Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кочубе́ївські дуби́ — кілька вікових дерев, що збереглися від старовинної діброви, яка оточувала родовий маєток Кочубеїв у Диканьці. Як пам'ятка природи входить до переліку об'єктів Регіонального ландшафтного парку «Диканський».
 | |
| Назва на честь | Кочубеї |
|---|---|
| 49°48′36″ пн. ш. 34°31′59″ сх. д. / 49.81002222002777557° пн. ш. 34.53313611002777606° сх. д.Координати: 49°48′36″ пн. ш. 34°31′59″ сх. д. / 49.81002222002777557° пн. ш. 34.53313611002777606° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Диканський район Полтавської області |
| Найближче місто | Диканька |
| Засновано | 1964 р. |
  Кочубеївські дуби (Полтавська область) | |
Історія дубів-велетнів
Хто посадив кочубеївські дуби достеменно невідомо. Існує декілька версій. Згідно з однією, дуби як алею ніхто не саджав, а Кочубеї тільки прорубали рівні просіки по обидва боки від дубів для проїзду. За іншою версією, дубова алея, яка прикрашала в'їзд до садиби Кочубеїв була посаджена полтавським полковником Іваном Іскрою, і генеральним суддею Василем Кочубеєм до дня народження останнього, ще до Полтавської битви.
У 1861 році дубова алея налічувала 68 дерев. Місцями вона переривалася. В різних рядках її росло 7, 19, 42 дуба (до яких входило і три нині уцілілих велетні). Крізь алею простяглася дорога, що повертала від нинішньої автотраси Полтава — Гадяч навпроти села Проні і вела через Миколаївський ліс прямо до князівської садиби.
Документація на дуби ведеться тільки з початку сорокових років минулого століття. Відповідно до неї у ряду було п'ять дерев. Одне з них, яке виділялося найбільшими розмірами, так званий Маріїн дуб, або дуб Мазепи, що ріс у вибалку неподалік дзвіниці Миколаївської церкви в 1934 році підпалила блискавка і він згорів. За народною легендою, саме під ним юна Маруся-Мотря Кочубеївна чекала свого коханого — гетьмана Івана Мазепу.
Сучасний стан
Нині під охороною держави знаходяться останні чотири дуби. Три з них ростуть рядком, один окремо, ближче до Диканьки. Дуби-велетні мають вік 600—800 років. Діаметр стовбурів 1,5-1,8 м, висота — 20-22 м. Є пам'яткою природи з 1964 року. Одне з дерев, середній в групі дуб, з 1970-х років суховершить. Попри лікування, дерево поступово гине.
Кочубеївські дуби в літературі
Олександр Сергійович Пушкін оспівував Кочубеївські дуби в поемі «Полтава»:
 |
Оригінальний текст (рос.)
|  |
Вважається, що Пушкін ніколи не бував у Диканці, а уявлення про багатство диканської садиби Кочубеїв отримав із розповідей правнучки страченого генерального судді Наталки Кочубей, з якою познайомився у Царському Селі: родові перекази і легенди, почуті від Наталки, були опоетизовані в рядках поеми.
Під оспіваними Пушкіним дубами бували Микола Гоголь, Михайло Щепкін, Михайло Глінка, Григорій Квітка-Основ'яненко, Андрій Головко, Пилип Капельгородський, Юрій Смолич, Юрій Яновський.
Біля дубів завжди людно — сюди приїздять усі, хто знайомиться з Полтавщиною, її історією і природою. Досі існує повір'я, що, доторкнувшись до Кочубеївського дуба, можна отримати здоров'я і довголіття.
-
![image]()
Дуби часів Мазепи та Гоголя. 1967 р. -
![image]()
Кочубеївській дуб (літо 2012 р.) -
![image]()
Кочубеївські дуби взимку -
![image]()
Кочубеївські дуби взимку
Джерела
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .
- Я. І. Давиденко. Мальовнича Полтавщина: Путівник по заповідниках і пам'ятках природи. — Харків : Прапор, 1982. — С. 128, іл.
- на сайті 7 чудес України
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kochube yivski dubi kilka vikovih derev sho zbereglisya vid starovinnoyi dibrovi yaka otochuvala rodovij mayetok Kochubeyiv u Dikanci Yak pam yatka prirodi vhodit do pereliku ob yektiv Regionalnogo landshaftnogo parku Dikanskij Kochubeyivski dubiNazva na chestKochubeyi49 48 36 pn sh 34 31 59 sh d 49 81002222002777557 pn sh 34 53313611002777606 sh d 49 81002222002777557 34 53313611002777606 Koordinati 49 48 36 pn sh 34 31 59 sh d 49 81002222002777557 pn sh 34 53313611002777606 sh d 49 81002222002777557 34 53313611002777606Krayina UkrayinaRoztashuvannyaDikanskij rajon Poltavskoyi oblastiNajblizhche mistoDikankaZasnovano1964 r Kochubeyivski dubi Poltavska oblast Kochubeyivski dubi Pochatok 20 st Istoriya dubiv veletnivHto posadiv kochubeyivski dubi dostemenno nevidomo Isnuye dekilka versij Zgidno z odniyeyu dubi yak aleyu nihto ne sadzhav a Kochubeyi tilki prorubali rivni prosiki po obidva boki vid dubiv dlya proyizdu Za inshoyu versiyeyu dubova aleya yaka prikrashala v yizd do sadibi Kochubeyiv bula posadzhena poltavskim polkovnikom Ivanom Iskroyu i generalnim suddeyu Vasilem Kochubeyem do dnya narodzhennya ostannogo she do Poltavskoyi bitvi U 1861 roci dubova aleya nalichuvala 68 derev Miscyami vona pererivalasya V riznih ryadkah yiyi roslo 7 19 42 duba do yakih vhodilo i tri nini ucililih veletni Kriz aleyu prostyaglasya doroga sho povertala vid ninishnoyi avtotrasi Poltava Gadyach navproti sela Proni i vela cherez Mikolayivskij lis pryamo do knyazivskoyi sadibi Dokumentaciya na dubi vedetsya tilki z pochatku sorokovih rokiv minulogo stolittya Vidpovidno do neyi u ryadu bulo p yat derev Odne z nih yake vidilyalosya najbilshimi rozmirami tak zvanij Mariyin dub abo dub Mazepi sho ris u vibalku nepodalik dzvinici Mikolayivskoyi cerkvi v 1934 roci pidpalila bliskavka i vin zgoriv Za narodnoyu legendoyu same pid nim yuna Marusya Motrya Kochubeyivna chekala svogo kohanogo getmana Ivana Mazepu Suchasnij stanNini pid ohoronoyu derzhavi znahodyatsya ostanni chotiri dubi Tri z nih rostut ryadkom odin okremo blizhche do Dikanki Dubi veletni mayut vik 600 800 rokiv Diametr stovburiv 1 5 1 8 m visota 20 22 m Ye pam yatkoyu prirodi z 1964 roku Odne z derev serednij v grupi dub z 1970 h rokiv suhovershit Popri likuvannya derevo postupovo gine Kochubeyivski dubi v literaturiOleksandr Sergijovich Pushkin ospivuvav Kochubeyivski dubi v poemi Poltava V Dikanci vartoyu stoyat Dubi rozrisshisya krislato Pro druziv poslanih na stratu Voni nashadkam gomonyat Originalnij tekst ros Cvetet v Dikanke drevnij ryad Dubov druzyami nasazhdennyh Oni o praotcah kaznennyh Donyne vnukam govoryat Vvazhayetsya sho Pushkin nikoli ne buvav u Dikanci a uyavlennya pro bagatstvo dikanskoyi sadibi Kochubeyiv otrimav iz rozpovidej pravnuchki strachenogo generalnogo suddi Natalki Kochubej z yakoyu poznajomivsya u Carskomu Seli rodovi perekazi i legendi pochuti vid Natalki buli opoetizovani v ryadkah poemi Pid ospivanimi Pushkinim dubami buvali Mikola Gogol Mihajlo Shepkin Mihajlo Glinka Grigorij Kvitka Osnov yanenko Andrij Golovko Pilip Kapelgorodskij Yurij Smolich Yurij Yanovskij Bilya dubiv zavzhdi lyudno syudi priyizdyat usi hto znajomitsya z Poltavshinoyu yiyi istoriyeyu i prirodoyu Dosi isnuye povir ya sho dotorknuvshis do Kochubeyivskogo duba mozhna otrimati zdorov ya i dovgolittya Dubi chasiv Mazepi ta Gogolya 1967 r Kochubeyivskij dub lito 2012 r Kochubeyivski dubi vzimku Kochubeyivski dubi vzimkuDzherelaZa red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 Ya I Davidenko Malovnicha Poltavshina Putivnik po zapovidnikah i pam yatkah prirodi Harkiv Prapor 1982 S 128 il na sajti 7 chudes UkrayiniDiv takozhDikanka Buzkovij gaj