Хіміко — велика газова хмара, виявлена на червоному зсуві z = 6,595, що означає відстань близько 12,9 мільярда світлових років від Землі, у дуже ранньому Всесвіті. За часом вона передує подібним краплям Лайман-альфа, які було виявлено раніше. На момент її відкриття в 2009 році дослідники заявили, що «хмара може бути наймасивнішим об'єктом, коли-небудь виявленим у ранньому Всесвіті». Вона розташована в напрямку сузір'я Кита.
Хіміко | |
---|---|
Розташування (епоха J2000.0) | |
Сузір'я | Кит |
Пряме піднесення | 02г 17х 57.563с |
Схилення | -05° 08′ 44.45″ |
Червоний зсув | 6,595 |
Характеристики | |
Тип | протогалактика, крапля Лайман-альфа |
Маса | 40 млрд. M☉ M☉ |
Риси | міжзоряна хмара з водню та гелію |
Відкриття
Об'єкт було відкрито 2007 року групою японських дослідників у XMM-Newton-Deep-Survey-Feld (SXDS). У SXDS в оптичному діапазоні було відкрито 207 об'єктів, які могли бути галактиками. Хіміко був таким яскравим, що науковці спочатку не вірили, що він може бути розташований на відстані цього глибокого поля огляду.
Використовуючи інструменти Deep Extragalactic Imaging Multi-Object Spectrograph (DEIMOS) обсерваторії Кека, Гаваї, та Inamori Magellan Areal Camera and Spectrograph (IMACS) у обсерваторії Лас-Кампанас, Чилі, був досліджений електромагнітний спектр. Була ідентифікована чітка лінія Лайман-альфа на червоному зсуві z = 6,595, що відповідало епосі спостереження 800 млн. років після Великого Вибуху.
За допомогою телескопу Спітцера, [en] та інших інструментів були визначені швидкість зореутворення та маса галактики.
Характеристики
Вважається, що ця хмара газів є протогалактикою, яку земний спостерігач бачить у період її утворення, на початку епохи реіонізації. Спостереження не виявили якої-небудь деталізованої структури.
Спектр показує чітку лінію Лайман-α, утворену випроміненням збудженого гідрогену, та загальний фон випромінення зір, але в ньому не виявлено ознак інших елементів, крім водню та гелію. На поточний час не зрозуміло, чим нагрівається та іонізується гідроген для випромінення Лайман-альфа. Її яскравість не можна пояснити гравітаційним лінзуванням, активністю чорних дір або зовнішнім збудженням. Відсутність ознак інших хімічних елементів (крім водню та гелію) свідчить про надзвичайну примітивність об'єкта, який перебуває на досить ранньому етапі еволюції, щоб не бути забрудненим викидами вуглецю та інших елементів, які утворюються внаслідок нуклеосинтезу в зорях.
Хмара має 55000 світлових років у поперечнику (половина діаметра нашої Галактики), швидкість зореутворення на рівні 34 маси Сонця на рік і масу близько 40 мільярдів M☉, тобто, в 10 разів більше, ніж наступний за масою об'єкт раннього Всесвіту (на час відкриття). Незрозуміло, чи достатньо для іонізації газоподібного водню, щоб газоподібний водень знаходився в гравітаційному потенціалі галактики, чи потрібно застосувати подальші механізми. Дискусії включають, наприклад нагрівання активним ядром галактики (що означатиме наявність надмасивної чорної діри) або зіткнення двох галактик.
Масамі Учі, дослідник Інституту Карнегі в Пасадені, штат Каліфорнія, заявив: "Я ніколи не чув про будь-які [подібні] об'єкти, які можна було б виявити на цій відстані ... [це] рекорд".
Заплановані подальші дослідження
Невирішені питання іонізації газу передбачається підтвердити або виключити подальшими спостереженнями. Зокрема, формування зір у Хіміко буде додатково досліджено за допомогою обсерваторії Кека, а можливість існування чорної діри - за допомогою телескопу Чандра. Космічний телескоп Габбл також може бути використаний для розгляду ймовірності зіткнення двох менших галактик як причини іонізації.
Назва
Японський дослідник назвав об’єкт ім'ям японської королеви-шамана III століття Хіміко
Примітки
- Hsu, Jeremy (22 квітня 2009). . . Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 24 квітня 2009.
- . www.subarutelescope.org. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2021.
- . . 16 січня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 22 лютого 2021.
- Masami Ouchi et al.: Discovery of a giant Lyα Emitter near the Reionization Epoch. In: The Astrophysical Journal. 696, 2009, S. 1164-1175 (arXiv:0807.4174v2) (DOI:10.1088/0004-637X/696/2/1164).
- . Carnegie Institution for Science. 22 квітня 2009. Архів оригіналу за 25 квітня 2009. Процитовано 23 квітня 2009.
Подальше читання
Посилання
- SIMBAD, "ІМЕ Хіміко" [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (доступ 12 квітня 2010 р.)
Координати: 02г 17м 57.563с, −05° 08′ 44.45″
Це незавершена стаття про галактику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Himiko velika gazova hmara viyavlena na chervonomu zsuvi z 6 595 sho oznachaye vidstan blizko 12 9 milyarda svitlovih rokiv vid Zemli u duzhe rannomu Vsesviti Za chasom vona pereduye podibnim kraplyam Lajman alfa yaki bulo viyavleno ranishe Na moment yiyi vidkrittya v 2009 roci doslidniki zayavili sho hmara mozhe buti najmasivnishim ob yektom koli nebud viyavlenim u rannomu Vsesviti Vona roztashovana v napryamku suzir ya Kita HimikoRoztashuvannya epoha J2000 0 Suzir yaKitPryame pidnesennya02g 17h 57 563sShilennya 05 08 44 45 Chervonij zsuv6 595HarakteristikiTipprotogalaktika kraplya Lajman alfaMasa40 mlrd M M Risimizhzoryana hmara z vodnyu ta geliyuVidkrittyaOb yekt bulo vidkrito 2007 roku grupoyu yaponskih doslidnikiv u XMM Newton Deep Survey Feld SXDS U SXDS v optichnomu diapazoni bulo vidkrito 207 ob yektiv yaki mogli buti galaktikami Himiko buv takim yaskravim sho naukovci spochatku ne virili sho vin mozhe buti roztashovanij na vidstani cogo glibokogo polya oglyadu Vikoristovuyuchi instrumenti Deep Extragalactic Imaging Multi Object Spectrograph DEIMOS observatoriyi Keka Gavayi ta Inamori Magellan Areal Camera and Spectrograph IMACS u observatoriyi Las Kampanas Chili buv doslidzhenij elektromagnitnij spektr Bula identifikovana chitka liniya Lajman alfa na chervonomu zsuvi z 6 595 sho vidpovidalo eposi sposterezhennya 800 mln rokiv pislya Velikogo Vibuhu Za dopomogoyu teleskopu Spitcera en ta inshih instrumentiv buli viznacheni shvidkist zoreutvorennya ta masa galaktiki HarakteristikiVvazhayetsya sho cya hmara gaziv ye protogalaktikoyu yaku zemnij sposterigach bachit u period yiyi utvorennya na pochatku epohi reionizaciyi Sposterezhennya ne viyavili yakoyi nebud detalizovanoyi strukturi Spektr pokazuye chitku liniyu Lajman a utvorenu viprominennyam zbudzhenogo gidrogenu ta zagalnij fon viprominennya zir ale v nomu ne viyavleno oznak inshih elementiv krim vodnyu ta geliyu Na potochnij chas ne zrozumilo chim nagrivayetsya ta ionizuyetsya gidrogen dlya viprominennya Lajman alfa Yiyi yaskravist ne mozhna poyasniti gravitacijnim linzuvannyam aktivnistyu chornih dir abo zovnishnim zbudzhennyam Vidsutnist oznak inshih himichnih elementiv krim vodnyu ta geliyu svidchit pro nadzvichajnu primitivnist ob yekta yakij perebuvaye na dosit rannomu etapi evolyuciyi shob ne buti zabrudnenim vikidami vuglecyu ta inshih elementiv yaki utvoryuyutsya vnaslidok nukleosintezu v zoryah Hmara maye 55000 svitlovih rokiv u poperechniku polovina diametra nashoyi Galaktiki shvidkist zoreutvorennya na rivni 34 masi Soncya na rik i masu blizko 40 milyardiv M tobto v 10 raziv bilshe nizh nastupnij za masoyu ob yekt rannogo Vsesvitu na chas vidkrittya Nezrozumilo chi dostatno dlya ionizaciyi gazopodibnogo vodnyu shob gazopodibnij voden znahodivsya v gravitacijnomu potenciali galaktiki chi potribno zastosuvati podalshi mehanizmi Diskusiyi vklyuchayut napriklad nagrivannya aktivnim yadrom galaktiki sho oznachatime nayavnist nadmasivnoyi chornoyi diri abo zitknennya dvoh galaktik Masami Uchi doslidnik Institutu Karnegi v Pasadeni shtat Kaliforniya zayaviv Ya nikoli ne chuv pro bud yaki podibni ob yekti yaki mozhna bulo b viyaviti na cij vidstani ce rekord Zaplanovani podalshi doslidzhennyaNevirisheni pitannya ionizaciyi gazu peredbachayetsya pidtverditi abo viklyuchiti podalshimi sposterezhennyami Zokrema formuvannya zir u Himiko bude dodatkovo doslidzheno za dopomogoyu observatoriyi Keka a mozhlivist isnuvannya chornoyi diri za dopomogoyu teleskopu Chandra Kosmichnij teleskop Gabbl takozh mozhe buti vikoristanij dlya rozglyadu jmovirnosti zitknennya dvoh menshih galaktik yak prichini ionizaciyi NazvaYaponskij doslidnik nazvav ob yekt im yam yaponskoyi korolevi shamana III stolittya HimikoPrimitkiHsu Jeremy 22 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 29 grudnya 2010 Procitovano 24 kvitnya 2009 www subarutelescope org Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 24 lyutogo 2021 16 sichnya 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 22 lyutogo 2021 Masami Ouchi et al Discovery of a giant Lya Emitter near the Reionization Epoch In The Astrophysical Journal 696 2009 S 1164 1175 arXiv 0807 4174v2 DOI 10 1088 0004 637X 696 2 1164 Carnegie Institution for Science 22 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2009 Procitovano 23 kvitnya 2009 Podalshe chitannyaOuchi Masami ta in May 2009 Discovery of a giant Lya Emitter near the Reionization Epoch The Astrophysical Journal 696 2 1164 1175 arXiv 0807 4174 Bibcode 2009ApJ 696 1164O doi 10 1088 0004 637X 696 2 1164 PosilannyaSIMBAD IME Himiko 3 bereznya 2016 u Wayback Machine dostup 12 kvitnya 2010 r Koordinati 02g 17m 57 563s 05 08 44 45 Ce nezavershena stattya pro galaktiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi