Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крем'я́нка — село в Україні, у Барашівській сільській громаді Звягельськогоу району Житомирської області. Населення становить 140 осіб.
| село Крем'янка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська |
| Район | Звягельський |
| Громада | Барашівська сільська громада |
| Облікова картка | с. Крем'янка |
| Основні дані | |
| Населення | 140 |
| Площа | 0,87 км² |
| Густота населення | 160,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11256 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°39′49″ пн. ш. 28°03′05″ сх. д. / 50.66361° пн. ш. 28.05139° сх. д.Координати: 50°39′49″ пн. ш. 28°03′05″ сх. д. / 50.66361° пн. ш. 28.05139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 210 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11256, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Киянка, вул. Житомирська, 18-А |
| Карта | |
  Крем'янка | |
 Крем'янка | |
| Мапа | |
Географія
Територія, на якій розташоване село знаходиться в межах Поліської низовини, над річкою Уж, що впадає в Прип'ять. У водоймах водиться щука, окунь, карась і в'юн. Середня висота над рівнем моря 210 м. Клімат помірно континентальний. За останні 10 років літо сухе, а зима м'яка.
Село межує на сході з Киянкою, на південному сході з Киселівкою, на півдні з Ганнопіль, на південному заході з Бобрицькою Боляркою, на північному заході з Березівкою.
Історія
У 1906 році колонія Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 70 верст, від волості 5. Дворів 66, мешканців 423.
Колонія була створена німцями-переселенцями на початку 60 років XIX століття. Місце для майбутньої колонії було вибрано дуже вдало на лівому березі річки Уж, яка протікала серед віковічних дубових гаїв. Система господарювання німецьких колоністів значно відрізнялася від господарювання місцевих селян. В своїх господарствах німці тримали високопродуктивну породу корів. А головною тяговою силою у них були коні, а не воли, які були збитковими, а навіть в багатьох випадках небезпечні. Старожили розповідали, що були свідками, коли літом в спеку перевозячи з далекого поля снопи жита чи пшениці, воли могли на свій волячий розсуд кинутися з місточка прямо вниз, щоб попити води. Наслідки бували трагічними.
На прикінці 19-го століття, педагог, церковний та громадський діяч, історик-краєзнавець Волині кінця XIX століття Теодорович Микола Іванович в своїй книзі "Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. т.1 Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский. Почаев. в Издательстве Почаево-Успенской Лавры, 1888" на сторінці 73, зазначає, що на той час в німецькій колонії Крем'янка знаходилася школа (більш за все - німецька), постоялий двір, вітряний млин і фарфоровий завод.
Колонія мала вигляд так званих седищ, які були розкидані від теперішнього моста через річку Уж на дорозі Киянка-Крем'янка (від території поміщицького маєтку) і до колишнього поселення Посьолок (остання будівля в якому була розібрана в 1990-х роках). Ця місцевість ще інколи називається - Стара Крем"янка. Хати будувалися безпосередньо на землях, якими володіли колоністи і селяни. До цих пір збереглися топонімічні назви седищ: Омельківське, Штондове, Нецельове інші. Варто зазначити, що у колонії жили і українці. Про це свідчать назви седищ: Чорноусове, Івана Рудого, Прохорове, Петренкове, Носашине тощо. На захід від села збереглися залишки так званого німецького (лютеранського) кладовища. Недалеко від якого знаходилася фарфорова фабрика, вироби якої були дуже доброї якості і цінувалися при царському дворі. Перший удар по колонії прийшовся на 1915 рік, коли у прифронтовій зоні створювалась 150 кілометрова зона, з якої виселяли усіх німців. Другий удар по колонії прийшовся після 1929 рік, коли почали переселяти німців для компактного проживання до населених пунктів Пулинського національного німецького району. Останній і остаточний удар по німецькій колонії Крем'янка було нанесено в 1934 році, після ліквідації національних районів, зокрема, Пулинського німецького та Мархалівського польського. Що фактично остаточно знищив колонію. Всі повні німецькі сім'ї були вивезені і залишилися в основному тільки змішані сім"ї.
