Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кри вуші село в Україні у Кременчуцькому районі Полтавської області Населення становить 1100 осіб Орган місцевого самовр

Кривуші (Кременчуцький район)

Кривуші (Кременчуцький район)

Кри́вуші — село в Україні, у Кременчуцькому районі Полтавської області. Населення становить 1100 осіб. Орган місцевого самоврядування — Піщанська сільська рада.

село Кривуші
image
На вулиці Луговій
На вулиці Луговій
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Рада Піщанська сільська рада
Облікова картка Кривуші 
Основні дані
Населення 1100
Поштовий індекс 39702
Телефонний код +380 536
Географічні дані
Географічні координати 49°05′42″ пн. ш. 33°21′10″ сх. д. / 49.09500° пн. ш. 33.35278° сх. д. / 49.09500; 33.35278Координати: 49°05′42″ пн. ш. 33°21′10″ сх. д. / 49.09500° пн. ш. 33.35278° сх. д. / 49.09500; 33.35278
Середня висота
над рівнем моря 		69 м
Відстань до
обласного центру 		117 км
Відстань до
районного центру 		5,9 км
Найближча залізнична станція Кременчук
Відстань до
залізничної станції 		5,9 км
Місцева влада
Адреса ради 39701, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Київська, 104
Карта
image
image
Кривуші
image
image
Кривуші
Мапа

image Кривуші у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Дніпро, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Самусіївка, нижче за течією межує з містом Кременчук. Також межує з селом Михайленки.

Історія

Село Кривуші за століття утворилося в результаті об'єднання ряду хуторів: Ревівкі, Яцинівкі, Горіславкі, Лобойківка, Сталівкі (Василівки), Гапелівкі, Ковалівки, Олександрівки (Олександрівського хутора), Німцівкі, Трофушівкі, Дроботівкі. Хутори Сталівка (Василівка) і Гапелівка (ще Кошара) були поміщицькими, решта козачі, вільні. Хутір Гапелівка, що складався з декількох дворів, перебував на полі між елеватором і Піщаним гранітним кар'єром, у період колективізації був знесений, залишки його були знесені в 1935–1936 роках і розорані.

У складі Російської імперії

1764 року село передано до складу Дніпровського пікінерського полку Новоросійської губернії, а з 1783 року увійшло до складу Кременчуцького повіту Катеринославського намісництва.

У червні 1787 року під час подорожі російської імператриці Катерини II по Україні, коли вона відвідала Кременчук, у селі Кривуші проводилися великі маневри російських військ під керівництвом О. В. Суворова. На маневрах була присутня Катерина II та її іноземні гості.

1789 року у зв'язку з великою повінню повітові установи були перенесені з Кременчука до Городища (з того року перейменоване в Градизьк), і село увійшло до складу Градизького повіту Київського намісництва.

З 1796 року село ввійшло до складу Кременчуцького повіту Малоросійської губернії (з центром у місті Чернігові), а з 1802 року — того ж повіту але у складі Полтавської губернії.

1810 року село значилося як козачі «приміські хутори», іменовані Кривушанськими. 1893 року в селі на гроші, зібрані сільською громадою, була куплена земля і на ній відкрито Яциновське кладовище. До цього ховали померлих кожен на своїй садибі або на родових кладовищах.

На Реївці була церковно-приходська школа, у якій до революції 1917 року кривушанські діти навчалися грамоти.

Дворянські маєтки в Кривушах

До 1917 року в Кривушах було кілька дворянських дач-маєтків, у тому числі великий маєток (до 100 десятин землі) поміщика Антошина, земля якого була уздовж Дніпра від Лобойківки до Сталівки і «Стовбинівщини», а також у районі Власівки. По периметру його землі був двометровий рів, який місцями зберігся до наших днів. Між Дроботівкою і Самусієвкою, біля Дніпра, була дача полковника царської армії Тріщива (тепер там проходить нафтопровід «Дружба» та інші магістралі). За розповідями його сучасників, він відмовився від пропозиції перейти служити в Червону Армію, мотивуючи свою відмову тим що присягав на вірність цареві. Помер у злиднях, але присяги не зрадив. Така вірність присязі, як відомо, була характерна для більшості офіцерів російської армії. Дотримувалися вони її свято. Онук полковника Терещева, був командиром Червоної Армії — льотчик і загинув у перші дні Німецько-радянської війни.

Маєток Антошина після революції 1917 року було розграбовано, спалено; до наших днів збереглися тільки залишки льоху (льодовика). У маєтку Терещева знаходився дитячий будинок, потім до війни військовий табір. Будівля (без прибудови) сучасної Кривушанської школи та територія за ним — це дача генеральші, прізвище якої вже ніхто не пам'ятає. У довоєнні роки поруч було друге невелике довгасте будівлю школи. Там раніше перебував маєток дворян Остроградських.

У Кривушах в дореволюційні роки ще були дачі відомого лікаря-хірурга, А. Т. Богаєвського (Богаєвщина), військового лікаря-генерала у відставці, учасника російсько-турецької війни 1877–1878 рр. і звільнення Болгарії від османського ярма І. Н. Хілецького (Хілещина), ветеринарного лікаря Стовбіна, лютих, Золотарьова (на Дроботівці). В основному це були небагаті дворяни — лікарі, офіцери, генерали служили в Кременчуці.

Визвольні змагання

Після жовтневого перевороту село займали війська УНР, гетьманці, більшовики, німецько-австрійські війська, денікінці, григор'ївці, махновці.

Остаточну владу отримали радянські окупанти.

Радянська влада

Школа в селі була відкрита відразу після встановлення Радянської влади. При школі був відразу організований лікнеп (курси з ліквідації неписьменності) для дорослих. Хто навчився писати і рахувати, і міг розписатися, вважався грамотним.

З березня 1923 року село входило до складу Кохнівського, потім деякий час відносилося до Потоцького району, потім до Кременчуцького міськради, а з 1939 року в складі Кременчуцького району.

У 1920–1922 роках ця територія входила до складу Кременчуцької губернії, а в 1923–1925 роках Кременчуцького округу Полтавської губернії, в 1925–1930 роках Кременчуцького округу, з лютого 1932 по вересень 1933 року — Харківської області, з 22 вересня 1937 року і по теперішній час до Полтавської області.

У 1929 році зі складу села відійшли хутір Олександрівський, Ревівка (Реївка), частина Щербаківки, друга її частина (по дорозі на хлібну базу) була приєднана до Кременчука в 1953 році.

У період репресій у 1937–1938 роках в селі було репресовано (розстріляно) понад 10 чоловік. Це Гирич Роман, Гриценко Павло, Гориславець Никанор, Портянік, Скороход та інші. В основному, тих, хто служив в армії противників радянської влади.

У 1937–1939 роках був побудований елеватор (130 хлібна база), який у зв'язку з відступом Червоної Армії був спалений за наказом Ставки Верховного Головнокомандувача І. В. Сталіна про те, щоб при відступі не залишати ворогові ні грама хліба, пального та інших цінностей. Згоріло все що могло згоріти. Зерно горіло більше року. Німці недогорілим вівсом годували наших військовополонених, у Кременчуцьких концтаборах. При відступі в 1943 р. окупанти все, що залишалося цілим, підпалювали, а бетонні споруди підірвали. Від старого елеватора нічого не залишилося.

Друга світова війна

8 вересня 1941 року село було зайняте німцями.

До 1941 року, там де тепер загальноосвітня школа (навпроти затону), була казарма, вартове приміщення з охорони артскладах, кілька житлових і службових будинків. Територія була оточена двома рядами колючого дроту. При відступі гітлерівці в 1943 р. спалили артсклад, а вартове приміщення збереглося і використовувалося за призначенням після війни.

29 вересня 1943 року Кривуші зайняли радянські війська.

Повоєнний час

Наприкінці 1950-х років село було визнане неперспективним. Колгосп села був перетворений в бригаду і приєднаний до Піщанському колгоспу. 1959 року було змінено територіальний устрій. Село ввійшло до складу Піщанської сільради.

За часи Незалежності

Стрімке заселення села почалося з виділення пасовищ і орних земель під дачі. Багато хто з заможних і впливових людей нині прагнуть отримати в Кривушах земельну ділянку під забудову житла. За 1991–1996 роки майже вся орна земля села була роздана під садиби. У селі не залишилося пасовищ для худоби, орної землі.

Населення

За переписом 1726–1729 років значитися село Кривуші Власівської сотні Миргородського полку — 65 дворів, вільні.

1859 року значитися хутір поміщицький та козацький на старому поштовому тракті Кременчук-Градизьк, біля Дніпра, за 2 версти від міста Кременчука, 123 подвір'я і 856 чоловік жителів.

1900 року в Кривушанській козацькій сільській громаді Кохнівської волості було 248 дворів і 1459 жителів.

1911 року на хуторі Кривуші Кохнівської волості було 1371 житель.

За результатами Всесоюзного перепису 1926 року в селі було 805 дворів (господарств) і 3531 чоловік жителів.

1941 року в селі було 500 дворів.

Динаміка населення
1859 1900 1926 2001
856 1456 3531 1100
▲ ▲ ▼

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1041 94.64%
російська 55 5.00%
білоруська 3 0.27%
вірменська 1 0.09%
Усього 1100 100%

Економіка

У Кривушах нараховується 7 садівничих товариств, 15 приватних підприємств.

Інфраструктура

У селі діє Кривушівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа — дошкільний навчальний заклад», сільський клуб.

image image image
Кривушанська ЗОШ
Будинок культури
Пам'ятник невідомому солдату

Відомі люди

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кривуші
  1. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
  2. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 143 з 562.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. . Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 12 серпня 2012.

Посилання

  • Погода в селі Кривуші [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Яцина В. П. Село Кривуши. От первых хуторов до колхозов [ 25 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.) — Окраины Кременчуга — Исторический сайт
  • Яцина В. П. Неперспективное село Кривуши [ 25 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.) — Окраины Кременчуга — Исторический сайт

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kri vushi selo v Ukrayini u Kremenchuckomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 1100 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Pishanska silska rada selo Krivushi Na vulici LugovijNa vulici Lugovij Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Rada Pishanska silska rada Oblikova kartka Krivushi Osnovni dani Naselennya 1100 Poshtovij indeks 39702 Telefonnij kod 380 536 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 05 42 pn sh 33 21 10 sh d 49 09500 pn sh 33 35278 sh d 49 09500 33 35278 Koordinati 49 05 42 pn sh 33 21 10 sh d 49 09500 pn sh 33 35278 sh d 49 09500 33 35278 Serednya visota nad rivnem morya 69 m Vidstan do oblasnogo centru 117 km Vidstan do rajonnogo centru 5 9 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kremenchuk Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 9 km Misceva vlada Adresa radi 39701 Poltavska obl Kremenchuckij r n s Pishane vul Kiyivska 104 Karta Krivushi Krivushi Mapa Krivushi u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na livomu berezi richki Dnipro vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Samusiyivka nizhche za techiyeyu mezhuye z mistom Kremenchuk Takozh mezhuye z selom Mihajlenki IstoriyaSelo Krivushi za stolittya utvorilosya v rezultati ob yednannya ryadu hutoriv Revivki Yacinivki Gorislavki Lobojkivka Stalivki Vasilivki Gapelivki Kovalivki Oleksandrivki Oleksandrivskogo hutora Nimcivki Trofushivki Drobotivki Hutori Stalivka Vasilivka i Gapelivka she Koshara buli pomishickimi reshta kozachi vilni Hutir Gapelivka sho skladavsya z dekilkoh dvoriv perebuvav na poli mizh elevatorom i Pishanim granitnim kar yerom u period kolektivizaciyi buv znesenij zalishki jogo buli zneseni v 1935 1936 rokah i rozorani U skladi Rosijskoyi imperiyi 1764 roku selo peredano do skladu Dniprovskogo pikinerskogo polku Novorosijskoyi guberniyi a z 1783 roku uvijshlo do skladu Kremenchuckogo povitu Katerinoslavskogo namisnictva U chervni 1787 roku pid chas podorozhi rosijskoyi imperatrici Katerini II po Ukrayini koli vona vidvidala Kremenchuk u seli Krivushi provodilisya veliki manevri rosijskih vijsk pid kerivnictvom O V Suvorova Na manevrah bula prisutnya Katerina II ta yiyi inozemni gosti 1789 roku u zv yazku z velikoyu povinnyu povitovi ustanovi buli pereneseni z Kremenchuka do Gorodisha z togo roku perejmenovane v Gradizk i selo uvijshlo do skladu Gradizkogo povitu Kiyivskogo namisnictva Z 1796 roku selo vvijshlo do skladu Kremenchuckogo povitu Malorosijskoyi guberniyi z centrom u misti Chernigovi a z 1802 roku togo zh povitu ale u skladi Poltavskoyi guberniyi 1810 roku selo znachilosya yak kozachi primiski hutori imenovani Krivushanskimi 1893 roku v seli na groshi zibrani silskoyu gromadoyu bula kuplena zemlya i na nij vidkrito Yacinovske kladovishe Do cogo hovali pomerlih kozhen na svoyij sadibi abo na rodovih kladovishah Na Reyivci bula cerkovno prihodska shkola u yakij do revolyuciyi 1917 roku krivushanski diti navchalisya gramoti Dvoryanski mayetki v Krivushah Do 1917 roku v Krivushah bulo kilka dvoryanskih dach mayetkiv u tomu chisli velikij mayetok do 100 desyatin zemli pomishika Antoshina zemlya yakogo bula uzdovzh Dnipra vid Lobojkivki do Stalivki i Stovbinivshini a takozh u rajoni Vlasivki Po perimetru jogo zemli buv dvometrovij riv yakij miscyami zberigsya do nashih dniv Mizh Drobotivkoyu i Samusiyevkoyu bilya Dnipra bula dacha polkovnika carskoyi armiyi Trishiva teper tam prohodit naftoprovid Druzhba ta inshi magistrali Za rozpovidyami jogo suchasnikiv vin vidmovivsya vid propoziciyi perejti sluzhiti v Chervonu Armiyu motivuyuchi svoyu vidmovu tim sho prisyagav na virnist carevi Pomer u zlidnyah ale prisyagi ne zradiv Taka virnist prisyazi yak vidomo bula harakterna dlya bilshosti oficeriv rosijskoyi armiyi Dotrimuvalisya voni yiyi svyato Onuk polkovnika Teresheva buv komandirom Chervonoyi Armiyi lotchik i zaginuv u pershi dni Nimecko radyanskoyi vijni Mayetok Antoshina pislya revolyuciyi 1917 roku bulo rozgrabovano spaleno do nashih dniv zbereglisya tilki zalishki lohu lodovika U mayetku Teresheva znahodivsya dityachij budinok potim do vijni vijskovij tabir Budivlya bez pribudovi suchasnoyi Krivushanskoyi shkoli ta teritoriya za nim ce dacha generalshi prizvishe yakoyi vzhe nihto ne pam yataye U dovoyenni roki poruch bulo druge nevelike dovgaste budivlyu shkoli Tam ranishe perebuvav mayetok dvoryan Ostrogradskih U Krivushah v dorevolyucijni roki she buli dachi vidomogo likarya hirurga A T Bogayevskogo Bogayevshina vijskovogo likarya generala u vidstavci uchasnika rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr i zvilnennya Bolgariyi vid osmanskogo yarma I N Hileckogo Hileshina veterinarnogo likarya Stovbina lyutih Zolotarova na Drobotivci V osnovnomu ce buli nebagati dvoryani likari oficeri generali sluzhili v Kremenchuci Vizvolni zmagannya Pislya zhovtnevogo perevorotu selo zajmali vijska UNR getmanci bilshoviki nimecko avstrijski vijska denikinci grigor yivci mahnovci Ostatochnu vladu otrimali radyanski okupanti Radyanska vlada Shkola v seli bula vidkrita vidrazu pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi Pri shkoli buv vidrazu organizovanij liknep kursi z likvidaciyi nepismennosti dlya doroslih Hto navchivsya pisati i rahuvati i mig rozpisatisya vvazhavsya gramotnim Z bereznya 1923 roku selo vhodilo do skladu Kohnivskogo potim deyakij chas vidnosilosya do Potockogo rajonu potim do Kremenchuckogo miskradi a z 1939 roku v skladi Kremenchuckogo rajonu U 1920 1922 rokah cya teritoriya vhodila do skladu Kremenchuckoyi guberniyi a v 1923 1925 rokah Kremenchuckogo okrugu Poltavskoyi guberniyi v 1925 1930 rokah Kremenchuckogo okrugu z lyutogo 1932 po veresen 1933 roku Harkivskoyi oblasti z 22 veresnya 1937 roku i po teperishnij chas do Poltavskoyi oblasti U 1929 roci zi skladu sela vidijshli hutir Oleksandrivskij Revivka Reyivka chastina Sherbakivki druga yiyi chastina po dorozi na hlibnu bazu bula priyednana do Kremenchuka v 1953 roci U period represij u 1937 1938 rokah v seli bulo represovano rozstrilyano ponad 10 cholovik Ce Girich Roman Gricenko Pavlo Gorislavec Nikanor Portyanik Skorohod ta inshi V osnovnomu tih hto sluzhiv v armiyi protivnikiv radyanskoyi vladi U 1937 1939 rokah buv pobudovanij elevator 130 hlibna baza yakij u zv yazku z vidstupom Chervonoyi Armiyi buv spalenij za nakazom Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvacha I V Stalina pro te shob pri vidstupi ne zalishati vorogovi ni grama hliba palnogo ta inshih cinnostej Zgorilo vse sho moglo zgoriti Zerno gorilo bilshe roku Nimci nedogorilim vivsom goduvali nashih vijskovopolonenih u Kremenchuckih konctaborah Pri vidstupi v 1943 r okupanti vse sho zalishalosya cilim pidpalyuvali a betonni sporudi pidirvali Vid starogo elevatora nichogo ne zalishilosya Druga svitova vijna 8 veresnya 1941 roku selo bulo zajnyate nimcyami Do 1941 roku tam de teper zagalnoosvitnya shkola navproti zatonu bula kazarma vartove primishennya z ohoroni artskladah kilka zhitlovih i sluzhbovih budinkiv Teritoriya bula otochena dvoma ryadami kolyuchogo drotu Pri vidstupi gitlerivci v 1943 r spalili artsklad a vartove primishennya zbereglosya i vikoristovuvalosya za priznachennyam pislya vijni 29 veresnya 1943 roku Krivushi zajnyali radyanski vijska Povoyennij chas Naprikinci 1950 h rokiv selo bulo viznane neperspektivnim Kolgosp sela buv peretvorenij v brigadu i priyednanij do Pishanskomu kolgospu 1959 roku bulo zmineno teritorialnij ustrij Selo vvijshlo do skladu Pishanskoyi silradi Za chasi Nezalezhnosti Strimke zaselennya sela pochalosya z vidilennya pasovish i ornih zemel pid dachi Bagato hto z zamozhnih i vplivovih lyudej nini pragnut otrimati v Krivushah zemelnu dilyanku pid zabudovu zhitla Za 1991 1996 roki majzhe vsya orna zemlya sela bula rozdana pid sadibi U seli ne zalishilosya pasovish dlya hudobi ornoyi zemli NaselennyaZa perepisom 1726 1729 rokiv znachitisya selo Krivushi Vlasivskoyi sotni Mirgorodskogo polku 65 dvoriv vilni 1859 roku znachitisya hutir pomishickij ta kozackij na staromu poshtovomu trakti Kremenchuk Gradizk bilya Dnipra za 2 versti vid mista Kremenchuka 123 podvir ya i 856 cholovik zhiteliv 1900 roku v Krivushanskij kozackij silskij gromadi Kohnivskoyi volosti bulo 248 dvoriv i 1459 zhiteliv 1911 roku na hutori Krivushi Kohnivskoyi volosti bulo 1371 zhitel Za rezultatami Vsesoyuznogo perepisu 1926 roku v seli bulo 805 dvoriv gospodarstv i 3531 cholovik zhiteliv 1941 roku v seli bulo 500 dvoriv Dinamika naselennya 1859 1900 1926 2001 856 1456 3531 1100 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1041 94 64 rosijska 55 5 00 biloruska 3 0 27 virmenska 1 0 09 Usogo 1100 100 EkonomikaU Krivushah narahovuyetsya 7 sadivnichih tovaristv 15 privatnih pidpriyemstv InfrastrukturaU seli diye Krivushivskij navchalno vihovnij kompleks Zagalnoosvitnya shkola doshkilnij navchalnij zaklad silskij klub Krivushanska ZOSh Budinok kulturi Pam yatnik nevidomomu soldatuVidomi lyudiBaranov Viktor Fedorovich ukrayinskij pismennik Golova Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z zhovtnya 2011 roku golovnij redaktor literaturnogo zhurnalu Kiyiv vice prezident Tovaristva Ukrayina Rumuniya Vojtenko Nina Yuhimivna pedagog Geroj Socialistichnoyi Praci Zhuk Vira Nikanorivna vidomij ukrayinskij vchenij istorik krayeznavec profesor kandidat istorichnih nauk zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Mizyun Grigorij Mihajlovich ukrayinskij pismennik dramaturg Andrusenko Dmitro Oleksandrovich 1992 2014 zaginuv pid chas ATO PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krivushi InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 6 lyutogo 2022 Poltavskij guberskij statisticheskij komitet 1911 Spisok naselennyh mest Poltavskoj gubernii s kratkim geograficheskim ocherkom gubernii Rosijska Poltava Elektronaya tipografiya D N Podzemskogo Petrovskaya ulica sobstvenyj dom 1912 s 143 z 562 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 1 bereznya 2013 Procitovano 12 serpnya 2012 PosilannyaPogoda v seli Krivushi 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Yacina V P Selo Krivushi Ot pervyh hutorov do kolhozov 25 listopada 2011 u Wayback Machine ros Okrainy Kremenchuga Istoricheskij sajt Yacina V P Neperspektivnoe selo Krivushi 25 listopada 2011 u Wayback Machine ros Okrainy Kremenchuga Istoricheskij sajt

Дата публікації:
Топ