Філота́ксис (грец. «phyllon» — лист і «taxis» — розміщення) — явище, яке полягає у спірально-симетричному розташуванні листків на стеблах рослин, гілок на деревах, пелюсток в суцвіттях.
Всі природні тіла, що нас оточують, знаходяться у полі земного тяжіння і беззаперечно несуть на собі його вплив. Камені, рослини, тварини під впливом даної сили набувають ззовні схожих рис. Ці риси характеризуються узагальненими законами симетрії, серед яких одне з центральних місць займає явище філотаксису. Фізичною причиною, яка лежить в основі закону філотаксису, є те, що при такому розміщенні досягається максимум притоку сонячної енергії.
Наслідуючи природні форми, явище філотаксису здавна використовувалось людиною в архітектурі та дизайні при побудові різних храмів, палаців тощо, що надавало їм своєрідної естетичної неповторності. Вже давні греки використовували пропорцію «золотого» січення. У середні віки вчені намагались відкрити математичні закони, що описують взаємоз’язок між явищем філотаксису та пропорціями людини, але тільки у сьогоденні вдалось застосувати диференціальне числення і геометрію Мінковського для побудови математичної моделі явища філотаксису.
Як вже зазначалося, характерною ознакою філотаксисних форм є їхня спірально-симетрична будова. На поверхнях таких форм розташуванням біоорганів створюється впорядкований рисунок, закономірність якого визначають перехресні ліво- і правозакручені спіральні лінії — парастихи, які виразно проглядаються на суцвіттях та є менш очевидними на стеблах рослин.
У процесі росту біоформи відбуваються процеси безперервного поповнення вершинами і ущільнення ґратки на площині і періодичного зростання кількості лівих і правих спіралей у послідовності, яка відповідає властивостям філотаксису. Пропорція перетворення змінюється, але в будь-який момент часу вона однакова для всіх пар послідовних вершин. Для позначення числового порядку симетрії філотаксису використовують відношення пар чисел, що відповідають найбільш виразно спостережуваним групам спіралей. Найчастіше порядок спіральної симетрії, тобто відношення кількості лівих і правих спіралей, змінюється у послідовності Фібоначчі:
Слід зазначити, що дана модель є, насамперед, теоретичною формою представлення філотаксису, а не точним відображенням дійсності, оскільки формування філотаксисних форм завжди проходить під дією різноманітних зовнішніх чинників. Тому для побудови точнішої моделі використовують комп'ютерне моделювання за певними алгоритмами.
Література
- Шафрановский И.И. Симметрия в природе. — 2-е изд., перераб. — Л.: Недра, 1985.
- Боднар О.Я. Золотий переріз і неевклідова геометрія у науці і мистецтві: Монографія. — Львів: НВФ «Українські технології», 2005.
- Боднар О.Я., Дронюк І.М., Олейник С.О. Моделювання алгоритмів природного формоутворення// Інтелектуальні системи прийняття рішень і проблеми обчислювального інтелекту: Матеріали міжнародної наукової конференції. Том 2. — Херсон: ХНТУ, 2011. — ст. 15.
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filota ksis grec phyllon list i taxis rozmishennya yavishe yake polyagaye u spiralno simetrichnomu roztashuvanni listkiv na steblah roslin gilok na derevah pelyustok v sucvittyah Yavishe filotaksisu na prikladi kvitki sonyashnika Vsi prirodni tila sho nas otochuyut znahodyatsya u poli zemnogo tyazhinnya i bezzaperechno nesut na sobi jogo vpliv Kameni roslini tvarini pid vplivom danoyi sili nabuvayut zzovni shozhih ris Ci risi harakterizuyutsya uzagalnenimi zakonami simetriyi sered yakih odne z centralnih misc zajmaye yavishe filotaksisu Fizichnoyu prichinoyu yaka lezhit v osnovi zakonu filotaksisu ye te sho pri takomu rozmishenni dosyagayetsya maksimum pritoku sonyachnoyi energiyi Filotaksis Komp yuterna model Nasliduyuchi prirodni formi yavishe filotaksisu zdavna vikoristovuvalos lyudinoyu v arhitekturi ta dizajni pri pobudovi riznih hramiv palaciv tosho sho nadavalo yim svoyeridnoyi estetichnoyi nepovtornosti Vzhe davni greki vikoristovuvali proporciyu zolotogo sichennya U seredni viki vcheni namagalis vidkriti matematichni zakoni sho opisuyut vzayemoz yazok mizh yavishem filotaksisu ta proporciyami lyudini ale tilki u sogodenni vdalos zastosuvati diferencialne chislennya i geometriyu Minkovskogo dlya pobudovi matematichnoyi modeli yavisha filotaksisu Yak vzhe zaznachalosya harakternoyu oznakoyu filotaksisnih form ye yihnya spiralno simetrichna budova Na poverhnyah takih form roztashuvannyam bioorganiv stvoryuyetsya vporyadkovanij risunok zakonomirnist yakogo viznachayut perehresni livo i pravozakrucheni spiralni liniyi parastihi yaki virazno proglyadayutsya na sucvittyah ta ye mensh ochevidnimi na steblah roslin U procesi rostu bioformi vidbuvayutsya procesi bezperervnogo popovnennya vershinami i ushilnennya gratki na ploshini i periodichnogo zrostannya kilkosti livih i pravih spiralej u poslidovnosti yaka vidpovidaye vlastivostyam filotaksisu Proporciya peretvorennya zminyuyetsya ale v bud yakij moment chasu vona odnakova dlya vsih par poslidovnih vershin Dlya poznachennya chislovogo poryadku simetriyi filotaksisu vikoristovuyut vidnoshennya par chisel sho vidpovidayut najbilsh virazno sposterezhuvanim grupam spiralej Najchastishe poryadok spiralnoyi simetriyi tobto vidnoshennya kilkosti livih i pravih spiralej zminyuyetsya u poslidovnosti Fibonachchi 85 138 2113 limn Fn 1Fn 5 12 displaystyle frac 8 5 frac 13 8 frac 21 13 lim n to infty frac F n 1 F n frac sqrt 5 1 2 Slid zaznachiti sho dana model ye nasampered teoretichnoyu formoyu predstavlennya filotaksisu a ne tochnim vidobrazhennyam dijsnosti oskilki formuvannya filotaksisnih form zavzhdi prohodit pid diyeyu riznomanitnih zovnishnih chinnikiv Tomu dlya pobudovi tochnishoyi modeli vikoristovuyut komp yuterne modelyuvannya za pevnimi algoritmami LiteraturaShafranovskij I I Simmetriya v prirode 2 e izd pererab L Nedra 1985 Bodnar O Ya Zolotij pereriz i neevklidova geometriya u nauci i mistectvi Monografiya Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2005 Bodnar O Ya Dronyuk I M Olejnik S O Modelyuvannya algoritmiv prirodnogo formoutvorennya Intelektualni sistemi prijnyattya rishen i problemi obchislyuvalnogo intelektu Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Tom 2 Herson HNTU 2011 st 15 Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi