Крехів (Львівський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Крехів.

Кре́хів — село в Україні, у Жовківській міській громаді Львівського району Львівської області.

село Крехів
Герб Крехова (Львівський район) Прапор Крехова (Львівський район)
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Львівський
Громада	Жовківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060130230088503
Облікова картка	Крехів
Основні дані
Засноване	1434 (590 років)
Перша згадка	1434
Населення	818 осіб
Площа	18,14 км²
Густота населення	45,09 осіб/км²
Поштовий індекс	80352
Телефонний код	+380 3252
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	246 м
Водойми	р.
Відстань до обласного центру	35 км
Відстань до районного центру	35 км
Найближча залізнична станція	Жовква
Відстань до залізничної станції	30 км
Місцева влада
Адреса ради	80352, Львівська обл., Львівський р-н, с. Крехів
Сільський голова	Драган Микола Богданович
Карта
Крехів
Крехів
Мапа
Крехів у Вікісховищі

Історія

Крехів вперше згадують в історичних документах у 1456 році з приводу того, що двох крехівських селян викликано до суду в селі Желдець. На початку XVII століття за 3 км від Крехова був заснований монастир. У 1669 році монахи збудували навколо монастиря укріплення, перетворивши його на фортецю. 1672 року турки обложили монастир, але взяти його не змогли. У 1698 році монастир відвідав московський цар Петро I. У 1860 році на території села було знайдено скарб бронзової доби (приблизно X–VIII століття до н. е.).

У Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських подається наступний опис села Крехів:

Крехів — разом з присілком Камінь та Крехівським монастирем, село в Жовківському повіті, 12 км на захід від Жовкви. На північ лежать Кунин і Руда Крехівська, на схід Нова Сквар'ява, на південний схід Фійна, на південний захід Брище. Східною частиною території села пливе потік Фійна, з південного заходу на північний схід, на північному заході території села — потоки Бзинка і Кислянка. Посередині території села лежить сільська забудова (267 м над рівнем моря), у південній вищій частині (365 м над рівнем моря) лежать присілки «Козулька», «За пасікою», а на південь від них «Василіянський монастир» (монастир з фільварком). Ця частина території села є лісистою. У північно-західній стороні, над Бзинкою і Кислянкою лежать території мочарів. Одна частина села називається Каменем. Власність більша (маєток Міцевського) має орної ріллі 340, лугів і городів 113, пасовищ 37, лісу 91 моргів; власність менша (селянська) має орної ріллі 1486, лугів і городів 624, пасовищ 215, лісу 19 моргів. У 1880 році було 942 мешканці в гміні, 84 на території двору (близько 100 осіб римо-католиків, решта греко-католики). Парафії римо-католицька в Жовкві, греко-католицька в селі, належить до Жовківського деканату Перемишльської дієцезії, має філіали в Брищі, Фійні, Горбовиці, Гутиську, Проваллі, Руді Крехівській, Шабельні і в Крехівському монастирі. У селі є дерев'яна церква святої Параскеви та Василіянський монастир з церквою святого Миколая, однокласна школа, гмінна кредитна каса з капіталом 621 злотий і гуральня… …За часів Речі Посполитої належав Крехів до королівської власності у Львівській землі. У люстрації тієї землі за 1661—1662 роки (Рукопис Оссолінських № 2834, фол. 220—226) можна прочитати: «Тієї держави власником є пан Францішек Стадніцький зі Жмигроду з пані дружиною своєю за привілеєм короля. Двір у Крехові: Той після війни угорської наново власником теперішнім немалим коштом збудований. Будинок перший новий, в якому 2 кімнати закінчені, інші 2 закінчити мають; у другому будинку 3 кімнати з коморами і кухнею; у третьому будинку, де підстароста проживає, 2 кімнати; стайня одна на 30 коней, інша на 15; земляних комор 3. Подвір'я навколо обкошене. Бровар стоїть перед двором. Село Крехів: це село віддавна на 33 півланках посаджене, між якими є півлана вибранецького і півланок інший ландвійтівський. Підданих у цьому селі перед війною було 200, тепер тільки осідлих 20, які на 2 ланах сидять і чиншу з четверті лану дають по 20 грошів. Бортників у цьому селі 30, перд тим було їх 5; мельник 1. Загородників було перед війною 23, тепер 8. Корчма в цьому селі перед війною була і добре працювала, однак через те, що пиво з двору на село дають, накладаємо на неї провенту 300 злотих. Друга корчма в бору, яку тримає учтивий Андрій Боровець… …Границі це село має: з Добрушином з однієї, з Глинськом з другої, з Мецєжинем з третьої, з Мокротином з четвертої сторони. Сума провіанту з цього села 1363 злотих 20 грошів… …До Крехівської «держави» належать села: Скварява, Чайкова Вілька, Кунин, Воля Кунинська…»

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Жовківської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жовківського району, село увійшло до складу Львівського району.

Крехівський монастир

Докладніше: Крехівський монастир

Галерея

• Крехівський монастир
• Брама Крехівського монастиря
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці
• Церква Святої Параскеви XVIII ст.
• Дзвіниця церкви Святої Параскеви
• Крехівські печери

Постаті

• Дитюк Володимир Романович (1985—2023) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
2. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
3. Прогноз погоди в с. Крехів
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968
• Krechów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 654. (пол.) — S. 654—659 (пол.)

Посилання

• Крехів (PDF). [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 758-759. — 1000 екз.
• .
• .
• Каплиця 1930 року побудови — найменш відома пам'ятка у відомому селі Крехів. [ 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]