Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Критика історичних джерел в українській історіографії
Вперше проблема критики джерел історичних була виразно поставлена італійськими гуманістами Л.Валла (1407–57) та Ф.Патрічі (F.Patrizzi, 1529–97), а пізніше розвинута французьким правником Ж.Боденом (у праці «Метод для легкого пізнання історії», 1566) і просвітителями.
Загальна характеристика
В українській національній історіографії про критичне осмислення документальних джерел почали писати С.Величко (1670—1728) та Феофан (Прокопович; 1681—1736). У Російській імперії, а до її складу входила значна частина українських земель, загальні принципи критики тексту джерел розробляли В.Татищев (1686—1750), І.Болтін (1735–92), А.-Л.Шльоцер (1735—1809). Останній визначив 3 етапи роботи з писемними джерелами:
1) нижча (мала) критика («критика слів») — встановлення авторського тексту та доповнень і змін до нього, що внесли продовжувачі та переписувачі;
2) граматичне, лексичне та істор. тлумачення тексту — встановлення того, що насправді хотів сказати автор (див. Герменевтика історична);
3) вища критика («критика справ») — оцінка правдивості викладених подій. Проте до початку 19 ст. в більшості історичних творів домінував некритичний підхід до використовуваних у них джерел (найяскравіший приклад — «Історія Русів»).
У 2-й половині 19 ст. однією з причин бурхливого розвитку джерелознавчих дисциплін (див. Джерелознавство історичне) стало поширення ідей позитивізму (див. Позитивізм в історичній науці), що сприяло, зокрема, розробці джерелознавчої критики. В.Ключевський, Ф.Фортинський, В.Іконников, В.Данилевич та ін. розрізняли нижчу (ін. назви: дипломатична, зовнішня, філологічна) та вищу (ін. назви: текстологічна, внутрішня, історична) критики. Д.Багалій виділяв критику свідоцтв, або критику формальну, та критику фактів, або критику реальну. Завдяки працям Е.Бернгейма, Ш.-В.Ланглуа та Ш.Сеньобоса в джерелознавстві в кін. 19 ст. остаточно утверджується поділ наук. критики джерел на: зовнішню критику — аналіз «матеріальних» особливостей джерел (папір, форма, особливості мови тощо) — та внутрішню критику — аналіз правдивості викладених історичних фактів. О.Лаппо-Данилевський виділив ще два види критики: моральну та естетичну.
До 1960-х рр. вивчення істор. джерел за допомогою методів зовн. та внутр. критики було традицією рад. джерелознавства. Під зовн. критикою більшість науковців (І.Крип'якевич, І.Ковальченко) розуміли визначення часу та місця виникнення джерела, встановлення особистості автора, обставин виникнення джерела, оцінку його справжності, виділення з тексту більш пізніх виправлень (авторських, цензурних, редакторських), розшифровку незрозумілих місць, термінів, встановлення та виправлення помилок у тексті, аналіз зовн. ознак джерела. Завданнями внутр. критики були: аналіз змісту джерела, встановлення достовірності та цінності джерельної інформації, оцінка її достовірності, автентичності, оригінальності.
Відмовитися від поділу критики джерел на внутрішню та зовнішню першим у радянському джерелознавстві запропонував С.Биковський (1931). Він розробив схему аналітичної (формальної й текстуальної) та синтетичної критики. За допомогою формальної аналітичної критики встановлюються або перевіряються обставини виникнення документа, його справжність тощо. Текстуальна аналітична критика досліджує текст джерела, його зміст, стиль, редагування, формуляр тощо. Завдання синтетичної критики — зіставлення фактів, про які мовиться в досліджуваному джерелі, з подібними фактами з ін. різних джерел. Значний внесок у розробку концепції аналітичної та синтетичної критики джерел у 1960–80-х рр. зробили О.Медушевська, С.Каштанов, О.Курносов, М.Варшавчик, у сучасний період — І.Войцехівська, Б.Корольов та ін. У цій галузі знання плідно працювали В.Стрельський, О.Пронштейн, В.Котигоренко та ін.
Наприкінці 20 — на поч. 21 ст. окремим напрямом розвитку джерелознавчої методики стала розробка методів роботи з масовими джерелами (І.Ковальченко, В.Підгаєцький) та розширення кількості методів (особливо міждисциплінарних), що застосовуються під час критики істор. джерел. Усе більший вплив на методику інтерпретації тексту істор. джерел мають ідеї врахування особливостей історичної свідомості та наративу (від лат. narro — оповідаю, повідомлюю — мовний акт, виклад у словах, на відміну від уявлення) періоду появи джерела.
Етапи джерелознавчої критики
Перший етап джерелознавчої критики («аналітична критика») передбачає вирішення таких дослідницьких завдань: виявлення джерел; їх попередній відбір, групування та класифікація; вибір методів та прийомів вивчення; текстологічна критика (встановлення первинного тексту та доповнень до нього); з'ясування авторства, місця, часу, обставин та мети створення джерела; оцінка його автентичності, повноти та достовірності викладених у джерелі фактів. Для джерел (особливо рукописів) важливе значення має вивчення зовн. ознак: дослідження паперу та водяних знаків на ньому, гербових марок, печаток, маргіналій тощо.
Другий етап джерелознавчої критики («джерелознавчий синтез») вирішує такі завдання: виявлення зв'язків даного джерела з ін. джерелами, зіставлення джерел за ступенем їх достовірності та повноти, створення комплексу джерел, що дають змогу дослідити ті чи ін. історичні події; встановлення всієї суми наявних наукових фактів, які стосуються теми дослідження, визначення фактів, яких бракує для повноти картини.
Див. також
Джерела
- Богдашина О. М. Критика історичних джерел в українській історіографії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — .
Посилання
- Критика тексту // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 281. — .
Інтернет-ресурси
- The Source Compass: Source Criticism
- The History Sourcebook: The Need for Source Criticism
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kritika istorichnih dzherel v ukrayinskij istoriografiyi Vpershe problema kritiki dzherel istorichnih bula virazno postavlena italijskimi gumanistami L Valla 1407 57 ta F Patrichi F Patrizzi 1529 97 a piznishe rozvinuta francuzkim pravnikom Zh Bodenom u praci Metod dlya legkogo piznannya istoriyi 1566 i prosvititelyami Zagalna harakteristikaV ukrayinskij nacionalnij istoriografiyi pro kritichne osmislennya dokumentalnih dzherel pochali pisati S Velichko 1670 1728 ta Feofan Prokopovich 1681 1736 U Rosijskij imperiyi a do yiyi skladu vhodila znachna chastina ukrayinskih zemel zagalni principi kritiki tekstu dzherel rozroblyali V Tatishev 1686 1750 I Boltin 1735 92 A L Shlocer 1735 1809 Ostannij viznachiv 3 etapi roboti z pisemnimi dzherelami 1 nizhcha mala kritika kritika sliv vstanovlennya avtorskogo tekstu ta dopovnen i zmin do nogo sho vnesli prodovzhuvachi ta perepisuvachi 2 gramatichne leksichne ta istor tlumachennya tekstu vstanovlennya togo sho naspravdi hotiv skazati avtor div Germenevtika istorichna 3 visha kritika kritika sprav ocinka pravdivosti vikladenih podij Prote do pochatku 19 st v bilshosti istorichnih tvoriv dominuvav nekritichnij pidhid do vikoristovuvanih u nih dzherel najyaskravishij priklad Istoriya Rusiv U 2 j polovini 19 st odniyeyu z prichin burhlivogo rozvitku dzhereloznavchih disciplin div Dzhereloznavstvo istorichne stalo poshirennya idej pozitivizmu div Pozitivizm v istorichnij nauci sho spriyalo zokrema rozrobci dzhereloznavchoyi kritiki V Klyuchevskij F Fortinskij V Ikonnikov V Danilevich ta in rozriznyali nizhchu in nazvi diplomatichna zovnishnya filologichna ta vishu in nazvi tekstologichna vnutrishnya istorichna kritiki D Bagalij vidilyav kritiku svidoctv abo kritiku formalnu ta kritiku faktiv abo kritiku realnu Zavdyaki pracyam E Berngejma Sh V Langlua ta Sh Senobosa v dzhereloznavstvi v kin 19 st ostatochno utverdzhuyetsya podil nauk kritiki dzherel na zovnishnyu kritiku analiz materialnih osoblivostej dzherel papir forma osoblivosti movi tosho ta vnutrishnyu kritiku analiz pravdivosti vikladenih istorichnih faktiv O Lappo Danilevskij vidiliv she dva vidi kritiki moralnu ta estetichnu Do 1960 h rr vivchennya istor dzherel za dopomogoyu metodiv zovn ta vnutr kritiki bulo tradiciyeyu rad dzhereloznavstva Pid zovn kritikoyu bilshist naukovciv I Krip yakevich I Kovalchenko rozumili viznachennya chasu ta miscya viniknennya dzherela vstanovlennya osobistosti avtora obstavin viniknennya dzherela ocinku jogo spravzhnosti vidilennya z tekstu bilsh piznih vipravlen avtorskih cenzurnih redaktorskih rozshifrovku nezrozumilih misc terminiv vstanovlennya ta vipravlennya pomilok u teksti analiz zovn oznak dzherela Zavdannyami vnutr kritiki buli analiz zmistu dzherela vstanovlennya dostovirnosti ta cinnosti dzherelnoyi informaciyi ocinka yiyi dostovirnosti avtentichnosti originalnosti Vidmovitisya vid podilu kritiki dzherel na vnutrishnyu ta zovnishnyu pershim u radyanskomu dzhereloznavstvi zaproponuvav S Bikovskij 1931 Vin rozrobiv shemu analitichnoyi formalnoyi j tekstualnoyi ta sintetichnoyi kritiki Za dopomogoyu formalnoyi analitichnoyi kritiki vstanovlyuyutsya abo pereviryayutsya obstavini viniknennya dokumenta jogo spravzhnist tosho Tekstualna analitichna kritika doslidzhuye tekst dzherela jogo zmist stil redaguvannya formulyar tosho Zavdannya sintetichnoyi kritiki zistavlennya faktiv pro yaki movitsya v doslidzhuvanomu dzhereli z podibnimi faktami z in riznih dzherel Znachnij vnesok u rozrobku koncepciyi analitichnoyi ta sintetichnoyi kritiki dzherel u 1960 80 h rr zrobili O Medushevska S Kashtanov O Kurnosov M Varshavchik u suchasnij period I Vojcehivska B Korolov ta in U cij galuzi znannya plidno pracyuvali V Strelskij O Pronshtejn V Kotigorenko ta in Naprikinci 20 na poch 21 st okremim napryamom rozvitku dzhereloznavchoyi metodiki stala rozrobka metodiv roboti z masovimi dzherelami I Kovalchenko V Pidgayeckij ta rozshirennya kilkosti metodiv osoblivo mizhdisciplinarnih sho zastosovuyutsya pid chas kritiki istor dzherel Use bilshij vpliv na metodiku interpretaciyi tekstu istor dzherel mayut ideyi vrahuvannya osoblivostej istorichnoyi svidomosti ta narativu vid lat narro opovidayu povidomlyuyu movnij akt viklad u slovah na vidminu vid uyavlennya periodu poyavi dzherela Etapi dzhereloznavchoyi kritikiPershij etap dzhereloznavchoyi kritiki analitichna kritika peredbachaye virishennya takih doslidnickih zavdan viyavlennya dzherel yih poperednij vidbir grupuvannya ta klasifikaciya vibir metodiv ta prijomiv vivchennya tekstologichna kritika vstanovlennya pervinnogo tekstu ta dopovnen do nogo z yasuvannya avtorstva miscya chasu obstavin ta meti stvorennya dzherela ocinka jogo avtentichnosti povnoti ta dostovirnosti vikladenih u dzhereli faktiv Dlya dzherel osoblivo rukopisiv vazhlive znachennya maye vivchennya zovn oznak doslidzhennya paperu ta vodyanih znakiv na nomu gerbovih marok pechatok marginalij tosho Drugij etap dzhereloznavchoyi kritiki dzhereloznavchij sintez virishuye taki zavdannya viyavlennya zv yazkiv danogo dzherela z in dzherelami zistavlennya dzherel za stupenem yih dostovirnosti ta povnoti stvorennya kompleksu dzherel sho dayut zmogu dosliditi ti chi in istorichni podiyi vstanovlennya vsiyeyi sumi nayavnih naukovih faktiv yaki stosuyutsya temi doslidzhennya viznachennya faktiv yakih brakuye dlya povnoti kartini Div takozhKritichne mislennya Falsifikaciya istoriyi Osoblivosti radyanskih istorichnih dzherelDzherelaBogdashina O M Kritika istorichnih dzherel v ukrayinskij istoriografiyi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 PosilannyaKritika tekstu Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 281 ISBN 978 966 439 921 7 Internet resursiThe Source Compass Source Criticism The History Sourcebook The Need for Source Criticism