Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сигізмунд Домінікович Кржижановський (30 січня (11 лютого) 1887, Київ — 28 грудня 1950, Москва) — радянський письменник і драматург, філософ, історик і теоретик театру.
| Сигізмунд Домінікович Кржижановський | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Zygmunt Krzyżanowski | ||||
 | ||||
| Народився | 11 лютого 1887[1][2][3] Київ, Російська імперія[1] | |||
| Помер | 28 грудня 1950[1][2][3](63 роки) Москва, СРСР[1] | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | перекладач, поет, адвокат, історик літератури, письменник | |||
| Сфера роботи | філософія | |||
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Четверта київська гімназія | |||
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | |||
| Мова творів | російська | |||
| | ||||
 Кржижановський Сигізмунд Домінікович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Сигізмунд Кржижановський народився 30 січня (11 лютого) 1887 року в околицях Києва в сім'ї вихідців з Польщі Домініка Олександровича і Фабіани Станіславівни Кржижановських.
Юнацтво письменника пройшло в Четвертій гімназії Києва. Після закінчення гімназії у 1907 році Кржижановський вступає на юридичний факультет Київського університету, паралельно відвідуючи лекції на історико-філологічному факультеті. У роки навчання в університеті друкуються його вірші і шляхові нариси про подорож по Італії, Австрії, Франції, Німеччині.
Після закінчення університету в 1913 Кржижановський служить помічником присяжного повіреного, проте в 1918 кидає юридичну практику і протягом трьох наступних років читає лекції з психології творчості, історії та теорії театру, літератури, музики у Київській консерваторії, Театральному інституті ім. М. Лисенка та Єврейської студії Києва.
Подальший розвиток літературна творчість Кржижановського одержало наприкінці 1910-х — середині 1920-х, коли в журналах «Зорі», «Тиждень мистецтва, літератури і театру» друкуються два його твору (оповідання і повість у нарисах , 1925).
Приїхавши в 1922 до Москви, викладає в студії Камерного театру і надалі працює в ньому. У Камерному театрі в грудні 1923 відбулася прем'єра єдиною дійшла до сцени п'єси Кржижановського — (підзаголовок: «за схемою Честертона», драматична переробка його однойменного роману).
Зневірившись побачити виданими свої твори в хронологічному порядку, Кржижановський складав свої новели в «книжки», не озираючись на час написання окремих речей, що дозволяло йому глибше підкреслювати їх внутрішні зв'язки і переклички. Таким чином, всі книги новел письменника є логічно завершені твори, підлеглі певної внутрішньої ідеї.
У 1939 Кржижановського приймають до Спілки Письменників, що, однак, не змінило загальної ситуації з труднощами видання творів.
З 1940 року художньої прози Кржижановський вже не писав, створивши лише два десятки нарисів про Москву воєнного часу і заробляючи на життя перекладами віршів і польської прози.
Помер письменник у Москві 28 грудня 1950 року, місце його поховання невідоме.
Широка публікація текстів Кржижановського почалася лише з 1989 року.
Характеристика творчості
С. Д. Кржижановський — переважно автор прозових творів малої і середньої форми, а також статей і нарисів з історії Москви, історії та теорії драматургії і театру, психології сцени. Крім того, він написав кілька кіносценаріїв і лібрето кількох опер.
- Теоретичні роботи Кржижановського з історії, теорії та філософії літератури і театру та психології творчості органічно пов'язані з його художньою творчістю. І там, і там письменник постійно рефлексує на теми світової культури і філософії.
- Художній метод Кржижановського — створення метатексту (колажу з різних текстів), що будується на цитатах, алюзіях, на (переосмисленні) в новому контексті образів, ідей, стійких міфологем світової культури.
- Великий вплив на творчість Кржижановського надали Шекспір, Е. Т. А. Гофман, Е. А. По, Свіфт, і в своїх творах він також обігрує та їх сюжетні лінії і образи.
- Не входячи ні в одну художню групу, Кржижановський вважав, що його метод ближче всього до імажинізму.
- Найважливіші теми і образи: пам'ять, гра, місто, книга, слово.
- Добре знаючи античну і середньовічну філософію, філософію Канта, Лейбніца та інших філософів Нового часу, Кржижановський художньо обіграє їх ідеї.
- Характерні для Кржижановського жанри: філософська фантасмагорія, притча, гротеск, сатира.
- У теоретичних роботах і художніх текстах есеїстичні типу Кржижановський використовує образи та ідеї світової культури для осмислення сучасної йому дійсності, в тому числі радянської.
Основні твори
Повісті
- 1924 — мандрівні «Дивно»
- 1929 — Матеріали до біографії Горгіса Катафалакі
- 1926 —
- 1927–1928 —
- 1929 — Спогади про майбутнє (опублікована в 1989).
Книги новел
- 1940 — Збірка оповідань 1920-1940-х років
- 1927–1931 —
- 1919–1927 —
- 1940 — Неукушенний лікоть (Розповіді про Захід)
- 1932–1933 — Чим люди мертві
- 1937–1940 — Малий мала менше
Нариси
- 1933 — Салир-Гюль (узбекистанський імпресії)
- 1945–1948 — Москва у перший рік війни (фізіологічні нариси)
- 1937 — Гарне море (виділено з «Збірника оповідань 1920-40 років» редактором Вадимом Перельмутер)
- 1924 — Московські вивіски
- 1925–2000 (До питання про перейменування вулиць)
- 1925 — Штемпель: Москва (повість в нарисах)
- 1925 — Колекція секунд
П'єси
- Поп і поручик (мюзикл на музику Сергія Василенка, не поставлено)
- Людина, яка була Четвергом (за схемою Честертона) (Драматична переробка однойменного роману Честертона)
- Писана торба (не поставлено)
- Той третій (не поставлено)
Сценарії
- 1930 — «Свято Святого Йоргена» (у титрах сценаристом вказаний режисер Протазанов)
- 1933 — «Новий Гуллівер» (у титрах не зазначений).
Статті про літературу і театр
- Мистецтво епіграфа (Пушкін)
- Країни, яких немає
- Фрагменти про Шекспіра
- Поетика заголовків
- Театралізація думки
- філософеми про театр
- Драматургічні прийоми Бернарда Шоу
Приватні запису і роздуми
- Записні зошити (короткі замітки, начерки, ескізи, задуми — здійснені та нездійснені, афоризми, думки, спостереження).
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 314–315. —
Джерела
- Топоров В. Н. «Минус»-пространство Сигизмунда Кржижановского // Миф. Ритуал. Символ. Образ: исследования в области мифопоэтического: Избранное / В. Н. Топоров. — М.: Прогресс: Культура, 1995. — 623 с. — . (рос.)
- Делекторская И. Б.Кржижановский, Сигизмунд Доминикович // Культурология. ХХ век: энциклопедия / сост. и авт. проекта С. Я. Левит; отв.ред. Л. Т. Мильская. — СПб.: Университетская книга, 1998. — . — Т. 1: А—Л. — 447 с. — . (рос.)
- Перельмутер В. Судьба берет себе звезды // Современная драматургия. — 1992. — № 2. (рос.)
- Гаспаров М. Л. Мир Сигизмунда Кржижановского // Октябрь. — 1990. — № 3. (рос.)
- Воробьёва Е. / Воробьёва Е. // Вопросы литературы. — 2002. — № 6. — С. 274—318. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigizmund Dominikovich Krzhizhanovskij 30 sichnya 11 lyutogo 1887 18870211 Kiyiv 28 grudnya 1950 Moskva radyanskij pismennik i dramaturg filosof istorik i teoretik teatru Sigizmund Dominikovich Krzhizhanovskijpol Zygmunt KrzyzanowskiNarodivsya11 lyutogo 1887 1887 02 11 1 2 3 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer28 grudnya 1950 1950 12 28 1 2 3 63 roki Moskva SRSR 1 Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistperekladach poet advokat istorik literaturi pismennikSfera robotifilosofiyaAlma materYuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka i Chetverta kiyivska gimnaziyaZakladNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoMova tvorivrosijska Krzhizhanovskij Sigizmund Dominikovich u VikishovishiZhittyepisSigizmund Krzhizhanovskij narodivsya 30 sichnya 11 lyutogo 1887 18870211 roku v okolicyah Kiyeva v sim yi vihidciv z Polshi Dominika Oleksandrovicha i Fabiani Stanislavivni Krzhizhanovskih Yunactvo pismennika projshlo v Chetvertij gimnaziyi Kiyeva Pislya zakinchennya gimnaziyi u 1907 roci Krzhizhanovskij vstupaye na yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu paralelno vidviduyuchi lekciyi na istoriko filologichnomu fakulteti U roki navchannya v universiteti drukuyutsya jogo virshi i shlyahovi narisi pro podorozh po Italiyi Avstriyi Franciyi Nimechchini Pislya zakinchennya universitetu v 1913 Krzhizhanovskij sluzhit pomichnikom prisyazhnogo povirenogo prote v 1918 kidaye yuridichnu praktiku i protyagom troh nastupnih rokiv chitaye lekciyi z psihologiyi tvorchosti istoriyi ta teoriyi teatru literaturi muziki u Kiyivskij konservatoriyi Teatralnomu instituti im M Lisenka ta Yevrejskoyi studiyi Kiyeva Podalshij rozvitok literaturna tvorchist Krzhizhanovskogo oderzhalo naprikinci 1910 h seredini 1920 h koli v zhurnalah Zori Tizhden mistectva literaturi i teatru drukuyutsya dva jogo tvoru opovidannya i povist u narisah 1925 Priyihavshi v 1922 do Moskvi vikladaye v studiyi Kamernogo teatru i nadali pracyuye v nomu U Kamernomu teatri v grudni 1923 vidbulasya prem yera yedinoyu dijshla do sceni p yesi Krzhizhanovskogo pidzagolovok za shemoyu Chestertona dramatichna pererobka jogo odnojmennogo romanu Znevirivshis pobachiti vidanimi svoyi tvori v hronologichnomu poryadku Krzhizhanovskij skladav svoyi noveli v knizhki ne ozirayuchis na chas napisannya okremih rechej sho dozvolyalo jomu glibshe pidkreslyuvati yih vnutrishni zv yazki i pereklichki Takim chinom vsi knigi novel pismennika ye logichno zaversheni tvori pidlegli pevnoyi vnutrishnoyi ideyi U 1939 Krzhizhanovskogo prijmayut do Spilki Pismennikiv sho odnak ne zminilo zagalnoyi situaciyi z trudnoshami vidannya tvoriv Z 1940 roku hudozhnoyi prozi Krzhizhanovskij vzhe ne pisav stvorivshi lishe dva desyatki narisiv pro Moskvu voyennogo chasu i zaroblyayuchi na zhittya perekladami virshiv i polskoyi prozi Pomer pismennik u Moskvi 28 grudnya 1950 roku misce jogo pohovannya nevidome Shiroka publikaciya tekstiv Krzhizhanovskogo pochalasya lishe z 1989 roku Harakteristika tvorchostiS D Krzhizhanovskij perevazhno avtor prozovih tvoriv maloyi i serednoyi formi a takozh statej i narisiv z istoriyi Moskvi istoriyi ta teoriyi dramaturgiyi i teatru psihologiyi sceni Krim togo vin napisav kilka kinoscenariyiv i libreto kilkoh oper Teoretichni roboti Krzhizhanovskogo z istoriyi teoriyi ta filosofiyi literaturi i teatru ta psihologiyi tvorchosti organichno pov yazani z jogo hudozhnoyu tvorchistyu I tam i tam pismennik postijno refleksuye na temi svitovoyi kulturi i filosofiyi Hudozhnij metod Krzhizhanovskogo stvorennya metatekstu kolazhu z riznih tekstiv sho buduyetsya na citatah alyuziyah na pereosmislenni v novomu konteksti obraziv idej stijkih mifologem svitovoyi kulturi Velikij vpliv na tvorchist Krzhizhanovskogo nadali Shekspir E T A Gofman E A Po Svift i v svoyih tvorah vin takozh obigruye ta yih syuzhetni liniyi i obrazi Ne vhodyachi ni v odnu hudozhnyu grupu Krzhizhanovskij vvazhav sho jogo metod blizhche vsogo do imazhinizmu Najvazhlivishi temi i obrazi pam yat gra misto kniga slovo Dobre znayuchi antichnu i serednovichnu filosofiyu filosofiyu Kanta Lejbnica ta inshih filosofiv Novogo chasu Krzhizhanovskij hudozhno obigraye yih ideyi Harakterni dlya Krzhizhanovskogo zhanri filosofska fantasmagoriya pritcha grotesk satira U teoretichnih robotah i hudozhnih tekstah eseyistichni tipu Krzhizhanovskij vikoristovuye obrazi ta ideyi svitovoyi kulturi dlya osmislennya suchasnoyi jomu dijsnosti v tomu chisli radyanskoyi Osnovni tvoriPovisti 1924 mandrivni Divno 1929 Materiali do biografiyi Gorgisa Katafalaki 1926 1927 1928 1929 Spogadi pro majbutnye opublikovana v 1989 Knigi novel 1940 Zbirka opovidan 1920 1940 h rokiv 1927 1931 1919 1927 1940 Neukushennij likot Rozpovidi pro Zahid 1932 1933 Chim lyudi mertvi 1937 1940 Malij mala mensheNarisi 1933 Salir Gyul uzbekistanskij impresiyi 1945 1948 Moskva u pershij rik vijni fiziologichni narisi 1937 Garne more vidileno z Zbirnika opovidan 1920 40 rokiv redaktorom Vadimom Perelmuter 1924 Moskovski viviski 1925 2000 Do pitannya pro perejmenuvannya vulic 1925 Shtempel Moskva povist v narisah 1925 Kolekciya sekundP yesi Pop i poruchik myuzikl na muziku Sergiya Vasilenka ne postavleno Lyudina yaka bula Chetvergom za shemoyu Chestertona Dramatichna pererobka odnojmennogo romanu Chestertona Pisana torba ne postavleno Toj tretij ne postavleno Scenariyi 1930 Svyato Svyatogo Jorgena u titrah scenaristom vkazanij rezhiser Protazanov 1933 Novij Gulliver u titrah ne zaznachenij Statti pro literaturu i teatr Mistectvo epigrafa Pushkin Krayini yakih nemaye Fragmenti pro Shekspira Poetika zagolovkiv Teatralizaciya dumki filosofemi pro teatr Dramaturgichni prijomi Bernarda ShouPrivatni zapisu i rozdumi Zapisni zoshiti korotki zamitki nacherki eskizi zadumi zdijsneni ta nezdijsneni aforizmi dumki sposterezhennya PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 314 315 ISBN 5 94848 262 6 d Track Q124467367d Track Q124518167d Track Q4421639DzherelaToporov V N Minus prostranstvo Sigizmunda Krzhizhanovskogo Mif Ritual Simvol Obraz issledovaniya v oblasti mifopoeticheskogo Izbrannoe V N Toporov M Progress Kultura 1995 623 s ISBN 5 01 003942 7 ros Delektorskaya I B Krzhizhanovskij Sigizmund Dominikovich Kulturologiya HH vek enciklopediya sost i avt proekta S Ya Levit otv red L T Milskaya SPb Universitetskaya kniga 1998 ISBN 5 7914 0027 6 T 1 A L 447 s ISBN 5 7914 0028 4 ros Perelmuter V Sudba beret sebe zvezdy Sovremennaya dramaturgiya 1992 2 ros Gasparov M L Mir Sigizmunda Krzhizhanovskogo Oktyabr 1990 3 ros Vorobyova E Vorobyova E Voprosy literatury 2002 6 S 274 318 ros