Острів Кунта Кінте (англ. Kunta Kinteh Island), раніше відомий як острів Джеймс (англ. James Island) і острів Св. Андрія (англ. St Andrew's Island) — невеликий укріплений острівець на річці Гамбія, приблизно за 30 км від місця її впадіння в Атлантичний океан. Внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Острів Кунта Кінте | |
---|---|
Kunta Kinteh Island | |
Вид на острів Кунта Кінте | |
Названий на честь | Яків Кеттлер і d |
Географія | |
13°19′03″ пн. ш. 16°21′41″ зх. д. / 13.317530000027776538° пн. ш. 16.36144000002778043° зх. д.Координати: 13°19′03″ пн. ш. 16°21′41″ зх. д. / 13.317530000027776538° пн. ш. 16.36144000002778043° зх. д. | |
Акваторія | Гамбія |
Група островів | d |
Площа | 0,0035 км² і 0,35 га |
Країна | |
Гамбія | |
(Адм. одиниця) | Північний Берег |
Населення | безлюдний |
Острів Кунта Кінте Острів Кунта Кінте (Гамбія) | |
Кунта Кінте у Вікісховищі |
Історія
Відкриття європейцями
Перша європейська згадка про острів датується травнем 1456 р., коли експедиція, споряджена португальським принцом Енріко Мореплавцем на чолі з італійськими дослідниками Альвізе Кадамосто та Антоніотто Узодімаре увійшла в гирло річки Гамбія і піднявшись близько 10 італійських миль (~15 км) вверх по течії пришвартувалася біля якогось острова. Одного з померлих моряків експедиції на ім'я Андреа було поховано на цьому острові, через що острів було названо на честь Св. Андрія. Сьогодні вважається, що островом, якому Кадамосто і Узодімаре дали назву Св. Андрія є інший острів в гирлі Гамбії, а саме сучасний Дог-Айленд, що знаходиться саме в 15 км від впадіння Гамбії в океан. Оскільки обидва острови залишались безлюдними, з часом назва острів Св. Андрія «перекочувала» на сусідній острів, ще на 15 км вище за течією — сучасний острів Кунта Кінте.
На північному березі річки Гамбія, навпроти острова Святого Андрія, у XV столітті було побудовано португальське поселення Сан-Домінго.
Курляндський період, 1651—1660
Хоча англійська корона надала острів двом окремим компаніям у 1588 і 1618 роках, перші європейські поселенці на острів прибули з Герцогства Курляндії та Семигалії, васальної держави Речі Посполитої. Курляндський флот шукав місця для колоній не тільки в Новому Світі (острів Тобаго), але і вздовж Західного узбережжя Африки. Герцогство також заснувала два інші колоніальні володіння в цьому районі — на острові Сент-Мері (сучасний Банджул) і форт Джилліфрі.
В 1651 році курляндський корабель Der Walfisch («Кит») стає на якір біля безлюдного острова в гирлі п'ятої за величиною ріки Африки — Гамбія. Острів, який сьогодні називається Кунта-Кінте, був захоплений, а офіційно викуплений у вождя місцевого племені. В цьому ж році поселенці побудували форт, який назвали форт Джейкоб на честь Якоба Кетлера, герцога Курляндського, з метою використовувати його як торгову базу. Курляндський військовий — майор Фок очолював перше поселення і керував будівництвом укріплень на острові Святого Андрія, які були побудовані відповідно до тогочасних правил військової техніки. Основна будівля мала форму прямокутника, а на кожному куті до неї прилягав трикутний бастіон. Однак форт не мав джерел водопостачання і був змушений покладатися на добру волю місцевого короля Барри, щоб продовжувати працювати.
Англо-французький період, 1661—1779
У 1661 році острів був захоплений англійцями, які дали йому назву Джеймс Айленд, а форту — Джеймс Форт на честь англійського короля Якова ІІ. Управляння островом було передане [en], яка використовувала острів як базу для вивозу з Західної Африки золота, слонової кістки і чорних невільників.
У 1695 році форт Джеймс був захоплений Францією. Після цього в англо-французькому протистоянні з залученням піратів форт декілька разів переходив з рук в руки, руйнувався і знову відновлювався. Був остаточно повернутий Англією в 1702 році. Між 1758 і 1779 рр. Гамбія входила до Британської Сенегамбії.
Після ухвалення Британською імперією в 1807 році Закону про скасування работоргівлі, британський уряд став тиснути на інші країни та нації, спонукаючи їх також припинити практику торгівлі рабами. З метою припинити рух кораблів работорговців всередину континенту, англійці спорудили по обидва боки гирла річки Гамбії неподалік від острова Кунта-Кінте два форта — Шестигарматний форт (1816 р.) та Форт Буллен (1826 р.), які сьогодні як один об'єкт з островом Кунта-Кінте включені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ці місця разом із самим островом були покинуті британцями в 1870 р.
Новітня історія
У 2003 році острів Джеймс разом з кількома іншими місцевими укріпленнями колоніального періоду включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
У 2011 році президентом Гамбії було прийняте рішення про офіційну зміну назви острова на Кунта Кінте, на честь [en], протагоніста антиколоніального роману «Коріння» (1976 р.) американського письменника Алекса Хейлі.
Галерея
-
-
-
- Руїни фортеці
-
Посилання
- http://whc.unesco.org/archive/advisory_body_evaluation/761rev.pdf [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- http://whc.unesco.org/en/list/761 [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Gray, J. M. (1940), ст.6
- Gray, J. M. (1940), ст.11
- Gray, J. M. (1940), ст.41
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 13 січня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . web.archive.org. 27 липня 2012. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 13 січня 2021.
Джерела
- Gray, J. M. (1940). A History of the Gambia. Cambridge: Cambridge University Press. (republished 2015).(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostriv Kunta Kinte angl Kunta Kinteh Island ranishe vidomij yak ostriv Dzhejms angl James Island i ostriv Sv Andriya angl St Andrew s Island nevelikij ukriplenij ostrivec na richci Gambiya priblizno za 30 km vid miscya yiyi vpadinnya v Atlantichnij okean Vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Ostriv Kunta KinteKunta Kinteh IslandVid na ostriv Kunta KinteNazvanij na chestYakiv Kettler i dGeografiya13 19 03 pn sh 16 21 41 zh d 13 317530000027776538 pn sh 16 36144000002778043 zh d 13 317530000027776538 16 36144000002778043 Koordinati 13 19 03 pn sh 16 21 41 zh d 13 317530000027776538 pn sh 16 36144000002778043 zh d 13 317530000027776538 16 36144000002778043AkvatoriyaGambiyaGrupa ostrovivdPlosha0 0035 km i 0 35 gaKrayina GambiyaAdm odinicyaPivnichnij BeregNaselennyabezlyudnijOstriv Kunta KinteOstriv Kunta Kinte Gambiya Kunta Kinte u VikishovishiIstoriyaVidkrittya yevropejcyami Persha yevropejska zgadka pro ostriv datuyetsya travnem 1456 r koli ekspediciya sporyadzhena portugalskim princom Enriko Moreplavcem na choli z italijskimi doslidnikami Alvize Kadamosto ta Antoniotto Uzodimare uvijshla v girlo richki Gambiya i pidnyavshis blizko 10 italijskih mil 15 km vverh po techiyi prishvartuvalasya bilya yakogos ostrova Odnogo z pomerlih moryakiv ekspediciyi na im ya Andrea bulo pohovano na comu ostrovi cherez sho ostriv bulo nazvano na chest Sv Andriya Sogodni vvazhayetsya sho ostrovom yakomu Kadamosto i Uzodimare dali nazvu Sv Andriya ye inshij ostriv v girli Gambiyi a same suchasnij Dog Ajlend sho znahoditsya same v 15 km vid vpadinnya Gambiyi v okean Oskilki obidva ostrovi zalishalis bezlyudnimi z chasom nazva ostriv Sv Andriya perekochuvala na susidnij ostriv she na 15 km vishe za techiyeyu suchasnij ostriv Kunta Kinte Na pivnichnomu berezi richki Gambiya navproti ostrova Svyatogo Andriya u XV stolitti bulo pobudovano portugalske poselennya San Domingo Kurlyandskij period 1651 1660 Hocha anglijska korona nadala ostriv dvom okremim kompaniyam u 1588 i 1618 rokah pershi yevropejski poselenci na ostriv pribuli z Gercogstva Kurlyandiyi ta Semigaliyi vasalnoyi derzhavi Rechi Pospolitoyi Kurlyandskij flot shukav miscya dlya kolonij ne tilki v Novomu Sviti ostriv Tobago ale i vzdovzh Zahidnogo uzberezhzhya Afriki Gercogstvo takozh zasnuvala dva inshi kolonialni volodinnya v comu rajoni na ostrovi Sent Meri suchasnij Bandzhul i fort Dzhillifri V 1651 roci kurlyandskij korabel Der Walfisch Kit staye na yakir bilya bezlyudnogo ostrova v girli p yatoyi za velichinoyu riki Afriki Gambiya Ostriv yakij sogodni nazivayetsya Kunta Kinte buv zahoplenij a oficijno vikuplenij u vozhdya miscevogo plemeni V comu zh roci poselenci pobuduvali fort yakij nazvali fort Dzhejkob na chest Yakoba Ketlera gercoga Kurlyandskogo z metoyu vikoristovuvati jogo yak torgovu bazu Kurlyandskij vijskovij major Fok ocholyuvav pershe poselennya i keruvav budivnictvom ukriplen na ostrovi Svyatogo Andriya yaki buli pobudovani vidpovidno do togochasnih pravil vijskovoyi tehniki Osnovna budivlya mala formu pryamokutnika a na kozhnomu kuti do neyi prilyagav trikutnij bastion Odnak fort ne mav dzherel vodopostachannya i buv zmushenij pokladatisya na dobru volyu miscevogo korolya Barri shob prodovzhuvati pracyuvati Anglo francuzkij period 1661 1779 Karta ostrovu Dzhejms i fortu Gambiya U 1661 roci ostriv buv zahoplenij anglijcyami yaki dali jomu nazvu Dzhejms Ajlend a fortu Dzhejms Fort na chest anglijskogo korolya Yakova II Upravlyannya ostrovom bulo peredane en yaka vikoristovuvala ostriv yak bazu dlya vivozu z Zahidnoyi Afriki zolota slonovoyi kistki i chornih nevilnikiv U 1695 roci fort Dzhejms buv zahoplenij Franciyeyu Pislya cogo v anglo francuzkomu protistoyanni z zaluchennyam pirativ fort dekilka raziv perehodiv z ruk v ruki rujnuvavsya i znovu vidnovlyuvavsya Buv ostatochno povernutij Angliyeyu v 1702 roci Mizh 1758 i 1779 rr Gambiya vhodila do Britanskoyi Senegambiyi Pislya uhvalennya Britanskoyu imperiyeyu v 1807 roci Zakonu pro skasuvannya rabotorgivli britanskij uryad stav tisnuti na inshi krayini ta naciyi sponukayuchi yih takozh pripiniti praktiku torgivli rabami Z metoyu pripiniti ruh korabliv rabotorgovciv vseredinu kontinentu anglijci sporudili po obidva boki girla richki Gambiyi nepodalik vid ostrova Kunta Kinte dva forta Shestigarmatnij fort 1816 r ta Fort Bullen 1826 r yaki sogodni yak odin ob yekt z ostrovom Kunta Kinte vklyucheni do spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Ci miscya razom iz samim ostrovom buli pokinuti britancyami v 1870 r Novitnya istoriya U 2003 roci ostriv Dzhejms razom z kilkoma inshimi miscevimi ukriplennyami kolonialnogo periodu vklyucheno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO U 2011 roci prezidentom Gambiyi bulo prijnyate rishennya pro oficijnu zminu nazvi ostrova na Kunta Kinte na chest en protagonista antikolonialnogo romanu Korinnya 1976 r amerikanskogo pismennika Aleksa Hejli GalereyaRuyini forteciPosilannyahttp whc unesco org archive advisory body evaluation 761rev pdf 19 veresnya 2011 u Wayback Machine http whc unesco org en list 761 24 grudnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiGray J M 1940 st 6 Gray J M 1940 st 11 Gray J M 1940 st 41 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2021 Procitovano 13 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya web archive org 27 lipnya 2012 Arhiv originalu za 27 lipnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2021 DzherelaGray J M 1940 A History of the Gambia Cambridge Cambridge University Press republished 2015 angl