Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2014) |
Ку́стівці — село в Україні, у Полонській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 929 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Кустовецька сільська рада.
село Кустівці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Хмельницька область | ||
Район | Шепетівський район | ||
Рада | Кустовецька сільська рада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1560 | ||
Населення | 929 | ||
Площа | 2,624 км² | ||
Густота населення | 354,04 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 30542 | ||
Телефонний код | +380 3827 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°55′18″ пн. ш. 27°24′42″ сх. д. / 49.92167° пн. ш. 27.41167° сх. д.Координати: 49°55′18″ пн. ш. 27°24′42″ сх. д. / 49.92167° пн. ш. 27.41167° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 261 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 30501, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 114 | ||
Карта | |||
Кустівці | |||
Кустівці | |||
Мапа | |||
Кустівці у Вікісховищі |
Герб
Затверджений 4 червня 2015р. рішенням сесії сільської ради. Автор - О.С.Підгурський.
Щит понижено перетятий двічі лускоподібно і шипоподібно на червоне, зелене і лазурове. В першій частині летить сорока; в другій лускоподібна чорна нитка; у другій і третій частинах вистрибує золотий окунь.
Легенди села
Легенда про заснування села розповідає, що в епоху середньовіччя береги річки Деревички були сильно порослі непрохідними кущами верболозу. Селяни, які втікали від своїх панів — кріпосників, облюбували це місце, збудували хатинки і були впевнені, що тут їх не знайдуть панські посіпаки. А село своє назвали «Кустівці», щоб і правнуки пам'ятали про кущі. Інша легенда про урочище «Галас», яке розташоване за 570 метрів на південний схід від села. Під час одного з татарських нападів, заховалися кустів'яни в лісі, проте, великий галас здійняли сороки, потривожені людьми і здогадалися татари, що там ховаються люди. Кинулися в ліс, і полонили майже всіх людей. З того часу і збереглася в народній пам'яті недобра згадка про урочище…
Давня історія села
Перша достовірна писемна згадка про село Кустівці належить до 1601 року, коли було зроблено опис сіл Полонщини, поруйнованих татарським набігом. В цьому переліку є село Кустівці.
Людські ж поселення на берегах річки Деревички існували ще в епоху кам'яної доби, про що свідчать численні знахідки — кам'яні рубила, сокири, ядра. Археологічні знахідки 1852 року виявили декілька поховань в яких було знайдено спіралеподібні браслети, шийну гривню, двощиткову фібулу. Жителі села і сьогодні в навколишніх урочищах знаходять багато кам'яних знарядь праці прадавніх людей. Кам'яні скребачки, рубила, сокири, зернотертки датуються від 10 тис. років до нашої ери і є самим найціннішими експонатами шкільного історико-краєзнавчого музею села. З 1494 р. Полонська волость переходить у власність князів Михайла і Констянтина Острозьких. Наш край неодноразово зазнавав лиха від страшних татарських нападів.
У 1740 році в селі збудували п'ятикупольну церкву в ім'я Покрови Богородиці. В 1872 році церква на кошти прихожан і священика була розширена і стала однією з найкращих в окрузі. Ця церква була зруйнована більшовицьким активом у 1933 році під час колективізації, залишився лише фундамент. Село Кустівці, після реформи 1861 року, стало волосним, з управою та «холодною».
8 жовтня 1839 року при сільській церкві запрацювала приходська школа, де навчав грамоти селянських дітей (25 хлопчиків) священик . В XIX столітті кустів'яни були кріпаками пана Еразма Адольфовича Рсцішевського. В селі було 130 дворів. Після аграрної реформи селяни отримали землю: 100 дворів — по 9 десятин землі, 30 дворів по 18 десятин, це була так звана «верхівка». (Одна десятина землі дорівнює 11х11 метрів.) Всього між селянами було розділено 1500 десятин і стільки ж залишалося у пана, правда панові залишилися самі найкращі землі. Незабаром, частина селян збагатилися, заможними стали родини: Зосима Самчука, Корнія Кравчука, Лукаша Бондарчука, Григорія Вельми, Івана Ковтонюка, Назара Чабанюка, Івана Вельми, Петра Рижука, Степана Комісарука, Микити Гальського. Є згадки про село і під час польського повстання 1863 року проти російського царизму. Так 9 (або ж 19 травня) до села підійшла з села Черна група повстанців- поляків під командуванням поміщика . Близько 60 вершників за'їхали в село, а решта розташувалася за греблею. Польські повстанці під'їхали до винокурні, збили замка на дверях, у приміщенні знайшли акцизного наглядача і стали вимагати з'явитися власника винокурні Нухима Шпая. Коли той прийшов, у нього відібрали 900 карбованців і близько 40 відер горілки. Селянам, котрі зібралися на той час, наказали не платити більше 15 копійок за «око» горілки (1,23 літра). З старости села зняли знак. У волосному правлінні знищили статутні грамоти, порвали портрети царя і цариці, затим зірвали царські герби, з приміщення волосного правління та суду і розбили їх. Повстання проходило під гаслом "за нашу і вашу свободу ", але жителі села не підтримали повстанців, так як не повірили у польські обіцянки на краще життя. Свідками тих подій були селяни: І.Головатюк, Грицько Трохимчук, М.Юрчук, К. Білоус, Терешко Ткачук та Юрко Пінькас. Після цього загін вирушив у напрямку с. Москалівка, дорогою відбулася перестрілка з царськими карателями. Повстанці ухилилися від сутички з переважаючими силами ворога і скориставшись рельєфом місцевості вислизнули вздовж річки в напрямку чернівського лісу. В кожному селі повстанці збирали людей і читали свою програму вимог, так звану « Золоту грамоту», закликали людей не відбувати панських повинностей, а якщо і працюють, то вимагали гроші за роботу. Загін Е . Ружицького рейдував навколишніми селами: Полоне — Сягрів — Нучпали — р. Случ — Свинна — Мацевичі — Білецьке — Черна — Кустівці — Москалівка — Воробіївка — Остропіль — Любар-Бичеве — Онацківці — Сасанівка — Коськів — Пеньки — Мальки — Лисинці — Лажки — Медведівка — Салиха — Велиця — Новоставців — Антоніни — Олійники — Воронці — Шибека і за тим вийшли за кордон, на територію Австро — Угорської імперії. Ці дані зафіксував Фома Онуфрійович Марчинський 9(19) травня 1863 р.
Початок XX століття
До 1917 року на території села Кустівці розташовувалися два панські маєтки та один фільварок орендаря Павського, на «Карповій». Один маєток знаходився на південний схід від села за " Галасом ", майже під Чернівським лісом, на березі невеликої річки.
На початку 1917 року його власник розпродав землі та майно селянам, а сам виїхав за кордон. При невеличкій садибі залишив сторожа — управителя Огніцького. Цей чоловік пережив переворот і згодом оселився на Голубчі, де і сьогодні проживають його нащадки. Найбільший і найкращий маєток був у пана Росцішевського. Його садиба знаходилася на території сучасної Кустовецької школи і дитячого садка. Кам'яний будинок був великий, гарний з багатьма кімнатами, критий гонтою, пізніше перекрили залізом. Панську садибу розділяв ставок з невеликою річкою. До будинку була прокладена алея, вимощена червоною цеглою і обсаджена каштанами. Така сама алея була прокладена до господарського двору, який знаходився за ставом. Гребля обсаджена вербами, красивий арковий міст приємно милували око. Цією алеєю селянам і слугам було заборонено ходити. Вся садиба, разом з великим садком (на схід), липовим парком, були обнесені високим дубовим парканом. Невеликий фільварок орендаря Павського знаходився в західній частині села, на «Карповій», поряд із ставком. Старожили пригадують, що Павський жив не дуже заможно, він не цурався сам селянської роботи. Правда, мав кам'яний будинок, покритий залізом. Не підтримуючи революції, Павський покинув господарство і виїхав до Польщі. Можливо, його від*їзду сприяла пожежа, яка трапилася приблизно в той же час. Згодом, залишки будівель, камінь і цеглу розібрали селяни на власні потреби. Основною культурою в селянських господарствах було вирощування жита, пшениці, овесу і картоплі, а в панських — пшениці і цукрового буряка.
За адміністративно — територіальним поділом, с. Кустіці відносилося до Воробіївської волості Полонського повіту Волинської губернії.
У грудні 1920 року в селі був оргнізований революційний комітет, (ревком) головою якого був Остапчук Семен Михайлович. Дещо пізніше, був утворений інший орган влади — комітет бідноти. Комбіди і ревкоми розглядалися більшовиками як опорні пункти на селі.
У квітні 1921 року в селі, колишні червоноармійці, організували більшовицьку партійну ячейку, згодом вони були вбиті повстанцями.
В 1936 році членів радгоспу разом з сім'ями та майном було переведено до м. Біла — Церква. Там створювали велике зразкове господарсство.1 вересня 1921 року в селі утворилосся перше колективне господарство ТСОЗ. В ТСОЗ об'едналися селяни, яким важко було власноруч обробляти землю. Довідка: ТСОЗи -товариство спільної обробки землі, у товаристві колективізується земля і посіви. Кустовецький ТСОЗ об'еднав 4 сім'ї ,188 десятин землі, працездатних було — 4, їдоків −14, коней — 6, лошат — 3, корів — 3, телят — 3, вівців — 6, свиней — 2, птиці — 10, плугів — 2, борін — 6, лущильників −1, брички — 3. Р-2030:СП-1:ОД. хр. Держархів Хмельницької обл. № 85: л-5.Під час голоду 1921—1922 років в селі був організований притулок для 200 дітей сиріт з Поволжя.. Дитячий будинок знаходився в панському будинку Рзчишевських, а в другій половині працювала сільська школа. Старожили пригадують, що діти були дуже знесилені та виснажені, харчували їх вкрай погано. Нещасні ходили селом і просили хліба, пропонували ґудзики від свого одягу. До весни 1922 року вони майже всі померли. В живих залишилося мало і їх забрали до Полонського притулку весною. Незабаром, у 1923 р., з невідомої причини панський будинок згорів. Цеглу і каміння розібрали селяни. До 1933 року в селі працювала церква, службу правив священик Чихмановський. В 1933 році церкву розібрали, а восени 1934 р. Чихмановського заарештували і вислали з села.́
Школа в селі
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
В державному історичному архіві м. Києва знаходиться досить цікавий для краєзнавців документ «… Рапорт Новоград — Волинского Земского исправника от 18 ноября 1860 года № 936 со представлением в Петербург ведомостей о школах открытых при приходах…» З цього документа, ми вперше довідуємося, що школа в с. Кустівці була відкрита 8 жовтня 1839 року при сільській церкві і навчав грамоти селянських хлопчиків священик Якіб Козубський. 25 дітей стало навчатися елементарній грамотності. З 1875 року дітей навчає вчитель Брайковський. На той час в селі збудували школу — будинок, велика кімната в якій навчалося одночасно три групи дітей, у другій половині будинку була квартира для вчителя. Термін навчання в початкових школах, як правило, не перевищував три роки. Рівень знань був не високий, як правило вчили читати, писати, рахувати. Школу відвідувало не більше дітей шкільного віку, дівчата в школу не ходили. За період з 1875 по 1918 рік лише дві дівчинки заможних батьків закінчили три групи навчання, Чабанюк Олена та Братасюк Оксеня. Батьки не мали змогу дати освіту своїм дітям. Тому, лише четверо сільських хлопчаків закінчили так звану двокласну школу — Білецьку та в м. Полонне; Нестерук Нечипір — жив у Москві, Рижак Іван емігрував до Америки. Антонюк Адам — проживав в Полонному. Чабанюк Сергій — вчителював в с. Кустівці. В селі восени 1921 році була відкрита початкова школа, яка знаходилася в панському будинку. Дітей навчав вчитель Вовчок. Коли будинок згорів, школу організували у хаті священика, яка знаходилася на місці сучасного будинку культури. З роками збільшується кількість учнів і в 1925—1926 рр. їх навчає вчитель з с. Білецьке Іван Олексійович Сидорук. В роки НЕПу село стало багатіти і сільська громада на власні кошти будує нову двокімнатну школу з квартирою для подружжя вчителів Вовк Ганни і Лукашевич Івана Матвійовича. У 1928 році вони виїхали, а дітей продовжували навчати нові вчителі — Коржанівські Володимир Михайлович та його дружина Софія Вікентіївна. Подружжя самовіддано працювало з дітьми. Сам Володимир Михайлович чудово грав на скрипці і співав, організовував гарні концерти з дітьми. Проте, в 1932 році Коржанівський був заарештований органами ДПУ, і подальша його доля невідома. Софія Вікентіївна виїхала до м. Полонне. Напередодні 1932 року в село прибули нові вчителі: Абар Йосип Володимирович, Гурський та Столяров Адам Кузьмович. На базі початкової школи було організовано семирічну, у новому приміщенні. Директором призначили Столярова А. К.., червоного командира, його доля невідома, "загубився « в роки війни. В 1938 році в селі збудували велику гарну школу 10 — річну. Сьогодні це приміщення „старої“ школи. Жителі села з повагою пригадують вчителів цієї десятирічки — Панащук, Братасюк Петра, Суботін, Коштак, Цихмайструк, Сильверструк, Кулигін Яків, Палаш — історик, Чабанюк Сергій Григорович, (укр.мова), Никончук Степан Михайлович, Куберська, Рябокляча Паша Радіонівна (молодші класи), Миколайчук Явдокія, директор школи Горбач, (в 1943 році Горбача розстріляли нацисти).1 вересня 1945 року діти знову пішли до школи. З кожним роком збільшувалася кількість дітей і вчителів Кустовецької школи. В 1973 році коли головою колгоспу був Солончук Борис Петрович, закінчили будівництво нової середньої школи на 500 учнів. Під керівництвом мудрих, відданих своїй справі людей — Чабанюка С. Г. , Костецької С. Г., Паламарчука, І. Я., Міненко Г. П., Піскуна П. Ф., Лісовського А. І., Мірошниченко Ф. Е. , Маліончука П. І. , Шилюка В. І. — зі школи виходять люди, якими гордиться наше село, а школа гордиться своїми учнями. Особливо з 1924 по 1929 роки односельчани стали багатіти, як і по всій Україні. Стали люди купувати коней, худобу, інвентар тощо. В 1925—1926 рр. відбувся перерозподіл землі (чотириполка). Всі землі, що належали селу (окрім господарської), було поділено на чотири поля. Три поля селяни сіяли, а четверте залишали під пар, де випасали худобу. Поряд із землеробством, розвивались і кустарні ремесла та промисли, особливо ткацтво. Проте, поряд із заможними селянами, у селі були і бідняки, які мали землю та не було коней, щоб її обробляти. Безкінні селяни здавали свою землю в оренду, так званий „спіл“, за половину вирощеного. Якщо під час жнив, якщо наймали робітника, то йому давали їсти і за один день роботи платили пуд зерна(16 кг)У 1924—1927 рр. було утворено нові поселення, щоб людям було зручно обробляти свої землі, „Галас“ — понад 50 господарств, 200 −250 га землі, „Голубчу“ — 110—115 господарств і хутори на „Рудках“- понад 70 господарств, від „попового лісу“ до с. Онацківці. Радянська влада дозволила селянам по добрій волі переселятися на облюбоване місце, отримувати наділ землі й господарювати. Селяни розбирали свої хати, хліви та клуні і перевозили на нове місце. У 1925 році невідомі особи вбили одного з перших комуністів села Човпуна Панаса Адамовича, а в 1927 році на Голубчі забили Ткачука Івана. З великими почестями вони були поховані у с. Кустівці.
