Кукін Юрій Олексійович рос Кукин Юрий Алексеевич 17 липня 1932 Сясьстрой Російська РФСР 7 липня 2011 Сясьстрой російськи

Кукін Юрій Олексійович (рос. Кукин Юрий Алексеевич; 17 липня 1932, Сясьстрой, Російська РФСР) — 7 липня 2011, Сясьстрой) — російський поет, композитор, драматург, бард, тренер з фігурного катання.

Кукін Юрій Олексійович
рос. Юрий Алексеевич Кукин
Фото 2008 року
Ім'я при народженні	Кукін Юрій Олексійович
Народився	17 липня 1932(1932-07-17)^[2] Сясьстрой, Волховський район, Ленінградська область, РСФРР, СРСР
Помер	7 липня 2011(2011-07-07)^[1]^[2] (78 років) Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Південний цвинтар (Санкт-Петербург)
Країна	Росія СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	поет, драматург, бард, композитор
Alma mater	^d
Знання мов	російська
Жанр	авторська пісня
Нагороди	Лавреат конкурсу туристської пісні II Всесоюзного походу молоді в Москві в 1966 р.
IMDb	ID 1120349
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія, ранні роки

Юрій Кукін народився в поселенні Сясьстрой, де працювала його мати. Двоюрідний дід Юрія був другом Серго Орджоникидзе.

Навчання

Головна споруда інституту імені Лесгафта, Санкт-Петербург. Фото 2012 р.

Первісно ні до співу, ні до музики не мав відношення. Але, як всі молоді, слухав різну музику і цікавився нею. Відомо, що писав якісь вірші в шкільні роки. Первісну освіту отримав у Ленінградському інституті імені П. Ф. Лесгафта, котрий закінчив з відзнакою 1954 року. Працював тренером в спортивних школах з фігурного катання. на той час це був зовсім новий фах у СРСР. Але ще в студентські роки захоплювався модним тоді джазом і навіть грав на барабанах. Ще 1948 року писав примітивні пісеньки до студентських капусників. Трохи попрацював з музиками Петродворцового годинникового заводу. До 1973 року сам мешкав у Петергофі, працював як тренер у Петергофі, Ломоносові, у тодішньому Ленінграді. Юрій Кукін першим створив балет на льоду на тему Олександра Пушкіна «Казка про рибалку та рибку».

З 1960-х років почав брати участь у геологорозвідних партіях, працював на Камчатці, в Сибіру, на Далекому Сході Російської Федерації. Вже з другої геологорозвідної експедиції повернувся з новими піснями.

Родина

Був тричі одруженим. Мав сина та доньку.

Неповний перелік пісень Юрія Кукіна (російською)

У каждого свой Эверест и Монблан
Старый сказочник
За Туманом
Говоришь, чтоб остался я
Париж
Осенние письма
А метель кружила…
А мне порою так бывает тошно… (посвята
Ах этот дом на полпути… (Будинок на півдорозі)
Ах, чтоб мне лопнуть — это ж старый Билл!.. (Ковбой)
Было тихо тогда… (Розставання)
В конце концов, плевать на это…
Ветреная девочка, давняя любовь…
Вот вы поверили в меня, а жаль мне…
Вот придумал я как-то… (В Африці)
Вот якорь поднят, птиц звенящий караван…
Всё чаще стали сниться поезда… (Сни)
Вы пришлите в красивом конверте… (Романс)
Вы простите… (Квиток)
Где-то город качает детей…
Где вы, близкие, и где — чужие?.. (Дорожні роздуми)
Где же мы виделись? Вспомнить так хочется!.. (Спогади)
Где-то огнями поздними…
Давайте перейдём «на ты»… (Пародія на пісню Булата Окуджави)
Дверь не идут открывать…
Дверь открыта… (Нічний гість)
Дуня, перестань слезить платочек… (Дуня)
Днём морозным петергофским парком… (Обірвана лижня)
До свиданья, мои дорогие… (Елегія)
Женская песенка
Жизнь, мой путь, увы, исповедим…
Здесь вечный снег, как вечный страх…
Здравствуй, город…
И снова уходим…
Как всё-таки прекрасно возвращаться… (Повернення)
Когда-нибудь…
Когда уходят, не прощаясь…
Лес таёжный… (Нічна пісенька)
Мертвенным светом луна заливает… (Памірський блюз)
Мне солнце виски опалит… (Йди)
Моё пальто — моя страна…
Наговорили мне… (Гості)
Над Парижем птицы не летают… (Над Парижем)
Настала осень… (Цитатна пісенька)
Не случайно меня… (Сент-Женев'єв-де-Буа)
Ни боли, ни досады… (Морська пісня)

