Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло́ Степа́нович Кута́хов (рос. Павел Степанович Кутахов; 3 (16) серпня 1914 — 3 грудня 1984) — радянський військовий льотчик-винищувач, учасник Другої світової війни, головний маршал авіації (1972). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1984), заслужений військовий льотчик СРСР (1966). Депутат Верховної Ради СРСР 8—11 скликань (1970—1984). Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань (1963—1971). Член ЦК КПРС у 1971—1984 роках.
| Павло Степанович Кутахов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Павел Степанович Кутахов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 16 серпня 1914 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 3 грудня 1984 (70 років) Москва | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | винищувальна авіація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Сталінградське військово-авіаційне училище льотчиків і Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1957) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1935—1984 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Член | ЦК КПРС | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Головний маршал авіації | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Командування | головнокомандувач ВПС СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
Foreign awards
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Кутахов Павло Степанович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився 3 (16) серпня 1914 року в селі (тепер Матвієво-Курганський район Ростовської області). Росіянин.
По закінченні 7 класів школи у 1930 році переїхав до міста Таганрогу, де закінчив школу ФЗУ у 1933 році. Працював слюсарем на авіаційному заводі. У 1935 році закінчив робітфак при Таганрозькому індустріальному інституті.
У лавах РСЧА з серпня 1935 року. У 1938 році закінчив Сталінградську військову авіаційну школу пілотів. Проходив військову службу у стройових частинах ВПС Ленінградського військового округу.
Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років на посаді командира авіаційної ланки 7-го винищувального авіаційного полку. Здійснив 131 бойовий виліт на винищувачі І-16.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року: до травня 1944 року — заступник командира, командир ескадрильї 145-го (з квітня 1942 — ) винищувального авіаційного полку; з квітня 1944 по січень 1945 року — командир . Воював на Ленінградському і Карельському фронтах. Брав участь у обороні Ленінграду, Мурманська, Заполяр'я, у прикритті союзницьких конвоїв, у Петсамо-Кіркенеській операції.
Всього за роки війни здійснив 367 бойових вильотів на винищувачах І-16, ЛаГГ-3, «Аерокобра». У 79 повітряних боях збив особисто 14 та в складі групи 28 літаків супротивника.
По закінченні війни продовжив військову службу у ВПС СРСР: командував винищувальним авіаційним полком у Заполяр'ї. У 1949 році закінчив Липецькі вищі офіцерські льотно-тактичні курси. З 1949 року — заступник командира, з грудня 1950 року — командир винищувальної авіаційної дивізії в складі Групи радянських військ у Німеччині.
З листопада 1951 року — заступник командира, з грудня 1953 року — командир винищувального авіаційного корпусу Прибалтійського військового округу.
У 1957 році закінчив Вищу військову академію імені К. Ворошилова. З грудня 1957 року — заступник командувача з бойової підготовки, з 1959 року — перший заступник командувача ПрибВО. З серпня 1961 року — командувач Одеського військового округу.
З липня 1967 року — перший заступник Головнокомандувача ВПС СРСР. З березня 1969 року й до кінця життя — Головнокомандувач Військово-повітряними силами — заступник міністра оборони СРСР.
Мешкав у Москві, де й помер 3 грудня 1984 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 травня 1943 року за мужність і героїзм, виявлені у боях, гвардії майору Кутахову Павлу Степановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1026).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 серпня 1984 року за значний вклад у підвищення бойової готовності й оснащення ВПС СРСР сучасною військовою технікою та з нагоди 70-річчя з дня народження, головний маршал авіації Кутахов Павло Степанович нагороджений орденом Леніна та другою медаллю «Золота Зірка» (№ 123/ІІ).
Нагороджений чотирма орденами Леніна (01.05.1943, 15.08.1974, 21.02.1978, 15.08.1984), орденом Жовтневої Революції (4.05.1972), п'ятьма орденами Червоного Прапора (01.05.1942, 13.07.1942, 22.02.1955, 30.12.1956, 22.02.1968), орденами Кутузова 1-го ступеня (04.11.1981), Олександра Невського (05.11.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (22.09.1943), двома орденами Червоної Зірки (15.11.1950, 29.04.1954), орденом «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-го ступеня (17.02.1976), медалями та нагородами іноземних держав.
Заслужений військовий льотчик СРСР (1966), лауреат Ленінської премії (1983).
Пам'ять
Бронзові погруддя П. С. Кутахову встановлені у селі Малокирсанівка й місті Люберці Московської області.
На будинку, де жив П. С. Кутахов у Москві та на будівлі школи, в якій він навчався у Таганрозі встановлені меморіальні дошки.
Ім'ям Павла Кутахова названо вулицю в селі Малокирсанівка.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 28 квітня 2012 у WebCite](рос.)
- Біографія на сайті «airaces.narod.ru» [ 1 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Авіаційна енциклопедія «Уголок неба» [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- фотографії на сайті «Полки и самолеты» [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Stepa novich Kuta hov ros Pavel Stepanovich Kutahov 3 16 serpnya 1914 19140816 3 grudnya 1984 radyanskij vijskovij lotchik vinishuvach uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni golovnij marshal aviaciyi 1972 Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 1984 zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 1966 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 8 11 sklikan 1970 1984 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 7 go sklikan 1963 1971 Chlen CK KPRS u 1971 1984 rokah Pavlo Stepanovich Kutahovros Pavel Stepanovich KutahovNarodzhennya 16 serpnya 1914 1914 08 16 Smert 3 grudnya 1984 1984 12 03 70 rokiv MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijsk vinishuvalna aviaciyaOsvita Stalingradske vijskovo aviacijne uchilishe lotchikiv i Visha vijskova akademiya imeni K Ye Voroshilova 1957 Roki sluzhbi 1935 1984Partiya KPRSChlen CK KPRSZvannya Golovnij marshal aviaciyiKomanduvannya golovnokomanduvach VPS SRSRVijni bitvi Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaDiti dAvtografNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za vidznaku v ohoroni derzhavnogo kordonu SRSR Medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal Za osvoyennya cilinnih zemel Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Foreign awards Orden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Kutahov Pavlo Stepanovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 3 16 serpnya 1914 19140816 roku v seli teper Matviyevo Kurganskij rajon Rostovskoyi oblasti Rosiyanin Po zakinchenni 7 klasiv shkoli u 1930 roci pereyihav do mista Taganrogu de zakinchiv shkolu FZU u 1933 roci Pracyuvav slyusarem na aviacijnomu zavodi U 1935 roci zakinchiv robitfak pri Taganrozkomu industrialnomu instituti U lavah RSChA z serpnya 1935 roku U 1938 roci zakinchiv Stalingradsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv Prohodiv vijskovu sluzhbu u strojovih chastinah VPS Leningradskogo vijskovogo okrugu Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv na posadi komandira aviacijnoyi lanki 7 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku Zdijsniv 131 bojovij vilit na vinishuvachi I 16 Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku do travnya 1944 roku zastupnik komandira komandir eskadrilyi 145 go z kvitnya 1942 vinishuvalnogo aviacijnogo polku z kvitnya 1944 po sichen 1945 roku komandir Voyuvav na Leningradskomu i Karelskomu frontah Brav uchast u oboroni Leningradu Murmanska Zapolyar ya u prikritti soyuznickih konvoyiv u Petsamo Kirkeneskij operaciyi Vsogo za roki vijni zdijsniv 367 bojovih vilotiv na vinishuvachah I 16 LaGG 3 Aerokobra U 79 povitryanih boyah zbiv osobisto 14 ta v skladi grupi 28 litakiv suprotivnika Po zakinchenni vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu u VPS SRSR komanduvav vinishuvalnim aviacijnim polkom u Zapolyar yi U 1949 roci zakinchiv Lipecki vishi oficerski lotno taktichni kursi Z 1949 roku zastupnik komandira z grudnya 1950 roku komandir vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi v skladi Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini Z listopada 1951 roku zastupnik komandira z grudnya 1953 roku komandir vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu Pribaltijskogo vijskovogo okrugu U 1957 roci zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu imeni K Voroshilova Z grudnya 1957 roku zastupnik komanduvacha z bojovoyi pidgotovki z 1959 roku pershij zastupnik komanduvacha PribVO Z serpnya 1961 roku komanduvach Odeskogo vijskovogo okrugu Z lipnya 1967 roku pershij zastupnik Golovnokomanduvacha VPS SRSR Z bereznya 1969 roku j do kincya zhittya Golovnokomanduvach Vijskovo povitryanimi silami zastupnik ministra oboroni SRSR Meshkav u Moskvi de j pomer 3 grudnya 1984 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 travnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni u boyah gvardiyi majoru Kutahovu Pavlu Stepanovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1026 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 serpnya 1984 roku za znachnij vklad u pidvishennya bojovoyi gotovnosti j osnashennya VPS SRSR suchasnoyu vijskovoyu tehnikoyu ta z nagodi 70 richchya z dnya narodzhennya golovnij marshal aviaciyi Kutahov Pavlo Stepanovich nagorodzhenij ordenom Lenina ta drugoyu medallyu Zolota Zirka 123 II Nagorodzhenij chotirma ordenami Lenina 01 05 1943 15 08 1974 21 02 1978 15 08 1984 ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 4 05 1972 p yatma ordenami Chervonogo Prapora 01 05 1942 13 07 1942 22 02 1955 30 12 1956 22 02 1968 ordenami Kutuzova 1 go stupenya 04 11 1981 Oleksandra Nevskogo 05 11 1944 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 22 09 1943 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 15 11 1950 29 04 1954 ordenom Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih silah SRSR 3 go stupenya 17 02 1976 medalyami ta nagorodami inozemnih derzhav Zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 1966 laureat Leninskoyi premiyi 1983 Pam yatBronzovi pogruddya P S Kutahovu vstanovleni u seli Malokirsanivka j misti Lyuberci Moskovskoyi oblasti Na budinku de zhiv P S Kutahov u Moskvi ta na budivli shkoli v yakij vin navchavsya u Taganrozi vstanovleni memorialni doshki Im yam Pavla Kutahova nazvano vulicyu v seli Malokirsanivka PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany Arhivovano 28 kvitnya 2012 u WebCite ros Biografiya na sajti airaces narod ru 1 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Aviacijna enciklopediya Ugolok neba 13 listopada 2013 u Wayback Machine ros fotografiyi na sajti Polki i samolety 30 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi