Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́ктор Курмано́вич (26 листопада 1876, с. Велика Вільшаниця, нині Золочівська міська громада, Львівська область — 18 жовтня 1945, м. Одеса) — український військовий діяч, підполковник австро-угорської армії, генерал-чотар УГА, командир групи «Жовква», потім — групи «Північ» і І корпусу УГА.
| Віктор Курманович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-чотар | ||||||||||
 | ||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||
| Народження | 26 листопада 1876 с. Велика Вільшаниця, нині Золочівська міська громада, Львівська область | |||||||||
| Смерть | 18 жовтня 1945 (68 років) м. Одеса, нині Україна | |||||||||
| Військова служба | ||||||||||
| Приналежність |  Австро-Угорщина →  ЗУНР | |||||||||
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УГА 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» | |||||||||
| Формування | Дивізія СС «Галичина»(1-а Українська Дивізія УНА) | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна | |||||||||
| Командування | ||||||||||
| група «Жовква» група «Південь» Перший корпус УГА | ||||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||
| ||||||||||
 Курманович Віктор Йосипович у Вікісховищі | ||||||||||
)
Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Життєпис
Народився 26 листопада 1876 року в селі Велика Вільшаниця, нині Золочівський район, Львівська область, Україна (тоді Золочівського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї священика УГКЦ Йосипа Курмановича.
Батько віддав сина після закінчення п'ятого класу в гімназії до кадетської школи у Львові, звідки був скерований на навчання у військову академію. Після її закінчення він одержав призначення в Генеральний Штаб австрійської армії.
В час Першої світової війни потрапив у російський полон, проте в тюрмі він був не довго. Його обміняли за офіцера російської армії, що був в австрійському полоні. Після полону він опинився на передовій, в окопах, які стали ледь не його домівкою на довгі роки війни.
Він пройшов шлях від офіцера австро-угорської армії (підполковник (Oberstleutnant) з 1 лютого 1917) до генерала Галицької армії.
Після розвалу Австро-Угорської імперії він уже в рядах ЗУНР і в другій половині листопада 1918 р. полковник Курманович прибув до Тернополя (де був осідок Державного Секретаріату Військових справ) (військовий міністр) і йому наказано очолити північне крило вже українсько-польського фронту. Від грудня 1918 командував групою «Північ»: — сокальська, угнівська, белзька, равська, яворівська та янівська «партизанські» групи об'єдналися у військове з'єднання «Північ», встановивши український контроль над територією північніше Львова — Янова — Яворова, західніше Рави-Руської — Белза — Сокаля і до Волині. Пізніше він був підвищений у званні до генерала-четаря Галицької армії. Від лютого 1919 р. — Державний секретар військових справ УНР.
Кінцем квітня — початком травня 1919 року Головнокомандувач Галицької армії М. Омелянович-Павленко та начальник штабу В. Курманович подали рапорти про свою відставку, одначе Президент ЗОУНР Є.Петрушевич її не прийняв.
11 серпня 1919 для спільних дій об'єднаних сил українських армій сформовано Штаб Головного отамана (ШГО), який об'єднав штаб Дієвої армії та Начальну команду Галицької армії; начальником штабу став генерал М.Юнаків, квартирмейстером — представника УГА генерал В. Курманович, начальником оперативного відділу — референт Є.Петрушевича з військових питань, підполковник К. Долежаль.На початку 1920 р. УГА перестала існувати. Після ліквідації табору інтернованих частин УГА 1923 p. генерал поселився у Відні.
У міжвоєнні роки В. Курманович брав активну участь у громадсько-політичному житті української еміграції, діяльності військових організацій. Він тісно співпрацював з УВО і ОУН полковника Є. Коновальця, обирався членом Проводу Українських Націоналістів, заступником голови Української Національної Організації в Німеччині, був організатором багатьох заходів військової еміграції.
У роки Другої світової війни генерал був одним з активних організаторів створення української дивізії «Галичина».
Після закінчення Другої світової війни, у 1945 році радянська спецслужба заарештувала В. Курмановича і завезла до тюрми в місті Одеса.
