Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Криворізький табір для військовополонених — умовна назва контингенту у кількості 6966 осіб із числа військовополонених розбитої польської армії, приписаних у другій половині листопада 1939 р. до підприємств Криворізького залізорудного басейну на підставі підписаного 14 жовтня 1939 р. протоколу угоди між Управлінням у справах військовополонених НКВС і Народним комісаріатом чорної металургії СРСР про працевлаштування 10—11 тис. військовополонених. Контингент використовувався на копальнях залізорудних трестів «Дзержинськруда», «Октябрьруда», «Ленінруда», «Нікополь-Марганець».
Єдиного табору як такого не було. Полонені жили там, де працювали. Одним із таких місць була Суха Балка, де тоді знаходився рудник ім. Кагановича (пізніше — рудник ім. ХХ партз'їзду).
Історія
17 вересня 1939 р. СРСР, згідно із союзницькими зобов'язаннями, закріпленими у пакті Молотова — Ріббентропа від 24 серпня 1939 р., відправив Червону Армію у т. зв. «визвольний похід» на землі Західної України і Західної Білорусі. Тим самим радянські війська вдарили у спину полякам, які героїчно чинили опір нацистським загарбникам. Близько 130 000 польських вояків склали зброю перед Червоною Армією і особливими загонами НКВС.
На початку жовтня нарком внутрішніх справ СРСР Берія спустив підлеглим йому наркомам УРСР та БРСР директиву, згідно з якою військовополонених солдатів української, білоруської та інших національностей — жителів Станиславівського, Львівського, Тарнопольського і Волинського воєводств Західної України та Новогрудського, Віленського, Білостоцького і Поліського воєводств Західної Білорусі слід було розпустити по домівках. Та через десять днів у Москві передумали, і було віддано інший наказ: «Із кількості відпущених із Західної України та Білорусі відібрати добре вдягнутих і фізично здорових 1700 чоловік та підготувати до відправки на роботи в Кривий Ріг ешелоном 16 жовтня. Охорону посилити.»
Річ у тім, що в останню чверть 1939 і першу половину 1940 року в Кривому Розі відзначався дуже низький рівень видобутку руди. Давалися взнаки арешти 1937 року, після яких люди повсюди працювали з острахом, боячись, що сміливе новаторство може знову коштувати життя. Ставала відчутною душевна втома, цілком природна після нелюдських потрясінь минулих років, унаслідок яких тисячі керівників гірничого і металургійного виробництва по всьому СРСР у найкращому разі опинялися за ґратами.
Економічна рада СРСР під керівництвом А. Мікояна намагалася виправити становище в головному залізорудному басейні держави. 14 жовтня 1939 р. було досягнуто міжвідомчої угоди, за якою НКВС офіційно передав полонених Наркомату чорної металургії (НКЧМ) з правом НКЧМ використовувати робочі руки бранців на свій розсуд. За кожного в'язня НКЧМ сплачував НКВС значну суму. У жовтні-листопаді 1939 р. на залізорудні копальні Кривбасу перевели відібраних у Козельському таборі 1700 військовополонених. Це були жителі західних земель Білорусі та України, яких раніше передбачалося звільнити з полону. Решту (близько 9 000 бранців) доправили з Рівненського табору Будівництва № 1.
Передислокація робочої сили, її розміщення, забезпечення постільною білизною, спецодягом, додатковим харчуванням, санітарна обробка здійснювалися за рахунок НКЧМ, який оплачував і всі витрати на охорону та апарат таборів і забезпечував умови техніки безпеки на виробництві. Працюючи, військовополонені мали одержувати зарплату залежно від виробітку, починаючи з другого місяця роботи. Протягом першого місяця вони харчувалися безплатно, а далі вартість пайка вираховувалася із їхнього заробітку.
Проте ця спроба підневільної праці ненавчених робочих рук від самого початку була приречена: такими трудовими резервами не можна було зрушити з місця такий індустріальний гігант, як Кривбас.
Табір відзначився масовими ухиляннями військовополонених від роботи. Із 6 927 полонених відмовлялися від роботи до 2 000 осіб. Окрім того, не виходили на роботи через відсутність взуття і спецодягу 1 000 людей. На шахті ім. К. Лібкнехта (тепер це шахта «Родіна»), де утримувалися 372 людини, абсолютна більшість військовополонених не виходила на роботу. Вони вимагали дотримання своїх прав, нормальних умов праці. Траплялися випадки втечі з таборів. Наприкінці листопада 1939 року начальник Управління у справах військовополонених майор держбезпеки Павло Сопруненко, розуміючи, що утримання цих людей в неволі протизаконне, запропонував перевести полонених на становище вільнонайманих робітників, закріпивши їх за конкретними робочими місцями, а солдатів охорони замінити міліцією. Начальникові НКВС Лаврентію Берії рекомендації Сопруненка не сподобалися. Він наказав навести порядки в таборах — виключити можливість втечі з таборів і забезпечити регулярний вихід на роботу. Однак і в січні 1940 р. в Криворізькому таборі на роботи виходила лише половина «контингенту». Тим часом, кожен випадок обурення ретельно фіксувався. У таборі вистачало агентів та інформаторів.
Станом на початок 1940 р. в Криворізькому таборі налічувалося 6 742 військовополонених. З березня 1940 р. серед контингенту трудового табору почали виявляти офіцерів, службовців поліції, жандармерії, розвідки, прикордонників, осадників, які підпадали під рішення Попітбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року про розстріл. Виявлених офіцерів і поліціянтів було відправлено в Козельський, Старобільський та Осташковський табори та разом із 15 000 в'язнів цих трьох спецтаборів було розстріляно у квітні-травні 1940 р. в Катині, (Калініні), Харкові, в Путивлі та в інших містах. Тоді, за останніми даними, було знищено близько 22 000 представників польської еліти, хоча це число не остаточне. Після цього масового знищення сталінське керівництво розпочало ліквідацію табору з переведенням військовополонених у систему ГУЛАГу. Інтенсивна підготовка до цього тривала протягом усього березня — першої половини травня 1940 року. Перш за все планувалося вивезти військовополонених вихідців із територій, що відійшли до Німеччини та Литви, потім — жителів західних областей України та Білорусі. Не було звільнено навіть немічних інвалідів, яких було вирішено доставити в одне з відділень Рівненського табору, де мали організувати їхнє «працевикористання».
Напередодні ліквідації табору керівник бригади центрального апарату НКВС Криворізького табору Г. Антонов отримав по прямому проводу від заступника наркома внутрішніх справ комдива В. Чернишова вказівку — всіх полонених, які перебувають у відділеннях «Дзержинськруда», «Октябрьруда», «Ленінруда» й «Нікополь-Марганець», за винятком 2000 осіб, висланих на будівництво НКВС № 1, відправити на станцію Котлас, у підпорядкування Сєвжелдорлагу. На той час у відділеннях Криворізького табору перебувало: у «Дзержинськруді» — 2965 осіб, в «Октябрьруді» — 1134, в «Ленінруді» — 1402, у «Нікополі-Марганці» — 1128 в'язнів. Частину лояльних до радянської влади полонених уродженців західних областей було відправлено в Рівненський табір, де вони будували аеродроми, дороги, зводили військові споруди. Найімовірніше, їх було знищено на початку війни, коли енкаведисти проводили масові розстріли по тюрмах у Західній Україні. Основна ж маса опинилася у Північному залізничному таборі, де бранців розкидали по його відділеннях, розташованих уздовж майбутньої Північно-Печорської магістралі.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
Посилання
- Діана Алєксєєва-Процюк. Працевикористання військовополонених в Українській РСР у 1939—1941 рр. [ 3 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Криворізька сторінка катинської трагедії [ 9 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Krivorizkim konctaborom koncentracijnim taborom vermahtu dlya radyanskih vijskovopolonenih i civilnih osib Krivorizkij tabir dlya vijskovopolonenih umovna nazva kontingentu u kilkosti 6966 osib iz chisla vijskovopolonenih rozbitoyi polskoyi armiyi pripisanih u drugij polovini listopada 1939 r do pidpriyemstv Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu na pidstavi pidpisanogo 14 zhovtnya 1939 r protokolu ugodi mizh Upravlinnyam u spravah vijskovopolonenih NKVS i Narodnim komisariatom chornoyi metalurgiyi SRSR pro pracevlashtuvannya 10 11 tis vijskovopolonenih Kontingent vikoristovuvavsya na kopalnyah zalizorudnih trestiv Dzerzhinskruda Oktyabrruda Leninruda Nikopol Marganec Yedinogo taboru yak takogo ne bulo Poloneni zhili tam de pracyuvali Odnim iz takih misc bula Suha Balka de todi znahodivsya rudnik im Kaganovicha piznishe rudnik im HH partz yizdu Istoriya17 veresnya 1939 r SRSR zgidno iz soyuznickimi zobov yazannyami zakriplenimi u pakti Molotova Ribbentropa vid 24 serpnya 1939 r vidpraviv Chervonu Armiyu u t zv vizvolnij pohid na zemli Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusi Tim samim radyanski vijska vdarili u spinu polyakam yaki geroyichno chinili opir nacistskim zagarbnikam Blizko 130 000 polskih voyakiv sklali zbroyu pered Chervonoyu Armiyeyu i osoblivimi zagonami NKVS Na pochatku zhovtnya narkom vnutrishnih sprav SRSR Beriya spustiv pidleglim jomu narkomam URSR ta BRSR direktivu zgidno z yakoyu vijskovopolonenih soldativ ukrayinskoyi biloruskoyi ta inshih nacionalnostej zhiteliv Stanislavivskogo Lvivskogo Tarnopolskogo i Volinskogo voyevodstv Zahidnoyi Ukrayini ta Novogrudskogo Vilenskogo Bilostockogo i Poliskogo voyevodstv Zahidnoyi Bilorusi slid bulo rozpustiti po domivkah Ta cherez desyat dniv u Moskvi peredumali i bulo viddano inshij nakaz Iz kilkosti vidpushenih iz Zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi vidibrati dobre vdyagnutih i fizichno zdorovih 1700 cholovik ta pidgotuvati do vidpravki na roboti v Krivij Rig eshelonom 16 zhovtnya Ohoronu posiliti Rich u tim sho v ostannyu chvert 1939 i pershu polovinu 1940 roku v Krivomu Rozi vidznachavsya duzhe nizkij riven vidobutku rudi Davalisya vznaki areshti 1937 roku pislya yakih lyudi povsyudi pracyuvali z ostrahom boyachis sho smilive novatorstvo mozhe znovu koshtuvati zhittya Stavala vidchutnoyu dushevna vtoma cilkom prirodna pislya nelyudskih potryasin minulih rokiv unaslidok yakih tisyachi kerivnikiv girnichogo i metalurgijnogo virobnictva po vsomu SRSR u najkrashomu razi opinyalisya za gratami Ekonomichna rada SRSR pid kerivnictvom A Mikoyana namagalasya vipraviti stanovishe v golovnomu zalizorudnomu basejni derzhavi 14 zhovtnya 1939 r bulo dosyagnuto mizhvidomchoyi ugodi za yakoyu NKVS oficijno peredav polonenih Narkomatu chornoyi metalurgiyi NKChM z pravom NKChM vikoristovuvati robochi ruki branciv na svij rozsud Za kozhnogo v yaznya NKChM splachuvav NKVS znachnu sumu U zhovtni listopadi 1939 r na zalizorudni kopalni Krivbasu pereveli vidibranih u Kozelskomu tabori 1700 vijskovopolonenih Ce buli zhiteli zahidnih zemel Bilorusi ta Ukrayini yakih ranishe peredbachalosya zvilniti z polonu Reshtu blizko 9 000 branciv dopravili z Rivnenskogo taboru Budivnictva 1 Peredislokaciya robochoyi sili yiyi rozmishennya zabezpechennya postilnoyu biliznoyu specodyagom dodatkovim harchuvannyam sanitarna obrobka zdijsnyuvalisya za rahunok NKChM yakij oplachuvav i vsi vitrati na ohoronu ta aparat taboriv i zabezpechuvav umovi tehniki bezpeki na virobnictvi Pracyuyuchi vijskovopoloneni mali oderzhuvati zarplatu zalezhno vid virobitku pochinayuchi z drugogo misyacya roboti Protyagom pershogo misyacya voni harchuvalisya bezplatno a dali vartist pajka virahovuvalasya iz yihnogo zarobitku Prote cya sproba pidnevilnoyi praci nenavchenih robochih ruk vid samogo pochatku bula prirechena takimi trudovimi rezervami ne mozhna bulo zrushiti z miscya takij industrialnij gigant yak Krivbas Tabir vidznachivsya masovimi uhilyannyami vijskovopolonenih vid roboti Iz 6 927 polonenih vidmovlyalisya vid roboti do 2 000 osib Okrim togo ne vihodili na roboti cherez vidsutnist vzuttya i specodyagu 1 000 lyudej Na shahti im K Libknehta teper ce shahta Rodina de utrimuvalisya 372 lyudini absolyutna bilshist vijskovopolonenih ne vihodila na robotu Voni vimagali dotrimannya svoyih prav normalnih umov praci Traplyalisya vipadki vtechi z taboriv Naprikinci listopada 1939 roku nachalnik Upravlinnya u spravah vijskovopolonenih major derzhbezpeki Pavlo Soprunenko rozumiyuchi sho utrimannya cih lyudej v nevoli protizakonne zaproponuvav perevesti polonenih na stanovishe vilnonajmanih robitnikiv zakripivshi yih za konkretnimi robochimi miscyami a soldativ ohoroni zaminiti miliciyeyu Nachalnikovi NKVS Lavrentiyu Beriyi rekomendaciyi Soprunenka ne spodobalisya Vin nakazav navesti poryadki v taborah viklyuchiti mozhlivist vtechi z taboriv i zabezpechiti regulyarnij vihid na robotu Odnak i v sichni 1940 r v Krivorizkomu tabori na roboti vihodila lishe polovina kontingentu Tim chasom kozhen vipadok oburennya retelno fiksuvavsya U tabori vistachalo agentiv ta informatoriv Stanom na pochatok 1940 r v Krivorizkomu tabori nalichuvalosya 6 742 vijskovopolonenih Z bereznya 1940 r sered kontingentu trudovogo taboru pochali viyavlyati oficeriv sluzhbovciv policiyi zhandarmeriyi rozvidki prikordonnikiv osadnikiv yaki pidpadali pid rishennya Popitbyuro CK VKP b vid 5 bereznya 1940 roku pro rozstril Viyavlenih oficeriv i policiyantiv bulo vidpravleno v Kozelskij Starobilskij ta Ostashkovskij tabori ta razom iz 15 000 v yazniv cih troh spectaboriv bulo rozstrilyano u kvitni travni 1940 r v Katini Kalinini Harkovi v Putivli ta v inshih mistah Todi za ostannimi danimi bulo znisheno blizko 22 000 predstavnikiv polskoyi eliti hocha ce chislo ne ostatochne Pislya cogo masovogo znishennya stalinske kerivnictvo rozpochalo likvidaciyu taboru z perevedennyam vijskovopolonenih u sistemu GULAGu Intensivna pidgotovka do cogo trivala protyagom usogo bereznya pershoyi polovini travnya 1940 roku Persh za vse planuvalosya vivezti vijskovopolonenih vihidciv iz teritorij sho vidijshli do Nimechchini ta Litvi potim zhiteliv zahidnih oblastej Ukrayini ta Bilorusi Ne bulo zvilneno navit nemichnih invalidiv yakih bulo virisheno dostaviti v odne z viddilen Rivnenskogo taboru de mali organizuvati yihnye pracevikoristannya Naperedodni likvidaciyi taboru kerivnik brigadi centralnogo aparatu NKVS Krivorizkogo taboru G Antonov otrimav po pryamomu provodu vid zastupnika narkoma vnutrishnih sprav komdiva V Chernishova vkazivku vsih polonenih yaki perebuvayut u viddilennyah Dzerzhinskruda Oktyabrruda Leninruda j Nikopol Marganec za vinyatkom 2000 osib vislanih na budivnictvo NKVS 1 vidpraviti na stanciyu Kotlas u pidporyadkuvannya Syevzheldorlagu Na toj chas u viddilennyah Krivorizkogo taboru perebuvalo u Dzerzhinskrudi 2965 osib v Oktyabrrudi 1134 v Leninrudi 1402 u Nikopoli Marganci 1128 v yazniv Chastinu loyalnih do radyanskoyi vladi polonenih urodzhenciv zahidnih oblastej bulo vidpravleno v Rivnenskij tabir de voni buduvali aerodromi dorogi zvodili vijskovi sporudi Najimovirnishe yih bulo znisheno na pochatku vijni koli enkavedisti provodili masovi rozstrili po tyurmah u Zahidnij Ukrayini Osnovna zh masa opinilasya u Pivnichnomu zaliznichnomu tabori de branciv rozkidali po jogo viddilennyah roztashovanih uzdovzh majbutnoyi Pivnichno Pechorskoyi magistrali Div takozhTabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenihPrimitki Arhiv originalu za 25 kvitnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2019 PosilannyaDiana Alyeksyeyeva Procyuk Pracevikoristannya vijskovopolonenih v Ukrayinskij RSR u 1939 1941 rr 3 travnya 2018 u Wayback Machine Krivorizka storinka katinskoyi tragediyi 9 sichnya 2019 u Wayback Machine