Кривань (словац. Kriváň, нім. Krummhorn, Ochsenhorn, угор. Kriván) — вершина заввишки 2494 м в південно-західній частині Високих Татр на Словацькій стороні.
Кривань словац. Kriváň | ||||
49°09′46″ пн. ш. 20°00′00″ сх. д. / 49.16283350002777297° пн. ш. 20.0000470000277772442° сх. д.Координати: 49°09′46″ пн. ш. 20°00′00″ сх. д. / 49.16283350002777297° пн. ш. 20.0000470000277772442° сх. д. | ||||
Країна | Словаччина | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Високі Татри | |||
Система | Татри, Карпати | |||
Тип | гора | |||
матеріал | гранодіорит | |||
Висота | 2494 м | |||
Висота відносна | 400 м | |||
Перше сходження | здійснив Андре Йонас Чірбеш з провідниками 4 серпня 1772 р. (перша згадка) | |||
Кривань Кривань (Словаччина) | ||||
Кривань у Вікісховищі |
Кривань належить до Великої Корони Татр.
Історія
Кривань до 1793 року мали за найвищу вершину в Татрах. Перші згадки про вершину датуються 1761 і 1770 р. , але імена скорювачів невідомі. Найвмовірніше, ці люди були пов'язані з видобутком золота або антимоніта в шахтах на схилах Криваня (на висоті до 2100 м), що побутували в XV ст.
Певно відомо про скорювача Андре Йонаса Чірбеша з провідниками 4 серпня 1772 р.
У 1805 році вершину скорив Станіслав Сташиць. Ще відомо, про скорювача Криваня короля Саксонії 4 серпня 1840 р. Рік потому, угорські альпіністи поставили на вершині обеліска, що простояв до 1861 року.
Перші взимку на вершину зійшли 12 квітня 1884 Якоб Ховей і Теодор Вундт.
Кривань у культурі
16 серпня 1841 Кривань скорили активісти словацького національного відродження Людовит Штур і Міхал Мілослав Ходза. Власне З цього року на вершину Криваню справляли патріотичні національні виходи, в котрих спілкували перші прихильники незалежності, патріоти й творці словацької культури. Національні виходи організовоють щороку 16 серпня або найближчі вихідні, де на вершину виходять 500 осіб одночасно.
Микола Васильович Гоголь згадує гору Кривань (Криван) у повісті "Страшна Помста" як місце дії ключової легенди повісті - саме з Кривані козак Іван вічно споглядає муки побратима-зрадника козака Петра.
Кривань з 1935 — національна гора словаків. Вершина згадується в гімні Словаччини, а ще зображена на гербі Словацької Соціалістичної Республіки (Вічний вогонь на тлі гір), а з 1 січня 2009 року на монетах Словаччини номіналом в 1, 2 і 5 центів.
У 1967 році, після опитування визнали, що це найгарніша вершина Словацьких Татр.Казимеж Пшерва-Тетмаєр написав про вершину новелу (що ввійшов в цикл оповідань «На скелястому Підгаля»). У 1973 р. польська фольк-рок група Skaldowie випустила альбом під назвою Krywań, Krywań з однойменною піснею, яка звучала в фільмі «Операція Самум».
Текст пісні:
- Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
- Płyną, lecą spod ciebie potoki!
- Tak się leją moje łzy, jak one,
- hej łzy moje, łzy niezapłacone…
- Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
- Płyną, lecą nad tobą obłoki!
- Tak się toczy moja myśl, jak one,
- hej te myśli, te myśli stracone…
- Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
- Idzie od cię szum lasów głęboki,
- a mojemu idzie żal kochaniu,
- hej Krywaniu, Krywaniu, Krywaniu!…
Туристичні стежки
Час взятий на основі карт Високі Татри Словаччини та Польщі.
- — синій маркер від автобусної зупинки Білий Ваг по Татранській Дорозі Молоді, через перехрестя на Ямське озеро, Павловий Ґжбєт і перехрестя під Криванем на Кривань. Час ходьби по маршруту 5 г, ↓ 3:45 г
- — від Трьох Джерел через лісовий пагорб Ґронік і перехрестя під Криванем на Кривань з південно-західної сторони. Час ходьби по маршруту 4:45 г, ↓ 3:45 г
- — від Штрбського озера (Татранська магістраль) через перехрестя в Долині Фуркотней, перехрестя на Ямське озеро, Павловий Ґжбєт і перехрестя під Криванем на Кривань. Час ходьби по маршруту 5:10 г, ↓ 4 г
Примітки
- , Wielka Korona Tatr. Przewodnik wspinaczkowy po 14 ośmiotysięcznikach tatrzańskich, Gliwice: wyd. Helion, 2020, .
- Tatry Wysokie. Przewodnik taternicki. Część VIII. Młynicka Przełęcz – Krywań / Witold Henryk Paryski. — Warszawa : Sport i Turystyka, 1956.(пол.)
- . SME 16.08.2009. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.(словац.)
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 13 липня 2015.(словац.)
- Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — .(пол.)
Посилання
- Кривань [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.]Географічний словник Королівства Польського Том 6 з 1883 р.
- Картини та фото Криваню [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — .(пол.)
- Bedeker Tatrzański / Ryszard Jakubowski, Grzegorz Barczyk, Adam Piechowski, Grażyna Żurawska. — Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. — 400 с. — .(пол.)
- Tatry Wysokie słowackie i polskie. Mapa turystyczna 1:20 000. — Warszawa : Kartograficzne Polkart Anna Siwicka, 2005/06. — .(пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krivan slovac Krivan nim Krummhorn Ochsenhorn ugor Krivan vershina zavvishki 2494 m v pivdenno zahidnij chastini Visokih Tatr na Slovackij storoni Krivan slovac KrivanKrivan49 09 46 pn sh 20 00 00 sh d 49 16283350002777297 pn sh 20 0000470000277772442 sh d 49 16283350002777297 20 0000470000277772442 Koordinati 49 09 46 pn sh 20 00 00 sh d 49 16283350002777297 pn sh 20 0000470000277772442 sh d 49 16283350002777297 20 0000470000277772442Krayina SlovachchinaRegion Visoki TatriSistema Tatri KarpatiTip goramaterial granodioritVisota 2494 mVisota vidnosna 400 mPershe shodzhennya zdijsniv Andre Jonas Chirbesh z providnikami 4 serpnya 1772 r persha zgadka KrivanKrivan Slovachchina Krivan u Vikishovishi Krivan nalezhit do Velikoyi Koroni Tatr IstoriyaKrivan do 1793 roku mali za najvishu vershinu v Tatrah Pershi zgadki pro vershinu datuyutsya 1761 i 1770 r ale imena skoryuvachiv nevidomi Najvmovirnishe ci lyudi buli pov yazani z vidobutkom zolota abo antimonita v shahtah na shilah Krivanya na visoti do 2100 m sho pobutuvali v XV st Pevno vidomo pro skoryuvacha Andre Jonasa Chirbesha z providnikami 4 serpnya 1772 r U 1805 roci vershinu skoriv Stanislav Stashic She vidomo pro skoryuvacha Krivanya korolya Saksoniyi 4 serpnya 1840 r Rik potomu ugorski alpinisti postavili na vershini obeliska sho prostoyav do 1861 roku Pershi vzimku na vershinu zijshli 12 kvitnya 1884 Yakob Hovej i Teodor Vundt Krivan u kulturiGerb socialistichnoyi Slovachchini 1960 1990 i gerb Slovackoyi Socialistichnoyi Respubliki 1969 1990 velikij vogon sho gorit na vershini gori kotrij simvolizuvav Slovacke nacionalne povstannya v 1944 roci 16 serpnya 1841 Krivan skorili aktivisti slovackogo nacionalnogo vidrodzhennya Lyudovit Shtur i Mihal Miloslav Hodza Vlasne Z cogo roku na vershinu Krivanyu spravlyali patriotichni nacionalni vihodi v kotrih spilkuvali pershi prihilniki nezalezhnosti patrioti j tvorci slovackoyi kulturi Nacionalni vihodi organizovoyut shoroku 16 serpnya abo najblizhchi vihidni de na vershinu vihodyat 500 osib odnochasno Mikola Vasilovich Gogol zgaduye goru Krivan Krivan u povisti Strashna Pomsta yak misce diyi klyuchovoyi legendi povisti same z Krivani kozak Ivan vichno spoglyadaye muki pobratima zradnika kozaka Petra Krivan z 1935 nacionalna gora slovakiv Vershina zgaduyetsya v gimni Slovachchini a she zobrazhena na gerbi Slovackoyi Socialistichnoyi Respubliki Vichnij vogon na tli gir a z 1 sichnya 2009 roku na monetah Slovachchini nominalom v 1 2 i 5 centiv U 1967 roci pislya opituvannya viznali sho ce najgarnisha vershina Slovackih Tatr Kazimezh Psherva Tetmayer napisav pro vershinu novelu sho vvijshov v cikl opovidan Na skelyastomu Pidgalya U 1973 r polska folk rok grupa Skaldowie vipustila albom pid nazvoyu Krywan Krywan z odnojmennoyu pisneyu yaka zvuchala v filmi Operaciya Samum Tekst pisni Hej Krywaniu Krywaniu wysoki Plyna leca spod ciebie potoki Tak sie leja moje lzy jak one hej lzy moje lzy niezaplacone Hej Krywaniu Krywaniu wysoki Plyna leca nad toba obloki Tak sie toczy moja mysl jak one hej te mysli te mysli stracone Hej Krywaniu Krywaniu wysoki Idzie od cie szum lasow gleboki a mojemu idzie zal kochaniu hej Krywaniu Krywaniu Krywaniu Peter Mihal Bogun 1849r Obkladinka albomu Krywan Krywan Ladislav Chemickij Pid Krivanem 1979r Ilyustraciya do knigi Tatri v dvadcyat chotiri kartini Macej Bogush Zigmunt Stenchinskij Vid na Krivan foto Avita Shuberta priblizno 1900r 20 slovackih gelerivTuristichni stezhkiChas vzyatij na osnovi kart Visoki Tatri Slovachchini ta Polshi sinij marker vid avtobusnoyi zupinki Bilij Vag po Tatranskij Dorozi Molodi cherez perehrestya na Yamske ozero Pavlovij Gzhbyet i perehrestya pid Krivanem na Krivan Chas hodbi po marshrutu 5 g 3 45 g vid Troh Dzherel cherez lisovij pagorb Gronik i perehrestya pid Krivanem na Krivan z pivdenno zahidnoyi storoni Chas hodbi po marshrutu 4 45 g 3 45 g vid Shtrbskogo ozera Tatranska magistral cherez perehrestya v Dolini Furkotnej perehrestya na Yamske ozero Pavlovij Gzhbyet i perehrestya pid Krivanem na Krivan Chas hodbi po marshrutu 5 10 g 4 gPrimitki Wielka Korona Tatr Przewodnik wspinaczkowy po 14 osmiotysiecznikach tatrzanskich Gliwice wyd Helion 2020 ISBN 978 83 283 5985 7 Tatry Wysokie Przewodnik taternicki Czesc VIII Mlynicka Przelecz Krywan Witold Henryk Paryski Warszawa Sport i Turystyka 1956 pol SME 16 08 2009 Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 13 lipnya 2015 slovac Arhiv originalu za 22 serpnya 2008 Procitovano 13 lipnya 2015 slovac Tatry slowackie Przewodnik Wyd VI Jozef Nyka Latchorzew Trawers 2008 ISBN 978 83 60078 05 1 pol PosilannyaKrivan 30 chervnya 2019 u Wayback Machine Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo Tom 6 z 1883 r Kartini ta foto Krivanyu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine DzherelaTatry slowackie Przewodnik Wyd VI Jozef Nyka Latchorzew Trawers 2008 ISBN 978 83 60078 05 1 pol Bedeker Tatrzanski Ryszard Jakubowski Grzegorz Barczyk Adam Piechowski Grazyna Zurawska Wydawnictwo Naukowe PWN 2000 400 s ISBN 83 01 13184 5 pol Tatry Wysokie slowackie i polskie Mapa turystyczna 1 20 000 Warszawa Kartograficzne Polkart Anna Siwicka 2005 06 ISBN 83 87873 26 8 pol