Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 69 40 00 пн ш 37 35 00 сх д 69 66667 пн ш 37 58333 сх д 69 66667 37 58333 У Вікіпедії є статті про інші значе

Курськ (підводний човен)

Курськ (підводний човен)

Координати: 69°40′00″ пн. ш. 37°35′00″ сх. д. / 69.66667° пн. ш. 37.58333° сх. д. / 69.66667; 37.58333

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Курськ (значення).

А́томний підво́дний раке́тний кре́йсер К-141 «Курськ» — російський атомний підводний човен проєкту 949А «Антей» (позначення НАТО — Oscar-II). Човен затонув в Баренцовому морі 12 серпня 2000 року зі 118 членами екіпажу.

«Курськ»
К-141 «Курск»
image
Підводний човен К-186 «Омськ» класу Oscar-II подібний до «Курська»
Під прапором image
Спуск на воду 1994
Виведений зі складу флоту 2000
Сучасний статус розібраний на метал
Проєкт
Тип ПЧ ПЧАРК
Класифікація НАТО «Oscar-II»
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 15 вузли
Швидкість (підводна) 33 вузли
Робоча глибина занурення 420 м
Гранична глибина занурення 500 м
Автономність плавання 120 діб
Екіпаж 130 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 154 м
Ширина корпусу найб. 18,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 9,2 м
Водотоннажність надводна 14 700 т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння 		2x650-мм и 4x533-мм ТА
24 торпеди
Ракетне озброєння ПКР комплекс П-700 «Гранит»
24 ракеты ЗМ-45

«Курськ» був обладнаний крилатими ракетами П-700 «Граніт». Човен заклали в місті Сєверодвінську в 1992 році, спустили на воду в травні 1994 року, прийняли в експлуатацію 30 грудня 1994 року. З 1995 по 2000 рр. перебував у складі Північного флоту ВМФ Росії.

Побудова та служба

«Курськ» був закладений у 1992 р. в м. Северодвінську, Архангельської області. Належав до останніх човнів класу «Оскар -ІІ», був спроєктований ще за радянських часів. Довжиною 155 м, висотою в чотири поверхи, човен належав до найбільших підводних човнів у світі. Човен складався з зовнішньої оболонки і внутрішнього сталевого корпусу. Зовнішня сталева оболонка корпусу товщиною 8,5 мм мала великий нікель-хромовий склад та добрі антикорозійні властивості. Внутрішній корпус мав стінки товщиною 50,8 мм на відстані 2 м від оболонки. Човен також мав низький магнітний відбиток, який дозволяв йому уникати стеження за допомогою систем Виявлення Магнітних Аномалій (MAD).

«Курськ» належав до Північного флоту ВМФ Росії. Спуск на воду «Курська» був початком відродження Північного флоту після років занедбання і недостатнього фінансування. У 1999 році під час бойових дій НАТО проти Югославії брав участь у стеженні за 6-м флотом США в Середземному морі.

Нещасний випадок, який призвів до загибелі судна та екіпажу, стався під час навчань 2000 року у Баренцовому морі разом з чотирма іншими підводними човнами та флагманом флоту «Петром Великим».

Аварія

Докладніше: Катастрофа підводного човна Курськ

Навчання в Баренцовому морі, під час яких «Курськ» мав запустити 2 холості торпеди по атомному крейсерові «Петро Великий», почалися 12 серпня 2000 року. За офіційною версією, о 11:28 через проржавілу оболонку стався витік торпедного пального (пероксиду водню), яке вступило в реакцію з мідним та латунним покриттям торпедного апарату, що призвело до хімічного вибуху. Перший вибух зруйнував два відсіки поруч із торпедними установками. Внаслідок вибуху човен почав занурюватися і впав на морське дно, що разом з пожежею від першого вибуху призвело до значно більшого вибуху декількох торпед на борту. Вибух дорівнював потужності 3—7 тон ТНТ і спричинив струс земної поверхні силою 3,5 балів за шкалою Ріхтера. На щастя, у той момент атомні реактори вже відключилися і витоку ядерного палива чи ядерного вибуху не сталося.

Від другого вибуху в корпусі човна з'явився двометровий отвір, через який вода затопила більшість відсіків. 23 матроси, які пережили два вибухи, були в інших частинах човна і зібралися разом у 9-му відсіку під командуванням капітана-лейтенанта Дмитра Колесникова, який склав список присутніх. Деякі спеціалісти стверджували, що за нормальних умов екіпаж міг би врятуватися і випливти на поверхню в спеціальних костюмах через аварійні люки, однак невідомо, чи люки були пошкоджені, чи екіпаж відмовився від ризику, сподіваючись на швидке врятування. Через деякий час аварійне освітлення згасло. Екіпаж потерпав також від низьких температур на дні моря. Протягом декількох днів матроси використовували хімічні касети для регенерації вуглекислого газу в кисень, однак від контакту однієї з них з водою сталася пожежа, що призвело до знищення кисню в відсіку і смерті від асфіксії.

Реакція на трагедію

Інші кораблі на навчанні не помітили зникнення «Курська» одразу і сприйняли вибух як частину навчань. Тільки під вечір з'ясувалося, що зник зв'язок з підводним човном, і лише наступного ранку два рятувальні батискафи спустилися на місце аварії. Через погану погоду батискафи не могли пришвартуватися до «Курська» протягом трьох днів. Сполучені Штати і Велика Британія пропонували допомогу у врятуванні екіпажу, однак тільки 16 серпня 2000 р. уряд Росії погодився на допомогу британських і норвезьких рятувальних суден. 20 серпня британські підводники досягли «Курська», а саме 9-го відсіку, і встановили, що він вже був затоплений і нікого не залишалося в живих.

Незважаючи на дані про зникнення «Курська», одразу після аварії прес-центр Російського ВМФ надіслав факсове повідомлення до інформаційних агентств зі ствердженням, що на човні сталися «невеликі технічні проблеми». Урядові структури також намагалися применшити розмір катастрофи та пояснювали повільність з урятуванням екіпажу погодними умовами. Критиці піддавався не тільки уряд країни, але й Володимир Путін персонально. Невдоволення викликали кадри його відпочинку на Чорному морі через добу після аварії та його легковажні коментарі стосовно трагедії на ток-шоу з Ларрі Кінґом.

Через деякий час, восени 2001 р., нідерландська компанія здійснила підняття більшої частини корпусу «Курська» і відшвартувала його до найближчої російської військової бази. Більшість тіл загиблих були знайдені в човні і поховані з почестями. Члени екіпажу були посмертно нагороджені Орденом Мужності, а капітанові Геннадію Лячіну було присвоєне звання Героя Російської Федерації.

Навколо трагедії довгий час вирувало декілька конспірологічних теорій. Зокрема, деякі джерела стверджували, що вибух на човні стався під час випробування нової торпеди або вибуху одного з акумуляторів човна. Французький режисер Жан-Мішель Карре зняв документальний фільм про трагедію Курська, де розглядав можливість зіткнення «Курська» з іншим судном, очевидно, навіть американським, яке ніби шпигувало за навчаннями російського флоту. Також стверджувалося, що можливо човен був атакований американською торпедою. Серед інших неймовірних версій було припущення, що вибух на борту човна був скоєний старою міною часів Другої світової війни або смертником з Дагестану.

Екіпаж

image
меморіал у Севастополі
image
Частина обшивки корабля. Музей катастроф на водах. (Україна, Крим)

На підводному човні служило 18 севастопольців. У Севастополі на кладовищі Комунарів їм встановили меморіал, у центрі якого під списком і зображеннями є напис:

«Нехай цей пам'ятник буде свідченням нашої глибокої вдячності героям-підводникам, які віддали свої життя в ім'я служіння Батьківщині. Уряд Москви.»

У листопаді 2001 на міському кладовищі Севастополя були поховані: капітан-лейтенант Денис Пшеничников, фельдшер мічман Віталій Романюк, у грудні 2001 року — капітан II рангу Юрій Саблін і капітан III рангу Андрій Сілогава, у березні 2002 року — мічман Олексій Зубов. На Північній стороні — капітан-лейтенант Михайло Родіонов, у листопаді 2000 року — мічман Михайло Бочков.

Див. також

Джерела

  • Robert Moore (2002). A Time To Die: The Kursk Disaster. Bantam Books. .
  • Barany, Zoltan (2004). The Tragedy of the Kursk: Crisis Management in Putin's Russia. Government and Opposition 39.3, 476–503.
  • Truscott, Peter (2004): The Kursk Goes Down — pp. 154–182 of Putin's Progress, Pocket Books, London,

Посилання

  •  — «Кореспондент»
  •  — офіційний канал операції по підняттю «Курська»
  • Russian Navy — Secrets of the Kursk [ 19 квітня 2018 у Wayback Machine.]. Відео на Youtube.
  • Фотографії «Курська»
  • ckb-rubin.ru [ 15 лютого 2005 у Wayback Machine.] — Операція «Курськ»
  • «Героям-морякам „Курська“» [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.] — пам'яті загиблим морякам човна Курськ
  • Радіо Свобода: «Оно утонуло» — журналіст А.Королев про ювілей дезінформації російської пропаганди про "Курськ" [ 15 серпня 2014 у Wayback Machine.], 12.08.2014
  • Raising the Kursk - SMIT Salvage — підйом Курська. Документальне відео]

Примітки

  1. http://www.ng.ru/events/2000-11-29/1_kursk.html [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] «Курск»: взрыв торпед в результате столкновения, НГ 29.11.2000
  2. . Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 16 серпня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 69 40 00 pn sh 37 35 00 sh d 69 66667 pn sh 37 58333 sh d 69 66667 37 58333 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kursk znachennya A tomnij pidvo dnij rake tnij kre jser K 141 Kursk rosijskij atomnij pidvodnij choven proyektu 949A Antej poznachennya NATO Oscar II Choven zatonuv v Barencovomu mori 12 serpnya 2000 roku zi 118 chlenami ekipazhu Kursk K 141 Kursk Pidvodnij choven K 186 Omsk klasu Oscar II podibnij do Kurska Pid praporom Spusk na vodu 1994 Vivedenij zi skladu flotu 2000 Suchasnij status rozibranij na metal Proyekt Tip PCh PChARK Klasifikaciya NATO Oscar II Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 15 vuzli Shvidkist pidvodna 33 vuzli Robocha glibina zanurennya 420 m Granichna glibina zanurennya 500 m Avtonomnist plavannya 120 dib Ekipazh 130 osib Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 154 m Shirina korpusu najb 18 2 m Serednya osadka po KVL 9 2 m Vodotonnazhnist nadvodna 14 700 t Ozbroyennya Torpedno minne ozbroyennya 2x650 mm i 4x533 mm TA 24 torpedi Raketne ozbroyennya PKR kompleks P 700 Granit 24 rakety ZM 45 Kursk buv obladnanij krilatimi raketami P 700 Granit Choven zaklali v misti Syeverodvinsku v 1992 roci spustili na vodu v travni 1994 roku prijnyali v ekspluataciyu 30 grudnya 1994 roku Z 1995 po 2000 rr perebuvav u skladi Pivnichnogo flotu VMF Rosiyi Pobudova ta sluzhba Kursk buv zakladenij u 1992 r v m Severodvinsku Arhangelskoyi oblasti Nalezhav do ostannih chovniv klasu Oskar II buv sproyektovanij she za radyanskih chasiv Dovzhinoyu 155 m visotoyu v chotiri poverhi choven nalezhav do najbilshih pidvodnih chovniv u sviti Choven skladavsya z zovnishnoyi obolonki i vnutrishnogo stalevogo korpusu Zovnishnya staleva obolonka korpusu tovshinoyu 8 5 mm mala velikij nikel hromovij sklad ta dobri antikorozijni vlastivosti Vnutrishnij korpus mav stinki tovshinoyu 50 8 mm na vidstani 2 m vid obolonki Choven takozh mav nizkij magnitnij vidbitok yakij dozvolyav jomu unikati stezhennya za dopomogoyu sistem Viyavlennya Magnitnih Anomalij MAD Kursk nalezhav do Pivnichnogo flotu VMF Rosiyi Spusk na vodu