Німецька хата будувалася таким чином, що абсолютно все господарство було постійно на виду. Як правило, свої господарства разом з сінокосом та лісом німці огорожували дерев'яним тином. Від німців місцевий люд дізнався про металеві плуги та борони, металеві осі на вози і брички, млини вітрові та водяні, розведення риби поруч з хатою в так званих сажалках. Німецька колонія була взірцем для місцевих селян.
До жовтневого перевороту в Петрограді 1917 року жителі колонії вільно здійснювали свої релігійні обряди в різних культових закладах. Православні в церкві Преображення Господнього, римо-католики в костелі Святого Антонія с. Бараші, а лютерани в Євангелійно-лютеранській кірсі Геймталь (нині с. Ясенівка Пулинського району).
Гетьман Скоропадський у своїх спогадах про ці території відзначав, що люди тут живуть заможно, мають великі господарства, не мають нужди і не знають слова голод.
Радикальні зміни відбулися не на краще в період тотальної примусової колективізації, коли у селян без жодної компенсації відібрали господарства і землю. Колись добрі господарі стали називатися просто колгоспниками без права переїзду на інше місце проживання. Для того часу характерним був навіть народний фольклор типу: «Встань Ленін, подивися, до чого ми дожилися. Хата боком, клуня боком і кобила з одним оком».
Голодомор 1932-1933 року остаточно знищив приватне сільське господарство на цих територіях. Після розкуркулення і висилки так званих "куркулів", тут залишилися одноосібні господарства, що не бажали вступати в колгосп. Мотивація була простою: "Так господарювати не можна. Колгоспи не на довго. Скоро розпадуться, а заберуть землю і реманент то назад не вернеш". Восени 1932 року одноосібників обклали податками "натурою". Загони активістів примусово вилучали все збіжжя, аж до квасолі і гарбузового насіння. Тут слід відзначити, що більшість селянських сімей мали від 5 до 12 дітей. Страшну зиму 1932-1933 років пережили без втрат в основному сім'ї, які зберегли у господарстві корів. Весною 1933 року колгоспи почали вирівнювання меж колгоспних полів шляхом вилучення земель у одноосібників і надання їм земельних ділянок на "бросових" землях, часто далеко від обійстя, на неродючих пісках. Коли весною 1933 року почали пухнути від голоду родини, які пережили страшну зиму 1932-1933 років без втрат, стало зрозуміло: єдиний шлях порятунку, це записатися до колгоспу. Колгосп забирав усе: землю, коней, тяглових биків, реманент, розбирав комори, конюшні, зерноховища тощо. Взамін привозив півтора мішка висівок (суміш зерна і бур'янів, що залишається після чищення зерна) для засівання присадибної ділянки. Скільки загинуло мешканців колонії Крем"янка під час голодомору 1932-1933 років встановити неможливо. Страшним свідченням тих часів став випадок, що стався в 1980 році. На околиці села Крем'янка, біля "піщаного кар'єру" діти відкопали на невеликів глибині два людські черепи: дитячий і дорослої дитини. Інших залишків в могилі не було.
Після 1934 року створені колгоспи відчули гостру потребу у дешевій рабській праці. Тому партійним керівництво було прийнято рішення про утворення села Крем'янка на місці колишньої німецької колонії. 1938 року до нового села почали звозити найбідніші сім"ї зі всього району, які, після голодомору і колективізації не могли самотужки прожити (як правило, це були сім"ї селян-одноосібників та так званих "незаможників"). Колгосп сприяв їм у будівництві житла. Частина хат було збудовано із деревини, взятої із розібраних німецьких будинків колоністів. Було утворено дві колгоспні бригади, що відносилися до села Крем'янка: одна на так званому Чорноуовому седищі (недалеко від села Кисилівка на правому березі річки Уж) інша безпосередньо в самому селі Крем'янка.
