Березі́вка (раніше — Березівка-Рудня, Рорбах, нім. Rohrbach) — село в Україні, в Барашівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. До 1939 року — колонія, заснована німецькими переселенцями. Кількість населення становить 299 осіб (2001). У 1971—2016 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
село Березівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
В селі | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Житомирська область | ||||
Район | Звягельський район | ||||
Громада | Барашівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA18080030050094903 | ||||
Облікова картка | Березівка | ||||
Основні дані | |||||
Колишня назва | Рорбах, Березівка-Рудня | ||||
Населення | 299 (2001) | ||||
Площа | 0,778 км² | ||||
Густота населення | 384,32 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 11262 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 212 м | ||||
Водойми | р. Уж | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11255 | ||||
Карта | |||||
Березівка | |||||
Березівка | |||||
Мапа | |||||
Березівка у Вікісховищі |
Населення
У 1859 році — 95 жителів.
В кінці 19 століття нараховувалося 35 дворів та 249 мешканців, станом на 1906 рік — 39 дворів та 282 мешканці.
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 360 осіб, кількість дворів — 39.
У 1972 році кількість мешканців становила 453 особи, дворів — 96.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 433 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 299 осіб.
Історія
На карті під редакцією Шуберта Ф. Ф., від 1868—1875 років, на південь від Барашів, в урочищі Медвежі Ліски, над річкою Уж, знаходиться населений пункт Рудня Березівка, південніше якого на відстані приблизно однієї версти знаходиться колонія Березівка.
Лютеранське поселення на власних землях, за 70 км південно-західніше м. Житомир; належало до лютеранських парафій у Житомирі та Геймталі. В кінці 19 століття входило до складу Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії.
В 1906 році — колонія в складі Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 70 верст, до волосної управи, в с. Бараші — 3 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Горошках.
У 1923 році увійшла до складу новоствореної Крем'янської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Барашівського району Коростенської округи. Відстань до районного центру, с. Бараші, становила 3 версти, до центру сільської ради, с. Крем'янка — 2,5 версти. 20 червня 1930 року, складі сільської ради, увійшла до новоутвореного Пулинського німецького національного району; після його ліквідації, 17 жовтня 1935 року, повернута до складу Барашівського району Київської області.
В період загострення сталінських репресій проти українського народу, в 30-і роки минулого століття, органами НКВС безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 5 мешканців колонії, з яких 1 чол. було розстріляно.
102 жителі села були учасниками другої світової війни, з яких 62 загинули на фронтах війни, 46 нагороджені орденами і медалями. На честь воїнів-визволителів села від фашистської окупації в центрі села встановлено обеліск Слави.
На початку 1970-х років у селі була восьмирічна школа, де навчалося 140 учнів, працювало 8 вчителів, клуб на 100 місць, бібліотека, медпункт, відділення зв'язку, сільмаг.
11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Крем'янської сільської ради, село передане до складу Киянської сільської ради Барашівського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, внаслідок ліквідації Барашівського району, село увійшло до складу Ємільчинського району Житомирської області. 20 травня 1963 року, село увійшло до складу відновленої Вербівської сільської ради Ємільчинського району, від 11 січня 1971 року — адміністративний центр ради, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про перенесення центрів Вербівської і Чмелівської сільських рад Ємільчинського району», котра стала іменуватися Березівською.
28 липня 2016 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, село увійшло до складу новоствореної Барашівської сільської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району Житомирської області.
Примітки
- (PDF) (російська) . с. 57. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 23 жовтня 2021.
- (18) Berezówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 110 (18). (пол.)
- (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 жовтня 2021.
- (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 130. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
- (PDF). http://history.org.ua/. с. 267. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2016. Процитовано 23 жовтня 2021.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 23 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2021.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 198, 549, 576. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2021.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
Посилання
- Погода в селі Березівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezi vka ranishe Berezivka Rudnya Rorbah nim Rohrbach selo v Ukrayini v Barashivskij silskij teritorialnij gromadi Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Do 1939 roku koloniya zasnovana nimeckimi pereselencyami Kilkist naselennya stanovit 299 osib 2001 U 1971 2016 rokah administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi selo BerezivkaGerb Berezivki Zvyagelskij rajon Prapor Berezivki Zvyagelskij rajon V seliKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zvyagelskij rajonGromada Barashivska silska gromadaKod KATOTTG UA18080030050094903Oblikova kartka Berezivka Osnovni daniKolishnya nazva Rorbah Berezivka RudnyaNaselennya 299 2001 Plosha 0 778 km Gustota naselennya 384 32 osib km Poshtovij indeks 11262Geografichni daniGeografichni koordinati 50 40 57 pn sh 28 00 57 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 212 mVodojmi r UzhMisceva vladaAdresa radi vul Geroyiv Majdanu 10 s Barashi Zvyagelskij r n Zhitomirska obl 11255KartaBerezivkaBerezivkaMapa Berezivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Berezivka NaselennyaU 1859 roci 95 zhiteliv V kinci 19 stolittya narahovuvalosya 35 dvoriv ta 249 meshkanciv stanom na 1906 rik 39 dvoriv ta 282 meshkanci Kilkist naselennya stanom na 1923 rik stanovila 360 osib kilkist dvoriv 39 U 1972 roci kilkist meshkanciv stanovila 453 osobi dvoriv 96 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 433 osobi Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 299 osib IstoriyaBerezivka na mapi Shuberta F F 1875 r Na karti pid redakciyeyu Shuberta F F vid 1868 1875 rokiv na pivden vid Barashiv v urochishi Medvezhi Liski nad richkoyu Uzh znahoditsya naselenij punkt Rudnya Berezivka pivdennishe yakogo na vidstani priblizno odniyeyi versti znahoditsya koloniya Berezivka Lyuteranske poselennya na vlasnih zemlyah za 70 km pivdenno zahidnishe m Zhitomir nalezhalo do lyuteranskih parafij u Zhitomiri ta Gejmtali V kinci 19 stolittya vhodilo do skladu Barashivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi V 1906 roci koloniya v skladi Barashivskoyi volosti 1 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo ta gubernskogo centru m Zhitomir stanovila 70 verst do volosnoyi upravi v s Barashi 3 versti Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalos v Goroshkah U 1923 roci uvijshla do skladu novostvorenoyi Krem yanskoyi silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku stala chastinoyu novoutvorenogo Barashivskogo rajonu Korostenskoyi okrugi Vidstan do rajonnogo centru s Barashi stanovila 3 versti do centru silskoyi radi s Krem yanka 2 5 versti 20 chervnya 1930 roku skladi silskoyi radi uvijshla do novoutvorenogo Pulinskogo nimeckogo nacionalnogo rajonu pislya jogo likvidaciyi 17 zhovtnya 1935 roku povernuta do skladu Barashivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti V period zagostrennya stalinskih represij proti ukrayinskogo narodu v 30 i roki minulogo stolittya organami NKVS bezpidstavno bulo zaareshtovano i pozbavleno voli na rizni termini 5 meshkanciv koloniyi z yakih 1 chol bulo rozstrilyano 102 zhiteli sela buli uchasnikami drugoyi svitovoyi vijni z yakih 62 zaginuli na frontah vijni 46 nagorodzheni ordenami i medalyami Na chest voyiniv vizvoliteliv sela vid fashistskoyi okupaciyi v centri sela vstanovleno obelisk Slavi Na pochatku 1970 h rokiv u seli bula vosmirichna shkola de navchalosya 140 uchniv pracyuvalo 8 vchiteliv klub na 100 misc biblioteka medpunkt viddilennya zv yazku silmag 11 serpnya 1954 roku vnaslidok likvidaciyi Krem yanskoyi silskoyi radi selo peredane do skladu Kiyanskoyi silskoyi radi Barashivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi vnaslidok likvidaciyi Barashivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 20 travnya 1963 roku selo uvijshlo do skladu vidnovlenoyi Verbivskoyi silskoyi radi Yemilchinskogo rajonu vid 11 sichnya 1971 roku administrativnij centr radi vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 161 Pro perenesennya centriv Verbivskoyi i Chmelivskoyi silskih rad Yemilchinskogo rajonu kotra stala imenuvatisya Berezivskoyu 28 lipnya 2016 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskoyi oblasnoyi radi selo uvijshlo do skladu novostvorenoyi Barashivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Primitki PDF rosijska s 57 Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 23 zhovtnya 2021 18 Berezowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 110 18 pol PDF http history org ua rosijska s 2 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2021 PDF http history org ua rosijska Zhitomir 1923 s 130 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 23 zhovtnya 2021 PDF http history org ua s 267 Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2016 Procitovano 23 zhovtnya 2021 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 23 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 25 bereznya 2021 PDF http www archive zt gov ua ukrayinska Upor R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 198 549 576 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 24 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 25 bereznya 2021 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 24 zhovtnya 2021 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 24 zhovtnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Berezivka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine