорною жінкою не можна розуміти з точки зору чорної людини і жінкою, ці поняття розглядають самостійно, але повинні включати взаємодію між ними, адже вони часто підсилюють одна одну.

Робота намагалась пом'якшити поширену помилкову думку, що інтерсекційний досвід пов'язаний виключно з сумою расизму та сексизму. За словами Креншоу, концепція інтерсекційності посилається на «попередниць», таких як американські чорношкірі феміністки 19 століття Анна Джулія Купер і Марія Стюарт, а за ними Анжела Девіс і Дебора Кінг у 20 столітті: «У кожному поколінні і в кожній інтелектуальній сфері та в кожну політичну мить існували жінки-афроамериканки, які формулювали необхідність думати і говорити про расу через об'єктив, який дивиться на стать, або думати і говорити про фемінізм через об'єктив, який дивиться на расу. Отже, одне слідує за іншим». Її натхнення теорією почалося під час навчання в коледжі, коли вона зрозуміла, що гендерний аспект раси вкрай недостатньо розвинений, хоча школа, яку вона відвідувала, пропонувала багато класів, які стосувались як расових, так і гендерних питань. Зокрема, жінки обговорювались лише на уроках літератури та поезії, тоді як чоловіки також обговорювали в серйозній політиці та економіці.

Основна увага Креншоу у питаннях інтерскційності полягає в тому, як закон реагує на питання, що включають гендерну та расову дискримінацію. Особливий виклик у законі полягає в тому, що антидискримінаційні закони розглядають стать та расу окремо, і, отже, афро-американські жінки та інші кольорові жінки перекривають різні форми дискримінації, і закон, не знаючи, як поєднати ці два, залишає цих жінок поза справедливістю.

Вибрані твори

  • Critical Race Theory: The Key Writings That Formed the Movement (editor), 1995.
  • "Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics and Violence against Women of Color," in The Feminist Philosophy Reader, Alison Bailey and Chris Cuomo (eds.). New York: McGraw-Hill, 2008. 279–309.
  • Reaffirming Racism: The faulty logic of Colorblindness, Remedy and Diversity, 2013
  • Black Girls Matter: Pushed Out, Overpoliced and Underprotected, African American Policy Forum, 2016.
  • The Race Track: Understanding and Challenging Structural Racism, 2017.
  • On Intersectionality: Essential Writings of Kimberlé Crenshaw, 2017. ISBN 9781620972700
  • Seeing Race Again: Countering Colorblindness across the Disciplines, 2019. ISBN 9780520300996, OCLC 1050455449

