Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'єр де Фре́ді де Куберте́н (Pierre de Coubertin, при народженні фр. Pierre de Frédy, baron de Coubertin; 1 січня 1863, Париж — 2 вересня 1937, Женева) — французький громадський діяч, ініціатор відродження букви і духу давньогрецьких Олімпійських змагань, барон.
| П'єр де Кубертен | |
|---|---|
| фр. Pierre de Coubertin | |
 П'єр де Кубертен, засновник і президент Міжнародного олімпійського комітету | |
| Ім'я при народженні | фр. Charles Pierre Frédy de Coubertin[1] |
| Псевдо | Georges Hohrod і Martin Eschbach |
| Народився | 1 січня 1863[3][4][…] Париж, Франція |
| Помер | 2 вересня 1937[2][3][…] (74 роки) Женева, Швейцарія |
| Поховання | Лозанна |
| Громадянство |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | історик, педагог, педагог, письменник, rugby union match official, політик, спортивний чиновник, засновник |
| Alma mater | Сорбонна |
| Знання мов | французька[3][6] |
| Членство | Міжнародний олімпійський комітет, d, d і d |
| Роки активності | 1885[7] — 1930[7] |
| Титул | барон |
| Посада | Почесний Президент МОК |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Олімпійські ігри | ||
| Золото | Стокгольм 1912 | Мистецькі змагання |
Організовані за ініціативою Кубертена змагання отримали назву Олімпійських ігор сучасності.
П'єр де Кубертен був президентом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1896 по 1925 рік і залишався почесним президентом до смерті.
Написав безліч книг, близько 1150 статей. Автор першої редакції найважливішого документа — Олімпійської хартії. Підготував перший список членів МОК.
На честь П'єра де Кубертена міжнародний олімпійський комітет запровадив медаль П'єра де Кубертена, яка вручається за прояви справжнього спортивного духу.
Життєпис
П'єр де Кубертен народився в Парижі в аристократичній сім'ї, в родині французького живописця з давнього та знатного італійського роду Фреді.
Дитинство провів у стародавньому замку Мервіль біля Гавра, маєтку матері. Любив читати, слухати музику. Полюбляв їздити верхи, займатися фехтуванням, греблею.
З 12 років захопився фізичним вихованням, прочитавши книгу Томаса Г'юза «Шкільні роки Тома Брауна».
Навчався у низці коледжів та університетів Великої Британії та Америки, зокрема у 1880 році вступив на філософський факультет Паризького університету Сорбонна. Захопився педагогікою, психологією та історією, (культурою) та літературою Давньої Еллади.
Здобув ступінь бакалавра з мистецтва, науки та права. Продовжив навчання у Вільній школі політичних наук в Парижі, де ознайомився з французькою філософією та історією англійської освіти. У цей період значний вплив на нього мав професор гуманітарних наук і риторики Карой, що викладав грецьку мову, історію Стародавньої Греції і Римської імперії.
Велике значення Кубертен надавав заняттям спортом. Зокрема, боксом, фехтуванням, веслуванням, верховою їздою. Захоплювався регбі та виконував обов'язки рефері на фінальному матчі першого французького чемпіонату з цього виду спорту.
У 1882 році створив разом з товаришами спортивний клуб, де займаються футболом, фехтуванням і веслуванням.
План відродження Олімпії, у тому вигляді, що і багато років тому, виник ще у коледжі. Багато подорожував, був в Італії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, кілька разів відвідав Англію. Вивчав системи фізичного виховання багатьох країн та дійшов до думки використати ідею відродження Олімпійських ігор для створення системи всесвітніх спортивних змагань.
На формування особистості Кубертена мала величезний вплив філософія одного з пропагандистів англійської школи фізичного виховання Томаса Арнольда.
Впродовж 1886—1887 років опублікував ряд статей, які стосувалися проблем фізичного виховання.
У 1887 ініціював створення Союзу французьких товариств бігу.
Олімпійські змагання
Кубертен багато роздумував над ідеєю проведення міжнародних змагань в цілях популяризації спорту.
30 серпня 1887 року почалася компанія за відродження Олімпійських ігор, за словами самого Кубертена, після оприлюднення статті, у якій він звернув увагу французів на необхідність більш різносторонньої фізичної підготовки дітей у школах та створенню Ліги фізичного виховання.
