Курильські протоки

Кури́льські прото́ки — 26 проток між окремими Курильськими островами, що поєднують Охотське море з Тихим океаном.

Курильські протоки
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Сахалінська область

Координати: 46°30′ пн. ш. 151°30′ сх. д. / 46.500° пн. ш. 151.500° сх. д. / 46.500; 151.500

1. Перша Курильська — між півостровом Камчаткою і островом Шумшу;
2. Друга Курильська — між островами Шумшу і Парамуширом;
3.  — між островом Парамуширом і островом Атласова;
4.  — між островом Парамуширом і групою Пташиних островів;
5. Лужина (Третя Курильська) — між островом Парамуширом та островом Анциферова;
6. Четверта Курильська — відокремлює острови Парамушир та Анциферова від островів і ;
7. Креніцина (Шоста Курильська) — між островами Онекотаном і ;
8. Екарма — між островами і ;
9. Протока Крузенштерна — між скелями і островом Райкоке;
10. Головніна — між островами Райкоке і Матуа;
11. Надії — між островами Матуа і ;
12. Среднього — між островами Расшуа і Ушиширом;
13. Рікорда — між островами Ушиширом і ;
14. Діани — між островами Кетоєм і ;
15. Бусоль — між островами Симуширм і ;
16. Сноу (Швидка) — між островами Чирпоєм і ;
17. Уруп — між островами Чирпоєм і Урупом;
18. Фриза — між островами Урупом і Ітурупом;
19. Катерини — між островами Ітурупом і Кунаширом;
20. Південно-Курильська — між островами Кунаширом і Хабомаєм;
21. Полонського — між островами та ;
22. Воєйкова — між островами Зеленим та Юрі;
23. Юрій — між островами Юрі та Анучина;
24. Танфільєва — між островами Анучина і Танфільєва;
25. Кунаширська (Немуро) — між островом Кунаширом та півостровом Сіретоко на острові Хоккайдо;
26. Зради — між островом Кунаширом та на острові Хоккайдо.

Здебільшого є затопленими сідловинами між вулканічними конусами. За малої протяжності ширина проток коливається від 1,8 км (Друга Курильська протока) до 74 км (протока Крузенштерна). Переважають глибини 80—500 м (у протоках Крузенштерна і Бусоль досягають 1764 м і 1468 м відповідно). У деяких (Друга Курильська протока) вони зменшуються до 10 м. Температура води у лютому — 0—2 °C, у серпні — 9—10 °C. У протоках спостерігаються сильні припливні течії зі швидкістю 2—12 км/год. Часті тумани. Судноплавними є Четверта Курильська, Крузенштерна, Бусоль, Уруп, Фриза і Катерини.

Література

• Курильские проливы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Курильские проливы // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 267.(рос.);
• Курильские проливы // Военно-морской словарь / В. Н. Чернавин. — Москва : Военное издательство, 1990. — С. 213. (рос.);
• , . Курильские проливы // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : ^[ru], 2009. — С. 94. — . (рос.)