Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коц прізвище опис зображення Коц Олександр ІгоровичКоц Александр Игоре

Коц Олександр Ігорович

Коц Олександр Ігорович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коц (прізвище).

Коц Олександр Ігорович
Коц Александр Игоревич
image
Народився3 вересня 1978(1978-09-03) (45 років)
Южно-Сахалінськ
Громадянствоimage Росія
Діяльністьжурналіст, редактор
Знання мовросійська
Батько
Дітидві доньки
Нагороди
image
Медаль «За відвагу»
image
Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони РФ)
image
Медаль «Учаснику надзвичайних гуманітарних операцій»
image
Медаль «Учаснику військової операції в Сирії»
IMDbID 11778322
Сайтt.me/sashakots

Олександр Ігорович Коц (нар. 3 вересня 1978) — російський пропагандист. З 1999 року працює кореспондентом «Комсомольської правди», спеціальний кореспондент відділу політики, відповідає за висвітлення військових конфліктів, природних стихій та інших катаклізмів. У його послужному списку військового кореспондента — поранення та полону, робота в Косово, Афганістані, на Північному Кавказі, у Лівії, Сирії, Єгипті, Іраку, Україні та Нагірному Карабаху. Також веде програми на радіо «Комсомольська правда».

Коц є одним з провідних діячів антиукраїнської дезінформаційної кампанії в російських ЗМІ. Часто виступає разом зі своїм напарником Дмитром Стешиним.

17 листопада 2022 року указом президента РФ включений до складу російської Ради з прав людини, прессекретар президента РФ пояснив це тим, що він є «найбільш правильним відображенням громадянського суспільства» «за нових обставин» і може краще презентувати його.

Біографія

Народився 3 вересня 1978 року в Южно-Сахалінську. Батько — журналіст Ігор Коц, у 2003—2013 роках головний редактор та гендиректор видання «Радянський спорт». Через місяць після народження сім'я Олександра переїхала на материк у Хабаровськ. Вступив до школи, потім продовжив навчання у Владивостоку.

У 1993 році переїхав до Москви, де закінчив середню школу та вступив до інституту. Проте навчання довелося перервати. У 1996-98 роках проходив термінову службу в 38-му окремому полку зв'язку Повітряно-десантних військ Росії, в Підмосков'ї, в/ч 64164. Після армії продовжив навчання.

З 1999 року працює у «Комсомольській правді», ставши спеціальним кореспондентом відділу політики. Відповідає за висвітлення військових конфліктів, стихійних лих та інших катаклізмів в Росії та інших країнах, бере інтерв'ю у відомих політичних діячів, веде передачі на радіо «Комсомольська правда».

В якості військового кореспондента висвітлював події та військові дії в Косово (2000, 2008 та 2011 роки), Афганістані (2006, 2013 роки), республіках Північного Кавказу (більше 30 відряджень з 2000 по 2016 рік), Єгипет 2, 2013 роки), Лівії (кілька відряджень протягом 2011 року), Сирії (кілька відряджень у 2012—2013 та 2015—2017 роках), в Іраку (2016 рік), а також під час агресії Росії в Україні (як під час бойових дій 2014—2015 рр., так і з 2022 р.).

9 травня 2004 року, коли в результаті теракту на стадіоні в Грозному був убитий президент Чеченської республіки Ахмат Кадиров, Олександр Коц був контужений .

image
Коц Олександр, 16 січня 2009

3 вересня 2004 року під час відрядження до Беслана брав участь разом із співробітниками російських спецслужб в евакуації дітей-заручників із захопленої терористами школи . Він був представлений до державної нагороди «за участь у порятунку дітей із бесланської школи, за допомогу у розслідуванні трагедії», але відмовився від неї.

Разом із колегою Дмитром Стешиним готував матеріал до 20-річчя аварії на Чорнобильській АЕС, проживши кілька днів у покинутому місті Прип'ять.

У червні 2006 року разом з іншими журналістами висвітлював у Феодосії (Крим) акції проти НАТО та американо-українських навчань. При цьому взяв участь у незаконному встановленні російського прапора на даху будівлі військового санаторію Міністерства оборони України в Євпаторії.

9 серпня 2008 року Олександр Коц був направлений в Цхінвалі для висвітлення подій російсько-грузинської війни. Перебував у БТР командувача Хрульова у першій колоні батальйонно-тактичної групи мотострілецького батальйону 58-ї армії, спрямованої в Цхінвалі.

Під час бою знімав події на відеокамеру, і готував репортаж у номер. Отримав тяжке поранення в праву руку і три осколки в ногу, але вже наступного дня з польового шпиталю МНС під Владикавказом передав свій репортаж. Від загибелі Олександра та інших журналістів врятували дії майора Д. Ветчинова (Герой Російської Федерації посмертно) . Півтори години, стікаючи кров'ю, Олександр чекав евакуації, яку зрештою організував його колега з МК, майор ВДВ запасу Віктор Сокірко, який виповз із укриття до дороги і зміг зупинити БМП, що відходила. Він же надав колезі першу допомогу і потім супроводжував його до Джави. За відрядження в Південну Осетію Олександр Коц був нагороджений медаллю «За відвагу» (16 січня 2009) і сам вважає цей інцидент найнебезпечнішим у своєму репортерському житті.

В 2010 передавав репортажі з собору Порт-о-Пренса на Гаїті, зруйнованого землетрусом .

У ході «арабської весни», у квітні 2011 року, висвітлюючи громадянську війну в Лівії, разом зі своїм колегою Дмитром Стешиним та трьома журналістами російського телеканалу НТВ було взято в полон повстанцями. Репортери були звинувачені в тому, що вони як розвідники працювали на режим Муаммара Каддафі. Проте завдяки втручанню глави МЗС Росії Сергія Лаврова та спецпредставника РФ при НАТО Дмитра Рогозіна, всі репортери були звільнені за допомогою італійських військових, що дислокувалися на аеродромі Бенгазі .

З грудня 2013 року до теперішнього часу Олександр Коц знаходиться в Україні (з 2014 — незаконно, без акредитації з боку України, на окупованих територіях на Донбасі). Є однією з ключових осіб російської інформаційної кампанії на Донбасі. Разом із Дмитром Стешиним Коц провів півтора місяці в Слов'янську перед його визволенням ЗСУ у липні 2014 року .

За деякими відомостями, за «об'єктивність висвітлення подій у Криму» нагороджений медаллю ордена «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня (21 квітня 2014 року) . Тоді ж СБУ закрила для нього в'їзд на територію України на п'ять років та оголосила у розшук як помічника терористів. Незважаючи на заборону, продовжив роботу на території так званої «ДНР».

З жовтня 2015 року, періодично виїжджаючи у відрядження до Сирії, висвітлював перебіг російської операції.

У січні-лютому 2019 перебував у відрядженні у Венесуелі, звідки давав репортажі у підтримку диктаторського режиму Ніколаса Мадуро.

З вересня 2020 року знаходився на території Нагірного Карабаху, висвітлюючи події другої карабахської війни.

З початку вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 працює в зоні військового конфлікту . 3 квітня 2022 року (в перший день коли стало відомо про масову різанину в Бучі) назвав її «фейком» . Наступного дня він звинуватив у вбивстві мирних жителів «нацистів Боцмана».

30 жовтня 2023 року Коца обурило те, що дагестанці нападають на євреїв у Росії. Він присоромив їх, мовляв, не за таку ганьбу їхні земляки, які брали участь у війні проти України, повернулися додому у чорних пакетах.

Такі сміливі та хочете вбивати євреїв? Їдьте до Гази. Або до Києва. Я знаю одну адресу, можу підказати: Банкова, 11, – цинічно заявив Коц.

Санкції

Коц активно займається військовою пропагандою та поширенням дезінформації на підтримку путінського режиму. В якості військового кореспондента він регулярно відвідує зону бойових дій, щоб повідомляти про «героїзм» російських військ.