У 1888 він видає книгу «Виховання у Англії», а у 1889 році «Англійське виховання у Франції».
Відмітивши збільшений інтерес суспільства до Античних Олімпійських змагань, викликаний гучними археологічними відкриттями в Олімпії, Кубертен розробив проєкт відродження Олімпійських ігор.
1 липня 1888 року він виклав головні ідеї відродження Олімпійських ігор на засіданні Комітету з впровадження фізичних вправ, який створили у Міністерстві освіти Франції.
У 1889—1890 роках, щоб надати олімпійському рухові міжнародного характеру та враховуючи невдалий досвід греків у відродженні Олімпійських ігор, вирішив залучати до організації відродження видатних спортивних діячів ряду країн. Листується зі спеціалістами різних країн, організував міжнародні змагання з різних видів спорту, здійснює ділові поїздки до Англії, США та інших провідних країн світу.
У 1890 році організовує у Парижі міжнародний науковий конгрес з фізичного тренування. Разом з однодумцями створює спілку спортивних товариств Франції та стає її першим генеральним секретарем.
Подорожуючи США, де у Чикаго, Каліфорнії, Техасі та Луїзіані, у Вашингтоні та Нью-Йорку він відвідував університети і спортивні клуби, виступав з лекціями з історії спорту, популяризувавши власні ідеї відродження олімпізму, Кубертен знаходить однодумців та активних прихильників відродження Олімпійських ігор у особі доктора Вільяма Пені Брукса (заснував у 1890 році олімпійське товариство та у 1895 році національну Олімпійську асоціацію); професора політичних наук у Принстоні Вільяма Слоєна (користувався великим авторитетом в університетських колах, які керували розвитком спорту в Америці); а також переможця багатьох великих змагань у 70-х роках XIX століття з бігу та греблі Чарльза Герберта (провідний організатор спорту, прибічник олімпійської ідеї та засновник міжнародних федерацій). Тісно зійшовся з домініканським священиком Анрі Дідоном, який очолював ліцей у Парижі, в якому вони разом проводили апробацію різноманітним спортивним програмам.
У період з 1891 по 1894 роки на базі утвореного міжнародного союзу Кубертен розширив спортивний обмін та розповсюдив ідею відродження Олімпійських ігор. Утворює комітет з підготовки скликання установчого конгресу.
25 листопада 1892 року виступив в Сорбонні, всесвітньо відомому Паризькому університеті, з доповіддю «Відродження олімпізму». Це була перша публічна пропозиція про відродження Олімпійських ігор.
16 червня 1894 року в Парижі у великому залі Сорбонни відкрилося перше засідання конгресу, на який з різних країн зібралися близько двох тисяч осіб і 23 червня 1894 року старання Кубертена увінчалися успіхом — було ухвалено історичне рішення про відродження Олімпійських змагань. Також був заснований Міжнародний олімпійський комітет, в якому Кубертен зайняв посаду генерального секретаря. Було вирішено проводити Змагання кожні чотири роки. Після обговорення конгрес підтримав пропозицію друга Кубертена Деметріуса Вікеласа про проведення Перших Олімпійських ігор сучасності в Афінах. Деметріус Вікелас був обраний президентом Олімпійського комітету. Біля витоків олімпійського руху стояв й видатний український діяч Олексій Бутовський, який був одним із засновників МОК та організаторів І Олімпіади в Афінах.
Змагання відбулись влітку 1896 року і мали великий успіх. Після їх завершення Кубертен зайняв місце президента МОК.
В подальшому Олімпійському руху довелося зіткнутися з серйозними труднощами, оскільки наступні Змагання — 1900 року в Парижі та 1904 року в Сент-Луїсі залишились непоміченими на тлі Всесвітньої виставки тих років. Але в 1906 році, коли відбулися так звані Проміжні змагання в Афінах, Олімпійські змагання стали найвідомішою спортивною подією.
Погляди Кубертена на олімпійський спорт, його ідеали і функції в повному обсязі виявилися в написаній ним «Оді спорту». У травні 1906 року, захопившись ідеєю створення офіційного і стабільного взаємозв'язку між мистецтвом і спортом під час Олімпійських ігор, він скликав «Консультативну конференцію мистецтва, літератури і спорту», яка проходила в будівлі театру Комеді Франсез.
У 1908 році помер батько П'єра та залишив йому у спадок 500 тис. франків золотом, які він використав переважно на потреби Олімпійських ігор та міжнародного олімпійського руху.
До Змагань 1912 року в Стокгольмі П'єр де Кубертен створив нову спортивну дисципліну — сучасне п'ятиборство.
У 1912 році вперше до програми Олімпійських ігор увійшов творчий конкурс — Мистецькі змагання. Твір Кубертена «Ода спорту» (фр. «Ode to Sport») отримав золото у категорії «Література».
17 липня 1914 року в залі Сорбонни у присутності президента Французької Республіки Раймона Пуанкаре на урочистій церемонії, присвяченій 20-ій річниці відродження Олімпійських ігор, відбулася презентація олімпійського прапора, створеного П'єром де Кубертеном.
В 1916 році, під час Першої Світової війни, Кубертен вирушив на фронт, де приєднався до Французької армії. Він не міг та і не вважав за можливе залишатися на посту президента МОК. Кубертен наполіг на передачі повноважень одному з членів комітету Годфруа де Блоне, як представникові нейтральної Швейцарії. Після закінчення війни в 1919 році Кубертен знову очолив Міжнародний олімпійський комітет.
Після Олімпійських змагань 1924 року в Парижі, які мали значно більший успіх ніж Змагання 1900 року, у 1925 році Кубертен залишив пост президента МОК. Новим президентом став бельгієць Анрі де Байе-Латур.
З 1925 року П'єр де Кубертен залишався Почесним Президентом МОК до кінця життя.
Кубертен також доклав немало зусиль для створення Універсального педагогічного союзу, організованого в 1925 році та Міжнародного бюро спортивної психології. Одним з результатів їх діяльності стала створена в 1930 році «Хартія спортивних реформ».
У березні 1937 року, після літніх XI Олімпійських ігор у Берліні, П'єр де Кубертен надіслав лист уряду Німеччини, пропонуючи створити Центр олімпійських досліджень, якому могли б бути передані всі документи і незавершені проекти відносно відродження олімпізму. Ідею П'єра де Кубертена втілили в життя Карл Дієм і Хуан Кетсеас 16 червня 1961 року, заснувавши Міжнародну олімпійську академію, яка була створена для координації і керівництва науковими дослідженнями в області олімпійської ідеології.
Він помер 2 вересня 1937 року в Женеві, під час прогулянки в женевському парку Ля Гранж та був похований в Лозанні — місті, де знаходиться штаб-квартира МОК. За заповітом П'єра де Кубертена, його серце було поховане окремо, в монументі біля руїн древньої Олімпії, на батьківщині Ігор.
Праці
- «Ода спорту» (фр. « Ode au sport »);
- «Олімпійські ігри 776 р. до н. е. — 1896 р.»;
- Pierre de Coubertin. Memories 0lympiyues / Pierre de Coubertin. – Lauzanne, 1931.;
Вшанування
- У Парижі іменем П'єра де Кубертена назвали стадіон.
- У 1964 році заснували Медаль П'єра де Кубертена (англ. Pierre de Coubertin medal) також відома як Медаль істинного духу спорту (англ. True Spirit of Sportsmanship medal) — особлива відзнака Міжнародного олімпійського комітету, одна з найпочесніших нагород, якої може бути удостоєний учасник Олімпійських ігор.
- У 1967 році Міжнародний Олімпійський комітет ухвалив рішення вважати 23 червня Міжнародним Олімпійським днем, бо саме в цей день створили Міжнародний олімпійський комітет, після того як барон П'єр де Кубертен представив свою доповідь про відродження олімпійського руху.
- Міжнародний приз за чесну гру П'єра де Кубертена, який щорічно вручає Міжнародний комітет Fair Play.
Філателія та нумізматика
-
![image]()
Пам'ятна монета ЦБ Російської федерації, 20.01.1993 -
![image]()
Поштова марка Російської федерації, 1993 рік -
![image]()
-
![image]()
Цитати
Діячеві вже багато десятиліть помилково приписують фразу «На Олімпіаді головне не перемога, а участь». Насправді ці слова сказав 19 липня 1908 року пенсильванський єпископ із амвона собору Св. Павла у Лондоні під час проведення Олімпіади-1908.
Див. також
- 2190 Кубертен — астероїд, який назвали на честь діяча.
Примітки
- свідоцтво про народження
- Кубертен Пьер де // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- MacAloon J. J. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- CONOR.Sl
- RKDartists
- В Англії відвідував відомий спортивними традиціями коледж у місті Регбі, у Греції знамениту долину Алфея в 300 км від Афін, де проходили древні олімпіади.
- За іншими даними доповідь мала назву «Фізичні вправи у сучасному світі»
- Твір Кубертена був представлений під псевдонімом «Жорж Хогрод» і «Мартін Есхбах» з Німеччини, тому що його авторитет серед людей, які займаються олімпійським рухом, був величезний.
- Кун Л. Всеобщая история физическою культурі и спорта.(рос.) — Москва: Радуга, 1982 — С. 241
Джерела
- Кун Л. Загальна історія фізичної культури і спорту. — М., 1982. (рос.)
- Олімпійська енциклопедія. — М., 1980. (рос.)
- Твій олімпійський підручник. М., 1996. (рос.)
- Хавин Б. Все про Олімпійські ігри. — М., 1979. (рос.)
Література
- Pierre de Coubertin, Olympism: selected writings, edited by Norbert Muller, Lausanne, IOC, 2000 (англ.)
- John J Macaloon, This Great Symbol. Pierre de Coubertin and the Origins of the Modern Olympic Games, Univ. of Chicago Press, 1981, New Edition: Routledge 2007 (англ.)
- International Journal of the History of Sport, Volume 23 Issue 3 & 4 2006 -This Great Symbol: Pierre de Coubertin and the Origins of the Modern Olympic Games (англ.)
- Michael Llewellyn Smith. Olympics in Athens 1896: The Invention of the Modern Olympic Games. Profile Books Ltd, London: 2004 (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єр де Кубертен |
- П'єр де Кубертен. (рос.)
- Життя та діяльність П'єра де Кубертена. (рос.)
- П'єр де Кубертен як президент МОК. Реферат.
- П'єр де Кубертен та його роль у відродженні Олімпійських ігор.
- П'єр де Кубертен.
- П'єр де Кубертен — «О спорт, ти — мир!»
- Хто такий П'єр де Кубертен?
- Олександр Суник. П'єр де Кубертен – засновник сучасних олімпійських ігор.(рос.)
- П'єр де Кубертен (1896—1925)
| Попередник: | П'єр де Кубертен | Наступник: |
| Вікелас Деметріус | Де Байе-Латур Анрі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer de Fre di de Kuberte n Pierre de Coubertin pri narodzhenni fr Pierre de Fredy baron de Coubertin 1 sichnya 1863 Parizh 2 veresnya 1937 Zheneva francuzkij gromadskij diyach iniciator vidrodzhennya bukvi i duhu davnogreckih Olimpijskih zmagan baron P yer de Kubertenfr Pierre de CoubertinP yer de Kuberten zasnovnik i prezident Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetuIm ya pri narodzhennifr Charles Pierre Fredy de Coubertin 1 PsevdoGeorges Hohrod i Martin EschbachNarodivsya1 sichnya 1863 1863 01 01 3 4 Parizh FranciyaPomer2 veresnya 1937 1937 09 02 2 3 74 roki Zheneva ShvejcariyaPohovannyaLozannaGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnististorik pedagog pedagog pismennik rugby union match