Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кім Бусік 1075 1151 державний діяч генерал конфуціанський учений і автор часів Корьо Член королівського клану Кім він бу

Кім Бусік

Кім Бусік

Кім Бусік(1075—1151) державний діяч, генерал, конфуціанський учений і автор часів Корьо. Член королівського клану Кім, він був верховним канцлером в 1136—1142 роках, був відповідальним за придушення повстання Мьочхона.  Найбільш відомий створенням Самгук Сагі, найстарішої наявної письмової праці з історії Кореї. 

Кім Бусік
image
Кім Бусік
Міністр оборони
1135 р. н.е. — 1136 р. н.е.
Верховний канцлер
1136 р. н.е. — 1142 р. н.е.
Народився 1075[1][2][…]
Кьонджу, Північна провінція Кьонсан
Помер 1151[1]
Кесон, Корьо
Відомий як історик (уклав Самгук Сагі, найстарішу наявну письмову працю по історії Кореї)
Країна Корьо
Рід Кім
Батько Кім Кан
Діти d
Брати Кім Бу-піл, Кім Бу-иль, Кім Пьюі
Звання Генерал
Релігія Буддизм, Кофуціанство

Сім'я і ранні роки

Клан Кім Бусіка були прямими потомками останнього короля Сілла, Кіма Пу. Перший король Корьо Тхеджо одружився з дочкою їхнього клану, та і взагалі Кіми грали провідну роль в політиці впродовж всього раннього Корьо. Троє членів клану в період 981—1069 років навіть мали перші й другі чиновницькі ранги.

Батько Кім Бусіка, Кім Кан, був чиновником (досяг 3-го молодшого рангу) і досить відомим поетом. Коли він був у складі посольства до Сунського двору, він зі ще одним послом видав збірку віршів, яка справляла глибоке враження на китайських учених. «Загадки в віршах були настільки заплутані, що найзнаменитішим придворним ученим довелося ретельно вивчити їх, перш ніж зрозуміти».

Старший син Кім Кана, Кім Бу-піл (? — ?) досягнув 5-го старшого розряду в 1102 році, і більше нічим в світовій історії не відмітився, але в батька були ще три молодших сини, Кім Бу-иль (1071—1132), Кім Бусік і Кім Пьюі (1079—1136), які відіграли важливу роль в політиці і культурі Корьо. Кім Кан помер, коли Кім Бусіку було тринадцять років, і освітою своїх дітей опікувалась його вдова (пізніше король Єджон нагородив її щорічними почесними виплатами, відмічаючи, зокрема, її заслуги в справі допомоги кожному із її синів при підготовці до державного екзамену).

Кар'єра

Початок кар'єри

Склавши іспити в 1096 році, Кім  був призначений чиновником в провінцію Ансео. Згодом він був переведений в Халлімвон (Академію Листів), де був зокрема відповідальним за складання іноземної кореспонденції.

Брати Кім все піднімались по службовій драбині. Так, у 1115 Кім Бусік був призначений до Бюро Клопотань. Уже в цей час, незважаючи на відносно невеликі розряди (в Кім Бусіка — 6-й старший, в Кім Буиля — 5-й молодший), вони обоє були присутніми на зустрічах Таємної ради (Chae Chu).

Літературна і академічна репутація братів підвищувалась також через начитувані ними лекції по Конфуціанських класиках, що користувались значною популярністю в народі. В 1116 році ван Єджон заснував королівські лекції (kyeongyeon), після чого почався ряд назначень на посади  королівських викладачів. Королівські лекції були свого роду ритуалом, в якому правитель віддавав належне конфуціанському вченню. Багато з королівських викладачів належали до фракції Хань Ан-іня, що була опозиційною І Чха-гьєому. Обоє, як Кім Буиль, так і Кім Бусік, будучи там лекторами, викладали вчення Конфуція і Мен-цзи. Кім Бусік також вів лекції по «Книзі історії» і «Книзі змін».

Ці лекції стали ареною суперництва Кім Бусіка і Юн Оні, сина відомого генерала Юн Гвана. Юн був впливовим конфуціанським вченим і майбутнім прибічником Мьочхона і Пхеньянської фракції. Під час уроків Кім Бусіка Юн Оні весь час намагався поставити складні запитання, мабуть, намагаючись збентежити його і дескридетувати його вченність.

Після 1121 року Кім Бусік був призначений королівським мемуаристом, або цзі при дворі Єджона. До 1122 він отримав посаду управляючого в міністерстві ритуалів(Yebu Sirang), типову для третього молодшого рангу.

Роль в міжнародній політиці, 1114—1122 роки

1114—1128 роки знаменувалися значними змінами в балансі сил Північно-Східної Азії. Близько 1100 року домінуючою в регіоні  була киданська імперія Ляо. Імперія Киданів і Сунський Китай офіційно вважались рівними, однак Сунам щорічно приходилось платити принизливу данину (яка правда не була такою офіційно), що нараховувала 300 000 зливків срібла і 200 000 відрізків шовку. Корьо також було формальним васалом Ляо, навіть незважаючи на те, що данина не виплачувалась ним з 1054 року.

Основні принципи політичної теорії Корьо були викладені в Десяти Приписах Тхечжо. Цей документ радив обережному наслідуванню китайських практик, і, як і в Китаї, виражав зневагу до киданів, та й інших кочових «варварів». Статус правителів Корьо можна  грубо підсумовувати як naeje oewang (імператор удома і король за кордоном). Корьоські монархи титулувались ванами і, як вже говорилось, були васалами Ляо, проводячи обережну зовнішню політику. З іншого боку, багато аспектів державного управління моделювалося на основі наслідування імперській політиці. Це пояснювалось відчуттям внутрішньої величі у більшості посадовців і учених, (у тому числі братів Кім), уявленням того, що Корьо є «можливим Центром Світу». За всіх цих обставин, Кім Бусік узяв значну участь у дипломатичних відносинах як з Ляо, так і з Сун.

Протягом всієї своєї кар'єри брати Кім демонстрували прагматичний підхід, як стосовно справ всередині країни, так і на міжнародній арені. Так, на початку століття, коли міць династії Ляо почала зростати, Кім Бу-иль привітав імператора Ляо як такого, що «Розвинув і збільшив [свою] територію, і зробив так, що як китаєць, так і варвар живуть тепер мирно»

В 1114 році лідер чжурчженів Ваньянь Агуда почав успішне повстання проти Ляо. У той час як більшість чиновників Корьо було проти чжурчженів, що Кім Пьюі, що Кім Бусік намагалися зберегти Корьо від сутичок і отримати вигоду від зміни геополітичної ситуації. Наприклад, перший запит Ляо  що до прохання допомоги було висунено (восьмий місяць 10-й рік царювання Єчжона, липень 1115) на розширеному засіданні Таємної ради (яке включало також вищих військових командирів). Більшість чиновників підтримали рішення щодо відправки військ. Опозицію очолили Кім Пьюі, Кім Бу-иль і Кім Бусік, які стверджували, що «відправка війська в іншу країну може стати причиною неприємностей і, безсумнівно, буде небезпечною для майбутнього». Їм вдалося призупинити винесення цього рішення. Приблизно в той же час Кім Бусік визнає зростаючу силу чжурчженів в офіційних листах до двору Ляо, але клянеться, що Корьо вірна киданям; якщо ж ні, то «нехай боги знищать його».

В 1115 році Агуда, отримавши ряд перемог над Ляо, проголошує створення династії Цзінь з собою як першим імператором. В 1116—1117 Бусік посланий в складі посольтва до Сунського двору. Корьо ж, в цей час все продовжує відмовляти Ляо в допомозі. У той час більшість чиновників уже допускали можливість падіння Ляо, але криза у відносинах з чжурчженями посилилась у відповідь на пропозицію Агуди визнати його «старшим братом» короля Корьо в 1117. Більшість чиновників прийняли пропозицію в штики, навіть обмірковували обезголовлення посланця. Фракція Кім Бусіка звісно старалась завадити цим рухам, але формальне підкорення Корьо Цзіньзькій імперії відбулося лише за правління Інчжона.

Що примітно, Кім Пьюі (озвучуючи позицію Кім Бусіка, що був у той час в Китаї) представив меморандум з пропозицією приєднатися до вимог імператора Агуди, даючи наступне пояснення: "Тепер навіть великий Сун називає себе молодшим братом Киданів, і вони співіснували разом мирно протягом декількох поколінь. І хоча немає нікого під небом, хто може порівнятися в гідності з Сином Неба [Корьоським ваном], підкоритися варварам зараз правильна політика, яку мудреці називають «тимчасово відкласти в сторону всі свої принципи, поки цього вимагають обставини і захист своєї країни». Пізніше сам Кім Бусік навів приклад такого вичікування в листуванні з Дзінь, аргументуючи, чому Корьо не може бути його васалом.

Царювання Інчжона (1122—1146)

Перші роки царювання Інчжона (1122—1146) відбулися під контролем його опікуна І Чха-гьєома, що приходився монархові дідом по материнській лінії. В тойже час, незабаром після того, як Інчжон займає трон, Кім Бусік стає управляючим, а в 1124 році призначається на посаду четвертого секретаря в міністерстві Обрядів (Yebu Sirang). Коли І Чха-Гьєом зробив чергову спробу ще більше підвищити своє громадське положення, Кім Бусік, використовуючи своє положення, постав проти нього. Уже в 1122 році він виступав проти надання особливих почестей І, як дідові вана. Пізніше були і інші нападки. Проте, після невдалої спроби перевороту проти І Чха-гьєома на початку 1126, Кім Бусік не тільки залишився при владі, а ще й був призначений на посаду головного цензора.

Загалом, роль Кім Бусіка в поваленні І Чха-гьєома достеменно невідома. Кім Бу-иль, з іншого боку, був одним з посередників між військовими прихильниками Інчжона  і Пьюі, спонукаючи їх дезертирувати.

Після 1126 брати Кім, через Раду Безпеки, продираються до найвищих посад.

У 1135—1136 Кім Бусік, призначений міністром оборони, відповідав за придушення заколоту Мьочхона. Добірні частини блокували ватажків заколоту в Согьоні, а по всій країні карателям надали надзвичайні повноваження. Терор швидко привів до тями беззбройних селян, а серед заколотників почалася паніка. Мьочхона зарізали, його голову відіслали до столиці, щоб випросити прощення, але Кім Бусік не пішов на перемовини, і після року боїв Согьон упав, а всі активні заколотники були вирізані. Ставши в 1136 році верховним канцлером, Кім Бусік диктував свою волю в корьоському уряді аж до свого офіційного виходу на пенсію в 1142 році. У 1142 році Інчжон замовив компіляцію в один твір подій Троєцарства. Використовуючи переважно різні китайські джерела(особливо Сима Цяня), Кім Бусік на чолі команди, яка складалась з чотирнадцяти авторів, склав найстаріше джерело корейської історії, що дійшло до нашого часу. Самгук Сагі була представлена Інчжону наприкінці 1145 — на початку 1146 року.

Твори

«Самгук сагі» (кор. 삼국사기, 三國 史記, Samguk Sagi, буквально: Хроніки трьох королівств) — історичні записи «епохи Троєцарства». «Самгук Сагі» була написана на китайській мові (як і вся корейська література того часу).

Робота складається з 50 томів (Квонів 卷, дослівно «сувій»), що включають:

  • «Записи про Сілла» («Нагі»; 나기 羅 紀, або «Сілла понгі» 本 紀) (16 томів)
  • «Записи про Когурьо» («Йогі»; 여기 麗 紀 / «Когурьо понгі») (10 томів)
  • «Записи про Пекче» («Чегі»; 제기 濟 紀 / «Пекче понгі») (6 томів)
  • Хронологічні таблиці («Ньонпхьо» 년표 年表) (3 томи)
  • Монографії («Чі» 지 志) (9 томів): церемонії і музика, транспорт і житла, географія, політичний устрій.
  • Життєписи («Йольджон» 열전 列傳) (10 томів)

Релігійні погляди

Ідеологічні і релігійні погляди Кім Бусіка співпадали з тодішньою ситуацією в Корьо. Конфуціанство було головною державною ідеологією, спрямованою на соціальну згуртованість і державне управління. Кім був одним з найвідоміших послідовників конфуціанства свого часу.

Що до буддизму, то в дванадцятому столітті він вже сформувався як релігія усіх верств населення. Буддизм користувався королівським й аристократичним патронажем, і буддистська ієрархія була інтегрована в державну бюрократію. Кім Бусік був практикуючим буддистом. Зокрема він створив сімейний храмовий комплекс Кваллан-са. Цей храм також надихнув Кіма написати вірш «В Кваллані». Після відставки Кім став «мирським монахом» (keosa).

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #12484569X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Swartz A. Open Library — 2007.
    d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
  3. Literature Translation Institute of Korea
    d:Track:Q6647741
  4. E. J. Shultz, Military Revolt in Koryŏ: The 1170 Coup d'État, Korean Studies 3, 19 (1979); available at http://www.jstor.org/stable/23717825 [ 19 березня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Seth, p. 78
  6. J. B. Duncan, The Formation of the Central Aristocracy in Early Koryŏ, Korean Studies 12, 39 (1988); available at http://www.jstor.org/stable/23717729 [ 20 березня 2016 у Wayback Machine.]
  7. R. E. Breuker, Establishing a Pluralist Society in Medieval Korea, 918—1170: History, Ideology and Identity in the Koryŏ Dynasty, (Brill, Leiden, 2010), p. 234.
  8. Breuker, p. 261
  9. Y. H. Choe-Wall (ed.), Encyclopaedia of Korean Culture, (Australian National University, 1999), pp. 688—689; available at https://digitalcollections.anu.edu.au/handle/1885/10445 [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.]
  10. «Kim Pusik.» Encyclopedia of World Biography, available at http://www.encyclopedia.com/doc/1G2-3404703553.html [ 19 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  11. E. J. Shultz, Twelfth-Century Koryŏ Politics: The Rise of Han Anin and His Partisans, The Journal of Korean Studies 6, 3 (1988-89); available from http://www.jstor.org/stable/41490196 [ 16 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  12. E.J. Shultz, An Introduction to the Samsuk Sagi, Korean Studies 28, 1 (2004).
  13. Breuker, Ch. 8
  14. R. E. Breuker, Koryo as an Independent Realm: The Emperor's Clothes? Korean Studies 27, 48 (2003) DOI: 10.1353/ks.2005.0001
  15. Breuker, p. 202
  16. Breuker, p. 228
  17. H.-w. Kang, The development of the Korean ruling class from late Silla to early Koryo, (PhD Thesis, University of Washington, 1964), pp. 280—289; available at http://hdl.handle.net/1773/11100
  18. В. А. Рубель. Історія середньвічного Сходу. Київ, «Либідь», 2002, ст. 107
  19. D. McCann, Early Korean Literature: Selections and Introductions (Columbia University Press, 2013), p. 79

Література

  • В. А. Рубель. Історія середньвічного Сходу. Київ, «Либідь», 2002
  • С. О. Курбанов. История Кореи: с древности до начала 21 века
  • M. J. Seth, A history of Korea: from antiquity to the present
  • E.J. Shultz, An Introduction to the Samsuk Sagi

