Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кумбре В єха ісп Старий Пік місцевою kumbɾe bjeha гірський масив і діючий вулкан на острові Ла Пальма на Канарських остр

Кумбре-В'єха

Кумбре-В'єха

Кумбре-В'єха (ісп. Старий Пік, місцевою 'kumbɾe' bjeha) — гірський масив і діючий вулкан на острові Ла-Пальма на Канарських островах, Іспанія. Хребет Кумбре-В'єха розміщений приблизно в напрямку північ-південь і охоплює південні дві третини острова. Кілька вулканічних кратерів розташовані на вершині хребта та його боках, найвищий з них вулкан (1944 м). Він вивергався двічі у 20 столітті, у 1949 році (Volcán San Juan) і знову в 1971 році (). Останнє виверження почалося 19 вересня 2021 року і наразі триває.

Кумбре-В'єха
ісп. Cumbre Vieja
image
Кумбре-В'єха
28°34′ пн. ш. 17°50′ зх. д. / 28.567° пн. ш. 17.833° зх. д. / 28.567; -17.833
Країна image Іспанія
Регіон Санта-Крус-де-Тенерифе
Розташування Ла-Пальма, Канарські острови, Іспанія
Тип Стратовулкан
Висота 1944 м
Висота відносна 577 м
Виверження 2021 (діє)
image
image
Кумбре-В'єха
Кумбре-В'єха (Канарські Острови)
image Кумбре-В'єха у Вікісховищі

Вулканічна історія

Ла-Пальма — вулканічний океанський острів, розташований на Африканській плиті і наразі — разом із Тенерифе — одним із найбільш вулканічно активних із Канарських островів. Оскільки близько 125000 років тому (~125 ки), уся підземна вулканічна діяльність на Ла-Пальмі була пов'язана з Кумбрі-В'єха, з виверженням по всій довжині ~25 км хребта. Підводні дослідження показують, що Кумбре-В'єха продовжується на південь від Пунта-де-Фуенкалієнте («Точка гарячого джерела»), але жодна вулканічна активність, пов'язана з підводним розширенням, досі не спостерігається і не реєструється. Історичні виверження на Кумбре-В'єха відбувалися в 1470, 1585, 1646, 1677, 1712, 1949, 1971, та 2021 роках.

Детальне геологічне картографування показує, що розподіл та орієнтація вентиляційних отворів та живильних дайків у вулкані змінилися від системи потрійних рифтів (характерних для більшості вулканічних океанічних островів) до такої, що складається з єдиного рифту північ-південь. Існує гіпотеза, що ця структурна реорганізація є відповіддю на еволюціонуючі структури стресів, пов'язані з розвитком можливого розлому відколу під західним боком вулкана. Зіберт (1984) показав, що такі збої обумовлені вторгненням у розрив паралельних і субпаралельних стоків. Це призводить до того, що боки стають надто крутими, що неминуче призводить до того, що структура вулкана стає нестабільною, і може статися катастрофічний збій. Немає жодних доказів того, що ділянка рифту 1949 р. простягається у напрямку з півночі на південь за межі його поверхневого вираження, а також, що немає площини відшарування, що розвивається. Дослідження тривають.

Виверження 1949 року

image
Кратер дель Хойо-Негро, 2008

Початок виверження засвідчив пастух, який випасав свою отару овець на схилі Намброк (Бонеллі-Рубіо (1950) явно стверджує, що пастух пас тільки овець). Він злякався, почувши шуми, що виходили з вентиляційного отвору Дуразнеро, і вкрай занепокоївся, коли з вентиляційного отвору почав з'являтися матеріал. У стані паніки він втік із району і шукав притулку якомога далі від вентиляційного отвору. Єдиний сучасний опис виверження був опублікований в 1950 році одним із вчених — Хуаном Бонеллі-Рубіо, який був свідком виверження з перших рук і записав подробиці різних явищ, що відбувалися під час виверження. Усі інші опубліковані розповіді базуються на спостереженнях Бонеллі-Рубіо. Наступним звітом щодо виверження стала спільна публікація Ортіса та Бонеллі-Рубіо, опублікована в 1951 р. Воно значною мірою спиралося на спостереження Бонеллі-Рубіо, а також на аналіз різних явищ, пов'язаних із виверженням. Обидва звіті опубліковані іспанською мовою.

Виверження почалося 24 червня 1949 року, у день святого Іоанна, тому в іспанських текстах виверження згадується як la erupción del Nambroque o San Juan, що англійською мовою — «Виверження Намброку або вулкан Святого Іоанна». Під час виверження 1949 р. ерупційна діяльність була локалізована у трьох вентиляційних отворах — Дуразнеро, Ллано-дель-Банко та Хойо-Негро — легка [en] активність відбулася у вентиляційній шахті Дуразнеро. Лава була викинута з вентиляційних отворів Ллано-дель-Банко, тоді як у вентиляційній трубі Хойо-Негро відбулися лише легкі фреатомагматичні викиди. Тоді, 30 липня — в останній день виверження, лава вибухнула на тріщині та отворі Дуразнеро. Під час виверження 1 і 2 липня також сталися два сильних землетруси з розрахунковою інтенсивністю VIII за зміненою шкалою Меркаллі, за підрахунками, епіцентр був поблизу Джеді. Після землетрусів був зафіксований розлом завдовжки приблизно півтора кілометра. Його можна було простежити до вентиляційних отворів Хойо-Негро та Дуразнеро, загальною довжиною близько двох з половиною кілометрів або приблизно 1/10 від відкритої довжини Кумбре-В'єха, а частини західної половини хребта Кумбре-В'єха, очевидно, пересувалися 1 метр збоку і 2 метри вниз до Атлантичного океану. Лише поблизу вентиляційних отворів Дуразнеро та Хойо-Негро вертикальне зміщення сягнуло приблизно 4 метрів. Станом на 2009 рік, розлом все ще видно і має такі ж розміри, зареєстровані в 1949 році.

image
Лавове озеро Ла-Мальфорада з Монтанья-дель-Фрайле, на задньому плані вулкан Десеада

Графік виверження, згідно з Бонеллі-Рубіо, такий: перша повідомлена сейсмічна активність була відзначена на південному краю Кальдери де Табурієнте 23 липня 1936 р. Близько 23:30 (23.30) за місцевим часом, з подальшою активністю, зазначеною протягом наступних двох днів. Протягом наступних років періодично відбувалася сейсмічна активність, але через відсутність обладнання для моніторингу єдині повідомлення — це ті, які були записані в засобах масової інформації. Потім близько 09:00 (за місцевим часом) 24 червня 1949 р. відкрився вентиляційний отвір Дуразнеро з легкою вибуховою активністю, виділенням газів та гірських порід; з вибуховою діяльністю, що триватиме таким чином до 6 липня. Під час цієї фази 1 липня і знову 2 липня стався сильний землетрус із розрахунковою інтенсивністю VIII за зміненою шкалою Меркаллі. Відвідування регіону вершини виявили тріщину близько 1,5 км (~ 1 миля) завдовжки, що простягалася у північному напрямку від Хойо-Негро («Чорна діра») і близько 1 км (~ 0,5 милі) на південь до вентиляційного отвору Дуразнеро загальною довжиною близько 2,5 км (~ 1,6 милі), (ця тріщина є предметом досліджень та гарячих дискусій щодо того, чи вказує вона на початковий збій західного боку, чи ні). Пізніше аналіз розмістив епіцентр на північ від селища Джеді. Вивергальна діяльність у вентиляційному отворі Дуразнеро припинилася 6 липня, і тривала лише дегазація. Ніякої вибухової діяльності 7 липня не відбулося. 8 липня вивергальна діяльність розпочалася у вентиляційних отворах Ллано-дель-Банко — близько 4 км (~ 2,8 милі) на північ від вентиляційного отвору Дуразнеро, коли лава вивергалася і стікала західним боком. Вентиляційні отвори поступово відкриваються вгору по баранками (яр), утворюючи ряд пеленгів (по діагоналі пліч-о-пліч), вентиляційні отвори. 10 липня потік лави на захід із вентиляційних отворів Ллано-дель-Банко досяг узбережжя в Пуерто-де-Наос і ввійшов до Атлантичного океану, утворюючи дельту лави, швидкість якої оцінюється в ~ 14 метрів (приблизно 46 футів) за секунду. 12 липня в Хойо-Негро (Чорна діра) розпочалася легка вибухова діяльність із викидами порід, випарів та деякою фреатомагматичною активністю, що свідчить про те, що виверження зіткнулося з підземними водами. Діяльність у Хойо-Негро припинилася 22 липня, але тривала у вентиляційних отворах Ллано-дель-Банко до 26 липня. Лише залишкова активність фумарол та теплові викиди відбувалися тоді до 30 липня, коли вентиляційний отвір і тріщина Дуразнеро знову активувалися. Потім лава витікала з отвору та тріщини Дуразнеро, заповнюючи сусідній кратер Ель-Фрайле і створюючи озеро з лави. Згодом воно перелилося, і лава потекла зі східного боку до океану. Нарешті вона зупинилася приблизно за 30 метрів від океану. Також пізніше, 30 липня, уся еруптивна діяльність припинилася, і лише залишкова фумарольна діяльність тривала до 4 серпня; після цього були лише теплові викиди. За оцінками, під час виверження було вивергнуто приблизно 60 мільйонів кубометрів лави.

Індекс вибухонебезпечності вулканів

Стиль виверження коливався від ефузивного — з легкою вибухонебезпечністю у вентиляційних отворах Дуразнеро та Ллано-дель-Банко до м'яко вибухового у вентиляційному отворі Хойо-Негро і був у . Тому його класифікують як індекс вулканічної вибуховості (VEI) 1 або 2.

Землетруси 1 і 2 липня 1949 року

Вважається, що процес створення землетрусів 1 і 2 липня був зумовлений тиском, викликаним зростаючою нагрітою магмою водою, що потрапила у тіло вулкана. Навряд чи вода, яка застрягла, може випаровуватися через значний тиск. Постулюється те, що вода була нагріта до точки, коли вона не могла поглинати подальшу теплову енергію у наявному просторі. Постійне нагрівання вимагало, щоб вода продовжувала розширюватися, і єдиний спосіб це зробити — це зрушити боки вулкана. Це спричинило два землетруси, про які повідомлялося, що сталися під час виверження разом із розвитком тріщини.

Те, що застрягла (всередині вулкану) вода не випаровується, свідчить відсутність фреатомагматичних вибухів, за винятком слабовибухової вивержувальної активності, яка відбулася у вентиляційній трубі Хойо-Негро з 12 по 22 липня: пара, що вибухонебезпечно виривається з землі, часто є попередником вулканічною діяльності. Подальшим доказом того, що випаровування не відбулося, є те, що коли Рубіо Бонеллі наступного дня відвідав розлом, новостворена тріщина «…Не виділяла випарів, туману, пари, попелу, лави чи інших матеріалів…» Фактично жодного разу під час або після цього не повідомлялося про парову або фреатомагматичну активність. Це підкріплює твердження, що вода, що потрапила до вулкану, ніколи не випаровувалася, що вони робили б, якби тиск впав достатньо, щоб перегріта вода перетворювалась на пару. Лише в Хойо-Негро відбулася якась фреатомагматична активність. На відміну від північного сектору острова, Кумбре-В'єха «сухий». На відміну від північного сектору, немає водних галерей, і тому малоймовірно, що землетрус був спричинений — як стверджують Дей та ін.; за рахунок перегрівання води підйомом магми. Дослідження тривають.

Через відсутність на острові обладнання для сейсмічного моніторингу, окрім повідомлень у засобах масової інформації, не існує жодних записів про будь-яку сейсмічну активність, що сталася до, під час синтезу чи після виверження. Тому будь-які твердження щодо сейсмічної активності ґрунтуються на особистому спостереженні і можуть бути недостовірними.

Виверження 1971 року

Виверження 1971 року сталося в південній частині Кумбре-В'єха на отворі . Виверження було переважно . Вибухнула також лава. Сейсмічна активність дійсно мала місце до виверження 1971 року та під час нього, але не була такою, що була пов'язана із виверженням 1949 року. Залишкові теплові викиди тривають.

Виверження 2021 року

11 вересня 2021 року під Кумбре-В'єхою розпочався землетрус. Він повільно мігрував на поверхню, землетруси магнітудою до 3,5 балів і понад 20 000 зафіксовано за тиждень. 19 вересня о 15.15 за місцевим часом вулкан почав вивергатися в Кабеса-де-Вака в горах Монтанья-Рахада, у районі Лас-Манчас муніципалітету Ель-Пасо. Було оголошено жовтий рівень попередження, яке охопило 35 000 осіб у ​​муніципалітетах Лос-Льянос-де-Арідане, Фуенкальєнте, Ель-Пасо та Вілья-де-Масо, згодом піднялися до найвищого рівня — червоного — через виверження. Очікується, що з району буде евакуйовано близько 5 тисяч людей.

Потенційні мегацунамі

image
Супутникове фото Ла-Пальми, Канарські острови (північ внизу праворуч). Кратер у центрі — Кальдера де Табурієнте. Кумбре-В'єха — це хребет на південь (угорі ліворуч) від кальдери, а між ними — Кумбре-Нуева.

Дей та ін. (1999) вказує, що Кумбре-В'єха може бути на початкових стадіях вибуху. Автори статті також сказали, що геологічний розвиток Ла-Пальми зазнав змін через південну міграцію гарячої точки та розпад попередніх вулканів. Після цього розвинулася система трійчастих рифтів, що призвела до припинення вулканічної діяльності, пов'язаної з двома рукавами — північно-західним та північно-східним. Причини можна лише припускати. Це призвело до того, що південний рукав — Кумбре-В'єха став єдиним місцем вулканічної діяльності. В результаті вони припустили, що західний бік може перебувати на початкових стадіях вибуху.

У жовтні 2000 року Британська телерадіомовна корпорація (ВВС) зробила програму під назвою «мегацунамі: Хвиля руйнування», яка припускала, що майбутній вибух західного боку Кумбре-В'єха може спричинити мегацунамі.

