Кухі́тська Во́ля (раніше — Кухецька Воля) — село у Зарічненській громаді Вараського району Рівненської області України.
село Кухітська Воля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Вараський район |
Громада | Зарічненська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA56020070150064068 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1789 |
Населення | 1956 |
Площа | 31,69 км² |
Густота населення | 61,72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34035 |
Телефонний код | +380 3632 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 150 м |
Водойми | р. Веселуха |
Відстань до обласного центру | 230 км |
Відстань до районного центру | 50 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Кухітська Воля Зарічненського району |
Карта | |
Кухітська Воля | |
Кухітська Воля | |
Мапа | |
Сучасність
Населення станом на 1 січня 2007 року становить 2568 осіб.
Сільраді підпорядковані села Ждань та Острівськ.
Є школа I—III ступенів, бібліотека, сільський клуб, дільнична лікарня на 16 ліжок, аптека.
Історія
Кухітська Воля вперше згадується в документах Державного архіву Рівненської області 1789 року. Письмових відомостей про подальшу історію села від цього часу до Першої світової війни не збереглося.
В роки Першої світової війни в селі відбувалися бої. Будинки майже всі були спалені, близько 60 % працездатного населення було мобілізовано в армію. На потреби війська у місцевих селян реквізовувались коні, велика рогата худоба. Усе працездатне населення в обов'язковому порядку залучалось на окопні роботи. Поліський край став прифронтовою територією після прориву Брусилова влітку 1916 року, коли фронт стабілізувався по річці Стохід. На території села дислокувалися російські війська, знаходилися продуктові склади армії та сховища зброї.
В період між Першою та Другою світовими війнами село опинилося в складі Польщі. Польська шляхта забирала найкращі землі собі, виганяючи з них місцевих українських селян за межі села. Виселенці шукали незаймані землі, очищали окремі території і там селилися. Так навколо села почали виникати хутори. З якого часу в селі появились поляки достеменно ніхто не знає. Однак свідки тих подій стверджують, що відразу після підписання Ризького мирно договору в 1921 році їх чисельність збільшилася.
З 1921 року Кухітська Воля стала гміною і увійшла до складу Пінського повіту Поліського воєводства Польщі. Польська влада перешкоджала розвиткові української освіти та культури. Офіційною вважалась лише польська мова, нею і проводились навчання в школах.
На початку села знаходився великий маєток польського пана Моздрова. Він займав високу посаду у Варшаві, а землі і садибу в Кухітській Волі, як більшість поляків отримав в нагороду за службу короні. Неподалік від маєтку поляки спорудили і католицький костел, де проводили свої богослужіння. В цьому ж костьолі і знаходилась початкова польська початкова школа, у якій викладали польські вчителі. Поряд знаходилось польське кладовище. Землю для кладовища виділив польський пан Позняк Франко.
У міжвоєнний період у селі працювала одна стаціонарна та 3 пересувні бібліотеки, які в 1938 році мали 800 книг. Книги належали організації [pl] («Польська шкільна матиця»).
Після того, як 17 вересня 1939 року Червона армія перейшла кордон Польщі і розпочала бойові дії проти польської армії, село опинилося в складі УРСР. В селі було створено два колективних господарств: імені Сергія Кірова (на Кухітській Волі-1) та імені Тарас Шевченка (на Кухітській Волі-2). Відповідно і сільських рад в селі було дві — одна на Кухітській Волі-1 друга на Кухітській Волі-2.
В перші дні після нападу Німеччини на СРСР в селі появилися німецькі війська. В самому селі німецькі війська постійно не перебували, оскільки вони були зосереджені в Любешові та Морочному. Однак проводились каральні акції з метою розстрілів комсомольців, комуністів та активістів, які підозрювались в допомозі радянським партизанам. Було страчено голову сільради Ю. У. Мороза, голову колгоспу А. К. Ковенька.
Старостою села при німецькій окупації був Гриценко Василь Гордійович (засуджений після війни радянською владою до 25 років ув'язнення). Багато мешканців села загинули перебуваючи в складі партизанських загонів та загонів ОУН — УПА.
В роки Другої світової війни жителі села брали участь у партизанській боротьбі проти нацистських загарбників. На фронтах нім.-рад. війни та в партизанському русі проти нацистів билися 195 жителів села, з них 155 нагороджено. У боротьбі з ворогом загинуло понад 100 чоловік. На їх честь встановлено пам'ятник-обеліск.
3 березня 1944 року радянські війська зайняли Зарічне, а до 10 липня 1944 року внаслідок успішно проведеної операції «Багратіон» війська 2-го Білоруського фронту повнісью зайняли Зарічненський район. Після відновлення радянської влади було створено зимою 1944 року мобілізаційний пункт у селі Морочне.
Після звільнення села зазнало переслідувань польське населення. Частина поляків повернулася назад в Польщу, деякі польські сім'ї було звинувачено в антирадянській діяльності і вислано в Сибір. Костел теж було закрито в 1944 році. Деякий час там ще діяла польська школа яка теж згодом була закрита. На його території після війни розпочато облаштування сільської дільничної лікарні. Землі і маєтки поляків, які проживали в селі до війни, було захоплено. В подальшому вони використовувались для місцевих потреб.
Колгоспи в селі почали відновлювати лише в 1948 році. В 1950 році було видано директиву про укрупнення колгоспів. На виконання даних вказівок вищого керівництва в 1952 році відбулося об'єднання і колгоспів в один, і обох сільських рад в одну. На території Кухітської Волі -2 було утворено другу бригаду вже єдиного колгоспу, а центральну садибу перенесено в центр села, який знаходився на Кухітській Волі — 1 . Колгосп отримав назву імені С. Кірова (в 1992 році перейменований на колгосп імені Л.Українки).
Після того, як в 1958 році було ліквідовано МТС сільськогосподарська техніка поставлялася безпосередньо у колгосп. Поступово колгосп вже мав всю необхідну техніку. Ще на початку 50-х років розгорнулася широка кампанія меліорація земель та осушення боліт. Навколо села були проведені меліоративні роботи внаслідок яких для сільського господарства були значно розширено площі земель.
Для переробки вирощено сільськогосподарської продукції було збудовано консервний цех. З часом колгосп перейменовано у КСП — колективне сільськогосподарське підприємство, а ще через деякий час — у СВК — сільськогосподарський виробничий кооператив. Протягом існування вже єдиного колгоспу його почергово очолювали:
- Доронін
- Брень Іван Олександрович
- Ходневич Василь Іванович
- Шкода Іван
- Марчук Григорій Якимович
- Мінчук Григорій Володимирович
- Антосюк Юрій Іванович
На 2007 рік у зв'язку з розпаюванням колгоспних земель господарство майже повністю занепало. Колгоспники отримали свої земельні частки в натурі і ведуть свої особисті господарства. Частина земель залишається не займаною. Консервний цех не працює, худобу розпродано, частину сільськогосподарської техніки забрали в рахунок боргів колгоспу, а частину — розпродали.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2220 осіб, з яких 1059 чоловіків та 1161 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2012 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,85 % |
російська | 0,15 % |
Сільська рада
Перша сільська рада була утворена в селі в 1940 році. Від встановлення радянської влади на території села діяло дві сільських ради: одна була утворена на території частини села Кухітська Воля-1, а друга-на території іншої частини села Кухітська Воля — 2.
В 1952 р. дві сільські ради було об'єднано в одну. Протягом час існування єдиної сільської ради (з 1952 року по даний час 2008 року) на посаді голови сільської ради перебували:
- Кулик Микола Лукашович
- Шиманський Володимир Максимович
- Надієвець Адам Мусійович
- Ошита Адам Іванович
- Кулик Микола Лукашович
- Веремчук Денис Іванович
- Мініч Василь Миколайович
- Макаревич Петро Васильович
- Антосюк Юрій Іванович
- Шевчук Василь Олексійович
- Брень Петро Леонідович
До Кухітсько-Вільської сільської ради на сьогодні входять села:
- Кухітська Воля-1
- Кухітська Воля-2
- Острівськ
- Ждань
Також до складу Кухітсько-Вільської сільської ради входять хутори:
- Кутні
- Загір'я
- Волугове
- Павліново
- Кичач
- Лепське
- Стрімське
- Калашівк
- Порослі
- Климів Ріг
- Любки
- Бірки
- Христі
За чисельністю населення сільська рада одна з найбільших у Зарічненському районі, її територію розбито на 18 округів. Кожен сільський округ у органах місцевого самоврядування представляє сільський депутат.
Сільська рада за всю історію існування входила до Дубровицького району, Морочненського району . Володимирецького району, а 1946 року — Зарічненського району.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Кухітсько-Вільську сільраду Дубровицького району до складу Володимирецького району.
Сільська школа
За часів панської Польщі діти вчилися по хатах, у тому числі в хаті у Кардачата в старій хаті Черевка Миколи, які ще й досі стоять.
В 1938 р. була побудована перша школа на зразок тої, яка була в сусідньому селі Залізниця. Навчались в цій школі діти від першого по шостий клас. Вчили польські вчителі. В 1942 році вона була спалена радянськими партизанами, оскільки приміщення школи використовувалось окупаційною владою для зберігання зерна.
В післявоєнні роки, а саме в 1946—1947 роках на території Кух.-Волі було створено дві початкові школи. Першим директором школи, що знаходилась в хаті, де зараз живе Алексейчик Аня, був Скалига Іван Антонович.
На початку 50 років була побудована семирічна школа, яка зараз іменується «старою школою». Перший її директор Скринник. В 1958 році розпочалось будівництво «нової школи», яке було завершено на початку 60-х років.