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kim Busik 1075 1151 derzhavnij diyach general konfucianskij uchenij i avtor chasiv Koro Chlen korolivskogo klanu Kim vin buv verhovnim kanclerom v 1136 1142 rokah buv vidpovidalnim za pridushennya povstannya Mochhona Najbilsh vidomij stvorennyam Samguk Sagi najstarishoyi nayavnoyi pismovoyi praci z istoriyi Koreyi Kim BusikKim BusikMinistr oboroni1135 r n e 1136 r n e Verhovnij kancler1136 r n e 1142 r n e Narodivsya 1075 1 2 Kondzhu Pivnichna provinciya KonsanPomer 1151 1 Keson KoroVidomij yak istorik uklav Samguk Sagi najstarishu nayavnu pismovu pracyu po istoriyi Koreyi Krayina KoroRid KimBatko Kim KanDiti dBrati Kim Bu pil Kim Bu il Kim PyuiZvannya GeneralReligiya Buddizm KofucianstvoSim ya i ranni rokiKlan Kim Busika buli pryamimi potomkami ostannogo korolya Silla Kima Pu Pershij korol Koro Thedzho odruzhivsya z dochkoyu yihnogo klanu ta i vzagali Kimi grali providnu rol v politici vprodovzh vsogo rannogo Koro Troye chleniv klanu v period 981 1069 rokiv navit mali pershi j drugi chinovnicki rangi Batko Kim Busika Kim Kan buv chinovnikom dosyag 3 go molodshogo rangu i dosit vidomim poetom Koli vin buv u skladi posolstva do Sunskogo dvoru vin zi she odnim poslom vidav zbirku virshiv yaka spravlyala gliboke vrazhennya na kitajskih uchenih Zagadki v virshah buli nastilki zaplutani sho najznamenitishim pridvornim uchenim dovelosya retelno vivchiti yih persh nizh zrozumiti Starshij sin Kim Kana Kim Bu pil dosyagnuv 5 go starshogo rozryadu v 1102 roci i bilshe nichim v svitovij istoriyi ne vidmitivsya ale v batka buli she tri molodshih sini Kim Bu il 1071 1132 Kim Busik i Kim Pyui 1079 1136 yaki vidigrali vazhlivu rol v politici i kulturi Koro Kim Kan pomer koli Kim Busiku bulo trinadcyat rokiv i osvitoyu svoyih ditej opikuvalas jogo vdova piznishe korol Yedzhon nagorodiv yiyi shorichnimi pochesnimi viplatami vidmichayuchi zokrema yiyi zaslugi v spravi dopomogi kozhnomu iz yiyi siniv pri pidgotovci do derzhavnogo ekzamenu Kar yeraPochatok kar yeri Sklavshi ispiti v 1096 roci Kim buv priznachenij chinovnikom v provinciyu Anseo Zgodom vin buv perevedenij v Hallimvon Akademiyu Listiv de buv zokrema vidpovidalnim za skladannya inozemnoyi korespondenciyi Brati Kim vse pidnimalis po sluzhbovij drabini Tak u 1115 Kim Busik buv priznachenij do Byuro Klopotan Uzhe v cej chas nezvazhayuchi na vidnosno neveliki rozryadi v Kim Busika 6 j starshij v Kim Builya 5 j molodshij voni oboye buli prisutnimi na zustrichah Tayemnoyi radi Chae Chu Literaturna i akademichna reputaciya brativ pidvishuvalas takozh cherez nachituvani nimi lekciyi po Konfucianskih klasikah sho koristuvalis znachnoyu populyarnistyu v narodi V 1116 roci van Yedzhon zasnuvav korolivski lekciyi kyeongyeon pislya chogo pochavsya ryad naznachen na posadi korolivskih vikladachiv Korolivski lekciyi buli svogo rodu ritualom v yakomu pravitel viddavav nalezhne konfucianskomu vchennyu Bagato z korolivskih vikladachiv nalezhali do frakciyi Han An inya sho bula opozicijnoyu I Chha gyeomu Oboye yak Kim Buil tak i Kim Busik buduchi tam lektorami vikladali vchennya Konfuciya i Men czi Kim Busik takozh viv lekciyi po Knizi istoriyi i Knizi zmin Ci lekciyi stali arenoyu supernictva Kim Busika i Yun Oni sina vidomogo generala Yun Gvana Yun buv vplivovim konfucianskim vchenim i majbutnim pribichnikom Mochhona i Phenyanskoyi frakciyi Pid chas urokiv Kim Busika Yun Oni ves chas namagavsya postaviti skladni zapitannya mabut namagayuchis zbentezhiti jogo i deskridetuvati jogo vchennist Pislya 1121 roku Kim Busik buv priznachenij korolivskim memuaristom abo czi pri dvori Yedzhona Do 1122 vin otrimav posadu upravlyayuchogo v ministerstvi ritualiv Yebu Sirang tipovu dlya tretogo molodshogo rangu Rol v mizhnarodnij politici 1114 1122 roki 1114 1128 roki znamenuvalisya znachnimi zminami v balansi sil Pivnichno Shidnoyi Aziyi Blizko 1100 roku dominuyuchoyu v regioni bula kidanska imperiya Lyao Imperiya Kidaniv i Sunskij Kitaj oficijno vvazhalis rivnimi odnak Sunam shorichno prihodilos platiti prinizlivu daninu yaka pravda ne bula takoyu oficijno sho narahovuvala 300 000 zlivkiv sribla i 200 000 vidrizkiv shovku Koro takozh bulo formalnim vasalom Lyao navit nezvazhayuchi na te sho danina ne viplachuvalas nim z 1054 roku Osnovni principi politichnoyi teoriyi Koro buli vikladeni v Desyati Pripisah Thechzho Cej dokument radiv oberezhnomu nasliduvannyu kitajskih praktik i yak i v Kitayi virazhav znevagu do kidaniv ta j inshih kochovih varvariv Status praviteliv Koro mozhna grubo pidsumovuvati yak naeje oewang imperator udoma i korol za kordonom Koroski monarhi tituluvalis vanami i yak vzhe govorilos buli vasalami Lyao provodyachi oberezhnu zovnishnyu politiku Z inshogo boku bagato aspektiv derzhavnogo upravlinnya modelyuvalosya na osnovi nasliduvannya imperskij politici Ce poyasnyuvalos vidchuttyam vnutrishnoyi velichi u bilshosti posadovciv i uchenih u tomu chisli brativ Kim uyavlennyam togo sho Koro ye mozhlivim Centrom Svitu Za vsih cih obstavin Kim Busik uzyav znachnu uchast u diplomatichnih vidnosinah yak z Lyao tak i z Sun Protyagom vsiyeyi svoyeyi kar yeri brati Kim demonstruvali pragmatichnij pidhid yak stosovno sprav vseredini krayini tak i na mizhnarodnij areni Tak na pochatku stolittya koli mic dinastiyi Lyao pochala zrostati Kim Bu il privitav imperatora Lyao yak takogo sho Rozvinuv i zbilshiv svoyu teritoriyu i zrobiv tak sho yak kitayec tak i varvar zhivut teper mirno V 1114 roci lider chzhurchzheniv Vanyan Aguda pochav uspishne povstannya proti Lyao U toj chas yak bilshist chinovnikiv Koro bulo proti chzhurchzheniv sho Kim Pyui sho Kim Busik namagalisya zberegti Koro vid sutichok i otrimati vigodu vid zmini geopolitichnoyi situaciyi Napriklad pershij zapit Lyao sho do prohannya dopomogi bulo visuneno vosmij misyac 10 j rik caryuvannya Yechzhona lipen 1115 na rozshirenomu zasidanni Tayemnoyi radi yake vklyuchalo takozh vishih vijskovih komandiriv Bilshist chinovnikiv pidtrimali rishennya shodo vidpravki vijsk Opoziciyu ocholili Kim Pyui Kim Bu il i Kim Busik yaki stverdzhuvali sho vidpravka vijska v inshu krayinu mozhe stati prichinoyu nepriyemnostej i bezsumnivno bude nebezpechnoyu dlya majbutnogo Yim vdalosya prizupiniti vinesennya cogo rishennya Priblizno v toj zhe chas Kim Busik viznaye zrostayuchu silu chzhurchzheniv v oficijnih listah do dvoru Lyao ale klyanetsya sho Koro virna kidanyam yaksho zh ni to nehaj bogi znishat jogo V 1115 roci Aguda otrimavshi ryad peremog nad Lyao progoloshuye stvorennya dinastiyi Czin z soboyu yak pershim imperatorom V 1116 1117 Busik poslanij v skladi posoltva do Sunskogo dvoru Koro zh v cej chas vse prodovzhuye vidmovlyati Lyao v dopomozi U toj chas bilshist chinovnikiv uzhe dopuskali mozhlivist padinnya Lyao ale kriza u vidnosinah z chzhurchzhenyami posililas u vidpovid na propoziciyu Agudi viznati jogo starshim bratom korolya Koro v 1117 Bilshist chinovnikiv prijnyali propoziciyu v shtiki navit obmirkovuvali obezgolovlennya poslancya Frakciya Kim Busika zvisno staralas zavaditi cim ruham ale formalne pidkorennya Koro Czinzkij imperiyi vidbulosya lishe za pravlinnya Inchzhona Sho primitno Kim Pyui ozvuchuyuchi poziciyu Kim Busika sho buv u toj chas v Kitayi predstaviv memorandum z propoziciyeyu priyednatisya do vimog imperatora Agudi dayuchi nastupne poyasnennya Teper navit velikij Sun nazivaye sebe molodshim bratom Kidaniv i voni spivisnuvali razom mirno protyagom dekilkoh pokolin I hocha nemaye nikogo pid nebom hto mozhe porivnyatisya v gidnosti z Sinom Neba Koroskim vanom pidkoritisya varvaram zaraz pravilna politika yaku mudreci nazivayut timchasovo vidklasti v storonu vsi svoyi principi poki cogo vimagayut obstavini i zahist svoyeyi krayini Piznishe sam Kim Busik naviv priklad takogo vichikuvannya v listuvanni z Dzin argumentuyuchi chomu Koro ne mozhe buti jogo vasalom Caryuvannya Inchzhona 1122 1146 Pershi roki caryuvannya Inchzhona 1122 1146 vidbulisya pid kontrolem jogo opikuna I Chha gyeoma sho prihodivsya monarhovi didom po materinskij liniyi V tojzhe chas nezabarom pislya togo yak Inchzhon zajmaye tron Kim Busik staye upravlyayuchim a v 1124 roci priznachayetsya na posadu chetvertogo sekretarya v ministerstvi Obryadiv Yebu Sirang Koli I Chha Gyeom zrobiv chergovu sprobu she bilshe pidvishiti svoye gromadske polozhennya Kim Busik vikoristovuyuchi svoye polozhennya postav proti nogo Uzhe v 1122 roci vin vistupav proti nadannya osoblivih pochestej I yak didovi vana Piznishe buli i inshi napadki Prote pislya nevdaloyi sprobi perevorotu proti I Chha gyeoma na pochatku 1126 Kim Busik ne tilki zalishivsya pri vladi a she j buv priznachenij na posadu golovnogo cenzora Zagalom rol Kim Busika v povalenni I Chha gyeoma dostemenno nevidoma Kim Bu il z inshogo boku buv odnim z poserednikiv mizh vijskovimi prihilnikami Inchzhona i Pyui sponukayuchi yih dezertiruvati Pislya 1126 brati Kim cherez Radu Bezpeki prodirayutsya do najvishih posad U 1135 1136 Kim Busik priznachenij ministrom oboroni vidpovidav za pridushennya zakolotu Mochhona Dobirni chastini blokuvali vatazhkiv zakolotu v Sogoni a po vsij krayini karatelyam nadali nadzvichajni povnovazhennya Teror shvidko priviv do tyami bezzbrojnih selyan a sered zakolotnikiv pochalasya panika Mochhona zarizali jogo golovu vidislali do stolici shob viprositi proshennya ale Kim Busik ne pishov na peremovini i pislya roku boyiv Sogon upav a vsi aktivni zakolotniki buli virizani Stavshi v 1136 roci verhovnim kanclerom Kim Busik diktuvav svoyu volyu v koroskomu uryadi azh do svogo oficijnogo vihodu na pensiyu v 1142 roci U 1142 roci Inchzhon zamoviv kompilyaciyu v odin tvir podij Troyecarstva Vikoristovuyuchi perevazhno rizni kitajski dzherela osoblivo Sima Cyanya Kim Busik na choli komandi yaka skladalas z chotirnadcyati avtoriv sklav najstarishe dzherelo korejskoyi istoriyi sho dijshlo do nashogo chasu Samguk Sagi bula predstavlena Inchzhonu naprikinci 1145 na pochatku 1146 roku Tvori Samguk sagi kor 삼국사기 三國 史記 Samguk Sagi bukvalno Hroniki troh korolivstv istorichni zapisi epohi Troyecarstva Samguk Sagi bula napisana na kitajskij movi yak i vsya korejska literatura togo chasu Robota skladayetsya z 50 tomiv Kvoniv 卷 doslivno suvij sho vklyuchayut Zapisi pro Silla Nagi 나기 羅 紀 abo Silla pongi 本 紀 16 tomiv Zapisi pro Koguro Jogi 여기 麗 紀 Koguro pongi 10 tomiv Zapisi pro Pekche Chegi 제기 濟 紀 Pekche pongi 6 tomiv Hronologichni tablici Nonpho 년표 年表 3 tomi Monografiyi Chi 지 志 9 tomiv ceremoniyi i muzika transport i zhitla geografiya politichnij ustrij Zhittyepisi Joldzhon 열전 列傳 10 tomiv Religijni poglyadiIdeologichni i religijni poglyadi Kim Busika spivpadali z todishnoyu situaciyeyu v Koro Konfucianstvo bulo golovnoyu derzhavnoyu ideologiyeyu spryamovanoyu na socialnu zgurtovanist i derzhavne upravlinnya Kim buv odnim z najvidomishih poslidovnikiv konfucianstva svogo chasu Sho do buddizmu to v dvanadcyatomu stolitti vin vzhe sformuvavsya yak religiya usih verstv naselennya Buddizm koristuvavsya korolivskim j aristokratichnim patronazhem i buddistska iyerarhiya bula integrovana v derzhavnu byurokratiyu Kim Busik buv praktikuyuchim buddistom Zokrema vin stvoriv simejnij hramovij kompleks Kvallan sa Cej hram takozh nadihnuv Kima napisati virsh V Kvallani Pislya vidstavki Kim stav mirskim monahom keosa PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12484569X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 Literature Translation Institute of Korea d Track Q6647741 E J Shultz Military Revolt in Koryŏ The 1170 Coup d Etat Korean Studies 3 19 1979 available at http www jstor org stable 23717825 19 bereznya 2016 u Wayback Machine Seth p 78 J B Duncan The Formation of the Central Aristocracy in Early Koryŏ Korean Studies 12 39 1988 available at http www jstor org stable 23717729 20 bereznya 2016 u Wayback Machine R E Breuker Establishing a Pluralist Society in Medieval Korea 918 1170 History Ideology and Identity in the Koryŏ Dynasty Brill Leiden 2010 p 234 ISBN 978 90 04 18325 4 Breuker p 261 Y H Choe Wall ed Encyclopaedia of Korean Culture Australian National University 1999 pp 688 689 available at https digitalcollections anu edu au handle 1885 10445 18 bereznya 2016 u Wayback Machine Kim Pusik Encyclopedia of World Biography available at http www encyclopedia com doc 1G2 3404703553 html 19 grudnya 2015 u Wayback Machine E J Shultz Twelfth Century Koryŏ Politics The Rise of Han Anin and His Partisans The Journal of Korean Studies 6 3 1988 89 available from http www jstor org stable 41490196 16 lyutogo 2022 u Wayback Machine E J Shultz An Introduction to the Samsuk Sagi Korean Studies 28 1 2004 Breuker Ch 8 R E Breuker Koryo as an Independent Realm The Emperor s Clothes Korean Studies 27 48 2003 DOI 10 1353 ks 2005 0001 Breuker p 202 Breuker p 228 H w Kang The development of the Korean ruling class from late Silla to early Koryo PhD Thesis University of Washington 1964 pp 280 289 available at http hdl handle net 1773 11100 V A Rubel Istoriya serednvichnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 st 107 D McCann Early Korean Literature Selections and Introductions Columbia University Press 2013 p 79 ISBN 978 0 231505741LiteraturaV A Rubel Istoriya serednvichnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 S O Kurbanov Istoriya Korei s drevnosti do nachala 21 veka M J Seth A history of Korea from antiquity to the present E J Shultz An Introduction to the Samsuk Sagi

Дата публікації:
Топ