Примітки 

  1. http://www.aapf.org/kimberle-crenshaw
  2. https://law.ucla.edu/faculty/faculty-profiles/kimberle-w-crenshaw/
  3. http://www.law.columbia.edu/fac/Kimberl%C3%A9_Crenshaw
  4. . law.wisc.edu. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 10 березня 2016.
  5. . www.intersectionaljustice.org. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 12 липня 2018.
  6. Adewunmi, Bim (2 квітня 2014). . New Statesman. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  7. Miller, Hayley (11 серпня 2017). . Huffington Post (en-US) . Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 16 грудня 2017.
  8. . The Repository. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 10 березня 2016.
  9. Crenshaw, Kimberle (1989). . University of Chicago Legal Forum. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  10. . The Guardian. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  11. . news.cornell.edu. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 10 березня 2016.
  12. . cdsun.library.cornell.edu. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  13. . www.law.columbia.edu. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 10 березня 2016.
  14. . The Repository. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 10 березня 2016.
  15. . law.wisc.edu. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 10 березня 2016.
  16. Peller, Garry (1995). (англ.). The New Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  17. . law.ucla.edu. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 16 грудня 2017.
  18. . Columbia.edu. 15 вересня 1995. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 9 березня 2016.
  19. Foundation, American Bar. . www.americanbarfoundation.org. Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 10 березня 2016.
  20. . Columbia Law School (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  21. . African American Policy Forum. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 10 березня 2016.
  22. Poole, Shirley L. (November–December 2000). (англ.). NAACP/The Crisis Publishing Company, Inc. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
  23. Knubel, Fred (16 вересня 1995). . New York, NY: Columbia University, Office of Public Information. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 25 січня 2018.
  24. . The African American Policy Forum. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  25. . The Tavis Smiley Show. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 25 січня 2018.
  26. . at YouTube. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  27. (1989). . . . 1989: 139—168. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 14 березня 2022.
  28. Crenshaw, Kimberlé (24 вересня 2015). . The Washington Post. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 27 грудня 2018.
  29. . Columbia Law School. 8 червня 2017. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 27 грудня 2018.
  30. Thomas, Sheila; (Spring 2004). (PDF). Perspectives Magazine. . с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2020. Процитовано 1 липня 2021.
  31. . AAPF (en-US) . 30 грудня 2014. Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Kimberli Vilyams Kimberli Vilyams Krenshou ˈ k ɪ m b er l i nar 1959 amerikanska advokatka filosofinya i providna naukovicya kritichnoyi teoriyi rasi yaka rozrobila teoriyu intersekcijnosti Vona ye shtatnoyu profesorkoyu yuridichnoyi shkoli UCLA ta yuridichnoyi shkoli Kolumbiyi de specializuyetsya na rasovih ta gendernih pitannyah Krenshou takozh ye zasnovniceyu Kolumbijskogo centru yuridichnogo fakultetu z pitan doslidzhen mizhsekcijnoyi ta socialnoyi politiki CISPS ta Afroamerikanskogo politichnogo forumu AAPF a takozh ye prezidentom Berlinskogo centru mizhsektornogo pravosuddya CIJ Krenshou vidoma vprovadzhennyam ta rozvitkom intersekcijnosti teoriyeyu togo yak socialni identichnosti sho perekrivayutsya chi peretinayutsya osoblivo identichnosti menshin spivvidnosyatsya iz sistemami ta strukturami utisku dominuvannya chi diskriminaciyi Yiyi vchennya takozh mali vazhlive znachennya u rozvitku intersekcijnogo feminizmu yakij doslidzhuye nakladeni mizh soboyu sistemi prignoblennya ta diskriminaciyi yakim piddayutsya zhinki cherez svoyu etnichnu prinalezhnist seksualnist ta ekonomichne pohodzhennya Kimberli Krenshouangl Kimberle Williams CrenshawKimberle Crenshaw 40901215153 jpgNarodilasya1959 1959 Kanton Ogajo SShAKrayina SShADiyalnistadvokat vikladachka universitetuGaluzintersekcijnist i dAlma materUniversitet Viskonsin Medison 1 Kornellskij universitet 1 Garvardskij universitet i dZnannya movanglijskaZakladKalifornijskij universitet v Los Andzhelesi 2 Kolumbijska