Кравченко Людмила Олександрівна

Людмила Олександрівна Кравченко (нар. 26 червня 1973, м. Лубни Полтавська область, УРСР, СРСР) — український мовознавець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Національної комісії зі стандартів державної мови та Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації Концепції розвитку українську мови, культури та виховання історичної пам'яті у жителів міста Києва на 2015-2020 роки. У коло наукових інтересів входить: ономастика, лексикологія, словотвір, морфологія, парадигмологія, стилістика, соціолінгвістика, культура мовлення.

Людмила Кравченко
Ім'я при народженні	Людмила Олександрівна Кравченко
Народилася	26 червня 1973(1973-06-26) (51 рік) м. Лубни Полтавська область, УРСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Місце проживання	Київ
Alma mater	Донецький національний університет
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Вчене звання	доцент
Сучасна українська мова: Лексикологія. Фонетика: підручник / відп. ред. А. К. Мойсієнко; Київ. нац. ун‑т ім. Т. Шевченка. – К.: Знання, 2013. – (Університетський підручник) – С. 95 – 106; С. 125 – 146; С. 158 – 185. Співавтор (59 с.). Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика: підручник / А. К. Мойсієнко, О. В. Бас‑Кононенко, В. В. Бондаренко та ін. – К.: Знання, 2010. – 270 с. Співавтор (16 с.: С. 87 – 94, 112 – 119). Наукові статті, монографії Прізвища Лубенщини. Монографія. – К.: Факт, 2004. – 198 с. Словотвір прізвищ Лубенщини. Мовознавство: Науково-теоретичний журнал. – 2004. – N1. – С.69-75. До питання класифікації розмовно-побутових варіантів імен // Актуальні питання антропоніміки – К.: «Академперіодика» НАН України, 2005. – С. 130 – 137. Лексична база прізвищ українців Полтавщини. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: збірник наукових праць / відп. ред.: Н. М. Корбозерова; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ : Логос, 2006. - Вип.14 : . – 2008. – С. 251-260. Прізвищева система центральної частини України// Beiträ Europäischen Slavistischen Linguistik (Polyslav 11). – München, 2008. – Band – P. 108 – 116. Українські прізвиська як неофіційні іменування особи // Beiträge der Europäischen Slavistischen Linguitik (Polyslav 12). – Band – München – Berlin, 2009. – Р. 69 – 76. Сучасні індивідуальні та вуличні прізвиська як частина українського антропонімікону. Проблеми семантики слова, речення та тексту: збірник наукових праць / відп. ред.: Н. М. Корбозерова. – Київ: Київський нац. лінгвістичний ун-т. - Вип.22:. – 2009. – С. 160-170. Неофіційні іменування осіб у селах України // Beiträge der Europäischen Slavistischen Linguitik (Polyslav 13). – Band – München – Berlin, 2010. – Р.83 – 91. Антропонімна система одного села Південно-Східної України // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія: зб. наук. пр./ гол. редакційної ради В. В. Ґрещук, гол. редколегії В. Г. Матвіїшин. – Випуск ХХІХ–ХХХІ. – Івано-франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету, 2011. – С.276–282. Патроніми в українських говірках (іменування синів) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип.56. Ч.1. / гол. ред. Т. Салига, відп. ред. Л. Осташ. 2012 Імена українців Центральної Донеччини [рецензія на монографію: Буга Т.В. Динаміка особових імен Центральної Донеччини (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.), Донецьк, 2013]. Інститут філології Української мови та прикладної лінгвістики. Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. т.44 c.166-168. 2014 Адукацыйная грамада на абароне дзяржаўнай мовы // Зборнік матэрыялаў Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі “Моўныя правы і іх абарона”, Мінск, 2015 г. Т. 1 – С.69 – 81. Лексична база позивних українських бійців – учасників озброєного конфлікту на сході України в 2014 р.// Тенденції розвитку української лексики та граматики. Ч.ІІ / за ред. Ірини Кононенко, Ірени Митник, Світлани Романюк. – Варшава – Івано‑Франківськ, 2015. – С. 224 – 237. Лексична база позивних українських бійців – учасників озброєного конфлікту на сході України в 2014 р. Тенденції розвитку української лексики та граматики. c.224-237. 2015 Мовна поведінка та мовні уподобання київського студентства. Доповідь на круглому столі «Мова як чинник єднання суспільства». 2015.^[недоступне посилання з листопадаа 2019] Проблеми нових номінацій як наслідок мовної політики та мовної ситуації України // Ukrajinistika – minulost, přítomnost a budoucnost III : jazyk = Ukrajinìstyka – mynule, sučane, majbutnje III : mova / editoři: Halyna Myronova, Oxana Čmelíková (Gazdošová), Petr Kalina, Krystyna Kuznietsova, Ihor Shysterov. – Brno :Jan Sojnek – Galium, 2015. – C. 263 – 270. Українська мова в Україні за останні 25 років. Інститут філології Української мови та прикладної лінгвістики. Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. c.80-90. 2016 Фольклор як скарбниця української лексики і як засіб популяризації української мови серед молоді. Україністика і слов'янський світ. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». 2017. ст. 169-182 Партіоніми України (структурний та лексико-семантичний аспекти). Мовні та концептуальні картини світу. К.: ВПЦ «Київський університет». 2017. Перейменування сучасних українських ойконімів. Інститут філології Української мови та прикладної лінгвістики. Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. c.135-151. 2018. Див. також Національна комісія зі стандартів державної мови Примітки Кравченко Людмила Олександрівна [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 10 вересня 2019. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 10 вересня 2019. Про призначення Кравченко Л. О. членом Національної комісії зі стандартів державної мови. Кабінет Міністрів України. 15 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020. Кравченко Людмила Олександрівна^[недоступне посилання] Київський національний університет імені Тараса Шевченка Посилання  Людмила Кравченко у соцмережі «Facebook» Кравченко Людмила Олександрівна [ 5 листопада 2017 у Wayback Machine.]