4 травня 2022 Олександр Коц разом з Євгеном Піддубним, Дмитром Стешиним, головою англійської редакції RT Брайаном Макдоналдом, журналістом і провідною ВГТРК Наілей Аскер-Заде був включений до списку санкційних персон Великої Британії.

14 жовня 2022 року доданий до санкційного списку Канади.

20 жовтня 2022 року доданий санкційного списку України.

25 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Євросоюзу.

Нагороди і премії

image
Лауреати Міжнародної премії імені Юліана Семенова 2012 року. Олександр Коц — у центрі.

Публікації

  • Коц А. И. Успеть в номер: сборник репортажей специального корреспондента «Комсомолки» / Александр Коц. — Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2009. — 217 с. — (ошибоч.) .
  • Александр Коц. «Уроки арабского» | Радио «Комсомольская правда», 19 августа 2017.

Примітки

  1. Указ Президента Российской Федерации от 17.11.2022 № 832 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. publication.pravo.gov.ru. Процитовано 17 листопада 2022.
  2. Песков объяснил изменения в составе СПЧ новыми обстоятельствами. Interfax.ru (рос.). Процитовано 17 листопада 2022.
  3. Уроженец Сахалина Александр Коц совершил мужской поступок – РБК. SakhalinMedia. 23 лютого 2013. оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
  4. RSOTM, Владлен Татарский и Александр Коц (13 червня 2020). . Серая зона. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 31 травня 2022.
  5. . Культурный Фонд Юлиана Семенова. 2012. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()
  6. . Культурный Фонд Юлиана Семенова. 2012. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()
  7. Российский журналист, который влез на минобороны с флагом, уехал из Крыма. Украинская правда. 9 червня 2006. Процитовано 3 червня 2014.[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  8. Герой. Лента.Ру. 15 серпня 2008. оригіналу за 11 серпня 2009. Процитовано 13 травня 2014.
  9. . Администрация Президента РФ. 16 січня 2009. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
  10. Алексей Овчинников (8 квітня 2011). Александр Коц и Дмитрий Стешин. Это не первая их война. Комсомольская правда. оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
  11. . fromdonetsk.net (рос.). Последние новости города Донецка, Донецкой области, Донбасса и Украины. 5 липня 2014. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2022.
  12. "300 лояльных" названы поименно: за Крым наградили даже диспетчеров. 9 канал ТВ. 13 травня 2014. оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
  13. Александр Коц (30 травня 2014). Пять лет без права перехода. Комсомольская правда. оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  14. Александр Коц (3 червня 2014). На Украину ливийскими тропами. Комсомольская правда. оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 3 червня 2014.
  15. Видео из Гостомеля от Александра Коц // rutube.ru
  16. Почему «Бучанская резня» — это фейк. оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  17. Мирных жителей Бучи расстреливали нацисты «Боцмана». оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  18. "Хочете вбивати євреїв – їдьте до Гази або до Києва": пропагандист Коц звернувся до дагестанців. 24 Канал (укр.). 30 жовтня 2023. Процитовано 30 жовтня 2023.
  19. КОЦ Олександр Ігорович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
  20. ВГТРК и российские журналисты попали под санкции Великобритании. Журнал «Журналист» (рос.). 4 травня 2022. Процитовано 31 травня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  21. Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (26 жовтня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 22: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 30 жовтня 2023.
  22. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  23. Council Decision (CFSP) 2023/432 of 25 February 2023 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), 25 лютого 2023, процитовано 30 жовтня 2023
  24. Шойгу наградил медалями журналистов за освещение операции в Сирии. ТАСС. 17 квітня 2016. оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 8 травня 2016. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()

Посилання

  • . Комсомольская правда. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 13 травня 2014.
  • . РБК. 21 лютого 2013. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
  • . SakhalinMedia. 23 лютого 2013. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
  • . Ридус. 3 вересня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 травня 2014.
  • Егор Петров (3 червня 2014). . Colta.ru. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 5 червня 2014.
  •  Белорусский тупик. Александр Коц из Минска // PolitWera. 14 ноября 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Koc prizvishe opis zobrazhennya Koc Oleksandr IgorovichKoc Aleksandr IgorevichNarodivsya3 veresnya 1978 1978 09 03 45 rokiv Yuzhno SahalinskGromadyanstvo RosiyaDiyalnistzhurnalist redaktorZnannya movrosijskaBatkoDitidvi donkiNagorodiMedal Za vidvagu Medal Za zmicnennya bojovoyi spivdruzhnosti Minoboroni RF Medal Uchasniku nadzvichajnih gumanitarnih operacij Medal Uchasniku vijskovoyi operaciyi v Siriyi IMDbID 11778322Sajtt me sashakots Mediafajli u Vikishovishi Oleksandr Igorovich Koc nar 3 veresnya 1978 rosijskij propagandist Z 1999 roku pracyuye korespondentom Komsomolskoyi pravdi specialnij korespondent viddilu politiki vidpovidaye za visvitlennya vijskovih konfliktiv prirodnih stihij ta inshih kataklizmiv U jogo posluzhnomu spisku vijskovogo korespondenta poranennya ta polonu robota v Kosovo Afganistani na Pivnichnomu Kavkazi u Liviyi Siriyi Yegipti Iraku Ukrayini ta Nagirnomu Karabahu Takozh vede programi na radio Komsomolska pravda Koc ye odnim z providnih diyachiv antiukrayinskoyi dezinformacijnoyi kampaniyi v rosijskih ZMI Chasto vistupaye razom zi svoyim naparnikom Dmitrom Steshinim 17 listopada 2022 roku ukazom prezidenta RF vklyuchenij do skladu rosijskoyi Radi z prav lyudini pressekretar prezidenta RF poyasniv ce tim sho vin ye najbilsh pravilnim vidobrazhennyam gromadyanskogo suspilstva za novih obstavin i mozhe krashe prezentuvati jogo BiografiyaNarodivsya 3 veresnya 1978 roku v Yuzhno Sahalinsku Batko zhurnalist Igor Koc u 2003 2013 rokah golovnij redaktor ta gendirektor vidannya Radyanskij sport Cherez misyac pislya narodzhennya sim ya Oleksandra pereyihala na materik u Habarovsk Vstupiv do shkoli potim prodovzhiv navchannya u Vladivostoku U 1993 roci pereyihav do Moskvi de zakinchiv serednyu shkolu ta vstupiv do institutu Prote navchannya dovelosya perervati U 1996 98 rokah prohodiv terminovu sluzhbu v 38 mu okremomu polku zv yazku Povitryano desantnih vijsk Rosiyi v Pidmoskov yi v ch 64164 Pislya armiyi prodovzhiv navchannya Z 1999 roku pracyuye u Komsomolskij pravdi stavshi specialnim korespondentom viddilu politiki Vidpovidaye za visvitlennya vijskovih konfliktiv stihijnih lih ta inshih kataklizmiv v Rosiyi ta inshih krayinah bere interv yu u vidomih politichnih diyachiv vede peredachi na radio Komsomolska pravda V yakosti vijskovogo korespondenta visvitlyuvav podiyi ta vijskovi diyi v Kosovo 2000 2008 ta 2011 roki Afganistani 2006 2013 roki respublikah Pivnichnogo Kavkazu bilshe 30 vidryadzhen z 2000 po 2016 rik Yegipet 2 2013 roki Liviyi kilka vidryadzhen protyagom 2011 roku Siriyi kilka vidryadzhen u 2012 2013 ta 2015 2017 rokah v Iraku 2016 rik a takozh pid chas agresiyi Rosiyi v Ukrayini yak pid chas bojovih dij 2014 2015 rr tak i z 2022 r 9 travnya 2004 roku koli v rezultati teraktu na stadioni v Groznomu buv ubitij prezident Chechenskoyi respubliki Ahmat Kadirov Oleksandr Koc buv kontuzhenij Koc Oleksandr 16 sichnya 2009 3 veresnya 2004 roku pid chas vidryadzhennya do Beslana brav uchast razom iz spivrobitnikami rosijskih specsluzhb v evakuaciyi ditej zaruchnikiv iz zahoplenoyi teroristami shkoli Vin buv predstavlenij do derzhavnoyi nagorodi za uchast u poryatunku ditej iz beslanskoyi shkoli za dopomogu u rozsliduvanni tragediyi ale vidmovivsya vid neyi Razom iz kolegoyu Dmitrom Steshinim gotuvav material do 20 richchya avariyi na Chornobilskij AES prozhivshi kilka dniv u pokinutomu misti Prip yat U chervni 2006 roku razom z inshimi zhurnalistami visvitlyuvav u Feodosiyi Krim akciyi proti NATO ta amerikano ukrayinskih navchan Pri comu vzyav uchast u nezakonnomu vstanovlenni rosijskogo prapora na dahu budivli vijskovogo sanatoriyu Ministerstva oboroni Ukrayini v Yevpatoriyi 9 serpnya 2008 roku Oleksandr Koc buv napravlenij v Chinvali dlya visvitlennya podij rosijsko gruzinskoyi vijni Perebuvav u BTR komanduvacha Hrulova u pershij koloni bataljonno taktichnoyi grupi motostrileckogo bataljonu 58 yi armiyi spryamovanoyi v Chinvali Pid chas boyu znimav podiyi na videokameru i gotuvav reportazh u nomer Otrimav tyazhke poranennya v pravu ruku i tri oskolki v nogu ale vzhe nastupnogo dnya z polovogo shpitalyu MNS pid Vladikavkazom peredav svij reportazh Vid zagibeli Oleksandra ta inshih zhurnalistiv vryatuvali diyi majora D Vetchinova Geroj Rosijskoyi Federaciyi posmertno Pivtori godini stikayuchi krov yu Oleksandr chekav evakuaciyi yaku zreshtoyu organizuvav jogo kolega z MK major VDV zapasu Viktor Sokirko yakij vipovz iz ukrittya do dorogi i zmig zupiniti BMP sho vidhodila Vin zhe nadav kolezi pershu dopomogu i potim suprovodzhuvav jogo do Dzhavi Za vidryadzhennya v Pivdennu Osetiyu Oleksandr Koc buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 16 sichnya 2009 i sam vvazhaye cej incident najnebezpechnishim u svoyemu reporterskomu zhitti V 2010 peredavav reportazhi z soboru Port o Prensa na Gayiti zrujnovanogo zemletrusom U hodi arabskoyi vesni u kvitni 2011 roku visvitlyuyuchi gromadyansku vijnu v Liviyi razom zi svoyim kolegoyu Dmitrom Steshinim ta troma zhurnalistami rosijskogo telekanalu NTV bulo vzyato v polon povstancyami Reporteri buli zvinuvacheni v tomu sho voni yak rozvidniki pracyuvali na rezhim Muammara Kaddafi Prote zavdyaki vtruchannyu glavi MZS Rosiyi Sergiya Lavrova ta specpredstavnika RF pri NATO Dmitra Rogozina vsi reporteri buli zvilneni za dopomogoyu italijskih vijskovih sho dislokuvalisya na aerodromi Bengazi Z grudnya 2013 roku do teperishnogo chasu Oleksandr Koc znahoditsya v Ukrayini z 2014 nezakonno bez akreditaciyi z boku Ukrayini na okupovanih teritoriyah na Donbasi Ye odniyeyu z klyuchovih osib rosijskoyi informacijnoyi kampaniyi na Donbasi Razom iz Dmitrom Steshinim Koc proviv pivtora misyaci v Slov yansku pered jogo vizvolennyam ZSU u lipni 2014 roku Za deyakimi vidomostyami za ob yektivnist visvitlennya podij u Krimu nagorodzhenij medallyu ordena Za zaslugi pered Batkivshinoyu II stupenya 21 kvitnya 2014 roku Todi zh SBU zakrila dlya nogo v yizd na teritoriyu Ukrayini na p yat rokiv ta ogolosila u rozshuk yak pomichnika teroristiv Nezvazhayuchi na zaboronu prodovzhiv robotu na teritoriyi tak zvanoyi DNR Z zhovtnya 2015 roku periodichno viyizhdzhayuchi u vidryadzhennya do Siriyi visvitlyuvav perebig rosijskoyi operaciyi U sichni lyutomu 2019 perebuvav u vidryadzhenni u Venesueli zvidki davav reportazhi u pidtrimku diktatorskogo rezhimu Nikolasa Maduro Z veresnya 2020 roku znahodivsya na teritoriyi Nagirnogo Karabahu visvitlyuyuchi podiyi drugoyi karabahskoyi vijni Z pochatku vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu 24 lyutogo 2022 pracyuye v zoni vijskovogo konfliktu 3 kvitnya 2022 roku v pershij den koli stalo vidomo pro masovu rizaninu v Buchi nazvav yiyi fejkom Nastupnogo dnya vin zvinuvativ u vbivstvi mirnih zhiteliv nacistiv Bocmana 30 zhovtnya 2023 roku Koca oburilo te sho dagestanci napadayut na yevreyiv u Rosiyi Vin prisoromiv yih movlyav ne za taku ganbu yihni zemlyaki yaki brali uchast u vijni proti Ukrayini povernulisya dodomu u chornih paketah Taki smilivi ta hochete vbivati yevreyiv Yidte do Gazi Abo do Kiyeva Ya znayu odnu adresu mozhu pidkazati Bankova 11 cinichno zayaviv Koc SankciyiKoc aktivno zajmayetsya vijskovoyu propagandoyu ta poshirennyam dezinformaciyi na pidtrimku putinskogo rezhimu V yakosti vijskovogo korespondenta vin regulyarno vidviduye zonu bojovih dij shob povidomlyati pro geroyizm rosijskih vijsk 4 travnya 2022 Oleksandr Koc razom z Yevgenom Piddubnim Dmitrom Steshinim golovoyu anglijskoyi redakciyi RT Brajanom Makdonaldom zhurnalistom i providnoyu VGTRK Nailej Asker Zade buv vklyuchenij do spisku sankcijnih person Velikoyi Britaniyi 14 zhovnya 2022 roku dodanij do sankcijnogo spisku Kanadi 20 zhovtnya 2022 roku dodanij sankcijnogo spisku Ukrayini 25 lyutogo 2023 roku dodanij do sankcijnogo spisku Yevrosoyuzu Nagorodi i premiyiLaureati Mizhnarodnoyi premiyi imeni Yuliana Semenova 2012 roku Oleksandr Koc u centri medal Za vidvagu 16 sichnya 2009 za muzhnist ta vidvagu viyavleni pid chas visvitlennya gruzinsko pivdennoosetinskogo konfliktu medal Za zmicnennya bojovoyi spivdruzhnosti medal MNS RF Uchasniku nadzvichajnih gumanitarnih operacij medal Uchasniku vijskovoyi operaciyi v Siriyi vruchena 17 kvitnya 2016 roku za visokij profesionalizm ta ob yektivnist u visvitlenni vijskovoyi operaciyi u Sirijskij Arabskij Respublici PublikaciyiKoc A I Uspet v nomer sbornik reportazhej specialnogo korrespondenta Komsomolki Aleksandr Koc Vladivostok Izd vo Dalnevostochnogo universiteta 2009 217 s ISBN 978 5 7444 2193 7 oshiboch Aleksandr Koc Uroki arabskogo Radio Komsomolskaya pravda 19 avgusta 2017 PrimitkiUkaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 17 11 2022 832 Oficialnoe opublikovanie pravovyh aktov Oficialnyj internet portal pravovoj informacii publication pravo gov ru Procitovano 17 listopada 2022 Peskov obyasnil izmeneniya v sostave SPCh novymi obstoyatelstvami Interfax ru ros Procitovano 17 listopada 2022 Urozhenec Sahalina Aleksandr Koc sovershil muzhskoj postupok RBK SakhalinMedia 23 lyutogo 2013 originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 RSOTM Vladlen Tatarskij i Aleksandr Koc 13 chervnya 2020 Seraya zona Arhiv originalu za 31 travnya 2022 Procitovano 31 travnya 2022 Kulturnyj Fond Yuliana Semenova 2012 Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Kulturnyj Fond Yuliana Semenova 2012 Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Rossijskij zhurnalist kotoryj vlez na minoborony s flagom uehal iz Kryma Ukrainskaya pravda 9 chervnya 2006 Procitovano 3 chervnya 2014 nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 Geroj Lenta Ru 15 serpnya 2008 originalu za 11 serpnya 2009 Procitovano 13 travnya 2014 Administraciya Prezidenta RF 16 sichnya 2009 Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 Aleksej Ovchinnikov 8 kvitnya 2011 Aleksandr Koc i Dmitrij Steshin Eto ne pervaya ih vojna Komsomolskaya pravda originalu za 8 chervnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 fromdonetsk net ros Poslednie novosti goroda Donecka Doneckoj oblasti Donbassa i Ukrainy 5 lipnya 2014 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2022 300 loyalnyh nazvany poimenno za Krym nagradili dazhe dispetcherov 9 kanal TV 13 travnya 2014 originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 Aleksandr Koc 30 travnya 2014 Pyat let bez prava perehoda Komsomolskaya pravda originalu za 2 chervnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2014 Aleksandr Koc 3 chervnya 2014 Na Ukrainu livijskimi tropami Komsomolskaya pravda originalu za 3 chervnya 2014 Procitovano 3 chervnya 2014 Video iz Gostomelya ot Aleksandra Koc rutube ru Pochemu Buchanskaya reznya eto fejk originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Mirnyh zhitelej Buchi rasstrelivali nacisty Bocmana originalu za 4 kvitnya 2022 Procitovano 4 kvitnya 2022 Hochete vbivati yevreyiv yidte do Gazi abo do Kiyeva propagandist Koc zvernuvsya do dagestanciv 24 Kanal ukr 30 zhovtnya 2023 Procitovano 30 zhovtnya 2023 KOC Oleksandr Igorovich biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 13 bereznya 2023 VGTRK i rossijskie zhurnalisty popali pod sankcii Velikobritanii Zhurnal Zhurnalist ros 4 travnya 2022 Procitovano 31 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Government of Canada Public Works and Government Services Canada 26 zhovtnya 2022 Canada Gazette Part 2 Volume 156 Number 22 Regulations Amending the Special Economic Measures Russia Regulations gazette gc ca Procitovano 30 zhovtnya 2023 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 726 2022 Pro rishennya Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini vid 19 zhovtnya 2022 roku Pro zastosuvannya ta vnesennya zmin do personalnih specialnih ekonomichnih ta inshih obmezhuvalnih zahodiv sankcij Council Decision CFSP 2023 432 of 25 February 2023 amending Decision 2014 145 CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity sovereignty and independence of Ukraine angl 25 lyutogo 2023 procitovano 30 zhovtnya 2023 Shojgu nagradil medalyami zhurnalistov za osveshenie operacii v Sirii TASS 17 kvitnya 2016 originalu za 20 kvitnya 2016 Procitovano 8 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Posilannya Komsomolskaya pravda Arhiv originalu za 12 grudnya 2012 Procitovano 13 travnya 2014 RBK 21 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 18 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 SakhalinMedia 23 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 Ridus 3 veresnya 2013 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 travnya 2014 Egor Petrov 3 chervnya 2014 Colta ru Arhiv originalu za 24 serpnya 2018 Procitovano 5 chervnya 2014 Belorusskij tupik Aleksandr Koc iz Minska PolitWera 14 noyabrya 2020

Дата публікації:
Топ