Після 22 червня 1941 року, в районі села Кремянка, майже до кінця липня 1941 року йшли оборонні та контрнаступальні бої військ 5-ї армії генерала Потапова та 31 струлецького корпусу резерву Південно-Західного фронту. Поряд із селом Крем"янка було влаштовано польовий штаб однієї із дивізій. На місці дислокації штабу, після припинення активних бойових дій, місцеве населення розкопало архів польового трибуналу, який нажаль не зберігся. Також було знайдено величезні рулони типографського паперу та друкарську машинку. Пізніше їх передали до партизанського загону. Через родину Данюка Кіндрата Васильовича та Данюк Ганни Савківни було організовано підпільний зв'язок із Барашівським підпіллям. Через їх поставлялися до партизанського загону майно, продукти та здійснювався обмін інформації. В селі Бараші родина тримала зв'язок із підпільниками: колишнім директором банку Степурою Д.В. та лікарем Захаровим К.О. В будинку Данюк Кіндрата Васильовича непривалий час перебував командувач партизанським з'єднанням Сидор Ковпак та комісар Семен Руднєв під час Карпатського рейду. Відступаючи, нацисти планували знищити село Крем'янка. Однак завдяки самопожертві невідомих двох патріотів, які ціною свого життя зруйнували телеграфні лінії, наказ надійшов занадто пізно і нацисти не встигли його виконати.
Під час загострення сталінських репресій у 1930-х роках проти українського селянства органами НКВС безпідставно заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 32 мешканця колонії, з яких 20 розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані.
У 1923—1954 роках — адміністративний центр Крем'янської сільської ради Барашівського району.
Електрифікація села була здійснена тільки в другій половині 1960 років, приблизно тоді ж в селі з'явився перший телевізор. До 1938 року в старій німецькій школі (на Поселку) функціонувала середня школа, після створення села школа функціонувала на окраїні села, - так звана "Біла школа", яка була знищена під час бойових дій. Після 1945 року школа була організована в приміщенні колишнього німецького будинку ("Червона школа"), у самому селі. На момент ліквідації школи в 1972-1973 роках, була початковою, 3-х класною. На початку 1970-х років в селі булв збудоваений новий магазин. В селі функціонували сільська біліотека та сільський клуб з кінозалом. Все життя кіномеханіком в клубі пропрацював мешканець села Забродський Станіслав. Майже до самого розпаду СРСР в селі було тільки два стаціонарні телефони: у ветерана війни Пісклова Данила та в агітпункті бригади. Після запровадження в 1970-х роках паспортизації колгоспників, сільська молодь почала активно покидати село на навчання та роботу до великих міст. Колгосп і село поступово почали занепадати. Після розформування колгоспів, населення веде домашнє господарство та працює на сезонних роботах за межами села.
Примітки
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — 222 с. з джерела 14 грудня 2017 (рос.)
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник / Упоряд. Р. Ю. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник; Ред. кол.: Рафальський І. О. (голова), Будішевська В. В. (секретар), Бовсунівська О. Г., Дудніченко Ж. В., Мокрицький Г. П., Савченко Н. М., Свєтлова Л. П., Шимченко Н. Г. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області. — Житомир : , 2007. — 620 с. — . з джерела 8 жовтня 2021
Посилання
- Прогноз погоди в селі Крем'янка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krem ya nka selo v Ukrayini u Barashivskij silskij gromadi Zvyagelskogou rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 140 osib selo Krem yankaKrayina UkrayinaOblast ZhitomirskaRajon ZvyagelskijGromada Barashivska silska gromadaOblikova kartka s Krem yanka Osnovni daniNaselennya 140Plosha 0 87 km Gustota naselennya 160 92 osib km Poshtovij indeks 11256Geografichni daniGeografichni koordinati 50 39 49 pn sh 28 03 05 sh d 50 66361 pn sh 28 05139 sh d 50 66361 28 05139 Koordinati 50 39 49 pn sh 28 03 05 sh d 50 66361 pn sh 28 05139 sh d 50 66361 28 05139Serednya visota nad rivnem morya 210 mMisceva vladaAdresa radi 11256 Zhitomirska obl Yemilchinskij r n s Kiyanka vul Zhitomirska 18 AKartaKrem yankaKrem yankaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Krem yanka GeografiyaTeritoriya na yakij roztashovane selo znahoditsya v mezhah Poliskoyi nizovini nad richkoyu Uzh sho vpadaye v Prip yat U vodojmah voditsya shuka okun karas i v yun Serednya visota nad rivnem morya 210 m Klimat pomirno kontinentalnij Za ostanni 10 rokiv lito suhe a zima m yaka Selo mezhuye na shodi z Kiyankoyu na pivdennomu shodi z Kiselivkoyu na pivdni z Gannopil na pivdennomu zahodi z Bobrickoyu Bolyarkoyu na pivnichnomu zahodi z Berezivkoyu IstoriyaU 1906 roci koloniya Barashivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 70 verst vid volosti 5 Dvoriv 66 meshkanciv 423 Koloniya bula stvorena nimcyami pereselencyami na pochatku 60 rokiv XIX stolittya Misce dlya majbutnoyi koloniyi bulo vibrano duzhe vdalo na livomu berezi richki Uzh yaka protikala sered vikovichnih dubovih gayiv Sistema gospodaryuvannya nimeckih kolonistiv znachno vidriznyalasya vid gospodaryuvannya miscevih selyan V svoyih gospodarstvah nimci trimali visokoproduktivnu porodu koriv A golovnoyu tyagovoyu siloyu u nih buli koni a ne voli yaki buli zbitkovimi a navit v bagatoh vipadkah nebezpechni Starozhili rozpovidali sho buli svidkami koli litom v speku perevozyachi z dalekogo polya snopi zhita chi pshenici voli mogli na svij volyachij rozsud kinutisya z mistochka pryamo vniz shob popiti vodi Naslidki buvali tragichnimi Na prikinci 19 go stolittya pedagog cerkovnij ta gromadskij diyach istorik krayeznavec Volini kincya XIX stolittya Teodorovich Mikola Ivanovich v svoyij knizi Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii t 1 Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij Pochaev v Izdatelstve Pochaevo Uspenskoj Lavry 1888 na storinci 73 zaznachaye sho na toj chas v nimeckij koloniyi Krem yanka znahodilasya shkola bilsh za vse nimecka postoyalij dvir vitryanij mlin i farforovij zavod Koloniya mala viglyad tak zvanih sedish yaki buli rozkidani vid teperishnogo mosta cherez richku Uzh na dorozi Kiyanka Krem yanka vid teritoriyi pomishickogo mayetku i do kolishnogo poselennya Posolok ostannya budivlya v yakomu bula rozibrana v 1990 h rokah Cya miscevist she inkoli nazivayetsya Stara Krem yanka Hati buduvalisya bezposeredno na zemlyah yakimi volodili kolonisti i selyani Do cih pir zbereglisya toponimichni nazvi sedish Omelkivske Shtondove Necelove inshi Varto zaznachiti sho u koloniyi zhili i ukrayinci Pro ce svidchat nazvi sedish Chornousove Ivana Rudogo Prohorove Petrenkove Nosashine tosho Na zahid vid sela zbereglisya zalishki tak zvanogo nimeckogo lyuteranskogo kladovisha Nedaleko vid yakogo znahodilasya farforova fabrika virobi yakoyi buli duzhe dobroyi yakosti i cinuvalisya pri carskomu dvori Pershij udar po koloniyi prijshovsya na 1915 rik koli u prifrontovij zoni stvoryuvalas 150 kilometrova zona z yakoyi viselyali usih nimciv Drugij udar po koloniyi prijshovsya pislya 1929 rik koli pochali pereselyati nimciv dlya kompaktnogo prozhivannya do naselenih punktiv Pulinskogo nacionalnogo nimeckogo rajonu Ostannij i ostatochnij udar po nimeckij koloniyi Krem yanka bulo naneseno v 1934 roci pislya likvidaciyi nacionalnih rajoniv zokrema Pulinskogo nimeckogo ta Marhalivskogo polskogo Sho faktichno ostatochno znishiv koloniyu Vsi povni nimecki sim yi buli vivezeni i zalishilisya v osnovnomu tilki zmishani sim yi Nimecka hata buduvalasya takim chinom sho absolyutno vse gospodarstvo bulo postijno na vidu Yak pravilo svoyi gospodarstva razom z sinokosom ta lisom nimci ogorozhuvali derev yanim tinom Vid nimciv miscevij lyud diznavsya pro metalevi plugi ta boroni metalevi osi na vozi i brichki mlini vitrovi ta vodyani rozvedennya ribi poruch z hatoyu v tak zvanih sazhalkah Nimecka koloniya bula vzircem dlya miscevih selyan Do zhovtnevogo perevorotu v Petrogradi 1917 roku zhiteli koloniyi vilno zdijsnyuvali svoyi religijni obryadi v riznih kultovih zakladah Pravoslavni v cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo rimo katoliki v kosteli Svyatogo Antoniya s Barashi a lyuterani v Yevangelijno lyuteranskij kirsi Gejmtal nini s Yasenivka Pulinskogo rajonu Getman Skoropadskij u svoyih spogadah pro ci teritoriyi vidznachav sho lyudi tut zhivut zamozhno mayut veliki gospodarstva ne mayut nuzhdi i ne znayut slova golod Radikalni zmini vidbulisya ne na krashe v period totalnoyi primusovoyi kolektivizaciyi koli u selyan bez zhodnoyi kompensaciyi vidibrali gospodarstva i zemlyu Kolis dobri gospodari stali nazivatisya prosto kolgospnikami bez prava pereyizdu na inshe misce prozhivannya Dlya togo chasu harakternim buv navit narodnij folklor tipu Vstan Lenin podivisya do chogo mi dozhilisya Hata bokom klunya bokom i kobila z odnim okom Golodomor 1932 1933 roku ostatochno znishiv privatne silske gospodarstvo na cih teritoriyah Pislya rozkurkulennya i visilki tak zvanih kurkuliv tut zalishilisya odnoosibni gospodarstva sho ne bazhali vstupati v kolgosp Motivaciya bula prostoyu Tak gospodaryuvati ne mozhna Kolgospi ne na dovgo Skoro rozpadutsya a zaberut zemlyu i remanent to nazad ne vernesh Voseni 1932 roku odnoosibnikiv obklali podatkami naturoyu Zagoni aktivistiv primusovo viluchali vse zbizhzhya azh do kvasoli i garbuzovogo nasinnya Tut slid vidznachiti sho bilshist selyanskih simej mali vid 5 do 12 ditej Strashnu zimu 1932 1933 rokiv perezhili bez vtrat v osnovnomu sim yi yaki zberegli u gospodarstvi koriv Vesnoyu 1933 roku kolgospi pochali virivnyuvannya mezh kolgospnih poliv shlyahom viluchennya zemel u odnoosibnikiv i nadannya yim zemelnih dilyanok na brosovih zemlyah chasto daleko vid obijstya na nerodyuchih piskah Koli vesnoyu 1933 roku pochali puhnuti vid golodu rodini yaki perezhili strashnu zimu 1932 1933 rokiv bez vtrat stalo zrozumilo yedinij shlyah poryatunku ce zapisatisya do kolgospu Kolgosp zabirav use zemlyu konej tyaglovih bikiv remanent rozbirav komori konyushni zernohovisha tosho Vzamin privoziv pivtora mishka visivok sumish zerna i bur yaniv sho zalishayetsya pislya chishennya zerna dlya zasivannya prisadibnoyi dilyanki Skilki zaginulo meshkanciv koloniyi Krem yanka pid chas golodomoru 1932 1933 rokiv vstanoviti nemozhlivo Strashnim svidchennyam tih chasiv stav vipadok sho stavsya v 1980 roci Na okolici sela Krem yanka bilya pishanogo kar yeru diti vidkopali na nevelikiv glibini dva lyudski cherepi dityachij i dorosloyi ditini Inshih zalishkiv v mogili ne bulo Pislya 1934 roku stvoreni kolgospi vidchuli gostru potrebu u deshevij rabskij praci Tomu partijnim kerivnictvo bulo prijnyato rishennya pro utvorennya sela Krem yanka na misci kolishnoyi nimeckoyi koloniyi 1938 roku do novogo sela pochali zvoziti najbidnishi sim yi zi vsogo rajonu yaki pislya golodomoru i kolektivizaciyi ne mogli samotuzhki prozhiti yak pravilo ce buli sim yi selyan odnoosibnikiv ta tak zvanih nezamozhnikiv Kolgosp spriyav yim u budivnictvi zhitla Chastina hat bulo zbudovano iz derevini vzyatoyi iz rozibranih nimeckih budinkiv kolonistiv Bulo utvoreno dvi kolgospni brigadi sho vidnosilisya do sela Krem yanka odna na tak zvanomu Chornouovomu sedishi nedaleko vid sela Kisilivka na pravomu berezi richki Uzh insha bezposeredno v samomu seli Krem yanka Pislya 22 chervnya 1941 roku v rajoni sela Kremyanka majzhe do kincya lipnya 1941 roku jshli oboronni ta kontrnastupalni boyi vijsk 5 yi armiyi generala Potapova ta 31 struleckogo korpusu rezervu Pivdenno Zahidnogo frontu Poryad iz selom Krem yanka bulo vlashtovano polovij shtab odniyeyi iz divizij Na misci dislokaciyi shtabu pislya pripinennya aktivnih bojovih dij misceve naselennya rozkopalo arhiv polovogo tribunalu yakij nazhal ne zberigsya Takozh bulo znajdeno velichezni ruloni tipografskogo paperu ta drukarsku mashinku Piznishe yih peredali do partizanskogo zagonu Cherez rodinu Danyuka Kindrata Vasilovicha ta Danyuk Ganni Savkivni bulo organizovano pidpilnij zv yazok iz Barashivskim pidpillyam Cherez yih postavlyalisya do partizanskogo zagonu majno produkti ta zdijsnyuvavsya obmin informaciyi V seli Barashi rodina trimala zv yazok iz pidpilnikami kolishnim direktorom banku Stepuroyu D V ta likarem Zaharovim K O V budinku Danyuk Kindrata Vasilovicha neprivalij chas perebuvav komanduvach partizanskim z yednannyam Sidor Kovpak ta komisar Semen Rudnyev pid chas Karpatskogo rejdu Vidstupayuchi nacisti planuvali znishiti selo Krem yanka Odnak zavdyaki samopozhertvi nevidomih dvoh patriotiv yaki cinoyu svogo zhittya zrujnuvali telegrafni liniyi nakaz nadijshov zanadto pizno i nacisti ne vstigli jogo vikonati Pid chas zagostrennya stalinskih represij u 1930 h rokah proti ukrayinskogo selyanstva organami NKVS bezpidstavno zaareshtovano ta pozbavleno voli na rizni termini 32 meshkancya koloniyi z yakih 20 rozstrilyano Nini vsi postrazhdali vid totalitarnogo rezhimu reabilitovani U 1923 1954 rokah administrativnij centr Krem yanskoyi silskoyi radi Barashivskogo rajonu Elektrifikaciya sela bula zdijsnena tilki v drugij polovini 1960 rokiv priblizno todi zh v seli z yavivsya pershij televizor Do 1938 roku v starij nimeckij shkoli na Poselku funkcionuvala serednya shkola pislya stvorennya sela shkola funkcionuvala na okrayini sela tak zvana Bila shkola yaka bula znishena pid chas bojovih dij Pislya 1945 roku shkola bula organizovana v primishenni kolishnogo nimeckogo budinku Chervona shkola u samomu seli Na moment likvidaciyi shkoli v 1972 1973 rokah bula pochatkovoyu 3 h klasnoyu Na pochatku 1970 h rokiv v seli bulv zbudovaenij novij magazin V seli funkcionuvali silska bilioteka ta silskij klub z kinozalom Vse zhittya kinomehanikom v klubi propracyuvav meshkanec sela Zabrodskij Stanislav Majzhe do samogo rozpadu SRSR v seli bulo tilki dva stacionarni telefoni u veterana vijni Pisklova Danila ta v agitpunkti brigadi Pislya zaprovadzhennya v 1970 h rokah pasportizaciyi kolgospnikiv silska molod pochala aktivno pokidati selo na navchannya ta robotu do velikih mist Kolgosp i selo postupovo pochali zanepadati Pislya rozformuvannya kolgospiv naselennya vede domashnye gospodarstvo ta pracyuye na sezonnih robotah za mezhami sela PrimitkiSpisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 222 s z dzherela 14 grudnya 2017 ros Arhiv originalu za 12 lyutogo 2021 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Dovidnik Uporyad R Yu Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Red kol Rafalskij I O golova Budishevska V V sekretar Bovsunivska O G Dudnichenko Zh V Mokrickij G P Savchenko N M Svyetlova L P Shimchenko N G Zhitomirska oblasna derzhavna administraciya Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Zhitomir 2007 620 s ISBN 966 690 090 4 z dzherela 8 zhovtnya 2021PosilannyaPrognoz pogodi v seli Krem yanka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine