Кура́ або Мтква́рі (груз. მტკვარი, вірм. Քուր, азерб. і тур. Kür) — найбільша річка Південного Кавказу. Впадає в Каспійське море, тече територією трьох держав: Туреччини, Грузії, Азербайджану. Частина басейну Кури (точніше її найбільшої притоки Аракс) також розміщена і на території Ірану та Вірменії. Довжина Кури становить 1364 км, площа басейну 188 тис. км².
Кура | |
---|---|
| |
40°50′00″ пн. ш. 42°49′12″ сх. д. / 40.8335540000277745776° пн. ш. 42.82013300002777356° сх. д. | |
Витік | Вірменське нагір'я |
• координати | 40°50′00″ пн. ш. 42°49′12″ сх. д. / 40.8335540000277745776° пн. ш. 42.82013300002777356° сх. д. |
• висота, м | 228 м |
Гирло | Каспійське море |
• координати | 39°17′11″ пн. ш. 49°25′40″ сх. д. / 39.28640000002777555° пн. ш. 49.42780000002777285° сх. д. |
Басейн | d |
Країни: | Туреччина, Грузія, Азербайджан |
Регіон | Ардахан Самцхе-Джавахеті Шида-Картлі Мцхета-Мтіанеті Тбілісі Квемо Картлі |
Довжина | 1.364 км |
Площа басейну: | 188 000 km² |
Середньорічний стік | 575 m³/s |
Притоки: | Діді-Ліахві, Ксані, Арагві, Алазані, Іорі, d, Храмі, Агстев, d, Аракс, Вере[d], d, d, d, d, d, Трту, Хаченаґет, Лехура, Каркар, d, d, Подкурок, Курекчай, Кюрак[d], d і d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Етимологія
Назва Кура походить від імені Курош, яке є перською вимовою імені перського короля Кіра Великого. У стародавніх західних документах ця річка була відома як Кірус. Назву Кура прийняли спочатку російські, а пізніше європейські картографи. У деяких визначеннях Європи, річка Кура визначає межу між Європою і Азією.
Географія
Свій початок річка бере на північному сході Туреччини, в провінції Карс, на Вірменському нагір'ї. Звідти вона тече через Грузію і Азербайджан в Каспійське море. У верхній частині, до міста Тбілісі, Кура тече на північний схід переважно серед ущелин (найвідоміша — Боржомська ущелина Боржомі), що чергуються з міжгірськими улоговинами і рівнинами; нижче Тбілісі річище місцями розбивається на гирла, долина річки розширюється: праворуч розташована , ліворуч — безводий . У Горі річка різко повертає на південний схід. Прийнявши зліва одну з найбільших приток — Алазані, річка тече серед сухого степу. У районі Мінгечауру перетинає скелясте пасмо Боздаг, вище за яку створена Мінгячевірська ГЕС і Мінгечаурське водосховище.
Нижче Мінгечаура Кура виходить на Кура-Араксинську низовину і має рівнинний характер, сильно меандрує, тече в низьких обвалованних берегах; річище подекуди випрямлене каналами. За 236 кілометрів від гирла Кура приймає свою найбільшу і останню притоку — річку Аракс. Інші, дрібніші, притоки втрачаються в степу і розбираються на зрошування. При впаданні в Каспійське море утворює невелику дельту площею 100 км².
Гідрографія
Живлення річки змішане: переважає снігове (36 %) і підземне (30 %), дощове становить близько 20 %, льодовикове 14 %. Середня річна витрата у грузино-турецького кордону близько 30 м³/сек, у Тбілісі 205 м³/сек, у Мінгечауру 402 м³/сек, в гирлі 575 м³/сек. Основна частина стоку навесні (60-69 %). Коливання рівня і витрат води нижче Мінгечауру визначаються режимом скидань з водосховища Мінгечаурської ГЕС. Стік наближається до природного тільки нижче впадіння Араксу. Вище Мінгечауру весняна повінь з кінця березня, найбільша у травні, іноді в червні; спад до кінця липня. Численні дощові паводки. Взимку рівні води стійкі. Вода відрізняється великою каламутністю (у нижнії течії коливається від 1.900 до 2.325 г/м³, стік наносів доходить до 21 млн тонн на рік), тому дельта висувається в море на 100 м на рік. Води Кури нижче Тбілісі інтенсивно розбираються для зрошування, каналом передаються для обводнення річки Аракс. На Курі є , , , Шамкірська ГЕС, Єникендська ГЕС, Мінгечаурська ГЕС; ряд ГЕС створено на притоках.