official politik sportivnij chinovnik zasnovnikAlma materSorbonnaZnannya movfrancuzka 3 6 ChlenstvoMizhnarodnij olimpijskij komitet d d i dRoki aktivnosti1885 7 1930 7 TitulbaronPosadaPochesnij Prezident MOKBatkodMatidBrati sestridU shlyubi zdAvtografNagorodid d 2007 Mediafajli u Vikishovishi Sportivni medali Olimpijski igri Zoloto Stokgolm 1912 Mistecki zmagannya Organizovani za iniciativoyu Kubertena zmagannya otrimali nazvu Olimpijskih igor suchasnosti P yer de Kuberten buv prezidentom Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu MOK z 1896 po 1925 rik i zalishavsya pochesnim prezidentom do smerti Napisav bezlich knig blizko 1150 statej Avtor pershoyi redakciyi najvazhlivishogo dokumenta Olimpijskoyi hartiyi Pidgotuvav pershij spisok chleniv MOK Na chest P yera de Kubertena mizhnarodnij olimpijskij komitet zaprovadiv medal P yera de Kubertena yaka vruchayetsya za proyavi spravzhnogo sportivnogo duhu ZhittyepisP yer de Kuberten narodivsya v Parizhi v aristokratichnij sim yi v rodini francuzkogo zhivopiscya z davnogo ta znatnogo italijskogo rodu Fredi Ditinstvo proviv u starodavnomu zamku Mervil bilya Gavra mayetku materi Lyubiv chitati sluhati muziku Polyublyav yizditi verhi zajmatisya fehtuvannyam grebleyu Z 12 rokiv zahopivsya fizichnim vihovannyam prochitavshi knigu Tomasa G yuza Shkilni roki Toma Brauna Navchavsya u nizci koledzhiv ta universitetiv Velikoyi Britaniyi ta Ameriki zokrema u 1880 roci vstupiv na filosofskij fakultet Parizkogo universitetu Sorbonna Zahopivsya pedagogikoyu psihologiyeyu ta istoriyeyu kulturoyu ta literaturoyu Davnoyi Elladi Zdobuv stupin bakalavra z mistectva nauki ta prava Prodovzhiv navchannya u Vilnij shkoli politichnih nauk v Parizhi de oznajomivsya z francuzkoyu filosofiyeyu ta istoriyeyu anglijskoyi osviti U cej period znachnij vpliv na nogo mav profesor gumanitarnih nauk i ritoriki Karoj sho vikladav grecku movu istoriyu Starodavnoyi Greciyi i Rimskoyi imperiyi Velike znachennya Kuberten nadavav zanyattyam sportom Zokrema boksom fehtuvannyam vesluvannyam verhovoyu yizdoyu Zahoplyuvavsya regbi ta vikonuvav obov yazki referi na finalnomu matchi pershogo francuzkogo chempionatu z cogo vidu sportu U 1882 roci stvoriv razom z tovarishami sportivnij klub de zajmayutsya futbolom fehtuvannyam i vesluvannyam Plan vidrodzhennya Olimpiyi u tomu viglyadi sho i bagato rokiv tomu vinik she u koledzhi Bagato podorozhuvav buv v Italiyi Nimechchini Avstriyi Shvejcariyi kilka raziv vidvidav Angliyu Vivchav sistemi fizichnogo vihovannya bagatoh krayin ta dijshov do dumki vikoristati ideyu vidrodzhennya Olimpijskih igor dlya stvorennya sistemi vsesvitnih sportivnih zmagan Na formuvannya osobistosti Kubertena mala velicheznij vpliv filosofiya odnogo z propagandistiv anglijskoyi shkoli fizichnogo vihovannya Tomasa Arnolda Vprodovzh 1886 1887 rokiv opublikuvav ryad statej yaki stosuvalisya problem fizichnogo vihovannya U 1887 iniciyuvav stvorennya Soyuzu francuzkih tovaristv bigu Olimpijski zmagannya Pam yatnik prisvyachenij P yeru de Kubertenu v Lozanni Shvejcariya Kuberten bagato rozdumuvav nad ideyeyu provedennya mizhnarodnih zmagan v cilyah populyarizaciyi sportu 30 serpnya 1887 roku pochalasya kompaniya za vidrodzhennya Olimpijskih igor za slovami samogo Kubertena pislya oprilyudnennya statti u yakij vin zvernuv uvagu francuziv na neobhidnist bilsh riznostoronnoyi fizichnoyi pidgotovki ditej u shkolah ta stvorennyu Ligi fizichnogo vihovannya U 1888 vin vidaye knigu Vihovannya u Angliyi a u 1889 roci Anglijske vihovannya u Franciyi Vidmitivshi zbilshenij interes suspilstva do Antichnih Olimpijskih zmagan viklikanij guchnimi arheologichnimi vidkrittyami v Olimpiyi Kuberten rozrobiv proyekt vidrodzhennya Olimpijskih igor 1 lipnya 1888 roku vin viklav golovni ideyi vidrodzhennya Olimpijskih igor na zasidanni Komitetu z vprovadzhennya fizichnih vprav yakij stvorili u Ministerstvi osviti Franciyi U 1889 1890 rokah shob nadati olimpijskomu ruhovi mizhnarodnogo harakteru ta vrahovuyuchi nevdalij dosvid grekiv u vidrodzhenni Olimpijskih igor virishiv zaluchati do organizaciyi vidrodzhennya vidatnih sportivnih diyachiv ryadu krayin Listuyetsya zi specialistami riznih krayin organizuvav mizhnarodni zmagannya z riznih vidiv sportu zdijsnyuye dilovi poyizdki do Angliyi SShA ta inshih providnih krayin svitu U 1890 roci organizovuye u Parizhi mizhnarodnij naukovij kongres z fizichnogo trenuvannya Razom z odnodumcyami stvoryuye spilku sportivnih tovaristv Franciyi ta staye yiyi pershim generalnim sekretarem Podorozhuyuchi SShA de u Chikago Kaliforniyi Tehasi ta Luyiziani u Vashingtoni ta Nyu Jorku vin vidviduvav universiteti i sportivni klubi vistupav z lekciyami z istoriyi sportu populyarizuvavshi vlasni ideyi vidrodzhennya olimpizmu Kuberten znahodit odnodumciv ta aktivnih prihilnikiv vidrodzhennya Olimpijskih igor u osobi doktora Vilyama Peni Bruksa zasnuvav u 1890 roci olimpijske tovaristvo ta u 1895 roci nacionalnu Olimpijsku asociaciyu profesora politichnih nauk u Prinstoni Vilyama Sloyena koristuvavsya velikim avtoritetom v universitetskih kolah yaki keruvali rozvitkom sportu v Americi a takozh peremozhcya bagatoh velikih zmagan u 70 h rokah XIX stolittya z bigu ta grebli Charlza Gerberta providnij organizator sportu pribichnik olimpijskoyi ideyi ta zasnovnik mizhnarodnih federacij Tisno zijshovsya z dominikanskim svyashenikom Anri Didonom yakij ocholyuvav licej u Parizhi v yakomu voni razom provodili aprobaciyu riznomanitnim sportivnim programam U period z 1891 po 1894 roki na bazi utvorenogo mizhnarodnogo soyuzu Kuberten rozshiriv sportivnij obmin ta rozpovsyudiv ideyu vidrodzhennya Olimpijskih igor Utvoryuye komitet z pidgotovki sklikannya ustanovchogo kongresu 25 listopada 1892 roku vistupiv v Sorbonni vsesvitno vidomomu Parizkomu universiteti z dopoviddyu Vidrodzhennya olimpizmu Ce bula persha publichna propoziciya pro vidrodzhennya Olimpijskih igor 16 chervnya 1894 roku v Parizhi u velikomu zali Sorbonni vidkrilosya pershe zasidannya kongresu na yakij z riznih krayin zibralisya blizko dvoh tisyach osib i 23 chervnya 1894 roku starannya Kubertena uvinchalisya uspihom bulo uhvaleno istorichne rishennya pro vidrodzhennya Olimpijskih zmagan Takozh buv zasnovanij Mizhnarodnij olimpijskij komitet v yakomu Kuberten zajnyav posadu generalnogo sekretarya Bulo virisheno provoditi Zmagannya kozhni chotiri roki Pislya obgovorennya kongres pidtrimav propoziciyu druga Kubertena Demetriusa Vikelasa pro provedennya Pershih Olimpijskih igor suchasnosti v Afinah Demetrius Vikelas buv obranij prezidentom Olimpijskogo komitetu Bilya vitokiv olimpijskogo ruhu stoyav j vidatnij ukrayinskij diyach Oleksij Butovskij yakij buv odnim iz zasnovnikiv MOK ta organizatoriv I Olimpiadi v Afinah Zmagannya vidbulis vlitku 1896 roku i mali velikij uspih Pislya yih zavershennya Kuberten zajnyav misce prezidenta MOK V podalshomu Olimpijskomu ruhu dovelosya zitknutisya z serjoznimi trudnoshami oskilki nastupni Zmagannya 1900 roku v Parizhi ta 1904 roku v Sent Luyisi zalishilis nepomichenimi na tli Vsesvitnoyi vistavki tih rokiv Ale v 1906 roci koli vidbulisya tak zvani Promizhni zmagannya v Afinah Olimpijski zmagannya stali najvidomishoyu sportivnoyu podiyeyu Poglyadi Kubertena na olimpijskij sport jogo ideali i funkciyi v povnomu obsyazi viyavilisya v napisanij nim Odi sportu U travni 1906 roku zahopivshis ideyeyu stvorennya oficijnogo i stabilnogo vzayemozv yazku mizh mistectvom i sportom pid chas Olimpijskih igor vin sklikav Konsultativnu konferenciyu mistectva literaturi i sportu yaka prohodila v budivli teatru Komedi Fransez U 1908 roci pomer batko P yera ta zalishiv jomu u spadok 500 tis frankiv zolotom yaki vin vikoristav perevazhno na potrebi Olimpijskih igor ta mizhnarodnogo olimpijskogo ruhu Do Zmagan 1912 roku v Stokgolmi P yer de Kuberten stvoriv novu sportivnu disciplinu suchasne p yatiborstvo U 1912 roci vpershe do programi Olimpijskih igor uvijshov tvorchij konkurs Mistecki zmagannya Tvir Kubertena Oda sportu fr Ode to Sport otrimav zoloto u kategoriyi Literatura 17 lipnya 1914 roku v zali Sorbonni u prisutnosti prezidenta Francuzkoyi Respubliki Rajmona Puankare na urochistij ceremoniyi prisvyachenij 20 ij richnici vidrodzhennya Olimpijskih igor vidbulasya prezentaciya olimpijskogo prapora stvorenogo P yerom de Kubertenom V 1916 roci pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Kuberten virushiv na front de priyednavsya do Francuzkoyi armiyi Vin ne mig ta i ne vvazhav za mozhlive zalishatisya na postu prezidenta MOK Kuberten napolig na peredachi povnovazhen odnomu z chleniv komitetu Godfrua de Blone yak predstavnikovi nejtralnoyi Shvejcariyi Pislya zakinchennya vijni v 1919 roci Kuberten znovu ocholiv Mizhnarodnij olimpijskij komitet Pislya Olimpijskih zmagan 1924 roku v Parizhi yaki mali znachno bilshij uspih nizh Zmagannya 1900 roku u 1925 roci Kuberten zalishiv post prezidenta MOK Novim prezidentom stav belgiyec Anri de Baje Latur Z 1925 roku P yer de Kuberten zalishavsya Pochesnim Prezidentom MOK do kincya zhittya Kuberten takozh doklav nemalo zusil dlya stvorennya Universalnogo pedagogichnogo soyuzu organizovanogo v 1925 roci ta Mizhnarodnogo byuro sportivnoyi psihologiyi Odnim z rezultativ yih diyalnosti stala stvorena v 1930 roci Hartiya sportivnih reform U berezni 1937 roku pislya litnih XI Olimpijskih igor u Berlini P yer de Kuberten nadislav list uryadu Nimechchini proponuyuchi stvoriti Centr olimpijskih doslidzhen yakomu mogli b buti peredani vsi dokumenti i nezaversheni proekti vidnosno vidrodzhennya olimpizmu Ideyu P yera de Kubertena vtilili v zhittya Karl Diyem i Huan Ketseas 16 chervnya 1961 roku zasnuvavshi Mizhnarodnu olimpijsku akademiyu yaka bula stvorena dlya koordinaciyi i kerivnictva naukovimi doslidzhennyami v oblasti olimpijskoyi ideologiyi Vin pomer 2 veresnya 1937 roku v Zhenevi pid chas progulyanki v zhenevskomu parku Lya Granzh ta buv pohovanij v Lozanni misti de znahoditsya shtab kvartira MOK Za zapovitom P yera de Kubertena jogo serce bulo pohovane okremo v monumenti bilya ruyin drevnoyi Olimpiyi na batkivshini Igor Praci Oda sportu fr Ode au sport Olimpijski igri 776 r do n e 1896 r Pierre de Coubertin Memories 0lympiyues Pierre de Coubertin Lauzanne 1931 VshanuvannyaU Parizhi imenem P yera de Kubertena nazvali stadion U 1964 roci zasnuvali Medal P yera de Kubertena angl Pierre de Coubertin medal takozh vidoma yak Medal istinnogo duhu sportu angl True Spirit of Sportsmanship medal osobliva vidznaka Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu odna z najpochesnishih nagorod yakoyi mozhe buti udostoyenij uchasnik Olimpijskih igor U 1967 roci Mizhnarodnij Olimpijskij komitet uhvaliv rishennya vvazhati 23 chervnya Mizhnarodnim Olimpijskim dnem bo same v cej den stvorili Mizhnarodnij olimpijskij komitet pislya togo yak baron P yer de Kuberten predstaviv svoyu dopovid pro vidrodzhennya olimpijskogo ruhu Mizhnarodnij priz za chesnu gru P yera de Kubertena yakij shorichno vruchaye Mizhnarodnij komitet Fair Play Filateliya ta numizmatika Pam yatna moneta CB Rosijskoyi federaciyi 20 01 1993 Poshtova marka Rosijskoyi federaciyi 1993 rik Poshtova marka Moldovi 1994 rik Poshtova marka Azerbajdzhanu 1994 rikCitatiDiyachevi vzhe bagato desyatilit pomilkovo pripisuyut frazu Na Olimpiadi golovne ne peremoga a uchast Naspravdi ci slova skazav 19 lipnya 1908 roku pensilvanskij yepiskop iz amvona soboru Sv Pavla u Londoni pid chas provedennya Olimpiadi 1908 Div takozh2190 Kuberten asteroyid yakij nazvali na chest diyacha Primitki svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 Kuberten Per de Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 MacAloon J J Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517 V Angliyi vidviduvav vidomij sportivnimi tradiciyami koledzh u misti Regbi u Greciyi znamenitu dolinu Alfeya v 300 km vid Afin de prohodili drevni olimpiadi Za inshimi danimi dopovid mala nazvu Fizichni vpravi u suchasnomu sviti Tvir Kubertena buv predstavlenij pid psevdonimom Zhorzh Hogrod i Martin Eshbah z Nimechchini tomu sho jogo avtoritet sered lyudej yaki zajmayutsya olimpijskim ruhom buv velicheznij Kun L Vseobshaya istoriya fizicheskoyu kulturi i sporta ros Moskva Raduga 1982 S 241DzherelaKun L Zagalna istoriya fizichnoyi kulturi i sportu M 1982 ros Olimpijska enciklopediya M 1980 ros Tvij olimpijskij pidruchnik M 1996 ros Havin B Vse pro Olimpijski igri M 1979 ros LiteraturaPierre de Coubertin Olympism selected writings edited by Norbert Muller Lausanne IOC 2000 angl John J Macaloon This Great Symbol Pierre de Coubertin and the Origins of the Modern Olympic Games Univ of Chicago Press 1981 New Edition Routledge 2007 angl International Journal of the History of Sport Volume 23 Issue 3 amp 4 2006 This Great Symbol Pierre de Coubertin and the Origins of the Modern Olympic Games angl Michael Llewellyn Smith Olympics in Athens 1896 The Invention of the Modern Olympic Games Profile Books Ltd London 2004 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yer de Kuberten P yer de Kuberten ros Zhittya ta diyalnist P yera de Kubertena ros P yer de Kuberten yak prezident MOK Referat P yer de Kuberten ta jogo rol u vidrodzhenni Olimpijskih igor P yer de Kuberten P yer de Kuberten O sport ti mir Hto takij P yer de Kuberten Oleksandr Sunik P yer de Kuberten zasnovnik suchasnih olimpijskih igor ros P yer de Kuberten 1896 1925 Poperednik P yer de Kuberten Nastupnik Vikelas Demetrius De Baje Latur Anri