Колективізація
В 1927 р. Черговий з'їзд ВКП(б) проголосив нове завдання — колективізацію сільського господарства. Замість одноосібних господарств було вирішено створити великі колективні господарства — колгоспи, у яких все буде спільним: земля, худоба, знаряддя праці. Для організації колгоспів в села направлялися партійні працівники, віддані радянській владі, та робітники, які б мали довести селянам що в колгоспі їм буде краще жити і працювати. У 1929 році листопадовий пленум ЦК ВКП(б) ухвалив рішення про необхідність прискорити колективізацію, особливо в Україні. З метою створити якомога швидше колгосп в Кустівцях до села прибув „двадцятип'ятитисячник“ Андреєв Андрій Андрійович, росіянин, він очолив сільську Раду. З 1930 року розпочинається трагічна сторінка в історії села, коли людей проти їх волі стали висилати за межі району, області, республіки. В січні 1930 року сільський актив став агітувати селян записуватися в колгосп. В сільську Раду стали викликати селян і переконувати щоб вони писали заяви. З десяток сімей вступили до колгоспу. З сільської церкви зробили комору і селяни стали звозити зерно для посіву, а реманент збирали до колишніх панських господарських будівель (так зване приміщення „Сільгопхімії“). Проте, коли селом „розлетівся“ чутка, що будуть усуспільнювати майже все майно і худобу, почалася так звана „Волинка“. Люди кинулися розбирати своє зерно і реманент, особливо активними були жінки. Ці події відбувалися в березні 1930 року. Терміново до села прибув каральний військовий загін з Полонного. Піхотинці стали окопуватися за селом, на „Горі“, а вершники, числом в 50 шабель, зайняли село. Відразу розпочалися арешти „зачинщиків“.
Заарештували понад 30 чоловіків та жінок, серед них: 1. Нестерук Микола 2. Шевчук Іван 3. Мельничук Ганна 4. Бондарук Мартоха 5. Солончук Мотря 6. Затурець Грицько 7. Затурець син 8. Бондарук Кузьма 9. Юрчук 10. Вакула 11. … Пилип 12. Нестерук Василь 13. Юрчук Грицько 14. Мацюк Петро 15. Юрчук Йосип 16. Солончук Адам 17. Очківський Микола Романович 18. Чабанюк Яків Тарасович 19. Чабанюк Олекса 20. Солончук Мирон 21. Гедзюра Єва 22. та інші
Зарештованих відправили до Ізяславської в'язниці. Після короткого слідства вони підлягали виселенню в Краснодарський край. Рідні і близькі, які не бажали розлучатися, чоловіки, жінки, діти і батьки, були вивезені на станцію Миропіль. На кожну сім'ю дозволили взяти добра по дві підводи, проте, дорога в Сибір для багатьох виявилася останньою. Дорогою від холоду і голоду померло багато людей, особливо дітей. Так в Бондарука Кузьми і його дружини на руках померло троє дітей віком 2-6-8 років… Бондарук Любов Кузьмічна з жахом розповідала, що її батьки похоронити діток не мали змоги, а закопували в сніг залізничного насипу. Вона сама не може зрозуміти як вижила в тих жахливих умовах. До села повернутися їй дозволили після ІІ Світової війни.
Вислані люди не були ворогами Радянської влади, вони просто не бажали розлучатись зі своїм майном, землею, худобою, всім тим, що нажили їх батьки та вони самі, кривавим потом і мозолями.
Не зуміли комуністи організувати колгосп весною 1930 року, кожен господар сіяв і збирав врожай сам. Після жнив, активісти знову почали створювати колгосп. Погрозами і залякуванням, у більшості випадків, за зиму 1930—1931 рр. колгосп організували і назвали його „13-и річчя Жовтня“. До колгоспу вступило 30 сімей. Першим головою колгоспу був призначений Чабанюк Сергій Григорович, потім був Рудишин, Музика Назар з Котелянки.
Одноосібникам залишили віддаленні і менш родючі землі. Майже всі, хто проживав на хуторах до колгоспу не записалися. Адже знову треба б було переселятися в село. Радянська влада стала обкладати одноосібників непосильними податками. Як пригадував Юрчук Іван Демковвич, його батько в 1932 році три рази возив податок в Полонне і врешті — решт змушений був написати заяву до колгоспу. Хто не міг виконати податок зерном, підлягав „розкуркуленню“- виселенню з повною конфіскацією майна, худоби і продуктів. Дуже часто, сім'ю просто виганяли з хати, рідня боялась приютити, щоб самим не потрапити до списків на „розкуркулення“.
Особливо скрутне, трагічне становище склалося восени 1932 року. В одноосібників відбирали всі продукти, які знаходили на садибі. Сільський актив, який очолювала Антонюк Катерина — секректар сільської Ради, ходив по одноосібниках і відбирав все їстівне. Худобу заводили в колгоспну ферму, хати і господарські приміщення розбирали і звозили на колгоспний двір, а людей з діточками кидали напризволяще. Особливо у великому голоді опинилися хуторяни — одноосібники.
Голодомор 1932—1933 рр
Вже восени 1932 року одноосібні господарства кустів'ян переживали страшний голод. Голодомор 1932—1933 рр. відрізняється від інших тим, що він був організований штучно сталінською владою, щоб зламати волю селянську. Масове вилучення зерна з колгоспів, не видача хліба на зароблений трудодень, призводило до голодування, породило стихійний саботаж селянами колгоспної праці і як наслідок, наступило різке падіння хлібозаготівель. І тоді, Й. Сталін вдався до конфіскації усіх хлібних ресурсів, в основних хлібородних районах — в Україні, Поволжі і на Північному Кавказі. Залишившись без хліба, селяни їли собак, котів, щурів, корінці. Адже, згідно з постановами Раднаркому УРСР та Політбюро ЦК КП(б)У від листопада 1932 року, „Про заходи про посилення хлібо заготівель“, в Україні були санкціоновані штрафи картоплею та м'ясом. Після тотальної конфіскації врожаю населення України та Кубані почало вимирати. Люди гинули від фізичного виснаження, отруєння, вбивств, самогубств. Люди божеволіли і починали їсти трупи померлих. Люди пам'ятають жахливі факти поїдання дітей, або родичів.
Некропіль України. с. Кустівці. 159 безневинних душ.
- Вельма Петро Савович
- Вельма Петро Якимович
- Вельма Степан Петрович
- Вельма Степан Прокопович
- Вельма Степан Іванович
- Вельма Степан Трохимович
- Вельма Тетяна її мати і четверо дітей, 2 дівчинки до 12 років та 2 сини Іван, Петро
- Вельма
- Вельма
- Вельма
- Вельма Іван
- Вельма
- Вельма
- Вельма
- Вельма Гнат
- Вельма Ярина Демидівна
- . . . . . . . Вакула
- Гавадза Ганна Юхимівна
- Гавадза Іван
- Гавадза Марія Юхимівна
- Гавадза Олександр
- Гавадза Онопрій Юхимович
- Гавадза Юхим Терентійович
- Гедзюра Варка Василівна
- Гедзюра Юрко Трохимович
- Головатюк Любов Трохимівна
- Головатюк Тимофій Савович
- Головатюк Ольга Тимофіївна
- Дубицький Василь Савович
- Дубицький Іван Оксентійович
- Дубицька Ганна Степанівна
- Дубицький Микита
- Свирид Адам Денисович
- Свирид Андрій Кирилович
- Свирид Гнат Кирилович
- Свирид Єва Денисівна
- Свирид Марія
- Свирид Параска Адамівна
- Свирид Трохим Адамович
- Солончук Віра Нечипорівна
- Солончук Левко Іванович
- Солончук Анастасія Олексіївна
- Строкачук Тихін
- Строкачук Хима
- Солончук Адам
- Солончук Мирон
- Солончук Мотря та її два сини
- Солончук
- Солончук
- Дубицький Семен
- Дубицький Яків
- Бондарук Мартоха Гнатівна
- Бондарук Кузьма
- Затурець Ілля його дружина та дочка 8 років
- Затурець
- Затурець
- Івчук Андрій Іванович
- Івчук Сава Григорович р.н. 1897
- Іщук Нечипір Василйович
- Калитюк Іван Іванович
- Калитюк Марія
- Калитюк Катерина Онопріївна
- Карнафель Хотина Оверківна
- Клюцук Гнат
- Коврига Федір
- Коврига Григорій
- Ковтонюк Ганна
- Комісарук Михайло
- Комісарук Наталія
- Комісарук Онопрій
- Комісарук Роман
- Кравчук Антоніна Федорівна
- Кравчук Іван Ульянович
- Кравчук Йосип
- Кравчук Катерина Онопріївна
- Кравчук Михайло Михайлович
- Кравчук Михайло Федорович його дружина та син 8 років
- Кравчук Варвара
- Кравчук
- Кравчук Марія Федорівна
- Кравчук Микита
- Кравчук Євдокія Давидівна
- Кравчук Петро та його дружина
- Кравчук
- Кравчук Надія
- Кравчук Степан Федорович
- Кравчук Тетьяна
- Кравчук Ульяна
- Кравчук Федора
- Кравчук Явдоха Данилівна
- Кравчук Наум
- Криконюк Ганна Степанівна
- Маярчук Іван Федорович і його два сина до десяти років
- Маярчук
- Маярчук
- Маярчук Надія Іванівна
- МаярчукСтепан Іванович
- Мельнічук Мотря
- Назарук Василь Дмитрович
- Назарук Володимир
- Назарук Олександр
- Назарук Христя
- Нестерук Марія Трохимівна
- Нестерук Мартоха
- Нестерук Петро
- Остапчук Петро і його син 6 років та дочка 8 років
- Остапчук
- Остапчук
- Остапчук Василь Петрович
- Остапчук Денис
- Остапчук Марія Павлівна
- Остапчук Михайло Петрович
- Остапчук Наталія Петрівна
- Остапчук Олександр Петрович
- Паламарчук Антоніна Яківна
- Пінькас Олекса Семенович
- Пінькас Григорій
- Поліщук Кіндрат
- Поліщук Андрій Кіндратович
- Поліщук Денис Кіндратович
- Поліщук Микола Кіндратович
- Поліщук Іван Кіндратович
- Поліщук Панас Кіндратович
- Рижак Любов Іванівна
- Рижак Павло Іванович
- Рижак Петро Іванович р.н.1920
- Рудюк Іван Пилипович
- Рудюк Пилип, дружина і дочка 8 років
- Рудюк Федоська
- Рудюк
- Чабанюк Петро, його дружина і дитина 6 місяців
- Чабанюк
- Чабанюк
- Шевчук Василь Іванович
- Шевчук Роман Іванович
- Фещук Григорій Архипович р.н. 1932
- Хуторний Григорій р.н. 1896
- Хуторний Павло Григорович р. н. 1918
- Ткачук Іван Харитонович
- Ткачук Федір Харитонович р. н. 1923
- Трохимчук Іван р. н.1914
- Юрчук Василь Федорович
- Юрчук Петро Федорович
- Юрчук Тимофій Федорович
- Юрчук Захар
- Юрчук Михайло Демкович
- Юрчук Федір, його дружина та 4 дітей
- Юрчук
- Юрчук
- Юрчук
- Юрчук
- Юрчук
- Трохимчук Єва
- сім'я „мітяшів“ або» микиташів", 5 душ, прізвище невідоме
- . «мітяшів». . .
- . «мітяшів». . .
- . «мітяшів». . .
- . «мітяшів». . .
- Човпун Яків Петрович.
Померлих людей звозили до цвинтаря і вкидали тіла до великої ями, коли вона ставала повною, її загортали і викопували нову. Чоловікам, які звозили тіла нещасних, давав колгосп великий буханець хліба в день. Всі 159 прізвищ та імен померлих людей записано зі слів односельчан, тому можливі незначні помилки. Померлих від голоду було б значно більше, якби членам колгоспу не давали по 100 грамів хліба на день і варили обіди, малокалорійну юшку. Батьки ці обіди віддавали своїм дітям і вони врятували життя багатьом. В 1932—1933 роках до села прибилося багато людей з України. Вони просилися до кустів'ян по 3-5 сімей в хату на постій, а на роботу наймалися в радгосп за їжу. Під час голодомору в селі знову організували дитячий будинок для сиріт і знову більшість дітей через погане харчування померло. Очевидці тих подій не люблять розказувати і ділитися спогадами .Жителі сусіднього села Москалівка були в кращому становищі тому, що вони працювали на державну науково — дослідну насіннєву станцію, вони отримали зерно на зароблений трудодень і в них по хатах не відбирали продукти.
Спогади про голодомор
Юрчук Олександр Якович розказує. Восени, десь в жовтні — листопаді сільський актив, очолений Головою сільської Ради, Антонюк Катериною, особливо напосідав на жителів хутора. Вранці на підводах приїжджали до чергової жертви, вривалися до хати і починався погром. Впершу чергу на підводи вантажили зерно, картоплю, борошно, крупи і все їстівне, що було в хаті, затим в'язали одяг, подушки, білизну. Сльози і плач на мародерів не діяв, вони ще й сміялися і глузували з нещасних людей, мовляв потопіть своїх дітей в канавах. На другий день розбирали хату і всі господарські хліви та клуні. Одна сім'я навіть змушена була з маленькими дітьми зимувати просто неба, під піччю. Був в селі глухонімий 25-річний чоловік кремезної статури. Вже в листопаді 1932 року від голоду він був дуже знесилений, опухший. Снігу не було, мела поземка, стояв мороз. Пішов до лісу назбирати диких гниличок, яблук і груш та й не повернувся додому. Більше його ніхто не бачив, а люди казали що його вбили і з'їли на хуторі, навіть прізвище тих людей називали. Проте, знаючи прізвища, я з моральних міркувань також не буду їх називати, бо в селі проживають їх родини. Голод довів людей до божевілля. Яким нелюдом треба бути, щоб зарізати власного сина? Олександр Якович свідчить, дуже голодувала одна сім'я. І тоді батько взяв ножа, підійшов до дворічного сина і став його в ліжку різати на очах матері. Мати дуже кричала, щоб він не займав дитину, просила і блага, проте порятувати дитину не змогла, бо була сама такою немічною, що встати, доповзти до дитини вже не могла. В селі Голубча, чоловік послав жінку в село Лабунь виміняти солі. Коли вона прийшла додому, чоловік зарізав її і шестимісячну дитину, але дожити до весни не зміг, збожеволів і помер. Під час жнив, жінки, які жали жито знайшли голову жінки і маленької дитини.
Юрчук Марія Йосипівна, 1918 року народження розповідала. "Голодомор 1932 року я пам'ятаю, щоб ніхто так більше не бачив і не знав. В тому році були дуже великі податки, влада забирала все, чи то пригорщу квасолі, чи гороху, одежу добру, подушки, полотно і нашось клоччя. Забирали все підряд, замітали, худобу, зерно, вишиті сорочки, рядна. Не було в що переодягнутися. Був такий вчитель в селі, Гурський, він ходив по хатах і зним ще ходили виконавець, посильний, якась жінка і ще 3—6 чоловік. За те що вони відбирали по хатах, їм ніяких винагород не давали, так все робили. Документів у них і повноважень не було ніяких, люди боялися всі і ніхто їм не перечив. Люди лише плакали. Нас було в сім'ї 6 душ. Мама, тато, старший брат з жінкою, я і менший брат. В господарстві було двоє коней, корова, порося і нас вже вважали куркулями. Поприходили і позабирали все до колгоспу. Зраза вислали старшого брата із жінкою, потім батька, забрали навіть трирічного брата Степана, але потім в рядні привезли назад, тому, що не було де його подіти. Маму спралізувало від того кошмару. Ці активісти ходили і відбирали без зброї, у них були такі довгі залізні «шпички». Штурхали ними скрізь, шукали де хто і що міг сховати від них. Щоб врятуватися від смерті, ховали від грабіжників і в загату, і під стріхою, закопували в землю продукти. Хто був записаний до колгоспу і ходив туди на роботу, видавали їм в день миску юшки з веки, з тої, що коней годували і по грам 200 хліба. Хай бог простить, його собаки не хотіли їсти. За жменьку колосків з поля, людей забирала вночі міліціонери і більше їх ніхто не бачив. Всюди сторожі і донощики.
Нестерук Ніна Якимівна розказує про свою рідню. Одноосібник Нестерук Гриць мав багато дітей, четверо старших подали заяву в колгосп стали працювати. Після жнив на зароблений трудодень отримали багато зерна. Додому привезли повну машину зерна, родості не було меж. Під час голоду, став старий Гриць ділитися зерном із родиною та сусідами, злі люди донесли в сільську Раду і прийшли активісти, стали вигрібати всі продукти: зерно, борошно, крупи, картоплю, сухофрукти, сало та все інше їстівне. Завантажили на 16 підвід і влаштували в хаті гулянку. Дітей загнали на піч, господарів у хлів, викликали колгоспну куховарку, щоб готувала їсти. Самі вхаті пянствують, обїдаються, а дітки маленькі, налякані та голодні із печі спостерігають, лише пізно вночі покинули активісти хату. Жінка, яка готувала їсти із награбованих продуктів, кинула дітям на піч декілька коржів, але так щоб ніхто не бачив, коли вже всі були п'яні. Від голодної смерті сім'ю врятувала корова, її вранці виганяли в «чагарі» пасти, про неї забулися активісти, а добрі люди заховали, а потім повернули, через декілька днів. Всякі люди були в селі, каже Ніна Якимівна із сумом, і додає, як і сьогодні. Про голодомор в Україні, комуністичний режим ретельно приховував правду. Проте, правда розійшлася по світу. Був такий факт. Із Сполучених Штатів прибули пароплавом до Одеси двоє чоловіків кустів'ян, Комісарук Степан і Береговий, щоб пересвідчитися на власні очі і допомогти рідні. Береговий ще в Одесі зрозумів, яку дурницю зробив, що приїхав в Україну і запросив дозволу залишитися в Одесі щоб працювати на заводі. Йому дозволили. Комісарук С. приїхав у село, коли ж спробував повертатися до Америки, то НКВС не дозволило і він залишився жити в Кустівцях і працювати в колгоспі.
Передвоєнні роки
З голодомору село вийшло надзвичайно тяжко 1933 рік — рік в якому повністю завершено колективізацію, одноосібників не залишилося. В 1935році пройшло об'єднання колгоспів Кустівці та Галасу, головою колгоспу було призначено Ващука, у цьому ж році приєднали і Голубчу. На Голубчі колгосп створили в 1932році і головами там були Пінькас Степан та Назарук Андрій В 1935 році кустовецький колгосп отримав два перших трактори «Фордзон». Першими трактористами були сільські хлопці Фещук Петро Григорович, Рижак Андрій та Остапчук Гнат. Через низьку кваліфікацію трактористів та погану якість техніки трактори часто простоювали, але трактори значно полегшили селянську працю і на них ходили дивитися всім селом. Згодом поступили вітчизняні. Кращої якості були вітчизняні трактори -«Універсали». В 1938 році колгосп очолив комуніст із Варварівки — Рус. За нього стали збирати гарні врожаї зернових—по 15-18 цн. з гектара. Розпочинають будівництво конюшні та корівника. До речі, першою колгоспною дояркою була Юрчук Палажка Володимірівна, 1910 року народження, вона доїла перших 12 колгоспних корів, на Голубчі, у с. Кустівці перша доярка к-пу «13 річчя жовтня»—Солончук Єва, вона роздоювала групу в 6 корів у 1930—1938 рр.
В 1936 році розпочалась акція з відселення поляків з прикордонної зони до Казахстану.
Було вислано такі родини:
- Ковальського Юзека Францевича
- Ковальського Станіслава Францевича
- Осівського Янека
- Лісовського Леонтія
- Бленського Станіслава
- Каневського Франека
- Блонського Андрія
- Лісіцького Семпфера
- дві родини Сінькевичів
- Каневського Віктора
- Сікорських
- Попіль та інших.
За період з 1930 року по 2009 рік селянське колективне господарство в с. Кустівцях очолювали:
1.Чабанюк сергій Григорович 2.Рудишин 3.Музика Назар 4.Ващук 5.Рус 6.Процун 7.Остапчук Юрій Захарович 8.Дзюбак 9.Ковеня Олексій Лаврентійович 10.Солончук Борис Петрович 11.Писарчук Борис Григорович 12.Вовк Віктор Васильович 13.Нагорний Василь Васильович 14.Комісарук Валерій Васильович 15.Куванова Анжела Олександрівна.
Передовики колгоспного виробництва в 30-50х рр: Свіщук Надія Явдокимівна 1918 року народження. В колгосп вступила однією з перших. Завжди до роботи ставилась добросовісно. Була ланковою Голубчанської бригади. Надії Явдокимівні приходилося косити, копати, сіяти, жати і молотити. За ніч, з 22:00 год. до 8:00 год. ранку разом з подругами Савіцькою Явдохою, Голотун Явдохою та Білоус Оксенею викошували по 1,5 гектара ячменю кожна. Народила, виростила і вивчила 5 дітей. Все життя прожила в селі Голубча. В 1938-39 рр. її ланка виростила по 350 цн. буряків на одному гектарі.
Головатюк Марія активна учасниця «стаханівської вахти», про яку пам'ятають в селі. Разом з подругами Савіцькою Явдохою, Голотун Явдохою та Білоус Оксенею жали серпом 10-12 сотих зернових в день і на в'язували по 500 снопів кожна. В той час це був рух «Пятисотиниць». В 1946—1948 роках ці молоді подруги на кінному 9-ти рядковому сівнику, при нормі 4,5га, засівали по 9 га зернових, тобто, двічі перевиконували норму. Юрчук Палажка Володимірівна 1910 року народження, перша колгоспна доярка в с. Голубча 1932-38 рр. Учасниця «Стаханівських вахт», «Пятисотниця». Їй приходилося верхи на коні, через ліс возити зведення про надої молока в Новолабунь щоночі.
Друга світова війна
22 червня розпочалася війна з нацистами. З перших днів війни, багато односельчан було мобілізовано до лав Червоної Армії. Дехто встиг евакуюватися на схід. Трактори колгоспні разом з трактористами забрали до армії. Майже всю колгоспну худобу погнали за Дніпро.
30 червня 1941 року Ставка Верховного Головнокомандування віддала наказ військам Південно-Західного фронту здійснити відступ на новий рубіж оборони по лінії Блокоровичі-Шепетівка-Новоград-Волинський. Відступ частин Південно-Західного фронту під навальним наступом ворога фаотичним і неорганізованим. Німецька перша танкова група генерал-полковника Клейста ввійшла в розрив 5-ї, 6-ї, радянських армій і вже 6 липня 1941 р. німецькі мотоциклісти зайняли с. Кустівці. До вечера гітлерівці були в Полонному та Любарі. Для мирних жителів розпочалися страшні роки окупації. В селі призначили старосту і зберигли колгоспну систему господарювання, так окупантам було легше збирати врожай і обробляти землю.
Староста і його помічники поліцаї (в селі був поліцеський відділок) примушували людей працювати з ранку до вечора на «ВЕЛИКИЙ РЕЙХ». Все що вирощували, відправляли до Німеччини. З весни 1942 р. німці відчули сильну потребу в робочих руках. Тому, молодих хлопців і дівчат віком 15-20 років стали відправляти до Німеччини. Молодь використовували в сільському господарстві і на промислових господарствах. Жодних прав так звані «ОСТАРБАЙТЕРИ» не мали. Їх обов'язок — добросовісна безкоштовна праця, або розстріл. Харчування і умови проживання вкрай погані.
З сіл Кустівці, Голубча, Москалівка до Німеччини насильно було забрано 115 хлопців і дівчат, не всі вони повернулися додому. Більше 20 загинуло на чужині.
Фактично з перших днів окупації на Полонщині починає діяти радянське підпілля. В м. Полонному підпільну групу очолив агроном Вальчук Н. М. Група підпільників Тимощука В. І. переросла в партизанський загін, який знищив 18 ворожих ешелонів. Командиру Тимощику В. І. було присвоєно найвищу нагороду- зірку Героя Радянського Союзу. По селах району діяла комсомольсько — молодіжна група під керівництвом Мілігули П. Г. Підпільники вели розвідку, збирали зброю, боєприпаси, медикаменти для партизанських загонів. Здійснювали диверсії, акти саботажу. Псували німецьке майно, розповсюджували радянські листівки, підтримували зв'язок з партизанськими загонами. За найменшу підозру до зв'язку з підпільниками, партизанами, нацисти розстрілювали всю родину. Учасником партизанського руху є наш односельчанин Понятівський Ларик, він підлітком возив молоко до м. Полонного, частину якого вдавалося передавати партизанам, збирав і передавав також розвідувальні дані. В 1943 році був заарештований нацистами директор Кустовецької школи Горбач, незабаром його розстріляли в м. Шепетівка.
На початку 1944 року прийшло довгожданне визволення. У 20 числах січня, у навколишніх селах побувала радянська розвідка. Німці дізналися і відчуваючи наступ Радянської Армії, наказали жителям покинути домівки і відступати в напрямку Старокостянтинова. Забравши дітей і худобу, люди покинули домівки. В селі залишилися лише немічні старики, які не могли рухатися. Люди пригадують, що в ті дні стояли сильні морози, а дороги були дуже розбиті німецькою технікою і болота на дорозі було по коліна, а на полях лежав глибокий сніг. Колона нещасних направилася в напрямку сіл Старокостянтинівського району.
Німецьк «зондеркоманд» есесівця Попіца прочісували села і розстрілювали всіх, кого знаходили, а хати палили. 28 січня 1944 року солдати "зондеркоманди "в с. Кустівці знайшли і розстріляли 16 старих людей, які не могли йти в евакуацію через стан здоров'я, це — Михалко Пінькас, Марія Нестерук, Андрій Матвійчук, Микита Чабанюк, Соловей Рудюк, Роман Кравчук, Мотрона Шевчук, Дем'ян Коник, Корній Криконюк, Федосія Пасічник, Ганна Чабанюк, Денис Ткачук, Іван Пінькас, Дем'ян Затурець і житель с. Москалівка, який переховувався у своїх родичів — Петро Лафінчук. Стріляючи людей, нацисти стали палити будинки, згоріло 128 хат.
5 березня 1944 року розпочалася Проскурівсько-Чернівецька операція. В боях за с. Кустівці та Голубча взяли участь воїни 256 Червонопрапорного ордена Суворова стрілецького полку, 30 Червонопрапорної Київсько- Житомирської дивізії. В селі Голубча, піс-ля звільнення, був розміщений 431 медсанбат 336 стрілецької дивізії. Вічний спокій знайшли на Кустовецькій землі 58 солдатів та офіцерів Радянської армії різної національності. Після війни останки воїнів-визволителів було перепоховано на центральній садибі колгоспу і зведено пам'ятник Воїнам -визволителям. Правління колгоспу свого часу виділило кошти на будівництво пам'ятника воїнам — односельчанам, які загинули в роки Другої Світової війни. Таким чином, кустів'яни вшанували і шанують пам'ять про 149 воїнів-земляків, які не повернулися з фронтів Другої світової війни.
У 1982 році було відкрито Пам'ятний знак «Спаленому селу».
Повоєнні роки
Найвищі показники були досягнуті в 1957 році: зернові — 34,9 ц/га, цукрові буряки — 400 ц/га, картоплі — 230 ц/га.
В цьому ж 1957 році на честь 40-річчя Жовтневої революції, за великі успіхи в роботі, групу колгоспників було нагороджено високими урядовими нагородами: Ковеню Олексія Лаврентійовича — орденом Леніна, голова колгоспу
- Трохимчук Любов — медаллю «За доблестный труд», доярка
- Лук'янчук Тетяну — орденом Трудового Червоного Прапора, свинарка
- Гучок Григорія — медаллю «За доблестный труд», бригадир
- Рижака Андрія — медаллю «За трудовую доблесть», бригадир тракторної бригади.
В 1964 році колгосп ім. Леніна було перейменована на колгосп «Радянська Україна».
В 1967 році знову нагороджено групу колгоспників державними нагородами: Братасюк М. В. — орденом «Червоного Трудового Прапора», бригадир. Юрчук Євдокію Пилипівну — орденом Знак Пошани, агроном. Ковеню О. Л.- орденом Знак Пошани, голова к-п. За високі показники у виробництві сільськогосподарської продукції, за постійну участь у виставці досягнень н/г в м. Москва, за підсумками соціалістичного змагання, колгосп «Радянська Україна», двічі було нагороджено «Червоним Прапором». Як відзнаку за добросовісну роботу всіх колгоспників, колгосп добився права мати власний прапор к-пу «Радянська Україна».
В 1961 році, за рахунок власних грошей було завершено будівництво великого сільського Будинку Культури. В той час, подібного не було не тільки в районі, а й в області. Під керівництвом Ковені О. Л. колгосп зміцнив матеріально-технічну базу, повністю збудував господарські приміщення. Колгоспники збудували власні житлові будинки. Їм допомагало правління колгоспу, виділяючи спеціальні кошти.
В лютому 1969 р, після 20 років головування в с. Кустівці, за особистою заявою, Ковеню О. Л. було звільнено з посади голови у зв'язку з виходом на пенсію . За рекомендацією райкому партії, новим головою колгоспу люди обрали Солончука Бориса Петровича, 1938 р. народження. Його батько загинув на війні, тому, зарання спізнав смак сирітського хліба. Працюючи з дитинства, був більше голодним як ситим. Він в 1956 р. закінчив десятирічку і став працювати їздовим, різноробочим. Восени 1956 р.,правління колгоспу направило працьовитого і здібного юнака до Київської однорічної сільськогосподарської школи за спеціальністю технік-садівник. Після закінчення навчання очолив садову, а згодом і огородню бригади. На цій посаді відзначився гарними показниками і в 1961 р. правління колгоспу призначає Солончука Б. П. заступником голови колгоспу, з одночасним виконанням обов'язків секретаря партійної організації.
Виконуючи обов'язки голови колгоспу «Радянська Україна», Солончук Б. П. продовжував зміцнювати матеріально-технічну базу к-пу, молочно-товарну ферму, нарощував виробництво м'яса і молока, проводив благоустрій села. Під керівництвом Бориса Петровича, було збудовано Кустовецьку середню школу на 560 учнів. Збудовано свиновідгодівельний комплекс на 4 000 голів свиней. У1980 р. завершено будівництво дільничої лікарні на два поверхи та будинку для лікарів.
У 1978 році головою колгоспу обрано Писарчука Бориса Григоровича, який народився 1952 року в с. Йосипівка Старокостянтинівського району Хмельницької області в багатодітній сім'ї. На цій посаді Писарчук Б. Г. працював до 1982 року. До обрання, займав посаду заступника Солончука Б. П. На момент призначення був одним із наймолодших керівників подібних господарств в УРСР — йому було лише 26 років. Писарчук Б. Г. закінчив Українську сільськогосподарську академію (м. Київ) та отримав спеціальність «вчений агроном». За час його роботи в господарстві активно впроваджуються нові та прогресивні технології вирощування цукрових буряків та інших технічних і зернових культур. При цьому, Писарчук Б. Г. активно залучає спеціалістів господарства до співпраці із науковцями Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків (м. Київ). Провідні вчені зазначеного наукового закладу виїжджають до господарства та проводять семінари і навчання спеціалістів району та області. За період його керівництва значно зміцнюється матеріально -технічна база машинно-тракторного парку, а саме, тільки протягом 1980 року господарство придбало: 8 колісних тракторів, 4 зернозбиральних комбайни, 6 вантажних автомобілів, 2 тросових лопати, 2 бурякозбиральних комплекси, 1 бурякозбиральний самохідний навантажувач, якого на той період в районі не було у жодному господарстві. Крім цього, придбано велику кількість сівалок, саджалок, плугів тощо Разом з цим, розробляється проектна документація на будівництво майстерні для ремонту техніки та автопарку. Слід відмітити, що Писарчуком Б. Г. вперше в області запроваджено практику нову техніку для роботи доручати молодим спеціалістам з метою закріплення їх до життя у селі, оскільки на старій техніці молодь працювати не бажала та виїжджала до міст. Разом з цим, молодим людям активно видаються направлення на профнавчання з наступним працевлаштуванням. За керівництва Писарчука Б. Г. суттєво покращується фінансовий стан господарства. Із збиткового, господарство стає рентабельним. Паралельно йде нарощування поголів'я худоби та свиней. В господарстві утримується близько 6000 голів свиней, у тому числі 500 основних свиноматок, близько 2500 ВРХ, у тому числі 800 корів тощо. Писарчуком Б. Г. організовано активну роботу по реконструкції і механізації наявних приміщень для утримання ВРХ та свиней. Під його керівництвом господарство активно вкладає кошти в покращення соціальної інфраструктури в селі (відкривається будинок побуту, проводиться водяне опалення та відкривається їдальня в лікарні тощо). 14.01.2019 року Борис Григорович Писарчук помер. Похований в м. Полонне на «Забілінському» цвинтарі.
У лютому 1982 р. новим головою колгоспу було обрано Вовка Віктора Васильовича. Народився в с. Климентіївка Баранівського р-ну в сім'ї колгоспників. Після 8 класів поступив в сільськогосподарський технікум у Рогачеві-Волинському, який закінчив у 1973 р. У період 1980—1986 р.р. навчався у Київській сільськогосподарській Академії. Під керівництвом Віктора Васильовича було збудовано склад міндобрива, проведено повну реконструкцію молочно-товарної ферми в с. Кустівці, у с. Голубча збудовано корівник, введено в дію КЗС-20Б, ЕВМ-065, а в с. Москалівка — машинно-тракторний парк. Одночасно, у Кустівцях розпочали будівництво нової вулиці для молодих спеціалістів (5 будинків). Було зроблено ремонт Будинку культури, розпочали асфальтувати вулиці села.
У лютому 1989 року новим головою колгоспу було призначено за згодою колгоспників Нагорного Василя Васильовича. Нагорний В. В. народився 1 січня 1959 року в с. Браженці Полонського району. Після закінчення школи навчався в Кам'янець — Подільському сільськогосподарському інституті на факультеті «механізації». Його робоча кар'єра розпочалася в рідному селі на посаді головного інженера к-пу «Жовтень». З липня 1987 року по січень 1989 року працював секретарем партійної комірки к-пу «Радянська Україна» с. Кустівці. Нагорний В. В. продовжував будувати житлові будинки для колгоспників в Кустівцях і на Голубчі. Під його керівництвом було збудовано дитячий садок в с. Кустівцях.
Кустівці в роки незалежності України
24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт про незалежність України. У важкий час становлення незалежності, пошуків нових шляхів господарювання, колгосп очолив в лютому 1992 році Комісарук Валерій Васильович.
Комісарук В. В. народився в с. Голубча 1960 року. В 1976 році, після закінчення Кустовецької середньої школи, поступив навчатися в Білоцерківський сільськогосподарський інститут на факультет « агрономія». Після закінчення інституту служив в армії з 1983 по 1984 рік. Коли повернувся в село, правління колгоспу призначає Комісарука головним агрономом.
Сьогодні сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» одне з найкращих в районі. Товариство має в користуванні сільськогосподарських угідь 3 413 гектарів, з них орної землі — 2 740 гектарів. «Україна» має в достатку всю сільськогосподарську техніку та причіпний інвентар: 47 тракторів, 10 зернових комбайнів, 33 автомобілі. Товариство «Україна» — одне з господарств району, що повністю зберегло поголів'я худоби і продовжує нарощувати її кількість; ВРХ −1894 голів, що більше на 155 до 1999 року (100га — 63 врх) Свиней — 1320 голів, (100га — 57) Коней — 90голів.
СТОВ «Україна» стабільно забезпечує всю худобу кормами власного виробництва. На умовну голову заготовляє 25,4 цн. кормових одиниць. У 2000 році врожайність зернових в середньому становила 38 цн/га, а валовий збір — 1 470 цн. Більше як в 1999 році. В 2000 р. всього зібрано зернових 53 688 центнерів. Врожайність цукрових буряків становила 250 цн/га і ріст валового збору становить на 944 тонни більше як у 1999 р. М'яса виробили за 10 місяців 2000 р. на 42 тонни більше як в 1999 р. Очікувані фінансові прибутки за 2000 р. становитимуть 525 тисяч гривень. Ріст валового виробництва зріс на 37 %, очікувана рентабельність дорівнює 30 %1.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Полонської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Полонського району, село увійшло до складу Шепетівського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 923 | 99.35% |
російська | 6 | 0.65% |
Усього | 929 | 100% |
Нагороджені
За добросовісну, гарну роботу, багато кустів'ян було нагороджено високими урядовими нагородами Радянського Союзу.
— орденом В. І. Леніна, орденом Знак Пошани, медаль «За доблестный труд» дві медалі з ВДНГ СРСР
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудовую доблесть» медаль"За долголетний труд"
орден Трудового Червоного Прапора орден Знак Пошани бронзова медаль з ВДНГ СРСР
орден Трудової Слави медаль" За трудовую доблесть" медаль" За доблестный труд"
орден Знак Пошани медаль «За доблестный труд» медаль"Ветеран труда"
орден Знак Пошани медаль «За доблестный труд» медаль «Ветеран труда»
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблестный труд» медаль «Ветеран труда»
орден Знак Пошани медаль «За доблестный труд» медаль «Ветеран труда»
орден Знак Пошани медаль «За трудовую доблесть» медаль «Ветеран труда»
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Кустівці [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Ця стаття не містить . (листопад 2014) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2014 Ku stivci selo v Ukrayini u Polonskij miskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 929 osib Do 2018 organ miscevogo samovryaduvannya Kustovecka silska rada selo Kustivci Gerb Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Rada Kustovecka silska rada Osnovni dani Zasnovane 1560 Naselennya 929 Plosha 2 624 km Gustota naselennya 354 04 osib km Poshtovij indeks 30542 Telefonnij kod 380 3827 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 55 18 pn sh 27 24 42 sh d 49 92167 pn sh 27 41167 sh d 49 92167 27 41167 Koordinati 49 55 18 pn sh 27 24 42 sh d 49 92167 pn sh 27 41167 sh d 49 92167 27 41167 Serednya visota nad rivnem morya 261 m Misceva vlada Adresa radi 30501 Hmelnicka obl Shepetivskij r n m Polonne vul Lesi Ukrayinki 114 Karta Kustivci Kustivci Mapa Kustivci u Vikishovishi Licej Budivlya staroyi shkoli Dityachij sadok Avtobusna zupinka Silska krinicya Krayevidi dovkola selaGerbZatverdzhenij 4 chervnya 2015r rishennyam sesiyi silskoyi radi Avtor O S Pidgurskij Shit ponizheno peretyatij dvichi luskopodibno i shipopodibno na chervone zelene i lazurove V pershij chastini letit soroka v drugij luskopodibna chorna nitka u drugij i tretij chastinah vistribuye zolotij okun Legendi selaLegenda pro zasnuvannya sela rozpovidaye sho v epohu serednovichchya beregi richki Derevichki buli silno porosli neprohidnimi kushami verbolozu Selyani yaki vtikali vid svoyih paniv kriposnikiv oblyubuvali ce misce zbuduvali hatinki i buli vpevneni sho tut yih ne znajdut panski posipaki A selo svoye nazvali Kustivci shob i pravnuki pam yatali pro kushi Insha legenda pro urochishe Galas yake roztashovane za 570 metriv na pivdennij shid vid sela Pid chas odnogo z tatarskih napadiv zahovalisya kustiv yani v lisi prote velikij galas zdijnyali soroki potrivozheni lyudmi i zdogadalisya tatari sho tam hovayutsya lyudi Kinulisya v lis i polonili majzhe vsih lyudej Z togo chasu i zbereglasya v narodnij pam yati nedobra zgadka pro urochishe Davnya istoriya selaPersha dostovirna pisemna zgadka pro selo Kustivci nalezhit do 1601 roku koli bulo zrobleno opis sil Polonshini porujnovanih tatarskim nabigom V comu pereliku ye selo Kustivci Lyudski zh poselennya na beregah richki Derevichki isnuvali she v epohu kam yanoyi dobi pro sho svidchat chislenni znahidki kam yani rubila sokiri yadra Arheologichni znahidki 1852 roku viyavili dekilka pohovan v yakih bulo znajdeno spiralepodibni brasleti shijnu grivnyu dvoshitkovu fibulu Zhiteli sela i sogodni v navkolishnih urochishah znahodyat bagato kam yanih znaryad praci pradavnih lyudej Kam yani skrebachki rubila sokiri zernotertki datuyutsya vid 10 tis rokiv do nashoyi eri i ye samim najcinnishimi eksponatami shkilnogo istoriko krayeznavchogo muzeyu sela Z 1494 r Polonska volost perehodit u vlasnist knyaziv Mihajla i Konstyantina Ostrozkih Nash kraj neodnorazovo zaznavav liha vid strashnih tatarskih napadiv U 1740 roci v seli zbuduvali p yatikupolnu cerkvu v im ya Pokrovi Bogorodici V 1872 roci cerkva na koshti prihozhan i svyashenika bula rozshirena i stala odniyeyu z najkrashih v okruzi Cya cerkva bula zrujnovana bilshovickim aktivom u 1933 roci pid chas kolektivizaciyi zalishivsya lishe fundament Selo Kustivci pislya reformi 1861 roku stalo volosnim z upravoyu ta holodnoyu 8 zhovtnya 1839 roku pri silskij cerkvi zapracyuvala prihodska shkola de navchav gramoti selyanskih ditej 25 hlopchikiv svyashenik V XIX stolitti kustiv yani buli kripakami pana Erazma Adolfovicha Rscishevskogo V seli bulo 130 dvoriv Pislya agrarnoyi reformi selyani otrimali zemlyu 100 dvoriv po 9 desyatin zemli 30 dvoriv po 18 desyatin ce bula tak zvana verhivka Odna desyatina zemli dorivnyuye 11h11 metriv Vsogo mizh selyanami bulo rozdileno 1500 desyatin i stilki zh zalishalosya u pana pravda panovi zalishilisya sami najkrashi zemli Nezabarom chastina selyan zbagatilisya zamozhnimi stali rodini Zosima Samchuka Korniya Kravchuka Lukasha Bondarchuka Grigoriya Velmi Ivana Kovtonyuka Nazara Chabanyuka Ivana Velmi Petra Rizhuka Stepana Komisaruka Mikiti Galskogo Ye zgadki pro selo i pid chas polskogo povstannya 1863 roku proti rosijskogo carizmu Tak 9 abo zh 19 travnya do sela pidijshla z sela Cherna grupa povstanciv polyakiv pid komanduvannyam pomishika Blizko 60 vershnikiv za yihali v selo a reshta roztashuvalasya za grebleyu Polski povstanci pid yihali do vinokurni zbili zamka na dveryah u primishenni znajshli akciznogo naglyadacha i stali vimagati z yavitisya vlasnika vinokurni Nuhima Shpaya Koli toj prijshov u nogo vidibrali 900 karbovanciv i blizko 40 vider gorilki Selyanam kotri zibralisya na toj chas nakazali ne platiti bilshe 15 kopijok za oko gorilki 1 23 litra Z starosti sela znyali znak U volosnomu pravlinni znishili statutni gramoti porvali portreti carya i carici zatim zirvali carski gerbi z primishennya volosnogo pravlinnya ta sudu i rozbili yih Povstannya prohodilo pid gaslom za nashu i vashu svobodu ale zhiteli sela ne pidtrimali povstanciv tak yak ne povirili u polski obicyanki na krashe zhittya Svidkami tih podij buli selyani I Golovatyuk Gricko Trohimchuk M Yurchuk K Bilous Tereshko Tkachuk ta Yurko Pinkas Pislya cogo zagin virushiv u napryamku s Moskalivka dorogoyu vidbulasya perestrilka z carskimi karatelyami Povstanci uhililisya vid sutichki z perevazhayuchimi silami voroga i skoristavshis relyefom miscevosti visliznuli vzdovzh richki v napryamku chernivskogo lisu V kozhnomu seli povstanci zbirali lyudej i chitali svoyu programu vimog tak zvanu Zolotu gramotu zaklikali lyudej ne vidbuvati panskih povinnostej a yaksho i pracyuyut to vimagali groshi za robotu Zagin E Ruzhickogo rejduvav navkolishnimi selami Polone Syagriv Nuchpali r Sluch Svinna Macevichi Bilecke Cherna Kustivci Moskalivka Vorobiyivka Ostropil Lyubar Bicheve Onackivci Sasanivka Koskiv Penki Malki Lisinci Lazhki Medvedivka Saliha Velicya Novostavciv Antonini Olijniki Voronci Shibeka i za tim vijshli za kordon na teritoriyu Avstro Ugorskoyi imperiyi Ci dani zafiksuvav Foma Onufrijovich Marchinskij 9 19 travnya 1863 r Pochatok XX stolittyaDo 1917 roku na teritoriyi sela Kustivci roztashovuvalisya dva panski mayetki ta odin filvarok orendarya Pavskogo na Karpovij Odin mayetok znahodivsya na pivdennij shid vid sela za Galasom majzhe pid Chernivskim lisom na berezi nevelikoyi richki Na pochatku 1917 roku jogo vlasnik rozprodav zemli ta majno selyanam a sam viyihav za kordon Pri nevelichkij sadibi zalishiv storozha upravitelya Ognickogo Cej cholovik perezhiv perevorot i zgodom oselivsya na Golubchi de i sogodni prozhivayut jogo nashadki Najbilshij i najkrashij mayetok buv u pana Roscishevskogo Jogo sadiba znahodilasya na teritoriyi suchasnoyi Kustoveckoyi shkoli i dityachogo sadka Kam yanij budinok buv velikij garnij z bagatma kimnatami kritij gontoyu piznishe perekrili zalizom Pansku sadibu rozdilyav stavok z nevelikoyu richkoyu Do budinku bula prokladena aleya vimoshena chervonoyu cegloyu i obsadzhena kashtanami Taka sama aleya bula prokladena do gospodarskogo dvoru yakij znahodivsya za stavom Greblya obsadzhena verbami krasivij arkovij mist priyemno miluvali oko Ciyeyu aleyeyu selyanam i slugam bulo zaboroneno hoditi Vsya sadiba razom z velikim sadkom na shid lipovim parkom buli obneseni visokim dubovim parkanom Nevelikij filvarok orendarya Pavskogo znahodivsya v zahidnij chastini sela na Karpovij poryad iz stavkom Starozhili prigaduyut sho Pavskij zhiv ne duzhe zamozhno vin ne curavsya sam selyanskoyi roboti Pravda mav kam yanij budinok pokritij zalizom Ne pidtrimuyuchi revolyuciyi Pavskij pokinuv gospodarstvo i viyihav do Polshi Mozhlivo jogo vid yizdu spriyala pozhezha yaka trapilasya priblizno v toj zhe chas Zgodom zalishki budivel kamin i ceglu rozibrali selyani na vlasni potrebi Osnovnoyu kulturoyu v selyanskih gospodarstvah bulo viroshuvannya zhita pshenici ovesu i kartopli a v panskih pshenici i cukrovogo buryaka Za administrativno teritorialnim podilom s Kustici vidnosilosya do Vorobiyivskoyi volosti Polonskogo povitu Volinskoyi guberniyi U grudni 1920 roku v seli buv orgnizovanij revolyucijnij komitet revkom golovoyu yakogo buv Ostapchuk Semen Mihajlovich Desho piznishe buv utvorenij inshij organ vladi komitet bidnoti Kombidi i revkomi rozglyadalisya bilshovikami yak oporni punkti na seli U kvitni 1921 roku v seli kolishni chervonoarmijci organizuvali bilshovicku partijnu yachejku zgodom voni buli vbiti povstancyami V 1936 roci chleniv radgospu razom z sim yami ta majnom bulo perevedeno do m Bila Cerkva Tam stvoryuvali velike zrazkove gospodarsstvo 1 veresnya 1921 roku v seli utvorilossya pershe kolektivne gospodarstvo TSOZ V TSOZ ob ednalisya selyani yakim vazhko bulo vlasnoruch obroblyati zemlyu Dovidka TSOZi tovaristvo spilnoyi obrobki zemli u tovaristvi kolektivizuyetsya zemlya i posivi Kustoveckij TSOZ ob ednav 4 sim yi 188 desyatin zemli pracezdatnih bulo 4 yidokiv 14 konej 6 loshat 3 koriv 3 telyat 3 vivciv 6 svinej 2 ptici 10 plugiv 2 borin 6 lushilnikiv 1 brichki 3 R 2030 SP 1 OD hr Derzharhiv Hmelnickoyi obl 85 l 5 Pid chas golodu 1921 1922 rokiv v seli buv organizovanij pritulok dlya 200 ditej sirit z Povolzhya Dityachij budinok znahodivsya v panskomu budinku Rzchishevskih a v drugij polovini pracyuvala silska shkola Starozhili prigaduyut sho diti buli duzhe znesileni ta visnazheni harchuvali yih vkraj pogano Neshasni hodili selom i prosili hliba proponuvali gudziki vid svogo odyagu Do vesni 1922 roku voni majzhe vsi pomerli V zhivih zalishilosya malo i yih zabrali do Polonskogo pritulku vesnoyu Nezabarom u 1923 r z nevidomoyi prichini panskij budinok zgoriv Ceglu i kaminnya rozibrali selyani Do 1933 roku v seli pracyuvala cerkva sluzhbu praviv svyashenik Chihmanovskij V 1933 roci cerkvu rozibrali a voseni 1934 r Chihmanovskogo zaareshtuvali i vislali z sela Shkola v seliCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti V derzhavnomu istorichnomu arhivi m Kiyeva znahoditsya dosit cikavij dlya krayeznavciv dokument Raport Novograd Volinskogo Zemskogo ispravnika ot 18 noyabrya 1860 goda 936 so predstavleniem v Peterburg vedomostej o shkolah otkrytyh pri prihodah Z cogo dokumenta mi vpershe doviduyemosya sho shkola v s Kustivci bula vidkrita 8 zhovtnya 1839 roku pri silskij cerkvi i navchav gramoti selyanskih hlopchikiv svyashenik Yakib Kozubskij 25 ditej stalo navchatisya elementarnij gramotnosti Z 1875 roku ditej navchaye vchitel Brajkovskij Na toj chas v seli zbuduvali shkolu budinok velika kimnata v yakij navchalosya odnochasno tri grupi ditej u drugij polovini budinku bula kvartira dlya vchitelya Termin navchannya v pochatkovih shkolah yak pravilo ne perevishuvav tri roki Riven znan buv ne visokij yak pravilo vchili chitati pisati rahuvati Shkolu vidviduvalo ne bilshe ditej shkilnogo viku divchata v shkolu ne hodili Za period z 1875 po 1918 rik lishe dvi divchinki zamozhnih batkiv zakinchili tri grupi navchannya Chabanyuk Olena ta Bratasyuk Oksenya Batki ne mali zmogu dati osvitu svoyim dityam Tomu lishe chetvero silskih hlopchakiv zakinchili tak zvanu dvoklasnu shkolu Bilecku ta v m Polonne Nesteruk Nechipir zhiv u Moskvi Rizhak Ivan emigruvav do Ameriki Antonyuk Adam prozhivav v Polonnomu Chabanyuk Sergij vchitelyuvav v s Kustivci V seli voseni 1921 roci bula vidkrita pochatkova shkola yaka znahodilasya v panskomu budinku Ditej navchav vchitel Vovchok Koli budinok zgoriv shkolu organizuvali u hati svyashenika yaka znahodilasya na misci suchasnogo budinku kulturi Z rokami zbilshuyetsya kilkist uchniv i v 1925 1926 rr yih navchaye vchitel z s Bilecke Ivan Oleksijovich Sidoruk V roki NEPu selo stalo bagatiti i silska gromada na vlasni koshti buduye novu dvokimnatnu shkolu z kvartiroyu dlya podruzhzhya vchiteliv Vovk Ganni i Lukashevich Ivana Matvijovicha U 1928 roci voni viyihali a ditej prodovzhuvali navchati novi vchiteli Korzhanivski Volodimir Mihajlovich ta jogo druzhina Sofiya Vikentiyivna Podruzhzhya samoviddano pracyuvalo z ditmi Sam Volodimir Mihajlovich chudovo grav na skripci i spivav organizovuvav garni koncerti z ditmi Prote v 1932 roci Korzhanivskij buv zaareshtovanij organami DPU i podalsha jogo dolya nevidoma Sofiya Vikentiyivna viyihala do m Polonne Naperedodni 1932 roku v selo pribuli novi vchiteli Abar Josip Volodimirovich Gurskij ta Stolyarov Adam Kuzmovich Na bazi pochatkovoyi shkoli bulo organizovano semirichnu u novomu primishenni Direktorom priznachili Stolyarova A K chervonogo komandira jogo dolya nevidoma zagubivsya v roki vijni V 1938 roci v seli zbuduvali veliku garnu shkolu 10 richnu Sogodni ce primishennya staroyi shkoli Zhiteli sela z povagoyu prigaduyut vchiteliv ciyeyi desyatirichki Panashuk Bratasyuk Petra Subotin Koshtak Cihmajstruk Silverstruk Kuligin Yakiv Palash istorik Chabanyuk Sergij Grigorovich ukr mova Nikonchuk Stepan Mihajlovich Kuberska Ryaboklyacha Pasha Radionivna molodshi klasi Mikolajchuk Yavdokiya direktor shkoli Gorbach v 1943 roci Gorbacha rozstrilyali nacisti 1 veresnya 1945 roku diti znovu pishli do shkoli Z kozhnim rokom zbilshuvalasya kilkist ditej i vchiteliv Kustoveckoyi shkoli V 1973 roci koli golovoyu kolgospu buv Solonchuk Boris Petrovich zakinchili budivnictvo novoyi serednoyi shkoli na 500 uchniv Pid kerivnictvom mudrih viddanih svoyij spravi lyudej Chabanyuka S G Kosteckoyi S G Palamarchuka I Ya Minenko G P Piskuna P F Lisovskogo A I Miroshnichenko F E Malionchuka P I Shilyuka V I zi shkoli vihodyat lyudi yakimi gorditsya nashe selo a shkola gorditsya svoyimi uchnyami Osoblivo z 1924 po 1929 roki odnoselchani stali bagatiti yak i po vsij Ukrayini Stali lyudi kupuvati konej hudobu inventar tosho V 1925 1926 rr vidbuvsya pererozpodil zemli chotiripolka Vsi zemli sho nalezhali selu okrim gospodarskoyi bulo podileno na chotiri polya Tri polya selyani siyali a chetverte zalishali pid par de vipasali hudobu Poryad iz zemlerobstvom rozvivalis i kustarni remesla ta promisli osoblivo tkactvo Prote poryad iz zamozhnimi selyanami u seli buli i bidnyaki yaki mali zemlyu ta ne bulo konej shob yiyi obroblyati Bezkinni selyani zdavali svoyu zemlyu v orendu tak zvanij spil za polovinu viroshenogo Yaksho pid chas zhniv yaksho najmali robitnika to jomu davali yisti i za odin den roboti platili pud zerna 16 kg U 1924 1927 rr bulo utvoreno novi poselennya shob lyudyam bulo zruchno obroblyati svoyi zemli Galas ponad 50 gospodarstv 200 250 ga zemli Golubchu 110 115 gospodarstv i hutori na Rudkah ponad 70 gospodarstv vid popovogo lisu do s Onackivci Radyanska vlada dozvolila selyanam po dobrij voli pereselyatisya na oblyubovane misce otrimuvati nadil zemli j gospodaryuvati Selyani rozbirali svoyi hati hlivi ta kluni i perevozili na nove misce U 1925 roci nevidomi osobi vbili odnogo z pershih komunistiv sela Chovpuna Panasa Adamovicha a v 1927 roci na Golubchi zabili Tkachuka Ivana Z velikimi pochestyami voni buli pohovani u s Kustivci KolektivizaciyaV 1927 r Chergovij z yizd VKP b progolosiv nove zavdannya kolektivizaciyu silskogo gospodarstva Zamist odnoosibnih gospodarstv bulo virisheno stvoriti veliki kolektivni gospodarstva kolgospi u yakih vse bude spilnim zemlya hudoba znaryaddya praci Dlya organizaciyi kolgospiv v sela napravlyalisya partijni pracivniki viddani radyanskij vladi ta robitniki yaki b mali dovesti selyanam sho v kolgospi yim bude krashe zhiti i pracyuvati U 1929 roci listopadovij plenum CK VKP b uhvaliv rishennya pro neobhidnist priskoriti kolektivizaciyu osoblivo v Ukrayini Z metoyu stvoriti yakomoga shvidshe kolgosp v Kustivcyah do sela pribuv dvadcyatip yatitisyachnik Andreyev Andrij Andrijovich rosiyanin vin ocholiv silsku Radu Z 1930 roku rozpochinayetsya tragichna storinka v istoriyi sela koli lyudej proti yih voli stali visilati za mezhi rajonu oblasti respubliki V sichni 1930 roku silskij aktiv stav agituvati selyan zapisuvatisya v kolgosp V silsku Radu stali viklikati selyan i perekonuvati shob voni pisali zayavi Z desyatok simej vstupili do kolgospu Z silskoyi cerkvi zrobili komoru i selyani stali zvoziti zerno dlya posivu a remanent zbirali do kolishnih panskih gospodarskih budivel tak zvane primishennya Silgophimiyi Prote koli selom rozletivsya chutka sho budut ususpilnyuvati majzhe vse majno i hudobu pochalasya tak zvana Volinka Lyudi kinulisya rozbirati svoye zerno i remanent osoblivo aktivnimi buli zhinki Ci podiyi vidbuvalisya v berezni 1930 roku Terminovo do sela pribuv karalnij vijskovij zagin z Polonnogo Pihotinci stali okopuvatisya za selom na Gori a vershniki chislom v 50 shabel zajnyali selo Vidrazu rozpochalisya areshti zachinshikiv Zaareshtuvali ponad 30 cholovikiv ta zhinok sered nih 1 Nesteruk Mikola 2 Shevchuk Ivan 3 Melnichuk Ganna 4 Bondaruk Martoha 5 Solonchuk Motrya 6 Zaturec Gricko 7 Zaturec sin 8 Bondaruk Kuzma 9 Yurchuk 10 Vakula 11 Pilip 12 Nesteruk Vasil 13 Yurchuk Gricko 14 Macyuk Petro 15 Yurchuk Josip 16 Solonchuk Adam 17 Ochkivskij Mikola Romanovich 18 Chabanyuk Yakiv Tarasovich 19 Chabanyuk Oleksa 20 Solonchuk Miron 21 Gedzyura Yeva 22 ta inshi Zareshtovanih vidpravili do Izyaslavskoyi v yaznici Pislya korotkogo slidstva voni pidlyagali viselennyu v Krasnodarskij kraj Ridni i blizki yaki ne bazhali rozluchatisya choloviki zhinki diti i batki buli vivezeni na stanciyu Miropil Na kozhnu sim yu dozvolili vzyati dobra po dvi pidvodi prote doroga v Sibir dlya bagatoh viyavilasya ostannoyu Dorogoyu vid holodu i golodu pomerlo bagato lyudej osoblivo ditej Tak v Bondaruka Kuzmi i jogo druzhini na rukah pomerlo troye ditej vikom 2 6 8 rokiv Bondaruk Lyubov Kuzmichna z zhahom rozpovidala sho yiyi batki pohoroniti ditok ne mali zmogi a zakopuvali v snig zaliznichnogo nasipu Vona sama ne mozhe zrozumiti yak vizhila v tih zhahlivih umovah Do sela povernutisya yij dozvolili pislya II Svitovoyi vijni Vislani lyudi ne buli vorogami Radyanskoyi vladi voni prosto ne bazhali rozluchatis zi svoyim majnom zemleyu hudoboyu vsim tim sho nazhili yih batki ta voni sami krivavim potom i mozolyami Ne zumili komunisti organizuvati kolgosp vesnoyu 1930 roku kozhen gospodar siyav i zbirav vrozhaj sam Pislya zhniv aktivisti znovu pochali stvoryuvati kolgosp Pogrozami i zalyakuvannyam u bilshosti vipadkiv za zimu 1930 1931 rr kolgosp organizuvali i nazvali jogo 13 i richchya Zhovtnya Do kolgospu vstupilo 30 simej Pershim golovoyu kolgospu buv priznachenij Chabanyuk Sergij Grigorovich potim buv Rudishin Muzika Nazar z Kotelyanki Odnoosibnikam zalishili viddalenni i mensh rodyuchi zemli Majzhe vsi hto prozhivav na hutorah do kolgospu ne zapisalisya Adzhe znovu treba b bulo pereselyatisya v selo Radyanska vlada stala obkladati odnoosibnikiv neposilnimi podatkami Yak prigaduvav Yurchuk Ivan Demkovvich jogo batko v 1932 roci tri razi voziv podatok v Polonne i vreshti resht zmushenij buv napisati zayavu do kolgospu Hto ne mig vikonati podatok zernom pidlyagav rozkurkulennyu viselennyu z povnoyu konfiskaciyeyu majna hudobi i produktiv Duzhe chasto sim yu prosto viganyali z hati ridnya boyalas priyutiti shob samim ne potrapiti do spiskiv na rozkurkulennya Osoblivo skrutne tragichne stanovishe sklalosya voseni 1932 roku V odnoosibnikiv vidbirali vsi produkti yaki znahodili na sadibi Silskij aktiv yakij ocholyuvala Antonyuk Katerina sekrektar silskoyi Radi hodiv po odnoosibnikah i vidbirav vse yistivne Hudobu zavodili v kolgospnu fermu hati i gospodarski primishennya rozbirali i zvozili na kolgospnij dvir a lyudej z ditochkami kidali naprizvolyashe Osoblivo u velikomu golodi opinilisya hutoryani odnoosibniki Golodomor 1932 1933 rrVzhe voseni 1932 roku odnoosibni gospodarstva kustiv yan perezhivali strashnij golod Golodomor 1932 1933 rr vidriznyayetsya vid inshih tim sho vin buv organizovanij shtuchno stalinskoyu vladoyu shob zlamati volyu selyansku Masove viluchennya zerna z kolgospiv ne vidacha hliba na zaroblenij trudoden prizvodilo do goloduvannya porodilo stihijnij sabotazh selyanami kolgospnoyi praci i yak naslidok nastupilo rizke padinnya hlibozagotivel I todi J Stalin vdavsya do konfiskaciyi usih hlibnih resursiv v osnovnih hliborodnih rajonah v Ukrayini Povolzhi i na Pivnichnomu Kavkazi Zalishivshis bez hliba selyani yili sobak kotiv shuriv korinci Adzhe zgidno z postanovami Radnarkomu URSR ta Politbyuro CK KP b U vid listopada 1932 roku Pro zahodi pro posilennya hlibo zagotivel v Ukrayini buli sankcionovani shtrafi kartopleyu ta m yasom Pislya totalnoyi konfiskaciyi vrozhayu naselennya Ukrayini ta Kubani pochalo vimirati Lyudi ginuli vid fizichnogo visnazhennya otruyennya vbivstv samogubstv Lyudi bozhevolili i pochinali yisti trupi pomerlih Lyudi pam yatayut zhahlivi fakti poyidannya ditej abo rodichiv Nekropil Ukrayini s Kustivci 159 beznevinnih dush Velma Petro Savovich Velma Petro Yakimovich Velma Stepan Petrovich Velma Stepan Prokopovich Velma Stepan Ivanovich Velma Stepan Trohimovich Velma Tetyana yiyi mati i chetvero ditej 2 divchinki do 12 rokiv ta 2 sini Ivan Petro Velma Velma Velma Velma Ivan Velma Velma Velma Velma Gnat Velma Yarina Demidivna Vakula Gavadza Ganna Yuhimivna Gavadza Ivan Gavadza Mariya Yuhimivna Gavadza Oleksandr Gavadza Onoprij Yuhimovich Gavadza Yuhim Terentijovich Gedzyura Varka Vasilivna Gedzyura Yurko Trohimovich Golovatyuk Lyubov Trohimivna Golovatyuk Timofij Savovich Golovatyuk Olga Timofiyivna Dubickij Vasil Savovich Dubickij Ivan Oksentijovich Dubicka Ganna Stepanivna Dubickij Mikita Svirid Adam Denisovich Svirid Andrij Kirilovich Svirid Gnat Kirilovich Svirid Yeva Denisivna Svirid Mariya Svirid Paraska Adamivna Svirid Trohim Adamovich Solonchuk Vira Nechiporivna Solonchuk Levko Ivanovich Solonchuk Anastasiya Oleksiyivna Strokachuk Tihin Strokachuk Hima Solonchuk Adam Solonchuk Miron Solonchuk Motrya ta yiyi dva sini Solonchuk Solonchuk Dubickij Semen Dubickij Yakiv Bondaruk Martoha Gnativna Bondaruk Kuzma Zaturec Illya jogo druzhina ta dochka 8 rokiv Zaturec Zaturec Ivchuk Andrij Ivanovich Ivchuk Sava Grigorovich r n 1897 Ishuk Nechipir Vasiljovich Kalityuk Ivan Ivanovich Kalityuk Mariya Kalityuk Katerina Onopriyivna Karnafel Hotina Overkivna Klyucuk Gnat Kovriga Fedir Kovriga Grigorij Kovtonyuk Ganna Komisaruk Mihajlo Komisaruk Nataliya Komisaruk Onoprij Komisaruk Roman Kravchuk Antonina Fedorivna Kravchuk Ivan Ulyanovich Kravchuk Josip Kravchuk Katerina Onopriyivna Kravchuk Mihajlo Mihajlovich Kravchuk Mihajlo Fedorovich jogo druzhina ta sin 8 rokiv Kravchuk Varvara Kravchuk Kravchuk Mariya Fedorivna Kravchuk Mikita Kravchuk Yevdokiya Davidivna Kravchuk Petro ta jogo druzhina Kravchuk Kravchuk Nadiya Kravchuk Stepan Fedorovich Kravchuk Tetyana Kravchuk Ulyana Kravchuk Fedora Kravchuk Yavdoha Danilivna Kravchuk Naum Krikonyuk Ganna Stepanivna Mayarchuk Ivan Fedorovich i jogo dva sina do desyati rokiv Mayarchuk Mayarchuk Mayarchuk Nadiya Ivanivna MayarchukStepan Ivanovich Melnichuk Motrya Nazaruk Vasil Dmitrovich Nazaruk Volodimir Nazaruk Oleksandr Nazaruk Hristya Nesteruk Mariya Trohimivna Nesteruk Martoha Nesteruk Petro Ostapchuk Petro i jogo sin 6 rokiv ta dochka 8 rokiv Ostapchuk Ostapchuk Ostapchuk Vasil Petrovich Ostapchuk Denis Ostapchuk Mariya Pavlivna Ostapchuk Mihajlo Petrovich Ostapchuk Nataliya Petrivna Ostapchuk Oleksandr Petrovich Palamarchuk Antonina Yakivna Pinkas Oleksa Semenovich Pinkas Grigorij Polishuk Kindrat Polishuk Andrij Kindratovich Polishuk Denis Kindratovich Polishuk Mikola Kindratovich Polishuk Ivan Kindratovich Polishuk Panas Kindratovich Rizhak Lyubov Ivanivna Rizhak Pavlo Ivanovich Rizhak Petro Ivanovich r n 1920 Rudyuk Ivan Pilipovich Rudyuk Pilip druzhina i dochka 8 rokiv Rudyuk Fedoska Rudyuk Chabanyuk Petro jogo druzhina i ditina 6 misyaciv Chabanyuk Chabanyuk Shevchuk Vasil Ivanovich Shevchuk Roman Ivanovich Feshuk Grigorij Arhipovich r n 1932 Hutornij Grigorij r n 1896 Hutornij Pavlo Grigorovich r n 1918 Tkachuk Ivan Haritonovich Tkachuk Fedir Haritonovich r n 1923 Trohimchuk Ivan r n 1914 Yurchuk Vasil Fedorovich Yurchuk Petro Fedorovich Yurchuk Timofij Fedorovich Yurchuk Zahar Yurchuk Mihajlo Demkovich Yurchuk Fedir jogo druzhina ta 4 ditej Yurchuk Yurchuk Yurchuk Yurchuk Yurchuk Trohimchuk Yeva sim ya mityashiv abo mikitashiv 5 dush prizvishe nevidome mityashiv mityashiv mityashiv mityashiv Chovpun Yakiv Petrovich Pomerlih lyudej zvozili do cvintarya i vkidali tila do velikoyi yami koli vona stavala povnoyu yiyi zagortali i vikopuvali novu Cholovikam yaki zvozili tila neshasnih davav kolgosp velikij buhanec hliba v den Vsi 159 prizvish ta imen pomerlih lyudej zapisano zi sliv odnoselchan tomu mozhlivi neznachni pomilki Pomerlih vid golodu bulo b znachno bilshe yakbi chlenam kolgospu ne davali po 100 gramiv hliba na den i varili obidi malokalorijnu yushku Batki ci obidi viddavali svoyim dityam i voni vryatuvali zhittya bagatom V 1932 1933 rokah do sela pribilosya bagato lyudej z Ukrayini Voni prosilisya do kustiv yan po 3 5 simej v hatu na postij a na robotu najmalisya v radgosp za yizhu Pid chas golodomoru v seli znovu organizuvali dityachij budinok dlya sirit i znovu bilshist ditej cherez pogane harchuvannya pomerlo Ochevidci tih podij ne lyublyat rozkazuvati i dilitisya spogadami Zhiteli susidnogo sela Moskalivka buli v krashomu stanovishi tomu sho voni pracyuvali na derzhavnu naukovo doslidnu nasinnyevu stanciyu voni otrimali zerno na zaroblenij trudoden i v nih po hatah ne vidbirali produkti Spogadi pro golodomor Yurchuk Oleksandr Yakovich rozkazuye Voseni des v zhovtni listopadi silskij aktiv ocholenij Golovoyu silskoyi Radi Antonyuk Katerinoyu osoblivo naposidav na zhiteliv hutora Vranci na pidvodah priyizhdzhali do chergovoyi zhertvi vrivalisya do hati i pochinavsya pogrom Vpershu chergu na pidvodi vantazhili zerno kartoplyu boroshno krupi i vse yistivne sho bulo v hati zatim v yazali odyag podushki biliznu Slozi i plach na maroderiv ne diyav voni she j smiyalisya i gluzuvali z neshasnih lyudej movlyav potopit svoyih ditej v kanavah Na drugij den rozbirali hatu i vsi gospodarski hlivi ta kluni Odna sim ya navit zmushena bula z malenkimi ditmi zimuvati prosto neba pid pichchyu Buv v seli gluhonimij 25 richnij cholovik kremeznoyi staturi Vzhe v listopadi 1932 roku vid golodu vin buv duzhe znesilenij opuhshij Snigu ne bulo mela pozemka stoyav moroz Pishov do lisu nazbirati dikih gnilichok yabluk i grush ta j ne povernuvsya dodomu Bilshe jogo nihto ne bachiv a lyudi kazali sho jogo vbili i z yili na hutori navit prizvishe tih lyudej nazivali Prote znayuchi prizvisha ya z moralnih mirkuvan takozh ne budu yih nazivati bo v seli prozhivayut yih rodini Golod doviv lyudej do bozhevillya Yakim nelyudom treba buti shob zarizati vlasnogo sina Oleksandr Yakovich svidchit duzhe goloduvala odna sim ya I todi batko vzyav nozha pidijshov do dvorichnogo sina i stav jogo v lizhku rizati na ochah materi Mati duzhe krichala shob vin ne zajmav ditinu prosila i blaga prote poryatuvati ditinu ne zmogla bo bula sama takoyu nemichnoyu sho vstati dopovzti do ditini vzhe ne mogla V seli Golubcha cholovik poslav zhinku v selo Labun viminyati soli Koli vona prijshla dodomu cholovik zarizav yiyi i shestimisyachnu ditinu ale dozhiti do vesni ne zmig zbozhevoliv i pomer Pid chas zhniv zhinki yaki zhali zhito znajshli golovu zhinki i malenkoyi ditini Yurchuk Mariya Josipivna 1918 roku narodzhennya rozpovidala Golodomor 1932 roku ya pam yatayu shob nihto tak bilshe ne bachiv i ne znav V tomu roci buli duzhe veliki podatki vlada zabirala vse chi to prigorshu kvasoli chi gorohu odezhu dobru podushki polotno i nashos klochchya Zabirali vse pidryad zamitali hudobu zerno vishiti sorochki ryadna Ne bulo v sho pereodyagnutisya Buv takij vchitel v seli Gurskij vin hodiv po hatah i znim she hodili vikonavec posilnij yakas zhinka i she 3 6 cholovik Za te sho voni vidbirali po hatah yim niyakih vinagorod ne davali tak vse robili Dokumentiv u nih i povnovazhen ne bulo niyakih lyudi boyalisya vsi i nihto yim ne perechiv Lyudi lishe plakali Nas bulo v sim yi 6 dush Mama tato starshij brat z zhinkoyu ya i menshij brat V gospodarstvi bulo dvoye konej korova porosya i nas vzhe vvazhali kurkulyami Poprihodili i pozabirali vse do kolgospu Zraza vislali starshogo brata iz zhinkoyu potim batka zabrali navit tririchnogo brata Stepana ale potim v ryadni privezli nazad tomu sho ne bulo de jogo poditi Mamu spralizuvalo vid togo koshmaru Ci aktivisti hodili i vidbirali bez zbroyi u nih buli taki dovgi zalizni shpichki Shturhali nimi skriz shukali de hto i sho mig shovati vid nih Shob vryatuvatisya vid smerti hovali vid grabizhnikiv i v zagatu i pid strihoyu zakopuvali v zemlyu produkti Hto buv zapisanij do kolgospu i hodiv tudi na robotu vidavali yim v den misku yushki z veki z toyi sho konej goduvali i po gram 200 hliba Haj bog prostit jogo sobaki ne hotili yisti Za zhmenku koloskiv z polya lyudej zabirala vnochi milicioneri i bilshe yih nihto ne bachiv Vsyudi storozhi i donoshiki Nesteruk Nina Yakimivna rozkazuye pro svoyu ridnyu Odnoosibnik Nesteruk Gric mav bagato ditej chetvero starshih podali zayavu v kolgosp stali pracyuvati Pislya zhniv na zaroblenij trudoden otrimali bagato zerna Dodomu privezli povnu mashinu zerna rodosti ne bulo mezh Pid chas golodu stav starij Gric dilitisya zernom iz rodinoyu ta susidami zli lyudi donesli v silsku Radu i prijshli aktivisti stali vigribati vsi produkti zerno boroshno krupi kartoplyu suhofrukti salo ta vse inshe yistivne Zavantazhili na 16 pidvid i vlashtuvali v hati gulyanku Ditej zagnali na pich gospodariv u hliv viklikali kolgospnu kuhovarku shob gotuvala yisti Sami vhati pyanstvuyut obyidayutsya a ditki malenki nalyakani ta golodni iz pechi sposterigayut lishe pizno vnochi pokinuli aktivisti hatu Zhinka yaka gotuvala yisti iz nagrabovanih produktiv kinula dityam na pich dekilka korzhiv ale tak shob nihto ne bachiv koli vzhe vsi buli p yani Vid golodnoyi smerti sim yu vryatuvala korova yiyi vranci viganyali v chagari pasti pro neyi zabulisya aktivisti a dobri lyudi zahovali a potim povernuli cherez dekilka dniv Vsyaki lyudi buli v seli kazhe Nina Yakimivna iz sumom i dodaye yak i sogodni Pro golodomor v Ukrayini komunistichnij rezhim retelno prihovuvav pravdu Prote pravda rozijshlasya po svitu Buv takij fakt Iz Spoluchenih Shtativ pribuli paroplavom do Odesi dvoye cholovikiv kustiv yan Komisaruk Stepan i Beregovij shob peresvidchitisya na vlasni ochi i dopomogti ridni Beregovij she v Odesi zrozumiv yaku durnicyu zrobiv sho priyihav v Ukrayinu i zaprosiv dozvolu zalishitisya v Odesi shob pracyuvati na zavodi Jomu dozvolili Komisaruk S priyihav u selo koli zh sprobuvav povertatisya do Ameriki to NKVS ne dozvolilo i vin zalishivsya zhiti v Kustivcyah i pracyuvati v kolgospi Peredvoyenni rokiZ golodomoru selo vijshlo nadzvichajno tyazhko 1933 rik rik v yakomu povnistyu zaversheno kolektivizaciyu odnoosibnikiv ne zalishilosya V 1935roci projshlo ob yednannya kolgospiv Kustivci ta Galasu golovoyu kolgospu bulo priznacheno Vashuka u comu zh roci priyednali i Golubchu Na Golubchi kolgosp stvorili v 1932roci i golovami tam buli Pinkas Stepan ta Nazaruk Andrij V 1935 roci kustoveckij kolgosp otrimav dva pershih traktori Fordzon Pershimi traktoristami buli silski hlopci Feshuk Petro Grigorovich Rizhak Andrij ta Ostapchuk Gnat Cherez nizku kvalifikaciyu traktoristiv ta poganu yakist tehniki traktori chasto prostoyuvali ale traktori znachno polegshili selyansku pracyu i na nih hodili divitisya vsim selom Zgodom postupili vitchiznyani Krashoyi yakosti buli vitchiznyani traktori Universali V 1938 roci kolgosp ocholiv komunist iz Varvarivki Rus Za nogo stali zbirati garni vrozhayi zernovih po 15 18 cn z gektara Rozpochinayut budivnictvo konyushni ta korivnika Do rechi pershoyu kolgospnoyu doyarkoyu bula Yurchuk Palazhka Volodimirivna 1910 roku narodzhennya vona doyila pershih 12 kolgospnih koriv na Golubchi u s Kustivci persha doyarka k pu 13 richchya zhovtnya Solonchuk Yeva vona rozdoyuvala grupu v 6 koriv u 1930 1938 rr V 1936 roci rozpochalas akciya z vidselennya polyakiv z prikordonnoyi zoni do Kazahstanu Bulo vislano taki rodini Kovalskogo Yuzeka Francevicha Kovalskogo Stanislava Francevicha Osivskogo Yaneka Lisovskogo Leontiya Blenskogo Stanislava Kanevskogo Franeka Blonskogo Andriya Lisickogo Sempfera dvi rodini Sinkevichiv Kanevskogo Viktora Sikorskih Popil ta inshih Za period z 1930 roku po 2009 rik selyanske kolektivne gospodarstvo v s Kustivcyah ocholyuvali 1 Chabanyuk sergij Grigorovich 2 Rudishin 3 Muzika Nazar 4 Vashuk 5 Rus 6 Procun 7 Ostapchuk Yurij Zaharovich 8 Dzyubak 9 Kovenya Oleksij Lavrentijovich 10 Solonchuk Boris Petrovich 11 Pisarchuk Boris Grigorovich 12 Vovk Viktor Vasilovich 13 Nagornij Vasil Vasilovich 14 Komisaruk Valerij Vasilovich 15 Kuvanova Anzhela Oleksandrivna Peredoviki kolgospnogo virobnictva v 30 50h rr Svishuk Nadiya Yavdokimivna 1918 roku narodzhennya V kolgosp vstupila odniyeyu z pershih Zavzhdi do roboti stavilas dobrosovisno Bula lankovoyu Golubchanskoyi brigadi Nadiyi Yavdokimivni prihodilosya kositi kopati siyati zhati i molotiti Za nich z 22 00 god do 8 00 god ranku razom z podrugami Savickoyu Yavdohoyu Golotun Yavdohoyu ta Bilous Okseneyu vikoshuvali po 1 5 gektara yachmenyu kozhna Narodila virostila i vivchila 5 ditej Vse zhittya prozhila v seli Golubcha V 1938 39 rr yiyi lanka virostila po 350 cn buryakiv na odnomu gektari Golovatyuk Mariya aktivna uchasnicya stahanivskoyi vahti pro yaku pam yatayut v seli Razom z podrugami Savickoyu Yavdohoyu Golotun Yavdohoyu ta Bilous Okseneyu zhali serpom 10 12 sotih zernovih v den i na v yazuvali po 500 snopiv kozhna V toj chas ce buv ruh Pyatisotinic V 1946 1948 rokah ci molodi podrugi na kinnomu 9 ti ryadkovomu sivniku pri normi 4 5ga zasivali po 9 ga zernovih tobto dvichi perevikonuvali normu Yurchuk Palazhka Volodimirivna 1910 roku narodzhennya persha kolgospna doyarka v s Golubcha 1932 38 rr Uchasnicya Stahanivskih vaht Pyatisotnicya Yij prihodilosya verhi na koni cherez lis voziti zvedennya pro nadoyi moloka v Novolabun shonochi Druga svitova vijna22 chervnya rozpochalasya vijna z nacistami Z pershih dniv vijni bagato odnoselchan bulo mobilizovano do lav Chervonoyi Armiyi Dehto vstig evakuyuvatisya na shid Traktori kolgospni razom z traktoristami zabrali do armiyi Majzhe vsyu kolgospnu hudobu pognali za Dnipro 30 chervnya 1941 roku Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya viddala nakaz vijskam Pivdenno Zahidnogo frontu zdijsniti vidstup na novij rubizh oboroni po liniyi Blokorovichi Shepetivka Novograd Volinskij Vidstup chastin Pivdenno Zahidnogo frontu pid navalnim nastupom voroga faotichnim i neorganizovanim Nimecka persha tankova grupa general polkovnika Klejsta vvijshla v rozriv 5 yi 6 yi radyanskih armij i vzhe 6 lipnya 1941 r nimecki motociklisti zajnyali s Kustivci Do vechera gitlerivci buli v Polonnomu ta Lyubari Dlya mirnih zhiteliv rozpochalisya strashni roki okupaciyi V seli priznachili starostu i zberigli kolgospnu sistemu gospodaryuvannya tak okupantam bulo legshe zbirati vrozhaj i obroblyati zemlyu Starosta i jogo pomichniki policayi v seli buv policeskij viddilok primushuvali lyudej pracyuvati z ranku do vechora na VELIKIJ REJH Vse sho viroshuvali vidpravlyali do Nimechchini Z vesni 1942 r nimci vidchuli silnu potrebu v robochih rukah Tomu molodih hlopciv i divchat vikom 15 20 rokiv stali vidpravlyati do Nimechchini Molod vikoristovuvali v silskomu gospodarstvi i na promislovih gospodarstvah Zhodnih prav tak zvani OSTARBAJTERI ne mali Yih obov yazok dobrosovisna bezkoshtovna pracya abo rozstril Harchuvannya i umovi prozhivannya vkraj pogani Z sil Kustivci Golubcha Moskalivka do Nimechchini nasilno bulo zabrano 115 hlopciv i divchat ne vsi voni povernulisya dodomu Bilshe 20 zaginulo na chuzhini Faktichno z pershih dniv okupaciyi na Polonshini pochinaye diyati radyanske pidpillya V m Polonnomu pidpilnu grupu ocholiv agronom Valchuk N M Grupa pidpilnikiv Timoshuka V I pererosla v partizanskij zagin yakij znishiv 18 vorozhih esheloniv Komandiru Timoshiku V I bulo prisvoyeno najvishu nagorodu zirku Geroya Radyanskogo Soyuzu Po selah rajonu diyala komsomolsko molodizhna grupa pid kerivnictvom Miliguli P G Pidpilniki veli rozvidku zbirali zbroyu boyepripasi medikamenti dlya partizanskih zagoniv Zdijsnyuvali diversiyi akti sabotazhu Psuvali nimecke majno rozpovsyudzhuvali radyanski listivki pidtrimuvali zv yazok z partizanskimi zagonami Za najmenshu pidozru do zv yazku z pidpilnikami partizanami nacisti rozstrilyuvali vsyu rodinu Uchasnikom partizanskogo ruhu ye nash odnoselchanin Ponyativskij Larik vin pidlitkom voziv moloko do m Polonnogo chastinu yakogo vdavalosya peredavati partizanam zbirav i peredavav takozh rozviduvalni dani V 1943 roci buv zaareshtovanij nacistami direktor Kustoveckoyi shkoli Gorbach nezabarom jogo rozstrilyali v m Shepetivka Na pochatku 1944 roku prijshlo dovgozhdanne vizvolennya U 20 chislah sichnya u navkolishnih selah pobuvala radyanska rozvidka Nimci diznalisya i vidchuvayuchi nastup Radyanskoyi Armiyi nakazali zhitelyam pokinuti domivki i vidstupati v napryamku Starokostyantinova Zabravshi ditej i hudobu lyudi pokinuli domivki V seli zalishilisya lishe nemichni stariki yaki ne mogli ruhatisya Lyudi prigaduyut sho v ti dni stoyali silni morozi a dorogi buli duzhe rozbiti nimeckoyu tehnikoyu i bolota na dorozi bulo po kolina a na polyah lezhav glibokij snig Kolona neshasnih napravilasya v napryamku sil Starokostyantinivskogo rajonu Nimeck zonderkomand esesivcya Popica prochisuvali sela i rozstrilyuvali vsih kogo znahodili a hati palili 28 sichnya 1944 roku soldati zonderkomandi v s Kustivci znajshli i rozstrilyali 16 starih lyudej yaki ne mogli jti v evakuaciyu cherez stan zdorov ya ce Mihalko Pinkas Mariya Nesteruk Andrij Matvijchuk Mikita Chabanyuk Solovej Rudyuk Roman Kravchuk Motrona Shevchuk Dem yan Konik Kornij Krikonyuk Fedosiya Pasichnik Ganna Chabanyuk Denis Tkachuk Ivan Pinkas Dem yan Zaturec i zhitel s Moskalivka yakij perehovuvavsya u svoyih rodichiv Petro Lafinchuk Strilyayuchi lyudej nacisti stali paliti budinki zgorilo 128 hat 5 bereznya 1944 roku rozpochalasya Proskurivsko Chernivecka operaciya V boyah za s Kustivci ta Golubcha vzyali uchast voyini 256 Chervonoprapornogo ordena Suvorova strileckogo polku 30 Chervonoprapornoyi Kiyivsko Zhitomirskoyi diviziyi V seli Golubcha pis lya zvilnennya buv rozmishenij 431 medsanbat 336 strileckoyi diviziyi Vichnij spokij znajshli na Kustoveckij zemli 58 soldativ ta oficeriv Radyanskoyi armiyi riznoyi nacionalnosti Pislya vijni ostanki voyiniv vizvoliteliv bulo perepohovano na centralnij sadibi kolgospu i zvedeno pam yatnik Voyinam vizvolitelyam Pravlinnya kolgospu svogo chasu vidililo koshti na budivnictvo pam yatnika voyinam odnoselchanam yaki zaginuli v roki Drugoyi Svitovoyi vijni Takim chinom kustiv yani vshanuvali i shanuyut pam yat pro 149 voyiniv zemlyakiv yaki ne povernulisya z frontiv Drugoyi svitovoyi vijni U 1982 roci bulo vidkrito Pam yatnij znak Spalenomu selu Povoyenni rokiNajvishi pokazniki buli dosyagnuti v 1957 roci zernovi 34 9 c ga cukrovi buryaki 400 c ga kartopli 230 c ga V comu zh 1957 roci na chest 40 richchya Zhovtnevoyi revolyuciyi za veliki uspihi v roboti grupu kolgospnikiv bulo nagorodzheno visokimi uryadovimi nagorodami Kovenyu Oleksiya Lavrentijovicha ordenom Lenina golova kolgospu Trohimchuk Lyubov medallyu Za doblestnyj trud doyarka Luk yanchuk Tetyanu ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora svinarka Guchok Grigoriya medallyu Za doblestnyj trud brigadir Rizhaka Andriya medallyu Za trudovuyu doblest brigadir traktornoyi brigadi V 1964 roci kolgosp im Lenina bulo perejmenovana na kolgosp Radyanska Ukrayina V 1967 roci znovu nagorodzheno grupu kolgospnikiv derzhavnimi nagorodami Bratasyuk M V ordenom Chervonogo Trudovogo Prapora brigadir Yurchuk Yevdokiyu Pilipivnu ordenom Znak Poshani agronom Kovenyu O L ordenom Znak Poshani golova k p Za visoki pokazniki u virobnictvi silskogospodarskoyi produkciyi za postijnu uchast u vistavci dosyagnen n g v m Moskva za pidsumkami socialistichnogo zmagannya kolgosp Radyanska Ukrayina dvichi bulo nagorodzheno Chervonim Praporom Yak vidznaku za dobrosovisnu robotu vsih kolgospnikiv kolgosp dobivsya prava mati vlasnij prapor k pu Radyanska Ukrayina V 1961 roci za rahunok vlasnih groshej bulo zaversheno budivnictvo velikogo silskogo Budinku Kulturi V toj chas podibnogo ne bulo ne tilki v rajoni a j v oblasti Pid kerivnictvom Koveni O L kolgosp zmicniv materialno tehnichnu bazu povnistyu zbuduvav gospodarski primishennya Kolgospniki zbuduvali vlasni zhitlovi budinki Yim dopomagalo pravlinnya kolgospu vidilyayuchi specialni koshti V lyutomu 1969 r pislya 20 rokiv golovuvannya v s Kustivci za osobistoyu zayavoyu Kovenyu O L bulo zvilneno z posadi golovi u zv yazku z vihodom na pensiyu Za rekomendaciyeyu rajkomu partiyi novim golovoyu kolgospu lyudi obrali Solonchuka Borisa Petrovicha 1938 r narodzhennya Jogo batko zaginuv na vijni tomu zarannya spiznav smak siritskogo hliba Pracyuyuchi z ditinstva buv bilshe golodnim yak sitim Vin v 1956 r zakinchiv desyatirichku i stav pracyuvati yizdovim riznorobochim Voseni 1956 r pravlinnya kolgospu napravilo pracovitogo i zdibnogo yunaka do Kiyivskoyi odnorichnoyi silskogospodarskoyi shkoli za specialnistyu tehnik sadivnik Pislya zakinchennya navchannya ocholiv sadovu a zgodom i ogorodnyu brigadi Na cij posadi vidznachivsya garnimi pokaznikami i v 1961 r pravlinnya kolgospu priznachaye Solonchuka B P zastupnikom golovi kolgospu z odnochasnim vikonannyam obov yazkiv sekretarya partijnoyi organizaciyi Vikonuyuchi obov yazki golovi kolgospu Radyanska Ukrayina Solonchuk B P prodovzhuvav zmicnyuvati materialno tehnichnu bazu k pu molochno tovarnu fermu naroshuvav virobnictvo m yasa i moloka provodiv blagoustrij sela Pid kerivnictvom Borisa Petrovicha bulo zbudovano Kustovecku serednyu shkolu na 560 uchniv Zbudovano svinovidgodivelnij kompleks na 4 000 goliv svinej U1980 r zaversheno budivnictvo dilnichoyi likarni na dva poverhi ta budinku dlya likariv U 1978 roci golovoyu kolgospu obrano Pisarchuka Borisa Grigorovicha yakij narodivsya 1952 roku v s Josipivka Starokostyantinivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti v bagatoditnij sim yi Na cij posadi Pisarchuk B G pracyuvav do 1982 roku Do obrannya zajmav posadu zastupnika Solonchuka B P Na moment priznachennya buv odnim iz najmolodshih kerivnikiv podibnih gospodarstv v URSR jomu bulo lishe 26 rokiv Pisarchuk B G zakinchiv Ukrayinsku silskogospodarsku akademiyu m Kiyiv ta otrimav specialnist vchenij agronom Za chas jogo roboti v gospodarstvi aktivno vprovadzhuyutsya novi ta progresivni tehnologiyi viroshuvannya cukrovih buryakiv ta inshih tehnichnih i zernovih kultur Pri comu Pisarchuk B G aktivno zaluchaye specialistiv gospodarstva do spivpraci iz naukovcyami Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu cukrovih buryakiv m Kiyiv Providni vcheni zaznachenogo naukovogo zakladu viyizhdzhayut do gospodarstva ta provodyat seminari i navchannya specialistiv rajonu ta oblasti Za period jogo kerivnictva znachno zmicnyuyetsya materialno tehnichna baza mashinno traktornogo parku a same tilki protyagom 1980 roku gospodarstvo pridbalo 8 kolisnih traktoriv 4 zernozbiralnih kombajni 6 vantazhnih avtomobiliv 2 trosovih lopati 2 buryakozbiralnih kompleksi 1 buryakozbiralnij samohidnij navantazhuvach yakogo na toj period v rajoni ne bulo u zhodnomu gospodarstvi Krim cogo pridbano veliku kilkist sivalok sadzhalok plugiv tosho Razom z cim rozroblyayetsya proektna dokumentaciya na budivnictvo majsterni dlya remontu tehniki ta avtoparku Slid vidmititi sho Pisarchukom B G vpershe v oblasti zaprovadzheno praktiku novu tehniku dlya roboti doruchati molodim specialistam z metoyu zakriplennya yih do zhittya u seli oskilki na starij tehnici molod pracyuvati ne bazhala ta viyizhdzhala do mist Razom z cim molodim lyudyam aktivno vidayutsya napravlennya na profnavchannya z nastupnim pracevlashtuvannyam Za kerivnictva Pisarchuka B G suttyevo pokrashuyetsya finansovij stan gospodarstva Iz zbitkovogo gospodarstvo staye rentabelnim Paralelno jde naroshuvannya pogoliv ya hudobi ta svinej V gospodarstvi utrimuyetsya blizko 6000 goliv svinej u tomu chisli 500 osnovnih svinomatok blizko 2500 VRH u tomu chisli 800 koriv tosho Pisarchukom B G organizovano aktivnu robotu po rekonstrukciyi i mehanizaciyi nayavnih primishen dlya utrimannya VRH ta svinej Pid jogo kerivnictvom gospodarstvo aktivno vkladaye koshti v pokrashennya socialnoyi infrastrukturi v seli vidkrivayetsya budinok pobutu provoditsya vodyane opalennya ta vidkrivayetsya yidalnya v likarni tosho 14 01 2019 roku Boris Grigorovich Pisarchuk pomer Pohovanij v m Polonne na Zabilinskomu cvintari U lyutomu 1982 r novim golovoyu kolgospu bulo obrano Vovka Viktora Vasilovicha Narodivsya v s Klimentiyivka Baranivskogo r nu v sim yi kolgospnikiv Pislya 8 klasiv postupiv v silskogospodarskij tehnikum u Rogachevi Volinskomu yakij zakinchiv u 1973 r U period 1980 1986 r r navchavsya u Kiyivskij silskogospodarskij Akademiyi Pid kerivnictvom Viktora Vasilovicha bulo zbudovano sklad mindobriva provedeno povnu rekonstrukciyu molochno tovarnoyi fermi v s Kustivci u s Golubcha zbudovano korivnik vvedeno v diyu KZS 20B EVM 065 a v s Moskalivka mashinno traktornij park Odnochasno u Kustivcyah rozpochali budivnictvo novoyi vulici dlya molodih specialistiv 5 budinkiv Bulo zrobleno remont Budinku kulturi rozpochali asfaltuvati vulici sela U lyutomu 1989 roku novim golovoyu kolgospu bulo priznacheno za zgodoyu kolgospnikiv Nagornogo Vasilya Vasilovicha Nagornij V V narodivsya 1 sichnya 1959 roku v s Brazhenci Polonskogo rajonu Pislya zakinchennya shkoli navchavsya v Kam yanec Podilskomu silskogospodarskomu instituti na fakulteti mehanizaciyi Jogo robocha kar yera rozpochalasya v ridnomu seli na posadi golovnogo inzhenera k pu Zhovten Z lipnya 1987 roku po sichen 1989 roku pracyuvav sekretarem partijnoyi komirki k pu Radyanska Ukrayina s Kustivci Nagornij V V prodovzhuvav buduvati zhitlovi budinki dlya kolgospnikiv v Kustivcyah i na Golubchi Pid jogo kerivnictvom bulo zbudovano dityachij sadok v s Kustivcyah Kustivci v roki nezalezhnosti Ukrayini24 serpnya 1991 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Akt pro nezalezhnist Ukrayini U vazhkij chas stanovlennya nezalezhnosti poshukiv novih shlyahiv gospodaryuvannya kolgosp ocholiv v lyutomu 1992 roci Komisaruk Valerij Vasilovich Komisaruk V V narodivsya v s Golubcha 1960 roku V 1976 roci pislya zakinchennya Kustoveckoyi serednoyi shkoli postupiv navchatisya v Bilocerkivskij silskogospodarskij institut na fakultet agronomiya Pislya zakinchennya institutu sluzhiv v armiyi z 1983 po 1984 rik Koli povernuvsya v selo pravlinnya kolgospu priznachaye Komisaruka golovnim agronomom Sogodni silskogospodarske tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Ukrayina odne z najkrashih v rajoni Tovaristvo maye v koristuvanni silskogospodarskih ugid 3 413 gektariv z nih ornoyi zemli 2 740 gektariv Ukrayina maye v dostatku vsyu silskogospodarsku tehniku ta prichipnij inventar 47 traktoriv 10 zernovih kombajniv 33 avtomobili Tovaristvo Ukrayina odne z gospodarstv rajonu sho povnistyu zbereglo pogoliv ya hudobi i prodovzhuye naroshuvati yiyi kilkist VRH 1894 goliv sho bilshe na 155 do 1999 roku 100ga 63 vrh Svinej 1320 goliv 100ga 57 Konej 90goliv STOV Ukrayina stabilno zabezpechuye vsyu hudobu kormami vlasnogo virobnictva Na umovnu golovu zagotovlyaye 25 4 cn kormovih odinic U 2000 roci vrozhajnist zernovih v serednomu stanovila 38 cn ga a valovij zbir 1 470 cn Bilshe yak v 1999 roci V 2000 r vsogo zibrano zernovih 53 688 centneriv Vrozhajnist cukrovih buryakiv stanovila 250 cn ga i rist valovogo zboru stanovit na 944 tonni bilshe yak u 1999 r M yasa virobili za 10 misyaciv 2000 r na 42 tonni bilshe yak v 1999 r Ochikuvani finansovi pributki za 2000 r stanovitimut 525 tisyach griven Rist valovogo virobnictva zris na 37 ochikuvana rentabelnist dorivnyuye 30 1 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Polonskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Polonskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Shepetivskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 923 99 35 rosijska 6 0 65 Usogo 929 100 NagorodzheniZa dobrosovisnu garnu robotu bagato kustiv yan bulo nagorodzheno visokimi uryadovimi nagorodami Radyanskogo Soyuzu ordenom V I Lenina ordenom Znak Poshani medal Za doblestnyj trud dvi medali z VDNG SRSR orden Trudovogo Chervonogo Prapora medal Za trudovuyu doblest medal Za dolgoletnij trud orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Znak Poshani bronzova medal z VDNG SRSR orden Trudovoyi Slavi medal Za trudovuyu doblest medal Za doblestnyj trud orden Znak Poshani medal Za doblestnyj trud medal Veteran truda orden Znak Poshani medal Za doblestnyj trud medal Veteran truda orden Trudovogo Chervonogo Prapora medal Za doblestnyj trud medal Veteran truda orden Znak Poshani medal Za doblestnyj trud medal Veteran truda orden Znak Poshani medal Za trudovuyu doblest medal Veteran truda PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Kustivci 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2014 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2019