Найбільші притоки
Найбільшими притоками Кури є , Ксані, Аракс, Храмі і Алазані.
Господарське значення
У дельті Кури ловлять севрюгу, белугу, осетера, миногу, судака тощо. Сплав лісу проводиться з верхів’їв до Тбілісі. Судноплавна від гирла до Евлаху.
На Курі розташовані такі міста — Боржомі, Горі, Мцхета, Тбілісі, Руставі, Мінгечаур, Евлах, , Алі-Байрамли .
Кура в Азербайджані
Кура і Аракс — головні річки Азербайджану; вони протікають через Кура-Аракську долину. Річки, що безпосередньо впадають в Каспійське море починаються переважно на північно-східному схилі Головного Кавказу і Талашськіх гір і течуть через низовини Самур-Девечі і Лєнкорань. Сточище Кури (Мткварі) (86,000 км²) аж до з'єднання з річкою Аракс менше ніж у Араксу (101,937 км²). Але річка далі має назву Кура тому що рівень води Кури є удвічі вищий, ніж річки Аракс.
Див. також
Посилання
- . Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 30 жовтня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kura abo Mtkva ri gruz მტკვარი virm Քուր azerb i tur Kur najbilsha richka Pivdennogo Kavkazu Vpadaye v Kaspijske more teche teritoriyeyu troh derzhav Turechchini Gruziyi Azerbajdzhanu Chastina basejnu Kuri tochnishe yiyi najbilshoyi pritoki Araks takozh rozmishena i na teritoriyi Iranu ta Virmeniyi Dovzhina Kuri stanovit 1364 km plosha basejnu 188 tis km Kura40 50 00 pn sh 42 49 12 sh d 40 8335540000277745776 pn sh 42 82013300002777356 sh d 40 8335540000277745776 42 82013300002777356Vitik Virmenske nagir ya koordinati 40 50 00 pn sh 42 49 12 sh d 40 8335540000277745776 pn sh 42 82013300002777356 sh d 40 8335540000277745776 42 82013300002777356 visota m 228 mGirlo Kaspijske more koordinati 39 17 11 pn sh 49 25 40 sh d 39 28640000002777555 pn sh 49 42780000002777285 sh d 39 28640000002777555 49 42780000002777285Basejn dKrayini Turechchina Gruziya AzerbajdzhanRegion Ardahan Samche Dzhavaheti Shida Kartli Mcheta Mtianeti Tbilisi Kvemo KartliDovzhina 1 364 kmPlosha basejnu 188 000 km Serednorichnij stik 575 m sPritoki Didi Liahvi Ksani Aragvi Alazani Iori d Hrami Agstev d Araks Vere d d d d d d Trtu Hachenaget Lehura Karkar d d Podkurok Kurekchaj Kyurak d d i d Mediafajli u Vikishovishi Zlittya richok Aragvi i Mtkvari Kura Mcheta Richka Kura Mtkvari v Tbilisi Napivpustelnij landshaft bilya Vardzia EtimologiyaNazva Kura pohodit vid imeni Kurosh yake ye perskoyu vimovoyu imeni perskogo korolya Kira Velikogo U starodavnih zahidnih dokumentah cya richka bula vidoma yak Kirus Nazvu Kura prijnyali spochatku rosijski a piznishe yevropejski kartografi U deyakih viznachennyah Yevropi richka Kura viznachaye mezhu mizh Yevropoyu i Aziyeyu GeografiyaSvij pochatok richka bere na pivnichnomu shodi Turechchini v provinciyi Kars na Virmenskomu nagir yi Zvidti vona teche cherez Gruziyu i Azerbajdzhan v Kaspijske more U verhnij chastini do mista Tbilisi Kura teche na pivnichnij shid perevazhno sered ushelin najvidomisha Borzhomska ushelina Borzhomi sho cherguyutsya z mizhgirskimi ulogovinami i rivninami nizhche Tbilisi richishe miscyami rozbivayetsya na girla dolina richki rozshiryuyetsya pravoruch roztashovana livoruch bezvodij U Gori richka rizko povertaye na pivdennij shid Prijnyavshi zliva odnu z najbilshih pritok Alazani richka teche sered suhogo stepu U rajoni Mingechauru peretinaye skelyaste pasmo Bozdag vishe za yaku stvorena Mingyachevirska GES i Mingechaurske vodoshovishe Nizhche Mingechaura Kura vihodit na Kura Araksinsku nizovinu i maye rivninnij harakter silno meandruye teche v nizkih obvalovannih beregah richishe podekudi vipryamlene kanalami Za 236 kilometriv vid girla Kura prijmaye svoyu najbilshu i ostannyu pritoku richku Araks Inshi dribnishi pritoki vtrachayutsya v stepu i rozbirayutsya na zroshuvannya Pri vpadanni v Kaspijske more utvoryuye neveliku deltu plosheyu 100 km GidrografiyaZhivlennya richki zmishane perevazhaye snigove 36 i pidzemne 30 doshove stanovit blizko 20 lodovikove 14 Serednya richna vitrata u gruzino tureckogo kordonu blizko 30 m sek u Tbilisi 205 m sek u Mingechauru 402 m sek v girli 575 m sek Osnovna chastina stoku navesni 60 69 Kolivannya rivnya i vitrat vodi nizhche Mingechauru viznachayutsya rezhimom skidan z vodoshovisha Mingechaurskoyi GES Stik nablizhayetsya do prirodnogo tilki nizhche vpadinnya Araksu Vishe Mingechauru vesnyana povin z kincya bereznya najbilsha u travni inodi v chervni spad do kincya lipnya Chislenni doshovi pavodki Vzimku rivni vodi stijki Voda vidriznyayetsya velikoyu kalamutnistyu u nizhniyi techiyi kolivayetsya vid 1 900 do 2 325 g m stik nanosiv dohodit do 21 mln tonn na rik tomu delta visuvayetsya v more na 100 m na rik Vodi Kuri nizhche Tbilisi intensivno rozbirayutsya dlya zroshuvannya kanalom peredayutsya dlya obvodnennya richki Araks Na Kuri ye Shamkirska GES Yenikendska GES Mingechaurska GES ryad GES stvoreno na pritokah Najbilshi pritokiNajbilshimi pritokami Kuri ye Ksani Araks Hrami i Alazani Gospodarske znachennyaU delti Kuri lovlyat sevryugu belugu osetera minogu sudaka tosho Splav lisu provoditsya z verhiv yiv do Tbilisi Sudnoplavna vid girla do Evlahu Na Kuri roztashovani taki mista Borzhomi Gori Mcheta Tbilisi Rustavi Mingechaur Evlah Ali Bajramli Kura v AzerbajdzhaniKura i Araks golovni richki Azerbajdzhanu voni protikayut cherez Kura Araksku dolinu Richki sho bezposeredno vpadayut v Kaspijske more pochinayutsya perevazhno na pivnichno shidnomu shili Golovnogo Kavkazu i Talashskih gir i techut cherez nizovini Samur Devechi i Lyenkoran Stochishe Kuri Mtkvari 86 000 km azh do z yednannya z richkoyu Araks menshe nizh u Araksu 101 937 km Ale richka dali maye nazvu Kura tomu sho riven vodi Kuri ye udvichi vishij nizh richki Araks Div takozhMist Shoti ShalikashviliPosilannyaPortal Geografiya Arhiv originalu za 9 sichnya 2009 Procitovano 30 zhovtnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya