Крик (поема)

«Крик»^[], відомий також як «Лемент», а також «Виття» (англ. Howl) — поема одного з найвідоміших американських поетів другої половини XX століття, Аллена Ґінзберга. Твір зараховується до найвизначніших робіт біт-покоління, поруч із романами «У дорозі» Дж. Керуака та «Голим ланчем» В. Берроуза.

Крик
Howl
Жанр	Поема
Напрям	біт-покоління^[1]
Автор	Аллен Гінсберг
Мова	англійська мова
Видання	1956

Публікація поеми вважається переломним пунктом в історії сучасної літератури, днем народження нової американської поезії з вільною експресією, сексуальним лібералізмом й іншими цінностями, які через десятиріччя стануть наріжним каменем контркультури США.

Зміст

Вірш складається з трьох частин, з додатковою приміткою.

Частина I

Перша частина є найвідомішою і показує сцени, персонажів і ситуації, що випливають з особистого досвіду автора, а також зі спільноти поетів, художників, політичних радикалів, джазових музикантів, наркоманів і психіатричних пацієнтів, з якими він познайомився наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років. Ґінзберг називає цих людей, які були недооціненими вигнанцями у жорстоко конформістську та матеріалістичну епоху, яку поет вважав «найкращими умами мого покоління» (англ. best minds of my generation). Він описує свій досвід у графічних деталях, відкрито обговорюючи вживання наркотиків і гомосексуальну активність у багатьох місцях.

Частина II

У другій частині йдеться про стан індустріальної цивілізації, названої у вірші «Молох», на написання якої Ґінзберга надихнув період візіонерської свідомості під впливом пейоту, коли він побачив фасад готелю як жахливу і страшну шахту, яку він ототожнив з Молохом, біблійним ідолом у книзі Левіт, якому ханаанеяни приносили в жертву дітей. Автор зображує в першій частині персонажів так, щоби вони сприймалися як такі, що принесені в жертву цьому ідолу. Молох — це також ім'я індустріальної, демонічної фігури у фільмі Фріца Ланґа «Метрополіс» (англ. Metropolis). Ґінзберг говорить про другу частину: «Тут довгий рядок використовується як форма строфи, розділеної на окличні одиниці, розділені основним повтором: Молох».

Частина III

Третя частина адресована безпосередньо Карлу Соломону, з яким Ґінзберґ познайомився під час короткого перебування у психіатричній лікарні в 1949 році (лікарня у вірші називається «Рокленд», насправді це Колумбійський пресвітеріанський психологічний інститут). У цьому розділі рефрен «Я з тобою в Рокленді» є чимось на кшталт переломного моменту в порівнянні з похмурим тоном розділу «Молох». Ґінзберг каже, що за структурою третя частина є «пірамідальною, з градуйованою довшою реакцією на фіксовану основу».

Виноска

Прикінцевий розділ вірша характеризується повторенням мантри «Святе!», екстатичним ствердженням того, що все є священним. Ґінзберг стверджує: «Я згадав архетипний ритм "Святий, Святий, Святий, Святий", плачучи в автобусі на Керні-стріт, і записав більшу його частину в блокнот..... Я назвав його "Приміткою до Жайворонка", тому що це була додаткова варіація частини II».

Український переклад

Жодного ліцензованого перекладу так і не було здійснено. Натомість існують авторські спроби, перша Ігора Ботнарука розміщена на сайті zahid-shid.net, та інший, створений анонімним користувачем під псевдонімом «Рту».

Примітки

1. Apple Books — Apple, 2010.
   d:Track:Q312d:Track:Q284115
2. Ігор Ботнарук - Аллен Ґінзберґ. zahid-shid.net. Процитовано 20 лютого 2024.
3. Аллен Ґінзберґ, Виття, Рту - Украинский портал поэзии. www.stihi.in.ua. Процитовано 20 лютого 2024.
4. Ginsberg, Allen. „Notes Written on Finally Recording 'Howl.'” Deliberate Prose: Selected Essays 1952-1995. Ed. Bill Morgan. New York: Harper Collins, 2000.

Література

• Miles, Barry; Ginsberg, Allen. Howl: original draft facsimile. — Harper Perennial Modern Classics, 2006. — 194 p. — .
• Morgan, Bill; Peters, Nancy Joyce. Howl on trial: the battle for free expression. — City Lights Books, 2006. — 224 p. — .
• Ginsber, Allen; Ball, Gordon. Journals Mid-Fifties: 1954-1958. — HarperPerrenial, 1996. — 512 p. — .
• Miles, Barry. Ginsberg: A Biography. — Virgin Publishing Ltd, 2001. — 628 p. — .
• Stephenson, Gregory;. The Daybreak Boys: Essays on the Literature of the Beat Generation. — SIU Press, 2009. — 232 p. — .
• Wedekind, Patrick. The Picture of the Individual and of Society in Allen Ginsberg’s “Howl” and the Beat Generation’s Impact on Democracy in America. — GRIN Verlag, 2008. — 36 p. — .
• Hemmer, Kurt. Encyclopedia of beat literature. — Infobase Publishing. — 401 p. — .
• Hyde, Lewis. On the Poetry of Allen Ginsberg. — University of Michigan Press, 1984. — 461 p. — .
• Raskin, Jonah. American Scream: Allen Ginsberg's Howl and the Making of the Beat Generation. — University of California Press, 2006. — 320 p. — .
• Theado, Matt. The beats: a literary reference. — Caroll & Graf, 2003. — 452 p. — .
• Wedekind, Patrick. The Picture of the Individual and of Society in Allen Ginsberg’s “Howl” and the Beat Generation’s Impact on Democracy in America. — GRIN Verlag, 2008. — 36 p. — .