Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крапля Лайман Альфа англ Lyman alpha blob чи скор LAB величезне скупчення газу який випромінює на лінії випромінення Лай

Крапля Лайман-альфа

Крапля Лайман-альфа

Крапля Лайман-Альфа (англ. Lyman-alpha blob чи скор. LAB) — величезне скупчення газу, який випромінює на лінії випромінення Лайман-альфа. Такі краплі є одними з найбільших відомих окремих об'єктів у Всесвіті. Деякі з цих структур мають більше 400 000 світлових років у поперечнику. Досі вони спостерігалися тільки в частині Всесвіту з високим червоним зсувом через те, що лінія випромінювання Лайман-альфа лежить в ультрафіолеті. Оскільки атмосфера Землі сильно поглинає ультрафіолет, фотони Лайман-альфа повинні мати великий червоний зсув, щоб через неї пройти.

Анімація краплі Лайман-альфа.
image
Гігантська крапля Лайман-альфа 1 (LAB-1, ліворуч) і художнє зображення того, як вона може виглядати, якщо дивитися з порівняно недалекої відстані (праворуч).

Найвідоміші краплі Лайман-альфа були виявлені в 2000 році командою Стейдела. Команда Мацуди за допомогою телескопа «Субару» Національної астрономічної обсерваторії Японії розширили пошук нових крапель Лайман-альфа і знайшли більше 30 нових крапель у початковій ділянці досліджень команди Стейделя, хоча всі вони були менші, ніж перша краплі. Ці краплі формують структуру, яка має більше 200 мільйонів світлових років у обсязі. У даний час невідомо, чи такі краплі окреслюють надмірну щільність галактик у Всесвіті високих червоних зміщень (як це, наприклал, роблять радіогалактики з великим червоним зміщенням — які також мають розширені гало Лайман-альфа), ні те, який механізм виробляє лінії випромінення Лайман-альфа, або, як краплі Лайман-альфа пов'язані із сусідніми галактиками. Краплі Лайман-альфа можуть містити цінні підказки до того, як формуються галактики.

Найбільш масивні краплі Лайман-альфа були виявлені командами, які очолювали Стейдел (2000), Френсіс (2001), Мацуда (2004), Дей (2005), Нільссон (2006)  та Сміт&Джарвіс (2007).

Приклади

image
Композит з двох різних зображень Краплі Лайман-альфа-1 в сузір'ї Водолія, зроблених інструментом FORS на Дуже великому телескопі. Автори ЄПО/М. Хейес.

Див. також

Примітки

  1. Steidel, C. C.; Adelberger, K. L.; Shapley, A. E. (2000). . Astrophysical Journal. 532: 170—82. arXiv:astro-ph/9910144. Bibcode:2000ApJ...532..170S. doi:10.1086/308568. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
  2. . Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
  3. Francis та ін. (2001). The Astrophysical Journal. 554: 1001. arXiv:astro-ph/0102263. Bibcode:2001ApJ...554.1001F. doi:10.1086/321417. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  4. Matsuda та ін. (2004). The Astronomical Journal. 128: 569. arXiv:astro-ph/0405221. Bibcode:2004AJ....128..569M. doi:10.1086/422020. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  5. Dey та ін. (2005). The Astrophysical Journal. 629: 654. arXiv:astro-ph/0503632. Bibcode:2005ApJ...629..654D. doi:10.1086/430775. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  6. Nilsson та ін. (2006). . 452: 23. arXiv:astro-ph/0512396. Bibcode:2006A&A...452L..23N. doi:10.1051/0004-6361:200600025. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  7. Smith та ін. (2007). . 378: 49. arXiv:astro-ph/0703522. Bibcode:2007MNRAS.378L..49S. doi:10.1111/j.1745-3933.2007.00318.x. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  8. . ESO Press Release. 17 серпня 2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kraplya Lajman Alfa angl Lyman alpha blob chi skor LAB velichezne skupchennya gazu yakij viprominyuye na liniyi viprominennya Lajman alfa Taki krapli ye odnimi z najbilshih vidomih okremih ob yektiv u Vsesviti Deyaki z cih struktur mayut bilshe 400 000 svitlovih rokiv u poperechniku Dosi voni sposterigalisya tilki v chastini Vsesvitu z visokim chervonim zsuvom cherez te sho liniya viprominyuvannya Lajman alfa lezhit v ultrafioleti Oskilki atmosfera Zemli silno poglinaye ultrafiolet fotoni Lajman alfa povinni mati velikij chervonij zsuv shob cherez neyi projti source source source source source source Animaciya krapli Lajman alfa Gigantska kraplya Lajman alfa 1 LAB 1 livoruch i hudozhnye zobrazhennya togo yak vona mozhe viglyadati yaksho divitisya z porivnyano nedalekoyi vidstani pravoruch Najvidomishi krapli Lajman alfa buli viyavleni v 2000 roci komandoyu Stejdela Komanda Macudi za dopomogoyu teleskopa Subaru Nacionalnoyi astronomichnoyi observatoriyi Yaponiyi rozshirili poshuk novih krapel Lajman alfa i znajshli bilshe 30 novih krapel u pochatkovij dilyanci doslidzhen komandi Stejdelya hocha vsi voni buli menshi nizh persha krapli Ci krapli formuyut strukturu yaka maye bilshe 200 miljoniv svitlovih rokiv u obsyazi U danij chas nevidomo chi taki krapli okreslyuyut nadmirnu shilnist galaktik u Vsesviti visokih chervonih zmishen yak ce napriklal roblyat radiogalaktiki z velikim chervonim zmishennyam yaki takozh mayut rozshireni galo Lajman alfa ni te yakij mehanizm viroblyaye liniyi viprominennya Lajman alfa abo yak krapli Lajman alfa pov yazani iz susidnimi galaktikami Krapli Lajman alfa mozhut mistiti cinni pidkazki do togo yak formuyutsya galaktiki Najbilsh masivni krapli Lajman alfa buli viyavleni komandami yaki ocholyuvali Stejdel 2000 Frensis 2001 Macuda 2004 Dej 2005 Nilsson 2006 ta Smit amp Dzharvis 2007 PrikladiKompozit z dvoh riznih zobrazhen Krapli Lajman alfa 1 v suzir yi Vodoliya zroblenih instrumentom FORS na Duzhe velikomu teleskopi Avtori YePO M Hejes Himiko Kraplya Lajman alfa 1 protoklaster SSA22 gazova hmara dovkola ob yektu Strilec A Div takozhGalaktichna nitka Galaktika zelenij bob Lis Lajman alfa Viprominyuvach Lajman alfa Galaktika rozrivu LajmanaPrimitkiSteidel C C Adelberger K L Shapley A E 2000 Astrophysical Journal 532 170 82 arXiv astro ph 9910144 Bibcode 2000ApJ 532 170S doi 10 1086 308568 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2018 Procitovano 25 bereznya 2017 Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2017 Francis ta in 2001 The Astrophysical Journal 554 1001 arXiv astro ph 0102263 Bibcode 2001ApJ 554 1001F doi 10 1086 321417 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Matsuda ta in 2004 The Astronomical Journal 128 569 arXiv astro ph 0405221 Bibcode 2004AJ 128 569M doi 10 1086 422020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Dey ta in 2005 The Astrophysical Journal 629 654 arXiv astro ph 0503632 Bibcode 2005ApJ 629 654D doi 10 1086 430775 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Nilsson ta in 2006 452 23 arXiv astro ph 0512396 Bibcode 2006A amp A 452L 23N doi 10 1051 0004 6361 200600025 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Smith ta in 2007 378 49 arXiv astro ph 0703522 Bibcode 2007MNRAS 378L 49S doi 10 1111 j 1745 3933 2007 00318 x a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka ESO Press Release 17 serpnya 2011 Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2011

Дата публікації:
Топ