Крекінг-установки у Джубайлі (SABIC)

Крекінг-установки у Джубайлі (SABIC) — кілька розташованих у центрі нафтопереробної та нафтохімічної промисловості Саудівської Аравії Джубайлі установок парового крекінгу, які повністю або частково належать лідеру нафтохімічної галузі країни компанії SABIC.

Джубайль

Виробничий майданчик Petrokemya у Джубайлі

Petrokemya

У 1984 році в Джубайлі почала роботу установка парового крекінгу, споруджена SABIC на паритетних засадах з енергетичним гігантом Shell. А всього за рік по тому SABIC через 100 % «доньку» Arabian Petrochemicals Company (Petrokemya) запустила власне піролізне виробництво. Ця установка первісно мала потужність на рівні 500 тисяч тонн етилену на рік, проте вже у наступному десятилітті її модернізували до показника 650 тисяч тонн. Крім того, з 1994-го на майданчику Petrokemya діяла друга установка, розрахована на виробництво 500 тисяч тонн етилену, невдовзі підсилена до рівня у 800 тисяч тонн. Таку саме потужність мало і третє піролізне виробництво, введене в дію у 2000-му.

Кожна із  трьох установок розраховувалась на новий тип сировини: перша використовувала етан, наступна піддавала піролізу газовий бензин, а третя споживала пропан та етан у рівних пропорціях. Як наслідок піролізу більш важкої сировини, дві останні установки могли також випускати інші, аніж етилен, ненасичені вуглеводні. Так, завод № 2 продукує 325 тисяч тонн пропілену і 130 тисяч тонн бутадієну (а також 125 тисяч тонн бензену), а установка № 3 — 160 тисяч тонн пропілену (і 25 тисяч тонн бензену).

Отриманий етилен призначався для:

- належних Petrokemya ліній поліетилену високого тиску та лінійного поліетилену низького тиску потужністю по 400 тисяч тонн;

- заводу поліетилену компанії Eastern Petrochemical (Sharq) — спільного підприємства SABIC та Mitsubishi. На початку 2000-х вона запустила власне піролізне виробництво, проте на той час вже мала лінії поліетилену високого тиску (400 тисяч тонн) та лінійного поліетилену низького тиску (350 тисяч тонн), котрі живились від Petrokemya;

- виробництва етиленгліколю тієї ж Eastern Petrochemical, котре на момент запуску нею власного сировинного комплексу мало потужність 700 тисяч тонн;

- введеного в дію у 1986-му заводу мономеру вінілхлориду потужністю 390 тисяч тонн компанії Ibn Hayyan, власниками якої є SABIC (71,5 %) та Lucky Group of South Korea (28,5 %);

- двох запущених в 1987-му та 1995-му установок димеризації етилену в 1-бутен (використовується як кополімер) потужністю по 50 тисяч тонн.

Пропілен використовує Saudi European Petrochemical Company (Ibn Zahr), основним власником якої є SABIC (80 %), при цьому загальна потужність заводів поліпропілену Ibn Zahr перевищує 1 млн тонн. Ще одним споживачем пропілену може бути розташований в Джубайлі завод потужністю 150 тисяч тонн компанії Jubail Fertilizer (SAMAD, належить SABIC і Taiwan Fertilizer).

JUPC

Ще одним піролізним виробництвом SABIC є запущена в 2004-му установка парового крекінгу компанії Jubail United Petrochemical (JUPC), щоправда, в цьому випадку міноритарними співвласниками є Public Pension Agency (15 %) та General Organization for Social Insurance (10 %). Вона розрахована на споживання етану та має потужність по етилену на рівні 1 млн тонн на рік.

Основним напрямком споживання етилену при цьому є виробництво етиленгліколю на двох заводах потужністю 700 та 640 тисяч тонн (у другій половині 2010-х JUPC замовила будівництво третього заводу з показником 700 тисяч тонн). Крім того, у складі комплексу діють виробництво поліетилену високої щільності (400 тисяч тонн) та завод лінійних альфа-олефінів. Останній шляхом димеризації етилену виробляє 150 тисяч тонн алкенів в діапазоні від С4 до С20 (1-бутен, та 1-октен традиційно знаходять своє застосування як кополімери, тоді як наступні в гомологічному ряду сполуки потрібні для виробництва мийних засобів, оксо-спиртів, жирних кислот та мастил).

Забезпечення сировиною

Зріджені вуглеводневі гази надходять до Джубайлю по етанопроводу (Джуайма/Беррі – Джубайль), пропанопроводу Джуайма – Джубайль та введеній в дію наприкінці 2010-х багатонитковій системі Васіт – Джубайль (як етан, так і пропан).

В подальшому етан та пропан зможуть надходити по багатонитковим системам Танаджиб – Джубайль (з середини 2020-х) та Ріяс – Джубайль (з другої половини 2020-х).

Спільні підприємства

Цілий ряд піролізних установок у Джубайлі спорудили спільні підприємства, створені на паритетних засадах SABIC та іноземними інвесторами:

- Saudi Petrochemical (Sadaf) — проект з Shell (в 2017-му повністю викуплений  SABIC);

- Al Jubail Petrochemical (Kemya) — проект з Exxon;

- Eastern Petrochemical (Sharq) — проект з Mitsubishi.

Примітки

1. Azzam, Henry T. (18 червня 1988). The Gulf Economies in Transition (англ.). Springer. ISBN .
2. SABIC TO OPEN CRACKER IN '93 | JOC.com. www.joc.com (англ.). 26 березня 1991. Процитовано 17 березня 2019.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
3. New Petrokemya plants begin operation in Saudi Arabia. UPI (англ.). Процитовано 17 березня 2019.
4. . www.knak.jp. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
5. Gulf Industry Online - Olefins III launch in November. www.gulfindustryonline.com. Процитовано 17 березня 2019.
6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
7. SABIC restarts bulk of PE, PP plants at Al-Jubail site. Icis (амер.). Процитовано 17 березня 2019.
8. SAUDI ARABIA - National Plastic Co. (Ibn Hayyan). - Free Online Library. www.thefreelibrary.com. Процитовано 17 березня 2019.
9. Sharq starts commercial operation. Refining & Petrochemicals Middle East (англ.). Процитовано 17 березня 2019.
10. Saudi’s SAMAD 2-EH plant to restart next week after turnaround. Icis (амер.). Процитовано 17 березня 2019.
11. Jubail United to shut MEG plant for maintenance. ArgaamPlus (англ.). Процитовано 17 березня 2019.
12. . Chemical Technology (брит.). Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 17 березня 2019.
13. Saudi’s JUPC to keep Jubail No 2 MEG unit shut for two months. Icis (амер.). Процитовано 17 березня 2019.
14. . Arab News (англ.). 31 грудня 2017. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.