Кухче́ — село в Україні, у Локницькій сільській громаді Вараського району Рівненської області. Населення станом на 1 січня 2007 року становить 800 осіб.
село Кухче | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Рівненська область | ||
Район | Вараський район | ||
Громада | Локницька сільська громада | ||
Облікова картка | с. Кухче | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1561 | ||
Населення | 843 | ||
Площа | 21,798 км² | ||
Густота населення | 36,7 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 34034 | ||
Телефонний код | +380 3632 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 145 м | ||
Водойми | річки: Залізницька, Веселуха | ||
Відстань до обласного центру | 217 км | ||
Відстань до районного центру | 37 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | вул. Центральна, 53, с. Локниця, Зарічненський р-н, Рівненська обл., 34030; староста — вул. Центральна, 1, с. Кухче, Зарічненський р-н, Рівненська обл., 34034 | ||
Карта | |||
Кухче | |||
Кухче | |||
Мапа | |||
Кухче у Вікісховищі |
Географія
Селом протікає річка Залізницька, яка впадає у річку Веселуху.
Історія
Перша згадка про село датована 1561 роком, тоді там було лише одне дворище. Село Кухче вперше згадується в «Книге ревизии пущ и переходов звериных» (архів міста Пінськ Республіки Білорусь). Запис датовано 1 травня 1495 року. З давніх-давен жителі села були землеробами, скотарями, бо саме землеробство і скотарство були головними чинниками матеріального виробництва. З діда-прадіда передавались наступним поколінням секрети вирощування жита, ячменю, вівса, проса, картоплі, конопель, льону. Впродовж п'яти століть (від середини 15-го до середини 20-го селяни власноруч із застосуванням тяглової сили волів і коней обробляли панську, попівську, надільну (орендовану громадою) та власну землю. Окремі господарі, які жили на хуторах, займалися бджільництвом та садівництвом.
Станом на 1885 рік — колишнє державне село при річці Веселуха, 432 особи, 32 двори, православна церква, каплиця. Село відносилося до Кухоцковольської волості Пінського повіту Мінської Губернії.
Під час Першої світової війни село було спалене, вціліла лише одна хата.
У міжвоєнний період у селі працювала бібліотека, яка в 1937 році мала 70 книг. Книги належали організації [pl] («Польська шкільна матиця»).
У роки Німецько-радянської війни 90 жителів воювали в партизанських загонах та лавах Червоної Армії. 25 чоловік відзначені урядовими нагородами. 55 жителів села загинули на фронтах та в партизанській боротьбі. На їх честь встановлено обеліск.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 856 осіб, з яких 427 чоловіків та 429 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 818 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,88 % |
російська | 0,12 % |
Органи влади
Заклади культури
Освіта, медицина
Кухченська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, дитячий садочок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.
Храми
Головним храмом віри і духовності є Святогеоргієвська церква, що належить Кухченській общині Української православної церкви Московського патріархату. Розташована церква у центрі села. Її будівництво розпочалось 6 квітня 1990 року за рахунок коштів громади та коштом колгоспу «Радянське Полісся» (головою був Микола Павлович Краснюк). Освячено храм 13 жовтня 1993 року владикою Іринеєм. Першим священиком був отець Андрій, нині в храмі служить отець Іоан. Церква мурована з цегли має два куполи, дзвіницю. Від старої церкви (яку було зруйновано 1965 року) в нинішній відбудованій збережено мало не найдорожчу для віруючих річ — Святу Євангелію.
Відомі люди
Уродженець села Анатолій Порфирійович Харківець посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 28 лютого 2020.
- Валентина Тумаш (11 грудня 2019). (укр.). Слово Просвіти. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- [. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 29 січня 2015. Сайт «Герои страны» (рос.)]
Це незавершена стаття з географії Рівненської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuhche selo v Ukrayini u Loknickij silskij gromadi Varaskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanom na 1 sichnya 2007 roku stanovit 800 osib selo Kuhche Gerb Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Varaskij rajon Gromada Loknicka silska gromada Oblikova kartka s Kuhche Osnovni dani Zasnovane 1561 Naselennya 843 Plosha 21 798 km Gustota naselennya 36 7 osib km Poshtovij indeks 34034 Telefonnij kod 380 3632 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 45 51 pn sh 25 43 31 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 145 m Vodojmi richki Zaliznicka Veseluha Vidstan do oblasnogo centru 217 km Vidstan do rajonnogo centru 37 km Misceva vlada Adresa radi vul Centralna 53 s Loknicya Zarichnenskij r n Rivnenska obl 34030 starosta vul Centralna 1 s Kuhche Zarichnenskij r n Rivnenska obl 34034 Karta Kuhche Kuhche Mapa Kuhche u VikishovishiGeografiyaSelom protikaye richka Zaliznicka yaka vpadaye u richku Veseluhu IstoriyaPersha zgadka pro selo datovana 1561 rokom todi tam bulo lishe odne dvorishe Selo Kuhche vpershe zgaduyetsya v Knige revizii push i perehodov zverinyh arhiv mista Pinsk Respubliki Bilorus Zapis datovano 1 travnya 1495 roku Z davnih daven zhiteli sela buli zemlerobami skotaryami bo same zemlerobstvo i skotarstvo buli golovnimi chinnikami materialnogo virobnictva Z dida pradida peredavalis nastupnim pokolinnyam sekreti viroshuvannya zhita yachmenyu vivsa prosa kartopli konopel lonu Vprodovzh p yati stolit vid seredini 15 go do seredini 20 go selyani vlasnoruch iz zastosuvannyam tyaglovoyi sili voliv i konej obroblyali pansku popivsku nadilnu orendovanu gromadoyu ta vlasnu zemlyu Okremi gospodari yaki zhili na hutorah zajmalisya bdzhilnictvom ta sadivnictvom Stanom na 1885 rik kolishnye derzhavne selo pri richci Veseluha 432 osobi 32 dvori pravoslavna cerkva kaplicya Selo vidnosilosya do Kuhockovolskoyi volosti Pinskogo povitu Minskoyi Guberniyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni selo bulo spalene vcilila lishe odna hata U mizhvoyennij period u seli pracyuvala biblioteka yaka v 1937 roci mala 70 knig Knigi nalezhali organizaciyi pl Polska shkilna maticya U roki Nimecko radyanskoyi vijni 90 zhiteliv voyuvali v partizanskih zagonah ta lavah Chervonoyi Armiyi 25 cholovik vidznacheni uryadovimi nagorodami 55 zhiteliv sela zaginuli na frontah ta v partizanskij borotbi Na yih chest vstanovleno obelisk NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 856 osib z yakih 427 cholovikiv ta 429 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 818 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 88 rosijska 0 12 Organi vladiKuhchenska silska radaZakladi kulturiKlub bibliotekaOsvita medicinaKuhchenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv dityachij sadochok feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku HramiGolovnim hramom viri i duhovnosti ye Svyatogeorgiyevska cerkva sho nalezhit Kuhchenskij obshini Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Roztashovana cerkva u centri sela Yiyi budivnictvo rozpochalos 6 kvitnya 1990 roku za rahunok koshtiv gromadi ta koshtom kolgospu Radyanske Polissya golovoyu buv Mikola Pavlovich Krasnyuk Osvyacheno hram 13 zhovtnya 1993 roku vladikoyu Irineyem Pershim svyashenikom buv otec Andrij nini v hrami sluzhit otec Ioan Cerkva murovana z cegli maye dva kupoli dzvinicyu Vid staroyi cerkvi yaku bulo zrujnovano 1965 roku v ninishnij vidbudovanij zberezheno malo ne najdorozhchu dlya viruyuchih rich Svyatu Yevangeliyu Vidomi lyudiUrodzhenec sela Anatolij Porfirijovich Harkivec posmertno udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Primitki Arhiv originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 28 lyutogo 2020 Valentina Tumash 11 grudnya 2019 ukr Slovo Prosviti Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 29 sichnya 2015 Sajt Geroi strany ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Rivnenskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi