Турабай Кулатович Кулатов кирг Төрөбай Кулатов 10 січня 1908 село Кизил Булак тепер Ноокатського району Ошської області

Турабай Кулатович Кулатов (кирг. Төрөбай Кулатов; 10 січня 1908, село Кизил-Булак, тепер Ноокатського району Ошської області, Киргизстан — 19 лютого 1984, місто Фрунзе, тепер місто Бішкек, Киргизстан) — киргизький радянський державний і партійний діяч, голова Ради народних комісарів Киргизької РСР у 1938—1945 роках, голова Президії Верховної ради Киргизької РСР у 1945—1978 роках. Член Бюро ЦК КП Киргизії в 1938—1978 роках. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1939—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—9-го скликань, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР у 1946—1978 роках.

Кулатов Турабай Кулатович
кирг. Төрөбай Кулатович Кулатов

Прапор

3-й Голова Ради народних комісарів Киргизької РСР

19 липня 1938 — 14 листопада 1945 року

Попередник:

Іван Ребров

Наступник:

Ісхак Раззаков

Народження:

10 (23) січня 1908
Ферганська область, Російська імперія

Смерть:

19 лютого 1984 (76 років)
Бішкек, Киргизька РСР, СРСР

Країна:

СРСР

Освіта:

Вища партійна школа при ЦК КПРС^[d]

Партія:

КПРС

Нагороди:

Герой Киргизької Республіки

Життєпис

Народився в бідній селянській родині. З дев'яти до шістнадцяти років наймитував у заможних селян, потім працював робітником на будівництві залізниці Кувасай — Кизил-Кія. Від 1926 року працював вантажником, а потім вибійником на шахті № 4 в Кизил-Кії.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1934—1936 роках — голова рудного комітету Спілки вугільників шахти «Жал» селища Кизил-Кія Киргизької АРСР. У 1936 році був слухачем Кизил-Кійської вечірньої школи радянського і партійного будівництва при Ошському окружному комітеті ВКП(б).

З 1936 по 1937 рік працював вибійником, а в 1937—1938 роках — партійним організатором ЦК ВКП(б) шахти «Жал» селища Кизил-Кія Киргизької АРСР.

1938 року призначений на посаду заступника голови виконавчого комітету Кизил-Кійської селищної ради.

У 1938 році — заступник керуючого тресту «Киргизвугілля».

20 липня 1938 — 14 листопада 1945 року — голова Ради народних комісарів Киргизької РСР.

14 листопада 1945 — 25 серпня 1978 року — голова Президії Верховної ради Киргизької РСР.

У 1952—1953 роках — слухач однорічних Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б) (КПРС).

1961 року закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

З серпня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Фрунзе.

Нагороди і звання

Герой Киргизької Республіки з врученням особливого знака «Ак-Шумкар» (28.08.2019, посмертно) — за видатні особисті заслуги перед державою і народом Киргизстану, патріотизм і безмежну відданість батьківщині
п'ять орденів Леніна (31.01.1941,)
орден Жовтневої Революції
чотири ордени Трудового Червоного Прапора (9.01.1968,)
медаль «За трудову доблесть»
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
медалі

Джерела

. [www.diclib.com/] (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
А. Урбаев. . [1] (рос.). ДипКуръер. Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 14 грудня 2018.