Ули ця село в Україні у Зноб Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області До 2016 орган місцевог

52°18′30″ пн. ш. 33°36′56″ сх. д. / 52.30833° пн. ш. 33.61556° сх. д.Координати: 52°18′30″ пн. ш. 33°36′56″ сх. д. / 52.30833° пн. ш. 33.61556° сх. д.

Водойми

р. Уличка

Місцева влада

Адреса ради

41022, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Зноб-Новгородське, вул. Шкільна, буд.1

Карта

Улиця

Улиця

Мапа

Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району. Населення становить 21 осіб.

Географія

Село Улиця знаходиться на березі річки Уличка (в основному на правому), вище за течією на відстані 3 км розташоване село Білоусівка (ліквідоване в 2000 р.). На відстані 2 км розташовані села Кудоярове і Карпеченкове. До села примикає великий лісовий масив (сосна, береза). За 2 км проходить кордон з Росією.

Символіка

На гербі зображена дорога (синя з жовтою бруківкою по боках), по боках від якої зображені 4 діжки. Зверху над дорогою зображено долото. Дорога з бочками замість будинків по боках вказує на вулицю і символізує назву села (герб є промовистим). Діжки і долото символізує на основне заняття селян у давнину - виготовлення діжок та інших бондарних виробів. Синій колір дороги вказує на річку Уличку, на берегах якої лежить село.

Історія

Точний час заснування села невідомий. В ході Генерального слідства про маєтності Ніжинського полку 1729—1730 рр., жителі Улиці казали, що їх село було поселено слободою на землі Трубецької волості, на місці, де «здавна була пустка», з дозволу князя Меньшикова його керуючим Іваном Семеновичем Софоновим.

Якщо це дійсно так, то це сталося в проміжку між 9 липнем 1709 року, коли Ямпільська волость була надана сподвижникові Петра I генерал-фельдмаршалу А. Д. Меншикову, і 15 червнем 1712 року, коли слобідка Улиця вперше згадується в скарзі «пані Васильєвої Кочубеєвої» до гетьмана Скоропадського: "Сафонов самовільно осадив слободу в ґрунті Трубецькому, від ґрунту купленого «у отченників Знобівських».

Незабаром після заснування Улиці її приєднали до Ямпільської волості і до 8 квітня 1728 вона перебувала у володінні князя Меньшикова, а після його заслання за казнокрадство в місто Березів Тобольської губернії була «відписана Його Імператорській Величності».

11 липня 1740 імператриця Анна Іоанівна звеліла організувати в Україні кінний завод і передала йому в повне ведення раніше приналежні князю Меншикову «міста Батурин і Ямпіль, з усіма до нього приналежними містечками, слободами, селами». Серед них, ймовірно, була і Улиця.

Після ліквідації кінного заводу Улиця була повернута її Імператорській Величності і 10 листопада 1764 надана нею разом з іншими населеними пунктами Ямпільської волості у вічне і спадкове володіння відомому дипломату і державному діячу Росії дійсному таємному раднику Івану Івановичу Неплюєву.

У його володінні село перебувало до 11 листопада 1773 р., після чого перейшло у спадок до його молодшого сина — таємного раднику і сенатора Миколи Івановича Неплюєва (12.05.1731 — 24.05.1784), який на момент опису Новгород-Сіверського намісництва (1779—1781 рр.) володів в ній 49 дворами, 50 хатами і одним млином на річці Уличка. На той час в селі проживали 53 обивателя зі своїми сім'ями, які землеробством займалися мало, через нестачу орної землі, а прибуток отримували від виготовлення бочок та бондарних виробів.

Після смерті Миколи Івановича Неплюєва Улицю успадкував його старший син — таємний радник Іван Миколайович Неплюєв (26.03.1750 — 6.07.1823), а від нього вона перейшла до його сина — полковнику Івана Івановича Неплюєва.

21 грудня 1851 р. Іван Іванович подарував Улицю своєї донці Наталії Іванівні Неплюєвій (1826 — 5.08.1856), а від неї вона перейшла у спадок до її чоловіка Карла Людвіговича Шуленбурга та дітям: Івану та Марії.

Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 222 особи (105 чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 36 дворових господарств. Більшість з них жили бідно, зазнавали утисків з боку поміщицьких керуючих і навесні-влітку 1859 року виступили проти виконання панської повинності і переселення в інші населені пункти.

За даними на 1893 рік у поселенні Протопопівської волості мешкало 376 осіб (200 чоловічої статі та 176 — жіночої), налічувалось 59 дворових господарства.

Після смерті К. Л. Шуленбурга, його володіння в Улиці успадкував його син Іван Карлович Шуленбург (7.05.1850 — 16.06.1891), а від нього вони перейшли до його другої дружини Єлизавети Дмитрівні Шуленбург (? — 1898) і синові Сергію (20.05.1875 — ?).

Здавна, ще до утворення Новгород-Сіверського намісництва, в Улиці функціонувала православна дерев'ян Михайлівська церква, яка обслуговувала прихожан трьох населених пунктів: Улиці, Білоусівки і Стягайлівки. Однак по весні, коли річка Уличка виходила з берегів, жителі Білоусівки і Стягайлівки не могли її перетнути і були позбавлені можливості потрапити до церкви. З цієї причини на початку 50-х років позаминулого століття церкву перенесли в Білоусівку.

Російсько-українська війна

22 травня 2022 року за інформацією Генерального штабу ЗСУ російські війська обстріляли населені пункти та інфраструктурні об’єкти в районі села Улиця.

17 грудня 2023 року російські окупанти обстріляли село. Зафіксовано два приходи, ймовірно міномет 120 мм.

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2232)
рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 109), (код 841)
Лілія Христенко, Крістіна Члек, Юлія Марковська (25 травня 2022). Вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень 13. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). Процитовано 12 липня 2022.
Ворог розгорнув пускові установки ракетного комплексу "Іскандер-М" у Бєлгородській області. interfax.Україна (укр.). 22 травня 2022. Процитовано 12 липня 2022.
Окупанти обстріляли чотири прикордонні села в Сумській області, без жертв - ОК "Північ". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 23 березня 2024.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2232)

[3] рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 109), (код 841)

[Тиждень_13-4] Лілія Христенко, Крістіна Члек, Юлія Марковська (25 травня 2022). Вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень 13. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). Процитовано 12 липня 2022.

[Ворог_розгорнув-5] Ворог розгорнув пускові установки ракетного комплексу "Іскандер-М" у Бєлгородській області. interfax.Україна (укр.). 22 травня 2022. Процитовано 12 липня 2022.

[6] Окупанти обстріляли чотири прикордонні села в Сумській області, без жертв - ОК "Північ". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 23 березня 2024.