Kurska buv pochatkom vidrodzhennya Pivnichnogo flotu pislya rokiv zanedbannya i nedostatnogo finansuvannya U 1999 roci pid chas bojovih dij NATO proti Yugoslaviyi brav uchast u stezhenni za 6 m flotom SShA v Seredzemnomu mori Neshasnij vipadok yakij prizviv do zagibeli sudna ta ekipazhu stavsya pid chas navchan 2000 roku u Barencovomu mori razom z chotirma inshimi pidvodnimi chovnami ta flagmanom flotu Petrom Velikim AvariyaDokladnishe Katastrofa pidvodnogo chovna Kursk Navchannya v Barencovomu mori pid chas yakih Kursk mav zapustiti 2 holosti torpedi po atomnomu krejserovi Petro Velikij pochalisya 12 serpnya 2000 roku Za oficijnoyu versiyeyu o 11 28 cherez prorzhavilu obolonku stavsya vitik torpednogo palnogo peroksidu vodnyu yake vstupilo v reakciyu z midnim ta latunnim pokrittyam torpednogo aparatu sho prizvelo do himichnogo vibuhu Pershij vibuh zrujnuvav dva vidsiki poruch iz torpednimi ustanovkami Vnaslidok vibuhu choven pochav zanuryuvatisya i vpav na morske dno sho razom z pozhezheyu vid pershogo vibuhu prizvelo do znachno bilshogo vibuhu dekilkoh torped na bortu Vibuh dorivnyuvav potuzhnosti 3 7 ton TNT i sprichiniv strus zemnoyi poverhni siloyu 3 5 baliv za shkaloyu Rihtera Na shastya u toj moment atomni reaktori vzhe vidklyuchilisya i vitoku yadernogo paliva chi yadernogo vibuhu ne stalosya Vid drugogo vibuhu v korpusi chovna z yavivsya dvometrovij otvir cherez yakij voda zatopila bilshist vidsikiv 23 matrosi yaki perezhili dva vibuhi buli v inshih chastinah chovna i zibralisya razom u 9 mu vidsiku pid komanduvannyam kapitana lejtenanta Dmitra Kolesnikova yakij sklav spisok prisutnih Deyaki specialisti stverdzhuvali sho za normalnih umov ekipazh mig bi vryatuvatisya i viplivti na poverhnyu v specialnih kostyumah cherez avarijni lyuki odnak nevidomo chi lyuki buli poshkodzheni chi ekipazh vidmovivsya vid riziku spodivayuchis na shvidke vryatuvannya Cherez deyakij chas avarijne osvitlennya zgaslo Ekipazh poterpav takozh vid nizkih temperatur na dni morya Protyagom dekilkoh dniv matrosi vikoristovuvali himichni kaseti dlya regeneraciyi vuglekislogo gazu v kisen odnak vid kontaktu odniyeyi z nih z vodoyu stalasya pozhezha sho prizvelo do znishennya kisnyu v vidsiku i smerti vid asfiksiyi Reakciya na tragediyuInshi korabli na navchanni ne pomitili zniknennya Kurska odrazu i sprijnyali vibuh yak chastinu navchan Tilki pid vechir z yasuvalosya sho znik zv yazok z pidvodnim chovnom i lishe nastupnogo ranku dva ryatuvalni batiskafi spustilisya na misce avariyi Cherez poganu pogodu batiskafi ne mogli prishvartuvatisya do Kurska protyagom troh dniv Spolucheni Shtati i Velika Britaniya proponuvali dopomogu u vryatuvanni ekipazhu odnak tilki 16 serpnya 2000 r uryad Rosiyi pogodivsya na dopomogu britanskih i norvezkih ryatuvalnih suden 20 serpnya britanski pidvodniki dosyagli Kurska a same 9 go vidsiku i vstanovili sho vin vzhe buv zatoplenij i nikogo ne zalishalosya v zhivih Nezvazhayuchi na dani pro zniknennya Kurska odrazu pislya avariyi pres centr Rosijskogo VMF nadislav faksove povidomlennya do informacijnih agentstv zi stverdzhennyam sho na chovni stalisya neveliki tehnichni problemi Uryadovi strukturi takozh namagalisya primenshiti rozmir katastrofi ta poyasnyuvali povilnist z uryatuvannyam ekipazhu pogodnimi umovami Kritici piddavavsya ne tilki uryad krayini ale j Volodimir Putin personalno Nevdovolennya viklikali kadri jogo vidpochinku na Chornomu mori cherez dobu pislya avariyi ta jogo legkovazhni komentari stosovno tragediyi na tok shou z Larri Kingom Cherez deyakij chas voseni 2001 r niderlandska kompaniya zdijsnila pidnyattya bilshoyi chastini korpusu Kurska i vidshvartuvala jogo do najblizhchoyi rosijskoyi vijskovoyi bazi Bilshist til zagiblih buli znajdeni v chovni i pohovani z pochestyami Chleni ekipazhu buli posmertno nagorodzheni Ordenom Muzhnosti a kapitanovi Gennadiyu Lyachinu bulo prisvoyene zvannya Geroya Rosijskoyi Federaciyi Navkolo tragediyi dovgij chas viruvalo dekilka konspirologichnih teorij Zokrema deyaki dzherela stverdzhuvali sho vibuh na chovni stavsya pid chas viprobuvannya novoyi torpedi abo vibuhu odnogo z akumulyatoriv chovna Francuzkij rezhiser Zhan Mishel Karre znyav dokumentalnij film pro tragediyu Kurska de rozglyadav mozhlivist zitknennya Kurska z inshim sudnom ochevidno navit amerikanskim yake nibi shpiguvalo za navchannyami rosijskogo flotu Takozh stverdzhuvalosya sho mozhlivo choven buv atakovanij amerikanskoyu torpedoyu Sered inshih nejmovirnih versij bulo pripushennya sho vibuh na bortu chovna buv skoyenij staroyu minoyu chasiv Drugoyi svitovoyi vijni abo smertnikom z Dagestanu Ekipazhmemorial u Sevastopoli Chastina obshivki korablya Muzej katastrof na vodah Ukrayina Krim Na pidvodnomu chovni sluzhilo 18 sevastopolciv U Sevastopoli na kladovishi Komunariv yim vstanovili memorial u centri yakogo pid spiskom i zobrazhennyami ye napis Nehaj cej pam yatnik bude svidchennyam nashoyi glibokoyi vdyachnosti geroyam pidvodnikam yaki viddali svoyi zhittya v im ya sluzhinnya Batkivshini Uryad Moskvi U listopadi 2001 na miskomu kladovishi Sevastopolya buli pohovani kapitan lejtenant Denis Pshenichnikov feldsher michman Vitalij Romanyuk u grudni 2001 roku kapitan II rangu Yurij Sablin i kapitan III rangu Andrij Silogava u berezni 2002 roku michman Oleksij Zubov Na Pivnichnij storoni kapitan lejtenant Mihajlo Rodionov u listopadi 2000 roku michman Mihajlo Bochkov Div takozhKURSK dokumentalna prigodnicka videogra polskoyi studiyi Jujubee pro tragichnu istoriyu pidvodnogo chovna Kursk Dizelni pidvodni chovni za tipami i krayinami Pidvodni chovni atomni za tipami i krayinami Spisok zatonulih atomnih pidvodnih chovnivDzherelaRobert Moore 2002 A Time To Die The Kursk Disaster Bantam Books ISBN 0 553 81385 4 Barany Zoltan 2004 The Tragedy of the Kursk Crisis Management in Putin s Russia Government and Opposition 39 3 476 503 Truscott Peter 2004 The Kursk Goes Down pp 154 182 of Putin s Progress Pocket Books London ISBN 0 7434 9607 8Posilannya Korespondent oficijnij kanal operaciyi po pidnyattyu Kurska Russian Navy Secrets of the Kursk 19 kvitnya 2018 u Wayback Machine Video na Youtube Fotografiyi Kurska ckb rubin ru 15 lyutogo 2005 u Wayback Machine Operaciya Kursk Geroyam moryakam Kurska 28 bereznya 2016 u Wayback Machine pam yati zagiblim moryakam chovna Kursk Radio Svoboda Ono utonulo zhurnalist A Korolev pro yuvilej dezinformaciyi rosijskoyi propagandi pro Kursk 15 serpnya 2014 u Wayback Machine 12 08 2014 Raising the Kursk SMIT Salvage pidjom Kurska Dokumentalne video Primitkihttp www ng ru events 2000 11 29 1 kursk html 30 grudnya 2013 u Wayback Machine Kursk vzryv torped v rezultate stolknoveniya NG 29 11 2000 Arhiv originalu za 8 serpnya 2009 Procitovano 16 serpnya 2011

Дата публікації:
Топ