Кульчицький Юрій Петрович

Юрій Петрович Кульчи́цький (нар. 18 грудня 1912, Підбуж — пом. 25 січня 1993, Мужен) — український художник і кераміст.

Кульчицький Юрій Петрович
Народження	18 грудня 1912(1912-12-18) Підбуж, Галичина, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть	25 січня 1993(1993-01-25) (80 років)
	Мужен
Країна	Франція
Жанр	жанрове малярство і портрет
Навчання	Краківська академія мистецтв (1938)
Діяльність	художник
Вчитель	Казимир Сіхульський і Владислав Яроцький

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Кульчицький.

Біографія

Народтвся 18 грудня 1912 року в селі Підбужі (нині селище міського типу Дрогобицького району Львівської області, Україна). 1938 року закінчив Краківську академію мистецтв, де навчався зокрема у Казимира Сіхудьського і Владислава Яроцького.

1944 року виїхав через Чехословач­чину до Австрії. З 1947 року жив у Франції: з 1948 року — в Парижі; з 1960 року — в Мужені. Помер у Мужені 25 січня 1993 року.

Творчість

Працював у галузі станкової і книжкової графіки, живопису, кераміки. Автор портретів, колажів, просторових та жанрових композицій, виконаних олією, гуашшю, у керамічних техніках. Серед робіт:

дереворити

• «У таборі» (1939);
• «Запорожець» (1939);
• «Козак Мамай» (1939);
• «Погоня» (1948);
• «Родинна драма» (1955);
• «Го­лод» (1955);
• «Їздець» (1977);

колажі

• «Жінка в капелюсі» (1973);
• «Бойкиня» (1973);
• «Сеньйори» (1975);
• «Роз­п'яття» (1975);
• «Стріча» (1985);

кераміка

• «Воїни» (1978);
• «Три жінки» (1978);
• «Сидячі» (1978);
• «Па­­рад гномів» (1978);
• «Юпі­тер» (1978);
• «Король темря­­ви» (1978);
• «Птахи» (1978);
• «Діток дозвілля» (1978);

акварелі

• «Грації» (1978);
• «Ляльковий театр» (1986);
• «Світанок» (1987);

пастелі

• «Композиція» (1990);
• «Кльовн» (1990);
• «Уклін Бет­­говенові» (1990);

інше

• іконостас церкви отців Василіян у Бразилії (1948);
• декоративна таріль «Риба» (1977).

Автор ілюстрацій до книги «Злота грамота» Юзефа Лободовського (Париж, 1954). Видав монографію про Софію Левицьку (1989).

Брав участь у художніх виставках з 1942 року. Персональні виставки відбулися у Самборі у 1943 році, Парижі у 1974, 1979, 1988 роках, Мужені у 1986—1987 роках.

Література

• Кульчицький Юрій // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 342. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Д. П. Крвавич, О. К. Федорук. Кульчицький Юрій Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .