Зало́млення, або рефра́кція або зало́м — зміна напрямку поширення випромінення при проходженні межі розділу двох середовищ з різною оптичною густиною (наприклад, повітря — скло, скло — вода).
Загальна характеристика
Кут, на який змінюється напрямок поширення випромінення, залежить від оптичної густини обох середовищ, а також від довжини хвилі самого випромінення. Явище заломлення широко використовується в оптиці. Наприклад, випромінювання, заламуючись у призмі, розкладається на спектр. Також властивість заломлення світла в повітрі застосовується в шлірен-зйомці (методі Теплера).
Математично заломлення світла описується законом Снелліуса й формулами Френеля.
Унаслідок заломлення світла деякими кристалами виникає не один, а два заломлені промені, які розповсюджуються в різних напрямках. Це явище називається подвійним променезаломленням.
Стосовно світлових променів розрізняють такі види рефракції:
- астрономічну (відхилення променя від світила земною атмосферою в напрямку щільніших її шарів, через що видимі зенітні відстані завжди здаються меншими за істинні);
- земну, що відбувається в нижніх шарах атмосфери й відчутно впливає на результати високоточних геодезичних вимірювань;
- диференціальну, що виявляється як різниця впливу загальної рефракції на візирні лінії під час вимірювання відстаней далекомірами подвійного зображення.
Показник заломлення
Показник заломлення або абсолютний показник заломлення — це характерне для середовища число, яке визначає, в скільки разів швидкість розповсюдження світла в середовищі менша за швидкість світла у вакуумі. Звичайно його позначають латинською літерою n.
Величину показника заломлення середовища характеризують також терміном оптична густина. Середовище з більшим значенням показника заломлення називають оптично густішим.
Існує закон Снеліуса
- , де α — кут падіння, а β — кут заломлення.
Величину називають відносним показником заломлення середовища 2 стосовно середовища 1.
Термінологія
- Кут, утворений надхідним променем із нормаллю до площини розділу середовищ, називається кутом падіння.
- Кут, утворений відбитим променем із нормаллю до площини розділу середовищ, називається кутом відбивання.
- Кут, утворений заломленим променем із нормаллю до площини розділу середовищ, називається кутом заломлення.
- Площина, в якій лежать промені, називається площиною падіння.
- Відношення інтенсивності відбитого променя до інтенсивності променя, який падає на межу розділу, називається коефіцієнтом відбиття.
- Відношення інтенсивності заломленого променя до інтенсивності променя, який падає на межу розділу, називається коефіцієнтом проходження.
- Коефіцієнт земного заломлення — відношення радіуса Землі до радіуса рефракційної кривої, утвореної променем візування, викривленим у приземному шарі атмосфери. Приблизно коефіцієнт земного заломлення дорівнює 0,14-0,16; враховується в тригонометричному (геодезичному) нівелюванні.
Інтернет-ресурси
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заломлення |
- (англ.)
- Java simulation of refraction through a prism [ 27 лютого 2007 у Wayback Machine.](англ.)
Див. також
Література
- Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.
- Визначення та врахування вертикальної рефракції під час геодезичних вимірювань / О. І. Мороз; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2003. - 224 c. - Бібліогр.: 175 назв.
- Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики : 6644 статті / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 767 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalo mlennya abo refra kciya abo zalo m zmina napryamku poshirennya viprominennya pri prohodzhenni mezhi rozdilu dvoh seredovish z riznoyu optichnoyu gustinoyu napriklad povitrya sklo sklo voda Zalomlennya promenya na mezhi dvoh seredovish Zalomlennya Cherez zalomlennya svitla plastikova trubochka u sklyanci zdayetsya zlamanoyu Pokaz yavisha zalomlennya svitla sklyanimi kelihamiZagalna harakteristikaKut na yakij zminyuyetsya napryamok poshirennya viprominennya zalezhit vid optichnoyi gustini oboh seredovish a takozh vid dovzhini hvili samogo viprominennya Yavishe zalomlennya shiroko vikoristovuyetsya v optici Napriklad viprominyuvannya zalamuyuchis u prizmi rozkladayetsya na spektr Takozh vlastivist zalomlennya svitla v povitri zastosovuyetsya v shliren zjomci metodi Teplera Matematichno zalomlennya svitla opisuyetsya zakonom Snelliusa j formulami Frenelya Unaslidok zalomlennya svitla deyakimi kristalami vinikaye ne odin a dva zalomleni promeni yaki rozpovsyudzhuyutsya v riznih napryamkah Ce yavishe nazivayetsya podvijnim promenezalomlennyam Stosovno svitlovih promeniv rozriznyayut taki vidi refrakciyi astronomichnu vidhilennya promenya vid svitila zemnoyu atmosferoyu v napryamku shilnishih yiyi shariv cherez sho vidimi zenitni vidstani zavzhdi zdayutsya menshimi za istinni zemnu sho vidbuvayetsya v nizhnih sharah atmosferi j vidchutno vplivaye na rezultati visokotochnih geodezichnih vimiryuvan diferencialnu sho viyavlyayetsya yak riznicya vplivu zagalnoyi refrakciyi na vizirni liniyi pid chas vimiryuvannya vidstanej dalekomirami podvijnogo zobrazhennya Pokaznik zalomlennyaDokladnishe Pokaznik zalomlennya Pokaznik zalomlennya abo absolyutnij pokaznik zalomlennya ce harakterne dlya seredovisha chislo yake viznachaye v skilki raziv shvidkist rozpovsyudzhennya svitla v seredovishi mensha za shvidkist svitla u vakuumi Zvichajno jogo poznachayut latinskoyu literoyu n Velichinu pokaznika zalomlennya seredovisha harakterizuyut takozh terminom optichna gustina Seredovishe z bilshim znachennyam pokaznika zalomlennya nazivayut optichno gustishim Isnuye zakon Sneliusa sin a sin b n 2 n 1 displaystyle frac sin alpha sin beta frac n 2 n 1 de a kut padinnya a b kut zalomlennya Velichinu n 21 n 2 n 1 displaystyle n 21 n 2 n 1 nazivayut vidnosnim pokaznikom zalomlennya seredovisha 2 stosovno seredovisha 1 TerminologiyaKut utvorenij nadhidnim promenem iz normallyu do ploshini rozdilu seredovish nazivayetsya kutom padinnya Kut utvorenij vidbitim promenem iz normallyu do ploshini rozdilu seredovish nazivayetsya kutom vidbivannya Kut utvorenij zalomlenim promenem iz normallyu do ploshini rozdilu seredovish nazivayetsya kutom zalomlennya Ploshina v yakij lezhat promeni nazivayetsya ploshinoyu padinnya Vidnoshennya intensivnosti vidbitogo promenya do intensivnosti promenya yakij padaye na mezhu rozdilu nazivayetsya koeficiyentom vidbittya Vidnoshennya intensivnosti zalomlenogo promenya do intensivnosti promenya yakij padaye na mezhu rozdilu nazivayetsya koeficiyentom prohodzhennya Koeficiyent zemnogo zalomlennya vidnoshennya radiusa Zemli do radiusa refrakcijnoyi krivoyi utvorenoyi promenem vizuvannya vikrivlenim u prizemnomu shari atmosferi Priblizno koeficiyent zemnogo zalomlennya dorivnyuye 0 14 0 16 vrahovuyetsya v trigonometrichnomu geodezichnomu nivelyuvanni Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zalomlennya angl Java simulation of refraction through a prism 27 lyutogo 2007 u Wayback Machine angl Div takozhAtomna refrakciya Hromatichna aberaciya Metamaterial Vidbittya fizika Refrakciya svitla v atmosferi Refraktometr Refraktometriya Optovolokno Sferichne dzerkaloLiteraturaRomanyuk M O Krochuk A S Pashuk I P Optika L LNU im Ivana Franka 2012 564 s Viznachennya ta vrahuvannya vertikalnoyi refrakciyi pid chas geodezichnih vimiryuvan O I Moroz Nac un t Lviv politehnika L 2003 224 c Bibliogr 175 nazv Vakulenko M O Tlumachnij slovnik iz fiziki 6644 statti M O Vakulenko O V Vakulenko K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2008 767 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi