Ксантіппа — давня афінянка, дружина Сократа та мати їх трьох синів: Лампрокла, Софроніска і Менексена. Ймовірно, вона була набагато молодшою за Сократа, можливо, на цілих 40 років. Ще за античності фігурувала в анекдотичних історіях як дуже сварлива жінка, на противагу терплячому Сократу. Її ім'я часто вживається в порівняннях як назва сварливої жінки.
Ксантіппа | |
---|---|
дав.-гр. Ξανθίππη | |
Народилася | 5 століття до н. е. Афіни |
Померла | 4 століття до н. е. |
Місце проживання | Стародавні Афіни |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | давньогрецька |
Роки активності | 5 століття до н. е.[1] — 4 століття до н. е.[1] |
У шлюбі з | Сократ |
Діти | d і d |
|
Ім'я
Ксантіппа означає «жовтий кінь», з давньогрецької: ξανθός ксантос «білявий» і ἵππος «кінь». Її ім'я — одне з багатьох грецьких імен, які пов'язані тематикою коня. Коні часто вказували на аристократичну спадщину у грецькому імені.
Ще однією причиною вважати, що сім'я Ксантіппи була соціально значущою, було те, що її старшого сина назвали Лампроклес замість Софроніск на честь батька Сократа Софроніска: давньогрецький звичай полягав у тому, щоб назвати свою першу дитину на честь більш прославленого з двох дідів. Вважається, що батька Ксантіппи звали Лампроклес. Якби він займав ще більш високе становище в Афінській аристократії, ніж батько Сократа, його ім'я було б кращим вибором для імені первістка.
Персонаж
Зображення Ксантіппи Платоном у «Федоні» припускає, що вона була відданою дружиною і матір'ю. Вона більше ніде не згадується у Платона. Ксенофонт у своїх пам'ятних речах зображує її майже в тому ж світлі, хоча і змушує Лампрокла скаржитися на її грубість та різкість. Тільки на «Симпосії» Ксенофонта стверджується, що з нею (за словами Антисфена) «найважче ладнати з усіх існуючих жінок». Попри те, Сократ додавав, що вибрав Ксантіппу за її звичку сперечатися:
Це приклад вершника, який бажає стати досвідченим наїзником: «Ніяких ваших беззубих, слухняних тварин для мене», — каже він; «кінь, якого я взяв би собі, повинен проявляти певний норов» вірячи, безсумнівно, що якщо він зможе керувати такою твариною, йому буде досить легко мати справу з усіма іншими кіньми, крім цього. «І це якраз мій випадок. Я хочу мати справу з людьми, спілкуватися з людиною взагалі; тому такий мій вибір дружини. Я добре знаю — якщо зможу терпіти її норов, то зможу з легкістю поладнати з кожною іншою людиною.» | ||
— Ксенофонт. Симпосій, 17–19 [= 2.10] |
Можливо, таке зображення Ксантіппи походить від Антисфена, одного з учнів Сократа, оскільки Ксенофонт спочатку вкладає цю точку зору в його вуста. Еліан також зображує її як ревниву жінку в описі, де вона топче великий і красивий пиріг, надісланий Сократу Алківіадом. Діоген Лаертський розповідає про інші історії, пов'язані з нібито поганим ставленням Ксантіппи до чоловіка.
Пізніші автори, такі як Діоген Лаертський, які посилаються на Арістотеля як на найперше джерело, кажуть, що у Сократа була друга дружина на ім'я Мірто. Плутарх розповідає про подібну історію, повідомляючи, що вона взята з роботи під назвою «Про хороше народження», але він висловлює сумнів щодо того, чи була вона написана Арістотелем. У версії цієї історії від Плутарха Сократ, який вже був одружений, подбав про фінансові проблеми Мірто, коли вона овдовіла.
Інша розповідь про Ксантіппу і Мірто наводиться в книзі Аристоксена «Життя Сократа», написаній в другій половині четвертого століття до н. е., яка, як стверджує Аристоксен, заснована на розповідях його батька від першої особи. Це стверджує, що Мірто була його законною дружиною, а Ксантіппа — його коханкою, чия дитина стала законною.
Непідтверджений анекдот стверджує, що Ксантіппа одного разу так розлютилася на свого чоловіка, що взяла нічний горщик і вилила його на Сократа, що, згідно з переказом, філософ прийняв з алегорією: «після грому йде дощ».
Широко цитований вислів Сократа про Ксантіппу: «Попри все виходь заміж. Якщо ти знайдеш собі хорошу дружину, ти будеш щасливий довіку; а якщо станеться, що тебе будуть лаяти, як моя Ксантіппа — тоді ти станеш філософом».
Образ у літературі
Образи Ксантіппи та Сократа наявні в численних творах літератури: «Терпеливий Сократ» Йоганна Ульріха фон Кеніга, «Дім мудрого Сократа» Луї-Себастьян Мерсьє, «Сократ і його дружина» Теодора де Банвіля, «Мудрець у шлюбі» М. Меньє, «Хоробрий пан С.» Кристіана Гемберга, «Ксантиппа» , «Поранений Сократ» Бертольда Брехта, «Афінський гурток» та «Сократ» Августа Стріндберга.
В українській літературі до зображення Ксантіппи зверталися Валерій Шевчук у «Навчителі істини» та Юрій Мушкетик у «Смерті Сократа».
У масовій культурі
- У трилогії дитячої книги «Каюс» Генрі Вінтерфельда грецький вчений і вчитель на ім'я Ксантос отримав від своїх учнів прізвисько «Ксантіпп» (на честь Ксантіппи) через його дуже вимогливу та критичну поведінку.
- Ксантіппа грає досить важливу роль у п'єсі Максвелла Андерсона 1951 року «Босоніж в Афінах». У телевізійній постановці Залу слави Голлмарка 1966 року її зіграла Джеральдін Пейдж навпроти Пітера Устинова в ролі Сократа.
- У романі Стинтії Озик 1997 року «Папери Путтермессер» Рут Путтермессер створює голема, який наполягає на тому, щоб його звали Ксантіпп.
- Вигадана розповідь про стосунки Ксантіппи з її чоловіком представлена в п'єсі «Ксантіппа» британської письменниці і драматурга Дебори Фрімен. «Ксантіппа» була вперше поставлена в лондонському театрі Броклі Джек в 1999 році.
- Ксантіппа грає другорядну роль у відеогрі Assassin's Creed: Odissey 2018 року, в якій Сократ заявляє, що його привернула її схильність до суперечок, а не її зовнішність.
- У телевізійному ситкомі «Непорушна Кіммі Шмідт» пасербицю Жаклін Уайт звуть Ксантіппа Вурхіз.
Назви на честь Ксантіппи
На її честь названо астероїд — 156 Ксантіппа.
У 1995 році П.Наскрецкі та Р. К. Колвелл дали патронім «Xanthippe» роду квіткових кліщів, які мешкають у квітах пальм роду Socratea, і ймовірно, розселяються за допомогою жуків, які запилюють пальму.
У 1910 році Вілфред Хадсон Осгуд описав вид африканської білозубої землерийки як «», тобто «землерийка Ксантіппа».
Примітки
- Czech National Authority Database
- Архівована копія. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Manser, Martin H.; Pickering, David (2003). The Facts On File Dictionary of Classical and Biblical Allusions (англ.). Infobase Publishing. с. 417. ISBN .
- Платон. Федон, 60a–b, 116b
- Ксенофон, Меморабілія, 2.2.7–9
- Ксенофонт, Симпосій, 2.10
- Еліан, Varia Historia. XI.12
- Діоген Лаертський 2.36–37
- Ковальчук, Г. (2012). Ксантиппа як літературний персонаж української письменниці-емігрантки Людмили Коваленко. Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Т. 28. с. 107—118.
- Антонюк, М. (2007). Маєвтика Сократа в українській літературі другої половини ХХ ст. (на основі повістей В. Шевчука “Навчитель істини”, Ю. Мушкетика “Смерть Сократа”). Іноземна філологія : український науковий збірник. Т. 117. с. 3—15.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ksantippa davnya afinyanka druzhina Sokrata ta mati yih troh siniv Lamprokla Sofroniska i Meneksena Jmovirno vona bula nabagato molodshoyu za Sokrata mozhlivo na cilih 40 rokiv She za antichnosti figuruvala v anekdotichnih istoriyah yak duzhe svarliva zhinka na protivagu terplyachomu Sokratu Yiyi im ya chasto vzhivayetsya v porivnyannyah yak nazva svarlivoyi zhinki Ksantippadav gr 3an8ipphNarodilasya5 stolittya do n e AfiniPomerla4 stolittya do n e Misce prozhivannyaStarodavni AfiniDiyalnistaristokratkaZnannya movdavnogreckaRoki aktivnosti5 stolittya do n e 1 4 stolittya do n e 1 U shlyubi zSokratDitid i d Mediafajli u VikishovishiIm yaKsantippa oznachaye zhovtij kin z davnogreckoyi 3an8os ksantos bilyavij i ἵppos kin Yiyi im ya odne z bagatoh greckih imen yaki pov yazani tematikoyu konya Koni chasto vkazuvali na aristokratichnu spadshinu u greckomu imeni She odniyeyu prichinoyu vvazhati sho sim ya Ksantippi bula socialno znachushoyu bulo te sho yiyi starshogo sina nazvali Lamprokles zamist Sofronisk na chest batka Sokrata Sofroniska davnogreckij zvichaj polyagav u tomu shob nazvati svoyu pershu ditinu na chest bilsh proslavlenogo z dvoh didiv Vvazhayetsya sho batka Ksantippi zvali Lamprokles Yakbi vin zajmav she bilsh visoke stanovishe v Afinskij aristokratiyi nizh batko Sokrata jogo im ya bulo b krashim viborom dlya imeni pervistka PersonazhZobrazhennya Ksantippi Platonom u Fedoni pripuskaye sho vona bula viddanoyu druzhinoyu i matir yu Vona bilshe nide ne zgaduyetsya u Platona Ksenofont u svoyih pam yatnih rechah zobrazhuye yiyi majzhe v tomu zh svitli hocha i zmushuye Lamprokla skarzhitisya na yiyi grubist ta rizkist Tilki na Simposiyi Ksenofonta stverdzhuyetsya sho z neyu za slovami Antisfena najvazhche ladnati z usih isnuyuchih zhinok Popri te Sokrat dodavav sho vibrav Ksantippu za yiyi zvichku sperechatisya Ce priklad vershnika yakij bazhaye stati dosvidchenim nayiznikom Niyakih vashih bezzubih sluhnyanih tvarin dlya mene kazhe vin kin yakogo ya vzyav bi sobi povinen proyavlyati pevnij norov viryachi bezsumnivno sho yaksho vin zmozhe keruvati takoyu tvarinoyu jomu bude dosit legko mati spravu z usima inshimi kinmi krim cogo I ce yakraz mij vipadok Ya hochu mati spravu z lyudmi spilkuvatisya z lyudinoyu vzagali tomu takij mij vibir druzhini Ya dobre znayu yaksho zmozhu terpiti yiyi norov to zmozhu z legkistyu poladnati z kozhnoyu inshoyu lyudinoyu Ksenofont Simposij 17 19 2 10 Mozhlivo take zobrazhennya Ksantippi pohodit vid Antisfena odnogo z uchniv Sokrata oskilki Ksenofont spochatku vkladaye cyu tochku zoru v jogo vusta Elian takozh zobrazhuye yiyi yak revnivu zhinku v opisi de vona topche velikij i krasivij pirig nadislanij Sokratu Alkiviadom Diogen Laertskij rozpovidaye pro inshi istoriyi pov yazani z nibito poganim stavlennyam Ksantippi do cholovika Piznishi avtori taki yak Diogen Laertskij yaki posilayutsya na Aristotelya yak na najpershe dzherelo kazhut sho u Sokrata bula druga druzhina na im ya Mirto Plutarh rozpovidaye pro podibnu istoriyu povidomlyayuchi sho vona vzyata z roboti pid nazvoyu Pro horoshe narodzhennya ale vin vislovlyuye sumniv shodo togo chi bula vona napisana Aristotelem U versiyi ciyeyi istoriyi vid Plutarha Sokrat yakij vzhe buv odruzhenij podbav pro finansovi problemi Mirto koli vona ovdovila Insha rozpovid pro Ksantippu i Mirto navoditsya v knizi Aristoksena Zhittya Sokrata napisanij v drugij polovini chetvertogo stolittya do n e yaka yak stverdzhuye Aristoksen zasnovana na rozpovidyah jogo batka vid pershoyi osobi Ce stverdzhuye sho Mirto bula jogo zakonnoyu druzhinoyu a Ksantippa jogo kohankoyu chiya ditina stala zakonnoyu Nepidtverdzhenij anekdot stverdzhuye sho Ksantippa odnogo razu tak rozlyutilasya na svogo cholovika sho vzyala nichnij gorshik i vilila jogo na Sokrata sho zgidno z perekazom filosof prijnyav z alegoriyeyu pislya gromu jde dosh Shiroko citovanij visliv Sokrata pro Ksantippu Popri vse vihod zamizh Yaksho ti znajdesh sobi horoshu druzhinu ti budesh shaslivij doviku a yaksho stanetsya sho tebe budut layati yak moya Ksantippa todi ti stanesh filosofom Obraz u literaturiObrazi Ksantippi ta Sokrata nayavni v chislennih tvorah literaturi Terpelivij Sokrat Joganna Ulriha fon Keniga Dim mudrogo Sokrata Luyi Sebastyan Mersye Sokrat i jogo druzhina Teodora de Banvilya Mudrec u shlyubi M Menye Horobrij pan S Kristiana Gemberga Ksantippa Poranenij Sokrat Bertolda Brehta Afinskij gurtok ta Sokrat Avgusta Strindberga V ukrayinskij literaturi do zobrazhennya Ksantippi zvertalisya Valerij Shevchuk u Navchiteli istini ta Yurij Mushketik u Smerti Sokrata U masovij kulturiU trilogiyi dityachoyi knigi Kayus Genri Vinterfelda greckij vchenij i vchitel na im ya Ksantos otrimav vid svoyih uchniv prizvisko Ksantipp na chest Ksantippi cherez jogo duzhe vimoglivu ta kritichnu povedinku Ksantippa graye dosit vazhlivu rol u p yesi Maksvella Andersona 1951 roku Bosonizh v Afinah U televizijnij postanovci Zalu slavi Gollmarka 1966 roku yiyi zigrala Dzheraldin Pejdzh navproti Pitera Ustinova v roli Sokrata U romani Stintiyi Ozik 1997 roku Paperi Puttermesser Rut Puttermesser stvoryuye golema yakij napolyagaye na tomu shob jogo zvali Ksantipp Vigadana rozpovid pro stosunki Ksantippi z yiyi cholovikom predstavlena v p yesi Ksantippa britanskoyi pismennici i dramaturga Debori Frimen Ksantippa bula vpershe postavlena v londonskomu teatri Brokli Dzhek v 1999 roci Ksantippa graye drugoryadnu rol u videogri Assassin s Creed Odissey 2018 roku v yakij Sokrat zayavlyaye sho jogo privernula yiyi shilnist do superechok a ne yiyi zovnishnist U televizijnomu sitkomi Neporushna Kimmi Shmidt paserbicyu Zhaklin Uajt zvut Ksantippa Vurhiz Nazvi na chest KsantippiNa yiyi chest nazvano asteroyid 156 Ksantippa U 1995 roci P Naskrecki ta R K Kolvell dali patronim Xanthippe rodu kvitkovih klishiv yaki meshkayut u kvitah palm rodu Socratea i jmovirno rozselyayutsya za dopomogoyu zhukiv yaki zapilyuyut palmu U 1910 roci Vilfred Hadson Osgud opisav vid afrikanskoyi bilozuboyi zemlerijki yak tobto zemlerijka Ksantippa PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 grudnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Manser Martin H Pickering David 2003 The Facts On File Dictionary of Classical and Biblical Allusions angl Infobase Publishing s 417 ISBN 978 0 8160 4868 7 Platon Fedon 60a b 116b Ksenofon Memorabiliya 2 2 7 9 Ksenofont Simposij 2 10 Elian Varia Historia XI 12 Diogen Laertskij 2 36 37 Kovalchuk G 2012 Ksantippa yak literaturnij personazh ukrayinskoyi pismennici emigrantki Lyudmili Kovalenko Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya T 28 s 107 118 Antonyuk M 2007 Mayevtika Sokrata v ukrayinskij literaturi drugoyi polovini HH st na osnovi povistej V Shevchuka Navchitel istini Yu Mushketika Smert Sokrata Inozemna filologiya ukrayinskij naukovij zbirnik T 117 s 3 15