Спогади вчительки початкових класів Гриценко Марії Кузьмівни
Я приїхала в Кухітську Волю 20 серпня 1946 року. Дорога була далека. З Кам'янець-Подільська приїхали в Рівне, а з Рівного інспектор Зозуль повіз нас в Пінськ. В Пінську сиділи під розваленим містком п'ять днів поки по нас не приїхали із Зарічного підводи. В Зарічному сиділи три дні за призначенням на роботу. Мене направили в Кух.-Волю-II, а Перчак Фросину Тихонівну в Кух.-Волю-I. Дали нам по куску мила і по два кілограми борошна. Якраз були підводи і ми приїхали в село. Поселили мене до сім'ї Мороз Ганни К. Жила я окремо в кімнаті. Сім'я була дуже добра. Допомагали мені в усьому. На час, коли я приїхала в село, там уже був учитель Черкасець Іван Самійлович. Ми почали підготовлювати дітей до школи. Ходили по хуторах. За провідника був Піндюр Прокіп. Дітей було багато. Багато переростків по 9-11 років. В перший клас прийшло 120 учнів, а 14 трошки вміли читати і ходили в другий клас. Це Черевко Олексій, Брень Микола Ф., Брень М. І., Мороз Микола, Алексейчик К., Мініч В… Робили в дві зміни. У мене було два перших класи. В одному 43 учні, а в другому — 42 учні. Сиділи по трьох за партою. Умови роботи були надзвичайно погані. Дали нам кімнату без вікон. Не було книжок, зошитів, чорнила, дошки, ручок, крейди. І так без нічого почалася робота. Я на товстому папері з мішків писала букви, слова. Так дітей вчила читати. Ручки були в дітей саморобні. Писали чорнилом з червоного буряка, на папері з мішків. Потім принесли нам кусок чорної дошки. Довжина 1 м 50 см і ширина 50 см. Діти по черзі і по росту тирами дошку, притуливши її до стіни, тоді, як на ній писали. Писали білою глиною, яка розсипалася в руках. В перші місяці мені працювати було тяжко, а потім ставало легше і легше. Нам в класі вставили вікна. Привезли зошити в лінію, які треба було розлініювати для письма і математики. Прибили до стіни справжню дошку. Повидавали чорнильниці і кілька ручок. Чорнильниці ставили п одній на кожну парту. Появились перші БУКВАРІ. Діти охоче йшли до школи, хоча умови навчання були погані. Кожна дитина прагнула якнайскоріше навчитись читати, писати, рахувати. Деякі учні в школу ходили в постолах. Взуття було не у всіх. Навчальне приладдя носили в школу в саморобних дерев'яних сумках (їх ще називали скриньками) і в полотняних сумках. Іван Самійлович виїхав, а навчання продовжувала Ніна Олександрівна Лавровська.
Спогади вчительки початкових класів Бордюг Галини Іванівни
Приїхала я в село Кух.-Волю в 1950 році 15 серпня. Підводою привезли нас: мене і Стельмах Наталію Іванівну з Зарічного вечором. Переночували ми у діда Федорчука. Потім нас відвезли до Шустера Андрія, де ми жили в одній кімнаті з господарями. Прислали директора школи Лобатова. Розпочався навальний рік. Школи не було, навчали дітей по хатах. Початкові класи з першого по четвертий навчались в селі, їх учили Марченко Н. Д., Жданович Т. П., Лавровська Н. О., Ляховець Л. А. Діти навчались у дві зміни, а 5-ті класи училися на хуторі Павліново. Учнів було багато — 125. Разом з Кухітсько-Вільськими дітьми в 5-й клас ходили діти з Острівська. 5-ті класи учили Стельмах Н. І., Бурко Ф. П., Бордюг Г. І., Лобатов і Лобатова П., Ляховець А. П. Світла в школі не було, учились діти при лампах. Діти ходили з хуторів за 3-6 км в постолах, суконних піджаках. Книжки носили в дерев'яних скриньках, чорнило в пляшечках. В 5-ті класи ходили переростки з 1933—1938 років народження. Учні були дружні, спокійні, ввічливі. Діти хотіли вчитись. Багатьох дітей батьки не пускали в школу. Необхідно було пасти корів та овець, а дівчаток заставляли прясти. Учителі групами ходили по хатах і пояснювали батькам, що дітям необхідно ходити до школи. Окремих батьків викликали в сільську раду на сесію. Важко було дітям добиратись до школи з хуторів, бо були скрізь канави, води багато, а вечорами темно, але діти були дружні, чекали одне одного, батьки приходили по дітей. В 1952 році побудували невеличку школу. Директором був Скринник В. Т. Приїхали ще вчителі. В цій школі всі учні не поміщувались. Початкові класи навчались в Кух.-Волі-I в хаті (на піску).
Зі спогадів вчителів початкових класів Савсюк Надії Никодимівни
Я приїхала на роботу в Кухітсько-Вільську школу в 1968 році в серпні місяці. Директором школи був Лотюк Микола Йосипович, а завуч — Остапик Петро Степанович. Всіх учнів було тоді більше як 700. Навчання здійснювалося у дві зміни. 1-4 класи вчились у першу зміну, а 5-10 класи у другу зміну. Початкових класів було 9 комплектів. І в кожному більше як 30 учнів. Перших класів три, і один з них був мій — 33 учні. В класах стояли саморобні дерев'яні парти різної величини. Писали чорнилом і перами, що встромлялись в дерев'яні ручки. Чорнило наливали в спеціальні порцелянові чорнильниці. Кожний клас мав ящичок з відповідною кількістю чорнильниць. В приміщення старої школи був магазин, у якому можна було купити шкільно-письмове приладдя, цукерки. Працювала кухня і за копійки учням продавався чай і пончики. Була впорядкована шкільна ділянка. Вирощувались огірки, капуста, помідори, перець. Їх купляли вчителі і населення. Запам'ятався біологічний кабінет. Він вразив великою кількістю різноманітних вазонів. А перед школою був акуратно загороджений квітник. Спортзал знаходився в нинішній церкві.
Зі спогадів завуча школи Філіпчук Марії Миколаївни
Шістнадцять років тому я прийшла працювати у Кухітсько-Вільську ЗОШ I—III ступенів вихователем групи продовженого дня. Тоді в школі навчалось ще 540 учнів, з них 128 молодших. Шістдесят початківців продовжували свій шкільний день у групах продовженого дня, яких при школі було дві. Навчання було двозмінним, друга зміна закінчувалась о 19-й, 20-й годині. Навчались і в суботу. Працювати було важко і незручно.
Нинішній колектив школи дуже молодий. З 35 членів колективу 18 учителів віком до 30 років. Обличчя сучасної школи таке: на зміну двозмінному прийшло однозмінне, п'ятиденне навчання, яке здійснюється у світлих класах та кабінетах. Та на превеликий жаль, кількість дітей, що навчаються, різко зменшилась. Їх зараз у школі всього — 320, з них 90 школярів молодшого віку. При школі діє інтернат, де проживають діти і хуторів та із сусідніх сіл Острівська та Жданя. Всі діти безплатно харчуються у шкільній їдальні за рахунок чорнобильського фонду. У школі є велика бібліотека, обладнаний майданчик.
Релігія
Отцем Іваном Парипою створено і записано з його чоловічим і жіночим церковними хорами пісню «Бучинське Диво» про Бучинську Ікону Божої матері. На пісню створено також і відео-кліп.
Метричні книги Кухітсько-Вільської Параскевської церкви за 1801, 1840—1842, 1844—1847, 1849—1855, 1857, 1859 роки зберігаються в Національному історичному архіві Білорусі в м.Мінськ.
Примітки
- Валентина Тумаш (11 грудня 2019). (укр.). Слово Просвіти. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuhi tska Vo lya ranishe Kuhecka Volya selo u Zarichnenskij gromadi Varaskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini selo Kuhitska VolyaKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Varaskij rajonGromada Zarichnenska selishna gromadaKod KATOTTG UA56020070150064068Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1789Naselennya 1956Plosha 31 69 km Gustota naselennya 61 72 osib km Poshtovij indeks 34035Telefonnij kod 380 3632Geografichni daniGeografichni koordinati 51 40 21 pn sh 25 41 14 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 150 mVodojmi r VeseluhaVidstan do oblasnogo centru 230 kmVidstan do rajonnogo centru 50 kmMisceva vladaAdresa radi s Kuhitska Volya Zarichnenskogo rajonuKartaKuhitska VolyaKuhitska VolyaMapaSuchasnistNaselennya stanom na 1 sichnya 2007 roku stanovit 2568 osib Silradi pidporyadkovani sela Zhdan ta Ostrivsk Ye shkola I III stupeniv biblioteka silskij klub dilnichna likarnya na 16 lizhok apteka IstoriyaKuhitska Volya vpershe zgaduyetsya v dokumentah Derzhavnogo arhivu Rivnenskoyi oblasti 1789 roku Pismovih vidomostej pro podalshu istoriyu sela vid cogo chasu do Pershoyi svitovoyi vijni ne zbereglosya V roki Pershoyi svitovoyi vijni v seli vidbuvalisya boyi Budinki majzhe vsi buli spaleni blizko 60 pracezdatnogo naselennya bulo mobilizovano v armiyu Na potrebi vijska u miscevih selyan rekvizovuvalis koni velika rogata hudoba Use pracezdatne naselennya v obov yazkovomu poryadku zaluchalos na okopni roboti Poliskij kraj stav prifrontovoyu teritoriyeyu pislya prorivu Brusilova vlitku 1916 roku koli front stabilizuvavsya po richci Stohid Na teritoriyi sela dislokuvalisya rosijski vijska znahodilisya produktovi skladi armiyi ta shovisha zbroyi V period mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami selo opinilosya v skladi Polshi Polska shlyahta zabirala najkrashi zemli sobi viganyayuchi z nih miscevih ukrayinskih selyan za mezhi sela Viselenci shukali nezajmani zemli ochishali okremi teritoriyi i tam selilisya Tak navkolo sela pochali vinikati hutori Z yakogo chasu v seli poyavilis polyaki dostemenno nihto ne znaye Odnak svidki tih podij stverdzhuyut sho vidrazu pislya pidpisannya Rizkogo mirno dogovoru v 1921 roci yih chiselnist zbilshilasya Z 1921 roku Kuhitska Volya stala gminoyu i uvijshla do skladu Pinskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polshi Polska vlada pereshkodzhala rozvitkovi ukrayinskoyi osviti ta kulturi Oficijnoyu vvazhalas lishe polska mova neyu i provodilis navchannya v shkolah Na pochatku sela znahodivsya velikij mayetok polskogo pana Mozdrova Vin zajmav visoku posadu u Varshavi a zemli i sadibu v Kuhitskij Voli yak bilshist polyakiv otrimav v nagorodu za sluzhbu koroni Nepodalik vid mayetku polyaki sporudili i katolickij kostel de provodili svoyi bogosluzhinnya V comu zh kostoli i znahodilas pochatkova polska pochatkova shkola u yakij vikladali polski vchiteli Poryad znahodilos polske kladovishe Zemlyu dlya kladovisha vidiliv polskij pan Poznyak Franko U mizhvoyennij period u seli pracyuvala odna stacionarna ta 3 peresuvni biblioteki yaki v 1938 roci mali 800 knig Knigi nalezhali organizaciyi pl Polska shkilna maticya Pislya togo yak 17 veresnya 1939 roku Chervona armiya perejshla kordon Polshi i rozpochala bojovi diyi proti polskoyi armiyi selo opinilosya v skladi URSR V seli bulo stvoreno dva kolektivnih gospodarstv imeni Sergiya Kirova na Kuhitskij Voli 1 ta imeni Taras Shevchenka na Kuhitskij Voli 2 Vidpovidno i silskih rad v seli bulo dvi odna na Kuhitskij Voli 1 druga na Kuhitskij Voli 2 V pershi dni pislya napadu Nimechchini na SRSR v seli poyavilisya nimecki vijska V samomu seli nimecki vijska postijno ne perebuvali oskilki voni buli zoseredzheni v Lyubeshovi ta Morochnomu Odnak provodilis karalni akciyi z metoyu rozstriliv komsomolciv komunistiv ta aktivistiv yaki pidozryuvalis v dopomozi radyanskim partizanam Bulo stracheno golovu silradi Yu U Moroza golovu kolgospu A K Kovenka Starostoyu sela pri nimeckij okupaciyi buv Gricenko Vasil Gordijovich zasudzhenij pislya vijni radyanskoyu vladoyu do 25 rokiv uv yaznennya Bagato meshkanciv sela zaginuli perebuvayuchi v skladi partizanskih zagoniv ta zagoniv OUN UPA V roki Drugoyi svitovoyi vijni zhiteli sela brali uchast u partizanskij borotbi proti nacistskih zagarbnikiv Na frontah nim rad vijni ta v partizanskomu rusi proti nacistiv bilisya 195 zhiteliv sela z nih 155 nagorodzheno U borotbi z vorogom zaginulo ponad 100 cholovik Na yih chest vstanovleno pam yatnik obelisk 3 bereznya 1944 roku radyanski vijska zajnyali Zarichne a do 10 lipnya 1944 roku vnaslidok uspishno provedenoyi operaciyi Bagration vijska 2 go Biloruskogo frontu povnisyu zajnyali Zarichnenskij rajon Pislya vidnovlennya radyanskoyi vladi bulo stvoreno zimoyu 1944 roku mobilizacijnij punkt u seli Morochne Pislya zvilnennya sela zaznalo peresliduvan polske naselennya Chastina polyakiv povernulasya nazad v Polshu deyaki polski sim yi bulo zvinuvacheno v antiradyanskij diyalnosti i vislano v Sibir Kostel tezh bulo zakrito v 1944 roci Deyakij chas tam she diyala polska shkola yaka tezh zgodom bula zakrita Na jogo teritoriyi pislya vijni rozpochato oblashtuvannya silskoyi dilnichnoyi likarni Zemli i mayetki polyakiv yaki prozhivali v seli do vijni bulo zahopleno V podalshomu voni vikoristovuvalis dlya miscevih potreb Kolgospi v seli pochali vidnovlyuvati lishe v 1948 roci V 1950 roci bulo vidano direktivu pro ukrupnennya kolgospiv Na vikonannya danih vkazivok vishogo kerivnictva v 1952 roci vidbulosya ob yednannya i kolgospiv v odin i oboh silskih rad v odnu Na teritoriyi Kuhitskoyi Voli 2 bulo utvoreno drugu brigadu vzhe yedinogo kolgospu a centralnu sadibu pereneseno v centr sela yakij znahodivsya na Kuhitskij Voli 1 Kolgosp otrimav nazvu imeni S Kirova v 1992 roci perejmenovanij na kolgosp imeni L Ukrayinki Pislya togo yak v 1958 roci bulo likvidovano MTS silskogospodarska tehnika postavlyalasya bezposeredno u kolgosp Postupovo kolgosp vzhe mav vsyu neobhidnu tehniku She na pochatku 50 h rokiv rozgornulasya shiroka kampaniya melioraciya zemel ta osushennya bolit Navkolo sela buli provedeni meliorativni roboti vnaslidok yakih dlya silskogo gospodarstva buli znachno rozshireno ploshi zemel Dlya pererobki virosheno silskogospodarskoyi produkciyi bulo zbudovano konservnij ceh Z chasom kolgosp perejmenovano u KSP kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo a she cherez deyakij chas u SVK silskogospodarskij virobnichij kooperativ Protyagom isnuvannya vzhe yedinogo kolgospu jogo pochergovo ocholyuvali Doronin Bren Ivan Oleksandrovich Hodnevich Vasil Ivanovich Shkoda Ivan Marchuk Grigorij Yakimovich Minchuk Grigorij Volodimirovich Antosyuk Yurij Ivanovich Na 2007 rik u zv yazku z rozpayuvannyam kolgospnih zemel gospodarstvo majzhe povnistyu zanepalo Kolgospniki otrimali svoyi zemelni chastki v naturi i vedut svoyi osobisti gospodarstva Chastina zemel zalishayetsya ne zajmanoyu Konservnij ceh ne pracyuye hudobu rozprodano chastinu silskogospodarskoyi tehniki zabrali v rahunok borgiv kolgospu a chastinu rozprodali NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2220 osib z yakih 1059 cholovikiv ta 1161 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2012 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 85 rosijska 0 15 Silska radaPersha silska rada bula utvorena v seli v 1940 roci Vid vstanovlennya radyanskoyi vladi na teritoriyi sela diyalo dvi silskih radi odna bula utvorena na teritoriyi chastini sela Kuhitska Volya 1 a druga na teritoriyi inshoyi chastini sela Kuhitska Volya 2 V 1952 r dvi silski radi bulo ob yednano v odnu Protyagom chas isnuvannya yedinoyi silskoyi radi z 1952 roku po danij chas 2008 roku na posadi golovi silskoyi radi perebuvali Kulik Mikola Lukashovich Shimanskij Volodimir Maksimovich Nadiyevec Adam Musijovich Oshita Adam Ivanovich Kulik Mikola Lukashovich Veremchuk Denis Ivanovich Minich Vasil Mikolajovich Makarevich Petro Vasilovich Antosyuk Yurij Ivanovich Shevchuk Vasil Oleksijovich Bren Petro Leonidovich Do Kuhitsko Vilskoyi silskoyi radi na sogodni vhodyat sela Kuhitska Volya 1 Kuhitska Volya 2 Ostrivsk Zhdan Takozh do skladu Kuhitsko Vilskoyi silskoyi radi vhodyat hutori Kutni Zagir ya Volugove Pavlinovo Kichach Lepske Strimske Kalashivk Porosli Klimiv Rig Lyubki Birki Hristi Za chiselnistyu naselennya silska rada odna z najbilshih u Zarichnenskomu rajoni yiyi teritoriyu rozbito na 18 okrugiv Kozhen silskij okrug u organah miscevogo samovryaduvannya predstavlyaye silskij deputat Silska rada za vsyu istoriyu isnuvannya vhodila do Dubrovickogo rajonu Morochnenskogo rajonu Volodimireckogo rajonu a 1946 roku Zarichnenskogo rajonu 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Kuhitsko Vilsku silradu Dubrovickogo rajonu do skladu Volodimireckogo rajonu Silska shkolaZa chasiv panskoyi Polshi diti vchilisya po hatah u tomu chisli v hati u Kardachata v starij hati Cherevka Mikoli yaki she j dosi stoyat V 1938 r bula pobudovana persha shkola na zrazok toyi yaka bula v susidnomu seli Zaliznicya Navchalis v cij shkoli diti vid pershogo po shostij klas Vchili polski vchiteli V 1942 roci vona bula spalena radyanskimi partizanami oskilki primishennya shkoli vikoristovuvalos okupacijnoyu vladoyu dlya zberigannya zerna V pislyavoyenni roki a same v 1946 1947 rokah na teritoriyi Kuh Voli bulo stvoreno dvi pochatkovi shkoli Pershim direktorom shkoli sho znahodilas v hati de zaraz zhive Aleksejchik Anya buv Skaliga Ivan Antonovich Na pochatku 50 rokiv bula pobudovana semirichna shkola yaka zaraz imenuyetsya staroyu shkoloyu Pershij yiyi direktor Skrinnik V 1958 roci rozpochalos budivnictvo novoyi shkoli yake bulo zaversheno na pochatku 60 h rokiv Spogadi vchitelki pochatkovih klasiv Gricenko Mariyi Kuzmivni Ya priyihala v Kuhitsku Volyu 20 serpnya 1946 roku Doroga bula daleka Z Kam yanec Podilska priyihali v Rivne a z Rivnogo inspektor Zozul poviz nas v Pinsk V Pinsku sidili pid rozvalenim mistkom p yat dniv poki po nas ne priyihali iz Zarichnogo pidvodi V Zarichnomu sidili tri dni za priznachennyam na robotu Mene napravili v Kuh Volyu II a Perchak Frosinu Tihonivnu v Kuh Volyu I Dali nam po kusku mila i po dva kilogrami boroshna Yakraz buli pidvodi i mi priyihali v selo Poselili mene do sim yi Moroz Ganni K Zhila ya okremo v kimnati Sim ya bula duzhe dobra Dopomagali meni v usomu Na chas koli ya priyihala v selo tam uzhe buv uchitel Cherkasec Ivan Samijlovich Mi pochali pidgotovlyuvati ditej do shkoli Hodili po hutorah Za providnika buv Pindyur Prokip Ditej bulo bagato Bagato pererostkiv po 9 11 rokiv V pershij klas prijshlo 120 uchniv a 14 troshki vmili chitati i hodili v drugij klas Ce Cherevko Oleksij Bren Mikola F Bren M I Moroz Mikola Aleksejchik K Minich V Robili v dvi zmini U mene bulo dva pershih klasi V odnomu 43 uchni a v drugomu 42 uchni Sidili po troh za partoyu Umovi roboti buli nadzvichajno pogani Dali nam kimnatu bez vikon Ne bulo knizhok zoshitiv chornila doshki ruchok krejdi I tak bez nichogo pochalasya robota Ya na tovstomu paperi z mishkiv pisala bukvi slova Tak ditej vchila chitati Ruchki buli v ditej samorobni Pisali chornilom z chervonogo buryaka na paperi z mishkiv Potim prinesli nam kusok chornoyi doshki Dovzhina 1 m 50 sm i shirina 50 sm Diti po cherzi i po rostu tirami doshku pritulivshi yiyi do stini todi yak na nij pisali Pisali biloyu glinoyu yaka rozsipalasya v rukah V pershi misyaci meni pracyuvati bulo tyazhko a potim stavalo legshe i legshe Nam v klasi vstavili vikna Privezli zoshiti v liniyu yaki treba bulo rozliniyuvati dlya pisma i matematiki Pribili do stini spravzhnyu doshku Povidavali chornilnici i kilka ruchok Chornilnici stavili p odnij na kozhnu partu Poyavilis pershi BUKVARI Diti ohoche jshli do shkoli hocha umovi navchannya buli pogani Kozhna ditina pragnula yaknajskorishe navchitis chitati pisati rahuvati Deyaki uchni v shkolu hodili v postolah Vzuttya bulo ne u vsih Navchalne priladdya nosili v shkolu v samorobnih derev yanih sumkah yih she nazivali skrinkami i v polotnyanih sumkah Ivan Samijlovich viyihav a navchannya prodovzhuvala Nina Oleksandrivna Lavrovska Spogadi vchitelki pochatkovih klasiv Bordyug Galini Ivanivni Priyihala ya v selo Kuh Volyu v 1950 roci 15 serpnya Pidvodoyu privezli nas mene i Stelmah Nataliyu Ivanivnu z Zarichnogo vechorom Perenochuvali mi u dida Fedorchuka Potim nas vidvezli do Shustera Andriya de mi zhili v odnij kimnati z gospodaryami Prislali direktora shkoli Lobatova Rozpochavsya navalnij rik Shkoli ne bulo navchali ditej po hatah Pochatkovi klasi z pershogo po chetvertij navchalis v seli yih uchili Marchenko N D Zhdanovich T P Lavrovska N O Lyahovec L A Diti navchalis u dvi zmini a 5 ti klasi uchilisya na hutori Pavlinovo Uchniv bulo bagato 125 Razom z Kuhitsko Vilskimi ditmi v 5 j klas hodili diti z Ostrivska 5 ti klasi uchili Stelmah N I Burko F P Bordyug G I Lobatov i Lobatova P Lyahovec A P Svitla v shkoli ne bulo uchilis diti pri lampah Diti hodili z hutoriv za 3 6 km v postolah sukonnih pidzhakah Knizhki nosili v derev yanih skrinkah chornilo v plyashechkah V 5 ti klasi hodili pererostki z 1933 1938 rokiv narodzhennya Uchni buli druzhni spokijni vvichlivi Diti hotili vchitis Bagatoh ditej batki ne puskali v shkolu Neobhidno bulo pasti koriv ta ovec a divchatok zastavlyali pryasti Uchiteli grupami hodili po hatah i poyasnyuvali batkam sho dityam neobhidno hoditi do shkoli Okremih batkiv viklikali v silsku radu na sesiyu Vazhko bulo dityam dobiratis do shkoli z hutoriv bo buli skriz kanavi vodi bagato a vechorami temno ale diti buli druzhni chekali odne odnogo batki prihodili po ditej V 1952 roci pobuduvali nevelichku shkolu Direktorom buv Skrinnik V T Priyihali she vchiteli V cij shkoli vsi uchni ne pomishuvalis Pochatkovi klasi navchalis v Kuh Voli I v hati na pisku Zi spogadiv vchiteliv pochatkovih klasiv Savsyuk Nadiyi Nikodimivni Ya priyihala na robotu v Kuhitsko Vilsku shkolu v 1968 roci v serpni misyaci Direktorom shkoli buv Lotyuk Mikola Josipovich a zavuch Ostapik Petro Stepanovich Vsih uchniv bulo todi bilshe yak 700 Navchannya zdijsnyuvalosya u dvi zmini 1 4 klasi vchilis u pershu zminu a 5 10 klasi u drugu zminu Pochatkovih klasiv bulo 9 komplektiv I v kozhnomu bilshe yak 30 uchniv Pershih klasiv tri i odin z nih buv mij 33 uchni V klasah stoyali samorobni derev yani parti riznoyi velichini Pisali chornilom i perami sho vstromlyalis v derev yani ruchki Chornilo nalivali v specialni porcelyanovi chornilnici Kozhnij klas mav yashichok z vidpovidnoyu kilkistyu chornilnic V primishennya staroyi shkoli buv magazin u yakomu mozhna bulo kupiti shkilno pismove priladdya cukerki Pracyuvala kuhnya i za kopijki uchnyam prodavavsya chaj i ponchiki Bula vporyadkovana shkilna dilyanka Viroshuvalis ogirki kapusta pomidori perec Yih kuplyali vchiteli i naselennya Zapam yatavsya biologichnij kabinet Vin vraziv velikoyu kilkistyu riznomanitnih vazoniv A pered shkoloyu buv akuratno zagorodzhenij kvitnik Sportzal znahodivsya v ninishnij cerkvi Zi spogadiv zavucha shkoli Filipchuk Mariyi Mikolayivni Shistnadcyat rokiv tomu ya prijshla pracyuvati u Kuhitsko Vilsku ZOSh I III stupeniv vihovatelem grupi prodovzhenogo dnya Todi v shkoli navchalos she 540 uchniv z nih 128 molodshih Shistdesyat pochatkivciv prodovzhuvali svij shkilnij den u grupah prodovzhenogo dnya yakih pri shkoli bulo dvi Navchannya bulo dvozminnim druga zmina zakinchuvalas o 19 j 20 j godini Navchalis i v subotu Pracyuvati bulo vazhko i nezruchno Ninishnij kolektiv shkoli duzhe molodij Z 35 chleniv kolektivu 18 uchiteliv vikom do 30 rokiv Oblichchya suchasnoyi shkoli take na zminu dvozminnomu prijshlo odnozminne p yatidenne navchannya yake zdijsnyuyetsya u svitlih klasah ta kabinetah Ta na prevelikij zhal kilkist ditej sho navchayutsya rizko zmenshilas Yih zaraz u shkoli vsogo 320 z nih 90 shkolyariv molodshogo viku Pri shkoli diye internat de prozhivayut diti i hutoriv ta iz susidnih sil Ostrivska ta Zhdanya Vsi diti bezplatno harchuyutsya u shkilnij yidalni za rahunok chornobilskogo fondu U shkoli ye velika biblioteka obladnanij majdanchik ReligiyaOtec Ivan Paripa nastoyatel miscevogo pravoslavnogo hramu Otcem Ivanom Paripoyu stvoreno i zapisano z jogo cholovichim i zhinochim cerkovnimi horami pisnyu Buchinske Divo pro Buchinsku Ikonu Bozhoyi materi Na pisnyu stvoreno takozh i video klip Metrichni knigi Kuhitsko Vilskoyi Paraskevskoyi cerkvi za 1801 1840 1842 1844 1847 1849 1855 1857 1859 roki zberigayutsya v Nacionalnomu istorichnomu arhivi Bilorusi v m Minsk PrimitkiValentina Tumash 11 grudnya 2019 ukr Slovo Prosviti Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 6 listopada 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi