Кульша

Ку́льша (лат. coxa) — в анатомії хребетних місце з'єднання нижньої кінцівки з тулубом. Частину кульші утворюють три кістки таза, які в дорослих зростаються в одну тазову кістку (що також називається кульшовою). У цій ділянці розташований кульшовий суглоб, що сполучує тазову кістку зі стегновою.

Кістки кульшової ділянки
Деталі
Ідентифікатори
Латина	coxa
Грецька	ισχίο
MeSH	D006615
TA98	A01.2.08.005 і A01.1.00.034
TA2	316 і 158
FMA	24964
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Термін

У багатьох словниках слово кульша (від лит. kulše) наводиться як рідковживаний синонім до слова стегно. У чотиримовному словнику анатомічної термінології В. Г. Черкасова термін кульша використовується як український відповідник латинському coxa, англ. hip і рос. верхняя часть бедра. Слово coxa у сучасному значенні вживав Цельс, але пізніше Пліній Старший — у значенні «тазова кістка». В анатомії комах coxa — тазик, перший від основи членик ноги (другий — вертлюг, третій — стегно, четвертий — голінка, п'ятий — лапка).

Анатомія

Рентгенограма нормальної кульші.

Ацетабулярний кут (ліворуч) і сагітальний кут входу кульшової западини.

Ділянка

Кульшова ділянка (regio coxae) — ділянка тіла, що розташована латерально і вентрально щодо сідничної ділянки, каудально щодо клубового гребеня і краніально щодо великого вертлюга стегнової кістки.

Суглоб

Докладніше: Кульшовий суглоб

Суглобові кути

• Ацетабулярний кут, поперечний кут входу кульшової западини чи кут Шарпа — кут між лінією, проведеною між верхнім і нижнім краєм кульшової западини (acetabulum) і горизонтальною площиною; у нормі становить 51° у новонароджених і 40° у дорослих. Від нього залежать латеральне закриття западиною головки стегнової кістки і деякі інші параметри.
• Сагітальний кут входу кульшової западини — кут між лінією, проведеною між верхнім і нижнім краєм кульшової западини і сагітальною площиною. У нормі становить 7° у новонароджених і до 17° у дорослих.
• Центрально-крайовий кут, кут Віберга — кут між вертикальною лінією і лінією, проведеною від центру головки стегнової кістки до найбільш латеральної частини западини на фронтальній рентгенограмі.
• Вертикально-центральний кут чи кут VCA — кут, утворений вертикальною лінією (V), лінією між центром головки стегна (C, caput) і переднім (A, anterior) краєм щільного покриву злегка дозаду від переднього краю кульшової западини на рентгенограмі, отриманій під «псевдокутом» (латеральною проєкцією, повернутою на 25° до фронтального положення).
• Кут суглобового хряща, кут AC, ацетабулярний індекс чи кут Гільгенрайнера (на честь німецького ортопеда ^[de]) — кут, утворений паралеллю до склепіння кульшової западини і горизонтальною площиною чи лінією, що з'єднує кут трикутного хряща і латеральний край западини. У нормі він становить у середньому 20° (коливаючись між 18° і 25°) у дітей 11-24 місяців. З віком кут поступово зменшується. Запропоновані порогові значення для аномального збільшення:
• 30° — до 4-місячного віку.
• 25° — до 2-річного віку.

Шийково-діафізарний кут

Зміни у трабекулярному рисунку внаслідок аномального шийково-діафізарного кута. Coxa valga приводить до більшого тиснення трабекул, coxa vara — до більшого натяження.

Кут між поздовжніми осями шийки і тіла ((діафіза)) стегнової кістки називається шийково-діафізарним кутом (angulus centrum-collum-diaphysis, скорочено CCD). У нормі (coxa norma) він становить приблизно 150° у новонароджених і 120—126° у дорослих.

Аномально малий кут називається , аномально великий — . Оскільки зміни у формі стегна зачіпають і коліна, coxa valga часто поєднується з genu varum, а coxa vara — з genu valgum.

М'язи і рухи

Кульшові м'язи діють у трьох взаємно перпендикулярних головних осях, які проходять через центр головки стегна, уможливлюючи три в трьох парах основних напрямків: згинання і розгинання в сагітальному напрямку (вперед-назад); пронація і супінація (вздовж стегна); абдукція й аддукція в поперечному напрямку (ліво-право); і комбінація цих рухів (тобто циркумдукція, складний рух, у якому нога описує поверхню неправильного конуса).

Деякі з цих м'язів беруть участь у рухах суглобів хребта чи колінного суглоба, що пов'язане з віддаленням від кульшового суглоба місць їхнього початку (прикріплення). Окрім того, нижній близнюковий, верхній близнюковий і внутрішній затульний м'язи разом іноді називаються «триголовий м'яз кульші» (triceps coxae), причому перші два допомагають роботі останнього.

Рух кульшового суглоба, таким чином, виконується такими групами м'язів (у порядку зменшення важливості):

• Пронація (30° при розігнутому, 50° при зігнутому суглобі): великий сідничний, квадратний стегна, внутрішній затульний; задні волокна середнього сідничного і малого сідничного; клубово-поперековий (у тому числі від хребта); зовнішній затульний; великий привідний, довгий привідний, короткий привідний і ; грушоподібний і кравецький. обмежує пронацію і розгинання, тому суглоб обертається дозовні на більший градус у зігнутому положенні.
• Супінація (40°): передні волокна середнього сідничного і малого сідничного; м'яз-натягувач широкої фасції стегна; частина великого привідного, прикріплена до ; і при відведенні ноги, також гребінний м'яз.
• Розгинання (20°): великий сідничний (при порушенні функції вставання із сидячого положення неможливе, але зберігається можливість стояння і ходіння); дорсальні волокна середнього сідничного і малого сідничного; великий привідний; грушоподібний. Окрім того, в розгинанні беруть участь такі м'язи стегна: півперетинчастий, півсухожилковий, і довга головка двоголового м'яза стегна. Максимальне розгинання обмежується клубово-стегновою зв'язкою.
• Згинання (140°): м'язи-згиначі стегна: клубово-поперековий (з великим поперековим від хребта); натягач широкої фасції стегна, гребінний, довгий привідний, короткий привідний, тонкий, прямий м'яз стегна і кравецький. Максимальне згинання обмежується місцем дотику стегна до грудей.
• Абдукція чи відведення (50° при розігнутому суглобі, 80° при зігнутому): середній сідничний; натягач широкої фасції стегна; великий сідничний з його кріпленням до фасції; малий сідничний; грушоподібний; внутрішній затульний. Максимальне відведення обмежується шийкою стегна в місці її впирання в бокову частину таза. Коли стегно зігнуте, зіткнення шийки з тазом віддаляється, уможливлюючи відведення на більший кут.
• Аддукція чи приведення (30° при розігнутому суглобі, 20° при зігнутому): великий привідний з малим привідним; довгий привідний, короткий привідний, великий сідничний з його кріпленням до сідничної горбистості; тонкий; гребінний, квадратний стегна; зовнішній затульний; півсухожилковий. Максимальне приведення обмежується впиранням одного стегна в друге. Окрім того, впирання може уникнути відведенням другої ноги, або згинанням/розгинанням кульшового суглоба однієї з ніг, щоб вони переміщалися в різних площинах і не стикалися.

Клінічне значення

З поширених травм у цій ділянці — . Симптоми включають біль у кульші, особливо при русі, і вкорочення ноги. У випадку перелому шийки стегна, а також деяких захворювань (напр. остеоартроз), суглоб може бути замінений протезом (). Біль у кульші може мати різні причини, наприклад, бути пов'язаним з люмбаго.

Статевий диморфізм і культурне значення

У людей, на відміну від інших тварин, кістки кульші істотно розрізняються в різних статей. Кульші жінок стають ширшими під час статевого дозрівання, що пов'язане як з особливостями будови тазових кісток, так і з більшим розставленням стегнових.

Жіночі кульші здавна пов'язувалися як з плодючістю, так і зі загальним проявленням сексуальності. Оскільки широкий таз полегшує дітонародження і служить ознаком статевої зрілості, кульші тисячоліттями розглядалися як приваблива риса в жіночому тілі. Багато класичних жіночих поз у скульптурі, живопису чи фотографії (напр. ) увиразнюють розміри їхніх кульш. Відповідно і жіноча мода століттями прагнула покроєм костюму притягнути увагу до окружності кульш власниці.

Примітки

1. Черкасов В. Г. та ін. Частини тіла людини // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 13.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
3. Кульша // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Кульша // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
5. Diab, Mohammad (1999). . Taylor & Francis. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 2 травня 2020. (англ.)
6. . MediLexicon. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
7. Saikia KC, Bhuyan SK, Rongphar R (July 2008). Anthropometric study of the hip joint in northeastern region population with computed tomography scan. Indian J Orthop. 42 (3). Figure 2. doi:10.4103/0019-5413.39572. PMC 2739474. PMID 19753150.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
8. Thieme Atlas of Anatomy (2006), Page 379 [ 16 травня 2020 у Wayback Machine.]
9. Page 131 [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.] in: Whitehouse, Richard (2006). Imaging of the hip & bony pelvis: techniques and applications. Berlin: Springer. ISBN .
10. [1] [ 2011-07-24 у Wayback Machine.] Chosa, E.; Tajima, N. (2003). Anterior acetabular head index of the hip on false-profile views. New index of anterior acetabular cover. . 85 (6): 826—829. doi:10.1302/0301-620X.85B6.14146. PMID 12931799.
11. Page 309 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] in: Jeffrey D. Placzek, David A. Boyce (2016). Orthopaedic Physical Therapy Secrets - E-Book (вид. 3). Elsevier Health Sciences. ISBN .
12. Setia, Rahul; Gaillard, Frank. . Radiopaedia. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 1 березня 2018.
13. Windhagen, H.; Thorey, F.; Kronewid, H.; Pressel, T.; Herold, D.; Stukenborg-Colsman, C. (2005). The effect of functional splinting on mild dysplastic hips after walking onset. BMC Pediatrics. 5 (1). Figure 2. doi:10.1186/1471-2431-5-17. PMC 1166563. PMID 15958160.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
14. Page 217 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] in: Frederic Shapiro (2002). Pediatric Orthopedic Deformities. Elsevier. ISBN .
15. Frank Gaillard. . Radiopaedia. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
16. Page 942 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] in: Brian D. Coley (2013). Caffey's Pediatric Diagnostic Imaging (вид. 12). Elsevier Health Sciences. ISBN .
17. Thieme Atlas of Anatomy (2006), p 367
18. Platzer, 2004, с. 196
19. Thieme Atlas of Anatomy (2006), p 386
20. Platzer, 2004, с. 200
21. Platzer, 2004, с. 244—246
22. Platzer (2004), pp 244—246
23. Platzer (2004), p 238
24. Hip Fractures. OrthoInfo - AAOS. April 2009. оригіналу за 29 June 2017. Процитовано 27 вересня 2017. (англ.)
25. . The Harriet and Robert Heilbrunn Department of Population and Family Health. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано June 2009.

Джерела

• Clemente, Carmine D. (2006). . Lippincott Williams & Wilkins. ISBN . Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2020. (англ.)
• Diab, Mohammad (1999). . Taylor & Francis. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
• Faller, Adolf; Schuenke, Michael; Schuenke, Gabriele (2004). The Human Body: An Introduction to Structure and Function. Thieme. ISBN .
• Field, Derek (2001). Anatomy: palpation and surface markings (вид. 3rd). Elsevier Health Sciences. ISBN .
• . MediLexicon. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 4 травня 2020.
• Palastanga, Nigel; Field, Derek; Soames, Roger (2006). (вид. 5th). Elsevier Health Sciences. ISBN . Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
• Platzer, Werner (2004). Color Atlas of Human Anatomy, Vol. 1: Locomotor System (вид. 5th). . ISBN .
• Thieme Atlas of Anatomy: General Anatomy and Musculoskeletal System. Thieme. 2006. ISBN .

Посилання

• High-performance hips
• Right Ankle Pain ICD10 [ 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.]