18 квітня 2013 року ВВС зробила наступну програму під назвою Чи змогли б ми пережити мегацунамі? Програма була подана у стилі «останні новини». Вона намалювала сценарій, за якого західний бік Кумбре-В'єха обвалився, а початкова хвиля мала амплітуду близько 1000 метрів. Програма використовувала комп'ютерну графіку, щоб подати сюжетну лінію, засновану на гіпотезі. Програма взяла інтерв'ю в кількох наукових працівників, щоб надати достовірності історії. Один вчений стверджував: «Це правдива історія — тільки вона ще не сталася!»

Дей та ін.(1999), Ward and Day (2001) та Ward and Day (2005) висувають гіпотезу, що під час виверження на якусь майбутню дату західна половина Кумбре-В'єха — приблизно 500 км 3 (5x1011 м 3) з розрахунковою масою 1,5 трильйона метричних тонн катастрофічно вибухне під час масового гравітаційного зсуву і ввійде в Атлантичний океан, породжуючи так зване мегацунамі. Уламки продовжуватимуть рухатися по дну океану у вигляді . Комп'ютерне моделювання показує, що результуюча початкова хвиля може сягнути локальної амплітуди (висоти) понад 600 метрів (2 000 фут) і початкова висота від піку до піку приблизно до 2 кілометри (1 миля) і рухатиметься зі швидкістю близько 720 кілометрів за годину (450 миля/год) (приблизно швидкість реактивного літака), що затопить африканське узбережжя приблизно за одну годину, південне узбережжя Британських островів приблизно за 3,5 години та східне узбережжя Північної Америки приблизно за шість годин, до цього часу хвиля спаде у ряд менших, кожна приблизно 30 метрів (100 фут) до 60 метрів (200 фут) заввишки. Вони можуть зростати до декількох сотень метрів у висоту і перебувати за декілька кілометрів один від одного, зберігаючи при цьому свою початкову швидкість. Моделі Дей та ін.;(1999), Ward and Day (2001), припускають, що подія може затопити до 25 кілометрів (16 миля) всередині країни. Якщо модель правильна, то такий масштаб затоплення сильно пошкодить або зруйнує міста уздовж усього північноамериканського східного узбережжя, включаючи Бостон, Нью-Йорк, Маямі та багато інших міст поблизу узбережжя Атлантичного океану.

Однак існують суперечки щодо загрози, яку являє Кумбре-В'єха. Сучасні ознаки свідчать про те, що останні зсуви могли бути поступовими, а отже, можливо, не викликали цунамі, якщо вони не збільшилися. Дослідження можливих місцевих «мегацунамі» на Гавайських островах проводять відмінність між періодами хвиль цунамі, викликаних зсувами, і землетрусами в зоні субдукції, стверджуючи, що подібний зсув на Гаваях не поставить під загрозу азіатські чи північноамериканські берегові лінії.

Обстеження сонаром навколо багатьох вулканічних океанічних островів, включаючи Канарські острови, Гаваї, Реюньйон тощо, показали картини потоків уламків на морському дні. Багато з цих уламків тече близько 100 кілометрів (62 миля) завдовжки і до 2 кілометри (1,24 миля) завширшки, містять мегаблоки, змішані з дрібнішими уламками. Потоки уламків зараз вважаються нормальним процесом, коли вулкан скидає деяку частку надлишку матеріалу і тим самим робить себе більш стабільним. Відомо також, що вони трапляються на всіх вулканах на суходолі, в морі або під ним.

Мур (1964) був першим геологом, який інтерпретував такі особливості, зображені на батиметричній карті ВМС США. Графік показав дві особливості, які, здається, походять із гавайських островів Оаху та Молокаї.

Мосс та ін.;(1999) повідомляв, що західний бік Ла-Пальми є статичним, і немає жодних ознак його переміщення з 1949 року, що підтверджує розміри, надані Бонеллі-Рубіо (1950).

Карраседо та ін.;(2001) стверджують, що вони вважають тріщину поверхневим виразом, який має поверхневий і неактивний характер. Вони також вказують на те, що за нею слід проводити моніторинг, але враховують ймовірність того, що вулкан є нестабільним, оскільки майже не існує.

Товариство цунамі (2002) стверджує, що модель, яку використовували Дей та ін.;(1999) та Ворд і Ден (2001), та Ворд і Ден (2005) неправильні. Вони попередили про твердження Дей та ін. і Ворд і Дей, де зазначається, що немає жодних доказів того, що мегацунамі було створено внаслідок провалу вулканічного тіла.

Ворд і Дей (2003) повідомляли про єдине задокументоване руйнування вулканічного острова — острова , що стався 13 березня 1888 року. Приблизно 5x109 м3 (6,5x109 куб. м) матеріалу — приблизно на два порядки менше заявленої маси Кумбре-В'єха — спричинило зсув, який увійшов в океан і створив цунамі, спрямоване на захід. Цунамі затопило прилеглі острови і, можливо, забрало життя декількох сотень людей. За словами Кука, руйнування було завдано островам за кілька сотень кілометрів від острова Ріттер. Немає даних про затоплення, що трапляються на трансокеанічних відстанях. Свідками цунамі стали кілька європейців, які мешкали на багатьох островах.

Мерті та ін.;(2005) стверджують, що транс-океанічне цунамі генерувати в басейні Атлантичного океану практично неможливо, що, якщо це вірно, підтверджує роботу багатьох інших дослідників про те, що провал західного боку навряд чи Кумбре-В'єха створить «мегацунамі».

Перес-Торрадо та ін.;(2006) вказує на те, що морські відкладення розташовані між 41 та 188 метрів (135 та 617 фут) над рівнем моря в долині Агаете на Гран-Канарії в результаті, коли ~3x1010 м3 (3,9x1010 куб. м) — на порядок менше, ніж у моделей Дей та ін .;(1999), Ворд і Дей, (2001); і Ворд і Дей, (2005), — вулканічний матеріал зруйнувався, утворивши Гюймарську долину на Тенерифе ~830 ка і породжуючи цунамі. Вони вказують, що цей колапс є єдиним достовірним джерелом, а також повідомляють, що немає жодних ознак того, що цунамі поширилося за межі Гран-Канарії. Ці відкладення датуються від 32 000 до 1 750 000 років тому.

Учені з TU Delft у Нідерландах повідомили у 2006 році, що частина західного боку Кумбре-В'єха, яка вважалася потенційно невдалою та впала в Атлантичний океан для створення гіпотетичного мегацунамі в Ла-Пальмі, була занадто мала за масою та обсягом, і надто стабільна, щоб відколотися протягом наступних 10 000 років.

У документі 2008 року розглянуто цей найгірший сценарій, наймасштабніший зсув, який міг трапитися (хоча малоймовірний і, ймовірно, зараз неможливий із сучасною геологією). Вони виявляють висоти хвиль у діапазоні від 10 до 188 метрів (33 до 617 фут) на самих Канарських островах. Але хвилі заважають і розсіюються, виходячи в Атлантику. Вони прогнозують висоту 40 метрів (131 фут) для деяких сусідніх острівних систем. Найгірші наслідки для континентів на півночі Бразилії (13,6 метра (45 фут)), Французька Гвіана (12,7 метра (42 фут)), Середньоатлантичні Сполучені Штати (9,6 метра (31 фут)), Західна Сахара (найбільший прогноз на 37 метрів (121 фут)) і Мавританії 9,7 метра (32 фут)). Це не настільки велике значення, щоб вважати його мегацунамі, з найвищим прогнозом щодо Західної Сахари, порівнянним з японським цунамі, тому це буде лише мегацунамі локально в середині Атлантичного океану.

Примітки

  1. Spanish scientists say the volcano on La Palma island in the Canary Islands Atlantic archipelago has erupted. Barcelona, Spain. Associated Press. 19 вересня 2021. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  2. Volcan de la Deseada, Spain. [d], (англ.). Процитовано 22-09-2021.
  3. Carracedo, J.C. 1996.
  4. Carracedo, J. C. (Juan Carlos) (26 травня 2016). The geology of the Canary Islands. Amsterdam, Netherlands. ISBN . OCLC 951031503. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  5. Carracedo, J. C; 1994.
  6. Carracedo, J. C; 1999.
  7. Day, S. J; Carracedo, J. C; Guillou, H. & Gravestock, P; 1999. Recent structural evolution of the Cumbre Vieja volcano, La Palma, Canary Islands: volcanic rift zone re-configuration as a precursor to flank instability. J. Volcanol. Geotherm Res. 94, 135–167.
  8. Ward, S. N; & Day, S. J; 2001. Cumbre Vieja Volcano; potential collapse and tsunami at La Palma, Canary Islands. Geophys. Res. Lett. 28-17, 3397–3400. http://www.es.ucsc.edu/~ward/papers/La_Palma_grl.pdf [Архівовано 12 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  9. Siebert, L; 1984.
  10. Bonelli-Rubio, J. M; 1950. Contribucion al estudio de la erupcion del Nambroque o San Juan. Madrid: Inst. Geografico y Catastral, 25 pp.
  11. Ortiz, J. R., & Bonelli Rubio, J. M; 1951.
  12. Klügel, A; Schmincke, H –U; White, J. D. L; and Hoernle, K. A; 1999.
  13. Newhall, C. G.; Self, S; 1982.
  14. LA PALMA UPDATE: The intensity of earthquakes has increased. Canarian Weekly. 19 вересня 2021. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  15. Lava shoots up from volcano on La Palma in Spain's Canary Islands. Reuters (англ.). 19 вересня 2021. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  16. Spanish Canary Island volcano erupts after weeks of earthquakes. the Guardian (англ.). 19 вересня 2021. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  17. Vega, Javier Salas, Guillermo (19 вересня 2021). Volcano erupts on Canary Island of La Palma. EL PAÍS (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  18. Máxima alerta en La Palma: Entra en erupción el volcán Cumbre Vieja de La Palma | Canariasenred — Noticias de Canarias (ісп.). 19 вересня 2021. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  19. La Palma | La lava sigue avanzando, última hora sobre la erupción del volcán en directo. La Vanguardia (ісп.). 19 вересня 2021. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  20. BBC 2 TV. 2000.
  21. BBC 2 TV «Could we survive a Mega-Tsunami?»
  22. Ward, S. N. & Day, S. J; 2005. Tsunami Thoughts. Recorder – Canadian Soc. Explor. Geophysics. 30, 38–44.
  23. Pararas-Carayannis, G; 2002.
  24. Rihm, R; Krastel, S., CD109 Shipboard Scientific Party. 1998.
  25. Moore, J. G. 1964.
  26. Moss, J. L; McGuire, W. J; and Page, D; 1999.
  27. Carracedo, J. C; Badiola, E. R; Guillou, H; de la Nuez, J; and Pérez Torrado, F. J; 2001.
  28. Pararas-Carayannis, G. 2002.
  29. Ward, S. N. & Day, S; 2003.
  30. Cooke, R. J. S; 1981.
  31. Murty, T. S; Nirupama, N; Nistor, I; and Rao, A. D; 2005.
  32. Pérez-Torrado, F. J; Paris, R; Cabrera, M. C; Schneider, J-L; Wassmer, P; Carracedo, J. C; Rodríguez-Santana, A; & Santana, F; 2006.
  33. New Research Puts 'Killer La Palma Tsunami' At Distant Future [Архівовано 23 вересня 2021 у Wayback Machine.], Science Daily, 21 September 2006, based on materials from the Delft University of Technology
  34. Løvholt, F., G. Pedersen, and G. Gisler.

 

Посилання

Інформація та джерела

  • Спростування Кумбре-В'єхи [Архівовано 21 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  • Чергове спростування Cumbre Vieja
  • Вулкан Кумбре-В'єха — потенційний колапс і цунамі в Ла-Пальмі, Канарські острови [Архівовано 12 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  • Докази мегацунамі від руйнування флангу Мауна-Лоа [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Геолог Геологічної служби США Урі Тен Брінк каже, що цунамі Cumbre Vieja малоймовірне, і коли воно досягне східного узбережжя США, воно буде висотою лише кілька футів. [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.]

Статті преси

  • CNN: Вчені попереджають про велику хвилю [Архівовано 25 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  • Експерт хвилює інерцію хвилі загрози [Архівовано 16 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  • ВВС: Загроза приливних хвиль «надмірно розкрита». [Архівовано 11 грудня 2005 у Wayback Machine.]
  • NBC News: Ризик низький, але Східне узбережжя США стикається з різними загрозами цунамі. [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.]

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кумбре-В'єха

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kumbre V yeha isp Starij Pik miscevoyu kumbɾe bjeha girskij masiv i diyuchij vulkan na ostrovi La Palma na Kanarskih ostrovah Ispaniya Hrebet Kumbre V yeha rozmishenij priblizno v napryamku pivnich pivden i ohoplyuye pivdenni dvi tretini ostrova Kilka vulkanichnih krateriv roztashovani na vershini hrebta ta jogo bokah najvishij z nih vulkan 1944 m Vin vivergavsya dvichi u 20 stolitti u 1949 roci Volcan San Juan i znovu v 1971 roci Ostannye viverzhennya pochalosya 19 veresnya 2021 roku i narazi trivaye Kumbre V yeha isp Cumbre ViejaKumbre V yeha28 34 pn sh 17 50 zh d 28 567 pn sh 17 833 zh d 28 567 17 833Krayina IspaniyaRegion Santa Krus de TenerifeRoztashuvannya La Palma Kanarski ostrovi IspaniyaTip StratovulkanVisota 1944 mVisota vidnosna 577 mViverzhennya 2021 diye Kumbre V yehaKumbre V yeha Kanarski Ostrovi Kumbre V yeha u VikishovishiVulkanichna istoriyaLa Palma vulkanichnij okeanskij ostriv roztashovanij na Afrikanskij pliti i narazi razom iz Tenerife odnim iz najbilsh vulkanichno aktivnih iz Kanarskih ostroviv Oskilki blizko 125000 rokiv tomu 125 ki usya pidzemna vulkanichna diyalnist na La Palmi bula pov yazana z Kumbri V yeha z viverzhennyam po vsij dovzhini 25 km hrebta Pidvodni doslidzhennya pokazuyut sho Kumbre V yeha prodovzhuyetsya na pivden vid Punta de Fuenkaliyente Tochka garyachogo dzherela ale zhodna vulkanichna aktivnist pov yazana z pidvodnim rozshirennyam dosi ne sposterigayetsya i ne reyestruyetsya Istorichni viverzhennya na Kumbre V yeha vidbuvalisya v 1470 1585 1646 1677 1712 1949 1971 ta 2021 rokah Detalne geologichne kartografuvannya pokazuye sho rozpodil ta oriyentaciya ventilyacijnih otvoriv ta zhivilnih dajkiv u vulkani zminilisya vid sistemi potrijnih riftiv harakternih dlya bilshosti vulkanichnih okeanichnih ostroviv do takoyi sho skladayetsya z yedinogo riftu pivnich pivden Isnuye gipoteza sho cya strukturna reorganizaciya ye vidpoviddyu na evolyucionuyuchi strukturi stresiv pov yazani z rozvitkom mozhlivogo rozlomu vidkolu pid zahidnim bokom vulkana Zibert 1984 pokazav sho taki zboyi obumovleni vtorgnennyam u rozriv paralelnih i subparalelnih stokiv Ce prizvodit do togo sho boki stayut nadto krutimi sho neminuche prizvodit do togo sho struktura vulkana staye nestabilnoyu i mozhe statisya katastrofichnij zbij Nemaye zhodnih dokaziv togo sho dilyanka riftu 1949 r prostyagayetsya u napryamku z pivnochi na pivden za mezhi jogo poverhnevogo virazhennya a takozh sho nemaye ploshini vidsharuvannya sho rozvivayetsya Doslidzhennya trivayut Viverzhennya 1949 roku Krater del Hojo Negro 2008 Pochatok viverzhennya zasvidchiv pastuh yakij vipasav svoyu otaru ovec na shili Nambrok Bonelli Rubio 1950 yavno stverdzhuye sho pastuh pas tilki ovec Vin zlyakavsya pochuvshi shumi sho vihodili z ventilyacijnogo otvoru Duraznero i vkraj zanepokoyivsya koli z ventilyacijnogo otvoru pochav z yavlyatisya material U stani paniki vin vtik iz rajonu i shukav pritulku yakomoga dali vid ventilyacijnogo otvoru Yedinij suchasnij opis viverzhennya buv opublikovanij v 1950 roci odnim iz vchenih Huanom Bonelli Rubio yakij buv svidkom viverzhennya z pershih ruk i zapisav podrobici riznih yavish sho vidbuvalisya pid chas viverzhennya Usi inshi opublikovani rozpovidi bazuyutsya na sposterezhennyah Bonelli Rubio Nastupnim zvitom shodo viverzhennya stala spilna publikaciya Ortisa ta Bonelli Rubio opublikovana v 1951 r Vono znachnoyu miroyu spiralosya na sposterezhennya Bonelli Rubio a takozh na analiz riznih yavish pov yazanih iz viverzhennyam Obidva zviti opublikovani ispanskoyu movoyu Viverzhennya pochalosya 24 chervnya 1949 roku u den svyatogo Ioanna tomu v ispanskih tekstah viverzhennya zgaduyetsya yak la erupcion del Nambroque o San Juan sho anglijskoyu movoyu Viverzhennya Nambroku abo vulkan Svyatogo Ioanna Pid chas viverzhennya 1949 r erupcijna diyalnist bula lokalizovana u troh ventilyacijnih otvorah Duraznero Llano del Banko ta Hojo Negro legka en aktivnist vidbulasya u ventilyacijnij shahti Duraznero Lava bula vikinuta z ventilyacijnih otvoriv Llano del Banko todi yak u ventilyacijnij trubi Hojo Negro vidbulisya lishe legki freatomagmatichni vikidi Todi 30 lipnya v ostannij den viverzhennya lava vibuhnula na trishini ta otvori Duraznero Pid chas viverzhennya 1 i 2 lipnya takozh stalisya dva silnih zemletrusi z rozrahunkovoyu intensivnistyu VIII za zminenoyu shkaloyu Merkalli za pidrahunkami epicentr buv poblizu Dzhedi Pislya zemletrusiv buv zafiksovanij rozlom zavdovzhki priblizno pivtora kilometra Jogo mozhna bulo prostezhiti do ventilyacijnih otvoriv Hojo Negro ta Duraznero zagalnoyu dovzhinoyu blizko dvoh z polovinoyu kilometriv abo priblizno 1 10 vid vidkritoyi dovzhini Kumbre V yeha a chastini zahidnoyi polovini hrebta Kumbre V yeha ochevidno peresuvalisya 1 metr zboku i 2 metri vniz do Atlantichnogo okeanu Lishe poblizu ventilyacijnih otvoriv Duraznero ta Hojo Negro vertikalne zmishennya syagnulo priblizno 4 metriv Stanom na 2009 rik rozlom vse she vidno i maye taki zh rozmiri zareyestrovani v 1949 roci Lavove ozero La Malforada z Montanya del Frajle na zadnomu plani vulkan Deseada Grafik viverzhennya zgidno z Bonelli Rubio takij persha povidomlena sejsmichna aktivnist bula vidznachena na pivdennomu krayu Kalderi de Taburiyente 23 lipnya 1936 r Blizko 23 30 23 30 za miscevim chasom z podalshoyu aktivnistyu zaznachenoyu protyagom nastupnih dvoh dniv Protyagom nastupnih rokiv periodichno vidbuvalasya sejsmichna aktivnist ale cherez vidsutnist obladnannya dlya monitoringu yedini povidomlennya ce ti yaki buli zapisani v zasobah masovoyi informaciyi Potim blizko 09 00 za miscevim chasom 24 chervnya 1949 r vidkrivsya ventilyacijnij otvir Duraznero z legkoyu vibuhovoyu aktivnistyu vidilennyam gaziv ta girskih porid z vibuhovoyu diyalnistyu sho trivatime takim chinom do 6 lipnya Pid chas ciyeyi fazi 1 lipnya i znovu 2 lipnya stavsya silnij zemletrus iz rozrahunkovoyu intensivnistyu VIII za zminenoyu shkaloyu Merkalli Vidviduvannya regionu vershini viyavili trishinu blizko 1 5 km 1 milya zavdovzhki sho prostyagalasya u pivnichnomu napryamku vid Hojo Negro Chorna dira i blizko 1 km 0 5 mili na pivden do ventilyacijnogo otvoru Duraznero zagalnoyu dovzhinoyu blizko 2 5 km 1 6 mili cya trishina ye predmetom doslidzhen ta garyachih diskusij shodo togo chi vkazuye vona na pochatkovij zbij zahidnogo boku chi ni Piznishe analiz rozmistiv epicentr na pivnich vid selisha Dzhedi Vivergalna diyalnist u ventilyacijnomu otvori Duraznero pripinilasya 6 lipnya i trivala lishe degazaciya Niyakoyi vibuhovoyi diyalnosti 7 lipnya ne vidbulosya 8 lipnya vivergalna diyalnist rozpochalasya u ventilyacijnih otvorah Llano del Banko blizko 4 km 2 8 mili na pivnich vid ventilyacijnogo otvoru Duraznero koli lava vivergalasya i stikala zahidnim bokom Ventilyacijni otvori postupovo vidkrivayutsya vgoru po barankami yar utvoryuyuchi ryad pelengiv po diagonali plich o plich ventilyacijni otvori 10 lipnya potik lavi na zahid iz ventilyacijnih otvoriv Llano del Banko dosyag uzberezhzhya v Puerto de Naos i vvijshov do Atlantichnogo okeanu utvoryuyuchi deltu lavi shvidkist yakoyi ocinyuyetsya v 14 metriv priblizno 46 futiv za sekundu 12 lipnya v Hojo Negro Chorna dira rozpochalasya legka vibuhova diyalnist iz vikidami porid vipariv ta deyakoyu freatomagmatichnoyu aktivnistyu sho svidchit pro te sho viverzhennya zitknulosya z pidzemnimi vodami Diyalnist u Hojo Negro pripinilasya 22 lipnya ale trivala u ventilyacijnih otvorah Llano del Banko do 26 lipnya Lishe zalishkova aktivnist fumarol ta teplovi vikidi vidbuvalisya todi do 30 lipnya koli ventilyacijnij otvir i trishina Duraznero znovu aktivuvalisya Potim lava vitikala z otvoru ta trishini Duraznero zapovnyuyuchi susidnij krater El Frajle i stvoryuyuchi ozero z lavi Zgodom vono perelilosya i lava potekla zi shidnogo boku do okeanu Nareshti vona zupinilasya priblizno za 30 metriv vid okeanu Takozh piznishe 30 lipnya usya eruptivna diyalnist pripinilasya i lishe zalishkova fumarolna diyalnist trivala do 4 serpnya pislya cogo buli lishe teplovi vikidi Za ocinkami pid chas viverzhennya bulo vivergnuto priblizno 60 miljoniv kubometriv lavi Indeks vibuhonebezpechnosti vulkaniv Stil viverzhennya kolivavsya vid efuzivnogo z legkoyu vibuhonebezpechnistyu u ventilyacijnih otvorah Duraznero ta Llano del Banko do m yako vibuhovogo u ventilyacijnomu otvori Hojo Negro i buv u Tomu jogo klasifikuyut yak indeks vulkanichnoyi vibuhovosti VEI 1 abo 2 Zemletrusi 1 i 2 lipnya 1949 roku Vvazhayetsya sho proces stvorennya zemletrusiv 1 i 2 lipnya buv zumovlenij tiskom viklikanim zrostayuchoyu nagritoyu magmoyu vodoyu sho potrapila u tilo vulkana Navryad chi voda yaka zastryagla mozhe viparovuvatisya cherez znachnij tisk Postulyuyetsya te sho voda bula nagrita do tochki koli vona ne mogla poglinati podalshu teplovu energiyu u nayavnomu prostori Postijne nagrivannya vimagalo shob voda prodovzhuvala rozshiryuvatisya i yedinij sposib ce zrobiti ce zrushiti boki vulkana Ce sprichinilo dva zemletrusi pro yaki povidomlyalosya sho stalisya pid chas viverzhennya razom iz rozvitkom trishini Te sho zastryagla vseredini vulkanu voda ne viparovuyetsya svidchit vidsutnist freatomagmatichnih vibuhiv za vinyatkom slabovibuhovoyi viverzhuvalnoyi aktivnosti yaka vidbulasya u ventilyacijnij trubi Hojo Negro z 12 po 22 lipnya para sho vibuhonebezpechno virivayetsya z zemli chasto ye poperednikom vulkanichnoyu diyalnosti Podalshim dokazom togo sho viparovuvannya ne vidbulosya ye te sho koli Rubio Bonelli nastupnogo dnya vidvidav rozlom novostvorena trishina Ne vidilyala vipariv tumanu pari popelu lavi chi inshih materialiv Faktichno zhodnogo razu pid chas abo pislya cogo ne povidomlyalosya pro parovu abo freatomagmatichnu aktivnist Ce pidkriplyuye tverdzhennya sho voda sho potrapila do vulkanu nikoli ne viparovuvalasya sho voni robili b yakbi tisk vpav dostatno shob peregrita voda peretvoryuvalas na paru Lishe v Hojo Negro vidbulasya yakas freatomagmatichna aktivnist Na vidminu vid pivnichnogo sektoru ostrova Kumbre V yeha suhij Na vidminu vid pivnichnogo sektoru nemaye vodnih galerej i tomu malojmovirno sho zemletrus buv sprichinenij yak stverdzhuyut Dej ta in za rahunok peregrivannya vodi pidjomom magmi Doslidzhennya trivayut Cherez vidsutnist na ostrovi obladnannya dlya sejsmichnogo monitoringu okrim povidomlen u zasobah masovoyi informaciyi ne isnuye zhodnih zapisiv pro bud yaku sejsmichnu aktivnist sho stalasya do pid chas sintezu chi pislya viverzhennya Tomu bud yaki tverdzhennya shodo sejsmichnoyi aktivnosti gruntuyutsya na osobistomu sposterezhenni i mozhut buti nedostovirnimi Viverzhennya 1971 roku Viverzhennya 1971 roku stalosya v pivdennij chastini Kumbre V yeha na otvori Viverzhennya bulo perevazhno Vibuhnula takozh lava Sejsmichna aktivnist dijsno mala misce do viverzhennya 1971 roku ta pid chas nogo ale ne bula takoyu sho bula pov yazana iz viverzhennyam 1949 roku Zalishkovi teplovi vikidi trivayut Viverzhennya 2021 roku 11 veresnya 2021 roku pid Kumbre V yehoyu rozpochavsya zemletrus Vin povilno migruvav na poverhnyu zemletrusi magnitudoyu do 3 5 baliv i ponad 20 000 zafiksovano za tizhden 19 veresnya o 15 15 za miscevim chasom vulkan pochav vivergatisya v Kabesa de Vaka v gorah Montanya Rahada u rajoni Las Manchas municipalitetu El Paso Bulo ogolosheno zhovtij riven poperedzhennya yake ohopilo 35 000 osib u municipalitetah Los Lyanos de Aridane Fuenkalyente El Paso ta Vilya de Maso zgodom pidnyalisya do najvishogo rivnya chervonogo cherez viverzhennya Ochikuyetsya sho z rajonu bude evakujovano blizko 5 tisyach lyudej Potencijni megacunamiSuputnikove foto La Palmi Kanarski ostrovi pivnich vnizu pravoruch Krater u centri Kaldera de Taburiyente Kumbre V yeha ce hrebet na pivden ugori livoruch vid kalderi a mizh nimi Kumbre Nueva Dej ta in 1999 vkazuye sho Kumbre V yeha mozhe buti na pochatkovih stadiyah