«Кунгир-буга» (башк. «Ҡуңыр буға») — башкирський епос, пам'ятка усної народної творчості.
Опис
«Кунгир-буга» вперше записаний й опублікований у 1865 Р. Г. Ігнатьєвим в «Оренбурзьких губернських відомостях» (№ 32, с. 218—219).
Інші варіанти епосу були записані М. А. Бурангуловим, К. Мергеном, Г. Салямом та іншими. У 1969 році Р. З. Шакуров записав версію цього твору від сесена-оповідача М. Мірхайдарова з села Аскарово.
Усього зафіксовано понад 10 варіантів епосу, записаних в Башкортостані, Самарській і Оренбурзькій областях. Вони зберігаються в Науковому архіві УНЦ РАН.
Твір «Кунгир-буга» включають у цикл башкирських переказів про тварин («Акхак-кола», «Караюрга»). В епосі описується стародавнє вірування башкирів про священну тварину, що приносить щастя і благополуччя.
У цій епічній оповіді за допомогою образу бика уособлюється конфлікт між господарями і тваринами. Аналізуючи цей конфлікт, С. А. Галін приходить до висновку, що тут відображається сюжет боротьби між матріархальними, що відживають, і патріархальними відносинами, що зароджуються.
Сюжет
За своїм змістом «Кунгир-буга» належить до епічних сказань про священних тварин. Епос побудований на поетичній оповіді подорожі його героїні Уральським хребтом у пошуках зниклого стада корів.
Героїня епосу виходить заміж і їде далеко від рідного дому, отримавши в придане буру корову. Через кілька років телята цієї корови на чолі з Кунгир-бугою (Ҡуңыр буға в перекладі з башкирської«бик бурої масті») залишають землі і прямують у бік південних відрогів Уральських гір. Героїня епосу йде слідом за ними, окликаючи їх піснею «Кунгир-буги» — піснею про величну природу Уралу і діяння башкирських батирів. Спів періодично переривається закличними звуками, зверненими до Кунгир-буга — «Ҡуңыр буға, һау-һау». Вони нагадують заклинання, з якими в давнину зверталися до міфічних покровителів стада. Незабаром тварини приводять дівчину до будинку батьків.
З ім'ям Кунгир-буги пов'язують появу однойменної назви дороги («Ҡуңыр буға дзиги» — «Дорога Кунгир-буги»), яка пролягає від півдня на північ по Уральських горах. Вважається, що в давнину ця дорога використовувалася для пересування військ у разі вторгнення ворогів на башкирські землі.
Див. також
Література
- Башҡорт халыҡ ижады: Эпос. 1-се китап. Өфө, 1972.
- Башкирський народний епос. Передм. А. С. Мірбадалевої. М., 1977.
- Башкирська народна творчість. Т. 1. Епос. Уфа, 1987.
- Башҡорт халыҡ ижады. 3-сө тому. Эпос. Өфө, 1998.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 3 квітня 2018.
Посилання
- Шакур Р. Кунгыр-буга // Башкортостан: коротка енциклопедія. — Уфа: Наукове видавництво «Башкирська енциклопедія», 1996.
- Шакур Р. Стаття в Башкирській енциклопедії [ 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] (башк.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kungir buga bashk Ҡunyr buga bashkirskij epos pam yatka usnoyi narodnoyi tvorchosti Opis Kungir buga vpershe zapisanij j opublikovanij u 1865 R G Ignatyevim v Orenburzkih gubernskih vidomostyah 32 s 218 219 Inshi varianti eposu buli zapisani M A Burangulovim K Mergenom G Salyamom ta inshimi U 1969 roci R Z Shakurov zapisav versiyu cogo tvoru vid sesena opovidacha M Mirhajdarova z sela Askarovo Usogo zafiksovano ponad 10 variantiv eposu zapisanih v Bashkortostani Samarskij i Orenburzkij oblastyah Voni zberigayutsya v Naukovomu arhivi UNC RAN Tvir Kungir buga vklyuchayut u cikl bashkirskih perekaziv pro tvarin Akhak kola Karayurga V eposi opisuyetsya starodavnye viruvannya bashkiriv pro svyashennu tvarinu sho prinosit shastya i blagopoluchchya U cij epichnij opovidi za dopomogoyu obrazu bika uosoblyuyetsya konflikt mizh gospodaryami i tvarinami Analizuyuchi cej konflikt S A Galin prihodit do visnovku sho tut vidobrazhayetsya syuzhet borotbi mizh matriarhalnimi sho vidzhivayut i patriarhalnimi vidnosinami sho zarodzhuyutsya SyuzhetZa svoyim zmistom Kungir buga nalezhit do epichnih skazan pro svyashennih tvarin Epos pobudovanij na poetichnij opovidi podorozhi jogo geroyini Uralskim hrebtom u poshukah zniklogo stada koriv Geroyinya eposu vihodit zamizh i yide daleko vid ridnogo domu otrimavshi v pridane buru korovu Cherez kilka rokiv telyata ciyeyi korovi na choli z Kungir bugoyu Ҡunyr buga v perekladi z bashkirskoyi bik buroyi masti zalishayut zemli i pryamuyut u bik pivdennih vidrogiv Uralskih gir Geroyinya eposu jde slidom za nimi oklikayuchi yih pisneyu Kungir bugi pisneyu pro velichnu prirodu Uralu i diyannya bashkirskih batiriv Spiv periodichno pererivayetsya zaklichnimi zvukami zvernenimi do Kungir buga Ҡunyr buga һau һau Voni nagaduyut zaklinannya z yakimi v davninu zvertalisya do mifichnih pokroviteliv stada Nezabarom tvarini privodyat divchinu do budinku batkiv Z im yam Kungir bugi pov yazuyut poyavu odnojmennoyi nazvi dorogi Ҡunyr buga dzigi Doroga Kungir bugi yaka prolyagaye vid pivdnya na pivnich po Uralskih gorah Vvazhayetsya sho v davninu cya doroga vikoristovuvalasya dlya peresuvannya vijsk u razi vtorgnennya vorogiv na bashkirski zemli Div takozhZayatulyak i Hiuhilu AkbuzatLiteraturaBashҡort halyҡ izhady Epos 1 se kitap Өfo 1972 Bashkirskij narodnij epos Peredm A S Mirbadalevoyi M 1977 Bashkirska narodna tvorchist T 1 Epos Ufa 1987 Bashҡort halyҡ izhady 3 so tomu Epos Өfo 1998 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 22 lyutogo 2014 Procitovano 3 kvitnya 2018 PosilannyaShakur R Kungyr buga Bashkortostan korotka enciklopediya Ufa Naukove vidavnictvo Bashkirska enciklopediya 1996 Shakur R Stattya v Bashkirskij enciklopediyi 25 lyutogo 2014 u Wayback Machine bashk