Ківіют (інуїннактун qiviuq; у записі графікою інуктитут ᕿᕕᐅᖅ) — це слово з інуїтської мови, що здебільшого вживається для позначення вовни вівцебика. Оригінально це слово вживалося для позначення пуху птахів нарівні з внутрішньою вовною вівцебика. Ківіют цінується як прядивне волокно, тому що він, на відміну від овечої вовни, не збігається у воді за жодної температури. (Водночас це означає, що він непридатний для валяння.) Здебільшого це волокно використовують для виготовлення шарфів та шапок. Це один із найм'якших видів вовни. Ківіют дуже коштовний; в'язаний шарф високої якості може коштувати понад 300 доларів США, але при належному піклуванні він прослугує господареві понад 20 років.
Вівцебик має двохрівневий хутряний покрив; слово «ківіют» відноситься саме до м'якого підшерстя під шаром довшої зовнішньої вовни. Вівцебик скидає цей шар кожної весни. Під час щорічного линяння ківіют вибирають з хутра вівцебиків або збирають його з предметів, об які терлися тварини; на відміну від овець, вівцебиків не стрижуть. Більшість комерційно доступного ківіюта надходить з Канади, отримують його зі шкіри впольованих тварин. На Алясці ківіют отримуть від домашніх тварин або збирають скинутий дикими тваринами під час линяння.
Ківіют міцніший за овечу вовну та у вісім разів тепліший за неї. Він м'якший за кашемір. Волокна ківіюта від дикого вівцебика мають приблизно 18 мікрометрів у діаметрі. Самки вівцебика та молоді тварини мають дещо тоншу вовну.
Одомашнення вівцебика почалося з проекту «Вівцебик», очолюваного Доном Дж. Тілом молодшим. Перша ферма, на якій розводили вівцебиків, знаходиться у Феербенксі на Алясці. Зараз цей проект продовжується на фермі у Пальмері (Аляска). Кооператив з розведення вівцебиків Оомінгмак був сформований наприкінці 1960-х років жінками з корінного населення острову Нунівак за допомогою доктора Тіла та місіс Шел. Цей кооператив спеціалізується на виготовленні в'язаних виробів у ківіюта. Він існує і на сьогоднішній день, його головний офіс знаходиться у місті Анчораж. Власниками кооперативу є близько 200 корінних жителів Аляски з багатьох її віддалених селищ. Назва кооперативу походить з інуїтської мови, де слово «оомінгмак» означає «тварину зі шкірою наче борода».
Виробництво та обробка
Дорослий вівцебик може давати від двох до трьох з половиною кілограмів ківіюта на рік. Ківіют виробляється вторинними волосяними фолікулами вівцебика, що не пов'язані з сальними залозами. Тому ківіют — це сухіше волокно, ніж вовна; він має лише 7 % жиру. Волосяні фолікули мають дуже високу густину (близько 42 на квадратний міліметр). Ківіют скидається тваринами під час дуже короткого весняного періоду линяння. В цей час ківіют відокремлюється від шкіри тварини і трошечки відходить вбік. При цьому починає здаватися, що тварина має «окуляри» навколо очей. Також відокремлений ківіют стає видко на поверхні шкіри по всьому тілу тварини. На цьому етапі ківіют може бути зчесаний з тварини у вигляді сцільного великого полотна. (Якщо ківіют не зчесати, він почне відпадати шматками, або буде залишений твариною на предметах, об які вона треться, і потім може бути зібраний людиною з землі або з кущів. Але зібраний таким чином ківіют буде мати нижчу якість і потребуватиме ретельнішої очистки.)
На станції по дослідженню великих тварин імені Роберта Вайта для втримання вівцебиків у нерухомому положенні використовується модифікована версія огородженої клітини, початково створеної для бізонів, при цьому шкіра тварини вичісується за допомогою гребіня з довгими зубцями. Підшерстя, зчесане з тварини, проходить ручну очистку, з нього вибирається рослинність та інші інородні предмети. Потім вже вибираються волосинки, що мають більше 30 мікрометрів у діаметрі. Це робиться вручну за допомогою спеціальних щіток з дуже густими зубцями (аналогічна процедура виконується при виробленні кашеміру). Від густини та товщини зубців на щітках залежить діаметр волосин, що будуть видалені. Механічне видалення волосу може призвести до розриву, послаблення та погрублення ківіюта. (Коли шкіру тварини вичесують, то при такому методі отримання виходить дуже мало несучих волосин. А от шкіру від впольованих тварин збривають, і тоді процес видалення волосу стає складнішим.) Після видалення товстого волосу ківіют за потреби знов очищують.
Потім сирий очищений ківіют прядуть, а отриману пряжу обережно перуть у теплій воді. Далі пряжу можна пофарбувати, але відбілювання та фарбування можуть послабити волокно та зменшити його м'якість.
Джерела
- Ohokak, G.; M. Kadlun, B. Harnum. Inuinnaqtun-English Dictionary. Kitikmeot Heritage Society.
- Qiviuq. Asuilaak Living Dictionary. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 січня 2007.
- Scarves [ 12 січня 2011 у Wayback Machine.] at the Oomingmak Cooperative website
- "Fiber characteristics of qiviut and guard hair from wild muskoxen (Ovibos moschatus). Rowell et al. 2001, Journal of Animal Science, 79:1670-1674
- . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 5 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2010. Процитовано 5 грудня 2010.
- «The Muskox: wooly and warm in a northern fiber industry.» Deirdre Helfferich. 2007, Agroborealis 39:1[недоступне посилання]
Посилання
- Large Animal Research Station [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Musk Ox Farm [ 19 листопада 2010 у Wayback Machine.] (domestication project)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiviyut inuyinnaktun qiviuq u zapisi grafikoyu inuktitut ᕿᕕᐅᖅ ce slovo z inuyitskoyi movi sho zdebilshogo vzhivayetsya dlya poznachennya vovni vivcebika Originalno ce slovo vzhivalosya dlya poznachennya puhu ptahiv narivni z vnutrishnoyu vovnoyu vivcebika Kiviyut cinuyetsya yak pryadivne volokno tomu sho vin na vidminu vid ovechoyi vovni ne zbigayetsya u vodi za zhodnoyi temperaturi Vodnochas ce oznachaye sho vin nepridatnij dlya valyannya Zdebilshogo ce volokno vikoristovuyut dlya vigotovlennya sharfiv ta shapok Ce odin iz najm yakshih vidiv vovni Kiviyut duzhe koshtovnij v yazanij sharf visokoyi yakosti mozhe koshtuvati ponad 300 dolariv SShA ale pri nalezhnomu pikluvanni vin prosluguye gospodarevi ponad 20 rokiv Malenkij shmatochok vovni kiviyut Vivcebik maye dvohrivnevij hutryanij pokriv slovo kiviyut vidnositsya same do m yakogo pidsherstya pid sharom dovshoyi zovnishnoyi vovni Vivcebik skidaye cej shar kozhnoyi vesni Pid chas shorichnogo linyannya kiviyut vibirayut z hutra vivcebikiv abo zbirayut jogo z predmetiv ob yaki terlisya tvarini na vidminu vid ovec vivcebikiv ne strizhut Bilshist komercijno dostupnogo kiviyuta nadhodit z Kanadi otrimuyut jogo zi shkiri vpolovanih tvarin Na Alyasci kiviyut otrimut vid domashnih tvarin abo zbirayut skinutij dikimi tvarinami pid chas linyannya Kiviyut micnishij za ovechu vovnu ta u visim raziv teplishij za neyi Vin m yakshij za kashemir Volokna kiviyuta vid dikogo vivcebika mayut priblizno 18 mikrometriv u diametri Samki vivcebika ta molodi tvarini mayut desho tonshu vovnu Odomashnennya vivcebika pochalosya z proektu Vivcebik ocholyuvanogo Donom Dzh Tilom molodshim Persha ferma na yakij rozvodili vivcebikiv znahoditsya u Feerbenksi na Alyasci Zaraz cej proekt prodovzhuyetsya na fermi u Palmeri Alyaska Kooperativ z rozvedennya vivcebikiv Oomingmak buv sformovanij naprikinci 1960 h rokiv zhinkami z korinnogo naselennya ostrovu Nunivak za dopomogoyu doktora Tila ta misis Shel Cej kooperativ specializuyetsya na vigotovlenni v yazanih virobiv u kiviyuta Vin isnuye i na sogodnishnij den jogo golovnij ofis znahoditsya u misti Anchorazh Vlasnikami kooperativu ye blizko 200 korinnih zhiteliv Alyaski z bagatoh yiyi viddalenih selish Nazva kooperativu pohodit z inuyitskoyi movi de slovo oomingmak oznachaye tvarinu zi shkiroyu nache boroda Virobnictvo ta obrobkaDoroslij vivcebik mozhe davati vid dvoh do troh z polovinoyu kilogramiv kiviyuta na rik Kiviyut viroblyayetsya vtorinnimi volosyanimi folikulami vivcebika sho ne pov yazani z salnimi zalozami Tomu kiviyut ce suhishe volokno nizh vovna vin maye lishe 7 zhiru Volosyani folikuli mayut duzhe visoku gustinu blizko 42 na kvadratnij milimetr Kiviyut skidayetsya tvarinami pid chas duzhe korotkogo vesnyanogo periodu linyannya V cej chas kiviyut vidokremlyuyetsya vid shkiri tvarini i troshechki vidhodit vbik Pri comu pochinaye zdavatisya sho tvarina maye okulyari navkolo ochej Takozh vidokremlenij kiviyut staye vidko na poverhni shkiri po vsomu tilu tvarini Na comu etapi kiviyut mozhe buti zchesanij z tvarini u viglyadi scilnogo velikogo polotna Yaksho kiviyut ne zchesati vin pochne vidpadati shmatkami abo bude zalishenij tvarinoyu na predmetah ob yaki vona tretsya i potim mozhe buti zibranij lyudinoyu z zemli abo z kushiv Ale zibranij takim chinom kiviyut bude mati nizhchu yakist i potrebuvatime retelnishoyi ochistki Na stanciyi po doslidzhennyu velikih tvarin imeni Roberta Vajta dlya vtrimannya vivcebikiv u neruhomomu polozhenni vikoristovuyetsya modifikovana versiya ogorodzhenoyi klitini pochatkovo stvorenoyi dlya bizoniv pri comu shkira tvarini vichisuyetsya za dopomogoyu grebinya z dovgimi zubcyami Pidsherstya zchesane z tvarini prohodit ruchnu ochistku z nogo vibirayetsya roslinnist ta inshi inorodni predmeti Potim vzhe vibirayutsya volosinki sho mayut bilshe 30 mikrometriv u diametri Ce robitsya vruchnu za dopomogoyu specialnih shitok z duzhe gustimi zubcyami analogichna procedura vikonuyetsya pri viroblenni kashemiru Vid gustini ta tovshini zubciv na shitkah zalezhit diametr volosin sho budut vidaleni Mehanichne vidalennya volosu mozhe prizvesti do rozrivu poslablennya ta pogrublennya kiviyuta Koli shkiru tvarini vichesuyut to pri takomu metodi otrimannya vihodit duzhe malo nesuchih volosin A ot shkiru vid vpolovanih tvarin zbrivayut i todi proces vidalennya volosu staye skladnishim Pislya vidalennya tovstogo volosu kiviyut za potrebi znov ochishuyut Potim sirij ochishenij kiviyut pryadut a otrimanu pryazhu oberezhno perut u teplij vodi Dali pryazhu mozhna pofarbuvati ale vidbilyuvannya ta farbuvannya mozhut poslabiti volokno ta zmenshiti jogo m yakist DzherelaOhokak G M Kadlun B Harnum Inuinnaqtun English Dictionary Kitikmeot Heritage Society Qiviuq Asuilaak Living Dictionary Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2007 Scarves 12 sichnya 2011 u Wayback Machine at the Oomingmak Cooperative website Fiber characteristics of qiviut and guard hair from wild muskoxen Ovibos moschatus Rowell et al 2001 Journal of Animal Science 79 1670 1674 Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 5 grudnya 2010 Arhiv originalu za 27 lipnya 2010 Procitovano 5 grudnya 2010 The Muskox wooly and warm in a northern fiber industry Deirdre Helfferich 2007 Agroborealis 39 1 nedostupne posilannya PosilannyaLarge Animal Research Station 27 travnya 2010 u Wayback Machine Musk Ox Farm 19 listopada 2010 u Wayback Machine domestication project