shkola prava 3 i Kolumbijskij universitetChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukNagorodid 2017 IMDbID 1548660 Mediafajli u VikishovishiRanni roki zhittya ta osvitaNarodilasya v 1959 roci v Kantoni shtat Ogajo u afroamerikanskih batkiv Marian ta Valtera Klarensa Krenshou oboh vchiteliv Yiyi batki brali uchast v rusi za desegregaciyu vklyuchayuchi matir yaka dopomagala desegreguvati dityachij basejn Vona vidviduvala serednyu shkolu v Kantoni Mak Kinli a takozh hristiyansku fundamentalistsku shkolu de zaznala rasizmu Vona predstavlyala svoyu shkolu na debatah ta pravopisi ta z yunih rokiv pragnula buti yuristkoyu U 1981 roci Krenshou otrimala stupin bakalavra z derzhavnogo upravlinnya ta vivchennya Afriki v Universiteti Kornella de vona bula chlenom pochesnogo tovaristva Quill and Dagger Vona otrimala stupin doktora yuridichnih nauk u Garvardskij yuridichnij shkoli v 1984 roci a nastupnogo roku stupin doktora prava v yuridichnomu fakulteti Universitetu shtatu Viskonsin de vona bula stipendiatkoyu Vilyama H Hasti ta yuristkoyu Verhovnogo sudu shtatu Viskonsin Shirli Abrahamson Kar yeraKrenshou odin iz zasnovnic galuzi teoriyi kritichnoyi rasi Buduchi v Garvardskij yuridichnij shkoli vona bula odniyeyu iz zasnovnikiv seminaru z teoriyi kritichnoyi rasi yakij i zapochatkuvav cej termin Pislya zakinchennya yiyi doktoranturi Krenshou priyednalasya do yuridichnogo fakultetu UCLA v 1986 roci de chitala lekciyi z kritichnoyi teoriyi rasi gromadyanskih prav ta konstitucijnogo prava V danij chas v UCLA vona vikladaye chotiri klasi yiyi kursi peredova teoriya kritichnoyi rasi Gromadyanski prava Vzayemozrizni tochki zoru na rasu stat ta kriminalizaciyu zhinok ta divchat ta rasi prava ta predstavnictva U 1991 ta 1994 rr vona bula obrana profesorkoyu roku shlyahom golosuvannya studentiv ta studentok U 1995 roci Krenshou bula priznachena profesorkoyu Kolumbijskoyi shkoli prava de vona ye zasnovniceyu ta direktorom Centru doslidzhen mizhsektornih zv yazkiv ta socialnoyi politiki stvorenogo v 2011 roci U 1996 roci vona stala spivzasnovnikom i ye vikonavchim direktorom nekomercijnogo analitichnogo centru ta informacijnogo centru Afro amerikanskogo politichnogo forumu yakij zoseredzhuyetsya na likvidaciyi strukturnoyi nerivnosti ta prosuvanni ta rozshirenni rasovoyi spravedlivosti gendernoyi rivnosti ta nepodilnist usih prav lyudini yak u SShA tak i na mizhnarodnomu rivni Jogo misiya polyagaye u stvorenni mostiv mizh naukovimi doslidzhennyami ta gromadskim diskursom u podolanni nerivnosti ta diskriminaciyi Krenshou bula nagorodzhena kafedroyu Fulbrajta dlya Latinskoyi Ameriki v Braziliyi a v 2008 roci vona otrimala stipendiyu v Centri perspektivnih povedinkovih doslidzhen Stenfordskogo universitetu U 2001 roci vona napisala dovidkovij dokument z pitan rasi ta gendernoyi diskriminaciyi dlya Vsesvitnoyi konferenciyi OON proti rasizmu WCAR dopomogla polegshiti dodavannya gendernih aspektiv u svoyij Deklaraciyi na konferenciyi ta vistupila chlenkoyu Komitetu Nacionalnogo naukovogo fondu dlya doslidzhennya nasilstva proti zhinok ta komisiyi Nacionalnoyi doslidnickoyi radi z pitan doslidzhennya nasilstva proti zhinok Krenshou bula chlenkoyu Grupi vnutrishnoyi strategiyi v Instituti Aspena z 1992 po 1995 rr zhinocha media iniciativaVplivIntersekcijnist Zovnishni videofajli Kimberle Crenshaw On Intersectionality keynote WOW 2016 Southbank Centre Krenshou predstavila teoriyu intersekcijnosti v 1989 r U svoyij roboti napisanij dlya yuridichnogo forumu Universitetu Chikago Demarginalizaciya peretinu rasi ta polu Chorna feministichna kritika antidiskriminacijnoyi doktrini feministichnoyi teoriyi ta antirasistskoyi politiki Osnovnim argumentom ciyeyi chornoyi feministichnoyi statti ye te sho dosvid buti chornoyu zhinkoyu ne mozhna rozumiti z tochki zoru chornoyi lyudini i zhinkoyu ci ponyattya rozglyadayut samostijno ale povinni vklyuchati vzayemodiyu mizh nimi adzhe voni chasto pidsilyuyut odna odnu Robota namagalas pom yakshiti poshirenu pomilkovu dumku sho intersekcijnij dosvid pov yazanij viklyuchno z sumoyu rasizmu ta seksizmu Za slovami Krenshou koncepciya intersekcijnosti posilayetsya na poperednic takih yak amerikanski chornoshkiri feministki 19 stolittya Anna Dzhuliya Kuper i Mariya Styuart a za nimi Anzhela Devis i Debora King u 20 stolitti U kozhnomu pokolinni i v kozhnij intelektualnij sferi ta v kozhnu politichnu mit isnuvali zhinki afroamerikanki yaki formulyuvali neobhidnist dumati i govoriti pro rasu cherez ob yektiv yakij divitsya na stat abo dumati i govoriti pro feminizm cherez ob yektiv yakij divitsya na rasu Otzhe odne sliduye za inshim Yiyi nathnennya teoriyeyu pochalosya pid chas navchannya v koledzhi koli vona zrozumila sho gendernij aspekt rasi vkraj nedostatno rozvinenij hocha shkola yaku vona vidviduvala proponuvala bagato klasiv yaki stosuvalis yak rasovih tak i gendernih pitan Zokrema zhinki obgovoryuvalis lishe na urokah literaturi ta poeziyi todi yak choloviki takozh obgovoryuvali v serjoznij politici ta ekonomici Osnovna uvaga Krenshou u pitannyah interskcijnosti polyagaye v tomu yak zakon reaguye na pitannya sho vklyuchayut gendernu ta rasovu diskriminaciyu Osoblivij viklik u zakoni polyagaye v tomu sho antidiskriminacijni zakoni rozglyadayut stat ta rasu okremo i otzhe afro amerikanski zhinki ta inshi kolorovi zhinki perekrivayut rizni formi diskriminaciyi i zakon ne znayuchi yak poyednati ci dva zalishaye cih zhinok poza spravedlivistyu Vibrani tvoriCritical Race Theory The Key Writings That Formed the Movement editor 1995 ISBN 1565842715 Mapping the Margins Intersectionality Identity Politics and Violence against Women of Color in The Feminist Philosophy Reader Alison Bailey and Chris Cuomo eds New York McGraw Hill 2008 279 309 Reaffirming Racism The faulty logic of Colorblindness Remedy and Diversity 2013 ISBN 9781595588838 Black Girls Matter Pushed Out Overpoliced and Underprotected African American Policy Forum 2016 The Race Track Understanding and Challenging Structural Racism 2017 ISBN 9781595588821 On Intersectionality Essential Writings of Kimberle Crenshaw 2017 ISBN 9781620972700ISBN 9781620972700 Seeing Race Again Countering Colorblindness across the Disciplines 2019 ISBN 9780520300996ISBN 9780520300996 OCLC 1050455449Primitki http www aapf org kimberle crenshaw https law ucla edu faculty faculty profiles kimberle w crenshaw http www law columbia edu fac Kimberl C3 A9 Crenshaw law wisc edu Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 10 bereznya 2016 www intersectionaljustice org Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Procitovano 12 lipnya 2018 Adewunmi Bim 2 kvitnya 2014 New Statesman Arhiv originalu za 18 travnya 2018 Procitovano 27 grudnya 2018 Miller Hayley 11 serpnya 2017 Huffington Post en US Arhiv originalu za 13 lyutogo 2019 Procitovano 16 grudnya 2017 The Repository Arhiv originalu za 2 serpnya 2020 Procitovano 10 bereznya 2016 Crenshaw Kimberle 1989 University of Chicago Legal Forum Arhiv originalu za 2 lipnya 2021 Procitovano 1 lipnya 2021 The Guardian Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 news cornell edu Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 10 bereznya 2016 cdsun library cornell edu Arhiv originalu za 2 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2020 www law columbia edu Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 10 bereznya 2016 The Repository Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 10 bereznya 2016 law wisc edu Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 10 bereznya 2016 Peller Garry 1995 angl The New Press ISBN 9781565842717 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 1 lipnya 2021 law ucla edu Arhiv originalu za 26 kvitnya 2019 Procitovano 16 grudnya 2017 Columbia edu 15 veresnya 1995 Arhiv originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 9 bereznya 2016 Foundation American Bar www americanbarfoundation org Arhiv originalu za 1 lipnya 2021 Procitovano 10 bereznya 2016 Columbia Law School angl Arhiv originalu za 21 chervnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 African American Policy Forum Arhiv originalu za 1 lipnya 2017 Procitovano 10 bereznya 2016 Poole Shirley L November December 2000 angl NAACP The Crisis Publishing Company Inc Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 9 bereznya 2016 Knubel Fred 16 veresnya 1995 New York NY Columbia University Office of Public Information Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2021 Procitovano 25 sichnya 2018 The African American Policy Forum Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 The Tavis Smiley Show Arhiv originalu za 25 chervnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2018 at YouTube Arhiv originalu za 10 chervnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 1989 1989 139 168 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 14 bereznya 2022 Crenshaw Kimberle 24 veresnya 2015 The Washington Post Arhiv originalu za 18 lyutogo 2021 Procitovano 27 grudnya 2018 Columbia Law School 8 chervnya 2017 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 27 grudnya 2018 Thomas Sheila Spring 2004 PDF Perspectives Magazine s 2 Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2020 Procitovano 1 lipnya 2021 AAPF en US 30 grudnya 2014 Arhiv originalu za 3 sichnya 2021 Procitovano 8 lyutogo 2019

Дата публікації:
Топ