Помер 18 жовтня 1945 в Одесі, нині Україна (тоді Українська РСР, СРСР) у лікарні внутрішньої тюрми НКВС.
Нагороди Австро-Угорщини
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (1917)
- Хрест Військових Заслуг 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Бронзова медаль «За військові заслуги»
- Військовий Хрест Карла
- Хрест «За вислугу років» 3-го класу
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест
- (Пам'ятний хрест 1912/13)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
Вшанування пам'яті
Примітки
- Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 листопада 2021.
- Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 102.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 120.(нім.)
- Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 482.
Джерела та література
- Науменко К. Курманович Віктор Йосипович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 525. — .
- Науменко К. Курманович Віктор Йосипович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Генерал Віктор Курманович [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Газета «Стрілець», 1919 рік, 23 липня.
- ЗУНР 1918—1923. Уряди. Постаті. Віктор Курманович [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Курманович Віктор [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 799. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi ktor Kurmano vich 26 listopada 1876 s Velika Vilshanicya nini Zolochivska miska gromada Lvivska oblast 18 zhovtnya 1945 m Odesa ukrayinskij vijskovij diyach pidpolkovnik avstro ugorskoyi armiyi general chotar UGA komandir grupi Zhovkva potim grupi Pivnich i I korpusu UGA Viktor Kurmanovich General chotarZagalna informaciyaNarodzhennya26 listopada 1876 1876 11 26 s Velika Vilshanicya nini Zolochivska miska gromada Lvivska oblastSmert18 zhovtnya 1945 1945 10 18 68 rokiv m Odesa nini UkrayinaVijskova sluzhbaPrinalezhnist Avstro Ugorshina ZUNRVid ZSZbrojni sili Avstro Ugorshini UGA 14 ta grenaderska diviziya Vaffen SS Galichina FormuvannyaDiviziya SS Galichina 1 a Ukrayinska Diviziya UNA Vijni bitviPersha svitova vijnaKomanduvannyagrupa Zhovkva grupa Pivden Pershij korpus UGANagorodi ta vidznakiOrden Zaliznoyi Koroni 3 stupenyaHrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Yuvilejna pam yatna medal 1898Yuvilejnij hrestPam yatnij hrest 1912 13 Vijskovij hrest Karla Avstro Ugorshina Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Pam yatna vijskova medal Avstriya Kurmanovich Viktor Josipovich u Vikishovishi Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi ZhittyepisGeneral UGA Viktor Kurmanovich v molodosti Narodivsya 26 listopada 1876 roku v seli Velika Vilshanicya nini Zolochivskij rajon Lvivska oblast Ukrayina todi Zolochivskogo povitu Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina v sim yi svyashenika UGKC Josipa Kurmanovicha Batko viddav sina pislya zakinchennya p yatogo klasu v gimnaziyi do kadetskoyi shkoli u Lvovi zvidki buv skerovanij na navchannya u vijskovu akademiyu Pislya yiyi zakinchennya vin oderzhav priznachennya v Generalnij Shtab avstrijskoyi armiyi V chas Pershoyi svitovoyi vijni potrapiv u rosijskij polon prote v tyurmi vin buv ne dovgo Jogo obminyali za oficera rosijskoyi armiyi sho buv v avstrijskomu poloni Pislya polonu vin opinivsya na peredovij v okopah yaki stali led ne jogo domivkoyu na dovgi roki vijni Vin projshov shlyah vid oficera avstro ugorskoyi armiyi pidpolkovnik Oberstleutnant z 1 lyutogo 1917 do generala Galickoyi armiyi Pislya rozvalu Avstro Ugorskoyi imperiyi vin uzhe v ryadah ZUNR i v drugij polovini listopada 1918 r polkovnik Kurmanovich pribuv