Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кушні́р-Ма́рченко Кость (Костянти́н) Фе́дорович (15 травня 1877, Мойсенці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія — 13 жовтня 1958, Придніпровське, Золотоніський район, Черкаська область) — український краєзнавець-аматор, дослідник минулого Іркліївщини (нині Черкаська область).
Життєпис
Народився 15 травня 1877 р. у селі Мойсенці Золотоніського повіту, Полтавська губернія. Походив з селянської родини. Читати книжки навчився у сільського діда.
У 1886 р. вступив до Мойсенське середнє училище, яке тільки відкрилося в селі. 19 жовтня 1889 р. достроково закінчив училище і отримав Свідоцтво Золотоніської повітової училищної ради. У 1894 р. у віці 17 років пішов працювати грабарем на шахту. У 1899 р. одружився з Анною Мойсеєвною Шевченко. У травні 1899 р. відбув свій військовий збір у ратниках Державного ополчення у Золотоноша.
У 1908 р. К. Ф. Кушнір-Марченко обраний волосним старшиною Мойсенської волості. Під час Першої світової війни був призваний в армію.
У 1946 р. висвячений на священника с. Митьки. Мав шестеро дітей. Старший син — Степан загинув під час І Світова війна. Молодший — Костянтин був репресований у 1937 році.
Помер у 1958 р.
Краєзнавча діяльність
Дитиною любив слухати народні перекази, легенди та розповіді старих людей про козаків, татарські набіги та боротьбу з поляками. Цікавився козацькими могилами, балками, ямами, фортечними валами фортець. З 1892 р. по 1908 р. вів щоденник, який підписав «Костя Хведорів Кушнір-Марченко. Щоденник з 1892 по 1908 р. включно. Писаний з пастушиських років».
У 1906 р. познайомився з І. Лучицьким, професором Київський університет, редактором «Киевская старина» В. Науменко, що вплинуло на його формування, як історика-краєзнавця.
У 1908 р. він отримує доступ до волосного архіва з 1861 р., де знайшов ревізькі «сказки» 10-ї ревізії 1858 р. за всі села волості та написав статтю. У 1911 р. отримав дозвіл на опрацювання Рум'янцевської ревізії 1757 р. Працював у рукописному відділі бібліотеки Київський університет ім. Св. Володимира 8 днів.
У 1913 р. — член Полтавської архівної комісії.
Під час І Світової війни був призваний до війська, але не полишав краєзнавчу діяльність. Старався відвідати всі історичні місця, біля яких розташовувалась його воїнська частина. Так він побував у Берестечку на козацькому кладовищі, про що описав у одному зі своїх щоденників. Як і більшість інтелігенції позитивно зустрів повалення самодержавство.
У 1918 р. — голова Мойсенського осередку товариства «Просвіта».
У 1920-рр. пройшов ряд життєвих випробувань. Описав голод 1921—1923 рр. У нотатках за 22 лютого 1922 р. записав:
«Могучий царь-голод що день то дужче притискує людей до страшного голодування! Люди різного зросту так і полізли по хатах за шматок хліба, а той шматок вже росчитаний аж до Петра, а давать нічого!»
Сім'я голодувала разом з усіма, доводилося міняти речі на харчі.
У 1922 р. Кость Кушнір-Марченко бере активну участь у житті села. Він — завідуючий книгозбірною читальнею у селі, член сільської ради, член церковної ради. Починає співпрацювати з Всеукраїнською академією наук та вченими М. Покровським і М. Ткаченко.
У 1929 р. — виходить перша наукова публікація: «Ілля Новицький, охочекомонний компанійський полковник останньої чверті XVII—го та поч. XVIII ст.» Замітка, опублікована в академічному виданні «Науковий збірник за рік 1929: Записки УНТ».
У 1930-х рр. член комісії з охорони пам'ятників культури і природи. Неодноразово звертається до редакцій газет з пропозицією зберегти культурні цінності у зв'язку з закриттям церков.
Під час голодомора 1933 року рятується від голодної смерті у сина в Миронівці. Там вивчає історію Миронівки, у тому числі згадує й рід Симиренко та інших діячів української науки й культури.
У 1930—1940 рр. — досліджував «Генеалогічні дерева селянських родів».
У 1941 р. написав нарис «Моя боротьба за вивчення моєї батьківщини», у який було включено копії всіх листів, які він надсилав історикам, різним установам і одержав відповіді. У 1940-1950-х рр. продовжує вести щоденник.
Особливо цінні сім томів щоденників, у яких він описав свої враження про події з 1920-х рр.
У 1945 р. за дорученням збирає краєзнавчі матеріали з історії Лівобережна Черкащина.
На схилі літ продовжує вивчати історію Іркліївщини, листувався з вченими АН УРСР, був особисто знайомий з М. Грушевським, М. Василенко, М. Рубачем, О. Яворським. Листувався з Максимом Рильським та Іваном Ле.
Залишив після себе 7000 аркушів дослідницьких матеріалів.
Наукові праці
- Стаття « Чи не можна — чи не треба» // «Вестник Золотоношского сельскохозяйственного общества» (1911).
- Ілля Новицький, охочекомонний компанійський полковник останньої чверти XVII—го та поч. XVIII ст.-«Науковий збірник за рік 1929: Записки УНТ» (1929. — Т.32. — СС.100—101)
- «Минуле села Ірклієва».
- Рукопис «Культурні пережитки на Іркліївщині. Опис календарних свят до великого посту».
Джерела
- Білокінь С. Сільський історик-генеалог // Пам'ятники України. 1987. № 3 (73). С. 59-62;
- Ващенко А. П. Кость Кушнір-Марченко та Софія Терещенко як фундатори історичного краєзнавства Черкащини / А. П. Ващенко // Наукові записки з української історії. — 2018. — Вип. 43. — С. 124—130. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzzui_2018_43_20.
- Вергун І. Вергун С. «… БУВ ПЕРШИМ НАВЧИТЕЛЕМ НАЦІОНАЛЬНОГО УСВІДОМЛЕННЯ!» До 135-річчя з дня народження краєзнавця Костя Кушніра-Марченка Надія, Хоменко Іван. Подвижник історичного краєзнавства Кость Кушнір-Марченко // Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики. Число 4, Част. 2. К., 2000. С. 534—567.
- Вергун С. Краєзнавець Чорнобаївщини — К. Кушнір — Марченко // Україна в етнокультурному вимірі століть, 2012. Вип. 2. С.114-123.
- Фонд. 133. — Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського.
- Мацько М. Духовна руїна Іркліївського краю 5.09.2012 р.
- . Нова Доба (укр.). 14 липня 2019. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- Збірник (2013). Україна в етнокультурному вимірі століть (Українська) . Київ: Національний педагогічний університет ім. Драгоманова. с. 114.
- . Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kushnir Kushni r Ma rchenko Kost Kostyanti n Fe dorovich 15 travnya 1877 Mojsenci Zolotoniskij povit Poltavska guberniya 13 zhovtnya 1958 Pridniprovske Zolotoniskij rajon Cherkaska oblast ukrayinskij krayeznavec amator doslidnik minulogo Irkliyivshini nini Cherkaska oblast Kushnir Marchenko Kost FedorovichZhittyepisNarodivsya 15 travnya 1877 r u seli Mojsenci Zolotoniskogo povitu Poltavska guberniya Pohodiv z selyanskoyi rodini Chitati knizhki navchivsya u silskogo dida U 1886 r vstupiv do Mojsenske serednye uchilishe yake tilki vidkrilosya v seli 19 zhovtnya 1889 r dostrokovo zakinchiv uchilishe i otrimav Svidoctvo Zolotoniskoyi povitovoyi uchilishnoyi radi U 1894 r u vici 17 rokiv pishov pracyuvati grabarem na shahtu U 1899 r odruzhivsya z Annoyu Mojseyevnoyu Shevchenko U travni 1899 r vidbuv svij vijskovij zbir u ratnikah Derzhavnogo opolchennya u Zolotonosha U 1908 r K F Kushnir Marchenko obranij volosnim starshinoyu Mojsenskoyi volosti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv prizvanij v armiyu U 1946 r visvyachenij na svyashennika s Mitki Mav shestero ditej Starshij sin Stepan zaginuv pid chas I Svitova vijna Molodshij Kostyantin buv represovanij u 1937 roci Pomer u 1958 r Krayeznavcha diyalnistDitinoyu lyubiv sluhati narodni perekazi legendi ta rozpovidi starih lyudej pro kozakiv tatarski nabigi ta borotbu z polyakami Cikavivsya kozackimi mogilami balkami yamami fortechnimi valami fortec Z 1892 r po 1908 r viv shodennik yakij pidpisav Kostya Hvedoriv Kushnir Marchenko Shodennik z 1892 po 1908 r vklyuchno Pisanij z pastushiskih rokiv U 1906 r poznajomivsya z I Luchickim profesorom Kiyivskij universitet redaktorom Kievskaya starina V Naumenko sho vplinulo na jogo formuvannya yak istorika krayeznavcya U 1908 r vin otrimuye dostup do volosnogo arhiva z 1861 r de znajshov revizki skazki 10 yi reviziyi 1858 r za vsi sela volosti ta napisav stattyu U 1911 r otrimav dozvil na opracyuvannya Rum yancevskoyi reviziyi 1757 r Pracyuvav u rukopisnomu viddili biblioteki Kiyivskij universitet im Sv Volodimira 8 dniv U 1913 r chlen Poltavskoyi arhivnoyi komisiyi Pid chas I Svitovoyi vijni buv prizvanij do vijska ale ne polishav krayeznavchu diyalnist Staravsya vidvidati vsi istorichni miscya bilya yakih roztashovuvalas jogo voyinska chastina Tak vin pobuvav u Berestechku na kozackomu kladovishi pro sho opisav u odnomu zi svoyih shodennikiv Yak i bilshist inteligenciyi pozitivno zustriv povalennya samoderzhavstvo U 1918 r golova Mojsenskogo oseredku tovaristva Prosvita U 1920 rr projshov ryad zhittyevih viprobuvan Opisav golod 1921 1923 rr U notatkah za 22 lyutogo 1922 r zapisav Moguchij car golod sho den to duzhche pritiskuye lyudej do strashnogo goloduvannya Lyudi riznogo zrostu tak i polizli po hatah za shmatok hliba a toj shmatok vzhe roschitanij azh do Petra a davat nichogo Sim ya goloduvala razom z usima dovodilosya minyati rechi na harchi U 1922 r Kost Kushnir Marchenko bere aktivnu uchast u zhitti sela Vin zaviduyuchij knigozbirnoyu chitalneyu u seli chlen silskoyi radi chlen cerkovnoyi radi Pochinaye spivpracyuvati z Vseukrayinskoyu akademiyeyu nauk ta vchenimi M Pokrovskim i M Tkachenko U 1929 r vihodit persha naukova publikaciya Illya Novickij ohochekomonnij kompanijskij polkovnik ostannoyi chverti XVII go ta poch XVIII st Zamitka opublikovana v akademichnomu vidanni Naukovij zbirnik za rik 1929 Zapiski UNT U 1930 h rr chlen komisiyi z ohoroni pam yatnikiv kulturi i prirodi Neodnorazovo zvertayetsya do redakcij gazet z propoziciyeyu zberegti kulturni cinnosti u zv yazku z zakrittyam cerkov Pid chas golodomora 1933 roku ryatuyetsya vid golodnoyi smerti u sina v Mironivci Tam vivchaye istoriyu Mironivki u tomu chisli zgaduye j rid Simirenko ta inshih diyachiv ukrayinskoyi nauki j kulturi U 1930 1940 rr doslidzhuvav Genealogichni dereva selyanskih rodiv U 1941 r napisav naris Moya borotba za vivchennya moyeyi batkivshini u yakij bulo vklyucheno kopiyi vsih listiv yaki vin nadsilav istorikam riznim ustanovam i oderzhav vidpovidi U 1940 1950 h rr prodovzhuye vesti shodennik Osoblivo cinni sim tomiv shodennikiv u yakih vin opisav svoyi vrazhennya pro podiyi z 1920 h rr U 1945 r za doruchennyam zbiraye krayeznavchi materiali z istoriyi Livoberezhna Cherkashina Na shili lit prodovzhuye vivchati istoriyu Irkliyivshini listuvavsya z vchenimi AN URSR buv osobisto znajomij z M Grushevskim M Vasilenko M Rubachem O Yavorskim Listuvavsya z Maksimom Rilskim ta Ivanom Le Zalishiv pislya sebe 7000 arkushiv doslidnickih materialiv Naukovi praciStattya Chi ne mozhna chi ne treba Vestnik Zolotonoshskogo selskohozyajstvennogo obshestva 1911 Illya Novickij ohochekomonnij kompanijskij polkovnik ostannoyi chverti XVII go ta poch XVIII st Naukovij zbirnik za rik 1929 Zapiski UNT 1929 T 32 SS 100 101 Minule sela Irkliyeva Rukopis Kulturni perezhitki na Irkliyivshini Opis kalendarnih svyat do velikogo postu DzherelaBilokin S Silskij istorik genealog Pam yatniki Ukrayini 1987 3 73 S 59 62 Vashenko A P Kost Kushnir Marchenko ta Sofiya Tereshenko yak fundatori istorichnogo krayeznavstva Cherkashini A P Vashenko Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi 2018 Vip 43 S 124 130 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Nzzui 2018 43 20 Vergun I Vergun S BUV PERShIM NAVChITELEM NACIONALNOGO USVIDOMLENNYa Do 135 richchya z dnya narodzhennya krayeznavcya Kostya Kushnira Marchenka Nadiya Homenko Ivan Podvizhnik istorichnogo krayeznavstva Kost Kushnir Marchenko Specialni istorichni disciplini Pitannya teoriyi ta metodiki Chislo 4 Chast 2 K 2000 S 534 567 Vergun S Krayeznavec Chornobayivshini K Kushnir Marchenko Ukrayina v etnokulturnomu vimiri stolit 2012 Vip 2 S 114 123 Fond 133 Institut rukopisiv Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V Vernadskogo Macko M Duhovna ruyina Irkliyivskogo krayu 5 09 2012 r Nova Doba ukr 14 lipnya 2019 Arhiv originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Zbirnik 2013 Ukrayina v etnokulturnomu vimiri stolit Ukrayinska Kiyiv Nacionalnij pedagogichnij universitet im Dragomanova s 114 Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly Arhiv originalu za 11 sichnya 2022 Procitovano 9 sichnya 2022