Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Potamochoerus larvatus | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Potamochoerus larvatus F. Cuvier, 1822 | ||||||||||||||||||||||||
 Поширення виду | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Potamochoerus larvatus або Чагарникова свиня — вид парнокопитних ссавців родини Свиневі (Suidae). Цей вид належить до роду річкових свиней і мешкає в лісах, чагарниках і пасовищах біля річок у східній та піденній Африці. Присутній на Мадагаскарі, імовірно, інтродукований туди людиною, а також, за неперевіреними свідченнями, на навколишніх островах, таких як Майотта. Веде нічний спосіб життя. Виділяють кілька підвидів.
Опис
Дорослі чагарникові свині висотою від 66 до 100 см. і досягають ваги до 150 кг (найчастіше від 60 до 80 кг) Самки важать менше (від 45 до 70 кг). Чагарникові свині досить подібні на звичайних свійських свиней, але їх можна відрізнити за загостреними, волохатими вухами і маскою на обличчі.
Чагарникові свині різняться за кольором шерсті в залежності від підвиду. Популяції південних koiropotamus і nyasae темно-рудуватого кольору, з віком темніють; трапляються майже чорні особини. На їх головах є "маски", з контрастним малюнком, від чорнуватого до темно-коричевого та від білого-до темно-сірого кольорів, або можуть бти зовсім білі. На вухах є китиці з довгих волосків. Їх дуже гострі ікла досить короткі і непомітні. На відміну від бородавочників, чагарникові свині бігають, опустивши свої довгі і тонкі хвости. У самок шість сосків.
Самці зазвичай більші за самок. У старих самців на морді з'являються дві бородавки. Поросята народжуються темно-коричневими, з блідо-жовтуватими поздовжніми смугами. Смуги незабаром зникають, і шерсть стає дорослого, рудувато-коричневого кольору, з чорно-білим спинним гребенем, спільним для обох статей. Ця грива може ставати дибки при збудженні.
Поширення
Чагарникова свиня поширена на великій площі: від Ефіопії та Сомалі до південно-східного ДР Конго та до Капської провінції та провінції Квазулу-Наталь у ПАР. Вид також поширений на Мадагаскарі і, можливо, на Коморському архіпелазі. Достеменно невідомо, як вид поширився на ці острови, але, імовірно, був завезений туди людьми як свійських тварин. Також повідомлялося про численні гібриди зі звичайними свинями. Схоже, що наприкінці 1970-тих чагарникова свиня збільшила свій ареал у Ботсвані. Дуже рідко трапляється в Бурунді.
Таксономія
Упродовж XX століття майже всі дослідники розглядали Potamochoerus porcus як єдиний вид всередині роду Potamochoerus. У 1993 році дослідник розділив чагарникову і китицевуху свиню на різні види, і виділив багато підвидів всередині інших видів африканських свиней. Оскільки саме західноафриканську китицевуху свиню було описано ще Ліннеєм в 1758 році під науковою назвою Potamochoerus porcus, цю назву зберегли за нею, тоді як повторно виділену чагарникову свиню назвали Potamochoerus larvatus, назвою, даною Фредеріком Кюв'є в 1822 році свині, знайденій на Мадагаскарі.
Чагарникова свиня дуже тісно пов'язана з китицевухою свинею, з якою вона, надумку деяких дослідників, здатна схрещуватись (хоча інші дослідники цю можливість відкидають). Деякі популяції свиней Уганди мають візичні характеристики, проміжні між двома видами.
Було декілька спроб виділити підвиди. В 2005 році остання така спроба виділила наступні:
- P. larvatus larvatus - Коморські острови, західний Мадагаскар
- P. larvatus edwardsi - східний Мадагаскар, син. hova
- P. larvatus hassama - Еритрея, Ефіопія, Судан
- P. larvatus koiropotamus - Капський регіон
- P. larvatus nyasae - Ангола, ДРК, схід Південної Африки
- P. larvatus somaliensis - Сомалі
Екологія
Основною вимогою до місцевості є щільний рослинний покрив. Чагарникові свині уникають відкритів лісів чи саван. Вони можуть мешкати в лісах, чагарниках, підтоплених лісах та болотах, а також в на оброблюваних людиною землях. Мешкають в гірських лісах на Кіліманджаро на висоті до 4000 м. над рівнем моря.
Чагарникові свині доволі соціальні тварини. Їх можна зустріти в групах до дванадцяти особин (в середньому від трьох до п'яти). Типова група складається з домінуючого кабана та домінантної свиноматки, решта — самки і поросята. Групи свтупають в ритуальні поєдинки, коли зустрічаються одна з одною. але по-справжньому будуть битися за значні джерела їжі. Гриупи тримаються подалі одна від одної, на порушників нападають, як і на не свиней. Площею групові ділянки можуть бути від 400 до 1000 га. Майже половина популяції представляю собою одиночних особин.
