Діагностичні види (англ. diagnostic species) — види, на підставі яких ведеться діагноз синтаксонів. При домінантному підході до класифікації Д.в.- найбільш рясні види, при флористичному — велика кількість не розглядається як діагностичний критерій. Статус Д.в. найповніше розроблений прихильниками класифікації фітоценозів флористичної. Серед Д.в. прийнято розрізняти види характерні, види диференціальні і види константні.
Характерні види служать критерієм розрізнення синтаксонів, починаючи від асоціації і вище, і наділяються властивістю вірності видів, що оцінюється за п'ятибальною шкалою. Диференціальні види багато в чому близькі до вірних, але проявляються лише в межах частини синтаксонів, хоча можуть зустрічатися і в інших синтаксонах. Константні види характеризуються «наскрізним» поширенням в межах синтаксонів; вони можуть бути характерними або диференціальними на більш високих щаблях синтаксономічної ієрархії.
Поділ видів на характерні н диференціальні і сам догмат вірних видів оскаржуються не тільки принциповими супротивниками флористичної класифікації, а й багатьма його представниками, які утворюють всередині напрямку деривати (див. ). Відносність характерних видів визнають і самі прихильники Браун-Бланке (фр. Braun-Blanquet), які всередині цієї діагностичної групи розрізняють локальні (поширені лише на частині ареалу синтаксону), регіональні (з ареалом поширення ширшим, ніж ареал синтаксону) і головні (збіг ареалу виду і синтаксону). Існування головних характерних видів сумнівне, якщо виключити деякі ендемічні асоціації чи угруповання екстремальних умов існування.
Див. також
Література
- Александрова В. Д. Классификация растительности. — Л.: Наука, 1969. — 275 с.
- Василевич В. И. Статистические методы в геоботанике. Л.: Наука, 1969. — 232 с.
- Василевич В. И. Количественные методы изучения структуры растительности: Ботаника // Итоги науки и техники. — М.: ВИНИТИ, 1972. — Т. 1. — С. 7-83.
- Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Фитоценология: Принципы и методы. М.: Наука, 1978. — 212 с.
- Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Количественные методы классификации, ординации и геоботанической индикации. Ботаника // Итоги науки и техники. М.: ВИНИТИ, 1979. — Т. 3. — С. 71-137.
- Handbook of vegetation science. Pt. 5. Ordination and classification of vegetation / Ed. By R.H. Whittaker. — Hague: Dr. W. Junk B.V., 1973. — 737 p.
- Kershaw K.A. Quantitative and dynamic plant ecology. — N.Y.: Amer. Elsevier Publ. Co, Inc., 1974. — 235 s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diagnostichni vidi angl diagnostic species vidi na pidstavi yakih vedetsya diagnoz sintaksoniv Pri dominantnomu pidhodi do klasifikaciyi D v najbilsh ryasni vidi pri floristichnomu velika kilkist ne rozglyadayetsya yak diagnostichnij kriterij Status D v najpovnishe rozroblenij prihilnikami klasifikaciyi fitocenoziv floristichnoyi Sered D v prijnyato rozriznyati vidi harakterni vidi diferencialni i vidi konstantni Harakterni vidi sluzhat kriteriyem rozriznennya sintaksoniv pochinayuchi vid asociaciyi i vishe i nadilyayutsya vlastivistyu virnosti vidiv sho ocinyuyetsya za p yatibalnoyu shkaloyu Diferencialni vidi bagato v chomu blizki do virnih ale proyavlyayutsya lishe v mezhah chastini sintaksoniv hocha mozhut zustrichatisya i v inshih sintaksonah Konstantni vidi harakterizuyutsya naskriznim poshirennyam v mezhah sintaksoniv voni mozhut buti harakternimi abo diferencialnimi na bilsh visokih shablyah sintaksonomichnoyi iyerarhiyi Podil vidiv na harakterni n diferencialni i sam dogmat virnih vidiv oskarzhuyutsya ne tilki principovimi suprotivnikami floristichnoyi klasifikaciyi a j bagatma jogo predstavnikami yaki utvoryuyut vseredini napryamku derivati div Vidnosnist harakternih vidiv viznayut i sami prihilniki Braun Blanke fr Braun Blanquet yaki vseredini ciyeyi diagnostichnoyi grupi rozriznyayut lokalni poshireni lishe na chastini arealu sintaksonu regionalni z arealom poshirennya shirshim nizh areal sintaksonu i golovni zbig arealu vidu i sintaksonu Isnuvannya golovnih harakternih vidiv sumnivne yaksho viklyuchiti deyaki endemichni asociaciyi chi ugrupovannya ekstremalnih umov isnuvannya Div takozhVirnist vidiv Klasifikaciya fitocenoziv floristichnaLiteraturaAleksandrova V D Klassifikaciya rastitelnosti L Nauka 1969 275 s Vasilevich V I Statisticheskie metody v geobotanike L Nauka 1969 232 s Vasilevich V I Kolichestvennye metody izucheniya struktury rastitelnosti Botanika Itogi nauki i tehniki M VINITI 1972 T 1 S 7 83 Mirkin B M Rozenberg G S Fitocenologiya Principy i metody M Nauka 1978 212 s Mirkin B M Rozenberg G S Kolichestvennye metody klassifikacii ordinacii i geobotanicheskoj indikacii Botanika Itogi nauki i tehniki M VINITI 1979 T 3 S 71 137 Handbook of vegetation science Pt 5 Ordination and classification of vegetation Ed By R H Whittaker Hague Dr W Junk B V 1973 737 p Kershaw K A Quantitative and dynamic plant ecology N Y Amer Elsevier Publ Co Inc 1974 235 s