Крейліс-Петрова Кіра Олександрівна

Кіра Олександрівна Крейліс-Петрова (нар. 1 липня 1931, Ленінград, СРСР — пом. 12 травня 2021, Санкт-Петербург, Росія) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РФ (1994).

Крейліс-Петрова Кіра ОлександрівнаКира Александровна Крейлис-ПетроваІм'я при народженніКіра Олександрівна ПетроваДата народження1 липня 1931(1931-07-01)Місце народженняЛенінград, СРСРДата смерті12 травня 2021(2021-05-12)Місце смертіСанкт-Петербург, РосіяГромадянство СРСР
 РосіяAlma materШкола-студія МХАТ (1955)ПрофесіяакторкаКар'єра1955—2021Нагороди

IMDbID 0470731  Крейліс-Петрова Кіра Олександрівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрова.

Біографія

Кіра Петрова народилася 1 липня 1931 року в Ленінграді. Будучи дитиною пережила блокаду міста. Разом з матір'ю Катериною Миколаївною і старшою сестрою Надією провела в обложеному місті 872 дні. З малих років грала на скрипці і любила смішити. Закінчивши школу, вирішила стати актрисою.

З першої спроби вступила до Школи-студії МХАТ . Курс, де вчилася Кіра Петрова, виявився зоряним: Галина Волчек, Анатолій Кузнецов, Ігор Кваша, Леонід Бронєвой, Ірина Скобцева, Петро Фоменко, Людмила Іванова та інші.

В інституті Кіра Олександрівна вийшла заміж за актора і майбутнього режисера латиша Якова Крейліса (1929—2003) і взяла подвійне прізвище Крейліс-Петрова. У шлюбі, що тривав 45 років народилася єдина дочка Маша, викладачка французької мови.

У 1955 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс Олександра Карєва).

З 1955 по 1956 рік була актрисою Театру Балтійського флоту в Лієпаї, в 1957—1958 — в Театрі драми ім. Чехова Південно-Сахалінська. З 1960 по 1961 рік — актриса Ленінградського обласного Малого театру, з 1961 по 1962 рік — Ленінградського державного театру естради, з 1962 по 1963 рік — Ленінградської обласної філармонії.

З 1964 по 1980 рік — актриса Ленінградського ТЮГу.

З 1980 по 2012 рік служила в Александринському театрі. Протягом трьох десятиліть була однією з провідних актрис александринської сцени, була виконавицею як драматичних, так і комедійних, гострохарактерних ролей.

Грала в антрепризних спектаклях продюсерської компанії «ТеатрДом», була запрошена актрисою Театру музичної комедії і театру «Притулок комедіанта».

У кіно Кіра Крейліс-Петрова знімалася з 1957 року. Вона гострохарактерна, комедійна актриса, яка володіє мистецтвом ексцентрики і гротеску. Майстер епізоду. З'являючись у кадрі, часом на кілька секунд, вона створювала закінчений комічний образ, який завжди приносив нові враження. Багато знімалася в телесеріалах: «Вулиці розбитих ліхтарів» (1998), «Російські страшилки» (2001), «Вовочка» (2001), «У нас всі будинки» (2003), « Таємниці слідства» (2004), «Жіноча логіка 4» (2004). В останні роки озвучувала мультфільми. Голосом Кіри Крейліс-Петрової говорять героїні мультфільмів «Куйгорож» (2007) та «Єгорій хоробрий» (2009) з циклу « Гора самоцвітів» студії « Пілот».

Кіра Крейліс-Петрова була авторкою сатиричних монологів, з якими виступала на творчих зустрічах і концертах. Крім того, вона авторка п'єс «Набридло боятися!» та «Де моє місце?» (в сценічному варіанті — «Під звуки оркестру»).

У 2012—2013 роках працювала ведучею програми «Прожитковий мінімум» на каналі 100ТВ.

У 2016 році було діагностовано пухлину головного мозку, перенесла операцію, поліпшену її стан на кілька років.

Померла 12 травня 2021 року на 90-му році життя в Санкт-Петербурзі від онкологічного захворювання. Церемонія прощання відбулася 16 травня в центральному залі крематорію в Санкт-Петербурзі, після чого тіло було піддано кремації. Урна з прахом, згідно із заповітом, похована на місці поховання чоловіка Якова Крейліса в місті Алуксне, в Латвії 8 червня.

Творчість

Театр

• Антонівна — «Діти сонця», за п'єсою Максима Горького
• Треф — «Над світлою водою», за п'єсою Василя Бєлова
• Сільвія та М-м Кутюр — «Батько Горіо», за романом Бальзака
• Урсула — «Багато шуму з нічого», за п'єсою Вільяма Шекспіра
• Бальзамінова — «Одруження Бальзамінова», за п'єсою Олександра Островського
•  — Єремеївна — «Недоросль», за п'єсою Дениса Фонвізіна, реж. / Театр драми ім. О. С. Пушкіна
• Горпина Кіндратівна Большова — «Свої люди — розрахуємося!», за п'єсою Олександра Островського
•  — Фана — «Ковпак з бубонцями», за п'єсою Луїджі Піранделло, реж. / Александринського театру
• Маланка — «Не все коту масляна», за п'єсою Олександра Островського
• Текла Іванівна — «Одруження», за п'єсою Миколи Гоголя / Александринський театр
•  — «На кабельних роботах восени 1969 року», за поемою «Москва — Пєтушки», реж. Георгій (Юрій) Васильєв, /
•  — Надія Дурова — «О ви, які любили…», реж. / ,
•  — Урсула — «Голубки», за п'єсою ^[en] «Прадавня професія» (англ. «The Oldest Profession» реж. /
• Бабка — «Любов не картопля, не викинеш у віконце» / «ТеатрДом»
• Нюра — «Набридло боятися!» / «ТеатрДом» за власною п'єсою. Режисер — В. Туманов.

Фільмографія

1. 1957 — Вулиця сповнена несподіванок — перехожа
2. 1959 — Сварка в Лукашах — член правління колгоспу, учасниця зборів
3. 1969 — Мама вийшла заміж — Людка, бригадирша
4. 1970 — Зелені ланцюжки — Анастасія, дружина Семена
5. 1973 — Капітан — пасажирка
6. 1974 — Ксенія, кохана дружина Федора — епізод
7. 1975 — Крок назустріч — епізод; працівник універсаму
8. 1979 — Троє в човні, не рахуючи собаки — Поллі, дружина Поджера
9. 1980 — Ліс — Улита, служниця Гурмижської
10. 1980 — (короткометражний фільм) — доктор в поліклініці
11. 1981 — Подорож в Кавказькі гори — тітка Настя
12. 1981 — Закоханий за власним бажанням — Ніна, мати Віри
13. 1985 — Підсудний — нервова дама-свідок
14. 1986 — Жив-був Шишлов — Фрязіна
15. 1990 — Яма — Зося
16. 1992 —
17. 1993 — Барабаніада — очільниця древнього племені
18. 1993 — Вікно в Париж — теща Горохова
19. 1994 —  — Маздухіна
20. 1997 —  — бабуся «Мілорд»
21. 1998 — Вулиці розбитих ліхтарів (серія «Напій для справжніх чоловіків») — епізод
22. 1999 —  — бабка-знахарка
23. 2001 — Вовочка (2-й сезон) — дама в капелюсі
24. 2004 — Жіноча логіка 4 — Зінаїда Павлівна Зубкова, секретар житлового кооперативу, дружина Зубкова
25. 2004 —  — бабка
26. 2005 — Напівімла — Ликера
27. 2005 —  — мати Приходько
28. 2007 — Особливості національної підлідної ловлі, або Відрив по повній — Євгенія Петрівна (теща Зіновія)
29. 2008 —  — Антоніна Тимофіївна, санітарка в лікарні
30. 2010 —  — Анна Македонівна, сусідка
31. 2011 —  — бабуся на базарі
32. 2010 —
33. 2015  — Кухня — Любов, бабуся Максима
34. 2016 — Країна чудес — гостя у Семена

Озвучування мультфільмів

1. 2007 — (Що робити? або Куйгорож) — Баба Акуля / Оповідачка / Куйгорож
2. 2009 — Єгорій Хоробрий (мультфільм) — від автора
3. 2018 — Бредова тяганина — старенька біля під'їзду
4. 2020 — Привіт, Бабульнік! — спляча бабуся

Нагороди

Заслужена артистка РФ (1994) .

Премія «Золотий софіт» (2000) за роль Надії Дурової в спектаклі «О, ви, які любили!».

Приз «За найкращу жіночу роль другого плану» на VII Міжнародному кінофестивалі « Бригантина» (за роль у комедії «Іменини», 2004).

Бібліографія

• Капков С. В. Любимые комики — М., «Алгоритм-книга», 2006.
• Капков С. В. Королевы смеха. Жизнь, которой не было? (серия: Лица и лицедеи). М. Эксмо: Алгоритм, 2011, 352с. . Глава «Клоунесса и пароход» Кира Крейлис-Петрова с.314-338, фильмография с.341-342

Примітки

1. Указ Президента Российской Федерации от 01.12.1994 г. № 2139 «О присвоении почётных званий Российской Федерации работникам искусства и культуры». Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
2. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
3. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 січня 2009.
4. . Архів оригіналу за 26 грудня 2004. Процитовано 12 серпня 2021.
5. . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.

Посилання

• К. [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.] А. [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.] Крейліс-Петрова на сайті Александринського театру [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Кіра Крейліс-Петрова: «З будь-якої ролі можна зробити цукерку! [ 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] » [ 12 серпня 2021 у Wayback Machine.]
• Хто є хто [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• «Не щастило в КАР'ЄРИ, ПОВЕЗЛО В ЛЮБОВІ …»^{[недоступне посилання]}
• Барабаніада (1993) [ 12 серпня 2021 у Wayback Machine.]