vibuhu Avtori statti takozh skazali sho geologichnij rozvitok La Palmi zaznav zmin cherez pivdennu migraciyu garyachoyi tochki ta rozpad poperednih vulkaniv Pislya cogo rozvinulasya sistema trijchastih riftiv sho prizvela do pripinennya vulkanichnoyi diyalnosti pov yazanoyi z dvoma rukavami pivnichno zahidnim ta pivnichno shidnim Prichini mozhna lishe pripuskati Ce prizvelo do togo sho pivdennij rukav Kumbre V yeha stav yedinim miscem vulkanichnoyi diyalnosti V rezultati voni pripustili sho zahidnij bik mozhe perebuvati na pochatkovih stadiyah vibuhu U zhovtni 2000 roku Britanska teleradiomovna korporaciya VVS zrobila programu pid nazvoyu megacunami Hvilya rujnuvannya yaka pripuskala sho majbutnij vibuh zahidnogo boku Kumbre V yeha mozhe sprichiniti megacunami 18 kvitnya 2013 roku VVS zrobila nastupnu programu pid nazvoyu Chi zmogli b mi perezhiti megacunami Programa bula podana u stili ostanni novini Vona namalyuvala scenarij za yakogo zahidnij bik Kumbre V yeha obvalivsya a pochatkova hvilya mala amplitudu blizko 1000 metriv Programa vikoristovuvala komp yuternu grafiku shob podati syuzhetnu liniyu zasnovanu na gipotezi Programa vzyala interv yu v kilkoh naukovih pracivnikiv shob nadati dostovirnosti istoriyi Odin vchenij stverdzhuvav Ce pravdiva istoriya tilki vona she ne stalasya Dej ta in 1999 Ward and Day 2001 ta Ward and Day 2005 visuvayut gipotezu sho pid chas viverzhennya na yakus majbutnyu datu zahidna polovina Kumbre V yeha priblizno 500 km 3 5x1011 m 3 z rozrahunkovoyu masoyu 1 5 triljona metrichnih tonn katastrofichno vibuhne pid chas masovogo gravitacijnogo zsuvu i vvijde v Atlantichnij okean porodzhuyuchi tak zvane megacunami Ulamki prodovzhuvatimut ruhatisya po dnu okeanu u viglyadi Komp yuterne modelyuvannya pokazuye sho rezultuyucha pochatkova hvilya mozhe syagnuti lokalnoyi amplitudi visoti ponad 600 metriv 2 000 fut i pochatkova visota vid piku do piku priblizno do 2 kilometri 1 milya i ruhatimetsya zi shvidkistyu blizko 720 kilometriv za godinu 450 milya god priblizno shvidkist reaktivnogo litaka sho zatopit afrikanske uzberezhzhya priblizno za odnu godinu pivdenne uzberezhzhya Britanskih ostroviv priblizno za 3 5 godini ta shidne uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki priblizno za shist godin do cogo chasu hvilya spade u ryad menshih kozhna priblizno 30 metriv 100 fut do 60 metriv 200 fut zavvishki Voni mozhut zrostati do dekilkoh soten metriv u visotu i perebuvati za dekilka kilometriv odin vid odnogo zberigayuchi pri comu svoyu pochatkovu shvidkist Modeli Dej ta in 1999 Ward and Day 2001 pripuskayut sho podiya mozhe zatopiti do 25 kilometriv 16 milya vseredini krayini Yaksho model pravilna to takij masshtab zatoplennya silno poshkodit abo zrujnuye mista uzdovzh usogo pivnichnoamerikanskogo shidnogo uzberezhzhya vklyuchayuchi Boston Nyu Jork Mayami ta bagato inshih mist poblizu uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu Odnak isnuyut superechki shodo zagrozi yaku yavlyaye Kumbre V yeha Suchasni oznaki svidchat pro te sho ostanni zsuvi mogli buti postupovimi a otzhe mozhlivo ne viklikali cunami yaksho voni ne zbilshilisya Doslidzhennya mozhlivih miscevih megacunami na Gavajskih ostrovah provodyat vidminnist mizh periodami hvil cunami viklikanih zsuvami i zemletrusami v zoni subdukciyi stverdzhuyuchi sho podibnij zsuv na Gavayah ne postavit pid zagrozu aziatski chi pivnichnoamerikanski beregovi liniyi Obstezhennya sonarom navkolo bagatoh vulkanichnih okeanichnih ostroviv vklyuchayuchi Kanarski ostrovi Gavayi Reyunjon tosho pokazali kartini potokiv ulamkiv na morskomu dni Bagato z cih ulamkiv teche blizko 100 kilometriv 62 milya zavdovzhki i do 2 kilometri 1 24 milya zavshirshki mistyat megabloki zmishani z dribnishimi ulamkami Potoki ulamkiv zaraz vvazhayutsya normalnim procesom koli vulkan skidaye deyaku chastku nadlishku materialu i tim samim robit sebe bilsh stabilnim Vidomo takozh sho voni traplyayutsya na vsih vulkanah na suhodoli v mori abo pid nim Mur 1964 buv pershim geologom yakij interpretuvav taki osoblivosti zobrazheni na batimetrichnij karti VMS SShA Grafik pokazav dvi osoblivosti yaki zdayetsya pohodyat iz gavajskih ostroviv Oahu ta Molokayi Moss ta in 1999 povidomlyav sho zahidnij bik La Palmi ye statichnim i nemaye zhodnih oznak jogo peremishennya z 1949 roku sho pidtverdzhuye rozmiri nadani Bonelli Rubio 1950 Karrasedo ta in 2001 stverdzhuyut sho voni vvazhayut trishinu poverhnevim virazom yakij maye poverhnevij i neaktivnij harakter Voni takozh vkazuyut na te sho za neyu slid provoditi monitoring ale vrahovuyut jmovirnist togo sho vulkan ye nestabilnim oskilki majzhe ne isnuye Tovaristvo cunami 2002 stverdzhuye sho model yaku vikoristovuvali Dej ta in 1999 ta Vord i Den 2001 ta Vord i Den 2005 nepravilni Voni poperedili pro tverdzhennya Dej ta in i Vord i Dej de zaznachayetsya sho nemaye zhodnih dokaziv togo sho megacunami bulo stvoreno vnaslidok provalu vulkanichnogo tila Vord i Dej 2003 povidomlyali pro yedine zadokumentovane rujnuvannya vulkanichnogo ostrova ostrova sho stavsya 13 bereznya 1888 roku Priblizno 5x109 m3 6 5x109 kub m materialu priblizno na dva poryadki menshe zayavlenoyi masi Kumbre V yeha sprichinilo zsuv yakij uvijshov v okean i stvoriv cunami spryamovane na zahid Cunami zatopilo prilegli ostrovi i mozhlivo zabralo zhittya dekilkoh soten lyudej Za slovami Kuka rujnuvannya bulo zavdano ostrovam za kilka soten kilometriv vid ostrova Ritter Nemaye danih pro zatoplennya sho traplyayutsya na transokeanichnih vidstanyah Svidkami cunami stali kilka yevropejciv yaki meshkali na bagatoh ostrovah Merti ta in 2005 stverdzhuyut sho trans okeanichne cunami generuvati v basejni Atlantichnogo okeanu praktichno nemozhlivo sho yaksho ce virno pidtverdzhuye robotu bagatoh inshih doslidnikiv pro te sho proval zahidnogo boku navryad chi Kumbre V yeha stvorit megacunami Peres Torrado ta in 2006 vkazuye na te sho morski vidkladennya roztashovani mizh 41 ta 188 metriv 135 ta 617 fut nad