Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Дмитрович Бутовський (9 червня 1838 — 25 лютого 1917) — член першого складу і один із засновників МОК та сучасного Олімпійського руху, генерал-лейтенант РІА, викладач Полтавського кадетського корпусу та спортивний функціонер.
| Олексій Дмитрович Бутовський | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Ім'я при народженні | Олексій Дмитрович Бутовський | |||||
| Народився | 9 (21) червня 1838 село П'ятигірці, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія | |||||
| Помер | 25 лютого (10 березня) 1917 (78 років) Петроград | |||||
| Поховання | Новодівочий цвинтар | |||||
| Громадянство |  Російська імперія | |||||
| Національність | українець | |||||
| Місце проживання | Полтава, Петроград | |||||
| Діяльність | спортсмен, офіцер, спортивний чиновник | |||||
| Відомий завдяки |  Один із засновників та член МОК | |||||
| Alma mater | Полтавський кадетський корпус | |||||
| Військове звання | генерал-лейтенант | |||||
| Конфесія | православний | |||||
| Рід | ||||||
| Батько | Дмитро Петрович Бутовський | |||||
| Мати | Надія Степанівна Райзер | |||||
| Родичі | Микола Бутовський (брат) | |||||
| У шлюбі з | Анна Василівна Горохова | |||||
| Нагороди |
| |||||
| ||||||
Біографія
Народився 9 червня 1838 року в містечку П'ятигірці Кременчуцького повіту на Полтавщині (нині Лубенського району). Походив з козацького, згодом дворянського роду. Батько — Дмитро Петрович Бутовський — штабс-капітан у відставці, молодший брат Микола також досяг значних успіхів у кар'єрі.
У серпні 1849 року вступив до Полтавського кадетського корпусу, який закінчив 1853 року. Згодом три роки навчання в інженерному класі Дворянського полку. 1856-го з унтер-офіцерів підвищений до прапорщика лейб-гвардії Павловського полку. 1856 року навчався на теоретичному відділенні Миколаївської інженерної академії, після чого повернувся в Полтавський кадетський корпус, де в 1858—1861 рр. викладав фізичну підготовку.
Після роботи в Полтаві Бутовський знову на військовій службі: 1863-го брав участь в придушенні січневого повстання, 1864—1865 рр. у званні штабс-капітана керує ротою.
З 1871 — вихователь в Санкт-Петербурзькій військовій гімназії, згодом у Головному управлінні військових навчальних закладів та в Олександрівському кадетському корпусі. Викладав теоретичний курс з історії мистецтв, живопису, історії фізичної культури; проводив практичні заняття з фехтування, стрільби, гімнастики і рухливих ігор. На цей період припадає публікація перших напрацювань Бутовського, присвячених різним аспектам фізичного виховання у військах і військових навчальних закладах.
З 1870-х років діяльність Бутовського постійно пов'язана з Державним управлінням Вищих навчальних закладів. В 1878 отримав звання полковника. З кінця 80-х років Бутовський займається проблемами фізичного виховання і спорту. З 1888 — член комісії при Міністерстві освіти для розробки питання про викладання військової гімнастики в цивільних навчальних закладах. В 1891 отримав звання генерал-майора.
У 1880—1890-х роках за дорученням воєнного відомства Російської імперії Олексій Бутовський неодноразово перебував у Європі, де вивчав викладання гімнастичних дисциплін у передових навчальних закладах Швеції, Данії, Німеччини, Бельгії, Англії та Франції. Добре володів кількома іноземними мовами, що посприяло знайомству та налагодженню особистих контактів зі спеціалістами в багатьох країнах. У 1892 під час перебування у Франції знайомиться з бароном П'єром де Кубертеном, з яким у них виявились спільні погляди на розвиток спорту та відродження Олімпійських ігор. 1894 року П'єр де Кубертен особисто запрошує Олексія Бутовського на Міжнародний Атлетичний конгрес до Парижа. Незважаючи на те, що Бутовський не зміг бути присутнім на цьому конгресі, його все ж обрали до перших 13 членів Міжнародного Олімпійського комітету. Тут не йшлося про представництво його від Російської імперії, як це часто трактують, а обраний він був винятково як активний діяч і спеціаліст у цій галузі. Не міг Бутовський представляти Росію, бо, як відомо, в числі учасників Перших Олімпійських ігор сучасності не було жодного представника Російської імперії. Отож Олексій Бутовський став свідком Перших Олімпійських ігор сучасності як член МОК, а після Ігор видав книгу «Афіни весною 1896 року». Загалом брав участь в шести Олімпійських конгресах.
Бутовський робив спроби створення Російського олімпійського комітету, однак вони не увінчалися успіхом. 1900-ого Олексій Бутовський вийшов зі складу МОК,
1904-го йому присвоєно чергове звання — генерал-лейтенант. За заслуги та вислугу років генерал-лейтенант Олексій Бутовський був нагороджений кількома орденами: Олександра Невського, Білого Орла, Святого Володимира, Святого Станіслава, Командорським Хрестом грецького Ордена Спасителя та іншими нагородами.
Був одружений з донькою купця Анною Василівною Гороховою, дітей подружжя не мало. В останні роки життя втратив зір і свої тексти диктував дружині.
1915 року світ побачили три книги 77-річного Олексія Бутовського: дві книги споминів і його праця «Виховання і телесні вправи в англійських школах». Загалом же він є автором понад 70-ти тематичних праць з фізичного виховання.
Помер Олексій Бутовський на 79-му році життя 25 лютого 1917 року в Петрограді. Похований на Новодівочому цвинтарі. Залишив по собі понад 70 праць з фізичного виховання та його історії.
Пам'ять
Заслуги О. Д. Бутовського в СРСР завжди принижували, переважно згадуючи лише П .Ф. Лесгафта. У них був різний підхід до розуміння питань фізкультури й спорту, особливо для виховання молоді. П. Ф. Лесгафт, на відміну від О. Д. Бутовського, негативно ставився до спорту загалом, виступав проти застосування в процесі фізичного виховання будь-яких гімнастичних приладів, був проти використання фізичних вправ для рук, бо вважав, що вони призначені для виконання усілякої тонкої роботи.
У Росії в Санкт-Петербурзі 23 липня 1994 р. до відкриття III Ігор Доброї волі та ознаменування 100-річчя Міжнародного олімпійського комітету на головних сходах стадіону ім. С. М. Кірова були встановлені бронзові бюсти П'єру де Кубертену та О. Д. Бутовському, однак через деякий час зникли. Згодом 6 квітня 1996 р. до сторіччя Олімпійського руху їх знову встановили біля стадіону, однак 2000 року їх знову забрали.
З 22 червня 2008 року ім'я Олексія Бутовського носить стадіон «Ворскла» в Полтаві, а перед ареною споруджено йому пам'ятник.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 17 вересня 2013.
Посилання
- Бутовський Олексій Дмитрович [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Бубка С. Н. Многогранная жизнь: кадровый военный, педагог, теоретик и практик физического воспитания, исследователь, деятель олимпийского движения [ 2 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Dmitrovich Butovskij 9 chervnya 1838 25 lyutogo 1917 chlen pershogo skladu i odin iz zasnovnikiv MOK ta suchasnogo Olimpijskogo ruhu general lejtenant RIA vikladach Poltavskogo kadetskogo korpusu ta sportivnij funkcioner Oleksij Dmitrovich ButovskijIm ya pri narodzhenniOleksij Dmitrovich ButovskijNarodivsya9 21 chervnya 1838 1838 06 21 selo P yatigirci Kremenchuckij povit Poltavska guberniyaPomer25 lyutogo 10 bereznya 1917 1917 03 10 78 rokiv PetrogradPohovannyaNovodivochij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyaPoltava PetrogradDiyalnistsportsmen oficer sportivnij chinovnikVidomij zavdyakiOdin iz zasnovnikiv ta chlen MOKAlma materPoltavskij kadetskij korpusVijskove zvannyageneral lejtenantKonfesiyapravoslavnijRidBatkoDmitro Petrovich ButovskijMatiNadiya Stepanivna RajzerRodichiMikola Butovskij brat U shlyubi zAnna Vasilivna GorohovaNagorodiOrden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Bilogo OrlaOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Butovskij BiografiyaChleni MOK 1896 roku 2 j sprava Oleksij Butovskij Narodivsya 9 chervnya 1838 roku v mistechku P yatigirci Kremenchuckogo povitu na Poltavshini nini Lubenskogo rajonu Pohodiv z kozackogo zgodom dvoryanskogo rodu Batko Dmitro Petrovich Butovskij shtabs kapitan u vidstavci molodshij brat Mikola takozh dosyag znachnih uspihiv u kar yeri U serpni 1849 roku vstupiv do Poltavskogo kadetskogo korpusu yakij zakinchiv 1853 roku Zgodom tri roki navchannya v inzhenernomu klasi Dvoryanskogo polku 1856 go z unter oficeriv pidvishenij do praporshika lejb gvardiyi Pavlovskogo polku 1856 roku navchavsya na teoretichnomu viddilenni Mikolayivskoyi inzhenernoyi akademiyi pislya chogo povernuvsya v Poltavskij kadetskij korpus de v 1858 1861 rr vikladav fizichnu pidgotovku Pogruddya O D Butovskogo u Poltavi Pislya roboti v Poltavi Butovskij znovu na vijskovij sluzhbi 1863 go brav uchast v pridushenni sichnevogo povstannya 1864 1865 rr u zvanni shtabs kapitana keruye rotoyu Pam yatna moneta CBR z zobrazhennyam Butovskogo ta Kubertena Z 1871 vihovatel v Sankt Peterburzkij vijskovij gimnaziyi zgodom u Golovnomu upravlinni vijskovih navchalnih zakladiv ta v Oleksandrivskomu kadetskomu korpusi Vikladav teoretichnij kurs z istoriyi mistectv zhivopisu istoriyi fizichnoyi kulturi provodiv praktichni zanyattya z fehtuvannya strilbi gimnastiki i ruhlivih igor Na cej period pripadaye publikaciya pershih napracyuvan Butovskogo prisvyachenih riznim aspektam fizichnogo vihovannya u vijskah i vijskovih navchalnih zakladah Z 1870 h rokiv diyalnist Butovskogo postijno pov yazana z Derzhavnim upravlinnyam Vishih navchalnih zakladiv V 1878 otrimav zvannya polkovnika Z kincya 80 h rokiv Butovskij zajmayetsya problemami fizichnogo vihovannya i sportu Z 1888 chlen komisiyi pri Ministerstvi osviti dlya rozrobki pitannya pro vikladannya vijskovoyi gimnastiki v civilnih navchalnih zakladah V 1891 otrimav zvannya general majora U 1880 1890 h rokah za doruchennyam voyennogo vidomstva Rosijskoyi imperiyi Oleksij Butovskij neodnorazovo perebuvav u Yevropi de vivchav vikladannya gimnastichnih disciplin u peredovih navchalnih zakladah Shveciyi Daniyi Nimechchini Belgiyi Angliyi ta Franciyi Dobre volodiv kilkoma inozemnimi movami sho pospriyalo znajomstvu ta nalagodzhennyu osobistih kontaktiv zi specialistami v bagatoh krayinah U 1892 pid chas perebuvannya u Franciyi znajomitsya z baronom P yerom de Kubertenom z yakim u nih viyavilis spilni poglyadi na rozvitok sportu ta vidrodzhennya Olimpijskih igor 1894 roku P yer de Kuberten osobisto zaproshuye Oleksiya Butovskogo na Mizhnarodnij Atletichnij kongres do Parizha Nezvazhayuchi na te sho Butovskij ne zmig buti prisutnim na comu kongresi jogo vse zh obrali do pershih 13 chleniv Mizhnarodnogo Olimpijskogo komitetu Tut ne jshlosya pro predstavnictvo jogo vid Rosijskoyi imperiyi yak ce chasto traktuyut a obranij vin buv vinyatkovo yak aktivnij diyach i specialist u cij galuzi Ne mig Butovskij predstavlyati Rosiyu bo yak vidomo v chisli uchasnikiv Pershih Olimpijskih igor suchasnosti ne bulo zhodnogo predstavnika Rosijskoyi imperiyi Otozh Oleksij Butovskij stav svidkom Pershih Olimpijskih igor suchasnosti yak chlen MOK a pislya Igor vidav knigu Afini vesnoyu 1896 roku Zagalom brav uchast v shesti Olimpijskih kongresah Butovskij robiv sprobi stvorennya Rosijskogo olimpijskogo komitetu odnak voni ne uvinchalisya uspihom 1900 ogo Oleksij Butovskij vijshov zi skladu MOK 1904 go jomu prisvoyeno chergove zvannya general lejtenant Za zaslugi ta vislugu rokiv general lejtenant Oleksij Butovskij buv nagorodzhenij kilkoma ordenami Oleksandra Nevskogo Bilogo Orla Svyatogo Volodimira Svyatogo Stanislava Komandorskim Hrestom greckogo Ordena Spasitelya ta inshimi nagorodami Buv odruzhenij z donkoyu kupcya Annoyu Vasilivnoyu Gorohovoyu ditej podruzhzhya ne malo V ostanni roki zhittya vtrativ zir i svoyi teksti diktuvav druzhini 1915 roku svit pobachili tri knigi 77 richnogo Oleksiya Butovskogo dvi knigi spominiv i jogo pracya Vihovannya i telesni vpravi v anglijskih shkolah Zagalom zhe vin ye avtorom ponad 70 ti tematichnih prac z fizichnogo vihovannya Pomer Oleksij Butovskij na 79 mu roci zhittya 25 lyutogo 1917 roku v Petrogradi Pohovanij na Novodivochomu cvintari Zalishiv po sobi ponad 70 prac z fizichnogo vihovannya ta jogo istoriyi Pam yatZaslugi O D Butovskogo v SRSR zavzhdi prinizhuvali perevazhno zgaduyuchi lishe P F Lesgafta U nih buv riznij pidhid do rozuminnya pitan fizkulturi j sportu osoblivo dlya vihovannya molodi P F Lesgaft na vidminu vid O D Butovskogo negativno stavivsya do sportu zagalom vistupav proti zastosuvannya v procesi fizichnogo vihovannya bud yakih gimnastichnih priladiv buv proti vikoristannya fizichnih vprav dlya ruk bo vvazhav sho voni priznacheni dlya vikonannya usilyakoyi tonkoyi roboti U Rosiyi v Sankt Peterburzi 23 lipnya 1994 r do vidkrittya III Igor Dobroyi voli ta oznamenuvannya 100 richchya Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu na golovnih shodah stadionu im S M Kirova buli vstanovleni bronzovi byusti P yeru de Kubertenu ta O D Butovskomu odnak cherez deyakij chas znikli Zgodom 6 kvitnya 1996 r do storichchya Olimpijskogo ruhu yih znovu vstanovili bilya stadionu odnak 2000 roku yih znovu zabrali Z 22 chervnya 2008 roku im ya Oleksiya Butovskogo nosit stadion Vorskla v Poltavi a pered arenoyu sporudzheno jomu pam yatnik Primitki Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 17 veresnya 2013 PosilannyaPortal Poltavshina Butovskij Oleksij Dmitrovich 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Bubka S N Mnogogrannaya zhizn kadrovyj voennyj pedagog teoretik i praktik fizicheskogo vospitaniya issledovatel deyatel olimpijskogo dvizheniya 2 grudnya 2017 u Wayback Machine ros