Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кролеве цька протопо пія одиниця церковно адміністративного устрою Київської до 1785 року та 1785 1797 єпархій з центром

Кролевецька протопопія

Кролевецька протопопія

Кролеве́цька протопо́пія — одиниця церковно-адміністративного устрою Київської (до 1785 року) та (1785–1797) єпархій з центром у місті Кролевець, що існувала з початку XVIII століття до 1797 року, коли увійшла до складу Глухівського благочинного округу.

Історія

Відомості про церковно-адміністративний устрій Гетьманщини до середини XVIII століття дуже скупі, у зв'язку з чим надійної інформації про час створення Кролевецької протопопії немає. Імовірно, до XVIII століття церковні парафії Кролевецької сотні підпорядковувалися . Перші згадки про існування Кролевецької протопопії відносяться до другого десятиліття XVIII століття. Попервах вона була об'єднана з Воронізькою протопопією, тому інколи називалася Кролевецько-Воронізькою або Воронізькою. Остаточне переміщення центру протопопії в Кролевець відбулося протягом 1730-х років, вочевидь, завдяки активним зусиллям священика Покровської церкви м. Кролевця Федора Ничипоровича Калиновського, який походив зі знатного роду, завдяки чому отримав добру освіту та мав родинні зв'язки у середовищі козацької старшини та церковної ієрархії. Саме Федір Калиновський (нар. близько 1693 року) був призначений протопопом Кролевецької протопопії і очолював її близько сорока років до своєї смерті в другій половині 1770-х років.

image
Собор Різдва Пресвятої Богородиці в Кролевці — найбільший храм Кролевецької протопопії

Протягом 1740–1760-х років у м. Кролевець розгорівся конфлікт між кролевецьким протопопом Федором Калиновським і кролевецьким сотником Григорієм Огієвським. Цей довгочасний конфлікт мав два важливих виміри: як конфлікт між духовною та світською владою і як конфлікт між двома найбільшими місцевими поміщиками. Федір Калиновський звинуватив кролевецького сотника в незаконному присвоєнні свого майна, коли він сам перебував у Глухові в складі комісії з укладення «Прав, за якими судиться малоросійський народ». У відповідь Григорій Огієвський інспірував заведення справи на Калиновського за звинуваченням у здирництві. Конфлікт вилився у численні скарги до вищих органів церковної та світської влади, а також у взаємні напади та образи, що негативно позначилося на економічному, політичному та культурному житті Кролевеччини.

Впродовж 1741–1749 років у м. Кролевець було зведено першу кам'яну монументальну церковну споруду Кролевецької протопопії – собор Різдва Богородиці. Між 1763 і 1778-м роками кількість парафій у складі протопопії зросла з 20 до 26 за рахунок відкриття нових церков (Варваринська церква в м. Кролевець) та переведення парафій з відання інших протопопій.

У зв’язку з реформою територіально-адміністративного та церковно-адміністративного устрою за указом Синоду від 31 березня 1785 року Кролевецьку протопопію переведено з підпорядкування Київській єпархії до складу новоствореної Новгород-Сіверської єпархії, а її територію істотно збільшено у відповідності з межами Кролевецького повіту.

Історія Кролевецької протопопії закінчується в 1797 році разом із історією Кролевецького повіту Новгород-Сіверського намісництва, який було ліквідовано в ході створення (Малоросійської губернії), його територію приєднано до складу Глухівського повіту, а м. Кролевець надано статус посаду.

Територія

Після розділення з Воронізькою протопопією, яке відбулося в 1730–1740-ві роки, Кролевецька протопопія охоплювала парафії, розташовані на території Воронізької, Коропської, Кролевецької та Ямпільської сотень Ніжинського полку, а також Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку. У 1763 році в складі Кролевецької протопопії налічувалося 20 парафій, зокрема на території:

Наступного, 1764 року додалася новостворена Варваринська парафія в м. Кролевець. Станом на 1778 рік у протопопії налічувалося вже 26 парафій. Крім вищеперелічених, виділилася ще одна парафія у с. Алтинівка, а також додалися населені пункти на території:

У зв’язку з реформою територіально-адміністративного устрою та створенням Новгород-Сіверського намісництва, в 1785  році Кролевецьку протопопію було розширено до меж новоствореного Кролевецького повіту. В результаті цього станом на 1793 рік у її складі перебувало вже 53 парафії.

Очільники

Справами протопопії керував кролевецький протопіп. Ближче до кінця XVIII століття паралельно з терміном «протопіп» дедалі частіше вживалися альтернативні терміни «намісник» або «протоієрей», які використовувалися тільки щодо очільника протопопії на відміну від решти священиків. На цю посаду зазвичай призначався священик однієї з церков м. Кролевець. Із історичних документів відомі імена таких кролевецьких протопопів:

  • 1715 рік - Дем'ян (Доментіан) Маковський (протопіп Кролевецький і Воронізький)
  • 1718 рік – Гаврило Руновський (протопіп Кролевецький і Воронізький)
  • середина 1730-х – середина 1770-х років – Федір Ничипорович Калиновський, священик Покровської церкви м. Кролевця
  • середина 1770-х років - Власій Миславський, священик Варваринської церкви м. Кролевець
  • кінець 1770-х – середина 1780-х років – Іван Остапович Антонський (Антонович), священик Варваринської церкви м. Кролевець
  • середина 1780-х – 1797 рік – Степан Олексійович Федорович (Федоровський), священик Миколаївської церкви м. Кролевець

Усі очільники Кролевецької протопопії походили з місцевої еліти (часто шляхетського походження), яка мала розгалужені родинні зв'язки як у адміністративному апараті Гетьманщини, так і в церковній ієрархії.

Структура

Керівним органом Кролевецької протопопії було Кролевецьке духовне правління, яке очолював кролевецький протопіп.

Архівні документи

Документи з історії Кролевецької протопопії, зокрема, господарського, демографічно-облікового, організаційного та особового характеру, зберігаються в фондах архівів м. Києва (ЦДІАК України, ІР НБУВ), Сум (ДАСО) та Чернігова (ДАЧО).

Див. також

Посилання

  1. Кистяковский А. Права, по которым судится малороссийский народ [...]. — К., 1879. — С. 838.
  2. Гурьев А. История города Кролевца. — Кролевец: Типография А. Ш. Левина, 1914. — С. 16
  3. ЦДІАК України. — Ф. 1749. — Оп. 1. — Спр. 304
  4. ЦДІАК України. — Ф. 127. — Оп. 1016. — Спр. 24]]
  5. ЦДІАК України. — Ф. 127. — Оп. 1014. — Спр. 65. — Арк. 24—26]]
  6. ДАЧО. — Ф.712. — Оп.1. — Спр.168
  7. Филарет. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 5. — Чернигов: Земская типография, 1874. — С. 337

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kroleve cka protopo piya odinicya cerkovno administrativnogo ustroyu Kiyivskoyi do 1785 roku ta 1785 1797 yeparhij z centrom u misti Krolevec sho isnuvala z pochatku XVIII stolittya do 1797 roku koli uvijshla do skladu Gluhivskogo blagochinnogo okrugu IstoriyaVidomosti pro cerkovno administrativnij ustrij Getmanshini do seredini XVIII stolittya duzhe skupi u zv yazku z chim nadijnoyi informaciyi pro chas stvorennya Kroleveckoyi protopopiyi nemaye Imovirno do XVIII stolittya cerkovni parafiyi Kroleveckoyi sotni pidporyadkovuvalisya Pershi zgadki pro isnuvannya Kroleveckoyi protopopiyi vidnosyatsya do drugogo desyatilittya XVIII stolittya Popervah vona bula ob yednana z Voronizkoyu protopopiyeyu tomu inkoli nazivalasya Krolevecko Voronizkoyu abo Voronizkoyu Ostatochne peremishennya centru protopopiyi v Krolevec vidbulosya protyagom 1730 h rokiv vochevid zavdyaki aktivnim zusillyam svyashenika Pokrovskoyi cerkvi m Krolevcya Fedora Nichiporovicha Kalinovskogo yakij pohodiv zi znatnogo rodu zavdyaki chomu otrimav dobru osvitu ta mav rodinni zv yazki u seredovishi kozackoyi starshini ta cerkovnoyi iyerarhiyi Same Fedir Kalinovskij nar blizko 1693 roku buv priznachenij protopopom Kroleveckoyi protopopiyi i ocholyuvav yiyi blizko soroka rokiv do svoyeyi smerti v drugij polovini 1770 h rokiv Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v Krolevci najbilshij hram Kroleveckoyi protopopiyi Protyagom 1740 1760 h rokiv u m Krolevec rozgorivsya konflikt mizh kroleveckim protopopom Fedorom Kalinovskim i kroleveckim sotnikom Grigoriyem Ogiyevskim Cej dovgochasnij konflikt mav dva vazhlivih vimiri yak konflikt mizh duhovnoyu ta svitskoyu vladoyu i yak konflikt mizh dvoma najbilshimi miscevimi pomishikami Fedir Kalinovskij zvinuvativ kroleveckogo sotnika v nezakonnomu prisvoyenni svogo majna koli vin sam perebuvav u Gluhovi v skladi komisiyi z ukladennya Prav za yakimi suditsya malorosijskij narod U vidpovid Grigorij Ogiyevskij inspiruvav zavedennya spravi na Kalinovskogo za zvinuvachennyam u zdirnictvi Konflikt vilivsya u chislenni skargi do vishih organiv cerkovnoyi ta svitskoyi vladi a takozh u vzayemni napadi ta obrazi sho negativno poznachilosya na ekonomichnomu politichnomu ta kulturnomu zhitti Krolevechchini Vprodovzh 1741 1749 rokiv u m Krolevec bulo zvedeno pershu kam yanu monumentalnu cerkovnu sporudu Kroleveckoyi protopopiyi sobor Rizdva Bogorodici Mizh 1763 i 1778 m rokami kilkist parafij u skladi protopopiyi zrosla z 20 do 26 za rahunok vidkrittya novih cerkov Varvarinska cerkva v m Krolevec ta perevedennya parafij z vidannya inshih protopopij U zv yazku z reformoyu teritorialno administrativnogo ta cerkovno administrativnogo ustroyu za ukazom Sinodu vid 31 bereznya 1785 roku Krolevecku protopopiyu perevedeno z pidporyadkuvannya Kiyivskij yeparhiyi do skladu novostvorenoyi Novgorod Siverskoyi yeparhiyi a yiyi teritoriyu istotno zbilsheno u vidpovidnosti z mezhami Kroleveckogo povitu Istoriya Kroleveckoyi protopopiyi zakinchuyetsya v 1797 roci razom iz istoriyeyu Kroleveckogo povitu Novgorod Siverskogo namisnictva yakij bulo likvidovano v hodi stvorennya Malorosijskoyi guberniyi jogo teritoriyu priyednano do skladu Gluhivskogo povitu a m Krolevec nadano status posadu TeritoriyaPislya rozdilennya z Voronizkoyu protopopiyeyu yake vidbulosya v 1730 1740 vi roki Krolevecka protopopiya ohoplyuvala parafiyi roztashovani na teritoriyi Voronizkoyi Koropskoyi Kroleveckoyi ta Yampilskoyi soten Nizhinskogo polku a takozh Novgorod Siverskoyi sotni Starodubskogo polku U 1763 roci v skladi Kroleveckoyi protopopiyi nalichuvalosya 20 parafij zokrema na teritoriyi Kroleveckoyi sotni 9 parafij v m Krolevec 4 parafiyi s Podoliv s Gruzke s Altinivka s Andriyivka s Revutinci Novgorod Siverskoyi sotni 6 parafij s Ochkine s Krenidivka s Mehedivka s Znoba s Krivonosivka s Zhuravka Koropskoyi sotni 2 parafiyi s Obtove s Rajgorodok Voronizkoyi sotni 1 parafiya s Luchniki Gluhivskoyi sotni 1 parafiya s Zemlyanka Yampilskoyi sotni 1 parafiya s Ulich Nastupnogo 1764 roku dodalasya novostvorena Varvarinska parafiya v m Krolevec Stanom na 1778 rik u protopopiyi nalichuvalosya vzhe 26 parafij Krim visheperelichenih vidililasya she odna parafiya u s Altinivka a takozh dodalisya naseleni punkti na teritoriyi Gluhivskoyi sotni 4 parafiyi s Spaske 3 parafiyi s Bozhok Novgorod Siverskoyi sotni 1 parafiya s Hilchichi U zv yazku z reformoyu teritorialno administrativnogo ustroyu ta stvorennyam Novgorod Siverskogo namisnictva v 1785 roci Krolevecku protopopiyu bulo rozshireno do mezh novostvorenogo Kroleveckogo povitu V rezultati cogo stanom na 1793 rik u yiyi skladi perebuvalo vzhe 53 parafiyi OchilnikiSpravami protopopiyi keruvav kroleveckij protopip Blizhche do kincya XVIII stolittya paralelno z terminom protopip dedali chastishe vzhivalisya alternativni termini namisnik abo protoiyerej yaki vikoristovuvalisya tilki shodo ochilnika protopopiyi na vidminu vid reshti svyashenikiv Na cyu posadu zazvichaj priznachavsya svyashenik odniyeyi z cerkov m Krolevec Iz istorichnih dokumentiv vidomi imena takih kroleveckih protopopiv 1715 rik Dem yan Domentian Makovskij protopip Kroleveckij i Voronizkij 1718 rik Gavrilo Runovskij protopip Kroleveckij i Voronizkij seredina 1730 h seredina 1770 h rokiv Fedir Nichiporovich Kalinovskij svyashenik Pokrovskoyi cerkvi m Krolevcya seredina 1770 h rokiv Vlasij Mislavskij svyashenik Varvarinskoyi cerkvi m Krolevec kinec 1770 h seredina 1780 h rokiv Ivan Ostapovich Antonskij Antonovich svyashenik Varvarinskoyi cerkvi m Krolevec seredina 1780 h 1797 rik Stepan Oleksijovich Fedorovich Fedorovskij svyashenik Mikolayivskoyi cerkvi m Krolevec Usi ochilniki Kroleveckoyi protopopiyi pohodili z miscevoyi eliti chasto shlyahetskogo pohodzhennya yaka mala rozgaluzheni rodinni zv yazki yak u administrativnomu aparati Getmanshini tak i v cerkovnij iyerarhiyi StrukturaKerivnim organom Kroleveckoyi protopopiyi bulo Krolevecke duhovne pravlinnya yake ocholyuvav kroleveckij protopip Arhivni dokumentiDokumenti z istoriyi Kroleveckoyi protopopiyi zokrema gospodarskogo demografichno oblikovogo organizacijnogo ta osobovogo harakteru zberigayutsya v fondah arhiviv m Kiyeva CDIAK Ukrayini IR NBUV Sum DASO ta Chernigova DAChO Div takozhIstoriya Krolevcya Krolevecka sotnya Pokrovska cerkva Krolevec PosilannyaKistyakovskij A Prava po kotorym suditsya malorossijskij narod K 1879 S 838 Gurev A Istoriya goroda Krolevca Krolevec Tipografiya A Sh Levina 1914 S 16 CDIAK Ukrayini F 1749 Op 1 Spr 304 CDIAK Ukrayini F 127 Op 1016 Spr 24 CDIAK Ukrayini F 127 Op 1014 Spr 65 Ark 24 26 DAChO F 712 Op 1 Spr 168 Filaret Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kn 5 Chernigov Zemskaya tipografiya 1874 S 337

Дата публікації:
Топ