Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Красовський Андрій Опанасович | |
|---|---|
 А. Красовський з дружиною Марією | |
| Народився | 22 квітня (4 травня) 1822 Київ, Російська імперія |
| Помер | 10 (22) червня 1868 (46 років) Нерчинськ, Забайкальська область, Російська імперія |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | військовий, громадський діяч |
| Військове звання | лейтенант-полковник |
| Батько | Красовський Афанасій Іванович |
| Мати | Красовська (Глазунова) Дар'я Андріївна |
| |
Андрій Опанасович Красовський (22 квітня [4 травня] 1822, м. Київ, Російська імперія — 10 червня [22 червня] 1868, Нерчинськ, Забайкальська область, Російська імперія) — військовий, громадський діяч Російської імперїі українського походження, дворянин, підполковник, соціаліст. Себе вважав «вільним поляком».
Життєпис
Народився у Києві в родині генерала Опанаса Красовського, відомого з часів російсько-перської та російсько-турецької воєн 1826—1829 років.
1840 року закінчив петербурзький Пажеський корпус. 1853 року брав участь у Дунайській кампанії Кримської війни, де командував гусарським ескадроном. Під час бою поблизу міста Каракал (нині місто в Румунії) був важко поранений. Після тривалого лікування залишився у війську. Під час Кавказької війни, отримав нові поранення й протягом року лікувався у Києві. Згодомм служив в Олександрійському гусарському полку у Санкт-Петербурзі, вступив до таємної революційної організації.
1859 року виїхав за кордон, де налагодив зв'язки з російською та польською еміграцією, а також познайомився з Джузеппе Гарібальді. Там встановив контакти з О. Герценом, який невдовзі став регулярно доставляти йому видання Вільної російської друкарні, що діяла у Лондоні, а Красовський розповсюджував їх серед опозиційно налаштованих до влади Російської імперії людей. Разом із забороненою літературою («Колокол», [ru]») він поширював також рукописні списки антисамодержавних поетичних творів Т. Шевченка. Сам Красовський свідчив, що особисто знав Тараса Шевченка.
Через деякий час після повернення з-за кордону, в чині підполковника, домігся 1861 року переведення на посаду викладача Київського кадетського корпусу. Саме тоді в Києві розгорнуло свою роботу таємне революційне товариство «Земля і воля». Разом з іншими його членами Красовський вів революційну пропаганду. Він сподівався, як свідчать його записи, що невдовзі почнеться селянська революція, і тому часто виїжджав у села, аби набути серед селян популярності. Водночас вивчав особливості мови, звичаї та побут селян. Навесні 1862 року певний час під виглядом селянина мешкав у місті Корсуні (нині місто Корсунь-Шевченківський), мешкав на квартирі родича Т. Шевченка — Варфоломія Григоровича Шевченка, з яким листувався і за допомогою якого організував панахиду в пам'ять поета і одержав на збереження деякі його особисті речі та рукописи. Під впливом Шевченкових поетичних творів сам почав писати вірші політичного змісту.
Коли після введення в державі так званих селянських уставних грамот навесні 1862 року розпочалися селянські заворушення, А. Красовський склав відозву до солдатів резервного батальйону [ru] із закликом не йти на придушення селянських виступів. Під час однієї з акцій серед мешканців військового містечка у Богуславі влітку 1862 року був пізнаний та заарештований. На його квартирі проведений обшук, під час якого виявили нелегальну літературу, переписані ним поезії Т. Шевченка та його власні вірші.
Під час слідства, наприкінці липня 1862 року, до Красовського в камеру був переданий лист від солдатів Житомирського полку резервного батальйону: «Ваше Високоблагородіє! Мерзотники й падлюки, не гідні благородного імені, видали Вас, але в нас не всі такі, щоб Вас не розуміли по кревності. Самі Ви маєте змогу бачити, що чотирьох з Ваших листів не дошукалися, вони в нас, ми їх напам'ять завчили і в інші полки, кому слід, передали. Спасибі Вам, чесний, благородний страждальцю, за Вашу любов до бідного солдата і його брата бідного селянина. Такі офіцери, особливо полковники — рідкість…
Ваше Високоблагородіє! Ми за Вас будемо Бога молити, щоб Господь милосердний допоміг діло закінчити, красно дякуємо Вашому Високоблагородію, що і нас, селян, розумним словом не обминули. Житомирці».
Військово-польовий суд виніс йому вирок: визнати його винним та засудити до «позбавлення чинів, дворянської гідності, бронзової медалі в пам'ять війни 1853—1856 років, усіх прав власності і до смертної кари — розстрілом». Російський імператор Олександр ІІ написав на вироку резолюцію: «Підполковнику Красовському замінити смертну кару політичною смертю з виконанням над ним обряду, для цього випадку в законах встановленого, і потім заслати на каторжну роботу в рудники строком на 12 років». У жовтні цього ж року під конвоєм Красовський був доставлений на еспланаду Києво-Печерської цитаделі. Після оголошення йому вироку суду із засудженням до страти на нього одягли довгу білу сорочку, зав'язали очі й прив'язали до стовпа, потім за командою в нього «стріляли». Після чого зачитали резолюцію імператора Олександра II про заслання й знову відвели до каземату Косого капоніру. Тим часом він тяжко захворів.
25 листопада 1862 року його, закутим у кайдани, таємно відправили до Тобольська. Там, після медичного огляду у лікаря, який дійшов висновку, що Красовський не витримає подальшої дороги, йому дозволили вирушити на каторгу «за власний рахунок на обивательській підводі під наглядом внутрішньої варти незакутим». Через 40 з лишком днів він прибув до Томська. Звідти був переправлений до Красноярська, де майже 2 місяці пролежав у лазареті. Під час перебування в Іркутську Красовський отримав повідомлення, що померла його дружина Марія.
Покарання відбував спочатку в рудниках Петровського Заводу, потім, за клопотанням родичів, — у Кадаї, на російсько-монгольському кордоні. У той самий час там відбував каторгу Микола Чернишевський). 1867 року разом з М. Чернишевським був відправлений у Александровський Завод. Йому було дозволено оселитися у приватному помешканні під наглядом поліції. Він налагодив зв'язки зі своїми товаришами на волі, популяризував серед місцевого населення Шевченкову поезію, готувався до втечі. 28 травня 1868 року залишив у кімнаті, де мешкав, записку про те, що «в ім'я свободи, рівності і святого братерства» він відмовляється бути підданим Росії й має намір продовжити свою боротьбу з політичною сатрапією з-за кордону. В тому ж духовному заповіті не підтримав героїчного замаху Д. Каракозова та А. Березовського на царя, вважаючи вбивство, окрім захисту перед озброєнним ворогом, найогиднішною справою.
25 червня 1868 року до Санкт-Петербурга надійшла телеграма, в якій повідомлялося, що «політичного злочинця Андрія Красовського, який втік з Александровського заводу Нерчинського округу, знайдено вбитим за 16 верст від зазначеного заводу, але поки що не відомо, чи сам він наважився на самогубство, чи причиною його смерті був хтось інший…» Про зміст телеграми доповіли імператору Олександру II і той наполіг на повторній експертизі з ідентифікації загиблого. Повторна експертиза підтвердила, що небіжчиком є А. Красовський. «Я вышел, чтоб итти в Китай. Шансы для меня чересчур неблагоприятны — я потерял ночью в дороге такие две вещи, которые непременно откроют мой след, — лучше умереть, чем отдаваться в руки врагов живым» — такими були останні слова загиблого, написані кров'ю.
Примітки
- Отмена крепостного права на Украине: сборник документов и материалов. — Львів : Академия наук Украинской ССР, 1961. — С. 354—355. (рос.)
Джерела та література
- Сарбей В. Г. Красовський Андрій Опанасович [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 302. — .
- Марахов Г. І. Андрій Красовський — борець проти кріпосництва і самодержавства. — К., 1961. — 80 с.
- Потапенко С. Красовські: походження та персональний склад слобідської гілки шляхетсько-старшинського і дворянського роду [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] / С. Потапенко, М. Михайліченко // Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та регіонів. — К., 2014. — С. 159—177.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krasovskij portret ukrayinske im ya Krasovskij Andrij OpanasovichA Krasovskij z druzhinoyu MariyeyuNarodivsya22 kvitnya 4 travnya 1822 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer10 22 chervnya 1868 46 rokiv Nerchinsk Zabajkalska oblast Rosijska imperiyaGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistvijskovij gromadskij diyachVijskove zvannyalejtenant polkovnikBatkoKrasovskij Afanasij IvanovichMatiKrasovska Glazunova Dar ya Andriyivna Mediafajli u Vikishovishi Andrij Opanasovich Krasovskij 22 kvitnya 4 travnya 1822 18220504 m Kiyiv Rosijska imperiya 10 chervnya 22 chervnya 1868 Nerchinsk Zabajkalska oblast Rosijska imperiya vijskovij gromadskij diyach Rosijskoyi imperyii ukrayinskogo pohodzhennya dvoryanin pidpolkovnik socialist Sebe vvazhav vilnim polyakom ZhittyepisNarodivsya u Kiyevi v rodini generala Opanasa Krasovskogo vidomogo z chasiv rosijsko perskoyi ta rosijsko tureckoyi voyen 1826 1829 rokiv 1840 roku zakinchiv peterburzkij Pazheskij korpus 1853 roku brav uchast u Dunajskij kampaniyi Krimskoyi vijni de komanduvav gusarskim eskadronom Pid chas boyu poblizu mista Karakal nini misto v Rumuniyi buv vazhko poranenij Pislya trivalogo likuvannya zalishivsya u vijsku Pid chas Kavkazkoyi vijni otrimav novi poranennya j protyagom roku likuvavsya u Kiyevi Zgodomm sluzhiv v Oleksandrijskomu gusarskomu polku u Sankt Peterburzi vstupiv do tayemnoyi revolyucijnoyi organizaciyi 1859 roku viyihav za kordon de nalagodiv zv yazki z rosijskoyu ta polskoyu emigraciyeyu a takozh poznajomivsya z Dzhuzeppe Garibaldi Tam vstanoviv kontakti z O Gercenom yakij nevdovzi stav regulyarno dostavlyati jomu vidannya Vilnoyi rosijskoyi drukarni sho diyala u Londoni a Krasovskij rozpovsyudzhuvav yih sered opozicijno nalashtovanih do vladi Rosijskoyi imperiyi lyudej Razom iz zaboronenoyu literaturoyu Kolokol ru vin poshiryuvav takozh rukopisni spiski antisamoderzhavnih poetichnih tvoriv T Shevchenka Sam Krasovskij svidchiv sho osobisto znav Tarasa Shevchenka Cherez deyakij chas pislya povernennya z za kordonu v chini pidpolkovnika domigsya 1861 roku perevedennya na posadu vikladacha Kiyivskogo kadetskogo korpusu Same todi v Kiyevi rozgornulo svoyu robotu tayemne revolyucijne tovaristvo Zemlya i volya Razom z inshimi jogo chlenami Krasovskij viv revolyucijnu propagandu Vin spodivavsya yak svidchat jogo zapisi sho nevdovzi pochnetsya selyanska revolyuciya i tomu chasto viyizhdzhav u sela abi nabuti sered selyan populyarnosti Vodnochas vivchav osoblivosti movi zvichayi ta pobut selyan Navesni 1862 roku pevnij chas pid viglyadom selyanina meshkav u misti Korsuni nini misto Korsun Shevchenkivskij meshkav na kvartiri rodicha T Shevchenka Varfolomiya Grigorovicha Shevchenka z yakim listuvavsya i za dopomogoyu yakogo organizuvav panahidu v pam yat poeta i oderzhav na zberezhennya deyaki jogo osobisti rechi ta rukopisi Pid vplivom Shevchenkovih poetichnih tvoriv sam pochav pisati virshi politichnogo zmistu Koli pislya vvedennya v derzhavi tak zvanih selyanskih ustavnih gramot navesni 1862 roku rozpochalisya selyanski zavorushennya A Krasovskij sklav vidozvu do soldativ rezervnogo bataljonu ru iz zaklikom ne jti na pridushennya selyanskih vistupiv Pid chas odniyeyi z akcij sered meshkanciv vijskovogo mistechka u Boguslavi vlitku 1862 roku buv piznanij ta zaareshtovanij Na jogo kvartiri provedenij obshuk pid chas yakogo viyavili nelegalnu literaturu perepisani nim poeziyi T Shevchenka ta jogo vlasni virshi Pid chas slidstva naprikinci lipnya 1862 roku do Krasovskogo v kameru buv peredanij list vid soldativ Zhitomirskogo polku rezervnogo bataljonu Vashe Visokoblagorodiye Merzotniki j padlyuki ne gidni blagorodnogo imeni vidali Vas ale v nas ne vsi taki shob Vas ne rozumili po krevnosti Sami Vi mayete zmogu bachiti sho chotiroh z Vashih listiv ne doshukalisya voni v nas mi yih napam yat zavchili i v inshi polki komu slid peredali Spasibi Vam chesnij blagorodnij strazhdalcyu za Vashu lyubov do bidnogo soldata i jogo brata bidnogo selyanina Taki oficeri osoblivo polkovniki ridkist Vashe Visokoblagorodiye Mi za Vas budemo Boga moliti shob Gospod miloserdnij dopomig dilo zakinchiti krasno dyakuyemo Vashomu Visokoblagorodiyu sho i nas selyan rozumnim slovom ne obminuli Zhitomirci Vijskovo polovij sud vinis jomu virok viznati jogo vinnim ta zasuditi do pozbavlennya chiniv dvoryanskoyi gidnosti bronzovoyi medali v pam yat vijni 1853 1856 rokiv usih prav vlasnosti i do smertnoyi kari rozstrilom Rosijskij imperator Oleksandr II napisav na viroku rezolyuciyu Pidpolkovniku Krasovskomu zaminiti smertnu karu politichnoyu smertyu z vikonannyam nad nim obryadu dlya cogo vipadku v zakonah vstanovlenogo i potim zaslati na katorzhnu robotu v rudniki strokom na 12 rokiv U zhovtni cogo zh roku pid konvoyem Krasovskij buv dostavlenij na esplanadu Kiyevo Pecherskoyi citadeli Pislya ogoloshennya jomu viroku sudu iz zasudzhennyam do strati na nogo odyagli dovgu bilu sorochku zav yazali ochi j priv yazali do stovpa potim za komandoyu v nogo strilyali Pislya chogo zachitali rezolyuciyu imperatora Oleksandra II pro zaslannya j znovu vidveli do kazematu Kosogo kaponiru Tim chasom vin tyazhko zahvoriv 25 listopada 1862 roku jogo zakutim u kajdani tayemno vidpravili do Tobolska Tam pislya medichnogo oglyadu u likarya yakij dijshov visnovku sho Krasovskij ne vitrimaye podalshoyi dorogi jomu dozvolili virushiti na katorgu za vlasnij rahunok na obivatelskij pidvodi pid naglyadom vnutrishnoyi varti nezakutim Cherez 40 z lishkom dniv vin pribuv do Tomska Zvidti buv perepravlenij do Krasnoyarska de majzhe 2 misyaci prolezhav u lazareti Pid chas perebuvannya v Irkutsku Krasovskij otrimav povidomlennya sho pomerla jogo druzhina Mariya Pokarannya vidbuvav spochatku v rudnikah Petrovskogo Zavodu potim za klopotannyam rodichiv u Kadayi na rosijsko mongolskomu kordoni U toj samij chas tam vidbuvav katorgu Mikola Chernishevskij 1867 roku razom z M Chernishevskim buv vidpravlenij u Aleksandrovskij Zavod Jomu bulo dozvoleno oselitisya u privatnomu pomeshkanni pid naglyadom policiyi Vin nalagodiv zv yazki zi svoyimi tovarishami na voli populyarizuvav sered miscevogo naselennya Shevchenkovu poeziyu gotuvavsya do vtechi 28 travnya 1868 roku zalishiv u kimnati de meshkav zapisku pro te sho v im ya svobodi rivnosti i svyatogo braterstva vin vidmovlyayetsya buti piddanim Rosiyi j maye namir prodovzhiti svoyu borotbu z politichnoyu satrapiyeyu z za kordonu V tomu zh duhovnomu zapoviti ne pidtrimav geroyichnogo zamahu D Karakozova ta A Berezovskogo na carya vvazhayuchi vbivstvo okrim zahistu pered ozbroyennim vorogom najogidnishnoyu spravoyu 25 chervnya 1868 roku do Sankt Peterburga nadijshla telegrama v yakij povidomlyalosya sho politichnogo zlochincya Andriya Krasovskogo yakij vtik z Aleksandrovskogo zavodu Nerchinskogo okrugu znajdeno vbitim za 16 verst vid zaznachenogo zavodu ale poki sho ne vidomo chi sam vin navazhivsya na samogubstvo chi prichinoyu jogo smerti buv htos inshij Pro zmist telegrami dopovili imperatoru Oleksandru II i toj napolig na povtornij ekspertizi z identifikaciyi zagiblogo Povtorna ekspertiza pidtverdila sho nebizhchikom ye A Krasovskij Ya vyshel chtob itti v Kitaj Shansy dlya menya chereschur neblagopriyatny ya poteryal nochyu v doroge takie dve veshi kotorye nepremenno otkroyut moj sled luchshe umeret chem otdavatsya v ruki vragov zhivym takimi buli ostanni slova zagiblogo napisani krov yu PrimitkiOtmena krepostnogo prava na Ukraine sbornik dokumentov i materialov Lviv Akademiya nauk Ukrainskoj SSR 1961 S 354 355 ros Dzherela ta literaturaSarbej V G Krasovskij Andrij Opanasovich 11 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 302 ISBN 978 966 00 0855 4 Marahov G I Andrij Krasovskij borec proti kriposnictva i samoderzhavstva K 1961 80 s Potapenko S Krasovski pohodzhennya ta personalnij sklad slobidskoyi gilki shlyahetsko starshinskogo i dvoryanskogo rodu 14 lipnya 2020 u Wayback Machine S Potapenko M Mihajlichenko Rannomoderna Ukrayina na perehresti civilizacij kultur derzhav ta regioniv K 2014 S 159 177