| width="50%" align="left" valign="top" |

Ну кто придумал эти горы…
Ну куда бежать от моей беды…
Ну что, борода, надоело… (Арктичний вальс)
Ну что ты смеешься, а слёзы в глазах?..
Очень растревожила… (Туга дорожня)
Первый пояс — девяностый пояс… (Квиток)
Пожалуйста, тихо, не надо шуметь…
Сколько… (Привітання на 50-річчя)
Пора, пора, сними ладонь с плеча… (Вже час)
Потерял я тебя, потерял…
Почему я опять вместе с солнцем встаю…
Приснился сон — и маюсь… (Жарт)
Пью за подорожник, он мне всех дороже… (Подорожник)
С одним человеком случилась беда… (слова Юрія Тейха)
— Свободен? Да как сказать… (Пародія на пісню Ю. Візбора)
Сегодня океан тревожен…
Сегодня провожаю я… (Проводи друзів)
Соберутся друзья… (Пісня про відсутнього друга)
Спешите, спешите, открыта, открыта…
Стучит по брезенту палатки сосед…
Тайгу, людей… (Рудничним геофізикам)
Ты в тайге от тоски задыхался… (Володі Бедареву)
Ты не поверишь — здесь кругом цветы….
Ты сказал, поёшь… (Пісня про дві зустрічі)
Ты играл чудесно на гитаре…
Ты слышишь…
У человека есть душа… (Душа)
Устали герои, устали… (Втомлені герої)
Утро, как будто без сна…
Цветы поставьте в воду! Все за стол!..
Чёрт возьми, я ужасно завидую… (Альпіністська песня)
Что-то ветер сегодня… (Вітер)
Я бездомным марктвеновским Геком… (Г)
Я безнадёжно счастлив, как влюблённый евнух… (Східна композиція)
Я за мечтами почти не заметил… (Талісман)
Я, конечно, стану старым… (Якби)
Я не верю в знахарок… (Вам)
Я перепутал звёзды… (Пізно)
Я уйду, мимоходом заглядевшись на небо…
Я умру на бегу, торопясь, опоздав…
Ящички, мешочки, дальние дороги… (Пісенька про ноги)

Шлях до авторської пісні

На запитання, як він прийшов до авторської (бардівської) пісні, відповідав, що розчарувався у тому пісенному та , що чув по всесоюзному радіо. Тим не менше з часом перейшов (був вимушений?) перейти до офіційних радянських концертних установ. З 1968 року Ю. Кукін виступав як артист Ленконцерту, з 1971 р. працював у Ленінградській обласній філармонії, а з 1988 року працював у Ленінградському театрі-студії «Бенефіс».

В концертах Юрій Кукін виконував не тільки власні пісні, а й інших авторів. На його концерти приходили знавці як його творів, так і бардівської пісні як такої. На один з концертів прибула молодь з вишів тодішнього Ленінграда, бо знала, що пісень про Москву та комуністичний офіціоз не буде, бо їх не знайти у творчому доробку митця. На сцену почали передавати клаптики паперу з замовленнями на улюблені пісні. Здивований Кукін прочитав підпис «З надією від студентів». Бард дарував своїм прихильникам надії без обману.

Смерть

Хворів на гіпертонічну хворобу. Помер у Санкт-Петербурзі 7 липня 2011. Поховання відбулося на Південному кладовищі.

Увічнення пам'яті

Ім'я Юрія Кукіна було надано перевалу в Заалайському хребті (гори Памір).

Джерела

https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/308108/bio/ [ 9 березня 2018 у Wayback Machine.] (довідкова біографія)
http://bards.ru/archives/author.php?id=209 [ 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
https://zwezda.ru/kukin.html [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Див. також

Примітки

http://www.rg.ru/2011/07/08/kukin-site.html
Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 7 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Кукін Юрій Олексійович в бібліотеці Максима Мошкова (рос.)
. Международный портал авторской песни. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 2 листопада 2020. (рос.)
интервью Ю. Кукина на сайте Звёздный Журнал [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Это — юбилейный сайт Юрия Кукина [ 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
(рос.)
Юрий Кукин «За туманом» [ 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
«А я еду за туманом» — фестиваль бардовской песни на родине Ю. Кукина в г. Сясьстрой [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (2014 г.) (рос.)
Фестиваль авторской песни «А я еду за туманом…» на Родине Ю. Кукина (2015 г.) [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
4-й фестиваль авторской песни им. Ю. Кукина, на родине барда в 2016 г. [ 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Памятная табличка Ю. Кукину на Родине в Сясьстрое [ 28 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кукін Юрій Олексійович

[[http://www.rg.ru/2011/07/08/kukin-site.html_http://www.rg.ru/2011/07/08/kukin-site.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.rg.ru/2011/07/08/kukin-site.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q975413_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q108611244">[https://lavkapisateley.spb.ru/enciklopediya/_Литераторы_Санкт-Петербурга._ХХ_век]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:d:Q124670547|О.&nbsp;В.&nbsp;Богданова]]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q124670547]][[d:Track:Q108611244]]</div>-2] Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244

[:0-3] . Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 7 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[:1-4] . Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[5] . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[6] . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2]

[1]