Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кремена біла (Petasites albus) – вид покритонасінної рослини з родини айстрових. Рослина поширена в центральній Європі та на Кавказі. Росте переважно в горах, у низовинах трапляється рідко.
| Кремена біла | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Кремена (Petasites) |
| Вид: | Кремена біла (P. albus) |
| Біноміальна назва | |
| Petasites albus | |
Морфологія
Велика багаторічна рослина із довгим гладким кореневищем. Є рослиною дводомною.
- Стебло
- Товсте і м'ясисте. Весною на ньому спірально-симетрично виростають безчерешкові ланцетні листки кремово-зеленого кольору, які з ростом рослини поступово зеленішають і видовжуються. Стебла чоловічих особин досягають 40 см, жіночих — 80 см у висоту.
- Листки
- Окрім невеликих стеблових листків, кремена біла має також прикореневі, що ростуть, власне, безпосередньо з кореня. Ці листки розростаються до величезних розмірів уже після відцвітання суцвіття. Діаметр прикореневих листків сягає кількох десятків сантиметрів. Листки мають довгі черешки, що ростуть із кореневища вгору вертикально або під нахилом. Листкова пластинка має ниркоподібну форму та нерівні, зубчасті краї, а знизу її поверхня густо покрита короткими [en].
- Квітка
- Кремена біла належить до рослин, які навесні розквітають найраніше. Товсті пуп'янки цієї рослини, що вигулькують з-під ґрунту, можна помітити вже в березні. Дрібні квіти кремени білої на верхівці її стебла зібрані в (ботричні суцвіття). Квітка жіночої особини складається лише з маточки з довгим стовпчиком і двороздільною приймочкою, а також із папусу (який утворюється з видозміненої оцвітини). Квітка чоловічої особини має (віночок) із п'ятьма пелюстками, що знизу зрослися в трубочку, тичинки, що зрослися в трубочку, а також безплідну маточку. Іноді в суцвіттях чоловічих особин трапляється декілька квіток жіночого типу.
- Плід
- Сім'янки з папусом.
- Подібні види
- У горах трапляється кремена судетська (Petasites kablikianus), яка дуже схожа на кремену білу. Старіші її листки голі, тоді як трихоми на приквітниках (листках покриву суцвіття) — товсті і залозисті.
Біологія та екологія
- Цвітіння: цвіте з березня по травень, причому зацвітає ще до появи перших листків на рослині. Листя і квіти виділяють характерний, неприємний запах. Завдяки папусу, плоди-сім'янки розносяться вітром на великі відстані.
- Оселище: росте в дуже різноманітних середовищах. Однак найбільш пишно й рясно проростає у вологих заростях на берегах річок чи джерел, у ярах, у негустих та вологих лісах, на гірських пасовищах тощо.
- Фітоценологія: є діагностичним видом для All. Adenostylion alliariae та Ass. Petasitetum albi.
- Кількість хромосом 2n = 60.
Поширення
Рідним ареалом виду Petasites albus є гори центральної Європи і Кавказ. Вперше його було задокументовано 1737 року у Швеції, в Сконе (Nordstedt 1920). На Британських островах рослина є неофітом, інтродукованим у XVII столітті, і натуралізованим у Йоркширі станом на 1843 рік, але зараз цей вид поширений переважно на північному сході Шотландії.
В українських Карпатах рослина найбільш поширена на таких гірських масивах: Ґорґани, Чорногора, Мармароські гори та Східні Бескиди.
Примітки
- Stevens P.F. (2001–). (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2011. Процитовано 15 квітня 2010.
- Anderberg, Arne. . Naturhistoriska riksmuseet, Stockholm. Архів оригіналу за 7 листопада 2002. Процитовано 7 травня 2020.
- Stace, C. A. (2010). New Flora of the British Isles (вид. третє). Cambridge, U.K.: Cambridge University Press. ISBN .
- . geobot.org.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- . geobot.org.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- Matuszkiewicz, Władysław (2006). Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN. ISBN .
- . Wallingford, Oxfordshire, U.K.: Biological Records Centre. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 13 березня 2022.
Література
Посилання
- Кремена біла // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 218. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kremena bila Petasites albus vid pokritonasinnoyi roslini z rodini ajstrovih Roslina poshirena v centralnij Yevropi ta na Kavkazi Roste perevazhno v gorah u nizovinah traplyayetsya ridko Kremena bila Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Ajstrovi Asteraceae Rid Kremena Petasites Vid Kremena bila P albus Binomialna nazva Petasites albus L Gaertn 1791 Morfologiya Prikorenevij listok kremeni biloyiMorfologiyaVelika bagatorichna roslina iz dovgim gladkim korenevishem Ye roslinoyu dvodomnoyu Steblo Tovste i m yasiste Vesnoyu na nomu spiralno simetrichno virostayut bezchereshkovi lancetni listki kremovo zelenogo koloru yaki z rostom roslini postupovo zelenishayut i vidovzhuyutsya Stebla cholovichih osobin dosyagayut 40 sm zhinochih 80 sm u visotu Listki Okrim nevelikih steblovih listkiv kremena bila maye takozh prikorenevi sho rostut vlasne bezposeredno z korenya Ci listki rozrostayutsya do velicheznih rozmiriv uzhe pislya vidcvitannya sucvittya Diametr prikorenevih listkiv syagaye kilkoh desyatkiv santimetriv Listki mayut dovgi chereshki sho rostut iz korenevisha vgoru vertikalno abo pid nahilom Listkova plastinka maye nirkopodibnu formu ta nerivni zubchasti krayi a znizu yiyi poverhnya gusto pokrita korotkimi en Kvitka Kremena bila nalezhit do roslin yaki navesni rozkvitayut najranishe Tovsti pup yanki ciyeyi roslini sho vigulkuyut z pid gruntu mozhna pomititi vzhe v berezni Dribni kviti kremeni biloyi na verhivci yiyi stebla zibrani v botrichni sucvittya Kvitka zhinochoyi osobini skladayetsya lishe z matochki z dovgim stovpchikom i dvorozdilnoyu prijmochkoyu a takozh iz papusu yakij utvoryuyetsya z vidozminenoyi ocvitini Kvitka cholovichoyi osobini maye vinochok iz p yatma pelyustkami sho znizu zroslisya v trubochku tichinki sho zroslisya v trubochku a takozh bezplidnu matochku Inodi v sucvittyah cholovichih osobin traplyayetsya dekilka kvitok zhinochogo tipu Plid Sim yanki z papusom Podibni vidi U gorah traplyayetsya kremena sudetska Petasites kablikianus yaka duzhe shozha na kremenu bilu Starishi yiyi listki goli todi yak trihomi na prikvitnikah listkah pokrivu sucvittya tovsti i zalozisti Biologiya ta ekologiyaCvitinnya cvite z bereznya po traven prichomu zacvitaye she do poyavi pershih listkiv na roslini Listya i kviti vidilyayut harakternij nepriyemnij zapah Zavdyaki papusu plodi sim yanki roznosyatsya vitrom na veliki vidstani Oselishe roste v duzhe riznomanitnih seredovishah Odnak najbilsh pishno j ryasno prorostaye u vologih zarostyah na beregah richok chi dzherel u yarah u negustih ta vologih lisah na girskih pasovishah tosho 771 Fitocenologiya ye diagnostichnim vidom dlya All Adenostylion alliariae ta Ass Petasitetum albi Kilkist hromosom 2n 60 PoshirennyaRidnim arealom vidu Petasites albus ye gori centralnoyi Yevropi i Kavkaz Vpershe jogo bulo zadokumentovano 1737 roku u Shveciyi v Skone Nordstedt 1920 Na Britanskih ostrovah roslina ye neofitom introdukovanim u XVII stolitti i naturalizovanim u Jorkshiri stanom na 1843 rik ale zaraz cej vid poshirenij perevazhno na pivnichnomu shodi Shotlandiyi V ukrayinskih Karpatah roslina najbilsh poshirena na takih girskih masivah Gorgani Chornogora Marmaroski gori ta Shidni Beskidi PrimitkiStevens P F 2001 angl Arhiv originalu za 3 chervnya 2011 Procitovano 15 kvitnya 2010 Anderberg Arne Naturhistoriska riksmuseet Stockholm Arhiv originalu za 7 listopada 2002 Procitovano 7 travnya 2020 Stace C A 2010 New Flora of the British Isles vid tretye Cambridge U K Cambridge University Press ISBN 9780521707725 geobot org ua Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 7 travnya 2020 geobot org ua Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 7 travnya 2020 Matuszkiewicz Wladyslaw 2006 Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski Warszawa Wyd Naukowe PWN ISBN 83 01 14439 4 Wallingford Oxfordshire U K Biological Records Centre Arhiv originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 13 bereznya 2022 LiteraturaRadwanska Paryska Zofia 1988 Rosliny tatrzanskie Warszawa WSiP ISBN 83 02 00872 9 Rutkowski Lucjan 2006 Klucz do oznaczania roslin naczyniowych Polski nizowej Warszawa Wyd Naukowe PWN ISBN 83 01 14342 8 PosilannyaKremena bila Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 218 ISBN 5 88500 055 7