rivnem morya v dolini Agaete na Gran Kanariyi v rezultati koli 3x1010 m3 3 9x1010 kub m na poryadok menshe nizh u modelej Dej ta in 1999 Vord i Dej 2001 i Vord i Dej 2005 vulkanichnij material zrujnuvavsya utvorivshi Gyujmarsku dolinu na Tenerife 830 ka i porodzhuyuchi cunami Voni vkazuyut sho cej kolaps ye yedinim dostovirnim dzherelom a takozh povidomlyayut sho nemaye zhodnih oznak togo sho cunami poshirilosya za mezhi Gran Kanariyi Ci vidkladennya datuyutsya vid 32 000 do 1 750 000 rokiv tomu Ucheni z TU Delft u Niderlandah povidomili u 2006 roci sho chastina zahidnogo boku Kumbre V yeha yaka vvazhalasya potencijno nevdaloyu ta vpala v Atlantichnij okean dlya stvorennya gipotetichnogo megacunami v La Palmi bula zanadto mala za masoyu ta obsyagom i nadto stabilna shob vidkolotisya protyagom nastupnih 10 000 rokiv U dokumenti 2008 roku rozglyanuto cej najgirshij scenarij najmasshtabnishij zsuv yakij mig trapitisya hocha malojmovirnij i jmovirno zaraz nemozhlivij iz suchasnoyu geologiyeyu Voni viyavlyayut visoti hvil u diapazoni vid 10 do 188 metriv 33 do 617 fut na samih Kanarskih ostrovah Ale hvili zavazhayut i rozsiyuyutsya vihodyachi v Atlantiku Voni prognozuyut visotu 40 metriv 131 fut dlya deyakih susidnih ostrivnih sistem Najgirshi naslidki dlya kontinentiv na pivnochi Braziliyi 13 6 metra 45 fut Francuzka Gviana 12 7 metra 42 fut Serednoatlantichni Spolucheni Shtati 9 6 metra 31 fut Zahidna Sahara najbilshij prognoz na 37 metriv 121 fut i Mavritaniyi 9 7 metra 32 fut Ce ne nastilki velike znachennya shob vvazhati jogo megacunami z najvishim prognozom shodo Zahidnoyi Sahari porivnyannim z yaponskim cunami tomu ce bude lishe megacunami lokalno v seredini Atlantichnogo okeanu PrimitkiSpanish scientists say the volcano on La Palma island in the Canary Islands Atlantic archipelago has erupted Barcelona Spain Associated Press 19 veresnya 2021 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 Volcan de la Deseada Spain d angl Procitovano 22 09 2021 Carracedo J C 1996 Carracedo J C Juan Carlos 26 travnya 2016 The geology of the Canary Islands Amsterdam Netherlands ISBN 978 0 12 809664 2 OCLC 951031503 Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 21 veresnya 2021 Carracedo J C 1994 Carracedo J C 1999 Day S J Carracedo J C Guillou H amp Gravestock P 1999 Recent structural evolution of the Cumbre Vieja volcano La Palma Canary Islands volcanic rift zone re configuration as a precursor to flank instability J Volcanol Geotherm Res 94 135 167 Ward S N amp Day S J 2001 Cumbre Vieja Volcano potential collapse and tsunami at La Palma Canary Islands Geophys Res Lett 28 17 3397 3400 http www es ucsc edu ward papers La Palma grl pdf Arhivovano 12 veresnya 2008 u Wayback Machine Siebert L 1984 Bonelli Rubio J M 1950 Contribucion al estudio de la erupcion del Nambroque o San Juan Madrid Inst Geografico y Catastral 25 pp Ortiz J R amp Bonelli Rubio J M 1951 Klugel A Schmincke H U White J D L and Hoernle K A 1999 Newhall C G Self S 1982 LA PALMA UPDATE The intensity of earthquakes has increased Canarian Weekly 19 veresnya 2021 Arhiv originalu za 23 veresnya 2021 Procitovano 21 veresnya 2021 Lava shoots up from volcano on La Palma in Spain s Canary Islands Reuters angl 19 veresnya 2021 Arhiv originalu za 19 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 Spanish Canary Island volcano erupts after weeks of earthquakes the Guardian angl 19 veresnya 2021 Arhiv originalu za 19 veresnya 2021 Procitovano 21 veresnya 2021 Vega Javier Salas Guillermo 19 veresnya 2021 Volcano erupts on Canary Island of La Palma EL PAIS angl Arhiv originalu za 22 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 Maxima alerta en La Palma Entra en erupcion el volcan Cumbre Vieja de La Palma Canariasenred Noticias de Canarias isp 19 veresnya 2021 Arhiv originalu za 23 veresnya 2021 Procitovano 21 veresnya 2021 La Palma La lava sigue avanzando ultima hora sobre la erupcion del volcan en directo La Vanguardia isp 19 veresnya 2021 Arhiv originalu za 22 veresnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2021 BBC 2 TV 2000 BBC 2 TV Could we survive a Mega Tsunami Ward S N amp Day S J 2005 Tsunami Thoughts Recorder Canadian Soc Explor Geophysics 30 38 44 Pararas Carayannis G 2002 Rihm R Krastel S CD109 Shipboard Scientific Party 1998 Moore J G 1964 Moss J L McGuire W J and Page D 1999 Carracedo J C Badiola E R Guillou H de la Nuez J and Perez Torrado F J 2001 Pararas Carayannis G 2002 Ward S N amp Day S 2003 Cooke R J S 1981 Murty T S Nirupama N Nistor I and Rao A D 2005 Perez Torrado F J Paris R Cabrera M C Schneider J L Wassmer P Carracedo J C Rodriguez Santana A amp Santana F 2006 New Research Puts Killer La Palma Tsunami At Distant Future Arhivovano 23 veresnya 2021 u Wayback Machine Science Daily 21 September 2006 based on materials from the Delft University of Technology Lovholt F G Pedersen and G Gisler PosilannyaInformaciya ta dzherela Sprostuvannya Kumbre V yehi Arhivovano 21 veresnya 2021 u Wayback Machine Chergove sprostuvannya Cumbre Vieja Vulkan Kumbre V yeha potencijnij kolaps i cunami v La Palmi Kanarski ostrovi Arhivovano 12 veresnya 2008 u Wayback Machine Dokazi megacunami vid rujnuvannya flangu Mauna Loa Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Geolog Geologichnoyi sluzhbi SShA Uri Ten Brink kazhe sho cunami Cumbre Vieja malojmovirne i koli vono dosyagne shidnogo uzberezhzhya SShA vono bude visotoyu lishe kilka futiv Arhivovano 4 travnya 2020 u Wayback Machine Statti presi CNN Vcheni poperedzhayut pro veliku hvilyu Arhivovano 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine Ekspert hvilyuye inerciyu hvili zagrozi Arhivovano 16 grudnya 2007 u Wayback Machine VVS Zagroza prilivnih hvil nadmirno rozkrita Arhivovano 11 grudnya 2005 u Wayback Machine NBC News Rizik nizkij ale Shidne uzberezhzhya SShA stikayetsya z riznimi zagrozami cunami Arhivovano 4 travnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kumbre V yeha

Дата публікації:
Топ