Самці набувають статевої зрілості у віці 30 місяців. Спарювання зазвичай відбувається пізньої осені або ранньої зими. Вагітність триває від восьми до дев'яти місяців, на шостому місяці альфа-свиноматка буде агресивно відганяти молодих самців. Вона будує гніздо діаметром три метри і висотою в метр, з підстилкою з палого листя і сіна. Поросята залишаються біля гнізда приблизно чотири місяці, коли вони відлучаються від молока. За гніздом доглядають самці.
Чагарникові свині є нічними тваринами.
Дієта і взаємодія з людьми
Чагарникові свині можуть шукати їжу на відстані до 4 км від свого лігва. Вони всеїдні, їх раціон може включати корінці, бульби, цибулини, зернові, сукуленти, водяні рослини, гнилу деревину, комах, дрібних плазунів, яйця, пташенят та падло, як свіже, так і дуже гниле. Можуть зловити і з'їсти маленьку антилопу. В Уганді спостерігалися випадки, коли свині слідкували за мавпами на деревах і підбирали падаючі плоди і мавпячі недоїдки. Спостереження за капською популяцією свиней показало, що 40% їжі складали бульби та інші підземні частини рослин, 30% - трава, 13% - фрукти, 9 % речовин тваринного походження та 8% грибів.
Чагарникові свині відомі як шкідники посівів. Вони знищують городи і плантації цукрової тростини, папаї, бананів і кукурудзи. Були випадки вбивств чагарниковими свинями свійської худоби.
На чагарникових свиней активно ведеться полювання. Однак, незважаючи на неї. популяція свиней зростає. Частково це пояснюється зменшенням кількості леопардів, основних природних хижаків на свиней. В деяких частинах Африки свиней не вбивають на м'ясо, оскільки за ісламськими законами свиня є харамною. Однак в іншим місцях чагарникові свині є однаєю із найбільш популярних об'єктів полювання на бушміт.
Охорона
МСОП визнала чагарникову свиню видом, що не потребує особливої охорони. Вид представлений в експозиції деяких зоопарків.
Посилання
- Seydack., A. H. W. (18 грудня 2015). . IUCN. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- (1993). The Afrotropical suids Phacochoerus, Hylochoerus, and Potamochoerus: taxonomy and description. У Oliver, William L. R. (ред.). (PDF). Gland, Switzerland: IUCN. с. 66—69. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- . Book Your Hunt. 2021. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
- Kingdon, J. (1997). The Kingdon Guide to African Mammals. Academic Press Limited, London.
- Furstenburg, Deon (2011). Focus on the bushpig (Potamochoerus larvatus). South African Hunter. 07054: 52—55. Процитовано 16 квітня 2021.
- Dorst, Jean; Dandelot, Pierre (1970). A field guide to the larger mammals of Africa (вид. 2). London: Collins. с. 178, 179. ISBN .
- Simoons, F. J. (1953). Notes on the bush-pig (Potamochoerus). Uganda Journal. 17: 80—81.
- Vercammen, Paul; Seydack, Armin H. W.; Oliver, William L. R. (1993). The Bush Pigs (Potamochoerus porcus and P. larvatus). У Oliver, W. L. R. (ред.). (PDF). Gland, Switzerland: IUCN. с. 93—101. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- Ghiglieri, M.P. та ін. (December 1982). Bush pig (Potamochoerus porcus) polychromatism and ecology in Kibale Forest, Uganda. African Journal of Ecology. 20 (4): 231—236. doi:10.1111/j.1365-2028.1982.tb00298.x.
Зовнішні посилання
- Potamochoerus larvatus, Bushpig [ 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.], Animal Diversity Web
- , www.ultimateungulate.com
| Проєкт Віківиди має дані за темою: Potamochoerus larvatus |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potamochoerus larvatus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Nadryad Ungulyati Ungulata Ryad Olenepodibni Cerviformes Pidryad Svinovidi Suimorpha Rodina Svinevi Suidae Rid Potamochoerus Vid Potamochoerus larvatus Binomialna nazva Potamochoerus larvatus F Cuvier 1822 Poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Potamochoerus larvatus EOL 328334 ITIS 625010 MSOP 41770 NCBI 273792 Fossilworks 149371 Potamochoerus larvatus abo Chagarnikova svinya vid parnokopitnih ssavciv rodini Svinevi Suidae Cej vid nalezhit do rodu richkovih svinej i meshkaye v lisah chagarnikah i pasovishah bilya richok u shidnij ta pidennij Africi Prisutnij na Madagaskari imovirno introdukovanij tudi lyudinoyu a takozh za neperevirenimi svidchennyami na navkolishnih ostrovah takih yak Majotta Vede nichnij sposib zhittya Vidilyayut kilka pidvidiv OpisGolova svini Dorosli chagarnikovi svini visotoyu vid 66 do 100 sm i dosyagayut vagi do 150 kg najchastishe vid 60 do 80 kg Samki vazhat menshe vid 45 do 70 kg Chagarnikovi svini dosit podibni na zvichajnih svijskih svinej ale yih mozhna vidrizniti za zagostrenimi volohatimi vuhami i maskoyu na oblichchi Chagarnikovi svini riznyatsya za kolorom shersti v zalezhnosti vid pidvidu Populyaciyi pivdennih koiropotamus i nyasae temno ruduvatogo koloru z vikom temniyut traplyayutsya majzhe chorni osobini Na yih golovah ye maski z kontrastnim malyunkom vid chornuvatogo do temno korichevogo ta vid bilogo do temno sirogo koloriv abo mozhut bti zovsim bili Na vuhah ye kitici z dovgih voloskiv Yih duzhe gostri ikla dosit korotki i nepomitni Na vidminu vid borodavochnikiv chagarnikovi svini bigayut opustivshi svoyi dovgi i tonki hvosti U samok shist soskiv Samci zazvichaj bilshi za samok U starih samciv na mordi z yavlyayutsya dvi borodavki Porosyata narodzhuyutsya temno korichnevimi z blido zhovtuvatimi pozdovzhnimi smugami Smugi nezabarom znikayut i sherst staye doroslogo ruduvato korichnevogo koloru z chorno bilim spinnim grebenem spilnim dlya oboh statej Cya griva mozhe stavati dibki pri zbudzhenni PoshirennyaChagarnikova svinya poshirena na velikij ploshi vid Efiopiyi ta Somali do pivdenno shidnogo DR Kongo ta do Kapskoyi provinciyi ta provinciyi Kvazulu Natal u PAR Vid takozh poshirenij na Madagaskari i mozhlivo na Komorskomu arhipelazi Dostemenno nevidomo yak vid poshirivsya na ci ostrovi ale imovirno buv zavezenij tudi lyudmi yak svijskih tvarin Takozh povidomlyalosya pro chislenni gibridi zi zvichajnimi svinyami Shozhe sho naprikinci 1970 tih chagarnikova svinya zbilshila svij areal u Botsvani Duzhe ridko traplyayetsya v Burundi TaksonomiyaUprodovzh XX stolittya majzhe vsi doslidniki rozglyadali Potamochoerus porcus yak yedinij vid vseredini rodu Potamochoerus U 1993 roci doslidnik rozdiliv chagarnikovu i kiticevuhu svinyu na rizni vidi i vidiliv bagato pidvidiv vseredini inshih vidiv afrikanskih svinej Oskilki same zahidnoafrikansku kiticevuhu svinyu bulo opisano she Linneyem v 1758 roci pid naukovoyu nazvoyu Potamochoerus porcus cyu nazvu zberegli za neyu todi yak povtorno vidilenu chagarnikovu svinyu nazvali Potamochoerus larvatus nazvoyu danoyu Frederikom Kyuv ye v 1822 roci svini znajdenij na Madagaskari Chagarnikova svinya duzhe tisno pov yazana z kiticevuhoyu svineyu z yakoyu vona nadumku deyakih doslidnikiv zdatna shreshuvatis hocha inshi doslidniki cyu mozhlivist vidkidayut Deyaki populyaciyi svinej Ugandi mayut vizichni harakteristiki promizhni mizh dvoma vidami Bulo dekilka sprob vidiliti pidvidi V 2005 roci ostannya taka sproba vidilila nastupni P larvatus larvatus Komorski ostrovi zahidnij Madagaskar P larvatus edwardsi shidnij Madagaskar sin hova P larvatus hassama Eritreya Efiopiya Sudan P larvatus koiropotamus Kapskij region P larvatus nyasae Angola DRK shid Pivdennoyi Afriki P larvatus somaliensis SomaliEkologiyaGrupa chagarnikovih svinej v nacionalnomu parku Dvi chagarnikovi svini i cesarka v nacionalnomu parku Osnovnoyu vimogoyu do miscevosti ye shilnij roslinnij pokriv Chagarnikovi svini unikayut vidkritiv lisiv chi savan Voni mozhut meshkati v lisah chagarnikah pidtoplenih lisah ta bolotah a takozh v na obroblyuvanih lyudinoyu zemlyah Meshkayut v girskih lisah na Kilimandzharo na visoti do 4000 m nad rivnem morya Chagarnikovi svini dovoli socialni tvarini Yih mozhna zustriti v grupah do dvanadcyati osobin v serednomu vid troh do p yati Tipova grupa skladayetsya z dominuyuchogo kabana ta dominantnoyi svinomatki reshta samki i porosyata Grupi svtupayut v ritualni poyedinki koli zustrichayutsya odna z odnoyu ale po spravzhnomu budut bitisya za znachni dzherela yizhi Griupi trimayutsya podali odna vid odnoyi na porushnikiv napadayut yak i na ne svinej Plosheyu grupovi dilyanki mozhut buti vid 400 do 1000 ga Majzhe polovina populyaciyi predstavlyayu soboyu odinochnih osobin Samci nabuvayut statevoyi zrilosti u vici 30 misyaciv Sparyuvannya zazvichaj vidbuvayetsya piznoyi oseni abo rannoyi zimi Vagitnist trivaye vid vosmi do dev yati misyaciv na shostomu misyaci alfa svinomatka bude agresivno vidganyati molodih samciv Vona buduye gnizdo diametrom tri metri i visotoyu v metr z pidstilkoyu z palogo listya i sina Porosyata zalishayutsya bilya gnizda priblizno chotiri misyaci koli voni vidluchayutsya vid moloka Za gnizdom doglyadayut samci Chagarnikovi svini ye nichnimi tvarinami Diyeta i vzayemodiya z lyudmiChagarnikovi svini mozhut shukati yizhu na vidstani do 4 km vid svogo ligva Voni vseyidni yih racion mozhe vklyuchati korinci bulbi cibulini zernovi sukulenti vodyani roslini gnilu derevinu komah dribnih plazuniv yajcya ptashenyat ta padlo yak svizhe tak i duzhe gnile Mozhut zloviti i z yisti malenku antilopu V Ugandi sposterigalisya vipadki koli svini slidkuvali za mavpami na derevah i pidbirali padayuchi plodi i mavpyachi nedoyidki Sposterezhennya za kapskoyu populyaciyeyu svinej pokazalo sho 40 yizhi skladali bulbi ta inshi pidzemni chastini roslin 30 trava 13 frukti 9 rechovin tvarinnogo pohodzhennya ta 8 gribiv Chagarnikovi svini vidomi yak shkidniki posiviv Voni znishuyut gorodi i plantaciyi cukrovoyi trostini papayi bananiv i kukurudzi Buli vipadki vbivstv chagarnikovimi svinyami svijskoyi hudobi Na chagarnikovih svinej aktivno vedetsya polyuvannya Odnak nezvazhayuchi na neyi populyaciya svinej zrostaye Chastkovo ce poyasnyuyetsya zmenshennyam kilkosti leopardiv osnovnih prirodnih hizhakiv na svinej V deyakih chastinah Afriki svinej ne vbivayut na m yaso oskilki za islamskimi zakonami svinya ye haramnoyu Odnak v inshim miscyah chagarnikovi svini ye odnayeyu iz najbilsh populyarnih ob yektiv polyuvannya na bushmit OhoronaMSOP viznala chagarnikovu svinyu vidom sho ne potrebuye osoblivoyi ohoroni Vid predstavlenij v ekspoziciyi deyakih zooparkiv PosilannyaSeydack A H W 18 grudnya 2015 IUCN Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 1993 The Afrotropical suids Phacochoerus Hylochoerus and Potamochoerus taxonomy and description U Oliver William L R red PDF Gland Switzerland IUCN s 66 69 ISBN 2 8317 0141 4 Arhiv originalu PDF za 4 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 Book Your Hunt 2021 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Kingdon J 1997 The Kingdon Guide to African Mammals Academic Press Limited London ISBN 0 12 408355 2 Furstenburg Deon 2011 Focus on the bushpig Potamochoerus larvatus South African Hunter 07054 52 55 Procitovano 16 kvitnya 2021 Dorst Jean Dandelot Pierre 1970 A field guide to the larger mammals of Africa vid 2 London Collins s 178 179 ISBN 0002192942 Simoons F J 1953 Notes on the bush pig Potamochoerus Uganda Journal 17 80 81 Vercammen Paul Seydack Armin H W Oliver William L R 1993 The Bush Pigs Potamochoerus porcus and P larvatus U Oliver W L R red PDF Gland Switzerland IUCN s 93 101 ISBN 2 8317 0141 4 Arhiv originalu PDF za 4 kvitnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2021 Ghiglieri M P ta in December 1982 Bush pig Potamochoerus porcus polychromatism and ecology in Kibale Forest Uganda African Journal of Ecology 20 4 231 236 doi 10 1111 j 1365 2028 1982 tb00298 x Zovnishni posilannyaPotamochoerus larvatus Bushpig 29 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Animal Diversity Web www ultimateungulate com Proyekt Vikividi maye dani za temoyu Potamochoerus larvatus