Дитюк Володимир Романович (19 вересня 1985 — 16 липня 2023) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Володимир Дитюк Дитюк Володимир Романович | |
---|---|
Молодший сержант | |
командир стрілецького відділення | |
Загальна інформація | |
Народження | 19 вересня 1985 с. Крехів, Львівська область, Україна |
Смерть | 16 липня 2023 (37 років) с. Діброва (Сєвєродонецький район), Луганська область, Україна (в ході бойових дій) |
Псевдо | "Воїн" |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Володимир Дитюк народився 19 вересня 1985 року в с. Крехів, Львівської області.
Навчався у Крехівському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступеня Жовківської міської ради. Після завершення навчання проходив строкову службу у військовій частині А0474 Збройних Сил України.
Працював у будівельній сфері. У вільний від роботи час займався рибальством та полюбляв походи на природу.
Впродовж 2014-2015 років захищав Батьківщину у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування "Захід" Сухопутних військ ЗСУ.
Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України добровольцем вступив до лав Збройних сил України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, служив командиром стрілецького відділення.
Вірний військовій присязі, загинув 16 липня 2023 року при виконанні службового обов’язку по захисту Батьківщини. Військовий загинув, виконуючи бойові завдання, поблизу с. Діброва на Луганщині.
У Володимира Дитюка залишилися дружина, донька, мати, дві сестри, двоє братів.
Поховали захисника на Полі почесних поховань Личаківського кладовища у Львові.
Нагороди
За захист суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції".
В лютому 2024 року відповідно до указу Президента України №135/2023 Володимиру Дитюку за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.
В травні 2024 відповідно до указу Міністра оборони України №786 від 21 травня 2024 року відзначено медаллю "Захиснику України".
Примітки
- Львівщина втратила захисника із Крехова Володимира Дитюка. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2024.
- Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dityuk Volodimir Romanovich 19 veresnya 1985 16 lipnya 2023 molodshij serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni yakij zaginuv pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Volodimir Dityuk Dityuk Volodimir Romanovich Molodshij serzhantkomandir strileckogo viddilennyaZagalna informaciyaNarodzhennya19 veresnya 1985 1985 09 19 s Krehiv Lvivska oblast UkrayinaSmert16 lipnya 2023 2023 07 16 37 rokiv s Dibrova Syevyerodoneckij rajon Luganska oblast Ukrayina v hodi bojovih dij Psevdo Voyin Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliFormuvannya 125 OBrTrOVijni bitviRosijsko ukrayinska vijna Bitva za DonbasNagorodi ta vidznaki Vidznaka Prezidenta Ukrayini Za uchast v antiteroristichnij operaciyi Orden Za muzhnist III stupenya ZhittyepisVolodimir Dityuk narodivsya 19 veresnya 1985 roku v s Krehiv Lvivskoyi oblasti Navchavsya u Krehivskomu zakladi zagalnoyi serednoyi osviti I II stupenya Zhovkivskoyi miskoyi radi Pislya zavershennya navchannya prohodiv strokovu sluzhbu u vijskovij chastini A0474 Zbrojnih Sil Ukrayini Pracyuvav u budivelnij sferi U vilnij vid roboti chas zajmavsya ribalstvom ta polyublyav pohodi na prirodu Vprodovzh 2014 2015 rokiv zahishav Batkivshinu u zoni provedennya antiteroristichnoyi operaciyi u lavah 128 yi okremoyi girsko shturmovoyi Zakarpatskoyi brigadi operativnogo komanduvannya Zahid Suhoputnih vijsk ZSU Iz pochatkom povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosijskoyi Federaciyi do Ukrayini dobrovolcem vstupiv do lav Zbrojnih sil Ukrayini Borovsya proti derzhavi terorista u skladi 125 yi okremoyi brigadi teritorialnoyi oboroni ZSU sluzhiv komandirom strileckogo viddilennya Virnij vijskovij prisyazi zaginuv 16 lipnya 2023 roku pri vikonanni sluzhbovogo obov yazku po zahistu Batkivshini Vijskovij zaginuv vikonuyuchi bojovi zavdannya poblizu s Dibrova na Luganshini U Volodimira Dityuka zalishilisya druzhina donka mati dvi sestri dvoye brativ Pohovali zahisnika na Poli pochesnih pohovan Lichakivskogo kladovisha u Lvovi NagorodiZa zahist suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini nagorodzhenij vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Za uchast v antiteroristichnij operaciyi V lyutomu 2024 roku vidpovidno do ukazu Prezidenta Ukrayini 135 2023 Volodimiru Dityuku za osobistu muzhnist i samoviddanist viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi bulo posmertno vidznacheno derzhavnoyu nagorodoyu ordenom Za muzhnist III stupenya V travni 2024 vidpovidno do ukazu Ministra oboroni Ukrayini 786 vid 21 travnya 2024 roku vidznacheno medallyu Zahisniku Ukrayini PrimitkiLvivshina vtratila zahisnika iz Krehova Volodimira Dityuka portal lviv ua ukr Procitovano 25 sichnya 2024 Zelenskij Volodimir 29 lyutogo 2024 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 135 2024 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini https www president gov ua Procitovano 2 bereznya 2024