do Ternopolya de buv osidok Derzhavnogo Sekretariatu Vijskovih sprav vijskovij ministr i jomu nakazano ocholiti pivnichne krilo vzhe ukrayinsko polskogo frontu Vid grudnya 1918 komanduvav grupoyu Pivnich sokalska ugnivska belzka ravska yavorivska ta yanivska partizanski grupi ob yednalisya u vijskove z yednannya Pivnich vstanovivshi ukrayinskij kontrol nad teritoriyeyu pivnichnishe Lvova Yanova Yavorova zahidnishe Ravi Ruskoyi Belza Sokalya i do Volini Piznishe vin buv pidvishenij u zvanni do generala chetarya Galickoyi armiyi Vid lyutogo 1919 r Derzhavnij sekretar vijskovih sprav UNR Kincem kvitnya pochatkom travnya 1919 roku Golovnokomanduvach Galickoyi armiyi M Omelyanovich Pavlenko ta nachalnik shtabu V Kurmanovich podali raporti pro svoyu vidstavku odnache Prezident ZOUNR Ye Petrushevich yiyi ne prijnyav Kurmanovich na balkoni budivli Golovnoyi Komandi pid chas provedennya II krayevogo z yizdu Karpatskoyi Sichi v Husti 19 lyutogo 1939 r 11 serpnya 1919 dlya spilnih dij ob yednanih sil ukrayinskih armij sformovano Shtab Golovnogo otamana ShGO yakij ob yednav shtab Diyevoyi armiyi ta Nachalnu komandu Galickoyi armiyi nachalnikom shtabu stav general M Yunakiv kvartirmejsterom predstavnika UGA general V Kurmanovich nachalnikom operativnogo viddilu referent Ye Petrushevicha z vijskovih pitan pidpolkovnik K Dolezhal Na pochatku 1920 r UGA perestala isnuvati Pislya likvidaciyi taboru internovanih chastin UGA 1923 p general poselivsya u Vidni U mizhvoyenni roki V Kurmanovich brav aktivnu uchast u gromadsko politichnomu zhitti ukrayinskoyi emigraciyi diyalnosti vijskovih organizacij Vin tisno spivpracyuvav z UVO i OUN polkovnika Ye Konovalcya obiravsya chlenom Provodu Ukrayinskih Nacionalistiv zastupnikom golovi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Organizaciyi v Nimechchini buv organizatorom bagatoh zahodiv vijskovoyi emigraciyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni general buv odnim z aktivnih organizatoriv stvorennya ukrayinskoyi diviziyi Galichina Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1945 roci radyanska specsluzhba zaareshtuvala V Kurmanovicha i zavezla do tyurmi v misti Odesa Pomer 18 zhovtnya 1945 v Odesi nini Ukrayina todi Ukrayinska RSR SRSR u likarni vnutrishnoyi tyurmi NKVS Nagorodi Avstro UgorshiniOrden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 1917 Hrest Vijskovih Zaslug 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami Bronzova medal Za vijskovi zaslugi Vijskovij Hrest Karla Hrest Za vislugu rokiv 3 go klasu Yuvilejna pam yatna medal 1898 Yuvilejnij hrest Pam yatnij hrest 1912 13 Pam yatna vijskova medal Avstriya z mechamiVshanuvannya pam yatiU Lvovi ye Vulicya Generala Kurmanovicha PrimitkiPro pravovij status ta vshanuvannya pam yati borciv za nezalezhnist Ukrayini u XX stolitti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 5 listopada 2021 Ranglisten des Kaiserlichen und Koniglichen Heeres 1918 Wien 1918 S 102 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1918 S 120 nim Ranglisten des Kaiserlichen und Koniglichen Heeres 1918 Wien 1918 S 482 Dzherela ta literaturaNaumenko K Kurmanovich Viktor Josipovich 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 525 ISBN 978 966 00 0855 4 Naumenko K Kurmanovich Viktor Josipovich 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X General Viktor Kurmanovich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Gazeta Strilec 1919 rik 23 lipnya ZUNR 1918 1923 Uryadi Postati Viktor Kurmanovich 24 veresnya 2015 u Wayback Machine PosilannyaKurmanovich Viktor 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 799 1000 ekz